Фальшування печаток та документів у Луцькому повіті 1581 року
У статті подаються тексти документів, які розкривають справу підробки боргових записів та печаток, як одну із особливостей боротьби між шляхетськими родинами на Волині останньої чверті XVI ст. In this article documents are gathered that enlight the law proceeding devoted to falsification of debt...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний збірник |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100496 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Фальшування печаток та документів у Луцькому повіті 1581 року / В. Безпалько // Український історичний збірник — 2010. — Вип. 13, ч. 2. — С. 166-172. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-100496 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Безпалько, В. 2016-05-22T14:40:16Z 2016-05-22T14:40:16Z 2010 Фальшування печаток та документів у Луцькому повіті 1581 року / В. Безпалько // Український історичний збірник — 2010. — Вип. 13, ч. 2. — С. 166-172. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2307-5848 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100496 (477)«1581» У статті подаються тексти документів, які розкривають справу підробки боргових записів та печаток, як одну із особливостей боротьби між шляхетськими родинами на Волині останньої чверті XVI ст. In this article documents are gathered that enlight the law proceeding devoted to falsification of debt letters and seals as one of particularities of fighting between gentle families in Volyn during last quarter of 16th century. uk Інститут історії України НАН України Український історичний збірник До джерел Фальшування печаток та документів у Луцькому повіті 1581 року Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Фальшування печаток та документів у Луцькому повіті 1581 року |
| spellingShingle |
Фальшування печаток та документів у Луцькому повіті 1581 року Безпалько, В. До джерел |
| title_short |
Фальшування печаток та документів у Луцькому повіті 1581 року |
| title_full |
Фальшування печаток та документів у Луцькому повіті 1581 року |
| title_fullStr |
Фальшування печаток та документів у Луцькому повіті 1581 року |
| title_full_unstemmed |
Фальшування печаток та документів у Луцькому повіті 1581 року |
| title_sort |
фальшування печаток та документів у луцькому повіті 1581 року |
| author |
Безпалько, В. |
| author_facet |
Безпалько, В. |
| topic |
До джерел |
| topic_facet |
До джерел |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український історичний збірник |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| description |
У статті подаються тексти документів, які розкривають справу підробки боргових
записів та печаток, як одну із особливостей боротьби між шляхетськими родинами на Волині
останньої чверті XVI ст.
In this article documents are gathered that enlight the law proceeding devoted to falsification of
debt letters and seals as one of particularities of fighting between gentle families in Volyn during last
quarter of 16th century.
|
| issn |
2307-5848 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100496 |
| citation_txt |
Фальшування печаток та документів у Луцькому повіті 1581 року / В. Безпалько // Український історичний збірник — 2010. — Вип. 13, ч. 2. — С. 166-172. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bezpalʹkov falʹšuvannâpečatoktadokumentívulucʹkomupovítí1581roku |
| first_indexed |
2025-11-25T22:33:13Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:33:13Z |
| _version_ |
1850566433147191296 |
| fulltext |
166
Український історичний збірник, Вип. 13, 2010
УДК (477)«1581»
Владислав Безпалько∗∗∗∗
ФАЛЬШУВАННЯ ПЕЧАТОК ТА ДОКУМЕНТІВ
У ЛУЦЬКОМУ ПОВІТІ 1581 РОКУ
У статті подаються тексти документів, які розкривають справу підробки боргових
записів та печаток, як одну із особливостей боротьби між шляхетськими родинами на Волині
останньої чверті XVI ст.
In this article documents are gathered that enlight the law proceeding devoted to falsification of
debt letters and seals as one of particularities of fighting between gentle families in Volyn during last
quarter of 16th century.
Останні роки, з виходом у світ ряду досліджень, які стосуються геральдики та
сфрагістики шляхетских родів Волині XVI–XVII століть,1 пожвавився інтерес до
таких історичних дисциплін. Ця публікація має на меті залучити до наукового
обігу нові документи, що ілюструють особливості використання печаток шляхтою.
Документи записані у луцькі гродські книги, пов’язані між собою веденням
судової справи.
