Архітектура педомагнітної бази даних. Постановка задачі

Розглянуто передумови побудови магнітної бази даних для ґрунтового покриву України, проаналізовано стан досліджень щодо побудови подібних баз даних у світі. Наведено схематичний розподіл вихідних даних педомагнітної інформації за основними ґрунтово-кліматичними зонами України. Представлено макет стр...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики
Дата:2013
Автори: Меньшов, О.І., Сухорада, А.В., Хоменко, Р.В., Круглов, О.В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України 2013
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100285
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Архітектура педомагнітної бази даних. Постановка задачі / О.І. Меньшов, А.В. Сухорада, Р.В. Хоменко, О.В. Круглов // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 10. — С. 118-125. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860063116545490944
author Меньшов, О.І.
Сухорада, А.В.
Хоменко, Р.В.
Круглов, О.В.
author_facet Меньшов, О.І.
Сухорада, А.В.
Хоменко, Р.В.
Круглов, О.В.
citation_txt Архітектура педомагнітної бази даних. Постановка задачі / О.І. Меньшов, А.В. Сухорада, Р.В. Хоменко, О.В. Круглов // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 10. — С. 118-125. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики
description Розглянуто передумови побудови магнітної бази даних для ґрунтового покриву України, проаналізовано стан досліджень щодо побудови подібних баз даних у світі. Наведено схематичний розподіл вихідних даних педомагнітної інформації за основними ґрунтово-кліматичними зонами України. Представлено макет структури майбутньої магнітної бази даних ґрунтів України, запропоновано алгоритм її інформаційного наповнення. Рассмотрены предпосылки построения магнитной базы данных для почвенного покрова Украины, проанализировано состояние исследований по построению подобных баз данных в мире. Приведены схематические распределения исходных данных педомагнитной информации по основным почвенно-климатическим зонам Украины. Представлен макет структуры будущей магнитной базы данных почв Украины, предложен алгоритм ее информационного наполнения. Prerequisites for building a magnetic database for soil of Ukraine are considered, state of the investigations of such databases construction in the world is analyzed. A schematic pedomagnetic data information distribution for the main Ukraine soil-climatic zones is given. A structure model of the future magnetic database for Ukraine soils is shown, the algorithm for its content.
first_indexed 2025-12-07T17:06:04Z
format Article
fulltext 118 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2013 © О.І. Меньшов, А.В. Сухорада, Р.В. Хоменко, О.В. Круглов УДК 550.83–1029.12 О.І. Меньшов1, А.В. Сухорада1, Р.В. Хоменко1, О.В. Круглов2 1Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ 2Національний науковий центр "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського", м. Харків АРХІТЕКТУРА ПЕДОМАГНІТНОЇ БАЗИ ДАНИХ. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ Розглянуто передумови побудови магнітної бази даних для ґрунтового покриву України, проаналізовано стан досліджень щодо побудови подібних баз даних у світі. Наведено схематичний розподіл вихідних даних педомагнітної інформації за основними ґрунтово-кліматичними зонами України. Представлено макет струк- тури майбутньої магнітної бази даних ґрунтів України, запропоновано алгоритм її інформаційного наповнення. Ключові слова: база даних, ґрунти, магнітометрія, магнетизм. Постановка задачі. Геофізика XXI ст. – це величезний масив інфор- мації. Магнітометрія як розділ геофізики не є винятком з урахуванням специфічних її ознак формування відповідної геоінформаційної складової. Беручи до уваги істотні відмінності за обсягом фактичного матеріалу (наприклад, порівняно із сейсмометрією), слід зазначити, що масив маг- нітних даних є достатнім і потребує формування бази даних. Матеріали ультрадетальних магнітних досліджень