Лист І.Мазепи з Ромнів до С.Лещинського
У статті йдеться про перехоплений росіянами лист І. Мазепи до польського
 короля С. Лещинського (грудень 1708 р.). Послання використовувалося Петром І у
 своєму агітаційному маніфесті, де гетьман звинувачувався у зраді не тільки царя, а
 й українського народу. Автори статті п...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський лiтопис |
|---|---|
| Date: | 2016 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2016
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100171 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Лист І.Мазепи з Ромнів до С.Лещинського / С. Павленко, О. Циганок // Сiверянський лiтопис. — 2016. — № 2. — С. 78-87. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860267838866980864 |
|---|---|
| author | Павленко, С. Циганок, О. |
| author_facet | Павленко, С. Циганок, О. |
| citation_txt | Лист І.Мазепи з Ромнів до С.Лещинського / С. Павленко, О. Циганок // Сiверянський лiтопис. — 2016. — № 2. — С. 78-87. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський лiтопис |
| description | У статті йдеться про перехоплений росіянами лист І. Мазепи до польського
короля С. Лещинського (грудень 1708 р.). Послання використовувалося Петром І у
своєму агітаційному маніфесті, де гетьман звинувачувався у зраді не тільки царя, а
й українського народу. Автори статті подають існуючі російські переклади листа
і пропонують власний переклад українською мовою, який ґрунтується на філологічному аналізі й позбавлений політичної заангажованості. Послання Мазепи містить елементи інакомовності, було зашифрованим текстом.
В статье идет речь о перехваченном русскими письме И. Мазепы к польскому
королю С. Лещинскому (декабрь 1708 г.). Послание использовалось Петром I в своем
агитационном манифесте, где гетман обвинялся в измене не только царя, но и украинского народа. Авторы статьи приводят существующие русские переводы письма и предлагают собственный перевод на украинский язык, основанный на филологическом
анализе и лишенный политической ангажированности. Послание Мазепы содержит
элементы иносказания, было зашифрованным текстом.
The article deals with the Ivan Mazepa’s letter, which was intercepted by Russians
(December 1708), to the Polish king S.Leschynski. The message has been used by Peter I in
his manifesto for the propaganda, where Hetman has been accused of betraying not only the
king, but the Ukrainian people, too. Authors of the article submit existing Russian translations
of the letter and offer their own translation into Ukrainian, based on philological analysis
and without political impact. The Mazepa’s message contains some elements of allusion, it
has been a codified text.
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:02:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
78 Сіверянський літопис
УДК 94(477)
Сергій Павленко,
Ольга Циганок.
ЛИСТ І. МАЗЕПИ З РОМНІВ
ДО С. ЛЕЩИНСЬКОГО
У статті йдеться про перехоплений росіянами лист І. Мазепи до польського
короля С. Лещинського (грудень 1708 р.). Послання використовувалося Петром І у
своєму агітаційному маніфесті, де гетьман звинувачувався у зраді не тільки царя, а
й українського народу. Автори статті подають існуючі російські переклади листа
і пропонують власний переклад українською мовою, який ґрунтується на філологіч-
ному аналізі й позбавлений політичної заангажованості. Послання Мазепи містить
елементи інакомовності, було зашифрованим текстом.
Ключові слова: гетьман, Іван Мазепа, Станіслав Лещинський, лист, оригінал, шведи.
На початку січня 1709 р. на Правобережній Україні російськими вояками була
перехоплена пошта мазепинців. Спійманий посланець мав при собі «несколько писем,
цыфрами писанных, а при том один лист Мазепин к Лещинскому»1. Сучасник по-
дії Ф.Прокопович мав відомості, що «писмо оное в полозе санном было задѣлано»2.
Київський воєвода Д. Голіцин «список»3 із нього 7 січня відіслав із Києва гетьману
І.Скоропадському та іншим урядовцям.Так, О. Меншиков 19 січня 1709 р. дякував
київському воєводі Д.Голіцину за копію «с писма Мазепина к Лещинскому писан-
ного»4. Петро І теж отримав з Ніжина від Г. Долгорукого «копию с писма изменника
Мазепы к Лещинскому», кореспондент сповіщав царя, що «подлинный аринал (оригі-
нал. – Авт.), чаю, государь, гетман Скуропацкой до Канцелярии посолской послал»5.
Перехоплену пошту цар і Г. Головкін вирішили використати у пропагандистських
цілях. Г. Головкін, повідомляючи з Сум І. Скоропадського про роздобуте послання
Мазепи та затриманого роменця Ф. Хлюса, інформував гетьмана, що цар у зв’язку
з цим наказав «выдать свою грамоту ко всему малороссийскому народу» «во обли-
чение того его злого умыслу» «о запродании малороссийского народа под иго пол-
ское»6. Зазначимо, що разом з цією інформацією-повідомленням канцлер надіслав
із штаб-квартири того ж дня 150 друкованих грамот, які наказав «розослать по всем
полкам»7, 7 лютого – ще 1008. У них коментується перехоплений лист І. Мазепи до
польського короля С. Лещинського з викриттям гетьмана: мовляв, насправді він по-
рвав із царем не з метою «бути для ползы и вольностей малороссийского народа», а
для того, щоб «запродать под тяжкую неволю полскую»9, «желая себя под Полскую
область подать, получить уже от Лещинского за то себе гонор воєводства в Полше и
тутул княжения Северского»10.
Немає жодного сумніву, що як польський оригінал листа, так і його переклади
істотно корегувалися зацікавленою стороною з метою отримання документа, що
компрометував керманича України.
Відомий дослідник Північної війни Є.Тарле справедливо зазначав, що «перекла-
© Павленко Сергій Олегович – шеф-редактор журналу «Сіверянський літопис»
(історичний матеріал).
© Циганок Ольга Михайлівна – доктор філологічних наук, професор кафедри
сучасних європейських мов Київського національного торговельно-економічного
університету (переклад, філологічний аналіз тексту листа, коментар вжитих у ньому
фразеологізмів, епістолярна практика тієї доби).
