Визначення Ольвії Понтійської як давньогрецького міста: нарис історії археологічних досліджень
У статті зібрано основні матеріали стосовно історичної періодизації археологічних розкопок на території Ольвії Понтійської. Таким чином, у даному дослідженні прослідковано розвиток історичних поглядів стосовно цього давньогрецького міста та підкреслено нерівномірність розвитку історичних знань та...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний збірник |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100732 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Визначення Ольвії Понтійської як давньогрецького міста: нарис історії археологічних досліджень / О. Каряка // Український історичний збірник — 2011. — Вип. 14. — С. 304-313. — Бібліогр.: 55 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859982061108985856 |
|---|---|
| author | Каряка, О. |
| author_facet | Каряка, О. |
| citation_txt | Визначення Ольвії Понтійської як давньогрецького міста: нарис історії археологічних досліджень / О. Каряка // Український історичний збірник — 2011. — Вип. 14. — С. 304-313. — Бібліогр.: 55 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний збірник |
| description | У статті зібрано основні матеріали стосовно історичної періодизації археологічних розкопок на території Ольвії Понтійської. Таким чином, у даному дослідженні
прослідковано розвиток історичних поглядів стосовно цього давньогрецького міста та
підкреслено нерівномірність розвитку історичних знань та їх підтвердження археологічними джерелами.
В статье собранно основные материалы относительно исторической периодизации археологических раскопок на территории Ольвии Понтийской. Таким образом, в данном исследовании рассмотрено развитие исторических взглядов относительно этого
древнегреческого города и подчеркнуто неравномерность развития исторических знаний
и их подтверждения археологическими источниками.
This article is devoted to the collection of fundamental facts and materials concerning
historical periodisation of archaeological excavations in the territory of Olbia Pontica in the
South of Ukraine. Based on this data, author traces the development of historical approaches to
this ancient city. Irregularity of the development of historical knowledge and its archaeological
confirmation is underlined in this article.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:26:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
VІ. АРХЕОЛОГІЧНІ РОЗВІДКИ
304
Український історичний збірник, Вип. 14, 2011
УДК 930.1:303.446.4
Олександр Каряка∗∗∗∗
ВИЗНАЧЕННЯ ОЛЬВІЇ ПОНТІЙСЬКОЇ ЯК
ДАВНЬОГРЕЦЬКОГО МІСТА: НАРИС ІСТОРІЇ
АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
У статті зібрано основні матеріали стосовно історичної періодизації археоло-
гічних розкопок на території Ольвії Понтійської. Таким чином, у даному дослідженні
прослідковано розвиток історичних поглядів стосовно цього давньогрецького міста та
підкреслено нерівномірність розвитку історичних знань та їх підтвердження
археологічними джерелами.
В статье собранно основные материалы относительно исторической перио-
дизации археологических раскопок на территории Ольвии Понтийской. Таким образом, в
данном исследовании рассмотрено развитие исторических взглядов относительно этого
древнегреческого города и подчеркнуто неравномерность развития исторических знаний
и их подтверждения археологическими источниками.
This article is devoted to the collection of fundamental facts and materials concerning
historical periodisation of archaeological excavations in the territory of Olbia Pontica in the
South of Ukraine. Based on this data, author traces the development of historical approaches to
this ancient city. Irregularity of the development of historical knowledge and its archaeological
confirmation is underlined in this article.
Давньогрецьке місто Ольвія Понтійська – одна з найвизначніших
пам’яток античного часу на території України. Ступінь дослідження та
безперервний інтерес учених до матеріалів розкопок Ольвії ставлять її на один
рівень не лише з визначними античними містами Північного Причорномор’я,
а й з багатьма археологічними об’єктами європейського та світового значення.
Надзвичайно актуальним для сучасної історичної науки є вивчення не лише
Ольвії, а й історіографічних аспектів її дослідження – проблеми розвитку та
зміни поглядів на пам’ятку, співвідношення матеріальних, історичних джерел
та їх інтерпретації.
Давньогрецьке місто розташовано на правому березі Південно-Бузького
лиману поблизу його впадіння до Дніпровського лиману (Миколаївська
область, Україна)1. Територія міста в плані нагадує трикутник, що має більш-
∗ Каряка Олександр – науковий співробітник Інституту археології НАН України.
1 Крыжицкий С.Д. Ольвия // Археология Украинской ССР. Том 2. Скифо-сармат-
ская и античная археология. – К.: Наукова думка, 1986. – С. 304–310.