Перший документ розкриває суть справи, з приводу якої ведеться судове
засідання. Пан Матфій Малинський через довірену особу у позові стверджує, що
пан Василь Жоравницький винен йому значні суми грошей. На доказ таких пре-
тензій у суді демонструються два записи із борговими забов’язаннями останнього.
Пан Василь Красенський, який представляв у суді сторону відповідача, піддав
сумніву справжність цих документів. Мотивацією для цього була підозра у
нелегітимності прикладених до листів печаток свідків позики грошей.
Другий документ ілюструє початок слідчих дій по справі фальшивих листів.
Був опитаний пан Гнівош Хоболтовський, як один з уявних завірителів підробної
позики. Він засвідчив, що Матфій Малинський скористався його перстнем-
печаткою для скріплення деяких документів, зміст яких йому невідомий.
У третьому документі возним були зафіксовані свідчення ряду осіб. Бурмистр
і радці м. Луцька дали свідчення про захоплення Малинськими луцького
війтівства2. Воно стало слабо контрольованим Жоравницькими після смерті
луцького старости Олександра Жоравницького у жовтні 1580 року3 і від’ їздом до
театру бойових дій Лівонської війни його сина Василя4. Ясько Андросович, крім
∗ Безпалько Владислав – науковий співробітник відділу історичних пам’яток Національ-
ного науково-дослідного інституту українознавства МОН України.
167
того, засвідчив, що писав за вказівкою Матфія Малинського боргові зобов’язання
Жоравницького на означені суми.
Найцікавішим, на наш погляд, є опитування золотаря Блашка. Щоб вільно
отримати його свідчення, возний із свідками-шляхтичами були заздалегідь сховані
у запічку. Блашко розповів, що пан Малинський, запросивши його (з проханням
узяти інструмент – «железца для резанья») до себе у маєток, спонукав виготовити
фальшиві печатки. Варто відзначити професійний рівень ювеліра, який за
відбитками чотирьох печаток на документі легко вирізав копії-підробки. Згідно
поборового реєстру 1583 року в Луцьку було три золотарі5, проте саме Блашку
надавали перевагу при замовленні печаток. Це не єдиний випадок, коли луцькі
ювеліри фігурували у справах про підробки. Так, 1568 року разом зі спільником
був ув’язнений золотар, який підробляв монети6.
Статут Великого князівства Литовського 1566 року передбачав суворе пока-
рання за підробку документів (Розділ 1, Артикул 12). У випадку доведення факту
фальшування винного чекала смертна кара7.
Цінним з точки зору геральдики та сфрагістики є описання ювеліром зобра--
жень на печатках, які він підробив. Відчувається його певна обізнаність із шля-
хетською геральдикою. Блашко називає герб «Топор», герб «Корчак» (три вруби).
Останній, ймовірно, був на печатці пана Михайла Загоровського8, який фігурує
серед свідків фальшивих боргових записів. Зі свідчень золотаря також дізнаємося,
що у князя Кирика Ружинського зображення на печатці було подібним до печатки
його сестри (ім’я невідоме), ймовірно, різниця була лише в ініціалах.
Публікація документів здійснюється згідно з дипломатично-критичним
методом, розробленим В. Німчуком9, із деякими змінами.
_______________________________
1 Алфьоров О., Однороженко О. Українські особові печатки XV–XVII ст. за матеріалами
київських архівосховищ. – Харків, 2008; Однороженко О. Князівська геральдика Волині
середини XІV–XVII І ст. – Харків, 2008.
2 На початку вересня 1581 року луцькі бурмистр і радці скаржаться на пані Михайлову Єлову
Малинську, що вона, всупереч права, поставила лантвойтом Якуба Климашовського, і на
протиправні дії та зловживання останнього: Центральний державний історичний архів
України, м. Київ (далі – ЦДІАУК). – Ф. 25. – Оп. 1. – Спр. 25. – Арк. 48–50 зв.; 88–93 зв.