як підрозділу магнітометрії є до- волі розрізненими та неструктурованим. Це ще раз підтверджує не- обхідність використання відповідної бази даних. База даних потрібна для зберігання вхідних (польових) даних, резуль- татів обробки й інтерпретації. Специфіка магнітних досліджень, особли- во детальних, висуває ряд вимог щодо збору, зберігання та обробки да- них. Автори роботи пропонують розглянути можливу архітектурну мо- дель структурування результатів магнітних вимірів і обробки (далі – маг- нітних даних) виходячи зі специфіки методу на прикладі педомагнітної бази даних. Зауважимо, що нині існує велика кількість різноманітних баз даних. Водночас у сфері магнетизму навколишнього середовища це є досить новою проблемою. Прикладом уже існуючих баз даних може слугувати база даних навколишнього середовища з просторовим і часовим розпо- ділом палеоантропологічних територій досліджень Китаю [10]. 119 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2013 © О.І. Меньшов, А.В. Сухорада, Р.В. Хоменко, О.В. Круглов Зупинимося на деяких основних ознаках формування бази даних. Наведемо основну (базову) модель ієрархії об’єктів у базі даних від ос- новного до підлеглих: квадрат (tile) → знімання (survey) → метод + об’єкт. Розглянемо детальніше кожну складову. Під квадратом розуміємо контейнер, який містить знімання або може бути порожнім. Він має ряд атрибутів. Основні атрибути – географічне положення крайніх точок (чо- тири пари координат) на площині як проекція перетину умовних меж із поверхнею Землі. Такий підхід дає змогу прив’язувати всі матеріали маг- нітних досліджень просторово. Крім того, в разі використання географіч- них сервісів, таких як Google Earth, можна візуалізувати інформацію на карті земної поверхні. Наступний об’єкт survey – віртуальний контейнер, який містить у собі всю інформацію. Він пов’язаний із квадратом однієї точкою – центром знімання, його вибирає – дослідник як найважливіше, на його думку, місце (точку) робіт. Крім того, контейнер survey має опис географічного поло- ження полігона, в межах якого реалізовано знімання. Знімання може вклю- чати методи досліджень і об’єкти досліджень. Таким чином, реалізуєть- ся прямий і зворотний (частково) ієрархічний зв’язок. При цьому, виходя- чи із просторового положення, що зазначається користувачем, є мож- ливість одержати необхідні дані. Знаючи метод і об’єкт й висуваючи до них певні критерії сортування й пошуку (включаючи обробку), переби- ранням квадратів одержуємо просторове положення вихідних даних. Метод + об’єкт – це безпосередні дані, які відформатовані й розта- шовані, згідно із специфікою методу. Для ультрадетальних магнітних до- сліджень передбачається використовувати поняття “площа”. При цьому задають рівень вкладеності для площі. За нульового рівня площа виро- джується у точку (point). Перший рівень вкладеності передбачає наявність профілю (набору точок, починаючи із двох і більше у будь-якому напрямку або розташованих у випадковому порядку, що заздалегідь оговорюють), другий рівень – наявність серії профілів. Кожна точка має просторову прив’язку. В разі відсутності зазначеного вище необхідним критерієм слід вказувати її віртуальне положення центру з імовірнісною шириною. Як використовувану базу даних для зберігання магнітометричної інформації найефективнішим є застосування клієнт-серверної платфор- ми. При цьому доступ до таблиць, на думку авторів, має бути відкритий для читання (авторизація) й обмежений для запису (несанкціонованого доступу). Для прикладу, як база даних може бути використана зв’язка 120 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2013 © О.І. Меньшов, А.В. Сухорада, Р.В. Хоменко, О.