[Огляд] Білоруська історіографія 20-х років XX ст.

[Огляд] Білоруська історіографія 20-х років XX ст.

[Огляд] Білоруська історіографія 20-х років XX ст. Arche. – 2009. – № 7. Гістарыяграфія 1920-х: Сярэднявечча і раньнемадэрны час. – Менск. – 1108 с.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Український історичний збірник
Дата:2010
Автор: Блануца, А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2010
Теми:
Рецензії та огляди
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100488
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:[Огляд] Білоруська історіографія 20-х років XX ст. / А. Блануца // Український історичний збірник — 2010. — Вип. 13, ч. 2. — С. 223-225. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-100488
record_format dspace
spelling Блануца, А.
2016-05-22T14:38:09Z
2016-05-22T14:38:09Z
2010
[Огляд] Білоруська історіографія 20-х років XX ст. / А. Блануца // Український історичний збірник — 2010. — Вип. 13, ч. 2. — С. 223-225. — укр.
2307-5848
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100488
[Огляд] Білоруська історіографія 20-х років XX ст. Arche. – 2009. – № 7. Гістарыяграфія 1920-х: Сярэднявечча і раньнемадэрны час. – Менск. – 1108 с.
uk
Інститут історії України НАН України
Український історичний збірник
Рецензії та огляди
[Огляд] Білоруська історіографія 20-х років XX ст.
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title [Огляд] Білоруська історіографія 20-х років XX ст.
spellingShingle [Огляд] Білоруська історіографія 20-х років XX ст.
Блануца, А.
Рецензії та огляди
title_short [Огляд] Білоруська історіографія 20-х років XX ст.
title_full [Огляд] Білоруська історіографія 20-х років XX ст.
title_fullStr [Огляд] Білоруська історіографія 20-х років XX ст.
title_full_unstemmed [Огляд] Білоруська історіографія 20-х років XX ст.
title_sort [огляд] білоруська історіографія 20-х років xx ст.
author Блануца, А.
author_facet Блануца, А.
topic Рецензії та огляди
topic_facet Рецензії та огляди
publishDate 2010
language Ukrainian
container_title Український історичний збірник
publisher Інститут історії України НАН України
format Article
description [Огляд] Білоруська історіографія 20-х років XX ст. Arche. – 2009. – № 7. Гістарыяграфія 1920-х: Сярэднявечча і раньнемадэрны час. – Менск. – 1108 с.
issn 2307-5848
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100488
citation_txt [Огляд] Білоруська історіографія 20-х років XX ст. / А. Блануца // Український історичний збірник — 2010. — Вип. 13, ч. 2. — С. 223-225. — укр.
work_keys_str_mv AT blanucaa oglâdbílorusʹkaístoríografíâ20hrokívxxst
first_indexed 2025-11-24T11:37:38Z
last_indexed 2025-11-24T11:37:38Z
_version_ 1850845539330949120
fulltext 223 (УНР) и Белорусской Народной Республики (БНР), стремившихся, несмотря на обоюдные территориальные претензии, получить международное признание, установить добрососедские отношения между собой и другими государствами, о чем свидетельствовали переговоры делегаций БНР с руководителями УНР, в т.ч. по поводу перспектив создания белорусско-украинской федерации, в ходе кото- рых проявилось понимание дипломатических, политических, торговых инициатив белорусских деятелей со стороны украинских лидеров, но так официально и не признавших независимость БНР, что отвечало интересам германских оккупацион- ных властей. Автором дана достаточно полная характеристика взаимодействия общест- венных объединений в годы борьбы за независимость белорусской и украинской государственности, укрепления военно-политического союза советских республик (совместная борьба против иностранных интервентов и внутренних антисоветских сил, организация партизанских отрядов в тылу противника, продовольственного обеспечения Красной Армии и гражданского населения, взаимовыгодного товарообмена между республиками и др.). Особого внимания заслуживает обоснование автором роли партийных комите- тов и руководства Советской Белоруссии в 1922 г., поддержка которых проекта федеративного объединения советских республик, предложенного правительством Советской Украины послужила политической основой в образовании СССР. Андрій Блануца∗∗∗∗ [ОГЛЯД] БІЛОРУСЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ 20-х років XX СТ. ARCHE. – 2009. – № 7. ГІСТАРЫЯГРАФІЯ 1920-х: СЯРЭДНЯВЕЧЧА І РАНЬНЕМАДЭРНЫ ЧАС. – МЕНСК. – 1108 с. Черговий номер мінського часопису «Arche» (2009. – № 7) присвячено білоруській історіографії 1920-х років, періоду становлення та розвитку середньовічних та ранньомодерних студій. Редактори тому зібрали в одному виданні праці білоруських медієвістів, які по суті стали бібліографічною рідкістю, адже видавалися невеликими тиражами протягом 1926–1929 рр. Тому цілком виправдано історіографію періоду 1920-х років автор передмови й один з редакторів тому Олег Дзярнович класифікував як «історіографія епохи НЕПу», а редактор Валерій Булгаков – «розстріляна історіографія», творці якої були репресовані й загинули в ув’язненні чи були розстріляні в результаті сфабрикованої справи проти наукової еліти СРСР (так звана «Академічна справа» або «Справа Платонова»). Тож введення до наукового обігу раритетних праць ∗ Блануца Андрій – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України середніх віків і раннього нового часу Інституту історії України НАН України. 