305
менш чіткі природні межі – Північна та Заяча балки на півночі й заході та
берег Південно-Бузького лиману на сході2.
За своїми топографічними особливостями територія міста умовно
поділяється на три частини – Верхнє, Нижнє та Терасне місто3. Загальна
площа ольвійського городища зараз складає близько 33 гектарів4, але його
первинна територія, за результатами багатьох досліджень та підводних
розкопок у затопленій частині, оцінюється в 50–55 гектарів. Рятівні роботи на
узбережжі Ольвії є одним з головних напрямків масштабних розкопок
нинішньої генерації дослідників5.
Ольвія виникла в результаті процесу Великої грецької колонізації
в першій половині VI ст. до н. е.6 та проіснувало близько тисячі років (по
IV ст. н. е.)7 Дослідниками висувались різноманітні схеми та принципи періо-
дизації ольвійської історії. Зараз найбільш загальновживаним є поділ на
догетський та післягетський періоди, які відокремлені гетським розгромом у
середині I ст. до н. е. Після цього занепаду місто відновлюється вже під
значним впливом Римської імперії. Останнім часом традиційним стає виді-
лення пізньоантичного періоду, пов’язаного із поступовим завмиранням
життя на території Ольвійського полісу8.
На самому початку в архаїчний час на території городища виникає лише
кілька невеличких осередків життя стародавніх греків, які мешкали в
землянках та напівземлянках. З початку класичного часу (з перших десятиліть
V ст. до н. е.) починається масове наземне кам’яне будівництво і місто набу-
ває характерних рис давньогрецького полісу9. Саме в цей час створюється
основна структурна схема міста, формуються райони та найбільші і невід’ємні
частини адміністративного врядування. Головні об’єкти, що виникли у кла-
сичний період, іноді значно перебудовані, проіснували протягом кількох
століть та загинули за пізньоелліністичних часів і від гетського розгрому в
середині I ст. до н. е.10
Як типовий поліс Ольвія постає і в історичних джерелах, що були відомі
до її відкриття як археологічної пам’ятки. У XIX ст. завдяки цим джерелам,
2 Крыжицкий С.Д. Ольвия. Историографическое исследование архитектурно-
строительных комплексов. – К.: Наукова думка, 1985. – С. 33–56.
3 Там само. – С. 33–56.
4 Шилик К.К. К палеогеографии Ольвии // Ольвия. – Киев, 1975. – С. 51–91;
Крыжицкий С.Д. Ольвия... – С. 304.
5 Крыжицкий С.Д., Лейпунская Н.А. Ольвия. Раскопки, история, культура. –
Николаев, «Возможности Киммерии». – 1997. – С. 73.
6 Крыжицкий С.Д., Русяева А.С., Крапивина В.В., Лейпунская Н.А., Скржинская
М.В., Анохин В.А. Ольвия. Античное государство в Северном Причерноморье. – Киев. –
изд. Института археологии НАН Украины. – 1999 г. – С. 43–44.
7 Крыжицкий С.Д. Ольвия. Историографическое исследование... – С. 178.
8 Крыжицкий С.Д., Русяева А.С. и др. Ольвия. Античное государство… – С. 35.
9 Там само. – С. 45–46, 98–99.
10 Крыжицкий С.Д., Лейпунская Н.А. Ольвия. Раскопки... – С. 74–78.
306
та, в першу чергу, декрету на честь Протогена, було відомо про широко
розвинуті торговельні відносини міста, окремі його територіальні частини
(існування ринків й інших об’єктів), стан його оборонного та економічного
потенціалу11. Завдяки цим історичним даним було встановлено, що Ольвії
античного часу були притаманні всі риси давньогрецького полісу. Вона
мала своє власне державне самоврядування, інститути колегій та міських
магістратур, карбувала власні монети та брала участь в масштабних
торговельних операціях не лише Причорноморського регіону, але й античних
центрів Середземномор’я. Як типовий античний поліс Ольвія мала торгову
площу – агору (можливо не одну), священні ділянки та храми, власне
виробництво деяких видів товарів, будівлі суспільного призначення та театр.
Але далеко не завжди наші історичні знання стосовно цього міста мали
відповідне підтвердження в археологічних знахідках.
Вперше місце розташування стародавньої Ольвії було встановлено в
1794 р. академіком П.Палласом. Проте, перша публікація відомостей про дане
відкриття належить П.Сумарокову12.