Сіверянський літопис 79
дів із польської листа Мазепи було декілька, і всі вони сповнені різночитань і про-
пусків»11. Справді, оприлюднені тексти досить довільно передають зміст прохання
гетьмана, щоб польський король якнайшвидше прибув із військом в Україну для
підсилення шведсько-українських сил:
1.«Наяснейший милостивый король, государь мой милостивый. Уже то второй
лист изображением подданской моей униженности * к вашей королевской милости
посылаю, сумневаяся, ежели могл прежней в таком замешенном состоянии дел в своем
пути дойти. А как я в прежнем желаемым усердием и публичным всей Украины ожи-
данием покорно просил вашей королевской милости, дабы ко освобождению наследия
своего непобедимую изволил подать десницу, так и ныне паки тож самое повторяю и,
ожидая, ожидаю щасливого и скорого вашей королевской милости прибытия, чтоб мы
могли соединенным оружием и умыслы неприятелского московского змия намерения,
вначале усмирить дракона, а наипаче ныне, когда начала Москва грамотами своими
простой бунтовати народ и гражданскую сочинять войну. И хотя оной никакого еще не
имеем виду, однакож те искры, утаенные в пепле, надобно б временно гасить, чтоб из
оных к публичному вреду какой не произошел огонь. Для чего, яко отцы в лимбе (сиречь
в притворе адском или чистце), ожидаем пришествия вашей королевской милости, аки
избавителя нашего и, прося о том покорно, лобзаю тысячекратно непобедимую
вашу десницу. Вашей королевской милости, моего милостивого государя, верный под-
даный и слуга нижайший Ян Мазепа, гетман. Из Ромна декабря в 5 (день) 1708 году»12.
2. «Наяснѣйший Милостивый король, Государь мой милостивый!
Уже то вторый листъ со объявлениемъ о подданной моей подлѣглости к вашей
королевской милости пишу, и не сумнѣваясь, ежели бы моглъ первый в семъ мятеж-
ном рѣчей повѣдѣнии приттить в свое назначенное мѣсто, и яко во оном излияннымъ
сердцем и общим всей Украины желаниемъ нижайше просим вашей королевской
мило сти, дабы на избавление достояния своего побѣдителнуюблаговолилъ подвиг-
нути руку; так и нынѣ повторяя прошение, тожь самое повто ряю, и ожидая ожидаю
благополучного и скорого вашей королевской милости приходу, дабы мы могли
соединенными оружиями и силами неприятелского московского намѣрения в зелии
усыпить змия, а на ипаче нынѣ, когда Москва почала грамотами своими простой народ
загревать и градские чинит войны; и хотя еще мы его не весма видим, обаче таковые
искры утаенные въ прелесном пепеле заранѣе надлежитъ гасить, дабы от того на об-
щую пагубу каковой неизшел пожар. Чего ради мы, яко отца, во аде суще, ожидаем
приходу вашей королевской милости, яко Спасителя нашего, и прося о том, нижайше
цѣлую тысячным целованьем храбрую руку вашу.
Вашей королевской милости Государя моего Милостивого вѣрный подданный и
слуга нижайший Иван Мазепа Гетман.
Из Ромны, 5 декабря 1708»13.
3. «Наяснейший король! Милостивейший мой государь! Будучи в сомнении, могли ли
Ваше Величество, в теперишнем возмутительном деле состоянии, получить первое мое
письмо, решился с выражением подданической моей покорности послать сие другое;
и как в прежнем чистосердечно и с воли всей Украины просил Ваше Величество, чтобы
для сохранения своего дедичного состояния, Малороссии, победительную подвигли
свою руку, так и в настоящем то же самое повторяю, о ускорении, для соединения сил
и сердец наших к воспротивлению российскому намерению, щасливого своего прибытия,
а особливо теперь, когла Россия чрез грамоты только что еще вызывает свой народ к
войне, и когда с согражданами своими творит брань. Поспешите Государь! Ибо должно
в начале гасить скрывающуюся под пеплом искру, дабы от оныя к общей нашей беде
не произошел великий пожар; почему, как прародители наши в чистце (чистилище)
ожидаем онаго, яко Спасителя, тысячщекратно целую Вашего Величества руки.
Вашего Величества верный подданый и нижайший слуга Иван Мазепа, гетман»14.
Певно, ще був поширений і четвертий варіант послання, оскільки англійський по-
сол Чарльз Вітворт «бачив копію листа від Мазепи до короля Станіслава, поміченого
* Тут і далі у тексті листа виділено слова напівжирним шрифтом нами.
80 Сіверянський літопис
5 січня (насправді 5 грудня. – Авт.) з Ромнів» польською мовою. У ньому гетьман
визнавав короля повелителем і повідомляв, що при його наближенні «повстануть не
тільки козаки, але й самі росіяни»15. У другій депеші на батьківщину англійський по-
сол, повідомляючи про царське звернення до козаків із приводу перехопленого листа
гетьмана, зауважує, що у ньому «не звернено ніякої уваги на твердження Мазепи,
ніби багато регіонів Росії схильні до повстання»16.
Свого часу польську редакцію послання опублікував М. Костомаров17. Нині став
доступний розшуканий польсько-латинський варіант перехопленого листа:
«Naiasnieyszy Miłościwy Królu
Panie moy Miłościwy.
Już to powtórny list cum expressione poddanskiey moiey subiectiey, do Waszey Krolew-
skiey M[o]sci adressuię, wątpiąc iesli mógł pierwszy in hoc turbido rerum Statu, Suum adire
Corinthum. A iakim w tamtym effuso corde, et publiko całey Vkrainy voto, pokornie prosił W[a]
szey Kr[olewskiey] M[o]sci, abyś ad Saluandam haereditatem Suam, uictricem raczył mouere
manum, tak y teraz geminata prece, toż samo powtarzam, y expektans expecto szczęsliwe[g]o
y prętkiego W[a]szey Kr[olewskiey] M[o]sci prybycia, żebyśmy mogli unitis armis et animis,
niepryiacielskiey moskiewskiey imprezy in herba Sopire Drakonem, teraz naybardziey, kiedy
moskwa zaczęła hramotami swemi prosty fonientować naród, y Ciuile wyrabiąc bellum, y lubo
go ieszcze żadney nie mamy apparencyi, iednak te iskierki Suppositas cineri doloso, zawczasu
by trzeba gasić, żeby ztąd in publicum dam¬num, iakowe nie wybuchneły incendia, dla cze[g]o
tanquam Patres in Lymbo oczekiwamy przyscia W[aszey] Kr[olewskiey] M[o]sci, iako Saluatora
naszego, y supplikuiąc o to pokornie, całuię mille basijs waleczną Je[g]o rękę.