3 Помер в ніч з 18 на 19 жовтня: ЦДІАУК. – Ф. 25. – Оп. 1. – Спр. 22. – Арк. 497; Urzędnicy
wołyńscy XIV-XVIII wieku. Spisy. – Kórnik, 1994. – S. 97.
4 У зв’язку з цією справою 21 грудня 1581 року до луцьких гродських книг був вписаний коро-
лівський лист, який звільняв Василя Жоравницького від будь-якого судового переслідування,
поки він знаходиться на війні: ЦДІАУК. – Ф. 25. – Оп. 1. – Спр. 24. – Арк. 211 зв. – 212 зв.
5 Źródła dziejowe. – T. XIX. – Warszawa, 1889. – S. 111.
6 Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 531 (1567–1569): Viešųjų reikalų knyga 9 / Parengė L. Anužytė ir
A. Baliulis. – Vilnius, 2001. – S. 126.
7 Статути Великого князівства Литовського (У 3-х томах). – Т. ІІ. – Статут Великого
Князівства Литовського 1566 року. – Одеса, 2003. – С. 54.
8 Алфьоров О., Однороженко О. Українські особові печатки XV–XVII ст…– С. 58.
168
9 Німчук В. Правила видання пам’яток, писаних українською мовою та церковнослов’ янською
української редакції. – Частина 1. Проект. – Київ, 1995. – С. 24–30.
ПУБЛІКАЦІЯ ДОКУМЕНТІВ
ЦДІАУК. – Ф. 25. – Оп. 1. – Спр. 25.
№ 1. 1581, грудня 20. Луцьк. Розгляд справи про боргові записи пана Василя
Жоравницького пану Матфію Малинському.
[Арк. 430]
Справа пана Жоравницкого | с п(а)ном МатфиTм Малиньскимъ |
Рокy А Ф ПА м(е)с(я)ца дTкабра К днz |
На рокох сyдовых кгродских jт днz чTтвTртогонадцат | м(е)с(я)ца дTкабра
зачатых. ПTрTдо мною, Станиславом | Пtтровским, подстаростим, а JстафъTмь |
Малинским, судTю, врzдниками кгродскими | луцкими. Кгды yмоцованый jт
пана Матфеz | Малинского Zкуб КлимашTвский, положивши | пTрTд нами,
судом, y права позов jт пана МатфTя | Малинского по пана Василz
Жоравницкого, | ротмистра Tго королTвскоT м(и)л(о)сти, старостича | луцкого,
писаный, просил, абы был позов | читан. В котором позвT так Tсть jписано. | Ижь,
дTй, мTнованый пан старостич луцкий | пану Малинскому на двохъ записTх, на
jдномъ | двTстT дTвTтдTсzт, а на дрyгом двTстT сTмдTсzт | талzров старых винTн
быти мTл. И того, дTй, | пану Малинскому и до сTго часу нT заплатил, | што ширTй
Tсть на позвT jписано. А, по | вычитаню позву, тотъ жT звыш мTнованый |
yмоцованый пTрTд судом положил два запи|сы на таковую двTстT дTвTтдTсzть | и
двTстT сTмдTсzт талzров старыхъ | под пTчатьми кн(я)зz Кирика Рyжинског(о), |
пана Михайла Загоровского и пана | ГнTвоша Костюшковича Хоболтовског(о). ||
[Арк. 430 зв.] И просил, абы суд водлуг тых записов и jбо|вzзков на пану
старостичу и на ймTню Григоро|вичахъ сказь yчинил.
