Літопис Святослава Ольговича (спроба реконструкції)

У Київському літописі, на думку дослідників, містяться фрагменти літописання новгород-сіверського і чернігівського князя Святослава Ольговича. За допомогою виділених автором критеріїв (ознак) виокремлення цих фрагментів робиться спроба реконструкції тексту літопису цього князя. В Киевской летописи,...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Український історичний збірник
Дата:	2011
Автор:	Чугаєва, І.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2011
Теми:	Історія середньовіччя і раннього часу
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100702
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Літопис Святослава Ольговича (спроба реконструкції) / І. Чугаєва // Український історичний збірник — 2011. — Вип. 14. — С. 6-16. — Бібліогр.: 90 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859855025648435200
author	Чугаєва, І.
author_facet	Чугаєва, І.
citation_txt	Літопис Святослава Ольговича (спроба реконструкції) / І. Чугаєва // Український історичний збірник — 2011. — Вип. 14. — С. 6-16. — Бібліогр.: 90 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Український історичний збірник
description	У Київському літописі, на думку дослідників, містяться фрагменти літописання новгород-сіверського і чернігівського князя Святослава Ольговича. За допомогою виділених автором критеріїв (ознак) виокремлення цих фрагментів робиться спроба реконструкції тексту літопису цього князя. В Киевской летописи, по мнению исследователей, содержатся фрагменты летописания новгород-северского и черниговского князя Святослава Ольговича. С помощью обозначенных автором критериев (признаков) этих фрагментов делается попытка реконструкции текста летописи этого князя. According to the scientists’ opinions, there are fragments of the Chronicle of novgorodsiverskiy and chernihiv prince Svyatoslav Olhovich in The Kyiv Chronicle. The article deals with reconstruction of the text of this chronicle on the basis of criterions (signs) of the detachment this fragments, which the author has designed.
first_indexed	2025-12-07T15:42:57Z
format	Article
fulltext	І. ІСТОРІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ І РАННЬОГО ЧАСУ 6 Український історичний збірник, Вип. 14, 2011 УДК 94(477.51)«11»:930.2 Ірина Чугаєва ∗∗∗∗ ЛІТОПИС СВЯТОСЛАВА ОЛЬГОВИЧА (спроба реконструкції) У Київському літописі, на думку дослідників, містяться фрагменти літописання новгород-сіверського і чернігівського князя Святослава Ольговича. За допомогою виді- лених автором критеріїв (ознак) виокремлення цих фрагментів робиться спроба реконструкції тексту літопису цього князя. Ключові слова: літопис, Чернігівське літописання, Святослав Ольгович, критерії виділення чернігівських фрагментів. В Киевской летописи, по мнению исследователей, содержатся фрагменты летописания новгород-северского и черниговского князя Святослава Ольговича. С помо- щью обозначенных автором критериев (признаков) этих фрагментов делается попытка реконструкции текста летописи этого князя. Ключевые слова: летопись, Черниговское летописание, Святослав Ольгович, критерии выделения черниговских фрагментов. According to the scientists’ opinions, there are fragments of the Chronicle of novgorod- siverskiy and chernihiv prince Svyatoslav Olhovich in The Kyiv Chronicle. The article deals with reconstruction of the text of this chronicle on the basis of criterions (signs) of the detachment this fragments, which the author has designed. Key words: chronicle, Chernihiv writing chronicle, Svyatoslav Olhovych, criterions of the detachment the chernihiv fragments. Складний за своєю структурою, насичений інформацією про події у Пів- денній Русі за ХІІ ст. Київський літопис вже більше двох століть викликає значний інтерес серед дослідників. Про це свідчать не тільки численні дже- релознавчі, історичні, текстологічні та лінгвістичні студії, але й проведення Міжнародного симпозіуму «Після Повісті: Київський літопис і давньоруське літописання ХІІ ст.», що відбувся 10–13 жовтня 2010 р. в Цнституті історії України НАН України у Києві. Вже у самій його назві організатори сим- позіуму – Інститут історії України НАН України та École Pratique des Hautes Études (Франція) – підтвердили, що у ХІІ ст. існувало літописання і в інших давньоруських міських центрах. ∗ Чугаєва Ірина – аспірантка кафедри історії та археології України Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Науковий керівник – д. і. н., головний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України Котляр М.