Корінні зміни у науковому вивченні Ольвії як давньогрецького міста
пов’язані з ім’ям визначного російського археолога Б.Фармаковського.
Головне завдання, що ставив перед собою Б.Фармаковський протягом
багаторічних розкопок – з’ясувати основні межі міста в різні періоди його
існування та виявити специфічні риси окремих міських районів13.
Дослідник розпочав свою діяльність наприкінці XIX ст., але система-
тичні розкопки Ольвії було започатковано у перші роки XX ст. Під час
дослідження території прилеглої до Зевсового кургану в центральній частині
Верхнього міста з’ясувалося, що споруду було побудовано на потужному
культурному шарі, який містив залишки великого житлового будинку III–
II ст. до н.е.14.
З 1904 р. починаються дослідження великої ділянки на східному боці
Заячої балки. Під час розкопок було виявлено оборонні мури стародавньої
Ольвії. Чудова збереженість окремих частин кладки розповідає нам про
величність та красу стін Ольвії, які Б.Фармаковський датував IV ст. до н.е.15.
У 1905–1906 рр. Б.Фармаковський відкрив північні мури цитаделі
римського часу. Від них залишилися лише підвалини, складені з величезних
11 Леви Е.И. Ольвия. Город эпохи эллинизма. – Ленинград: Наука, 1985. – С. 6–7.
12 Крыжицкий С.Д. Ольвия... – С. 17.
13 Карасев А.Н. Б.В.Фармаковский и Ольвия // Художественная культура и археоло-
гия античного мира. Сборник памяти Б.В. Фармаковского. – М.: Наука, 1976. – С. 16.
14 Карасев А.Н. Б.В.Фармаковский и Ольвия… – С. 13–21; Фармаковский Б.В.
Херсонская губерния. Раскопки в Ольвии // ОАК за 1902 г. – СПб, 1904. – С. 14–25, рис.
28, 29; Фармаковский Б.В. Херсонская губерния. Раскопки в Ольвии // ОАК за 1903 г. –
СПб, 1906. – С. 2–19, рис. 8.
15 Карасев А.Н. Б.В.Фармаковский и Ольвия… – С. 17; Фармаковский Б.В. Раскоп-
ки в Ольвии // ОАК за 1904 г. – СПб, 1907. – С. 3–29, рис. 11, 12, 18, 19.
307
пласких квадрів місцевого вапняку.16.
Продовження розкопок на цій ділянці у південному напрямку виявило
залишки храму Аполлона Простата. Там було знайдено велику мармурову
плиту з присвятним написом цьому богові від імені колегії стратегів17.
1907–1908 рр. – час проведення масштабних робіт уздовж Північної
балки – північної межі міста. В результаті були розкриті величезні шарові
субструкції мурів та оборонних башт, датованих IV ст. до н. е. Тут також було
виявлено і залишки самої брами. Цим було остаточно виявлено межі міста
догетського часу у західному та північному напрямках, а також остаточно
з’ясовано розташування цитаделі у південній частині міста18.
1909 р. був переломним у розкопках Ольвії, адже основна дослідницька
увага Б.Фармаковського тепер була прикута до території Нижнього міста.
Протягом двох років, після проходження потужних шарів римського часу,
вдалося виявити елліністичний будинок (III–II ст. до н.е.). Ступінь його збере-
женості була унікальною. Головний фасад будівлі розгортався на вулицю, що
прямувала уздовж лиману та мала кам’яний дренаж для відводу надлишків
дощової води. Добре збереглися залишки входу у вигляді подовжених
«сіней», де було невеличке приміщення для охорони. Далі розташовувався
перістильний двір, який з усіх боків був оточений портиками.19.
В центрі двору цього будинку знайшли вівтар. Крім того, у парадній
кімнаті, прикрашеній мозаїчним полом, було виявлено культові теракоти. Ці
знахідки дали підстави Б.Фармаковському зробити припущення, що це міг
бути пританейон Ольвії20. Проте, згодом, завдяки подальшим дослідженням,
було доведено, що це найбільший та найбагатший, але звичайний житловий
будинок елліністичного часу.