Waszey Krolewskiey M[o|sci Pana me[g]o
M[i]ł[o]s[ciweg]o wiemy poddany
y sługa nayniższy Jan Mazeppa Hetman.
Z Romna Xbris 5
1708 a[nn]o»18.
У перекладі українською вищезгадане послання має такий зміст:
«Найясніший милостивий королю,
пане мій милостивий*
Це вже надсилаю повторний лист до Вашої королівської милості** з вира-
женням моєї підданської смиренності***,сумніваючись, чи перший [лист] міг у
таких тривожних обставинах дійти до свого Корінфа****. А оскільки в тому [по-
* Етикетні формули звертання до короля. У підручнику з віршування Києво-Могилянської
академії «Lyra Heliconis…» [Геліконська ліра...] (1709) подається такий взірець привітання-заголо-
вку у листі до польського короля: «Serenissime ac potentissime Rex Domine Domine Clementissime»
[Найясніший і наймогутніший пане королю, пане наймилостивіший] (Lyra Heliconis intra regiam aviti
tentorii supreme domini maecenatis patris pastoris illustrissimi sanctissimo digito citata […] 1709. – ІР
НБУВ, фонд 312, шифр 674/463 C, арк. 89).
** Офіційне звертання до польського короля. У проханні Богдана Хмельницького у справах Вій-
ська Запорозького, передананому королю Яну Казимиру та сенату (1650 р., листопад), наприклад,
фігурує «Ваша королівська милість пан наш милостивий».
*** Це не елементи приниженості, а традиційні для давніх літератур формули скромності авто-
ра, які мають як античне, так і біблійне підґрунтя. У поетиці «Lyra Heliconis…» [Геліконська ліра...]
(1709) зазначається, що вступ до листа має бути «modestum et venerandum» [скромний і сповнений
поваги] (Lyra Heliconis..., арк. 85 зв.).
**** Корінф у Стародавній Греції був багатим торговим містом завдяки вигідному географічному
становищу (на півдорозі між Афінами і Спартою і на перешийку між двома морями). Славився також
своїми виробами із бронзи. Життя у Корінфі було дороге. Існувала грецька приповідка «Не кожній
людині вдається потрапити в Корінф», тобто дороге не всім доступне. У перекладі латиною цю при-
повідку популяризував римський поет Горацій (Послання, І 17, 36): Non cuivís hominí contíngit adíre
Corínthum [Тільки ж далеко не всім нам судилось дійти до Корінфа] (Переклад Андрія Содомори,
http://ae-lib.org.ua/texts-c/horatius__epistles__ua.htm#1-17). Можливо, тут Мазепа натякає на по-
передній рядок у Горація, який адресат міг знати і який творить із рядком, що цитується, смислову
Сіверянський літопис 81
передньому листі] щиросердно і за молитовним бажанням усієї України покірно
просив Вашу королівську милість, аби зволив привести в рух свою переможну
руку до своєї спадщини, яку треба рятувати*, так і зараз, подвоївши прохання,
повторюю те саме і дуже сподіваючись, очікую щасливого і швидкого прибуття
Вашої королівської милості, щоб ми могли, об’єднавши зброю** й уми, присипити
змія неприятельського московського починання у зіллі***, зараз – якнайбільше,
коли Москва почала своїми грамотами підбурювати простолюд і породжувати
громадянську війну. І хоча не маємо ще жодного її (цієї війни) прояву, але ті за-
таєні під попелом іскорки**** треба би погасити завчасно, аби звідти на всенародне
лихо не вибухнули пожежі, для чого, немовби праотці в лімбі*****, очікуємо приходу
Вашої королівської милості як Спасителя нашого, і, на колінах молячи, цілую
тисячею поцілунків Її (Вашої королівської милості) хоробру руку.
Вашої королівської милості пана мого
милостивого підданий
і найнижчий слуга Іван Мазепа, Гетьман.
Із Ромен 5 грудня
1708 року».
І. Мазепа у листуванні з царем до жовтня 1708 р. свої кореспонденції завершував,
як правило, підписами: «Вашего Царского Пресветлого Величества верный подданый,
слуга наинижайший****** и подножок Иван Мазепа, гетман»19 . Подібний церемоніальний
зворот ввічливого етикету-стандарту тієї доби вживався ним й у листуванні як із
царськими царедворцями, так і з польськими діячами. Так, у листі до князя Томаша
Юзефа Замойського гетьман підписується як «Вашої мості, мого мостивого пана,
єстем щиро зичливим братом і покірним слугою Іван Мазепа, гетьман і кавлер»20,
до белзького воєводи, великого коронного гетьмана Адама Сенявського – «В.м. м.
м. пана, щиро зичливий брат і слуга понижений Іван Мазепа, гетьман і кавалер»21, до
О. Меншикова – «Вашей княжой светлости истинно желательный приятель брат и
єдність: «Все ж не остання хвала – сподобатись тим, хто при владі» (Послання, І 17, 35). Переклад
Андрія Содомори(http://ae-lib.org.ua/texts-c/horatius__epistles__ua.htm#1-17). У цьому контексті
згадка про Корінф може сприйматися як вишуканий комплімент, натяк на освіченість адресата листа,
а також ментально настроїти листовних співрозмовників на одну хвилю. Це було характерно для
кореспонденції тих часів, особливо листів-прохань.