Ф. 7 Одним із таких місцевих літописів у ХІІ ст. міг бути і чернігівський, що містив інформацію про події ХІІ ст. у князівстві, а також діяльність у боротьбі за Київ найактивніших представників династії Ольговичів. В історіографії думка щодо існування Чернігівського літописання, зокрема, Літопису Свято- слава Ольговича, не є новою. Ідею літописання Ольговичів підтримували К.М.Бестужев-Рюмін1, В.С.Іконніков2, О.О.Шахматов3, М.Д.Присьолков4, Д.С.Ліхачов5, А.М.Насонов6, Б.О.Рибаков7, П.П.Толочко8 та інші. Однак жоден дослідник не відповів на найголовніше питання – де (у Києві, за часів правління окремих представників династій Ольговичів та Давидовичів, чи у Чернігові) писалися чернігівські звістки і що, власне, вважати залишками і фрагментами Чернігівського літописання? У Київському літописі ХІІ ст. особливо виділяється період 1146–1154 рр. (правління у Києві Ізяслава Мстиславича), що перенасичений чернігівською інформацією про події (переважно військово-політичного характеру), які відбувалися також і на території Чернігово-Сіверській землі. Цей відрізок часу присвячений боротьбі Ізяслава Мстиславича з Юрієм Долгоруким за Київ. Останнього підтримав новгород-сіверський князь Святослав Ольгович. Після смерті Ізяслава Мстиславича 14 листопада 1154 р. Святослав не сходить із політичної арени, а його життя та родинні справи продовжують висвіт- лювати літописці, принаймні, до його смерті 15 лютого 1164 р. Серед дослідників історії літописання укорінилася думка про існування особливого Літопису («Літописця», «Повісті») Святослава Ольговича, фраг- менти з якого відобразилися у Київському літописі ХІІ ст.9 Назва «Літопис 1 Бестужев-Рюмин К.Н. О составе русских летописей до конца XIV в. – СПб., 1868. – С. 80–86, 111–140. 2 Иконников В.С. Опыт русской историографии. – Т. 2. – Кн. 1, 1908. – С. 494–497. 3 Шахматов А.А. Общерусские летописные своды XIV–XV вв. Ещё несколько данных, свидетельствующих о существовании общерусского свода XV в. // Министерство народного просвещения. – Ч. СССXXXII. – 1900. – № 11. – Отд. 2. – С. 158–161, 168–171; Шахматов А.А. Обозрение русских летописных сводов XIV–XVI вв. – М.–Л., АН СССР, 1938. – С. 72, 77–79. 4 Присёлков М.Д. История русского летописания ХІ–ХV вв. – СПб., 1996. – С. 88–92. 5 Лихачев Д.С. Русские летописи и их культурно-историческое значение. – М.–Л., 1947. – С. 182–195. 6 Насонов А.Н. История русского летописания ХІ – нач. ХVІІІ вв. – М., 1969. – С. 100–107, 148. 7 Рыбаков Б.А. Древняя Русь: сказания, былины, летописи. – М., 1963. – С. 306–311; Рыбаков Б.А. Русские летописцы и автор «Слова о полку Игореве». – М., 1972. – С. 38–53. 8 Толочко П.П. Русские летописи и летописцы Х–ХІІІ вв. – СПб., 2003. – C. 145–151. 9 Присёлков М.Д. История русского летописания... – С. 91; Лихачев Д.С. Русские летописи... – С. 183–184; Рыбаков Б.А. Русские летописцы... – С. 41–43; Толочко П.П. Русские летописи и летописцы... – С. 146–147; Вілкул Т.Л. Літопис Святослава Ольговича // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70- річчя. – Т. 2. – К.–Л., 2004. – С. 63–74; Котляр М.Ф. Київський літопис ХІІ ст. Історичне дослідження. – К.: Інститут історії України НАН України, 2009. 