Нові дані про монетні номінали, їх назви та особливості обігу на Волині останньої третини XVI ст.
У статті вперше вводяться в науковий обіг дані про назви низки монетних
 номіналів, які були у вжитку в населення Волині, розкриваються особливості
 грошового обігу регіону в останній третині XVI ст., розглядаються випадки використання фальшивих грошей. В статье впервые вводятся в на...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний збірник |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/101455 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Нові дані про монетні номінали, їх назви та особливості обігу на Волині останньої третини XVI ст. / В. Безпалько // Український історичний збірник — 2013. — Вип. 16. — С. 413-422. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860032083786727424 |
|---|---|
| author | Безпалько, В. |
| author_facet | Безпалько, В. |
| citation_txt | Нові дані про монетні номінали, їх назви та особливості обігу на Волині останньої третини XVI ст. / В. Безпалько // Український історичний збірник — 2013. — Вип. 16. — С. 413-422. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний збірник |
| description | У статті вперше вводяться в науковий обіг дані про назви низки монетних
номіналів, які були у вжитку в населення Волині, розкриваються особливості
грошового обігу регіону в останній третині XVI ст., розглядаються випадки використання фальшивих грошей.
В статье впервые вводятся в научный оборот данные о названиях ряда
монетных номиналов, которые бытовали у населения Волыни, раскрываются
особенности денежного обращения региона в последней трети XVI в., рассматриваются случаи использования фальшивых денег.
This article brings into scientific discourse information about the names of a
number of coin denominations, which have been in use among the Volyn population,
describes the peculiarities of monetary circulation in the region in the last third of the
XVI century, and considers cases of using of counterfeit money.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:52:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
413
Український історичний збірник, вип. 16, 2013
УДК 94(477)«15»
Владислав Безпалько*
НОВІ ДАНІ ПРО МОНЕТНІ НОМІНАЛИ, ЇХ НАЗВИ
ТА ОСОБЛИВОСТІ ОБІГУ НА ВОЛИНІ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ
XVI ст.
У статті вперше вводяться в науковий обіг дані про назви низки монетних
номіналів, які були у вжитку в населення Волині, розкриваються особливості
грошового обігу регіону в останній третині XVI ст., розглядаються випадки
використання фальшивих грошей.
Ключові слова: грошовий обіг, монетний номінал, «принц», «пятак»,
«осмак», «подвапенежний», «філіпок», талер, гродські книги, Волинь.
Актові книги XVІ ст. — важливе джерело для вивчення ранньомодерної
історії України, зокрема для вивчення грошового обігу та нумізматики1.
Гродські та земські книги часто містять фактично щоденні записи, що дає
можливість спостерігати зміни в тих чи інших соціально-економічних явищах.
Тому активізація досліджень письмових джерел з метою постановки та вирі-
шення проблем в нумізматиці наразі є дієвим і результативним механізмом
наукової роботи. Зокрема, в роки незалежності України такі представники
львівської нумізматичної школи як Роман Шуст і Володимир Шлапінський
успішно досліджують грошовий ринок м. Львова та Руського воєводства на
матеріалах фондів Центрального державного історичного архіву України у
м. Львові2.
———————
* Владислав Безпалько — науковий співробітник Національного науково-дослідного
інституту українознавства і всесвітньої історії МОН України, graham2005@mail.ru.
1 Петрович В.В. Актові книги XVI−XVIII ст. як джерело до вивчення спеціальних
історичних дисциплін // Науковий вісник Волинського національного університету імені
Лесі Українки. — № 11. — 2008. — С. 18–19.
2 Наведемо лише деякі з публікацій цих авторів: Шуст Р. Структура грошового
ринку та особливості лічби монет на західноукраїнських землях у XVI ст. // Вісник
Львівського університету. — Серія історична. — Вип. 32. — Львів, 1997. — С. 23–42;
Шуст Р., Шлапінський В. Карбування та розповсюдження фальшивої монети на тери-
торії Руського воєводства в XV–XVII ст. // Вісник Львівського університету. Серія
історична. — Випуск 37. — Част. 1. — Львів, 2002. — С. 95–102; Шлапинский В.