В. Круглов MYSQL + PHP, що дає доступ до таблиць і даних у мережі Інтернет. Для використання MYSQL вибрано тип таблиць Myisam (доступ до таблиць – окремим файлом). Зберігання мультимедійної інформації й даних, які не можуть бути представлені в структурованому вигляді, передбачається їх розміщення на сервері у спеціально відведеній директорії із серії ди- ректорій відповідно до квадратів (tile). Робота із структурованою інформацією у базі даних дає змогу вико- ристовувати автоматизовані системи збору й обробки магнітометричної й спряженої з нею інформації. Ґрунтовий покрив як об’єкт побудови педомагнітної бази да- них. Основою для визначення структури бази даних педомагнітної інфор- мації має стати вчення про ґрунт як природно-господарську систему. Кла- сичне визначення ґрунту показує його як функцію клімату, рельєфу, часу, живих організмів, ґрунтоутворювальної породи та господарського впливу людини. Ступінь прояву кожного з перелічених факторів є унікальним для кожної ґрунтової фації та забезпечує існування всього наявного спектра ґрунтів. Обговорюючи існуючі моделі баз даних ґрунтових покривів (як об’єкта побудови запропонованої нами бази даних), слід зауважити, що міжна- родна карта ґрунтів світу (FAO-Unesco Soil Map of the World), яку пропо- нує FAO, є складовою відповідної цифрової бази даних [9]. Дія кожного з чинників ґрунтоутворювального процесу залежить від географічних, господарських та інших факторів, тобто має певні законо- мірності, що і дає змогу будувати просторові моделі, що мають назву ґрунтового районування. Відомо кілька підходів до принципів такої робо- ти стосовно ґрунтів України, типовим прикладом якої є класифікація за генетичними й технологічними ознаками [5]. На наш погляд, для досягнення зазначеної мети доцільним є викори- стання генетичного підходу – традиційна ґрунтова класифікація: тип, підтип, рід, вид, різновид [1]. У такому випадку коректним є порівняння даних на рівні роду. Для вищих ієрархічних рівнів відома суттєва різниця значень педомагнітних характеристик [6, 8]. Слід звертати увагу також на положення ґрунтів у ландшафті. На- приклад, зі зміною елементарних геохімічних ландшафтів змінюються не лише самі значення педомагнітних характеристик, а й деякі їх якісні показники (дисперсія значень) [2, 7]. Частково вирішити питання варіа- ції даних, зумовленої рельєфом, можна за допомогою спеціалізованих 121 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2013 © О.І. Меньшов, А.В. Сухорада, Р.В. Хоменко, О.В. Круглов комп’ютерних програм на зразок відомої програми “Ґрунтозахисна екс- пертиза” [3]. У наших дослідженнях отримано достовірний зв’язок між значеннями питомої магнітної сприйнятливості та індексами програми: коефіцієнт кореляції 0,91. Можливо враховувати й тимчасові зміни, пов’я- зані з особливостями агротехніки [4]. Необхідною умовою для повного врахування дїї всіх чинників ґрунто- утворювального процесу є просторова прив’язка ділянки відбору ґрунто- вих проб. На цьому етапі задовільною буде точність, що забезпечується стандартним GPS-приймачем (з подальшою обробкою у геоінформацій- ному середовищі типу MapInfo). Архітектура педомагнітної бази даних. Як зазначено вище, вже зібрано суттєвий масив даних педомагнітної інформації у межах Украї- ни. Загальну схему розміщення відповідних ділянок досліджень як мож- ливої вихідної ґратки майбутньої бази даних показано на рис. 1. Фактично це карта фізико-географічного районування України з ос- новними ґрунтово-кліматичними зонами. На ній червоними овалами орієн- товано зображено ареали вже проведених педомагнітних досліджень на території України, результати яких і мають скласти основу обговорюва- ної бази даних. На цей час є результати магнітних досліджень ґрунтів України для усіх зон – Полісся, Лісостеп, Степ, Сухий Степ, Гірський Крим і Карпати. Це чорноземи вилугувані, типові, звичайні, південні, сірі лісові ґрунти, каштанові, дерново–підзолисті, лучні, болотні, дернові, со- Ðèñ. 1. Ñõåìàòè÷íèé ðîçïîä³ë àðåàë³â íàÿâíî¿ ³íôîðìàö³¿ ïðî ìàãí³òí³ âëàñòèâîñò³ ´ðóíò³â Óêðà¿íè 122 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2013 © О.І. Меньшов, А.В. Сухорада, Р.В. Хоменко, О.