То пак, тут жT стоuчи | y судy, пан ВасилTй КрасTнский, сTкрTтар Tго
коро|лTвскоT м(и)л(о)сти, просилъ j слуханьє, | абы сz до тоT справы имTнTм
сTстрTнца | своTго, пана старостича луцкого, примовил, | чого Tму суд позволил. И
пов−дил тыми словы: | «Ижь, дTй, z, с килъком приzтTлTй своихъ, | а мTновитT
кн(я)зTмъ Матушом Вороницким | а паном МиколаTм ГулTвичом, которыT, дTй,
туть жо зо мною пTрTд в(ашей) м(и)л(остю) y судy | стоzть, маючи j том
вTдомость, | ижь пан МатфTй Малинский давно сz | с тым jголосил, zко бы мTл
мTти | на записTхъ сумy нTмалую на панy | старостичу луцкомъ, нT занTхали. Есмо
мы j томъ до войска пану старо|стичTви дати знати, jт которого | zко, дTй, мы
вTдаTмо такую ж вTдомост | в той справT, и jт пана старостича ма|Tмо, ижь, дTй,
пан старостич таковых | записов на таковую сyму, zкую, дTй, | туть на тыхъ
записTх y судy показуTт, | никгды панy Малинскому нT давал. | Jдно, дTй, кгды пан
МатфTй Малинский, | уTхавши y ротy пана старости|човy, при панy старостичy,
169
zко || [Арк. 431] ротмистрy своTмy, мTшкивал, и при|ставство в мTстT Tго
м(и)л(о)сти кнzзz | бискупа луцкого, в ТорьчинT, на дванад|цать конTй почтy мTл,
и стацый | з ымTнTй зацныхъ людTй на почоть | свой браль. И кгды, дTй, будyчи
потрTбTн | пан старостич грошTй, и y кого jныхъ | вTдаючи, просил п(а)на
Малинского, | абы Tмy гроши позычити зъTдналъ. | И длz того, дTй, Tму, zко
вTдаTмо, | трохъ мамърамовъ звTрилъ. Потом, | дTй, пань МатьфTй Малинский,
кгды | сz вжо рота рyшила с Торчина, | yбTзъпTчивши ротмистра своTго, | зъ роты
прочь выTхалъ, а мамъ|рамы, дTй, тыT три пана | старостичовы при нTмь | ся
jсталы. Чого, дTй, пань | старостичъ пану Малинъ|скому нT замолъчати и часу
своTго | j то мовити yм−ти бyдTть». | И, присмотрившисz добрT пан | ВасилTй
КрасTнский пTчатTмъ | y тыхъ листовь, мTнyю|чи ихъ быти нTслyшными. ||
[Арк. 431 зв.] А вTдаючи, дTй, туть, y Луцкy, j jдном | пTчатнику, панy ГнTвошу
Костю|шкTвичу Хоболтовскомъ, просил | насъ j возного ку пытаню, Tсли | жT коли
до листу албо до zких | мамърамовъ за прозбою пана | старостичовою пTчат свою
пан | Костюшковичъ j zкий долгъ | jт пана старостича пану Малин|скому
винный прикладал. Кгды, дTй, | право посполитоT yчить, ижь, | за jчTвистою
прозбою а вTдаючи, | што, дTй, в листT або записT будTт | написано, пTчатник
пTчат свою прикла|дати, а jный запис на врzде вызнан быти маTт. |
А так мы на тую справу звыш мTнованую | пану Василю КрасTнскому в той
справT п(а)на | старостичовой з мTстца своTг(о) придали | возного повTту Луцкого
п(а)на Михайла | Гулялницкого. А тоT jповTданT п(а)на | Василz КрасTнского,
секрTтара Tго королTв|ское млсти, до книг кгродских луцкихъ | записати казал.
ЦДІАУК. – Ф. 25. – Оп. 1. – Спр. 25.
№ 2. 1581, грудня 20. Луцьк. Визнання возного Луцького повіту Яцька
Гуляльницького про опитування пана Гнівоша Костюшковича Хоболтовського з
приводу використання його печатки.
[Арк. 433 зв.]
Справа Tг(о) м(и)л(ости) п(а)н(а) Василz | Жоравницког(о), ротмистра
к(о)р(ол)Tв(ское) м(и)л(ости) |
Року А Ф ПА м(еся)ца дTкабра К днu |
ПTрTдо мною, Станиславомъ ПTтровскимъ, под|старостъимъ лyцкимъ, jт Tго
вTлможноє | м(и)л(о)сти пана АлTксандра Пронского, столни|ка ВTликого кнzзства
Литовского, старо|сты луцкого.