Результати досліджень Б.Фармаковського, його чітко обґрунтована,
блискуча інтерпретація відкритих пам’яток вперше надали можливість
ученим ознайомитись з виглядом міста, його оборонних споруд, житловими
будівлями. Крім того, багаті та різноманітні знахідки речей значно збагатили
16 Карасев А.Н. Б.В.Фармаковский и Ольвия… – С. 17; Фармаковский Б.В. Раскоп-
ки в Ольвии // ОАК за 1905 г. – СПб, 1908. – С. 5–33, рис. 4, 17; Фармаковский Б.В.
Раскопки в Ольвии // ОАК за 1906 г. – СПб, 1909. – С. 2–47, рис. 31, 33.
17 Карасев А.Н. Б.В.Фармаковский и Ольвия… – С. 18.
18 Карасев А.Н. Б.В.Фармаковский и Ольвия… – С. 18; Фармаковский Б.В. Раскоп-
ки в Ольвии // ОАК за 1907 г. – СПб, 1910. – С. 2–59, рис. 1; Фармаковский Б.В. Раскопки
в Ольвии // ОАК за 1908 г. – СПб, 1912. – С. 7–48, рис. 20, табл. I, II.
19 Карасев А.Н. Б.В.Фармаковский и Ольвия… – С. 18; Фармаковский Б.В. Раскоп-
ки в Ольвии // ОАК за 1909 и 1910 годы. – СПб, 1913. – С. 2–88, рис. 53, 56, 57, 87, 88,
табл. I, II; Фармаковский Б.В. Херсонская губерния. Раскопки в Ольвии // ОАК за 1911 г. –
СПб, 1914. – С. 2–14; Фармаковский Б.В. Херсонская губерния. Раскопки в Ольвии // ОАК
за 1912 г. – СПб, 1916. – С. 4–30; Фармаковский Б.В. Херсонская губерния. Раскопки в
Ольвии // ОАК за 1913-1915 годы. – СПб, 1918. – С. 2–25.
20 Карасев А.Н. Б.В.Фармаковский и Ольвия… – С. 19.
308
уявлення про економіку та культуру Ольвії VI–III ст. до н. е.21
1925 р. Б.Фармаковський розпочав дослідження північно-східної части-
ни Верхнього міста на розкопі «І», які систематично проводились до 1940 р.
та були завершені в післявоєнні роки22. Завдяки цим роботам, археологи
розкрили частину підвалин оборонного муру, що проходив уздовж схилу
Північної балки, та залишки вулиці і житлових кварталів.
У той же час проводились розкопки центральної частини міста в районі
Зевсова кургану на ділянках «А», «Б», «В». Головною метою цих досліджень
було вивчення архаїчної Ольвії та пошуки ранніх оборонних споруд часів
Геродота (ділянка АГД). Проте, дослідження всіх цих ділянок переважно
виявляли залишки лише житлових кварталів та надавали інформацію про
побут ольвіополітів. Ці розкопи та дослідження Нижнього міста (ділянка НМ)
були основними у вивченні Ольвії до початку Великої вітчизняної війни
Радянського союзу23.
Таким чином, у XVIII – середині XX ст. на території Ольвії завдяки
археологічним розкопкам було виявлено житлові квартали ольвіополітів різно-
го рівня статку та переважно знахідки побутового призначення. Загальнополіс-
ними спорудами, що було знайдено в цей період, можна вважати лише залишки
оборонних мурів, які оточували місто на різних етапах його існування.
Справжні зміни в дослідженні Ольвії Понтійської відбулись у перші
післявоєнні роки. Розкопки кварталів прилеглих до міських мурів у північно-
східній частині городища було вирішено призупинити і зосередити дослід-
ницьку увагу на центральній частині Верхнього міста, й особливо в районі
Зевсова кургану, де розпочав розкопки Б.Фармаковський. Дослідження цього
району Ольвії вважалося тоді найбільш перспективним.
Протягом перших років дослідження сходу центральної частини
Верхнього міста було відкрито сім приміщень напівпідвального поверху
великої будівлі. Проаналізувавши планування цієї споруди та складу знахідок
дослідники прийшли до висновку, що це торговий ряд, який оточував агору в
IV–III ст. до н. е. зі сходу. Подібне явище було характерним для внутрішнього
планування античних міст середземноморського регіону24.
В результаті подальших робіт у західному напрямку було розкрито
вимостки з черепків, які датувались V–II ст. до н. е. Стало зрозумілим, що на
захід простягнулась вільна від будівель площа, яка являла собою агору, тобто
міську ринкову площу25. Саме знахідку східного торгового ряду та агори слід
21 Карасев А.Н. Б.В.Фармаковский и Ольвия… – С. 21.
