Новітня тектоніка території Біланівського залізорудного та Кременчуцького уранового родовищ
Изложены результаты крупномасштабного (1:10 000) картирования новейшей тектоники региона, выполненного на основе морфографических, морфометрических и аэрокосмических методов исследования. Выделены и охарактеризованы активные на новейшем этапе развития линейные и кольцевые структуры, а также суммарны...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Геофизический журнал |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
2014
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100430 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Новітня тектоніка території Біланівського залізорудного та Кременчуцького уранового родовищ / В.Г. Верховцев, О.О. Крамар, Ю.В. Юськів, Є.Б. Краснов, Ю.Є. Тищенко // Геофизический журнал. — 2014. — Т. 36, № 4. — С. 136-148. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859835379519062016 |
|---|---|
| author | Верховцев, В.Г. Крамар, О.О. Юськів, Ю.В. Краснов, Є.Б. Тищенко, Ю.Є. |
| author_facet | Верховцев, В.Г. Крамар, О.О. Юськів, Ю.В. Краснов, Є.Б. Тищенко, Ю.Є. |
| citation_txt | Новітня тектоніка території Біланівського залізорудного та Кременчуцького уранового родовищ / В.Г. Верховцев, О.О. Крамар, Ю.В. Юськів, Є.Б. Краснов, Ю.Є. Тищенко // Геофизический журнал. — 2014. — Т. 36, № 4. — С. 136-148. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Геофизический журнал |
| description | Изложены результаты крупномасштабного (1:10 000) картирования новейшей тектоники региона, выполненного на основе морфографических, морфометрических и аэрокосмических методов исследования. Выделены и охарактеризованы активные на новейшем этапе развития линейные и кольцевые структуры, а также суммарные амплитуды вертикальных движений в четвертичном периоде. Полученные данные заверены сопоставлением с проведенными измерениями эманации радона.
The present paper describes results of large-scale (1:10 000) neotectonic mapping of the region made on the basis of morphographic, morphometric and aerospace research methods. Active on the latest stage of development linear and circular structures and total amplitude of the vertical motion in the Quaternary period have been distinguished and characterized. Obtained data were certified by measurements of radon emanation comparison.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:35:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
В. Г. ВЕРХОВЦЕВ, О. О. КРАМАР, Ю. В. ЮСЬКІВ, Є. Б. КРАСНОВ, Ю. Є. ТИЩЕНКО
136 Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014
Вступ. Біланівське родовище залізистих
кварцитів розміщується за 4—5 км на захід
від залізничної станції Галещина і за 25 км від
м. Комсомольськ, а Кременчуцьке родовище
урану — в 1,5 км на захід від ст. Галещина (Пол-
тавська область).
Неотектонічні дослідження виконані в
рамках науково-дослідної роботи з вивчення
впливу Кременчуцького родовища урану на
формування природного радіаційного фону
території, обмеженої ліцензійною ділянкою Бі-
ланівського та південною частиною ліцензійної
ділянки Галещинського залізорудних родовищ
[Верховцев та ін., 2013] і є продовженням комп-
лексних науково-дослідних робіт, виконаних
нами раніше по темі «Натурні радіогеоеколо-
гічні дослідження та оцінка ризиків, пов’язаних
з радіаційною небезпекою при розробці Біла-
нівського залізорудного родовища, Полтавська
область» [Лисиченко та ін., 2012].
Об’єкт досліджень — розломно-блокові
структури території Біланівського гірничозба-
гачувального комбінату (БГЗК).
Цільове призначення робіт: складання карти
розломної тектоніки масштабу 1:10 000 з відоб-
раженням новітньої (четвертинної) активізації
розломів з метою дослідження ділянок активної
міграції радіонуклідів у підземних водах і на цій
основі встановлення джерел формування при-
родного радіаційного фону вказаної території.
УДК 550.4:574.3
Новітня тектоніка території Біланівського залізорудного
та Кременчуцького уранового родовищ
© В. Г. Верховцев, О. О. Крамар, Ю. В. Юськів, Є. Б. Краснов,
Ю. Є. Тищенко, 2014
Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України»,
Київ, Україна
Надійшла 25 грудня 2013 р.
Представлено членом редколегії О. Б. Гінтовим
Изложены результаты крупномасштабного (1:10 000) картирования новейшей тектоники
региона, выполненного на основе морфографических, морфометрических и аэрокосмических
методов исследования. Выделены и охарактеризованы активные на новейшем этапе развития
линейные и кольцевые структуры, а также суммарные амплитуды вертикальных движений
в четвертичном периоде. Полученные данные заверены сопоставлением с проведенными
измерениями эманации радона.
Ключевые слова: неотектоника, новейший этап развития, новейшая геоструктура, линеа-
мент, линеаментная система, кольцевая геоструктура, суммарные амплитуды четвертичных
вертикальных движений, разлом, эманация радона.
Основні завдання:
– На основі узагальнення та часткової пе ре-
інтерпретації наявних геолого-геофізичних
матеріалів (геологічні карти, розрізи, до-
кументація керна свердловин, первинні
дані щодо будови різних геофізичних по-
лів тощо) побудувати: 1) карту розломної
тектоніки масштабу 1:10 000; 2) геологічну
карту масштабу 1:10 000; 3) зробити ви-
сновки щодо можливого впливу уранової
мінералізації Кременчуцького родовища
на формування радіаційного фону Біла-
нівського та Галещинського залізорудних
родовищ.
– За допомогою структурно-геоморфологіч-
них та аерокосмічних методів дослідження
побудувати карту новітньої тектоніки ра-
йону робіт масштабу 1:10000 з відображен-
ням активних лінійних і об’ємно-площових
(кільцевих) геологічних структур та сумар-
них амплітуд новітніх (четвертинних) вер-
тикальних рухів земної поверхні.
– Встановити найнебезпечніші (активні) ді-
лянки розломів за допомогою польових до-
сліджень (визначення проявів підвищеної
еманації радону, гамма-фону тощо).
– Визначити в межах розломів ділянки ак-
тивної фільтрації поверхневих стоків у
підземні води.
– Визначити фільтраційні властивості водо-
НОВІТНЯ ТЕКТОНІКА ТЕРИТОРІЇ БІЛАНІВСЬКОГО ЗАЛІЗОРУДНОГО ТА КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ...
Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 137
носних горизонтів у горизонтах пухких
розкривних порід.
– Розробити рекомендації щодо проведен-
ня можливих природоохоронних заходів
у межах контуру проектного кар’єру.
Загальні риси розломної тектоніки регіону.
В межах Кременчуцького рудного району, який
із заходу, як і основна частина Кривбасу, контр-
олюється Криворізько-Кременчуцьким (Голо-
вним) глибинним розломом, широко розвинені
складчасті й розривні структури вищих порядків,
які привели до порушення первісного залягання
докембрію, розблокування залізорудних покла-
дів, а також прояву пізніших накладених про-
цесів: окварцювання, окиснення залізних руд,
лужного метасоматозу, формування уранового
зруденіння, гіпергенезу та ін. Найбільшою плі-
кативною структурою району, з формуванням
якої пов’язана істотна зміна елементів первин-
ного залягання осадово-метаморфічної товщі по-
рід криворізької серії, є Галещинська синкліналь.
Породи залізисто-кременистої формації зазнали
широкого прояву дислокаційного метаморфізму,
дрібної складчастості, розривів різних порядків,
дрібної тріщинуватості і катаклазу. В результаті
формування розривних порушень, що усклад-
нили геометрію самої Галещинської синкліналі
разом з породами криворізької серії і гранітої-
дами, утворилися Галещинський, Біланівський
та інші розломи субмеридіонального напрямку
та великий Діагональний (Ревівський) розлом
північно-східного простягання — структура, що
оперяє Головний розлом.