Литовские монеты на львовском денежном рынке в 16 — первой половине 17 века (по
материалам письменных источников) // Numizmatika. — № 4–5. — Vilnius, 2006. —
13–19.
414
У нашому дослідженні грошового обігу Волині використано докумен-
тальний матеріал володимирських і луцьких гродських книг останньої третини
XVI ст.
Під час фронтального опрацювання записів луцьких гродських книг нами
було виявлено свідчення про монети талерного типу — «принци», які вочевидь
використовувалася для готівкових розрахунків та накопичення коштів. Так, при
побитті і пограбуванні свинюського єврея Якуба Давидовича 8 липня 1584 р.
паном Іваном Ощовським було відібрано, серед іншого, «…у череси пятдесят
чирвоных золотых, а таляровъ прынцов старых тридцать, а монеты коп двадцатъ
грошей литовских…»3.
21 липня 1593 р. пан Остафій Перекальський скаржився, що у нього разом з
речами відібрали гроші: «…золотых чирвоных двесте, таляровъ старых
принъдцовъ сто, монеты пятъдесятъ копъ грошей литовских…»4.
Один з документів містив більш детальну інформацію, яка дозволила
визначити курс «принца». 12 листопада 1582 р. п. Олександр Семашко віддавав
п. Катерині Прусиновській значну суму боргу. Було складено реєстр передачі
готівки, що містилась у двох мішках («ворках»), і в одному з них, окрім інших
номіналів, зазначено «…принцов сто и дванадъцать, чынит золотых польских
сто сорокъ одинъ и гршей двадъцать шесть»5. Беручи до уваги, що польський
золотий як рахункова одиниця складає 30 польських грошів, отримуємо ре-
зультат: (141*30+26)/112=38. Отже, курс «принца» визначався у 38 польських
грошів.
У 38 грошів у Кракові та Варшаві оцінювався «taler filipkowy», або
«filipek»6. Так на польських землях називали філіпсдальдери — срібну монету
талерового типу вагою 34,27 г. (чиста вага 28,547 г., проба 833-а), чеканену в
Нідерландах при Філіпі ІІ (Рис. 17). Тож, на нашу думку, з цією монетою слід
пов’язати і назву «принц», а епітет «старий», як і в імперських талерах, вочевидь
свідчить про високу якість монети.
У Великому князівстві Литовському наприкінці 60-х — на початку 70-х рр.
XVI ст. спостерігається вживання назви «філіпки» саме у світлі негативного
сприйняття населенням неаполітанських монет Філіпа ІІ з литовськими контр-
марками 1564 р., які мали завищений примусовий курс8. У цьому ми вбачаємо
можливе пояснення виникненню місцевої назви «принци» — вона могла
———————
3 Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі — ЦДІАК
України). — Ф. 25. — Оп. 1. — Спр. 31. — Арк. 516.
4 Там само. — Спр. 44. — Арк. 41.
5 Там само. — Спр. 26. — Арк. 1165.
6 Зварич В., Шуст Р. Нумізматика. Довідник. — Тернопіль–Львів, 1998. — С. 358.
7 Зображення взято з електронної архівної бази даних аукційних каталогів
http://www.mcsearch.info/record.html?id=312082 (Münzen & Medaillen GmbH (DE).
Auction 32 (26.05.2010). Lot 808).
8 Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 52 (1569–1570): Užrašymų knyga 52 / Parengė A. Baliulis
ir R. Firkovičius. — Vilnius, 2004. — P. 129 (№ 173, 174); Акты, издаваемые Виленскою
комиссиею для разбора древних актов (далее — АВК). — Т. XXXIX. Акты Могилёвской
магистрата XVI века. — Вильна, 1915. — С. 53.
415
понятійно відокремлювати якісну монету нідерландських емісій від скомпро-
метованих контрмаркованих «філіпків».
Рис. 1. Філіпсдальдер 1563 р., пров. Оверейсел.
