Сучасні погляди на теорію вуглеводневих систем
Моделювання вуглеводневих систем є одним з найефективніших методів прогнозування перспективності нафтогазоносності. Теорія ґрунтується на аналізі 5 ключових елементів - поширенні порід-покришок, колекторів, пасток, нафтоматеринських порід та часу осадонагромадження, і, як наслідок, формування поклад...
Saved in:
| Published in: | Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100300 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Сучасні погляди на теорію вуглеводневих систем / Є.В. Устенко, В.Д. Петруняк, С.А. Вижва // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 11. — С. 59-68. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860195664200204288 |
|---|---|
| author | Устенко, Є.В. Петруняк, В.Д. Вижва, С.А. |
| author_facet | Устенко, Є.В. Петруняк, В.Д. Вижва, С.А. |
| citation_txt | Сучасні погляди на теорію вуглеводневих систем / Є.В. Устенко, В.Д. Петруняк, С.А. Вижва // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 11. — С. 59-68. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики |
| description | Моделювання вуглеводневих систем є одним з найефективніших методів прогнозування перспективності нафтогазоносності. Теорія ґрунтується на аналізі 5 ключових елементів - поширенні порід-покришок, колекторів, пасток, нафтоматеринських порід та часу осадонагромадження, і, як наслідок, формування покладів вуглеводнів. Проаналізовано основні етапи становлення теорії та основні елементи, що необхідні для побудови моделі.
Моделирование углеводородных систем является одним из наиболее эффективных методов прогнозирования перспективности нефтегазоносности. Теория основывается на анализе 5 ключевых элементов - распространение пород-покрышек, коллекторов, ловушек, нефтематеринских пород и времени осадконакопления, и как следствие формирование залежей углеводородов. Проанализировано основные вехи становления теории, а также основные элементы необходимые для построения модели
Petroleum system modeling is one of the most effective methods of prediction oil or gas bearing strata. The theory is based on analysis of 5 key elements - distribution of seals, reservoirs, traps, source rocks and timing of sedimentation and burial of the basin, and as a result, formation of petroleum prospects. In the paper main milestones of the formation of theory and key elements required for creation of petroleum system model.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:07:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
59
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2014
© Є.В. Устенко, В.Д. Петруняк, С.А. Вижва
УДК 550
СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ
НА ТЕОРІЮ ВУГЛЕВОДНЕВИХ СИСТЕМ
Є.В. Устенко, В.Д. Петруняк, С.А. Вижва
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
м. Київ, Україна
Моделювання вуглеводневих систем є одним з найефективніших методів прогно-
зування перспективності нафтогазоносності. Теорія ґрунтується на аналізі 5 клю-
чових елементів – поширенні порід-покришок, колекторів, пасток, нафтомате-
ринських порід та часу осадонагромадження, і, як наслідок, формування покладів
вуглеводнів. Проаналізовано основні етапи становлення теорії та основні елемен-
ти, що необхідні для побудови моделі.
Ключові слова: вуглеводнева система, моделювання, геологія нафти і газу, керо-
ген, колектор, покришка, пастка, історія осадонагромадження.
Концепція вуглеводневих систем уперше була представлена в 1987 р.
на конференції AAPG у Лос-Анджелесі. Першу монографію, в якій си-
стематизовано напрацювання та сформовано теоретичну основу, було
опубліковано в 1994 р. [Magoon, 1994]. З того часу концепція ВВС набула
величезної популярності, ставши обов’язковим елементом дослідження
родовищ нафти та газу у провідних світових компаніях, значно зросла
кількість наукових публікацій, присвячених її дослідженню [Magoon, 2009],
аналіз систем включено до програм освітніх курсів [Skalskiy, 2010].
При вивченні осадових басейнів ключову увагу приділяють страти-
графічним послідовностям та структурі осадових відкладів. Концепція
вуглеводневих систем є узагальнюючою теорією, що поєднує всі еле-
менти та процеси геології нафти і газу, описуючи генетичні зв’язки між
активними нафтогазоматеринськими (надалі – материнськими) порода-
ми та накопиченням нафти і газу. На практиці її можна використовувати
під час розвідки родовищ, оцінки ресурсів і в процесі наукових дослід-
жень басейнів.