22 Карасев А.Н., Леви Е.И. Исследования Ольвии после Б.В.Фармаковского (1927–
1970 гг.) // Художественная культура и археология античного мира. – С. 22.
23 Там само. – С. 22.
24 Леви Е.И. К вопросу об ольвийской агоре // СА, XXI, 1954. – С. 319-342; Леви
Е.И. Ольвийская агора // МИА, 50, 1956. – С 35–118.
25 Карасев А.Н., Леви Е.И. Исследования Ольвии... – С. 32.
309
вважати початком відкриття адміністративного центру Ольвії як класичного
давньогрецького міста.
Починаючи з 1949 р. проводились пошуки північної межі ринкової
площі Ольвії. Внаслідок цього виник розкоп Е 2, який виявив, що агора на
півночі не мала топографічного обмеження. «Східна» вулиця пролягала від
ринкової площі у північні житлові квартали26. Виявлені тут численні череп’яні
пласти було датовано кінцем VI–II ст. до н. е., що свідчило про початок
формування торгової площі ще в архаїчний період27.
На перехресті другої «Північної» та «Східної» вулиць було виявлено
залишки суспільної будівлі, що обмежувала в V–IV ст. до н. е. агору на
північному сході28.
1952 р. під час збільшення площі розкопу в західному напрямку було
з’ясовано, що великі шарові підвалини, які було відкрито в північно-західній
частині, є залишками храму. Поблизу було винайдено ями з вотивними
пожертвами, присвятні графіті Зевсу та Афіні29. Найвизначнішою знахідкою
цієї ділянки став центральний ольвійський монументальний вівтар з вапняку,
який був перекритий уламками іншого, спорудженого пізніше, з мармуру30.
У 1953 р. було знайдено перший напис з присвятою Аполлону Дельфінію та
жертовник31.
Завдяки дослідженням 1954 р. було встановлено, що досліджувана тут
територія являє собою теменос – спеціальну огороджену культову ділянку
стародавніх античних міст. В ході розкопок тут було знайдено чотирнадцять
написів, серед яких було два цілих декрети про проксенії IV ст. до н.е. – один
з них на честь афінян, інший на честь гераклеотів32.
Подальше розкриття пам’яток призвело до виявлення залишків кам’яної
огорожі з західного та східного боків теменосу та входи до нього з вулиць.
Біля східного входу знаходилася цистерна, в якій було знайдено близько двох
тисяч фрагментів вотивних глиняних статуеток та інших предметів,
пов’язаних з культом33.
На півдні теменосу в результаті розкопок було виявлено фундаменти
великої стої – найбільшої з відомих в Ольвії суспільних споруд завдовжки
26 Карасев А.Н., Леви Е.И. Исследования Ольвии... – С. 32.
27 Карасев А.Н., Леви Е.И. Ольвийская агора (по раскопкам 1946–1957 гг.) // СА,
1958, № 4. – С. 127–143.
28 Там само. – С. 131; Леви Е.И. Ольвийская агора... – С. 87–93.
29 Карасев А.Н., Леви Е.И. Ольвийская агора… – С. 132-134; Карасев А.Н.
Монументальные памятники Ольвийского теменоса // Ольвия. Теменос и агора. – Москва,
Ленинград. – 1964. – С. 113–129.
30 Карасев А.Н., Леви Е.И. Исследования Ольвии... – С. 34.
31 Карасев А.Н. Монументальные памятники… – С. 73–102; Карасев А.Н. Основные
результаты работ на Ольвийской агоре в 1953 г. // КСИИМК, 63, 1956. – С. 124-127.
32 Карасев А.Н., Леви Е.И. Исследования Ольвии... – С. 34.
33 Леви Е.И. Терракоты из цистерны Ольвийской агоры // КСИА, 74, 1959. – С. 9–19.
310
45 м та завширшки 14,5 м. Від неї збереглися лише великі шарові підвалини.
Завдяки умовам розташування та аналізу місцевої топографії було встанов-
лено, що ця велика стоя також була північною межею агори, на яку виходила
своїм фасадом34.
Культові ями тут виявили численні уламки кераміки з присвячуваль-
ними графіті Аполлону Дельфінію, а також Зевсу та Афіні35. Результати цих
робіт дали змогу встановити, що залишки великого періптеріального храму,
що було знайдено в північно-східній частині теменосу є залишками храму
Аполлона Дельфінія36.