Крім того, відомі ще й інші другорядні роз-
ривні порушення, головним чином, північно-
східного напрямку (наприклад, два — на про-
філі ІІ в межах Біланівського залізорудного ро-
довища). Є також розриви північно-західного
і іноді субширотного простягання.
Детальне вивчення та узагальнення даних
щодо розломної тектоніки, наведених у числен-
них попередніх роботах, досі не були виконані.
Водночас промислове Кременчуцьке родовище
урану приурочене саме до великої Ревівської
розломної зони, якою контролюється форму-
вання і локалізація уранового зруденіння. Пів-
нічний відрізок цієї структури має субмеридіо-
нальне простягання, яке змінюється на південь
від уранового родовища на південно-західне (у
зв’язку з чим ця частина розлому і має назву
Діагонального).
Неотектонічні дослідження. Застосування
неотектонічних (структурно-геоморфологічних
і аерокосмічних) досліджень у пошукових та
еко логічних цілях ґрунтується на поширених
уяв леннях про те, що новітній етап відіграв
важ ливу роль у просторовому розміщенні і мі-
грації багатьох корисних копалин, локалізації
проявів негативних природних явищ. Особливе
значення при цьому має останній, пізньопліоцен-
четвертинний, підетап, оскільки саме в цей час
остаточно сформувалися особливості будови гео-
структур, що спостерігаються нині, і сучасний
рельєф. Підґрунтям цих досліджень є установлена
кореляційна залежність розміщення родовищ ко-
рисних копалин і багатьох природних процесів
від режиму новітніх рухів.
Основні поняття і терміни дослідження.
Неотектоніка — тектонічні рухи, порушення та
зміни в рельєфі земної поверхні, що відбулися на
протязі палеогенового та неогенового періодів і
продовжувалися у четвертинний період.
Розрізняють сучасні тектонічні рухи, які від-
буваються нині: новітні, або молоді, — пізній
пліоцен і голоцен; неотектонічні — від почат-
ку олігоценової епохи палеогену до голоцену,
тобто близько 40 млн років.
Новітній етап (підетап) розвитку — будь-
який з часових відрізків, що вкладається в межі
неотектонічного етапу, але менший за останній.
Новітня геоструктура — геоструктура, яка
зазнала активізації в новітній час розвитку (пе-
реважна більшість) або утворилася на відповід-
ному етапі (меншість). Синонім — активна на
новітньому етапі розвитку геоструктура, якому
ми віддаємо, як правило, перевагу.
Лінеамент — у найзагальнішому вигляді є
елементарною лінією зміни параметрів гео-
графічного, геологічного і геофізичного сере-
довищ. Це можуть бути розломи, зони підвище-
ної тріщинуватості, структурні неузгодження,
стратиграфічні, літологічні або петрографічні
межі, лінійні геофізичні аномалії, елементи
рельєфу і інші компоненти ландшафту, в тому
числі не пов’язані з геологічними процесами.
Разом з тим більшість дослідників вважає, що
у найбільш типовому випадку лінеаменти є, як
мінімум, поверхневим відображенням різних
за розмірами, віком і глибиною закладання роз-
ломних структур. На наш погляд, в оптималь-
ному варіанті лінеамент являє собою своєрідну
тріаду, що містить: 1) глибинну лінійну неодно-
рідність; 2) розлом (зону розломів) у твердих
оболонках Землі; 3) лінійно організовані еле-
менти ландшафту на поверхні.
Лінеаментна система — система, створена
прямолінійними (або близькими до таких) спря-
женими та взаємно перпендикулярними лінеа-
ментами двох напрямків.
Кільцева геоструктура — різні за генезисом,
В. Г. ВЕРХОВЦЕВ, О. О. КРАМАР, Ю. В. ЮСЬКІВ, Є. Б. КРАСНОВ, Ю. Є. ТИЩЕНКО
138 Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014
— суцільна сукупність геологічного тіла, його
будови, складу і зовнішньої форми.
Методи та методичні прийоми досліджен-
ня. При вивченні активних на новітньому етапі
розвитку геологічних структур ми застосовува-
ли такий комплекс методів: 1) морфоструктур-
ний аналіз топооснови, що включає вивчення
морфографічних і морфометричних особли-
востей рельєфу і зіставлення отриманих ре-
зультатів з апріорними геолого-геофізичними
даними; площове дослідження перших вико-
нано за допомогою методу дирекційних на-
прямків і аномалій, а других — за допомогою
морфометричного методу пошуку геострук-
тур, основи якого розробив В. П. Філософов
[Філософов, 1975]; 2) структурно-геологічне
дешифрування й інтерпретація великомасш-
табних і висотних (середньомасштабних) фо-
тографічних і радіолокаційних знімань; 3) ві-
зуально-інструментальне дешифрування і ін-
терпретація дрібномасштабних оригінальних
космоматеріалів і синтезованих зображень,
отриманих за допомогою різних оптико-елек-
тронних засобів. Принципи побудови карт но-
вітньої тектоніки детально викладені у статті
[Верховцев, Юськів, 2011].
Основні результати дослідження. В резуль-
таті картування активних на новітньому етапі
розвитку геоструктур ми встановили і вивчили
об’єкти двох типів — лінеаментні зони (ЛЗ) і
кільцеві геоструктури (КС). Детальне вивчення
цих структур показало, що перші відображу-
ють, головним чином, різного порядку лінійні
розривні структури, а другі — об’ємно-площові
неоднорідності тектоносфери.
Активні на новітньому етапі розвитку лі-
нійні структури території Біланівського за-
лізорудного та Кременчуцького уранового
родовищ. Відбір лінеаментів геоструктурної
природи із загального лінеаментного поля
ґрунтується на збігу дешифрувальних ознак
лінеаментів і власне розривних порушень.
У ландшафті вони виявляються як упоряд-
ковані спрямлені елементи гідрографічної ме-
режі й осьові лінії вододілів, рідше у вигляді
градієнтних уступів, ланцюжків окремих форм
рельєфу, лінійних ґрунтово-рослинних ано-
малій тощо.
Таким чином, у результаті проведення мор-
фографічного і морфометричного аналізів і об-
робки аерокосмічних знімків ми виділили ті
лінеаменти і їх зони, що активно впливали на
формування сучасного рельєфу. Вони являють
собою ділянки лінійної концентрації проявів
регіональних геологічних процесів і явищ.
У межах регіону ЛЗ утворюють одну домі-
нуючу (субортогональну 0° 90°, ±20°) і одну
проміжну (40—45° 315—320°) системи, які пред-
ставлені прямолінійними (або близькими до та-
ких) сполученими ЛЗ домінуючих і проміжних
напрямків (рис. 1).
Однією з найважливіших характеристик ЛЗ
є співвідношення між собою груп ландшафтних
індикаторів, на підставі яких вони виділені. Нео-
тектонічно активні розломи відображаються в
орогідрографії (а відповідно, на аерокосмознім-
ках і топопланшетах) переважно двома осно-
вними способами. З одного боку, це аномальні
концентрації спрямлених ділянок різнопоряд-
кових елементів ерозійної мережі («ерозійні»
ландшафтні індикатори), з іншого — аналогічні
концентрації спрямлених ділянок осей вододілів
і рідше уступів у рельєфі («вододільні» ландшаф-
тні індикатори). Очевидно, неотектонічні розло-
ми (ЛЗ), виділені за аномальними згущеннями
спрямлених ділянок ерозійної мережі, тою чи
іншою мірою ослаблені і можуть бути пов’язані
із зонами відносного розтягування. Навпаки,
розломи, відображені в особливостях будови і
просторового розміщення вододілів і градієнт-
них уступів, формувалися в умовах відносного
стиску. У разі приблизно однакової кількості
ландшафтних індикаторів зазначених двох осно-
вних груп (за їх розбіжності не більше ніж у 1,2
раза), як свідчать дослідні спостереження, у тому
числі зіставлення отриманих результатів з відо-
мими тектонічними картами, лінеаменти утво-
рювалися за переваги ковзання (зсуву, зрізу або
сколювання).
