Загадкові севрюки: 2. Етнічна природа спільноти

Загадкові севрюки: 2. Етнічна природа спільноти

Аналіз джерел, які містять інформацію про севрюків, показує, що й українці (які мали тоді самоназву «русь» у множині та «русин» в однині), і росіяни («русские»), й білоруси сприймали їх як «не своїх», «чужих». Тобто севрюки XIV–XVII ст. виступали окремим етносом. Це був «земельний» етнос, характе...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Сiверянський лiтопис
Datum:2016
1. Verfasser: Балушок, В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2016
Schlagworte:
У глиб віків
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100135
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Загадкові севрюки: 2. Етнічна природа спільноти / В. Балушок // Сiверянський лiтопис. — 2016. — № 1. — С. 18-28. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-100135
record_format dspace
spelling Балушок, В.
2016-05-16T17:05:23Z
2016-05-16T17:05:23Z
2016
Загадкові севрюки: 2. Етнічна природа спільноти / В. Балушок // Сiверянський лiтопис. — 2016. — № 1. — С. 18-28. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.
XXXX-0055
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100135
94 (477)
Аналіз джерел, які містять інформацію про севрюків, показує, що й українці (які мали тоді самоназву «русь» у множині та «русин» в однині), і росіяни («русские»), й білоруси сприймали їх як «не своїх», «чужих». Тобто севрюки XIV–XVII ст. виступали окремим етносом. Це був «земельний» етнос, характерний для часів Київської Русі, що зберігався так довго на українсько-російсько-білоруському порубіжжі.
Анализ источников, которые содержат информацию о севрюках, показывает, что и украинцы (которые имели тогда самоназвание «русь» во множественном и «русин» в единственном числе), и русские, и белорусы воспринимали их как «не своих», «чужих». То есть севрюки XIV–XVII вв. являлись отдельным этносом. Это был «земельный» этнос, характерный для времен Киевськой Руси, кторый сохранялся длительное время на украинско-русско-белорусском пограничье.
The information contained in the sources about Sevriuks demonstrates that both Belarusians and Russians, and Ukrainians (which at that time had the endonyms Rus in plural and Rusyn in singular) did not consider them their own people; to those nations the Sevriuks were strange and occasionally inimical. That is attested by the Belarusian annals The Bychowiec Chronicle (by the year 1402) and The Lithuanian and Samogitian Chronicle (by the year 1416), as well as by various Russian records, predominately of the XVIth century. Those documents present the Sevriuks as the people with the traditions, customs and modes of life distinct from the Belarusian, Russian, and Ukrainian ones. During the frontier wars and interethnic conflicts, all those nations also took the Sevriuks as enemies, while the latter treated the Ukrainians, Russians and Belarusians likewise. The attitude to the Sevriuks as the representatives of a different ethnic community is corroborated by anthroponymy represented in the materials of the censuses of Ukrainian lands and in the Russian and Belarusian sources. That is, the XIVth–XVIIth-century Sevriuks acted as a separate ethnic group. It was a land ethnic group of the Kievan Rus times, which due to circumstances have remained on the Ukrainian-Russian-Belarusian borderland. Inasmuch as at the time of appanage fragmentation, each land (which corresponded with the concept of country and embodied one or more principalities, and which Kievan Rus was composed of), was populated by its own land ethic group. Although the northern (Russian) chronicles, on the grounds of spreading in Siverian land of the ethnonyms derived from Rus, affirm that the population of Sivershchyna has participated in ethno-consolidation processes that culminated in the XIIIth–XIVth centuries with the formation of the Ukrainians, Russians and Belarusians, the Sevriuks as a separate ethnic group had persisted as far as the XVIIth century, for all that.
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Сiверянський лiтопис
У глиб віків
Загадкові севрюки: 2. Етнічна природа спільноти
Загадочные севрюки: 2. Этническая природа общности