Розкопки теменосу протягом 50-х років XX ст. послугували основою
для узагальнюючих праць щодо розкопок центральної частини Верхнього
міста Ольвії, історії та особливостей його планування37.
Центральний теменос Ольвії припиняє своє існування у другій половині
II ст. до н.е. – ще за довго до розгрому міста гетами38.
Додаткові роботи в центральній частині міста на ділянці Е 10 розкрили
величезні шарові підвалини, які достовірно не відносились до жилих будівель,
а слугували, скоріш за все, для будинків суспільного чи культового призна-
чення. Поруч, на розкопі Е 9, також було з’ясовано, що тут розташовувались
будівлі суспільного призначення, ймовірно пов’язані з теменосом39. На цій
ділянці розкрито одне з приміщень великої споруди, датованої IV–II ст. до н.е.
В ній було знайдено велику кількість поліхромного тиньку, яким було
оздоблено стіни приміщення40.
В результаті багаторічних розкопок (головним чином у 70–80-і рр.
XX ст.) на північний захід від Центрального теменосу було знайдено ще одну
культову ділянку – Західний теменос. Споруди його мали менш монументаль-
ний вигляд порівняно з об’єктами Центрального теменосу. Ці роботи
провадились під керівництвом А.Русяєвої, основні результати та досягнення
яких опубліковано у фундаментальній монографії41.
Пошуки західного краю агори призвели до розширення розкопу Е в
34 Карасев А.Н., Леви Е.И. Исследования Ольвии... – С. 35, 37.
35 Леви Е.И. Материалы Ольвийского теменоса // Ольвия. Теменос и агора. –
Москва, Ленинград. – 1964. – С. 140.
36 Карасев А.Н., Леви Е.И. Исследования Ольвии... – С. 35.
37 Карасев А.Н. Монументальные памятники... – С. 27–130; Карасев А.Н., Леви Е.И.
Ольвийская агора... – С. 132–143.
38 Карасев А.Н., Леви Е.И. Исследования Ольвии... – С. 37.
39 Брашинский И.Б. Раскопки в районе теменоса Ольвии в 1960-1962 гг. // КСИА,
103, 1965. – С. 94–103.
40 Карасев А.Н., Леви Е.И. Исследования Ольвии... – С. 37.
41 Древнейший теменос Ольвии Понтийской // МАИЭТ. Supplementum. – Вып. 2. –
Симферополь, 2006.
311
західному напрямку, де з 1960 р. було розпочато ділянку Е 342. Досягненням
цих робіт було винайдення залишків монументальної пам’ятки архітектури
III ст. до н.е.43 Від цього будинку збереглись лише підвалини та незначні
залишки кам’яних кладок стін у південній частині. Цих залишків стало
достатньо для загальної реконструкції будівлі в цілому.44.
Нетиповим виявився склад матеріальних знахідок на території двору та
найближчих до нього приміщень цього будинку. Тут було виявлено 550 неве-
личких глиняних кіл, частина з них мала отвори – жетони для голосування у
судових справах. Також разом із цими кружечками було знайдено фрагменти
амфорних стінок з іменами чоловіків (іноді у вигляді списків), що ймовірно
являли собою списки осіб, що мали обиратися на певні посади. Це надало
серйозні підстави для ототожнення даної споруди із будівлею суду
(дікастерію)45. В 1969 р. тут також було знайдено дві бронзові псефи у формі
дисків із стрижнями в центрі. Одна сторона цих дисків була загладжена, а на
другій рельєфно відтиснуте одне й те ж слово IERA46, що остаточно
визначило призначення даного будинку як дікастерію.
Експедиція ІА АН УРСР під керівництвом Л.Славіна з 1956 р. розпочала
роботи в південно-західній частині ольвійської агори. В результаті цих
розкопок був розкритий другий торговий ряд – західний47. Таким чином, було
частково з’ясовано загальні контури ольвійської агори – із сходу та заходу –
торгові ряди, на півночі – велика стоя елліністичного часу та центральний
теменос48.
Подальші археологічні дослідження встановили, що в елліністичний
період південну частину ольвійської агори оточував великий комплекс спо-
руд. Центральну частину цього комплексу займав великий зал гімнасію – так
звана палестра49. На початку свого існування цей зал було призначено
гімнастичним вправам але пізніше третина його була пристосована для лазні.