В. Круглов лоді, гірські та ін. Територія України вкрита ділянками досліджень не- рівномірно, найбільше інформації зібрано для Лісостепу. Слід зазначити, що база педомагнітної інформації включатиме результати вивчення не лише незабруднених еталонних ґрунтів, а й техногенно змінених ґрунто- вих покривів урбанізованих територій і мегаполісів, а також результати педомагнітних досліджень нафтогазоперспективних територій та архео- логічних об’єктів. Загалом це близько 100 дослідних ділянок і тисячі оди- ничних вимірювань. Основним завданням для побудови бази педомагнітної інформації України є визначення її ієрархічної структури. На цьому етапі мова йде не про базу даних, а про можливу архітектуру її побудови. Як основну одиницю побудови бази пропонуємо визначити дослідну територію про- ведених магнітних досліджень (рис. 2). Фактично це географічна при- в’язка. Такі ділянки досліджень є майже на всій території України залеж- но від ґрунтово-кліматичних її зон. Далі уся наявна інформація буде роз- ділена на 5 основних блоків: географічний, геологічний, ґрунтознавчий, магнітний та іншої (додаткової) інформації. Географічний інформаційний блок може містити у своїй структурі загальні карти територій, певну інформацію про регіон, топографічну ос- нову, конкретні координаційні GPS-прив’язки та гіпсометрію відповідних профілів, перетинів, розрізів, точок спостережень. Ðèñ. 2. Ñõåìàòè÷íà ñòðóêòóðà ïîáóäîâè ïåäîìàãí³òíî¿ áàçè äàíèõ îñíîâíèõ ´ðóíòî- âî-êë³ìàòè÷íèõ çîí Óêðà¿íè 123 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2013 © О.І. Меньшов, А.В. Сухорада, Р.В. Хоменко, О.В. Круглов До геологічного інформаційного блока входитимуть геологічні дані, насамперед щодо четвертинних підстилаючих порід, геоморфології, літо- логії. Важливою для розуміння природи ландшафтних умов та поширен- ня ґрунтових покривів, як індикаторів можливих покладів корисних копа- лин, є тектоніка територій, в тому числі розломи. Повертаючись до ос- новного завдання розвідувальної геології – пошуків корисних копалин, вважаємо, що педомагнітна база даних має містити інформацію про на- явні або перспективні поклади корисних копалин відповідних ділянок, а та- кож про свердловини та результати їх випробування. Ґрунтознавчий інформаційний блок є одним із найважливіших для по- будови архітектури педомагнітної бази даних. Наведені у цьому блоці дані мають нести інформацію про власне об’єкт досліджень. Це пере- дусім ландшафтна будова територій і пов’язана з нею поширеність тих чи інших типів ґрунтів, адже, за В.В. Докучаєвим, – ґрунтовий покрив є дзеркалом ландшафту. У блоці має зберігатися інформація про мікро- та макрокатени, ґрунтові розрізи, генетичні ґрунтові горизонти, підстилаючі їх материнські ґрунтоутворювальні породи. Необхідною є інформація про палеопедосферу та результати досліджень речовинного складу ґрунтів. Наступний блок – магнітна інформація, що фактично є основою нау- кової новизни бази даних, архітектура якої розглядається. Він має вклю- чати різного роду важливості, точності, інформативності матеріали маг- нітних досліджень ґрунтів. Польова магнітна інформація головним чи- ном містить результати досліджень об’ємної магнітної сприйнятливості, магнітного поля (найчастіше повного вектора магнітної індукції), його вертикальних градієнтів. Лабораторна магнітна інформація включає цілий спектр магнітних величин, які порівняно із польовими є набагато високо- точнішими. Крім власне числових магнітних значень цей блок містить графіки та карти вертикальних і латеральних розподілів педомагнітних характеристик для тих чи інших типів ґрунтів, поширених в умовах лан- дшафтів дослідної території. Блок іншої (додаткової) інформації можуть містити певні наукові статті, які належать до безпосередньо педомагнітних або споріднених напрямів вивчень відповідної території, звіти виробничих організацій, результати геофізичних досліджень немагнітними методами, інформацію про періо- ди виконання робіт тощо. Висновки. Сучасний стан педомагнітних досліджень в Україні та наявний масив відповідних фактичних матеріалів індукував вимогу ство- 124 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2013 © О.І. Меньшов, А.