У вже згадуваному реєстрі віддання боргу п. Олександром Семашком в
одному ворку з червоними золотими, «принцами» та іншими монетами талер-
ного типу перераховуються «петаковъ чотыри и грошъ пошосный»9. Оскільки
сума обраховується у польських злотих і грошах, то «пошосний» — монета
номіналом саме в шість грошів за польською стопою, наймовірніше польської,
пруської, гданської чи ельблонгської емісій часів Сигізмунда І Старого10.
Особливих пояснень вимагає назва «петак», адже номіналу у п’ять грошів у
Польщі XVI ст. не карбувалося.
1579 р. у судовій справі між полоцькими міщанами згадується «петак» в
якості литовського півгроша, тобто монети вартістю п’ять литовських денаріїв11.
Та у випадку, що розглядається, таке пояснення викликає сумніви — дрібна
монета, зокрема і литовського карбування, містилася у другому ворку12.
Польско-латинський словник 1787 р. видання пояснює значення слова
«piętak» як «grosz popiętny» і подає латинський переклад — quinarius nummus.13
———————
9 ЦДІАК України. — Ф. 25. — Оп. 1. — Спр. 26. — Арк. 1165 зв.
10 За правління Сигізмунда ІІ Августа шестигрошовики за польською стопою не
карбувалися, а за Стефана Баторія 1581 р. в невеликій кількості карбував Віленський
монетний двір.
11 АВК. — Т. XXXIX. — С. 463; Рябцевич В.Н. Нумизматика Беларуси. — Минск,
1995. — С. 166.
12 ЦДІАК України. — Ф. 25. — Оп. 1. — Спр. 26. — Арк. 1165 зв.
13 Słownik polsko-łacinski ze skarbu księdza Knapiusza. — T. II. — Kalisz, 1787. —
S. 288.
416
Те ж саме значення подає і словник польської мови XVI ст.: «piętak» — монета
вартістю в п’ять грошів14.
Станіслав Сарніцький у збірці законодавчих актів Корони подає текст
постанови коронаційної конституції 1588 р. з приводу обігу в державі дрібної
іноземної монети, де йдеться і про прийом «popietnych groszów», які в заголовку
означені як «piętaki»15. Ці монети разом з угорськими «шелягами»16 визнавались
доброю монетою і допускались до обігу. Так як у цьому документі про
литовську монету є окрема згадка17, ми відкидаємо можливість застосування
назви «петак» до монети в чотири литовських гроші 1565–69 рр. карбування
(«чворак»)18, яка за курсовим співвідношенням прирівнювалась до п’яти поль-
ських грошів.
Конституція 1588 р. згадує «петаки» серед монет європейських емісій,
зокрема князівств Священної Римської імперії. В імперських монетних уставах
1550-х рр., серед інших, встановлюється чеканка монети номіналом в 10 крей-
церів (Рис. 219), яка якнайкраще підходить під визначення «петак». Високо-
пробні 10 крейцерів (згідно уставу 1559 р. загальна вага 4,102 г., чиста —
3,817 г.)20 за вмістом чистого срібла на 0,397 г. (більше як на 11%) переважали
вміст дорогоцінного металу у 5 польських грошах (3,42 г.) згідно ординації
1580 р.21, тобто справді могли прийматися як «добра» монета. Для порівняння,
так само допущені до обігу угорські «шеляги» (в 1574–82 рр. — 0,24 г., в 1582–
1607 рр. — 0,23 г. чистого срібла)22 мали на 12% більше дорогоцінного металу,
ніж коронні шеляги (0,204 г.)23.
Ми не володіємо інформацією про знахідки на українських землях монет в
10 крейцерів, однак описи скарбів з польських земель фіксують комплекс монет,
———————
14 Słownik polszczyzny XVI wieku. — T. XXIV (Pi–Pniowy). — Warszawa, 1996. —
S. 184.
15 Sarnicki S. Statvta y Metrika Przywileiow Koronnych Ięzykiem polskim spisane y
porządkiem prawie przyrodzonym a barzo snadnym nowo zebrane. Kraków, 1594. — S. 410.
16 Шелягами називали денарії Угорського королівства, які прирівнювалися до
польських шелягів. Див.: Шуст Р. Структура грошового ринку та особливості лічби
монет на західноукраїнських землях у XVI ст. — С. 32.