8 Святослава Ольговича» є досить умовною, адже він був переважно його ро- довим літописцем. Тому хронологічні межі його ведення встановити важко, та й деякі дослідники впевнені, що цей літопис мав продовження і писався вже при дворі сина Святослава, новгород-сіверського князя Олега10. Метою цієї розвідки є виділення текстових фрагментів Літопису Свято- слава Ольговича з Київського літопису ХІІ ст., а також доведення можливості продовження літописання за часів життя його сина – Олега Сіверського, визначення його політичного спрямування, мовних, поетичних та художніх особливостей. Спершу слід розібратися із дефініціями «літописання», «літопис» та «літописець». Термін «літописання» відображає тривалий, систематичний процес ведення історичної хроніки. На відміну від нього «літопис» має пев- ний закінчений ідейний характер (Тверський літопис, Новгородський літопис тощо), у той час, як «літописець» зазвичай порівняно маленький за обсягом, присвячений одному князю (його вузькосімейним справам та військово-полі- тичній діяльності – Літописець Юрія Долгорукого, Андрія Боголюбського) або міста (Літописець Переяслава-Суздальського, Володимирський літопи- сець). Тому, на нашу думку, до літописання часів Святослава Ольговича і відображення його справ доцільно застосовувати термін «літопис», адже не відомо, як саме він поповнювався інформацією і вівся, про що можна судити лише з чернігівських літописних фрагментів, які мають часто-густо урив- частий, незакінчений характер, адже зазнали численного редагування з боку упорядника/редактора Київського літопису. Вперше Святослав Ольгович опосередковано згаданий (хоча й не по імені) під 1107 р. у Повісті временних літ, коли, на думку О.М.Рапова, батько, Олег Святославич, одружив його на доньці половецького хана Аєпи11. Точна дата події (12 січня 1107 р.) свідчить на користь її фіксації сучасником. До того ж, наявність точних дат, присвячених Святославу Ольговичу, є характер- ною рисою Святославових літописних записів12. Однак, як побачимо нижче, у ПВЛ під 1107 р. згаданий не він, оскільки насправді Святослав одружився у Новгороді у 1136 р. 30-рр. ХІІ ст. ознаменувалися частими згадуваннями Святослава Ольго- вича у Київському літописі. Характерно, що жодного іншого чернігівського князя не згадує Новгородський Перший літопис, тоді як правління Святослава Ольговича у Новгороді відмічено трьома повідомленнями. Порівнюючи 10 Рыбаков Б.А. Русские летописцы... – С. 43, 51; Толочко П.П. Русские летописи и летописцы... – C. 147–148. 11 Лаврентьевская летопись // ПСРЛ. – Т. 1. – М., 1997. – Стб. 283; Зотов Р. О черниговских князьях по Любецкому Синодику и о Черниговском княжестве в татарское время. – СПб, 1882. – С. 265; Рапов О.М. Княжеские владения на Руси в X – первой половине ХIII вв. – М., 1977. – С. 107. 12 Вілкул Т.Л. Літопис Святослава Ольговича… – С. 65–70. 9 інформацію про княжіння Святослава у Новгороді 1136–1138 рр. у Новгород- ському Першому (далі – НПЛ) та Київському літописах (далі – КЛ) видно, що більш давній джерельний пласт відобразився саме у Новгородсько-Софійській групі літописів, та й взагалі детальна, розширена звістка про одруження Святослава 1136 р. у Новгороді, де його вінчали «свои попы»13. Мабуть, малися на увазі священики, котрих Святослав Ольгович привіз із Чернігово- Сіверської землі. Аналізуючи систему денних датувань НПЛ, можна помі- тити, що початок князювання у Новгороді жодного князя, окрім Святослава Ольговича, не відмічений максимально точною денною датою навіть із зазначенням годин! (19 липня 1136 р., неділя, собор св. Єфимія, 3 години дня, 19-й день Місяця)14. Ця звістка не має аналогів у Київському літописі; до того ж, жодна чернігівська подія у Київському літописі не датована годинами. Усе це вказує на використання новгородським літописцем невідомого південно- руського джерела, вірогідно, чернігівського походження. Проте активній появі Святослава Ольговича – третього сина Олега Свя- тославича – на політичній авансцені, а, відповідно, і на сторінках Київського літопису, посприяли трагічні події у Києві 1146–1147 рр., під час яких його рідного брата Ігоря не лише зрадили київські бояри, але ще й за мовчазної згоди Ізяслава Мстиславича підступно вбили. Саме у цей час князь Святослав втручається разом з Ігорем у боротьбу за Київ, за Чернігівську вотчину і за відновлення історичної справедливості. Нижню хронологічну межу Святосла- вових повідомлень, що відобразилися у Київському літописі окреслимо 40- ми рр. ХІІ ст. Б.