В. Сухорада, Р.В. Хоменко, О.В. Круглов рення сучасної бази педомагнітної інформації. Перший варіант її ієрархічної побудови включає 5 основних блоків у межах кожної дослідної ділянки. Першочерговим завданням є остаточне узгодження архітектури дослі- джуваної бази даних і проведення оптимального комплексу робіт сто- совно інформаційно-технологічного забезпечення її побудови. 1. Афанасьева Т.В. Почвы СССР / Т.В. Афанасьева, В.И. Василенко и др. – М.: Мысль, 1979. – 380 с. 2. Круглов О.В. Використання даних про магнітну сприйнятливість ґрунтів для госпо- дарської оцінки агрогеоценозів (на прикладі території землекористування ДП “Аг- рогеофізика” Балаклійського району Харківської області) / О.В. Круглов, А.В. Су- хорада, О.І. Меньшов // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Сер. Геологія. – 2009. – № 47. – С. 36–38. 3. Куценко М.В. Автоматизована система ґрунтозахисної експертизи агроландшафтів // Эксклюзивные технологии. – 2011. – № 3 (13). – С. 6–9. 4. Куценко М.В. Про створення автоматизованої системи геоінформаційного забезпе- чення універсального рівняння витрат ґрунту (USLE) / М.В. Куценко, О.В. Круг- лов // Геоінформатика. – 2010. – № 4. – С. 85–89. 5. Медведев В.В. Почвенно-технологическое районирование пахотных земель Украи- ны / В.В. Медведев, Т.Н. Лактионова. – Харьков: 13 типография, 2007. – 395 с. 6. Сухорада А.В. Залежність магнітної сприйнятливості від вологості проб ґрунту / А.В. Сухорада, О.В. Круглов // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Сер. Геологія. – 2005. – № 35. – С. 90–91. 7. Сухорада А.В. Магнітні властивості ґрунтів та їх положення в ландшафті / А.В. Су- хорада, К.М. Бондар, О.В. Круглов, Ж.М. Матвіїшина, О.І. Меньшов // Фіз. геогра- фія та геоморфологія: міжвідом. наук. зб. – 2005. – № 49. – С. 36–43. 8. Сухорада А.В. Системні дослідження магнітних властивостей орного шару деяких ґрунтів Лівобережжя України / А.В. Сухорада, О.В. Круглов, О.І. Меньшов // Вісн. Київ. нац. ун-ту. ім. Т. Шевченка. Сер. Геологія. – 2005. – № 34. – С. 45–49. 9. Nachtergaele F.O. From the FAO-Unesco Soil Map of the World to the digital global soil and terrain database // Proc. ESB meet. Athens. AGL Working paper. FAO. – Rome, 1995. 10. Wu C. An environmental database and spatial distribution of Chinese paleoanthropological sites / C. Wu, Y. Zhang, Q. Li, Z. Guo, X. Gao // Chin. Sci. Bull. – 2011. – Vol. 56, № 31. – P. 3281–32834. 125 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2013 © О.І. Меньшов, А.В. Сухорада, Р.В. Хоменко, О.В. Круглов Архитектура педомагнитной базы данных. Постановка задачи А.И. Мень- шов, А.В. Сухорада, Р.В. Хоменко, А.В. Круглов Рассмотрены предпосылки построения магнитной базы данных для почвенного покрова Украины, проанализировано состояние исследований по построению подобных баз данных в мире. Приведены схематические распределения исходных данных педомагнитной информации по основным почвенно-климатическим зонам Украины. Представлен макет структуры будущей магнитной базы данных почв Украины, предложен алгоритм ее информационного наполнения. Ключевые слова: база данных, почвы, магнитометрия, магнетизм. Pedomagnetic database architecture. Kick off problem O.I. Menshov, A.V. Sukhorada, R.V. Homenko, O.V. Kruglov Prerequisites for building a magnetic database for soil of Ukraine are considered, state of the investigations of such databases construction in the world is analyzed. A schematic pedomagnetic data information distribution for the main Ukraine soil-climatic zones is given. A structure model of the future magnetic database for Ukraine soils is shown, the algorithm for its content. Keywords: database, soils, magnetometry, magnetism.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-100285
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2409-9430
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:06:04Z
publishDate 2013
publisher Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України
record_format dspace
spelling Меньшов, О.І.