Природно, що ця ознака є непрямою і дає змо-
гу розділити виявлені неотектонічно активні роз-
ломи за механізмом утворення і способом при-
кладання тектонічних сил (навантаження) тільки
в першому наближенні. Отримані результати
мають бути обов’язково засвідчені апріорними
геолого-геофізичними даними.
ЛЗ домінуючих систем є багатокомпонент-
ними як за кількістю лінеаментів, що входять
до складу зон, так і за загальною кількістю ви-
явлених ЛЗ; вони чітко відображені на топо-
картах і в аерокосмоматеріалах і, як правило,
підтверджені аналізом геолого-геофізичних
матеріалів.
ЛЗ домінуючої системи 0° 90° (±20)° представ-
лені шістьма лінійними структурами — трьома
субмеридіональними і трьома субширотними
(див. рис. 1). Відстань між субмеридіональними
ЛЗ (змінюється від 100 до 450 м) не є сталою.
Зафіксовано зближене між собою розмі-
щення ЛЗ № 1—3 (до 100 м), що дає змогу допус-
НОВІТНЯ ТЕКТОНІКА ТЕРИТОРІЇ БІЛАНІВСЬКОГО ЗАЛІЗОРУДНОГО ТА КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ...
Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 139
Рис. 1. Карта новітньої (четвертинної) тектоніки Біланівського залізорудного та Кременчуцького уранового родовищ
масштабу 1:10 000 (зменшено) (Склали: В. Г. Верховцев, Ю. В. Юськів, Є. Б. Краснов). Сумарні амплітуди вертикальних
рухів земної поверхні у четвертинному періоді, м: (1 — 0—0,5; 2 — 0,5—1,0; 3 — 1,0—1,5; 4 — 1,5— 2,0; 5 — 2,0—2,5; 6 —
2,5—3,0; 7 — 3,0—3,5); 8 — лінеаменти (активні на новітньому етапі розвитку лінійні структури); кільцеві структури: 9
— успадкована, 10 — проміжна, 11 — неуспадкована; 12 — Кременчуцьке уранове родовище; 13 — контур Біланівського
залізорудного родовища.
В. Г. ВЕРХОВЦЕВ, О. О. КРАМАР, Ю. В. ЮСЬКІВ, Є. Б. КРАСНОВ, Ю. Є. ТИЩЕНКО
140 Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014
розмірами, формами прояву на земній поверхні
структурно-геологічні об’єкти, що мають цен-
тральну симетрію у перетині із земною по-
верхнею (серед них розрізняють достовірні й
передбачувані).
Принцип геолого-геоморфологічної кон-
формності — геоморфологічна поверхня кон-
формна її однорідному і однопорядковому
геологічному простору, що впорядковує її.
Геолого-геоморфологічна конформна система
Рис. 2. Активність еманації радону з ґрунту на території Біланівського ГЗК.
НОВІТНЯ ТЕКТОНІКА ТЕРИТОРІЇ БІЛАНІВСЬКОГО ЗАЛІЗОРУДНОГО ТА КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ...
Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 141
тити утворення ними більшої лінійної структури
— Кріворозько-Кременчуцької, що відповідає
однойменній зоні розломів (рис. 1).
Відстань між субширотними ЛЗ, навпаки,
є досить постійною і становить 1900—1920 і
960—1500 м. Відзначається істотна близькість
субширотних і субмеридіональних ЛЗ за таки-
ми характеристиками, як довжина і ширина
(потужність). Довжина перших 4524—5317 м,
других — 4955—7140 м (при цьому майже усі
вони хоча б в одному напрямку виходять за
межі досліджуваного району); ширина, відпо-
відно, 397—437 м проти 198—538 м.
Більшість ЛЗ субортогональної системи
досить чітко витримані за напрямком. Однак
сама системи виділена певною мірою умов-
но. Швидше за все — це діагональна система
15—20° 285—290°, оскільки в параметри вкла-
даються чотири з шести виявлених ЛЗ. І тіль-
ки чітко виражений парагенетичний зв'язок та
особливості геодинаміки дають змогу об'єднати
їх з іншими двома ЛЗ в рамках однієї системи.
У цілому для ЛЗ системи характерна перевага
ерозійних ландшафтних індикаторів над вододіль-
ними, але в більшості випадків не настільки ве-
лика, що б інтерпретувати їх як скиди. Тому біль-
шість їх виділені нами як передба чувані скидо-
зсуви, а в одному випадку — як скидо-насув.
ЛЗ проміжної системи 40—45° 315—320°
представлені двома ЛЗ — північно-східного
і північно-західного напрямків. Зони досить
близькі між собою за довжиною і шириною:
установлена довжина першої ЛЗ дорівнює
7200 м за ширини 500 м, другої — 6583 м за ши-
рини 200—330 м.
За морфологією (кінематикою) ЛЗ віднесені
нами до скидо-зсувів (тобто вони дешифровані
за однаковою або приблизно однаковою кіль-
кістю ерозійних і вододільних індикаторів, але
все ж з перевагою перших).
Стисло відомості про виділені ЛЗ наведено в
табл. 1 (включаючи їх номер на карті, назву, ранг,
довжину, ширину, азимут простягання, морфо-
логічний тип, збіг з розломами).
Т а б л и ц я 1. Основні відомості про активні на новітньому етапі розвитку лінеаментні зони
Номер на
рис. 1 Ранг Азімут,
градуси
Д
Ш
К
Д1—Д2
Кер
Квод
Збіг з відомим розломом
Передба-
чуваний
морфотип
Лінеаментні зони домінуючої субортогональної системи 0 90° (±20)
1 Т 12—20 7140**
538
135
53—700
120
98
++ Криворізько-
Кременчуцька (Головна)
зона розломів
З-Н
2 Р1 23—25 7131**
231
74
61—1000
66
55 ++ Біланівський розлом С-З
3 Р1 28—30 4955*
198
46
44—490
38
29 ++ Галещинський розлом С-З
5 Р2 285—290 5317**
397
85
65—708
71
67 — З
6 Р2 286—291 4790**
432
108
38—774
80
72 — С-З
7 Р2 88—91 4524**
437
103
31—835
92
52 — С
Лінеаментні зони проміжних діагональних систем 40—45° 315—320°
4 Р1 40—45 7200*
500
456
54—750
127
94
++ Діагональний
(Ревівський) розлом С-З
8 Р1 315—320 6583**
200—330
91
45—978
75
53 — С-З
Примітки: ранг ЛЗ: Т — трансрегіональна, Р1 — регіональна 1-го порядку, Р2 — регіональна 2-го порядку, Д — довжина, м;
Ш — ширина ЛЗ, м; К — кількість елементарних лінеаментів, що входять до складу ЛЗ; Д1 — мінімальна, Д2 — макси-
мальна довжина (м) цих лінеаментів; Кер — кількість ерозійних, Квод — кількість вододільних ландшафтних індикаторів
лінеаментів; С — скид; Н — насув, З — зсув; «++» — ЛЗ повністю збігається з відомим розломом; «+» — те ж саме, але
частково (фрагментарно); «—» — ЛЗ не зафіксовано в показниках, що аналізуються; одна зірочка — ЛЗ виходить за межі
досліджуваного району в одному напрямку; дві зірочки — те ж саме, але в обох напрямках.