О.Рибаков її датував 1141 р.15, тоді як сучасні дослідники схиляються до 1146 р. – часу активного використання літописцями точних денних дат16, а також періоду найщільнішої наявності чернігівських фраг- ментів. Верхня хронологічна межа, скоріше за все, співпала з його смертю 1164 р. або навіть зі смертю його дружини у 12 квітня 1166 р. Тому, як здаєть- ся, спершу варто вточнити хронологічні межі Святославових фрагментів у КЛ, який є основним джерелом у цьому дослідженні, адже містить у концентро- ваному вигляді чернігівські літописні фрагменти часів Святослава Ольговича. Для виділення чернігівських літописних фрагментів варто обґрунтувати комплекс ознак, за якими чернігівські фрагменти КЛ є впізнаваними. Заува- жимо, що набір критеріїв, що вказують на місцеве походження інформації, вже виділений дослідниками17. Тому у цій розвідці конкретизуємо і доповнимо кожну з груп ознак. 13 Новгородская первая летопись. – М., 1950. – С. 24, 209; Софийская первая летопись старшего извода // ПСРЛ. – Т. 6, Вып. 1. – Стлб. 224. 14 Новгородская первая летопись… – С. 24. 15 Рыбаков Б.А. Русские летописцы... – С. 38. 16 Вілкул Т.Л. Літопис Святослава Ольговича… – С. 64–65. 17 Чугаєва І.К. Частотність згадування чернігівських князів у давньоруських літопи- сних зводах як елемент контент-аналізу чернігівських фрагментів літописання // Сіверянський літопис. – 2010. – № 4–5. – С. 3–11. 10 Отже, критеріями виділення (рисами) чернігівських фрагментів Літо- пису Святослава є: 1. Захист інтересів Святослава Ольговича та його брата Ігоря: - співчуття Ігорю Ольговичу, Святославу через пограбування Ізяславом і його союзниками Чернігівської волості 1148 р. 18; - позитивне ставлення до Святослава та Ігоря Ольговичів. 2. Особливість використання часових відрізків, дат та чифр: - наявність точних та максимально точних чернігівських датованих пові- домлень, пов’язаних зі Святославом та його родиною (найближчими родича- ми та нащадками, а також Давидовичами)19; - точність у назві цифр, підрахунках збитків та прибутків (дарів)20; - схильність відмірювати проміжки часу (формулами «через…», «по… днех», «за 3 дні до…» і т.д.)21. 3. Позитивні згадки чернігівських князів: - згадування на чернігівських літописних фрагментах імені чернігів- ського князя як «Святослав», «княже», «брате», у той час як його супротивник київський князь Ізяслав називається переважно «Ізяслав Мстиславич» (хоча у київській Повісті Ізяслава22 останній названий як «князь», «Ізяслав», «князь Ізяслав», «брате» і т.д.); - частотність згадування чернігівських князів на відрізках, що містять чер- нігівські фрагменти (у даному випадку, Святослава Ольговича), у переважанні позитивних згадок над негативними. За нашими підрахунками за час княжіння Ізяслава у Києві згадується князь Святослав (у різних варіаціях імені) 180 разів, з них позитивно – 87, нейтрально – 3, негативно – 80. Проте, на фрагментах, насиче- них чернігівською інформацією, Святослав згадується майже завжди позитивно; - позитивні згадування союзників-половців, половецьких княгинь та послів, половців-родичів («уй его Василий Половцин»23), часто – по іменах і з епітетом «друзі»24. 4. Згадування чернігівських топонімів (власне топоніми, гідроніми, чернігівці з посадами або іменами, літописні міста): - згадування топографічних частин міста Чернігова, а також рези- дентції Ольговичів у Києві – Копирів кінець та монастир св. Симеона25; 18 Ипатьевская летопись // ПСРЛ. – Т. 2. – М., 1998. – Стб. 363. 19 Там само. – Стб. 327, 335–336, 353, 368, 490, 504, 518, 524–525. 20 Там само. – Стб. 333–334; Рыбаков Б.А. Русские летописцы... – С. 40. 21 Ипатьевская летопись… – Стб. 327, 328, 361, 522. 22 В цілому підтримуємо думку М.Ф.