П’ять її приміщень розташовані уздовж східного боку зали гімнасію50.
42 Карасев А.Н., Леви Е.И. Работы Ольвийской экспедиции ЛОИА в 1960–1962 гг. //
КСИА, 103. – 1965. – С. 80–93.
43 Карасев А.Н. Раскопки Ольвийской агоры в 1967–1969 гг. // КСИА, 130. – 1972. –
С. 35–40.
44 Карасев А.Н., Леви Е.И. Исследования Ольвии... – С. 38.
45 Там само. – С. 38.
46 Карасев А.Н. Раскопки Ольвийской агоры... – С. 38-39; Карасев А.Н., Леви Е.И.
Исследования Ольвии... – С. 38.
47 Славин Л.М. Раскопки западной части Ольвийской агоры (1956-1960) // Ольвия.
Теменос и агора. – Москва, Ленинград. – 1964. – С. 189–224; Славин Л.М. Ольвийская
экспедиция 1965 и 1966 гг. // Археологические исследования на Украине 1965–1966 гг. –
Вып. I. – Киев, 1967. – С. 121–125; Славин Л.М. Ольвийская экспедиция 1967 г. //
Археологические исследования на Украине 1967 г. – Вып. II. – Киев, 1968. – С. 132-134.
48 Карасев А.Н., Леви Е.И. Исследования Ольвии... – С. 40.
49 Карасев А.Н. Раскопки Ольвийской агоры... – С. 40–44.
50 Карасев А.Н., Леви Е.И. Исследования Ольвии... – С. 42.
312
Цікавим є облаштування цього комплексу споруд водопостачанням. Воду
з колодязя, за даними розкопок, подавали по складній системі трубопроводів.
Також частково її відводили в спеціальний резервуар для підігріву51.
Розкопки з 1969 р., виявили залишки будівлі, що примикала до службових
приміщень гімнасію. На рівні полу одного з приміщень тут було знайдено
більше 40 монет та 14 дрібних товстостінних флакони, що нагадували флакони
для збереження ліків52. Під час розкопок тут знайшли мармурову голівку
Асклепія, що є закономірним у межах ділянки де ймовірно існувала аптека.
Загальна картина Ольвії в римський період свідчить про корінні зміни у
плануванні міста. Вся територія центральної частини залишається за межами
міських мурів та перетворюється на ремісну околицю. Повністю руйнуються
будівлі обох теменосів, агори та інших суспільних споруд, частково
демонтуються оборонні мури. Новий мур пролягає з Верхнього до Нижнього
міста, щоб поєднати новий осередок життя з портовим районом. Тут, не
зважаючи на те, що матеріальна культура ольвіополітів зберігає переважно
грецький характер, відновлюється фактично нове місто за новими прин-
ципами планування. Політичний вплив Риму корінним чином змінює життя
мешканців Ольвії.
Так, за результатами розкопок, у I ст. н. е. на місці центрального
теменосу, що вже опинився за межами міських оборонних мурів Ольвії,
розташовується виробнича ремісна ділянка. Тут було збудоване велике
зерносховище, гончарні майстерні (знайдено дві гончарні печі), виноробня.
З півночі цей виробничий район захищав рів, який являв собою першу лінію
оборони Ольвії післягетського часу. Нині цей рів перетворився на балку, що
сильно зруйнувала північну частину теменосу53.
Протягом 1958 р. при спробі визначити південну межу ринкової площі
було виявлено, що над залишками будівель агори у I ст. н. е. було розташовано
невеличку площу, вкриту осколками кераміки та камінням54. Ця площа, за
думкою авторів розкопок, вочевидь мала торгове призначення, та розтало-
вувалась неподалік від нових оборонних стін. На початку II ст. н. е. зерно-
сховище, розташоване на території старого теменосу, переносять ближче до
оборонних мурів міста. На місці невеличкої торгової площі що існувала на цій
ділянці в I ст. н. е., яку також було залишено, виникає друге зерносховище.
Господарчі ями цього більшого за розмірами зерносховища (відомо 70 ям)
помітно спотворили залишки будівлі гімнасію елліністичного часу55.
Таким чином, з початку свого наукового відкриття до кінця 40-х років
51 Карасев А.Н., Леви Е.И. Исследования Ольвии... – С. 42.
52 Там само. – С. 43.
53 Там само. – С. 37.