Ключовими елементами для утворення родовищ нафти та газу є
материнська порода, породи-колектори, перекривні породи-покришки та
процеси, що приводять до утворення пасток і генерації–міграції–накопи-
чення нафти. Всі ці елементи мають перебувати у просторовому і часо-
вому співвідношенні для того, щоб могли утворитися родовища нафти і
газу.
60
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2014
© Є.В. Устенко, В.Д. Петруняк, С.А. Вижва
Материнські породи – це породи, які містять органічну речовину в
достатній кількості, тому після нагромадження в осадовому басейні та
нагрівання вони генеруватимуть вуглеводні (нафту та газ). Високим
вмістом органічної речовини характеризуються зони із застійним вод-
ним режимом та високою продуктивністю рослинного і тваринного світу.
Такими зонами можуть бути заболочені ділянки, багаті на поживні еле-
менти прибережні зони, неглибокі моря та озера. Однак більшість орга-
нічної речовини, що накопичується в таких системах, переробляється
протягом одного життєвого циклу. Для збереження органічної речовини
вміст кисню в придонних водах має бути дуже низьким. Подібні умови
можуть виникнути в разі появи занадто великої кількості органічної речо-
вини або в середовищах, де погана циркуляція води зумовлює застійний
режим.
Різні види органічної речовини приводять до утворення різних видів
вуглеводнів. Органічна речовина, багата на м’які тканини, як у водорос-
тей, спричинює утворення нафти із супутнім газом, тоді як деревина при-
водить до генерації лише газу. Втім газ може виділятись і з нафтогене-
руючих порід, якщо під час нагромадження вони зазнають впливу висо-
ких температур [Gluyas, 2004].
Органічний матеріал накопичується у двох фракціях – розчинній у
воді (бітумах) і нерозчинній (керогені). Кероген є найпоширенішою орга-
нічною речовиною на Землі, й часто цей термін використовують для на-
зви різноманітних і складних систем, склад яких залежить від джерела
накопичення органічної сировини.
Традиційно виділяють чотири типи керогену залежно від вмісту первіс-
ної органічної речовини.
Ліптиніт (тип 1) має велике співвідношення вмісту водню і вугле-
цю, але мале – кисню і вуглецю. Це переважно нафтогенеруючий тип, із
значним відсотком вироблення (до 80 %). Він утворюється передусім з
водоростей, багатих на ліпіди, що формуються в лагунних та озерних об-
становках. Ліптиніт флюоресцує під ультрафіолетовим випромінюванням.
Екзиніт (тип 2) має середні значення співвідношень водень/вуг-
лець та кисень/вуглець. Цей тип генерує нафту і газ, вироблення стано-
вить 40–50 %. Джерелом утворення екзиніту є плівкові рештки рослин
(спори, пилок, м’які тканини рослин), фітопланктон і бактеріальні мікро-
організми морських осадів. Екзиніт флюоресцує під ультрафіолетовим
випромінюванням.
61
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2014
© Є.В. Устенко, В.Д. Петруняк, С.А. Вижва
Вітриніт (тип 3) має низький вміст водню та високий – кисню,
генерує незначні об’єми вуглеводнів, переважно газу. Основним джере-
лом вітриніту є рештки вищих рослин, що знаходяться у вугіллі або вуг-
листих породах. Вітриніт не флюоресцує під ультрафіолетовим випромі-
нюванням, але має надзвичайно високу відбивну здатність на вищих ста-
діях дозрівання, а отже, його можна використовувати як індикатор сту-
пеня зрілості материнської породи.
Інертиніт (тип 4) – продукт будь-якого з перелічених вище типів
керогену, що не флюоресцує під ультрафіолетовим випромінюванням. Він
характеризується високим вмістом вуглецю і низьким – водню. Інер-
тиніт не має значного потенціалу для генерації нафти та газу, за що одер-
жав назву “мертвого вуглецю”.
Під впливом температури великі молекули керогену розпадаються
на менші молекули рідких та газоподібних вуглеводнів.
Оскільки нафта і газ мають меншу густину, ніж вода, після міграції з
нафтоматеринських порід вони починають підніматися по осадових по-
родах під впливом сил плавучості доти, доки не досягнуть породи-по-
кришки. Це, як правило, дрібнозернисті або кристалічні породи з дуже
низькою проникністю. Типовими прикладами є глини та сланці, зцемен-
товані вапняки, кременисті сланці, ангідрит і сіль (галіт). Багато нафто-
материнських порід водночас можуть бути і високоякісним покришка-
ми. Покришки для потоку вуглеводнів можуть утворюватися також уз-
довж зон тріщинуватості й розломів.