Котляра про наявність у Київському літописі ХІІ ст. воїнської (дружинної) повісті Ізяслава 1146–1154 рр. Про відображення цієї та інших воїнських повістей у Київському літописі див.: Котляр М.Ф. Київський літопис ХІІ ст. Історичне дослідження. – К.: Інститут історії України НАН України, 2009. – 316 с. 23 Ипатьевская летопись… – Стб. 341. 24 Там само. – Стб. 334, 341, 342. 25 Там само. – Стб. 408, 456–457, 518. 11 - згадування чернігівців або причетних до Чернігово-Сіверщини поса- довців (бояр, тисяцьких, єпископів) часто по іменах (воєвода Святослава Ко- снячко, Іван Войтишич, чернігівський єпископ Онуфрій, митрополит Костян- тин, посол Святослава Жирослав Іванович, Георгій Іванович, Петро Ілліч тощо)26. Разом згадувань на відрізку 1146–1167 рр. – 25. Для порівняння, протягом 1146–1167 рр. літопис називає киян – 90 (враховуючи митрополитів, тисяцьких, активних київських бояр, єпископів Київського князівства, перея- славців – 7 (1 – єпископ Єфрем і 6 – переяславці). - чернігівські топоніми та гідроніми (р. Десна, р. Свинь, р. Білоус, р. Снов, Криров оль, Ольгово поле, Ігореве сільце, Чорна Могила)27. Разом згадувань гідронімів та топонімів на відрізку 1146–1167 рр. – 26. Переяслав- ські топоніми та гідроніми отримали менше висвітлення протягом 1146– 1167 рр. – 19 згадок, тоді як київських – максимальна кількість – 86, серед яких більшість стосується урочищ і місцевих київських назв. Це не є дивним, адже літопис вівся у Києві, тому київський літописець був обізнаний у місцевій топографії. - згадування чернігівських літописних міст, багатьох вперше (Гюричев, Блестовит, Болдиж, Ропеськ, Оргощ, Севськ, Домагощ, Всеволож, Моровійськ, Біла Вежа, Унєнєж, Глебль, Березий, Воробейна, Хоробор, Мозир, Воротинськ, Попаш тощо). Разом на відрізку 1146–1167 рр. – 253 згадувань 56 назв літописних міст назв місцевостей (Подесення (3), Чернігівської волості (2), Задесення (1), Посем’я (3) та Сновської тисячі (3)28, тоді як літописних міст Київської землі у цей період – 353 згадування, а Переяслівських – 60. 5. Мовні особливості, які вказують на автора-чернігівця: - мовні ознаки, індивідуальна стилістична манера літописців та заміна слів: «не можаше» замість «не могоша»29, «Ростислав Смоленський» або Ростислав замість «Ростислав Мстиславич» (є припущення щодо існування спільного літописця Святослава Ольговича та нащадків Ростиславичів, оскіль- ки ці клани породичалися)30; «дитя», «дитята свой» замість «сина»31, Великдень названо «великим днем»32, «Свинная река» замість «Свинь»33; - у деяких словах на чернігівських фрагментах помітне новгородське північне «цокання»: «отцина», «Половцин» (виділено мною – І.Ч.), або заміна «ц» на «ч» і, навпаки, на початку слів або в кінці слова – «человаста хрест», 26 Ипатьевская летопись… – Стб. 328, 340, 341, 344–345, 457–458, 497, 499. 27 Там само. – Стб. 333, 363, 440, 456, 458, 466, 474, 489, 506–508. 28 Там само. – Стб. 332, 335, 342, 356, 357, 358, 377, 389, 422, 456, 457, 484, 498, 500. 29 Там само. – Стб. 340. 30 Вілкул Т.Л. Літопис Святослава Ольговича… – С. 71–72; Вилкул Т.Л. О происхож- дении общего текста Ипатьевской и Лаврентьевской летописи за ХII в. (предварительные заметки) // Palaeoslavica. – 2005. – XIII. – P. 79. 31 Ипатьевская летопись... – Стб. 339–340, 512. 32 Там само. – Стб. 314, 422. 33 Там само. – Стб. 489, 490. 12 «Городеч», «стареч», «венеч», «сельче» (виділено мною – І.Ч.)34; - орієнтування на місцевості, що вказує на чернігівця або жителя лівого берега Дніпра (як додаткова ознака): «на оной стороне Днепра»35, «Киевская сторона»36, «Новгород» (у значенні «Новгород-Сіверський»)37; - схильність літописця до використання біблійних формул, церковної лексики, молитов і звернень до небесних сил38. 