Ставши jчTвисто в замкy | Лyцкомъ, возный повTтy Луцкого Zцко
Гулuл|ницкий, кy записованъю до книг созналь | тыми словы: иж, дTй, сTго днz в
сTрTдy, даты | вышTй писаноT, маючи z при собT двох шлuх|тичов, Михайла
ZсTновского а ВойтTха Саспов|ского, былъ Tсми на справи Tго м(и)л(о)сти пана |
Василъz Жоравницкого, ротмистра ко|ролz Tго м(и)л(о)сти, за jчTвистымъ
170
приданTм | врuдовымъ при пану Миколаю ГулTвичу. | Который пTрTдо мною
пыталъ пана ГнTвоша || [Арк. 434] Костюшковича в замку jколнTмъ Луцкомъ,
пTрTд | дворомъ пана Кирд−Tвымъ: «Если бы клалъ до | zких листовъ записовъ або
мамърамовъ | пана ротмистровых пTчатъ, которыT бы | пану МатфTю Малинскому
даватъ мTлъ? | Jнъ повTдил пану ГулTвичу: «Ижъ, дTй, z при|Tжчалъ до нTго
грошTй брати жолн−рских, | тTды jн y мTнT сыкгнTтъ взzвши, в сTбT | на палцy
дTржалъ и припTчатовалъ мам|рамы и листы писаныT». Панъ Миколай | повTдил:
«Ижъ, дTй, в(аша) м(и)л(ость) вTдалъ бы, до zких | листовъ пTчати класти м−лъ?»
Jн по|вTдилъ: «Иж, дTй, z нT вTдаю, на што jн пTча|товалъ».
А такъ, z тоT jчTвистоT сознанє | возного до книг кгродских лyцкихъ запи|сати
казалъ.
ЦДІАУК. – Ф. 25. – Оп. 1. – Спр. 25.
№3. 1581, грудня 23. Луцьк. Визнання возного Луцького повіту Матиса
Славогорського про опитування: бурмистра і радців м. Луцька з приводу
захоплення луцького війтівства; Яська Івановича Андросовича з приводу
написання підробних боргових листів; золотаря Блашка з приводу підробки
печаток.
[Арк. 448]
Справа п(а)на Василz Жорав|ницког(о) с п(а)ном МатфиTм Малинским
Року А Ф ПА м(е)с(я)ца дTкабра КГ дня
ПTрTдо мною, ПTтром МложTвским, писаром | кгродскимъ луцкимъ, будyчим
на мTстцy | п(а)на Станислава ПTтровского, подста|ростTго луцкого, jт Tго
вTльможноT | милости пана АлTксандра Пронского, | столника ВTликого кнzзства
Литовско|го, старосты луцкого. А при мнT на тот | час были люди зацныT ихъ
м(и)л(о)сти пан | ВасилTй ГулTвич, войский володимTрский, пан | Zрошъ
СTмашко, пан جTдор Зморовский, | пан Zн Завадский, а пан МатTй СпTнковский. |
Ставши jчTвисто на врzде кгродскомь | луцкомъ, возный повTту Луцкого
Матыс | Славокгурский ку записованю до книг врz|довых тыми словы вызнал.
Иж, будyчи, | дTй, z за прозбою п(а)на Василz КрасTнско|го а п(а)на Миколаz
ГулTвича приданым | на справу Tго м(и)л(о)сти п(а)на Василz Жоравни|цкого,
ротмистра Tго кролTвской м(и)л(о)сти, | старостича луцкого, зъ стороны за|писов,
до которых, дTй, пан МатфTй Малинский | позвал п(а)на старостича до врядy |
кгродского, мTнуючи на нTм мTти долгу | сумы нTмалоT, такъ жT, дTй, тTж и з
сто|роны войтовства луцкого, котороT, дTй, || [Арк. 448 зв.] тTж пан МатфTй
Малинский такъ голосить, | zко бы мTл y колконадцати тисTчы | золотых заставою
дTржати. А так, | маючи z при собT шлzхту Стани|слава Кгадомского, Юрz
ЕсTнTвского, днz | yчорашнTго, y чTтвTргъ, м(е)с(я)ца дTкабра | двадцать пTрвого
днz то Tсть.