Вислів Горація у часи Мазепи перефразовувався. Наприклад, у медичному трактаті 1708 року
натрапляємо на «Non cuivis tamen medico contigit adire Corinthum» [Однак не кожному лікареві
вдається потрапити в Корінф](https://books.google.com.ua/books?id=bktfAAAAcAAJ&pg=PA412&
lpg=PA412&dq=Suum+adire+Corinthum&source=bl&ots=nJmy5yJtvv&sig=sNMvLKCK9kYGThKy
EMnvNCuFNYk&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjIhIy229TKAhVmJHIKHUmJCQQ4ChDoAQg2MA
Y#v=onepage&q=Suum%20adire%20Corinthum&f=false
* В оригіналі латинське слово salvo [рятувати, визволяти], яке вжито у Вульгаті і в церковних
авторів.
** Arma у класичній латині означало переважно оборонну зброю.
*** Тут, очевидно, алюзія до рядків Овідія («Метаморфози» VII, 149) «pervigilem superest herbis
sopire draconem» [Ще залишилося зіллям приспать невсипущого змія] (тут і далі переклад із Овідія
Андрія Содомори). Далі (VII, 151) про змія мовиться: «qui horrendus custos erat arboris aureae» [Жах
розсівав навкруги – злотосяйного дерева сторож]. Можливо, цитата не досить точно пригадана або
десь фіксувалася в уже переробленому вигляді. Звідси – «in herba» [у зіллі] у листі.
**** Ignis suppositus cinĕrī (Горацій) – прихований під попелом вогонь; cinisdolosus – попіл,
який таїть у собі вогонь.
***** Лімб – термін, що використовувався в середньовічному католицькому богослов’ї і позначав
стан або місце перебування душ, які не потрапили в рай. Лімб – не пекло і не чистилище. Вважало-
ся, що в лімбі перебувають душі доброчесних людей, померлих до пришестя Ісуса Христа (limbus
patrum – лімб праотців). Отже, лімб – межа для античних праведників і душ нехрещених немовлят
(limbus puerorum – лімб немовлят).
****** Пилип Орлик у листах до шведських високопосадовців також називає себе найнижчим
слугою (Див.: Циганок Ольга. Про лундські листи Пилипа Орлика у світлі теорії листування XVIII
ст. / Ольга Циганок // Мандрівець. – 2013. – № 5. – С. 53 (http://journal.mandrivets.com/images/
file/Tsyg13_5.pdf). У ті часи, особливо у листах-проханнях, було прийнято принижувати себе, щоб
добитися прихильності адресата.
82 Сіверянський літопис
слуга Иван Мазепа, гетман рукою власною»22, до Г. Головкіна – «Вашей велможности
всегда добра зычливый приятель и слуга Иван Мазепа, гетман, рукою власною». Геть-
ман також при завершенні послань до царя вживав і фразу – «и высокодержавную ва-
шего царского величества десницу покорнѣ лобызаю»23 або «его ж высокодержавную
десницу земным поклонением покорно лобызаю»24.
У підручнику з віршування Києво-Могилянської академії «Cedrus Apollinis…»
[Аполлоновий кедр...] (1702) пропонуються такі заголовки листа до польського
короля: «Serenissime ac potentissime Rex Domine Domine Clementissime, Sacra Regia
Majestas vel Sacra ac Serenissimaet Potentissima Majestas» [Найясніший і наймогут-
ніший пане королю, пане наймилостивіший, Свята королівська величність чи свята,
найясніша і наймогутніша величність].Подається і польський варіант, точний пере-
клад: «Najiasniejszy i Najpotężniejsz yKrólu, Panie nasz miłościwy. Wasza Królewska Mość
vel Najiasniejsza Wasza Królewska Mość»25. У поетиці цього ж навчального закладу
«Lyra Heliconis…» [Геліконська ліра...] (1709) подається як взірець тільки перше із
наведених вище звертань до польського короля: «Serenissime ac Potentissime Rex
Domine Domine Clementissime» [Найясніший і наймогутніший пане королю, пане
наймилостивіший]26. На те саме «salutatio» [привітання-звернення] натрапляємо у
більш ранньому трактаті Києво-Могилянської академії «Cytheron bivertex…» [Кіфе-
рон із двома вершинами...] (1694/95)27. Поетика Кременецького єзуїтського колегіуму
«Apollo Sarmaticus…» [Сарматський Аполон…] (1712) містить інформацію про заголо-
вки листів (tituli seu inscriptiones epistolarum). Автор поетики радить звертатися до
польського короля у листах так: «Serenissime Rex D[omi]ne D[omi]ne Clementissime,
loco pro nominis, Serenissima Regia majestas vestra» [Найясніший пане королю, пане
дуже милостивий (місце для імені, найясніша ваша королівська величність]28.
Отже, лист польсько-латинською (макаронічною) мовою, адресований С. Лещин-
ському, у дусі часу сповнений барокової фразеології, що пояснюється особливостями
тодішньої освіти, орієнтацією на античну культуру.
Петро І звинувачував на основі перейнятого «листа» гетьмана у продажності, бо
останній закликав «того Лещинского на отобрание Малороссийскаго краю будто
по общему желанию всея Украйны, называя его себе государем, а себя его верным
подданым, а Украйну наследием его Лещинскаго». «А ныне по тем его богоотступного
изменника письмам явилася явная ложь и предательство под польское иго малорос-
сийскаго народа, – зазначав цар, – а и сверх сего нам от верных особ известно, что
оный, желая себя под польскую область поддать, получил уже от Лещинского за то
себе гонор воеводства в Польше и титул княжения Северскаго».
Гетьман міг у кореспонденції до польського короля підписатися традиційним у
таких випадках словосполученням «покірний слуга», що не відображало його при-
низливий статус, а лише підкреслювало його шанобливе ставлення до польського
володаря, як і до інших впливових кореспондентів. У поетиці «Lyra Heliconis…»
[Геліконська ліра...] (1709) зазначається, що поширена така кінцівка листа: «Łasce
się i miłości braterskiej (si est parilis ad quem scribitur) M.M.P. oddaję, zostaję nazawsze
nieodmiennym sługą i bratem» [Віддаю себе ласці і братерській любові [якщо той, до
кого пишеться – рівний] м[илостивого] м[ого] п[ана], залишаюся назавжди постійним
слугою і братом]29. Із цього випливає, що «слугою» міг себе йменувати навіть рівний!