6. Художні засоби: - яскраві порівняння: «снег велик, коневи до чрева»39, «искушены бувше, яко злато в горниле»40, «оустремишися на ны, яко зверье сверепые», «яко разбойника хочете ми убити»41 тощо; - образні гіперболи: «кто сего крестного целования соступил, а проклят будет господскими 12 праздниками»42 тощо; - епітети моралізаторського характеру, а також елементи книжної мови: «от старости не можаше на конь всести»43, «всекозненый дьавол не хотя любви межи братьею»44, «лоукавый бо пронырливый диавол не хотя добра межи братию…»45, «лукавый и нечестивый сбор»46 тощо; - метафори: «Взяша Всеволож град на щит»47 тощо. Отже, реконструйований текст ймовірного Літопису Святослава Ольговича складався із наступних змістовних груп повідомлень, літописних звісток і фрагментів. 1. Сімейна хроніка князя Святослава Ольговича – народження і одру- ження дітей чернігівського і новгород-сіверського князя, смерть та поховання його та членів його родини. Можна нарахувати 9 фрагментів з цього літопису на відрізку 1146–1164 та 7 фрагментів – з сімейного літописця його сина Олега (1165–1179): 34 Ипатьевская летопись… – Стб. 310, 341, 332, 333, 340, 353. Детальніше про міну «ч» на «ц» у Київському літописі див.: Рыбаков Б.А. Древняя Русь: сказания, былины, летописи. – М., 1963. – С. 318. 35 Ипатьевская летопись… – Стб. 296. 36 Там само. – Стб. 314. 37 Там само. – Стб. 328, 329, 332, 334, 368, 506. 38 Там само. – Стб. 327–328; Франчук В.Ю. Киевская летопись. Состав, источники в лингвистическом освящении. – К.: Наукова думка, 1986. – С. 23, 25. 39 Ипатьевская летопись... – Стб. 314. 40 Там само. – Стб. 350. 41 Там само. – Стб. 351. 42 Там само. – Стб. 325. 43 Там само. – Стб. 340. 44 Там само. – Стб. 324; Цей вираз В.Ю.Франчук відносить до стилістичної манери ігумена Полікарпа – можливого літописця Святослава Ольговича. Див.: Франчук В.Ю. Киевская летопись… – С. 25. 45 Там само. – Стб. 328. 46 Там само. – Стб. 351. 47 Там само. – Стб. 358. 13 - 9 січня 1148 р. – одруження Романа Ростиславича на доньці Свято- слава Ольговича48. - В неділю після Спаса, 1149 р. – народження у Святослава Ольговича доньки Марії49. - 1150 р. – одруження Олега Святославича на донці Юрія Долгорукого50. - 1150 р. – перепоховання мощей Ігоря Ольговича Святославом у Черні- гівському Спасі51. - Вівторок Святого тижня 1151 р. – народження сина Ігоря у Святослава52. - 1151 р. – смерть Володимира Давидовича53. - 6, 13 березня 1162 р. – смерть і поховання Ізяслава Давидовича у церкві Бориса і Гліба в Чернігові54. - 15, 17 лютого 1164 р. – смерть і поховання Святослава Ольговича з попереднім описом приїзду його сина Олега, котрий запізнився на 3 дні55. - 29 червня 1165 р. – одруження Олега Святославича на доньки Ростислава Мстиславича56. - 1166 р. – одруження Ярополка Ізяславича на доньці Святослава Ольговича57. - 12 квітня 1166 р. – смерть дружини Святослава Ольговича58. - Кінець 1166 – початок 1167 р. – смерть Святослава Володимировича у Вжіщі59. - 1167 р. – народження сина Святослава у Олега Святославича60. - 1167 р. – смерть дружини Олега Святославича61. - 16 січня 1179 р. – смерть Олега Сіверського та його поховання у Михайлівській церкві62. 2. Політична діяльність Святослава Ольговича – його союз із Юрієм Долго- руким та половцями у боротьбі з Ізяславом; співчуття долі брата – Ігоря Ольговича: - 13–17 серпня 1146 р. – вирішальна битва за Київ між Ігорем Ольговичем та Ізяславом Мстиславичем. Захоплення Ізяславом Ігоря і утримання його в мо- настирі у Переяславі. Святослав просить допомоги у Давидовичів. Зрада Дави- 48 Ипатьевская летопись… – Стб. 368. 49 Там само. – Стб. 376. 50 Там само. – Стб. 394. 51 Там само. – Стб. 408. 52 Там само. – Стб. 422. 53 Там само. – Стб. 438. 54 Там само. – Стб. 518. 55 Там само. – Стб. 522, 524. 56 Там само. – Стб. 524–525. 57 Там само. – Стб. 525. 58 Там само. 59 Там само. 60 Там само. – Стб. 526. 61 Там само. – Стб. 527. 62 Там само. – Стб. 613. 