В. Г. ВЕРХОВЦЕВ, О. О. КРАМАР, Ю. В. ЮСЬКІВ, Є. Б. КРАСНОВ, Ю. Є. ТИЩЕНКО
142 Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014
На закінчення відзначимо кілька обставин,
які стосуються усіх систем:
1) до складу кожної з виділених систем,
крім ЛЗ, входять одиночні (локальні) ліне-
аменти, однак вони не показані на підсум-
ковій карті;
2) настільки чіткий поділ зон по систе-
мах ні якою мірою не можна розуміти од-
нозначно: безсумнівно, між ними існують
усілякі типи взаємовідношень, зокрема, у
генетичному і кінематичному аспектах. У
першу чергу це стосується зсувів і близьких
до них за механізмом утворення і спосо-
бом прикладання тектонічних сил (наван-
таження) розривних порушень, що часто
утворюють у плані складні «віргуючі»
малюнки, які можуть поєднувати кілька
сусідніх систем.
Активні на новітньому етапі розвитку кіль-
цеві геоструктури території Біланівського
залізорудного та Кременчуцького ураново-
го родовищ. Дотепер у геологічній літературі
відсутня термінологічна єдність у визначенні
КС. Однак незважаючи на існуючий терміно-
логічний різнобій, термін «кільцева структура»
найбільш узвичаївся.
Більшість дослідників розуміє цей укорінений
у літературі термін як узагальнюючий, введений
для позначення як будь-яких об’ємно-площових
неоднорідностей літосфери, що утворюють ізо-
метричний, близький до округлого контур при
перетинанні із земною поверхнею, так і різних
поверхневих ізометричних утворень екзоген-
ного, рідко будь-якого іншого «не глибинного»
походження. Слід зазначити, що разом з тим у
літературі часто використовують й інші терміни:
центричні, багатокутні з центром симетрії, цен-
трального типу, ізометричні, площові, осередкові
структури (або морфоструктури), астроблеми,
концентри тощо. Очевидно, це пов’язане з дея-
кою розпливчатістю і певною неточністю змісту
поняття «кільцева структура». Крім того, далеко
не завжди ізометричні об’єкти, що належать до
кільцевих, мають правильну кільцеву форму. Ще
рідше мають кільцевий вигляд різні структурні
форми літосфери, що їм відповідають.
І все-таки, не бажаючи вносити додаткової
плутанини введенням нового терміна, ми ви-
користовуємо поняття «кільцева структура» як
різні за генезисом, розмірами, формами про-
яву на земній поверхні структурно-геологічні
об’єкти, що мають центральну симетрію в пе-
ретині з земною поверхнею (розрізняємо серед
них достовірні й передбачувані).
Усе викладене ми використали при інтер-
претації активних на новітньому етапі КС, що
дешифруються на АКМ як площові аномалії фо-
тотону і структури рисунка зображення.
На сучасній поверхні КС виражені в осо-
бливостях розподілу абсолютних висот і сту-
пеня розчленування рельєфу, а також у зако-
номірному розташуванні (у вигляді дугових і
кільцевих контурів) форм рельєфу різного ге-
незису й інших компонентів ландшафту.
Залучення геолого-геофізичних матеріалів,
у тому числі отриманих у результаті перевірки
виділених об’єктів, дало змогу визначити геоло-
гічну природу кільцевих аномалій, класифікую-
чи їх як осередкові структури, ізометричні блоки
фундаменту, структури осадового чохла.
Крім того, залежно від характеру відобра-
ження виявлених активних на новітньому етапі
розвитку КС у морфометричних показниках
відповідно до методики, розробленої В. П. Фі-
лософовим [Філософов, 1975], з нашими част-
ковими змінами та доповненнями, вони роз-
ділені на декілька морфогенетичних типів:
1) успадковані, 2) неуспадковані, 3) проміжні.
Успадковані КС мають фіксоване в плані
положення центральної частини протягом, як
мінімум, пізньопліоцен-четвертинного часу,
відображаються на всіх статичних морфоме-
тричних картах і характеризуються збігом
контурів, виділених на всіх побудованих базис-
них і вершинних поверхнях (розбіжність має
не перевищувати 1/3 розміру узагальненого
контуру), в більшості випадків вони чітко ви-
ражаються в морфографічних даних і сумар-
них амплітудах новітніх вертикальних рухів, а
також підтверджуються апріорними геолого-
геофізичними матеріалами.
Неуспадковані КС (з мігруючою в плані цен-
тральною частиною) також відображуються
на всіх статичних морфометричних картах
(обов’язково на всіх базисних і вершинних
поверхнях), але при цьому величина зсуву
контурів відносно один одного перевищує 1/3
розміру узагальненого контуру. Це свідчить
про зміну напрямку розвитку структури в
часі (швидке піднімання, повільне піднімання,
опускання і т. п.) або ж просторову міграцію,
як мінімум, склепінної (центральної) її частини.
Проміжні КС займають проміжне поло-
ження між успадкованими і безкореневими
об’ємно-площовими утвореннями (що і відо-
бражено в їх назві): вони фіксуються по обох
статичних морфометричних картах молодших
порядків і однієї з таких поверхонь старшого
порядку (у досліджуваному районі в більшості
випадків це вершинна поверхня 4-го порядку),
НОВІТНЯ ТЕКТОНІКА ТЕРИТОРІЇ БІЛАНІВСЬКОГО ЗАЛІЗОРУДНОГО ТА КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ...
Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 143
часто відображуються у сумарних амплітудах
новітніх рухів земної поверхні і практично
завжди — у морфографічних показниках. Ці
структури характеризуються успадкованим
розвитком у простеженому часовому інтервалі,
але мають менші розміри і менш глибоке, чим
успадковані КС, проникнення (закладення).
Усього в межах регіону виділено (на рівні
досліджень масштабу 1:10 000) 21 активну на
новітньому етапі КС, з них 19 — успадкованого,
1 — неуспадкованого та 1 — проміжного мор-
фогенетичних типів. Розміри їх змінюються від
378×678 до 1370×1800 м, а передбачувана (роз-
рахункова) глибина закладення (проникнення)
— від 189 до 900 м (див. рис. 1, табл. 2).
Виявлені 19 активних на новітньому етапі КС
успадкованого типу за генетичними ознаками
віднесені до метаморфогенних й тектоноген-
них і інтерпретовані у структурно-геологічному
відношенні як структури осередкового типу,
відносно підняті (рідше опущені) ізометричні
мікроблоки фундаменту, локальні структури
осадового чохла.
На жаль, наявного апріорного геолого-геофі-
зичного матеріалу недостатньо для однозначного
визначення геологічної природи об’ємно-площо-
вих утворень регіону. Реальна оцінка результатів
досліджень затримується через істотні тимчасові
розриви між дешифруванням топоматеріалів та
АКМ і перевіркою вірогідності виявлених об’єк-
тів наземними геолого-геофізичними методами.
Тому значною мірою губляться основні переваги
їх застосування — економія часу й витрат.
За латеральними розмірами всі виявлені КС
належать до мікроструктур підгрупи з діаметром,
меншим за 10 км, тобто є так званими малими
кільцевими формами. Розміри їх змінюються від
378×678 до 1370×1800 м, а передбачувана (роз-
рахункова) глибина закладення (проникнення)
— від 189 до 900 м.
До неуспадкованих КС віднесена всього одна
— № 19 на рис. 1, яка має розміри 690×796 м, роз-
рахункову глибину закладення (проникнення) —
345—398 м.