Наявність покришок є дуже важливим фактором у формуванні родо-
вищ нафти і газу. За відсутності покришок вуглеводні продовжуватимуть
підніматися доти, доки не досягнуть поверхні Землі, де під впливом по-
верхневих хімічних процесів, таких як діяльність бактерій, нафта буде
зруйнована. Незважаючи на те що наявність покришок є ключовим фак-
тором родовища, жодна з них не є ідеальною – всі покришки пропуска-
ють якусь частину вуглеводнів.
Під пасткою розуміють геометричний опис структури, в якій містять-
ся нафта і газ. Нафта, що піднімається під впливом сил плавучості, не
накопичуватиметься, якщо покришка має синклінальне залягання. Вуг-
леводні продовжуватимуть мігрувати вздовж підошви цієї породи, доки
не досягнуть межі, і тоді відбуватиметься міграція вгору. Однак якщо
породи-покришки мають антиклінальне залягання, то пастка ловитиме
всі вуглеводні, що до неї потраплятимуть.
62
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2014
© Є.В. Устенко, В.Д. Петруняк, С.А. Вижва
Колектором вважають пористу та проникну породу, в якій накопичу-
ються вуглеводні.
Розуміння часу міграції та його співвідношення з часом осадонагро-
мадження є дуже важливим для аналізу родовищ нафти і газу. Якщо мігра-
ція нафти починається до утворення колекторів/покришок, то вуглеводні
не зможуть накопичуватись. Якщо міграція проходить до того, як поча-
лися структурні деформації і утворилися пастки, то вуглеводні не будуть
накопичуватися. Для того щоб визначити, чи зможуть колектори, покриш-
ки та пастки захоплювати вуглеводні, що мігрують, необхідне чітке розу-
міння історії геологічного розвитку території.
Процес міграції вуглеводнів поділяють на три стадії:
- первинна міграція – вивільнення вуглеводнів з материнської поро-
ди;
- вторинна міграція – переміщення вуглеводнів від материнської по-
роди до пастки;
- третинна міграція – просочування вуглеводнів на земну поверхню.
Кожен із зазначених вище елементів оцінюють окремо, але має од-
накову вагу. Якщо будь-який елемент відсутній (0), то родовище буде
неперспективним. Якщо є всі елементи (1) – родовище міститиме еконо-
мічно вигідні об’єми вуглеводнів. Отже, кожен із незалежних компонентів
оцінюють за шкалою від нуля до одиниці (0 – 1,0).
Для кожного незалежного компонента потрібно оцінити декілька суб-
компонентів (які також є незалежними). Наприклад, для оцінки пастки
необхідна точна карта поширення порід-колекторів, властивості яких
досліджують використовуючи основні геолого-геофізичні методики. Ко-
жен із субкомпонентів, які репрезентують незалежний компонент – паст-
ку, має бути оцінений за шкалою від 0 до 1,0
Дослідження вуглеводневих систем дає змогу ідентифікувати систе-
му, розрахувати міру достовірності, відкартувати географічну, страти-
графічну та часову протяжність вуглеводневої системи. Основні компо-
ненти, на які треба звертати увагу під час досліджень такі:
- геохімічна кореляція між складом вуглеводнів;
- геохімічна кореляція між складом вуглеводнів і материнських порід;
- історія осадонагромадження;
- картування ВВС;
- побудова розрізів вуглеводневих систем;
- побудова таблиць основних подій;
63
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2014
© Є.В. Устенко, В.Д. Петруняк, С.А. Вижва
- побудова таблиць накопичення вуглеводнів;
- визначення якості генерації – акумуляції.
Першим кроком дослідження вуглеводневих систем є визначення їх
наявності. Найпростіший спосіб – визначення наявності вуглеводнів (навіть
дуже незначна кількість вуглеводнів є свідченням наявності вуглеводне-
вої системи).
Другим кроком є визначення розміру вуглеводневої системи. Для цього
поєднують генетично пов’язані прояви вуглеводнів з використанням гео-
хімічних характеристик.