14 довичами Ігоря. Святослав просить допомоги у Юрія Долгорукого63 (4 фрагменти). - 1146 р. – укладання союзницької угоди між Святославом та Юрієм Долгоруким64. - 1146 р. – пограбування князівського маєтку Святослава та Ігоря Ольговичів у Сіверській землі. Підрахунки збитків, нанесених господарству Ігоря та Святослава, Ізяславом Мстиславичем та Давидовичами65. - 16 січня 1146 р., у четвер – битва Святослава Ольговича з Ізяславом Давидовичем66. - П’ятниця на Похвалу Богородиці 1147 р. – зустріч Юрія Долгорукого з Святославом Ольговичем та Олегом Святославичем у Москві. Обмін дарами. Смерть боярина Петра Ілліча на Вербну неділю67. - 1147 р. – зустріч Святослава з союзниками-половцями під Дєдослав- лем. Їхній похід на Смоленську волость68. - 1147 р. – звістка Володимиру Давидовичу про вбивство Ігоря Ольго- вича. Його сум з цього приводу69. - 1148 р. – посли від Святослава Ольговича та Святослава Всеволо- довича до Юрія Долгорукого з приводу союзницької угоди70. - Спас 1149 р. – зустріч і обід Святослава Ольговича з Юрієм Долгоруким71. - Понеділок-вівторок Святого тижня 1151 р. – похід Юрія Долгорукого та Святослава на Ізяслава Мстиславича72. - 1151 р. – посольство Святослава до Ізяслава Давидовича у Чернігів з вимогою розподілу земель за вотчинним принципом73. - 1152 р. – битва за Чернігів між Юрієм Долгоруким, Святославом Ольговичем та половцям з одного боку та Ізяславом Давидовичем, Ізяславом і Ростиславом Мстиславичем, В’ячеславом Володимировичем та Святославом Всеволодовичем з іншого74. - Лютий 1152 р. – похід Ізяслава Мстиславича і союзників на Новгород- Сіверський проти Святослава Ольговича. Уклали мир75. - 19 травня 1158 р. – початок князювання Ізяслава Давидовича у Києві 63 Ипатьевская летопись… – Стб. 327–328. 64 Там само. – Стб. 332. 65 Там само. – Стб. 333–334. 66 Там само. – Стб. 335–336. 67 Там само. – Стб. 340. 68 Там само. – Стб. 342. 69 Там само. – Стб. 355. 70 Там само. – Стб. 363. 71 Там само. – Стб. 376. 72 Там само. – Стб. 422. 73 Там само. – Стб. 444. 74 Там само. – Стб. 456–458. 75 Там само. – Стб. 459–460. 15 та Святослава у Чернігові76. - 1 травня 1160 р. – зустріч Ростислава Мстиславича та Святослава у Моровійську77. - 1165 р. – обмін грамотами між Святославом і його сином Олегом: Чернігів – в руках у Святослава, Новгород-Сіверський – у Олега78. - 1167 р. – війна між Олегом Сіверським та Святославом Всеволодович за волость. Ростислав Мстиславич допомагає Олегу. Святослав наділяє Олега 4 містами у Чернігово-Сіверщині79. 3. Повість про вбивство Ігоря Ольговича («Житіє Ігоря Ольговича»?)80. Складається з передмови (причин перебування у монастирі), молитви Ігоря, опису вбивства його та мучеництва, чудес над його тілом та поховання. 4. Хроніка релігійних подій, записаних переважно ретроспективно, за часів Святослава: - 1142 р. – смерть чернігівського єпископа Пантелеймона81. - 1143 р. – поставлення чернігівським єпископом Онуфрія82. - 1147 р. – поставлення митрополитом Климента Смолятича за сприян- ня чернігівського єпископа Онуфрія83. - 1162 р. – перебування суздальського єпископа Леона у Чернігові, у Святослава Ольговича84. 5. Комплекс записів ретроспективного характеру, присвячених бра- там Святослава Ольговича: - 1140 р. – народження у Всеволода Ольговича сина Ярослава85. - 1141 р. – коротке, ретроспективне літописне повідомлення про укладення миру між Ігорем Ольговичем та Давидовичами86. - 1144 р. – великий снігопад у Київській землі87. - 1144 р. – одруження двох доньок Всеволода Ольговича88. - 1145 р. – смерть Святослава Ярославича у Муромі89. Як видно, відрізок часу з 1164 р. по 1167 р. коротко і відносно стисло 76 Ипатьевская летопись… – Стб. 490. 77 Там само. – Стб. 504. 78 Там само. – Стб. 523. 79 Там само. – Стб. 525–526. 80 Там само. – Стб. 327–328, 350–354. 81 Там само. – Стб. 309. 82 Там само. – Стб. 313. 83 Там само. – Стб. 341. 84 Там само. – Стб. 520. 85 Там само. – Стб. 306. 86 Там само. – Стб. 309. 87 Там само. – Стб. 314; Цыб С.В. О хронологических показаниях Киевской летопи- си (в печати). Доповідь проголошена на вищезгаданому Міжнародному симпозіумі «Після Повісті: Київський літопис і давньоруське літописання ХІІ ст.». 88 Ипатьевская летопись... – Стб. 317. 89 Там само. – Стб. 318. 