КС проміжного типу також виявлено тільки
одну (№ 13 на рис. 1, табл. 2). За латеральни-
ми розмірами вона також належить до мікро-
структур. Розміри її 736×828 м, а глибина закла-
дення (проникнення) — 368×414 м.
Основні відомості про виявлені активні на
новітньому етапі розвитку КС стисло наведено
в табл. 2 (включаючи номер структури на рис.
1, її назву, розміри, морфогенетичний тип, осо-
бливості відображення в сумарних амплітудах
четвертинних вертикальних рухів земної кори,
розрахункову глибину закладення (проникнен-
ня), характер взаємин з лінеаментами, передба-
чувану структурно-геологічну інтерпретацію).
Сумарні амплітуди четвертинних вертикаль-
них рухів земної поверхні території Біланівсь-
кого залізорудного та Кременчуцького урано-
вого родовищ. Картування сумарних амплітуд
новітніх рухів земної кори отримало широкий
розвиток з 1960-х років. За цей час для території
України побудована серія неотектонічних карт,
авторами яких є В. Г. Бондарчук, П. К. Заморій,
І. Л. Соколовський, М. Г. Волков, Г. М. Білінкіс,
О. М. Маринич, І. Д. Гофштейн, М. І. Николаєв,
Л. П. Полканова, С. К. Горелов, В. П. Палієнко,
С. С. Бистревська, Б. О. Николаєнко, В. Г. Вер-
ховцев, О. К. Карабанов, С. І. Проходський і ін.
Однак більшість цих карт охоплюєють нео-
тектонічний етап в цілому, без поділу його на
складові часові проміжки (принаймні на регіо-
нальному рівні такі побудови виконували рідко).
Наше завдання полягало у картуванні й
детальному вивченні заключної четвертинної
стадії (підетапу) неотектонічного етапу.
Встановлення сумарних амплітуд рухів земної
кори є однією з найважливіших частин (поряд з
виявленням лінеаментів і кільцевих геоструктур)
будь-яких неотектонічних досліджень, якій часто
не приділяють належної уваги.
На жаль, наявні методи, методичні прийоми
та технічна оснащеність робіт в більшості ви-
падків дають змогу достовірно визначати під
час регіональних досліджень кількісні характе-
ристики тільки вертикальних неотектонічних
рухів земної поверхні, обмежуючись оцінкою
горизонтальних переміщень переважно на
якісному рівні.
Більшість раніш побудованих для території
України неотектонічних карт ґрунтується на
аналізі сучасного висотного положення і по-
тужності морських акумулятивних відкладів,
палеобатиметричних даних з поправками на
денудацію и надлишкову акумуляцію.
Інший принцип покладений в основу ви-
користаного нами морфометричного методу
В. П. Філософова (з нашими доробками і допо-
вненнями). На наш погляд, це дало змогу уник-
нути низки допущень, без яких неможливо було
обійтись під час складання раніш побудованих
карт і які могли призвести до часткового викрив-
лення значень сумарних амплітуд (анітрохи не
применшуючи достоїнств інших методів і резуль-
татів виконаних за ними досліджень, автори вва-
жають, що вони суттєво доповнюють один одно-
го і їх слід використовувати комплексно). Метод
полягає у графічному розкладанні висот рельє-
В. Г. ВЕРХОВЦЕВ, О. О. КРАМАР, Ю. В. ЮСЬКІВ, Є. Б. КРАСНОВ, Ю. Є. ТИЩЕНКО
144 Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014
фу на базисні, залишкові, вершинні й ерозійні
поверхні відповідно до порядків долин і водо-
дільних ліній, а також у виконанні подальших
математичних дій з цими поверхнями за пра-
вилами гірської геометрії [Філософов, 1975].
Ми побудували карту різниці між вершин-
ною і базисною поверхнями 4-го порядку.
Якщо карти базисних, вершинних повер-
хонь належать до статичних (по цих картах
можна вивчати статичні зв’язки, що існують
між морфометричними поверхнями рельєфу і
тектонічними структурами, без урахування їх
розвитку), то карти різницевих поверхонь на-
лежать до динамічних (з їх допомогою рельєф
можна вивчати в процесі розвитку, а також
установлювати зв’язки рельєфу з рухами зем-
ної кори та іншими процесами його розвитку).
Для одержання амплітуди коливання висот
Т а б л и ц я 2. Основні відомості про активні на новітньому етапі розвитку кільцеві структури
Н
ом
ер
н
а
ри
с.
1
Розміри
(діаметр),
м
Вираженість на картах
Розра-
хункова
глибина
заля-
гання, м
Взаємовідно-
шення з ліній-
ними структу-
рами
Структур-
но-гео-
логічна
інтерпре-
таціяБа
зи
сн
а
2
-г
о
по
ря
дк
у
Ве
рш
ин
а
2-
го
п
ор
яд
ку
Ба
зи
сн
а
4-
го
п
ор
яд
ку
Ве
рш
ин
а
4-
го
по
ря
дк
у
Сумарні
амплітуди
Мор-
фогра-
фічні
дані
Успадковані кільцеві мікроструктури
1 576×1098 ++ ++ ++ ++ +V1,0—3,0 278×549 В — 5 ПБ + СОЧ
2 1040×1104 ++ ++ ++ ++ +V1,0—1,5 520×552 В — 5; ВП —
5, 8 ПБ + СОЧ
3 1010×1080 ++ ++ ++ ++ 1,5 505×540 В — 1, 2 ПБ + СОЧ
4 1370×1800 ++ ++ ++ ++ 1,0 685×900 О — 3, 4 ПБ + СОЧ
5 378×678 ++ ++ ++ ++ +V0,5—1,5 189×339 — ПБ + СОЧ
6 400×650 ++ ++ ++ ++ +V1,0—2,5 200×325 ВП — 1, 5;
О — 2 ПБ + СОЧ
7 440×508 ++ ++ ++ ++ 0,5—1,0 220×254 В — 3; О — 2, 5; ПБ + СОЧ
8 444×518 ++ ++ ++ ++ 1,0—1,5 222×259 ВП — 2, 5;
О — 1 ПБ + СОЧ
9 848×1012 ++ ++ ++ ++ 0,5 424×506 В — 1; О — 2, 6 ПБ + СОЧ
10 532×654 ++ ++ ++ ++ 0—0,5 266×327 В — 2, 3; О — 1 ПБ + СОЧ
11 608×758 ++ ++ ++ ++ 0,5 304×379 В — 8; О — 3 ПБ + СОЧ
12 684×964 ++ ++ ++ ++ 1,0 342×482 В — 5; О — 4 ПБ + СОЧ
14 694×750 ++ ++ ++ ++ +V0,5—1 347×375 ВП — 1, 6 ПБ + СОЧ
15 958×1052 ++ ++ ++ ++ +V0,5—1 + 479×526 В — 4; ВП —2,
3, 4, 6 ПБ + СОЧ
16 774×1188 ++ ++ ++ ++ +V1—1,5 387×594 О — 4, 6, 7, 8; ПБ + СОЧ
17 658×825 ++ ++ ++ ++ +V0—1 329×412,5 ВП — 2, 4, 7 ПБ + СОЧ
18 890×1294 ++ ++ ++ ++ +V0,5—1,5 445×647 В — 7; О — 1 ПБ + СОЧ
20 826×882 ++ ++ ++ ++ +V0—1 413×441 О — 7 ПБ + СОЧ
21 1032×1048 ++ ++ ++ ++ 0—1,0 516×524 В — 7 ПБ + СОЧ
Неуспадковані кільцеві мікроструктури
19 690×796 ++ ++ + ++ +V0,5—1,5 345×398 О — 2, 4, 7 ПБ + СОЧ
Проміжні кільцеві структури
13 736×828 ++ ++ – + 1,0 368×414 В — 4; ВП —
4, 8 ПБ + СОЧ
Примітки: «++» — повне, «+» — фрагментарне (нечітке) відображення КС в проаналізованих показниках; «–» — струк-
тура не відображується у відповідних показниках; — збіг контуру КС з ділянкою поширення підвищених значень
ізобаз, цифри біля стрілок у колонці 7 — значення ізобаз (в м), у просторовому розміщенні яких відображується КС;
О — КС оконтурена лінійними зонами, ВП — КС розташована у вузлі перетину лінійних зон, В — КС знаходиться
в зоні безпосереднього впливу ЛЗ; цифри біля літер у колонці 10 — номери ЛЗ на карті; ПБ — відносно підведений
ізометричний мікроблок; СОЧ — структура осадового чохла.