Наступний крок – визначення материнської породи за кореляційними
зв’язками вуглеводні – материнська порода. Далі визначають поширен-
ня комплексу материнських порід, що відповідають за генетично пов’я-
зані прояви вуглеводнів. Результатом є таблиця накопичень для визна-
чення кількості вуглеводнів у вуглеводневій системі, а також колекторів,
що міститимуть найбільшу кількість вуглеводневої сировини. Після ви-
конання цих кроків вуглеводневій системі присвоюють назву [Allen, 2005;
Галушкин, 2007; Бурлин, 2009].
У часовому просторі вуглеводневої системи є три аспекти: вік, кри-
тичний момент і час накопичення.
Під віком системи розуміють час, потрібний для процесів генерації–
міграції–акумуляції вуглеводнів. Критичний момент – це час, що най-
краще відображує генерацію, міграцію та акумуляцію вуглеводнів. Кар-
ти та розрізи, побудовані для критичного моменту, найкраще описують
географічне і стратиграфічне простягання системи.
Час накопичення починається з процесів генерації–міграції–акуму-
ляції і триває досі. Вона враховує всі зміни в накопиченні вуглеводнів про-
тягом усього періоду. За цей час можуть відбутися реміграція, фізичний
або біологічний розпад або повне руйнування вуглеводнів. Вуглеводні
можуть ремігрувати (третинна міграція) і накопичитися в колекторах,
що утворилися після формування вуглеводневої системи. Процеси ре-
міграції виникають лише в разі інтенсивної тектонічної діяльності – склад-
коутворення, появи розломів, підняття блоків або ерозії. Якщо ж текто-
нічна активність є незначною, то третинної міграції не відбувається.
Географічне простягання вуглеводневої системи визначають за кри-
тичним моментом. Вона обмежується положенням материнських порід
і всіх родовищ і проявів вуглеводнів, що пов’язані з певною материнською
породою.
64
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2014
© Є.В. Устенко, В.Д. Петруняк, С.А. Вижва
Стратиграфічне простягання – це інтервал літологічних одиниць, що
оточують ключові елементи в межах географічного простягання вугле-
водневої системи. Стратиграфічне простягання відображують на кар-
тах обстановок осадонагромадження та розрізах, побудованих на час
критичного моменту [Magoon, 1994].
Сучасні системи моделювання і реконструкції геологічної обстанов-
ки. Для моделювання процесів генерації та міграції вуглеводнів в осадо-
вих басейнах, крім власне кількості вуглецю, найбільше значення мають
температура і тиск (рис. 1, 2). На температурний режим басейну впли-
вають різноманітні геологічні процеси протягом всієї історії басейну –
його формування (геометрія басейну), осадонагромадження, ерозія
відкладів, розломна тектоніка, процеси, пов’язані з ущільненням, тепло
перенесенням і та рухом флюїдів.
Потенціал генерації вуглеводнів у багатьох басейнах є ключовим
фактором перспективності потенційних пасток. Одним з інструментів,
які використовують під час розвідки родовищ, є програми басейнового
моделювання (рис. 3). Відносно прості методи пошуків і розвідки родо-
вищ приводили до відкриття родовищ нафти та газу в структурних паст-
ках. Багато цікавих площ, однак, характеризуються складною геологіч-
ною будовою, і для розвідки родовищ в цих регіонах потрібні складніші
методики. Це зумовлює зростання інтересу до басейнового моделюван-
ня, застосування якого дає змогу враховувати складніші та комплексні
геологічні процеси, що спричинюють генерацію та міграцію вуглеводнів.
Розуміння процесів формування басейну підвищує якість передбачень
особливостей його розвитку (рис. 4).
На сьогодні розроблено дві групи програмних продуктів для басей-
нового моделювання: а) програмні продукти, що вирішують окремі ви-
падки моделювання басейнів; б) програмні продукти, орієнтовані на ком-
плексне та однобічне моделювання.
До першої групи відносять програмні продукти BMT, TECMOD, сис-
тему “ГАЛО”, до другої – “PetroMod” компанії Schlumberger і “Temis
Suite” компанії Beicip-Franlab.
У цій роботі для моделювання вуглеводневих систем використано
програмний продукт PetroMod, розроблений німецькою компанією IES,
яка з часом увійшла до складу компанії Shclumberger, запропонувавши
одну з найпотужніших систем комплексного моделювання басейнів.