Ця сама поетика радить у кінцевій частині листа до польского короля (valedictio)
писати: «Serenissimae Majestatis Vestraeservus N.N.» [Слуга вашої найяснішої велич-
ності такий-то]30. Знову ж таки, як у випадку з «salutatio» [привітанням-зверненням],
таке саме прикінцеве побажання здоров’я міститься у курсі «Cytheron bivertex…»
[Кіферон із двома вершинами...] (1694/95)31.
У той же час станом на 5 грудня 1708 р. І. Мазепа не був «верный подданый» поль-
ського короля, оскільки йому не присягав разом із козацтвом. Робити це авансом теж
гетьману не було ніякого сенсу, оскільки в реаліях кінця 1708 р. – початку 1709 р.
Швеція виступала гарантом незалежного Українського князівства. Польща могла
лише підсилити як своє становище, так і України посильною військовою допомогою
Карлу ХІІ у війні з росіянами. Те, що польський король С. Лещинський в універсалі до
Сіверянський літопис 83
українського народу від 22 листопада 1707 р. звертався до усіх жителів Гетьманщини
«як ласкавий батько до заблукалих дітей», називаючи їх «своїми підданими»32, не
означає, що гетьман у нових умовах вирішив підіграти бажанням союзника і фактично
закликати його до «освобождения наследия своего».
Як нам видається, «несколько писем, цыфрами писанных, а при том один лист
Мазепин к Лещинскому»33, перехоплених у Лисянці росіянами, у Києві спробували
розшифрувати. П. Орлик у своєму зізнанні С. Яворському писав, що саме у вересні
1707 року «велел мне Мазепа отписать до Станислава цифрами»34, а також з Ромнів
(5 грудня 1708 р. – Авт.), що «на сегобочной Украйне перенято»35. При цьому дові-
рник гетьмана зазначав, що «не знаю до сих времен, если он сам Мазепа собственною
своею рукою когда-нибудь до того ж Станислава писал»36. Шифрування міжурядової,
міждержавної кореспонденції було звичною практикою тієї доби. До неї вдавалися
як І. Мазепа, так і Петро І. Останній спілкувався шифрованими повідомленнями зі
своїми дипломатами, навіть у своїй державі з окремими генералами, полковниками*.
Б. Шереметєв, отримавши 9 лютого 1709 р. від царського кур’єра два укази, у своїй від-
повіді зробив такий припис: «При сем азбука для нужнейших случаев прилагается»37.
Дуже велика частина кореспонденції Карла ХІІ та гетьмана потрапляла до рук
росіян, оскільки їхні полки фактично тримали в оточенні зимові квартири шведів
та їхніх союзників. Отже, в таких умовах І. Мазепа не міг проявляти безпечність та
розраховувати тільки на спритність свого гінця. Лише одиниці могли прорватися з
цього кільця застав. Саме тому не допускаємо, що гетьман легковажив, міг вільно, без
належних шифрувальних засобів сповіщати польського короля про свої стратегічні
та тактичні плани.
У розшифрувальників вийшло те, що вони хотіли чи бажали прочитати. У Ро-
сійському державному архіві давніх актів зберігаються у кількох фондах «списки на
польськом**и российском языках с писма изменника Мазепы»38 від 5 грудня 1708 р.,
причому «подлинник»*** датований чомусь 10 груднем39.
Разом з тим, як нам видається, перехоплений лист, який дуже важко прочитати
непідготовленій людині і зрозуміти у ньому всі багатозначущі натяки, є зразком
зашифрованого тексту. П. Орлик відкрито, але плутано-метафорично подав голо-
вний зміст листа – прохання до польського короля якнайшвидше привести військо
в Україну.
Українські мазепознавці В. Шевчук, О. Дубина не сумніваються у підробці листа
І. Мазепи40. Справді, зміст тексту послання не відповідає реаліям початку грудня
1708 р. Адже гетьман, не маючи підтверджень про вдалу поїздку свого посланця
Ф. Нахимовського у Польщу, мав продублювати попереднє послання про необхідність
початку походу польського короля в Гетьманщину та місця розташування на постій
його вояк41. Дніпро та інші ріки замерзли, а це сприяло у зимові місяці переходу
польських полків у зручних місцях. Тож у зашифрованому листі йшлося, мабуть, про
маршрут пересування вояк, місця переправ, далі – про розквартирування прибулих.
Гетьман мав проінформувати союзника бодай кількома фразами про події листопада
* Шифровані тексти несли цілком логічну інформацію. Так, Петро І, наприклад, писав: «Госпо-
дин маеоръ. Письма ваши до меня дошли, из которых я выразумел, что вы намърены оба полка, то
есть Кропотовъ драгунской и пъшей из Кiева, у себя держать, на что отвътствую, что пъшему, ежели
опасно пройтить въ Азовъ, то удержите у себя, а конной, не мъшкавъ, конечно отправьте на Таганрогъ.
Также является изъ вашихъ писемъ нъкоторая медленiе, что намъ не зело прiятна, когда дождетесь
нашего баталiона и Ингермонланского и Билсова полковъ, тогда тотчас». Після дешифрування
зміст листа царя був таким: «Поди къ Черкаскому и, сослався з губернаторомъ азовскимъ, чини не-
медленно съ Божiею помощiю промыслъ надъ тъми ворами, и которые изъ нихъ есть поиманы, тъхъ
вели въшать по украинскимъ городамъ. А когда будешь в Черкаскомъ, тогда добрыхъ обнадежь и
чтобъ выбрали атамана доброго человъка; и по совершенiи ономъ, когда пойдешь назадъ, то по Дону
лежащие городки такожъ обнадежь, а по Донцу и протчим ръчкамъ лежащiе городки по сей росписи
разори и над людми чини по указу» (Соболева Т. А. История шифровального дела в России. — М.:
ОЛМА-ПРЕСС, 2002. — С.40.).