НОВІТНЯ ТЕКТОНІКА ТЕРИТОРІЇ БІЛАНІВСЬКОГО ЗАЛІЗОРУДНОГО ТА КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ...
Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 145
рельєфу необхідно віднімати графічним спосо-
бом з вершинної поверхні найвищого порядку
базисну поверхню відповідного порядку. Різни-
ця між ними, включаючи величину некомпенсо-
ваних рухів земної кори, приблизно відповіда-
тиме величині новітніх рухів [Філософов, 1975].
Слід тільки пам’ятати, що різниця між базис-
ними і вершинними поверхнями є сумарним
алгебричним результатом позитивних і нега-
тивних вертикальних рухів земної кори, а та-
кож схилової і руслової акумуляції, схилової і
руслової ерозії.
При інтерпретації побудованої карти врахо-
вані дані щодо віку долин и вододільних про-
сторів, потужності неогенових і четвертинних
відкладів. У результаті була складена карта су-
марних амплітуд четвертинних вертикальних
рухів земної кори, яка є невід’ємною складовою
частиною карти новітньої тектоніки (див. рис. 1).
Проведене нами розкладання неотектонічно-
го етапу на коротші часові інтервали має важ-
ливе значення, тому що дає змогу визначити
час реалізації основного обсягу вертикальних
переміщень і прослідкувати взаємозв’язок між
неотектонічними, новітніми і сучасними рухами.
Аналіз складеної карти сумарних амплітуд
четвертинних вертикальних рухів земної поверх-
ні показує, що останні в межах досліджуваної
території мають досить чітко диференційований
за площею характер прояву і незначну інтенсив-
ність: значення сумарних амплітуд змінюються
від 0,5 до 3м. При цьому найзагальніші закономір-
ності площового поширення сумарних амплітуд
пов’язані з контурами відомих порівняно вели-
ких структурних одиниць, а деталі підкреслю-
ють розломно-мілкоблокову будову земної кори
і значною мірою контролюють розміщення КС.
Викладене вище підтверджує таке.
1. Досить часто фіксується зв’язок підвище-
них значень ізобаз і замкнених контурів (анома-
лій) з ЛЗ. Відмічена закономірність встановлена
уздовж лінеаментів практично усіх напрямків.
Це підтверджує аналіз даних рис. 1 і табл. 1.
2. Упевнено також прослідковувається зв’язок
між сумарними амплітудами і КС. При цьому у
більшості випадків контуру КС відповідає контур
підвищених значень сумарних амплітуд четвер-
тинних вертикальних рухів земної поверхні. Зо-
крема, це слушно стосовно 17 із 19 КС. Дві КС
збіглися з ділянками відносно знижених (але все
ж позитивних) значень сумарних амплітуд (див.
рис. 1, табл. 2).
У разі збігу контуру КС з ділянкою аномаль-
но підвищених (дуже рідко відносно знижених)
значень ізобаз чітко розрізнюють такі варіан-
ти: 1) контуру КС відповідає замкнена аномалія
підвищених (відносно знижених) значень ізобаз
(рідше — частина цієї аномалії) або ж останні
мають характерний рисунок згущених між со-
бою ізоліній (за високих значень), які підкрес-
люють форму кільцевого утворення (такий вид
взаємозв’язку встановлений для 19 КС, серед
яких 17 — успадкованих, 1 — неуспадкована,
1 — проміжна); 2) контур КС підкреслюється
характерною розрідженою (як правило, одна ізо-
лінія з відносно низькими значеннями) конфігу-
рацією ізобаз у вигляді так званих структурних
носів (цей вид взаємовідношень встановлений
для двох КС.
Детальніше характер цього взаємозв’язку
можна дослідити за зіставлення та аналізу на-
ведених статті рис. 1 і табл. 1, 2.
Важливою характеристикою регіонів є за-
гальна просторова картина розподілу сумарних
амплітуд новітніх вертикальних рухів земної
поверхні (у цьому випадку четвертинних). Мі-
німальні сумарні амплітуди, до 0,5 м, зафіксо-
вані в центрі і на південному заході досліджу-
ваного району. Не на багато більші їх значення
(до +1,0 м) на переважній за розмірами іншій
частині Біланівского залізорудного родовища.
Трохи більші сумарні амплітуди вертикальних
четвертинних рухів установлено на крайньо-
му півдні (до 1,5 м) та півночі (1,5—2,5 м) ре-
гіону. Максимальні з зафіксованих значення
сумарних амплітуд становлять +3,0 м (крайній
північний захід). У районі Кременчуцького ура-
нового родовища вони трохи перевищують 1,0 м.
На більшій частині території значення ізобаз змі-
нюються від +0,5 до +1,0 м (див. рис. 1).
Урахування даних щодо сумарних амплітуд
новітніх вертикальних рухів земної поверхні
(четвертинних) дуже важливе під час як пошу-
кових робіт на різні корисні копалини, так і оцін-
ки техногенно-екологічної небезпеки регіонів та
окремих об’єктів, оскільки вони є складовою час-
тиною своєрідної тріади неотектонічних параме-
трів (ЛЗ, КС, сумарні амплітуди новітніх рухів),
аналіз яких дає змогу доходити висновків щодо
відповідної спрямованості.
Перевірка виконаних неотектонічних по-
будов (аналіз отриманих даних щодо актив-
ності радону). Публікаціями МКРЗ рекомен-
довано визначити радононебезпечні зони як
пріоритетні у плануванні дій щодо зменшення
опромінення в масштабах країни. До таких зон
належать ті території, де понад 1 % будівель
мають вміст радону в 10 разів вищий від серед-
ньонаціонального значення.
З метою координації політики з питань про-
тирадіаційного захисту в рекомендаціях Комісії
В. Г. ВЕРХОВЦЕВ, О. О. КРАМАР, Ю. В. ЮСЬКІВ, Є. Б. КРАСНОВ, Ю. Є. ТИЩЕНКО
146 Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014
Європейського Союзу пропонується стратегія
захисту від радону: необхідність великомасштаб-
них досліджень, включаючи вимірювання вмісту
радону інтегральними методами; інформування
населення про рівні опромінення; неприпусти-
мість застосування індивідуальних граничних доз
опромінення, оскільки будь-які значення рівнів
радону слід мінімізувати.
Рекомендовано два рівня дій: 400 Бк/м3 рівно-
важної об’ємної активності радону для існую-
чого житла і 200 Бк/м3 для житла, що будується.
У публікації МКРЗ № 103 (2007 р.) рекомендо-
вані рівні дій для житлових приміщень — 600Бк/м3
ЕРОА радону-222 та 1500 Бк/м3 — на робочих
місцях.
Нашими дослідженнями в межах території
зони впливу Кременчуцького родовища урану
встановлено середній рівень активності радону
77 Бк/м3, максимальний показник — 507 Бк/м3.
Активність еманації радону вимірювали
еманометром РРА-01М-01 «Альфарад» у ґрунті.