PetroMod складається з 7 блоків – модулі для 1D, 2D та 3D моделюван-
65
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2014
© Є.В. Устенко, В.Д. Петруняк, С.А. Вижва
Ðèñ. 2. Ìîäåëü òåìïåðàòóðíîãî ðåæèìó: à – òåìïåðàòóðíèé ãðà䳺íò; á – ìîäåëü
çì³íè òåìïåðàòóðíîãî ãðà䳺íòó ç ÷àñîì; â – ìîäåëü çì³íè òåìïåðàòóðíîãî ðåæèìó ç
ãëèáèíîþ òà ÷àñîì
Ðèñ. 1. Ìîäåëü çàíóðåííÿ îñàäîâîãî áàñåéíó
à
á
â
66
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2014
© Є.В. Устенко, В.Д. Петруняк, С.А. Вижва
Ðèñ. 4. Ìîäåëü çì³íè ïîðèñòîñò³ â áàñåéí³
Ðèñ. 3. Ìîäåëü ë³òîñòàòè÷íîãî, ïîðîâîãî òà ã³äðîñòàòè÷íîãî òèñê³â (à) ³ òåïëîïðî-
â³äíîñò³ (á)
à á
67
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2014
© Є.В. Устенко, В.Д. Петруняк, С.А. Вижва
ня, модулю аналізу ризиків Risk, модулю Petro і модулю редакторів вхідних
даних Editors. Модуль для 1D моделювання використовують з метою
моделювання історії осадонагромадження, температурного режиму, ге-
нерації вуглеводнів з нафтоматеринських порід на підставі даних сверд-
ловин. Ці моделі в подальшому також можна застосовувати для уточ-
нення параметрів 3D моделей. 2D моделювання складається з чотирьох
кроків – імпорт даних або оцифровка горизонтів, введення віку порід,
розломної тектоніки і фаціальний розподіл; також враховують соляну тек-
тоніку, ерозію тощо. Першим кроком побудови 3D моделі є імпорт карт
горизонтів, задають інформацію щодо стратиграфії і літології тощо. Па-
раметри 3D моделі можна корегувати з урахуванням попередніх 1D мо-
делей. Модуль Petro містить додаткові застосування – аналіз кінетики,
моделювання теплового потоку від фундаменту, майстер побудови звітів.
Блок Editors містить декілька модулів, що дає змогу узагальнювати і
систематизувати інформацію за фактичними даними, які використано у
моделі (серед них інформація стосовно свердловин, літології, елементів
вуглеводневої системи, геохімічні дані тощо).
Основні переваги пакету PetroMod: можливість моделювати широ-
кий спектр геологічних процесів, що можуть привести до генерації вугле-
воднів; моделювання процесів міграції вуглеводнів не за одним, а за де-
кількома алгоритмами; урахування широкого спектра даних, інтерак-
тивність.
1. Бурлин Ю.К. Бассейновый анализ / Ю.К. Бурлин, Г.Е. Яковлев – М.: Недра, 2009. –
74 с.
2. Галушкин Ю.И. Моделирование осадочных бассейнов и оценка их нефтегазоносно-
сти. – М.: Науч. мир, 2007. – 456 с.
3. Allen P.A. Basin Analysis. – Oxford: Blackwell Science, 2005. – 550 с.
4. Gluyas J.G. Petroleum Geoscience. – Oxford: Blackwell Science, 2004. – 349 с.
5. Magoon L. History of the Petroleum System Concept // AAPG Hedberg Research
Conference. – Napa, California, USA, 2009.
6. Magoon L., Dow W. The petroleum system. From source to trap. – AAPG, 1994.
7. Skalskyi M., Gadiatskyi O., Miasoiedova I., Tsybulskyi V., Ustenko I., Zamanska M.
Experience of geological and geophysical modeling of Merrimelia acreage (Cooper–Eromanga
basin) as a part of Imperial Barrel Award program // ІІ Всеукр. молодіжна конференція-
школа "Сучасні проблеми геологічних наук". – K., 2010.
68
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2014
© Є.В. Устенко, В.Д. Петруняк, С.А. Вижва
Современные взгляды на теорию углеводородных систем Е.В. Устенко,
В.Д. Петруняк, С.А. Вижва
Моделирование углеводородных систем является одним из наиболее эффектив-
ных методов прогнозирования перспективности нефтегазоносности. Теория ос-
новывается на анализе 5 ключевых элементов – распространение пород-покры-
шек, коллекторов, ловушек, нефтематеринских пород и времени осадконакопле-
ния, и как следствие формирование залежей углеводородов. Проанализировано
основные вехи становления теории, а также основные элементы необходимые для
построения модели.