Enigmatic Sevriuks: 2. Ethnic Nature of Community
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Загадкові севрюки: 2. Етнічна природа спільноти
spellingShingle Загадкові севрюки: 2. Етнічна природа спільноти
Балушок, В.
У глиб віків
title_short Загадкові севрюки: 2. Етнічна природа спільноти
title_full Загадкові севрюки: 2. Етнічна природа спільноти
title_fullStr Загадкові севрюки: 2. Етнічна природа спільноти
title_full_unstemmed Загадкові севрюки: 2. Етнічна природа спільноти
title_sort загадкові севрюки: 2. етнічна природа спільноти
author Балушок, В.
author_facet Балушок, В.
topic У глиб віків
topic_facet У глиб віків
publishDate 2016
language Ukrainian
container_title Сiверянський лiтопис
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
format Article
title_alt Загадочные севрюки: 2. Этническая природа общности
Enigmatic Sevriuks: 2. Ethnic Nature of Community
description Аналіз джерел, які містять інформацію про севрюків, показує, що й українці (які мали тоді самоназву «русь» у множині та «русин» в однині), і росіяни («русские»), й білоруси сприймали їх як «не своїх», «чужих». Тобто севрюки XIV–XVII ст. виступали окремим етносом. Це був «земельний» етнос, характерний для часів Київської Русі, що зберігався так довго на українсько-російсько-білоруському порубіжжі. Анализ источников, которые содержат информацию о севрюках, показывает, что и украинцы (которые имели тогда самоназвание «русь» во множественном и «русин» в единственном числе), и русские, и белорусы воспринимали их как «не своих», «чужих». То есть севрюки XIV–XVII вв. являлись отдельным этносом. Это был «земельный» этнос, характерный для времен Киевськой Руси, кторый сохранялся длительное время на украинско-русско-белорусском пограничье. The information contained in the sources about Sevriuks demonstrates that both Belarusians and Russians, and Ukrainians (which at that time had the endonyms Rus in plural and Rusyn in singular) did not consider them their own people; to those nations the Sevriuks were strange and occasionally inimical. That is attested by the Belarusian annals The Bychowiec Chronicle (by the year 1402) and The Lithuanian and Samogitian Chronicle (by the year 1416), as well as by various Russian records, predominately of the XVIth century. Those documents present the Sevriuks as the people with the traditions, customs and modes of life distinct from the Belarusian, Russian, and Ukrainian ones. During the frontier wars and interethnic conflicts, all those nations also took the Sevriuks as enemies, while the latter treated the Ukrainians, Russians and Belarusians likewise. The attitude to the Sevriuks as the representatives of a different ethnic community is corroborated by anthroponymy represented in the materials of the censuses of Ukrainian lands and in the Russian and Belarusian sources. That is, the XIVth–XVIIth-century Sevriuks acted as a separate ethnic group. It was a land ethnic group of the Kievan Rus times, which due to circumstances have remained on the Ukrainian-Russian-Belarusian borderland. Inasmuch as at the time of appanage fragmentation, each land (which corresponded with the concept of country and embodied one or more principalities, and which Kievan Rus was composed of), was populated by its own land ethic group. Although the northern (Russian) chronicles, on the grounds of spreading in Siverian land of the ethnonyms derived from Rus, affirm that the population of Sivershchyna has participated in ethno-consolidation processes that culminated in the XIIIth–XIVth centuries with the formation of the Ukrainians, Russians and Belarusians, the Sevriuks as a separate ethnic group had persisted as far as the XVIIth century, for all that.
issn XXXX-0055
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100135
citation_txt Загадкові севрюки: 2. Етнічна природа спільноти / В. Балушок // Сiверянський лiтопис. — 2016. — № 1. — С. 18-28. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT balušokv zagadkovísevrûki2etníčnaprirodaspílʹnoti
AT balušokv zagadočnyesevrûki2étničeskaâprirodaobŝnosti
AT balušokv enigmaticsevriuks2ethnicnatureofcommunity
first_indexed 2025-12-02T11:28:02Z
last_indexed 2025-12-02T11:28:02Z
_version_ 1850862414902329344

Ähnliche Einträge