Результати досліджень показано на рис. 2. За
аналізом результатів вимірювань еманацій ра-
дону можна виділити умовні зони підвищеної
його активності.
За отриманими даними можна спрогнозу-
вати розміщення умовних джерел підвищеної
активності, що тяжіють до розломних структур
досліджуваної території. Взаємозв’язок розлом-
них структур і виявлених локальних ділянок
підвищеної активності радону простежується
досить чітко (рис. 3).
Основні результати і висновки, що отримані в
процесі вивчення новітньої тектоніки регіону, такі.
1. Виділено структурні об’єкти двох типів
— лінеаменти і КС. Перші відбивають лінійні
деформації різного рангу — від одиничних трі-
щин до трансрегіональних розломних зон, другі
— об’ємно-площові неоднорідності тектоносфери.
Разом вони утворюють неотектонічний план, який
значною мірою успадковує давніші. Однак є і роз-
ходження щодо кількості як виділених об’єктів,
так і їх геометричних параметрів (ЛЗ, як правило,
довше і ширше відповідних відомих розломів, а
КС мають більший діаметр, ніж об’ємно-площові
структури, що їм відповідають на глибині).
2. Виділені вісім ЛЗ утворюють одну доміную-
чу (0 90о, ± 20о — 6 зон) і одну проміжну (40—
45° 315—320°— 2 зони) системи. Більшість з них
належить до розряду регіональних, а частина (за
зближеного розміщення) — до трансрегіональ-
них. За насиченістю ЛЗ досліджувана територія
істотно не відрізняється від інших регіонів (Дніп-
ровсько-Донецька западина, Волино-Поділля,
Український щит, Крим й ін.). Це підтверджує,
що розломно-дрібноблокова будова земної кори
є глобальним явищем, а не чимось аномальним.
ЛЗ, що входять до одної системи, приблизно од-
новікові і характеризуються спільним розвитком
(парагенезисом). Самі ж системи мають як різ-
ний час закладення, так і не збіжні у часовому
відношенні періоди активізацій (але час остан-
ньої з них вкладається у неотектонічний етап).
На підставі комплексного аналізу отриманих
результатів і відомих за літературними матері-
алами даних щодо віку закладення й активізації
розломів передбачається, що ЛЗ системи 0 90°
на неотектонічному етапі зазнали активізації в
пізньокімерійський час і на рубежі пліоцен—
плейстоцен, а системи 40—45° 315—320° — у
плейстоцені. Виділені ЛЗ у морфологічному від-
ношенні розділені на скидо-зсуви, скиди, зсуви
і зсуво-насуви.
3. Виявлена 21 КС розділена на 3 морфо-
генетичні групи: успадковані (19 структур);
неуспадковані і проміжні (по одній КС). Усі
вони належать до розряду локальних і за лате-
ральними розмірами потрапляють до групи мі-
кроструктур. У цілому їх розміри змінюються
від 378×678 до 1370×1800 м. Виходячи з цього,
розрахункова глибина проникнення (закла-
дення) структур коливається в межах від 189
до 900 м. Встановлено три види просторового
розміщення КС: груповий, лінійний, одиноч-
ний (хаотичний). Для КС, як і для ЛЗ, харак-
терні специфічні риси, що відрізняють їх від
виявлених в інших регіонах: повна відсутність
КС похованого типу і структур «без коренів»;
порівняно велика кількість структур успадко-
ваного типу; і навпаки, відносно мала кількість
неуспадкованих і проміжних КС.
4. Виявлені сумарні амплітуди вертикаль-
них рухів земної кори за четвертинний період
мають диференційований за площею характер
прояву і порівняно дуже невелику інтенсив-
ність — значення сумарних амплітуд колива-
ються в межах від +0,5 до +3,0 м. При цьому
найзагальніші закономірності у просторовому
розподілі сумарних амплітуд узгоджуються з
контурами порівняно великих структурних
одиниць, а деталі підкреслюють розломно-
дрібноблокову будову земної кори, контролю-
ючи значною мірою розміщення локальних КС.
5. Установлений чіткий взаємозв’язок між
виявленими локальними ділянками підвищеної
активності радону та активними на новітньому
етапі розвитку розломними структурами. Отри-
мані показники активності еманацій радону не
є критичними, проте виміряні рівні слід роз-
глядати як основу для подальших регулярних
НОВІТНЯ ТЕКТОНІКА ТЕРИТОРІЇ БІЛАНІВСЬКОГО ЗАЛІЗОРУДНОГО ТА КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ...
Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 147
Рис. 3. Активні на четвертинному етапі розвитку розломні структури, асоційовані з зонами підвищеної активності радону.
досліджень (моніторингу). Хоча саме Кремен-
чуцьке родовище знаходиться за межами лі-
цензійної ділянки Біланівського ГЗК, необхід-
но враховувати можливий потенційний вплив
уранової мінералізації на радіаційну безпеку
прилеглих до нього територій.
У перспективі всі роботи з розробки Біла-
нівського родовища залізистих кварцитів слід
В. Г. ВЕРХОВЦЕВ, О. О. КРАМАР, Ю. В. ЮСЬКІВ, Є. Б. КРАСНОВ, Ю. Є. ТИЩЕНКО
148 Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014
Верховцев В. Г., Юськів Ю. В. Основні принципи
складання карти новітньої тектоніки Українсько-
го щита та його схилів масштабу 1:500 000 за мор-
фографічними, морфометричними і аерокосміч-
ними даними: термінологія, методи та методичні
прийоми, класифікаційні та інші аспекти дослі-
дження. Техногенно-екологічна безпека та ци-
вільний захист. 2011. Вип. 3. С. 63—76.
Верховцев В. Г., Крамар О. О., Тищенко Ю. Є., Семе-
нюк М. П., Ноженко О. В., Кулібаба В. М., Юсь-
ків Ю. В., Власенко В. І., Дмитрієва Т. Ф., Чуприно-
ва С. Ф., Студзінська А. О., Тищенко О. Ю., Крас-
нов Є. Б., Гребенок С. М. Звіт про НДР «Вивчення
можливого впливу уранової мінералізації Кре-
менчуцького рудопрояву на формування природ-
ного радіаційного фону території Біланівського
гірничо-збагачувального комбінату». Київ: Вид.
Neotectonics of the Belanov ore iron and the Kremenchug
uranium deposits area
© V. G. Verkhovtsev, O. O. Kramar, Yu.V. Yuskiv, Ye.B. Krasnov, Yu.Ye. Tyshchenko, 2014
The present paper describes results of large-scale (1:10 000) neotectonic mapping of the region
made on the basis of morphographic, morphometric and aerospace research methods. Active on the
latest stage of development linear and circular structures and total amplitude of the vertical motion
in the Quaternary period have been distinguished and characterized. Obtained data were certified
by measurements of radon emanation comparison.
Key words: neotectonics, up-to-date stage of development, up-to-date geostructure, lineament,
lineament system, ring geostructure, total amplitude of Quaternary vertical movements, fault,
emanation of radon.
References
Verhovcev V. G., Jus’kіv Ju. V., 2011. Basic principles of
map neotectonic Ukrainian Shield and its slopes on
a scale of 1:500 000 morfografichnym, morphomet-
ric and aerospace data: terminology, methods and
instructional techniques, classification and other
aspects of the study. Tehnogenno-ekologіchna bez-
peka ta civіl’nij zahist (is. 3), 63—76 (in Ukrainian).