54 Карасев А.Н., Леви Е.И. Ольвийская агора... – С. 142–143; Леви Е.И. Материалы
Ольвийского теменоса... – С. 22.
55 Карасев А.Н., Леви Е.И. Исследования Ольвии... – С. 40, 41.
313
XX ст. за більш ніж 150 років наукових досліджень та систематичних
розкопок Ольвія Понтійська поставала перед дослідниками як типовий поліс
античного часу з багатьма притаманними для нього рисами. Це було відомо за
численними історичними, епіграфічними та нумізматичними джерелами. Але
ці відомості досить суттєво розбігались із даними археологічних розкопок, за
результатами яких на території міста було знайдено лише житлові квартали
різних періодів із, головним чином, суто побутовим набором супроводжува-
льних знахідок. Територією існування міста та розселення тут ольвіополітів
можна було визначити за розкритими в кількох місцях залишками оборонних
мурів. Великі загальнополісні структури, культові ділянки та органи міського
самоврядування до початку післявоєнного періоду досліджень залишались
невідомими.
Лише завдяки археологічним дослідженням післявоєнного періоду було
знайдено адміністративний центр Ольвії – торгова площа (агора), священні
ділянки (теменоси – Центральний та Західний), адміністративні та інші
суспільні будинки (Велика стоя, будинки магістратур, дікастерій, гімнасій,
лазні, аптека). Для благоустрою життя також була побудована гідросистема.
Всі ці споруди було сконцентровано в центральній частині Верхнього міста.
Знахідка адміністративного центру Ольвії зробила неоціненний внесок у
дослідження вітчизняної археології та, найголовніше, лише через більш ніж
півтора століття остаточно підтвердила статус Ольвії Понтійської як повно-
цінного давньогрецького полісу з багатьма притаманними для нього рисами.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-100732 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-5848 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:26:35Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Каряка, О. 2016-05-26T16:16:54Z 2016-05-26T16:16:54Z 2011 Визначення Ольвії Понтійської як давньогрецького міста: нарис історії археологічних досліджень / О. Каряка // Український історичний збірник — 2011. — Вип. 14. — С. 304-313. — Бібліогр.: 55 назв. — укр. 2307-5848 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100732 930.1:303.446.4 У статті зібрано основні матеріали стосовно історичної періодизації археологічних розкопок на території Ольвії Понтійської. Таким чином, у даному дослідженні прослідковано розвиток історичних поглядів стосовно цього давньогрецького міста та підкреслено нерівномірність розвитку історичних знань та їх підтвердження археологічними джерелами. В статье собранно основные материалы относительно исторической периодизации археологических раскопок на территории Ольвии Понтийской. Таким образом, в данном исследовании рассмотрено развитие исторических взглядов относительно этого древнегреческого города и подчеркнуто неравномерность развития исторических знаний и их подтверждения археологическими источниками. This article is devoted to the collection of fundamental facts and materials concerning historical periodisation of archaeological excavations in the territory of Olbia Pontica in the South of Ukraine. Based on this data, author traces the development of historical approaches to this ancient city. Irregularity of the development of historical knowledge and its archaeological confirmation is underlined in this article. uk Інститут історії України НАН України Український історичний збірник Археологічні розвідки Визначення Ольвії Понтійської як давньогрецького міста: нарис історії археологічних досліджень Article published earlier |
| spellingShingle | Визначення Ольвії Понтійської як давньогрецького міста: нарис історії археологічних досліджень Каряка, О. Археологічні розвідки |
| title | Визначення Ольвії Понтійської як давньогрецького міста: нарис історії археологічних досліджень |
| title_full | Визначення Ольвії Понтійської як давньогрецького міста: нарис історії археологічних досліджень |
| title_fullStr | Визначення Ольвії Понтійської як давньогрецького міста: нарис історії археологічних досліджень |
| title_full_unstemmed | Визначення Ольвії Понтійської як давньогрецького міста: нарис історії археологічних досліджень |
| title_short | Визначення Ольвії Понтійської як давньогрецького міста: нарис історії археологічних досліджень |
| title_sort | визначення ольвії понтійської як давньогрецького міста: нарис історії археологічних досліджень |
| topic | Археологічні розвідки |
| topic_facet | Археологічні розвідки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100732 |
| work_keys_str_mv | AT karâkao viznačennâolʹvíípontíisʹkoíâkdavnʹogrecʹkogomístanarisístorííarheologíčnihdoslídženʹ |