Ключевые слова: углеводородная система, моделирование, геология нефти и
газа, кероген, коллектор, покрышка, ловушка, история осадконакопления.
Modern approach to the theory of hydrocarbon systems Ie.V. Ustenko,
V.D. Petruniak, S.A. Vyzhva
Petroleum system modeling is one of the most effective methods of prediction oil or gas
bearing strata. The theory is based on analysis of 5 key elements – distribution of seals,
reservoirs, traps, source rocks and timing of sedimentation and burial of the basin, and
as a result, formation of petroleum prospects. In the paper main milestones of the
formation of theory and key elements required for creation of petroleum system model.
Keywords: petroleum system; modelling; petroleum geology; kerogen; reservoir; seal;
trap; burial history.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-100300 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2409-9430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:07:53Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Устенко, Є.В. Петруняк, В.Д. Вижва, С.А. 2016-05-19T15:12:09Z 2016-05-19T15:12:09Z 2014 Сучасні погляди на теорію вуглеводневих систем / Є.В. Устенко, В.Д. Петруняк, С.А. Вижва // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 11. — С. 59-68. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2409-9430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100300 УДК 550 Моделювання вуглеводневих систем є одним з найефективніших методів прогнозування перспективності нафтогазоносності. Теорія ґрунтується на аналізі 5 ключових елементів - поширенні порід-покришок, колекторів, пасток, нафтоматеринських порід та часу осадонагромадження, і, як наслідок, формування покладів вуглеводнів. Проаналізовано основні етапи становлення теорії та основні елементи, що необхідні для побудови моделі. Моделирование углеводородных систем является одним из наиболее эффективных методов прогнозирования перспективности нефтегазоносности. Теория основывается на анализе 5 ключевых элементов - распространение пород-покрышек, коллекторов, ловушек, нефтематеринских пород и времени осадконакопления, и как следствие формирование залежей углеводородов. Проанализировано основные вехи становления теории, а также основные элементы необходимые для построения модели Petroleum system modeling is one of the most effective methods of prediction oil or gas bearing strata. The theory is based on analysis of 5 key elements - distribution of seals, reservoirs, traps, source rocks and timing of sedimentation and burial of the basin, and as a result, formation of petroleum prospects. In the paper main milestones of the formation of theory and key elements required for creation of petroleum system model. uk Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики Комплексні методи інформаційного забезпечення ресурсних питань Сучасні погляди на теорію вуглеводневих систем Современные взгляды на теорию углеводородных систем Modern approach to the theory of hydrocarbon systems Article published earlier |
| spellingShingle | Сучасні погляди на теорію вуглеводневих систем Устенко, Є.В. Петруняк, В.Д. Вижва, С.А. Комплексні методи інформаційного забезпечення ресурсних питань |
| title | Сучасні погляди на теорію вуглеводневих систем |
| title_alt | Современные взгляды на теорию углеводородных систем Modern approach to the theory of hydrocarbon systems |
| title_full | Сучасні погляди на теорію вуглеводневих систем |
| title_fullStr | Сучасні погляди на теорію вуглеводневих систем |
| title_full_unstemmed | Сучасні погляди на теорію вуглеводневих систем |
| title_short | Сучасні погляди на теорію вуглеводневих систем |
| title_sort | сучасні погляди на теорію вуглеводневих систем |
| topic | Комплексні методи інформаційного забезпечення ресурсних питань |
| topic_facet | Комплексні методи інформаційного забезпечення ресурсних питань |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100300 |
| work_keys_str_mv | AT ustenkoêv sučasnípoglâdinateoríûvuglevodnevihsistem AT petrunâkvd sučasnípoglâdinateoríûvuglevodnevihsistem AT vižvasa sučasnípoglâdinateoríûvuglevodnevihsistem AT ustenkoêv sovremennyevzglâdynateoriûuglevodorodnyhsistem AT petrunâkvd sovremennyevzglâdynateoriûuglevodorodnyhsistem AT vižvasa sovremennyevzglâdynateoriûuglevodorodnyhsistem AT ustenkoêv modernapproachtothetheoryofhydrocarbonsystems AT petrunâkvd modernapproachtothetheoryofhydrocarbonsystems AT vižvasa modernapproachtothetheoryofhydrocarbonsystems |