171
Был Tс|ми там, кгды лантъвойтъ и радцы | на мTстцу своTм yрzдовом, y
ратушу, в мT|стT Луцкомъ засTли. Их м(и)л(о)сть панъ | Василий КрасTнский и пан
Миколай ГулTвичъ | при мнT, возном, и шлzхтT звыш помTнT|ной лантъвойта,
бурмистра и радTц мTста | Луцкого пытали: «Мают ли j том вTдомост | zкую,
иж бы коли пан старостич луцкий | мTл войтовство луцкоT пану МатфTю
Ма|линскому въ zкой сумT заставовати и | Tму тоT yрzдовнT в дTржанT подати, | а
вам, паном радцом и мTщаном, послушTнь|ство Tму, zко войту, водлуг права и
jбы|чаю звыклого чинити yказал?» То пак, | дTй, лантъвойтъ, бурмистръ и радцы
пану | Василю и п(а)ну ГулTвичу таковый на то | jтказ yчинили: «Мы, дTй, тTпTр,
zко блу|дныT jвцы бTз пастуха, нT вTдаTм, || [Арк. 449] хто y нас тTпTр войтом. А
такаz дTй | колатнz почаласT TщT пTрTд свTтым | СtмTном, zрмаркомъ луцкимъ.
И коли, | дTй, пан старостич луцкий на войну Tхал, | jставил, дTй, нам лантъвойтом
служT|бника своTго Zроша. А потом, дTй, нT вT|даTмо, хто Zкубу
Климашовскому | лантвойство луцкоT порyчил. Которого | кгды пытали Tсмо: хто
бы Tму | тоT поручил? Jн, дTй, повTдил, иж пани | Михайловаz Малинскаz. Мы,
дTй, зо|бравшисz, до панTT Малинъской | ходили, котораz в замку Луцкомъ | y
подворю своTмъ на тот час была, пы|талиса и TT милости: Tсли бы порy|чила
Zкубу Климашовскому ла|нътвойство луцкоT? ЕT м(и)л(о)сть jтка|зала намъ, иж
j том ничого нT вT|даTть. А мы, дTй, бурмистръ и ра|дъцы, zко j жадной заставT
вой|товства луцкого jтъ п(а)на ста|ростича луцкого пану МатьфTю | Малинъскому
ничого нT ведаTмъ, | такъ и пан старостичъ, zко войтъ || [Арк. 449 зв.] нашъ
дTдичьный, жадъного по|слушTньства намъ пану Мали|ньскому никгды чинити нT
вка|зывал. Jдно тоT бачимо, иж jт п(а)на МатфTя | Малинског(о) Zкубъ
Климашовский y нас тT|пTр лантвойтом быти повTдаTт сT. А тT|пTр, дTй, днz
нинTшнTго, тоT нас дохо|дил, zко бы вжT инший войтъ пан JстафTй | Малинский,
судz гродский луцкий, y нас бы|ти мTль. Што пак далTй будTт, нT вT|даTм».