** Автор «Історії імператора Петра Великого» Ф.Прокопович у своїй книзі пише, що він не знай-
шов оригіналу цього листа (с.193).
*** Так називають цей текст його публікатори швидше за те, що він ліг в основу перекладів.
84 Сіверянський літопис
1708 р., перехід на бік Карла ХІІ. Але в листі про шведського короля – жодного слова!
Перехопивши таке шифроване послання, російські можновладці, схоже, зробили
до польського списку кілька вигідних для себе невеличких вкраплень-додатків, яких
явно там не було («вірний підданий»). Хоча П. Орлик визнав, що роменський лист
С. Лещинському писав він особисто, у грамоті до українського народу цар брехливо
стверджував, що спійманий «шпег…Феско Хлюс, у котораго между иными найден его
изменника Мазепы лист, за рукою его (виділено нами. – Авт.) и печатью»42. Отже,
уже ця деталь вказує на те, що для царя була важлива не стільки правда, як бажан-
ня виставити І. Мазепу у невигідному для нього світлі. У розповсюджених агітках
латинські фрази-красивості листа (привести в рух свою переможну руку до своєї
спадщини, яку треба рятувати) царські прибічники подали досить однозначно –
«для сохранения своего дедичного состояния… подвигли свою руку». Зазначимо,
що тут добряче зміщений акцент. Якщо у листі-шифровці йдеться компліментарно
про Україну, яка, за текстом, колись належала Польщі, то в агітках Мазепа вже за-
прошував С. Лещинського взяти владу до своїх рук в Гетьманщині.
Викликають сумнів і фрази, слова типу «непобедимую…десницу», «Спасителя»,
які вжиті щодо польського короля. І. Мазепа добре знав ситуацію у Польщі, хитке
становище у ній С. Лещинського. Тим паче польський король в інструкції від 18
вересня 1708 р. міністру Понятковському при Карлу ХІІ подає себе як слухняного
виконавця наказів шведського правителя. «Мої заощадження виснажені, мої спадкові
володіння спалені, а народні біди не дозволяють знайти ніде ні допомоги, ні креди-
ту»43, – зізнавався поставлений на трон шведами володар. Як видно з його інструкції,
король Польщі мав у вересні істотні проблеми з мобілізацією війська через те, що не
довіряв «ні литовському головнокомандуючому, ні київському воєводі», ні белзькому
воєводі44 та іншим урядовцям, багато з яких вагалися, мали проросійські настрої, орі-
єнтувалися на Августа ІІ. «Я думаю до кінця місяця (вересня. – Авт.) йти на Волинь,
але не планую заглиблюватися в цю провінцію… – повідомляв С. Лещинський Карла
ХІІ. – Я прошу Його Величність Короля Шведського вказати мені, як слід діяти від-
носно Польщі взагалі і белзького воєводи зокрема. Якщо король матиме бажання до-
віритися мені і дасть мені дозвіл діяти по-моєму розумінню, то я зобов’язуюсь чесним
словом мати на меті при приборканні заворушень тільки його інтереси. З проекту
кампанії, запропонованої мною, король має побачити, що його війська, що стоять під
моєю командою, нічим не ризикують»45 . Тобто польський король у реаліях 1708 р.
виглядав як дуже несамостійна фігура. Враховуючи ці деталі, І. Мазепа міг звертатися
до нього як «Спасителя», «мого государя» хіба що для красного слівця у шифровці.
Так, С. Лещинському підпорядковувався певний військовий контингент, і шведський
король бажав використати останній у складній ситуації зими 1708-1709 рр. Однак
польський керманич при всіх його амбіціях, бажаннях справляв жалюгідне враження
і не мав такої сили, впливу, як його шведський сюзерен; його особистість не могла
надихнути українську верхівку на ідею повернення Гетьманщини під крило Польщі
(хоча питання про входження до Речі Посполитої як варіант дій розглядалося. – Авт.).
Ще в 1707 році І. Мазепа писав С. Лещинському, щоби він «прежде старался Речь По-
сполитую соединить, которая бы единогласно узнала его за пана и короля своего»46 .
Аналізуючи зміст розповсюдженого в Україні російською владою листа І. Ма-
зепи, слід заглибитися і в логіку його написання у реаліях початку грудня 1708 р.
Яке головне завдання ставив гетьман, посилаючи свого посланця до Польщі? Що
він нарешті «дозрів» і визнає Україну спадщиною польського короля, а себе – його
вірнопідданим васалом? Це виглядає абсурдно, оскільки С. Лещинський, як і він,
залежав від успіху дій Карла ХІІ. І. Мазепа розраховував, що польський король,
отримавши сигнал від «вірного підданого», швидше мобілізується? Без «спадщини»,
«Спасителя» у нього не буде інтересу йти на допомогу Карлу ХІІ? Польський король
мав отримати істотне заохочення у такий улесливий спосіб для зрушення у похід? Це
при тому, що його військо, згідно із узгодженими раніше з Карлом ХІІ планами, мало
йти в Україну. Усе вищезгадане безглуздя з погляду мети направлення посланця до
С. Лещинського виглядало дуже сумнівно. Стан шведської армії у грудні 1708 р. не
Сіверянський літопис 85
був настільки критичним, щоб І. Мазепа вбачав у польському війську (а це, як добре
він знав, всього-на-всього кілька полків) головну рятувальну силу для Гетьманщини.
Це дає підставу говорити про те, що у сповненому красивих барокових порівнянь,
фраз запрошенні С. Лещинського йти в Україну крився якийсь зашифрований зміст.
Найправдоподібніше, як про це говорив і Д. Апостол на допиті, керманич України
у своєму посланні конкретизував шляхи приходу та розміщення польських вояк на
Переяславщині та Київщині, називав орієнтовну дату спільного маршу на Москву
(кінець січня, лютий). Це було набагато важливіше, ніж гра в красиві слова та натяки
згідно із правилами поетик і риторик.