Verhovcev V. G., Kramar O. O., Tishhenko Ju. Є., Se-
menjuk M. P., Nozhenko O. V., Kulіbaba V. M.,
Jus’kіv Ju. V., Vlasenko V. І., Dmitrіeva T. F., Chu-
prinova S. F., Studzіns’ka A. O., TishhenkoO. Ju.,
Krasnov ?. B., Grebenok S. M., 2013. Research re-
port «Study of the possible impact of uranium min-
eralization Kremenchug ore formation of natural
background radiation area Belanovsky Mining and
Processing Plant». Kyev: Institute of Environmental
Geochemistry NAS Publ., 198 p. (in Ukrainian).
Список літератури
Ін-ту геохімії навколишнього середовища НАН
України, 2013. 198 с.
Лисиченко Г. В., Верховцев В. Г., Тищенко Ю. Є., Ко-
валенко Г. Д., Вітько В. І., Карташов В. В., Се-
геда С. О., Буртняк В. М., Крамар О. О., Нікі-
тіна Н. В., Жолуденко О. О., Ноженко О. В.,
Швайко В. Г., Кулібаба В. М., Юськів Ю. В., Ку-
зенко С. В., Чупринова С. Ф., Дмитрієва Т. Ф.,
Полянський В. Д., Власенко В. І., Тищенко О. Ю.,
Краснова І. Б., Краснов Є. Б., Гребенок С. М. Звіт
про НДР «Натурні радіогеоекологічні досліджен-
ня та оцінка ризиків, пов’язаних з радіаційною
небезпекою при розробці Біланівського залі-
зорудного родовища, Полтавська область» (за-
ключний). Київ: Вид. Ін-ту геохімії навколишнього
середовища НАН України, 2012. 225 с.
Философов В. П. Основы морфометрического ме-
тода поисков тектонических структур. Саратов:
Изд-во Саратов. ун-та, 1975. 232 с.
Lisichenko G. V., Verhovcev V. G., Tishhenko Ju. ?.,
Kovalenko G. D., Vіt’ko V. І., Kartashov V. V., Sege-
da S. O., Burtnjak V. M., Kramar O. O., Nіkіtіna N. V.,
Zholudenko O. O., Nozhenko O. V., Shvajko V. G.,
Kulіbaba V. M., Jus’kіv Ju. V., Kuzenko S. V., Ch-
uprinova S. F., Dmitrіeva T. F., Poljans’kij V. D.,
Vlasenko V. І., Tishhenko O. Ju., Krasnova І. B.,
Krasnov E. B., Grebenok S. M., 2012. Research re-
port «In situ radiogeoekologicheskie research and
assessment of risks associated with radiation hazards
in developing Belanovsky iron ore deposit, Poltava
region» (final). Kyev: Institute of Environmental
Geochemistry NAS Publ., 225 p. (in Ukrainian).
Filosofov V. P., 1975. Basics morphometric method
searches tectonic structures. Saratov: Saratov Univ.
Publ., 232 p. (in Russian).
виконувати з повним дотриманням положень
«Державних санітарних правил при добуван-
ні, збагачуванні та переробці руд, які містять
техногенно-підсилені джерела природного по-
ходження, на підприємствах промисловості
рідкісних металів» ДСП 6.6.1.6.2—082—02.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-100430 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0203-3100 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:35:17Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Верховцев, В.Г. Крамар, О.О. Юськів, Ю.В. Краснов, Є.Б. Тищенко, Ю.Є. 2016-05-21T17:00:10Z 2016-05-21T17:00:10Z 2014 Новітня тектоніка території Біланівського залізорудного та Кременчуцького уранового родовищ / В.Г. Верховцев, О.О. Крамар, Ю.В. Юськів, Є.Б. Краснов, Ю.Є. Тищенко // Геофизический журнал. — 2014. — Т. 36, № 4. — С. 136-148. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 0203-3100 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100430 550.4:574.3 Изложены результаты крупномасштабного (1:10 000) картирования новейшей тектоники региона, выполненного на основе морфографических, морфометрических и аэрокосмических методов исследования. Выделены и охарактеризованы активные на новейшем этапе развития линейные и кольцевые структуры, а также суммарные амплитуды вертикальных движений в четвертичном периоде. Полученные данные заверены сопоставлением с проведенными измерениями эманации радона. The present paper describes results of large-scale (1:10 000) neotectonic mapping of the region made on the basis of morphographic, morphometric and aerospace research methods. Active on the latest stage of development linear and circular structures and total amplitude of the vertical motion in the Quaternary period have been distinguished and characterized. Obtained data were certified by measurements of radon emanation comparison. uk Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України Геофизический журнал Новітня тектоніка території Біланівського залізорудного та Кременчуцького уранового родовищ Новейшая тектоника территории Белановского железорудного и Кременчугского уранового месторождений Neotectonics of the Belanov ore iron and the Kremenchug uranium deposits area Article published earlier |
| spellingShingle | Новітня тектоніка території Біланівського залізорудного та Кременчуцького уранового родовищ Верховцев, В.Г. Крамар, О.О. Юськів, Ю.В. Краснов, Є.Б. Тищенко, Ю.Є. |
| title | Новітня тектоніка території Біланівського залізорудного та Кременчуцького уранового родовищ |
| title_alt | Новейшая тектоника территории Белановского железорудного и Кременчугского уранового месторождений Neotectonics of the Belanov ore iron and the Kremenchug uranium deposits area |
| title_full | Новітня тектоніка території Біланівського залізорудного та Кременчуцького уранового родовищ |
| title_fullStr | Новітня тектоніка території Біланівського залізорудного та Кременчуцького уранового родовищ |
| title_full_unstemmed | Новітня тектоніка території Біланівського залізорудного та Кременчуцького уранового родовищ |
| title_short | Новітня тектоніка території Біланівського залізорудного та Кременчуцького уранового родовищ |
| title_sort | новітня тектоніка території біланівського залізорудного та кременчуцького уранового родовищ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100430 |
| work_keys_str_mv | AT verhovcevvg novítnâtektoníkateritorííbílanívsʹkogozalízorudnogotakremenčucʹkogouranovogorodoviŝ AT kramaroo novítnâtektoníkateritorííbílanívsʹkogozalízorudnogotakremenčucʹkogouranovogorodoviŝ AT ûsʹkívûv novítnâtektoníkateritorííbílanívsʹkogozalízorudnogotakremenčucʹkogouranovogorodoviŝ AT krasnovêb novítnâtektoníkateritorííbílanívsʹkogozalízorudnogotakremenčucʹkogouranovogorodoviŝ AT tiŝenkoûê novítnâtektoníkateritorííbílanívsʹkogozalízorudnogotakremenčucʹkogouranovogorodoviŝ AT verhovcevvg noveišaâtektonikaterritoriibelanovskogoželezorudnogoikremenčugskogouranovogomestoroždenii AT kramaroo noveišaâtektonikaterritoriibelanovskogoželezorudnogoikremenčugskogouranovogomestoroždenii AT ûsʹkívûv noveišaâtektonikaterritoriibelanovskogoželezorudnogoikremenčugskogouranovogomestoroždenii AT krasnovêb noveišaâtektonikaterritoriibelanovskogoželezorudnogoikremenčugskogouranovogomestoroždenii AT tiŝenkoûê noveišaâtektonikaterritoriibelanovskogoželezorudnogoikremenčugskogouranovogomestoroždenii AT verhovcevvg neotectonicsofthebelanovoreironandthekremenchuguraniumdepositsarea AT kramaroo neotectonicsofthebelanovoreironandthekremenchuguraniumdepositsarea AT ûsʹkívûv neotectonicsofthebelanovoreironandthekremenchuguraniumdepositsarea AT krasnovêb neotectonicsofthebelanovoreironandthekremenchuguraniumdepositsarea AT tiŝenkoûê neotectonicsofthebelanovoreironandthekremenchuguraniumdepositsarea |