А потом, дTй, вызвавши з рату|ша, пан Васил КрасTнский и пан Мико|лай
ГулTвич, Zска Ивановича Андро|совича, при мнT, возном, и шлzхтою звыш |
мTнованою пытал: «Zка Tсли писал | zкиT листы j zкий долгъ на пану |
старостичу пану МатфTю Малинско|му?» Jн jтказал: «Иж, дTй, Tсми писал на |
двох мамрамTх листы на пана ста|ростича п(а)ну МатфTю Малинскому, | за
росказанTмъ Tго, jдин на двTстT | дTвTтьдTсzтъ, а дрyгий на двT|стT сTмъдTсzтъ
талzров старых, и инших листов килка на мTмрамTхъ». || [Арк. 450]
А потом, jтътолъ, кгды Tсмо при|шли до господы пана Василz Кра|сTнского,
за Глусцомъ, в домъ Бугаковский, jтътол пан ВасилTй КрасTнъ|ский и пан
Миколай ГулTвичъ посла|ли по злотара луцкого, по Блашка, | заложивши причину,
иж бы Tму | дати мTли што робити. И кгды | вжо золотаръ приходилъ ку то|му
дому, нишъ то дTй сторожа | была, в том часT панъ ВасилTй Кра|сTнъский и пан
Миколай ГулTвич мTнT, | возного, и шлzхту y свTтлицы | в запTчу yтаивши, з
мTнованы|мъ Блашкомъ золотарTм при мнT | перъвTй jколо роботы, Tсли бы |
хотTлъ сTрTбромъ радъ jпра|вити, з нимъ розмовлzли. А по | долгой розъмовT,
172
почали золота|ра пытати тыми словы: «ПTрTстTрTгъ, дTй, насъ одинъ приzтTлъ,
zко бы-с ты, Блашъку, мTлъ пTчати пану МатфTю Малинъскому zкиT || [Арк. 450
зв.] рTзати». Блашко, стоzчи до|броволънT, самъ тыми словы | повTдилъ, иж:
«Тыхъ нTдавъны|хъ часовъ, нTдTлъ тому килъка, | панъ МатфTй Малинъский
присла|лъ по мTнT до Луцка, просTчи и ро|сказyючи мнT, абыхъ z до нTго | до
Борблина, имTнz его, был, а з собою | жTлTзца длz рTзанz Tму пTча|тTй yзzлъ. И
кгды, дTй, Tсми до | нTго тамо приTхал, yказавши мнT | листъ писаный с чотырма
пTчат|ми запTчатаный. ТаковыT пT|чати, жTбы сT ничимъ нT jт|мTнилъ, казал ми
вырTзати. | Кгды-м сT Tму с того вымавлzл, | jн мT до того примусил, жT-м Tму |
таковых, zко на листT были, | пTчати чотыри вырTзал. Што-м | yчинил, бо-м и
пTрвTй того Tму | двT пTчати, помню jдну то|пор вырTзал, а дрyгоT нT помню». |
Потомъ Tго пытали: «Помни|ш ли, zкиT а чиT бы то пTчати || [Арк. 451] y листу
того были?» Блашко повT|дил: «ПамTтаю двT пTчати были, | три врубы на jдной,
зъ гTлму три | пTрT струсихъ, трTтTz знаю | сT гораздъ, кн(я)зz Кирика
Ружинског(о), | бо-мъ нTдавъно сTстрT Tго на | сыгнTтT такую пTчать рTзал, |
чTтвTртоT нT памTтаю | гораздъ». И, взzвши пTро, на|писалъ Блашко рyкою своTю |
на цTдулцT пTчат кнzзz Рyжи|нъского и другую, котороT по|вTдил, иж нT могъ
вспамятати | гораздъ, а трTтюю написал | топоръ, которyю, дTй, пTрвTй Tсми | з
дрyгою печатью пану Малин|скому рTзалъ. И бачил, дей, Tсми | тоT жT то штось
нTдобро|го, тыхъ часTхъ, j тTпTрTшь|нихъ роцTхъ кгродскихъ, | кгды пан ВасилTй
Павъло|вичъ в дому пана Лагодовског(о) | y мTнT господою стоzлъ, тоT, дTй, Tсми
всT j рTза|нью тыхъ пTчатTй пану | Василью Павловичу повTда|лъ. Который, дTй,
того ба|ръзо нT фалилъ, и тому сz | дивовалъ».
Потом, каза|въши золотарови пойти | прочъ, всT тоT мною, возъ|нымъ, и
шълzхътою jсвT|тъчилъ и тую, дTй, цTдyлъ|ку, на которой золотаръ | zкиT пTчати
рTзалъ на|писалъ, до рyкъ моихъ jдъ|дали. Которую z на въ|рzдъ при томъ
вызнанью | моTмъ jтъдаю, подъ пT|чатью моTю.
КотороT | жъ z созънаньT возного | до книгъ кгродъскихъ | луцъкихъ записати
казалъ.
|