1. Лист графа Г.Головкіна до гетьмана І.Скоропадського (22 січня 1709 р.) // Доба
гетьмана Івана Мазепи в документах / Упорядник С.Павленко. –К. : Видавничий дім
«Києво-Могилянська академія», 2007 (далі –ДГІМД). – С.852.
2. Прокопович Ф. История императора Петра Великого от рождения его до
Полтавской баталии и взятия в плен остальных шведских войск при Переволочне
включительно. – СПб., 1773.– С.193.
3. Письмо Д.Голицина к гетману И.Скоропадскому (7 января 1709 г.) //
Материалы для отечественной истории. Издал М.Судиенко. – К.: университетская
типография, 1855. – Т.2.– С.3.
4. Письма князя Александра Меншикова к князю Дмитрию Голицыну // Сборник
русского исторического общества. – СПб, 1873. – Т.11. – С.109.
5. Письмо Г.Долгорукого к Петру І (22 января 1709 г.) // Письма и бумаги им-
ператора Петра Великого. – М.:издательство Академии наук ССР, 1952(Далі –ПиБ.).
– Т.9. – Вып.2. – С. 625.
6. Лист графа Г.Головкіна до гетьмана І.Скоропадського (22 січня 1709 р.) //
ДГІМД. – С.852.
7. Лист графа Г.Головкіна до гетьмана І.Скоропадського (22 січня 1709 р.) //
ДГІМД. – С. 852.
8. Письмо графа Г.Головкина И. Скоропадскому (7 февраля 1709 г.) // Материалы
военно-ученого архива главного штаба. –СПб: печатна В.И.Головина, 1871. – Т.І
– С. 649.
9. Лист графа Г.Головкіна до гетьмана І.Скоропадського (22 січня 1709 р.) //
ДГІМД. – С. 852.
10. Манифест государя Петра І с приложеним письма Мазепы к польскому королю
(21 января 1709 г.) // Маркевич Н. История Малороссии. – М.: типография Августа
Семена, 1842. – Т.4. – С.275.
11. Тарле Е.В. Северная война и шведское нашествие на Россию. – М.: издатель-
ство социально-экономической литературы, 1958. – С.263.
12. Список с листа изменника Мазепы, писанного к Лещинскому // ПиБ.
– Т. 9. – Выпуск І. – С. 40-41.
13. Список с перенятого писма вора Мазепы / Публикация В.Перетца // Киевская
старина. – 1905. – Т.89. – Июнь. – Отд.2. – С.234.
14. Голиков И. И. Дополнение к Деяниям Петра Великаго. М.: Университетская
типография, 1795. – Т.15. – С236-237.
15. Лист Чарльза Вітворта до статс-секретаря Бойля (2 лютого 1709 р.) // Військо-
ві кампанії доби гетьмана Івана Мазепи в документах/ Упорядник С.Павленко. – К.:
Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009. (далі ВКДГІМД). – С.447.
16. Лист Чарльза Вітворта до статс-секретаря Бойля (9 лютого 1709 р.) //
ВКДГІМД . – С.448.
17. Костомаров Н. Исторические монографии и исследования. Мазепа и
мазепинцы. – СПб.:типография М.Стасюлевича, 1885. – Т.16. – С.483.
18. Письмо И.С.Мазепы польскому королю С. Лещинскому (5 декабря 1708 г.)//
Полтавская битва 27 июня 1709 года: Док. и материалы / Отв. ред. Е.Е. Рычаловский;
сост.: Е.Е. Рычаловский, А.Б. Плотников, Т.А. Лаптева, О.А. Курбатов, П.И. Прудов-
86 Сіверянський літопис
ский. М.: РОССПЭН, 2011. – С.221.
19. Лист гетьмана І. Мазепи до Петра І (22 травня 1706 р.) //ДГІМД. – С. 224.
20. Лист гетьмана І. Мазепи до князя Томаша Юзефа Замойського (24 жовтня
1705 р.) //ДГІМД. – С. 218.
21. Лист гетьмана І. Мазепи до А.Сенявського (2 жовтня 1707р.) //ДГІМД. –
С.228.
22. Лист гетьмана І. Мазепи до О.Д.Меншикова (26 лютого 1708 р.) //ДГІМД.
– С.235.
23. Лист І. Мазепи до Петра І (24 березня 1708 р.) // З епістолярної спадщини
гетьмана Івана Мазепи / Упор. та автор передмови В. Станіславський. — К.: Інститут
історії України НАНУ,1996. – С.177.
24. Лист І. Мазепи до Петра І (? 1708 р.) // Там само. – С.179.
25. Cedrus Apollinis pharetrati rossiaco Orphaeo ob bicornem extruendam cytharam
bino poēseos ac rhetorices stylo instructam […] 1702. // ІР НБУВ, шифр ДС/п241, арк.
12 зв.
26. Lyra Heliconis intra regiam aviti tentorii supreme domini maecenatis patris pastoris
illustrissimi sanctissimo digito citata […] 1709. // ІР НБУВ, фонд 312, шифр 674/463
C, арк. 89.
27. Cytheron bivertex irriguis poētico-oratorii eloquii fontibus rorans in collegio
Mohilaeano polonis neovatibus erectus […] (1695). // ІР НБУВ, фонд 305, шифр ДC/п
235, арк. 102 зв.
28. Apollo Sarmaticus varia supellectili poetica instructus, in Athenaeo Cremenecensi
anno Domini 1712 die 25 Januarii [...] traditus. // ІР НБУВ, фонд 312, шифр 677/465,
арк. 22 зв.
29. LyraHeliconis..., арк. 87.
30. Там само, арк. 89.
31. Cytheron bivertex ..., арк. 102 зв.
32. Універсал польського короля Станіслава Лещинського (22 листопада 1707 р.)
// ВКДГІМД . – С.389.
33. Лист графа Г.Головкіна до гетьмана І.Скоропадського (22 січня 1709 р.) //
ДГІМД. – С.852.
34. Письмо Орлика к Стефану Яворскому // Основа. – 1862. – № 10. – С. 16.
35. Там само. – С. 17.