16 відображений у КЛ (займає лише 6 стовпців90). Саме на цьому відрізку КЛ фіксується максимальна концентрація інформації про Чернігово-Сіверщину на одиницю тексту (якою є літописна стаття): з 4 літописних років, що містять разом 21 інформаційний фрагмент, половина присвячена чернігово-сівер- ським справам і жодного (!!!) – київським. Переважна більшість інформації чернігівського походження на відрізку 1164–1167 рр. зосереджена під 1166 р. (3 чернігово-сіверські звістки з 4) та 1167 р. (5 чернігівських фрагментів з 9). Отже, саме 1167 р. виглядає рубіжним для літописання Святослава Ольговича, адже відчувається певна зупинка у висвітленні подробиць сімейних справ Святослава Ольговича і його сина Олега, зменшення частотності згадування чернігівських топографічних деталей та взагалі розосереджується інформація про Чернігово-Сіверську землю. Тому, на нашу думку, 1167 р. – рік закін- чення Літопису Святослава Ольговича – принаймні, у тому вигляді, що дій- шов до нас як сукупність літописних фрагментів у Київському літописі. Таким чином, виокремлені ознаки чернігівського літописання за часів Святослава Ольговича «діють» тільки для Київського літопису ХІІ ст., тому і здійснювати реконструкцію тексту Хроніки Святослава варто на основі нього. У подальших студіях слід враховувати додаткову інформацію більш пізніх джерел, таких, як Московський літописний звід, Воскресенський та Никонів- ський літописи тощо задля перевірки і уточнення інформації, що, ймовірно, містилася у Літописі Святослава Ольговича, а також корегування змістовної та ідеологічної складової цього джерела. 90 Ипатьевская летопись… – Стб. 522–527.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-100702
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2307-5848
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:42:57Z
publishDate	2011
publisher	Інститут історії України НАН України
record_format	dspace
spelling	Чугаєва, І. 2016-05-26T16:07:50Z 2016-05-26T16:07:50Z 2011 Літопис Святослава Ольговича (спроба реконструкції) / І. Чугаєва // Український історичний збірник — 2011. — Вип. 14. — С. 6-16. — Бібліогр.: 90 назв. — укр. 2307-5848 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100702 94(477.51)«11»:930.2 У Київському літописі, на думку дослідників, містяться фрагменти літописання новгород-сіверського і чернігівського князя Святослава Ольговича. За допомогою виділених автором критеріїв (ознак) виокремлення цих фрагментів робиться спроба реконструкції тексту літопису цього князя. В Киевской летописи, по мнению исследователей, содержатся фрагменты летописания новгород-северского и черниговского князя Святослава Ольговича. С помощью обозначенных автором критериев (признаков) этих фрагментов делается попытка реконструкции текста летописи этого князя. According to the scientists’ opinions, there are fragments of the Chronicle of novgorodsiverskiy and chernihiv prince Svyatoslav Olhovich in The Kyiv Chronicle. The article deals with reconstruction of the text of this chronicle on the basis of criterions (signs) of the detachment this fragments, which the author has designed. uk Інститут історії України НАН України Український історичний збірник Історія середньовіччя і раннього часу Літопис Святослава Ольговича (спроба реконструкції) Article published earlier
spellingShingle	Літопис Святослава Ольговича (спроба реконструкції) Чугаєва, І. Історія середньовіччя і раннього часу
title	Літопис Святослава Ольговича (спроба реконструкції)
title_full	Літопис Святослава Ольговича (спроба реконструкції)
title_fullStr	Літопис Святослава Ольговича (спроба реконструкції)
title_full_unstemmed	Літопис Святослава Ольговича (спроба реконструкції)
title_short	Літопис Святослава Ольговича (спроба реконструкції)
title_sort	літопис святослава ольговича (спроба реконструкції)
topic	Історія середньовіччя і раннього часу
topic_facet	Історія середньовіччя і раннього часу
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100702
work_keys_str_mv	AT čugaêvaí lítopissvâtoslavaolʹgovičasprobarekonstrukcíí

Літопис Святослава Ольговича (спроба реконструкції)

Репозитарії

Схожі ресурси