224 фахівців середньовічної та ранньомодерної історії за задумом редакторів часопису «з моральної точки зору відновить історичну справедливість». Зацікавлені читачі на сторінках видання можуть ознайомитися й активно використовувати у своїх дослідженнях праці класиків (З. Довгяла, В. Пічета, М. Довнар-Запольський, М. Любавський, А. Ясінський), а також малознаних для широкого кола істориків роботи медієвістів, внесок яких в історіографію має не менше значення за перших. Це – дослідження І. Сосіса, І. Равребе, В. Вольського, А. Савіча, В. Дружчиця, А. Бурдзейка, Т. Забели, А. Товстоліс, Ц. Степанова). Для зручності видавці згрупували праці за тематичними рубриками, такими як «Край», «Держава», «Місто», «Народи», «Писемність», «Право», «Абшарнікі». Для зручності роботи з текстами збережено посторінкові авторські посилання, а також в кінці матеріалу вказано вихідні дані першої публікації та подано коментарі, підготовані О. Дзярновичем. Як уже вище згадано видання представлено двома передмовами. Так, Валерій Булгаков пояснює ідею видання та принципи публікації текстів, а Олег Дзярнович вводить читачів в епоху, коли творили свої праці білоруські історики. Зокрема, редактор описує особливості білорусизації, історію заснування Білоруського державного університету – осередку білоруської історіографії 1920-х років, діяльність В. Пічети – першого ректора БДУ та засновника «Школи пічетчиків», а також історію створення ще одного осередку історіографії – Інституту білоруської культури (Інбелкульт), на базі якого у 1928 р. створено Білоруську академію наук. Рубрику «Край» представлено працями М. Любавського «Литва і слов’яни в їх взаємовідносинах в XI–XIII століттях», А. Ясінського «Два слова про волотів. До проблеми першопочатків населення Білорусі»та В. Пічети «Полоцька земля на початку XVI століття», які вперше були опубліковані у виданнях Інституту білоруської культури в 1926 та 1929 рр. До рубрики «Держава» включено роботи М. Любавського про політичний розвиток ВКЛ на початку XVI ст., М. Довнар-Запольського про соціально- економічну структуру ВКЛ у продовж XVI–XVIII ст., а також В. Дружчиця про статус ВКЛ після Люблінської унії. Що характерно, історики для позначення держави литовців, білорусів, українців активно використовували штучний термін «литовсько-білоруська держава» замість самоназви – Велике князівство Литовське. Найбільш репрезентативною виявилася рубрика «Місто». Так, видавці розмістили тут п’ять досліджень В. Дружчиця, історика-урбаніста, про магістрат, війтівську владу, історіографію вивчення білоруських міст, а також історичні нариси про Вільнюс та Мінськ періоду ВКЛ. Економічним й торгівельним аспектам розвитку білоруських міст присвячено чотири статті З. Довгяли. Зокрема, литуаніст у своїх працях акцентував увагу на дослідженні купецького капіталу Могилева кінця XVII ст., могилевського братства прасолів, економіки Мінського замку та полоцьких укріплень. Історію міста Могилева напередодні надання йому магдебурзького права (1577 р.) висвітлено у статті Ц. Степанова. Берестейські міста XVI ст. стали предметом уваги Т. Забіли, а нарис соціально- економічного життя Новгрудка представлено А. Бурдзейкою. 225 У рубриці «Народи» видавці опублікували дослідження І. Сосіса та І. Равребе про єврейську общину у ВКЛ, В. Вольського – про татар, а З. Довгяли – про циган на території білоруських земель ВКЛ. Проблеми білоруського Відродження, книгодрукування, письма та освіти представлено відповідно працями В. Пічети, М. Довнар-Запольського, З. Довгяли та А. Савча у рубриці «Писемність». Глибокі дослідження у галузі еволюції права та правових відносин у ВКЛ презентовано у рубриці «Право». Зокрема, це праця В. Дружчиця про мову Литовського статуту, В. Пічети про земельне право в Литовських статутах 1529 та 1566 рр. Статус землероба та землевласника за Литовським статутом 1529 р. висвітлено у роботі А. Бурдзейка, а за статутом 1588 р. – Т. Забіли. У цій рубриці також представлено праці А. Товстоліс, одна з яких про заставне право, а друга про сімейне право за Статутами ВКЛ. Важливі праці, якими активно послуговуються сучасні литуаністи, що належать перу класикам А. Ясінському та В. Пічеті, завершують черговий том «Arche». Це дослідження А. Ясінського – «Спроба критичного вивчення Книги данин великого князя Казимира (з додатками повідомлення А. Седзельникова про писаря Якуба)», «Писар великого князя Казимира Василь Павлович Любич як представник крупного землеволодіння XVI століття (Нарис до історії крупного землеволодіння на Білорусі), а також В. Пічети – «Волочна устава королеви Бони та Устава на волоки. Сподіватимемося, що даним виданням активно послуговуватимуться сучасні литуаністи, адже першодруки згаданих досліджень не завжди є доступними фахівцям з-поза межами Білорусі. Борис Черкас∗∗∗∗ [ОГЛЯД] ЖДАНОВИЧ О. АРІАНСТВО В ЕПОХУ КОНСТАНТИНА ВЕЛИКОГО. – К.: ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ, 2009. – 222 с. У 2009 році в Інституті історії України НАН України вийшла монографія молодого вченого Олесі Жданович, присвячена малодослідженій темі в нашій країні – Аріанству за доби правління римського імператора Константина Великого. Щодо важливості розуміння місця аріанства для становлення сучасного християнства авторка досить чітко занотувала, що цей рух: «…сприяв консолідації християнської церкви та зміцненню в ній позицій держави. Саме завдяки аріанству було скликано Нікейський собор – перше загальне зібрання представників християнського кліру, на якому остаточно оформилася структура церкви та було закладено основи для ∗ Черкас Борис – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України середніх віків і раннього нового часу Інституту історії України НАН України.

Схожі ресурси