Сухорада, А.В.
Хоменко, Р.В.
Круглов, О.В.
2016-05-19T14:29:26Z
2016-05-19T14:29:26Z
2013
Архітектура педомагнітної бази даних. Постановка задачі / О.І. Меньшов, А.В. Сухорада, Р.В. Хоменко, О.В. Круглов // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 10. — С. 118-125. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
2409-9430
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100285
550.83-1029.12
Розглянуто передумови побудови магнітної бази даних для ґрунтового покриву України, проаналізовано стан досліджень щодо побудови подібних баз даних у світі. Наведено схематичний розподіл вихідних даних педомагнітної інформації за основними ґрунтово-кліматичними зонами України. Представлено макет структури майбутньої магнітної бази даних ґрунтів України, запропоновано алгоритм її інформаційного наповнення.
Рассмотрены предпосылки построения магнитной базы данных для почвенного покрова Украины, проанализировано состояние исследований по построению подобных баз данных в мире. Приведены схематические распределения исходных данных педомагнитной информации по основным почвенно-климатическим зонам Украины. Представлен макет структуры будущей магнитной базы данных почв Украины, предложен алгоритм ее информационного наполнения.
Prerequisites for building a magnetic database for soil of Ukraine are considered, state of the investigations of such databases construction in the world is analyzed. A schematic pedomagnetic data information distribution for the main Ukraine soil-climatic zones is given. A structure model of the future magnetic database for Ukraine soils is shown, the algorithm for its content.
uk
Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України
Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики
Інформаційні технології моніторингу природних і техногенних процесів
Архітектура педомагнітної бази даних. Постановка задачі
Архитектура педомагнитной базы данных. Постановка задачи
Pedomagnetic database architecture. Kick off problem
Article
published earlier
spellingShingle Архітектура педомагнітної бази даних. Постановка задачі
Меньшов, О.І.
Сухорада, А.В.
Хоменко, Р.В.
Круглов, О.В.
Інформаційні технології моніторингу природних і техногенних процесів
title Архітектура педомагнітної бази даних. Постановка задачі
title_alt Архитектура педомагнитной базы данных. Постановка задачи
Pedomagnetic database architecture. Kick off problem
title_full Архітектура педомагнітної бази даних. Постановка задачі
title_fullStr Архітектура педомагнітної бази даних. Постановка задачі
title_full_unstemmed Архітектура педомагнітної бази даних. Постановка задачі
title_short Архітектура педомагнітної бази даних. Постановка задачі
title_sort архітектура педомагнітної бази даних. постановка задачі
topic Інформаційні технології моніторингу природних і техногенних процесів
topic_facet Інформаційні технології моніторингу природних і техногенних процесів
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100285
work_keys_str_mv AT menʹšovoí arhítekturapedomagnítnoíbazidanihpostanovkazadačí
AT suhoradaav arhítekturapedomagnítnoíbazidanihpostanovkazadačí
AT homenkorv arhítekturapedomagnítnoíbazidanihpostanovkazadačí
AT kruglovov arhítekturapedomagnítnoíbazidanihpostanovkazadačí
AT menʹšovoí arhitekturapedomagnitnoibazydannyhpostanovkazadači
AT suhoradaav arhitekturapedomagnitnoibazydannyhpostanovkazadači
AT homenkorv arhitekturapedomagnitnoibazydannyhpostanovkazadači
AT kruglovov arhitekturapedomagnitnoibazydannyhpostanovkazadači
AT menʹšovoí pedomagneticdatabasearchitecturekickoffproblem
AT suhoradaav pedomagneticdatabasearchitecturekickoffproblem
AT homenkorv pedomagneticdatabasearchitecturekickoffproblem
AT kruglovov pedomagneticdatabasearchitecturekickoffproblem