36. Там само. – С. 17.
37. Письма к государю императору Петру Великому от генерал-фельдмаршала,
тайного советника, малтийского, с Апостола Андрея, Белого орла и Прусского ордена
кавалера, графа Бориса Петровича Шереметева. -Москва: типография Император-
ского университета, 1778. – Ч.ІІ. – С. 125.
38. Списки на полськом и российских языках с письма изменника Мазепы к
шведскому (помилка в оригиналі, треба польському королю. – Авт.), которого просит
о скорейшем к нему со всеми войсками поспешении для нападения на российские
войска// РГАДА. – 124. – Оп.І(1708г.). – Д.103. – Лл.1-2.
39. Письмо на польском языке к шведскому (помилка в оригиналі, треба поль-
ському королю. – Авт.) королю от бывшаго гетмана Мазепы просительное о поспе-
шении его на помощь Малороссии с шведскими войсками// РГАДА. – 124. – Оп.І
(1708 г.). – Д.111. – Л.1.
40. Шевчук В. Просвічений володар:Іван Мазепа як будівничий Козацької дер-
жави і як літературний герой. – К.: Либідь, 2006. – С. 166; Дубина О. Чи укладав
Іван Мазепа договір зі Станіславом Лещинським? // Сіверянський літопис. – 2014.
– №6. – С.80 -81.
41. Зізнання Данила Апостола (грудень 1708 р.) // ДГІМД. – С. 410.
42. №2221 (21 января 1709 г.). Грамота малороссийскому народу // Полное со-
брание законов Российской империи, с 1649 года. – СПб.: типография ІІ отделения
его императорского величества канцелярии, 1830. – Т.ІV. – С.441.
43. Инструкция г-ну Понятовскому, министру польського короля при короле
Сіверянський літопис 87
шведском (18 сентября 1708 г.) // Труды императорского русского военно-истори-
ческого общества. – СПб., 1909. – Т.І. – С.204.
44. Там само. – С.203.
45. Там само. – С.211.
46. Письмо Орлика к Стефану Яворскому. – С. 17.
В статье идет речь о перехваченном русскими письме И. Мазепы к польскому
королю С. Лещинскому (декабрь 1708 г.). Послание использовалось Петром I в своем
агитационном манифесте, где гетман обвинялся в измене не только царя, но и укра-
инского народа. Авторы статьи приводят существующие русские переводы письма и
предлагают собственный перевод на украинский язык, основанный на филологическом
анализе и лишенный политической ангажированности. Послание Мазепы содержит
элементы иносказания, было зашифрованным текстом.
Ключевые слова: гетман, Иван Мазепа, Станислав Лещинский, письмо, оригинал,
шведы.
The article deals with the Ivan Mazepa’s letter, which was intercepted by Russians
(December 1708), to the Polish king S.Leschynski. The message has been used by Peter I in
his manifesto for the propaganda, where Hetman has been accused of betraying not only the
king, but the Ukrainian people, too. Authors of the article submit existing Russian translations
of the letter and offer their own translation into Ukrainian, based on philological analysis
and without political impact. The Mazepa’s message contains some elements of allusion, it
has been a codified text.
Keywords: hetman, Ivan Mazepa, Stanisław Leszczyński, letter, original, Swedes.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-100171 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0055 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:02:43Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Павленко, С. Циганок, О. 2016-05-17T18:11:52Z 2016-05-17T18:11:52Z 2016 Лист І.Мазепи з Ромнів до С.Лещинського / С. Павленко, О. Циганок // Сiверянський лiтопис. — 2016. — № 2. — С. 78-87. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. XXXX-0055 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100171 94(477) У статті йдеться про перехоплений росіянами лист І. Мазепи до польського
 короля С. Лещинського (грудень 1708 р.). Послання використовувалося Петром І у
 своєму агітаційному маніфесті, де гетьман звинувачувався у зраді не тільки царя, а
 й українського народу. Автори статті подають існуючі російські переклади листа
 і пропонують власний переклад українською мовою, який ґрунтується на філологічному аналізі й позбавлений політичної заангажованості. Послання Мазепи містить елементи інакомовності, було зашифрованим текстом. В статье идет речь о перехваченном русскими письме И. Мазепы к польскому
 королю С. Лещинскому (декабрь 1708 г.). Послание использовалось Петром I в своем
 агитационном манифесте, где гетман обвинялся в измене не только царя, но и украинского народа. Авторы статьи приводят существующие русские переводы письма и предлагают собственный перевод на украинский язык, основанный на филологическом
 анализе и лишенный политической ангажированности. Послание Мазепы содержит
 элементы иносказания, было зашифрованным текстом. The article deals with the Ivan Mazepa’s letter, which was intercepted by Russians
 (December 1708), to the Polish king S.Leschynski. The message has been used by Peter I in
 his manifesto for the propaganda, where Hetman has been accused of betraying not only the
 king, but the Ukrainian people, too. Authors of the article submit existing Russian translations
 of the letter and offer their own translation into Ukrainian, based on philological analysis
 and without political impact. The Mazepa’s message contains some elements of allusion, it
 has been a codified text. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський лiтопис Мовою документів Лист І.Мазепи з Ромнів до С.Лещинського Article published earlier |
| spellingShingle | Лист І.Мазепи з Ромнів до С.Лещинського Павленко, С. Циганок, О. Мовою документів |
| title | Лист І.Мазепи з Ромнів до С.Лещинського |
| title_full | Лист І.Мазепи з Ромнів до С.Лещинського |
| title_fullStr | Лист І.Мазепи з Ромнів до С.Лещинського |
| title_full_unstemmed | Лист І.Мазепи з Ромнів до С.Лещинського |
| title_short | Лист І.Мазепи з Ромнів до С.Лещинського |
| title_sort | лист і.мазепи з ромнів до с.лещинського |
| topic | Мовою документів |
| topic_facet | Мовою документів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100171 |
| work_keys_str_mv | AT pavlenkos listímazepizromnívdosleŝinsʹkogo AT ciganoko listímazepizromnívdosleŝinsʹkogo |