17 Volumina legum. — T. II. — SPb., 1859. — S. 259; Sarnicki S. Statvta y Metrika
Przywileiow Koronnych. — S. 410.
18 Kopicki E. Katalog podstawowych typow monet i banknotów Polski oraz ziem
historyczne z Polską związanych. — Tom II (1506–1532). — Warszawa, 1976. — S. 45.
19 Зображення взято з електронної архівної бази даних аукційних каталогів
http://www.mcsearch.info/record.html?id=342818 (Gerhard Hirsch Nachfolger. Auction 269
(23.09.2010). Lot 3227).
20 Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В. Словарь нумизмата: Пер. с нем. М.Г. Арсеньевой /
Отв. редактор В.М. Потин. (2-е изд., перераб. и доп.). — Москва, 1993. — С. 402.
21 Żabiński Z. Kryzys monetarny w czasach Zygmunta III // Wiadomości Numizmatyczne. —
Rok XX. — Zesz. 1(75). — Warczawa, 1976. — S. 5.
22 Huszár L. Műnzkatalog Ungarn: von 1000 bis heute. — Műnchen, 1979. — P. 14.
23 Żabiński Z. Kryzys monetarny w czasach Zygmunta III. — S. 5.
417
тезаврованих наприкінці XVI ст., в якому знаходились 10 крейцерів 1560 р.
м. Аугсбург24.
Рис. 2. 10 крейцерів 1560 р., м. Аугсбург.
Записи гродських книг дають інформацію і про обіг на Волині монет
номіналом у три литовських гроші («потройні литовські»), яким населення
приділяло особливу увагу, часто виділяючи з загальної монетної маси. Так, зі
скарги від 10 березня 1597 р. про напад на двір у с. Колпитові дізнаємося, що
8 кіп литовських «потройними» тримала у ліжку «в головах» пані Кучинська, і
під час небезпеки дала їх кухарці сховати за пазуху25. В іншому випадку пан
Дмитро Долматович Ісайковський за листом-записом 11 листопада 1594 р. мав
отримати від пана Лукаша Третяка борг: «двесте копъ грошей и двадцать копъ
грошей личбы литовское певною монетою, потройными литовскими старыми,
назваными дудками, заплатити и до рукъ моих мне отдати»26. Така сума мала
містити значну кількість монет — 4400 штук. Заслуговує уваги саме факт
перенесення народно-побутової назви потрійного польського гроша («dudek» —
удод, від жартівливої назви зображеного на монеті 1528 р. орла27, німецькою
«Duttchen»28) на литовську монету такого ж номіналу, але кращої якості.
Зауважимо, що найбільш розповсюджені типи «потрійних литовських» із зоб-
раженням монограми Сигізмунда ІІ Августа та литовської погоні іконографічно
———————
24 Męclewska M., Mikołajczyk A. Skarby monet z lat 1500–1649 na obszarze PRL.
Inwentarz. — Warszawa, 1983. — S. 59.
25 ЦДІАК України. — Ф. 25. — Оп. 1. — Спр. 50. — Арк. 109 зв.–110.
26 Там само. — Спр. 45. — Арк. 1314.
27 Słownik polszczyzny XVI wieku. — T. VI (Dra–Eżby). — Wrocław–Warszawa–
Kraków–Cdańsk, 1976. — S. 164.
28 v. Schrötter F. Wörterbuch der Münzkunde. — Berlin–Leipzig, 1930. — S. 166.
418
відрізняються від польських29 та похідних від них пруських, сілезьких і інших
емісій. Тобто, маємо факт вживання назви «дудки» вже як узагальнюючої для
номіналу в три гроші, поза умовностями курсових розбіжностей.
Луцькі гродські книги кінця XVI ст. свідчать і про вживання різними
верствами волинського населення назви «осмак» по відношенню до польського
гроша, вартість якого у литовській монеті становила вісім денаріїв (звідси і
походження назви). До цього в науковому обігу були свідчення про таку назву у
XVI ст. лише з білоруських джерел30. Так як виявлені нові дані — це переважно
свідчення про пограбування, які записувалися безпосередньо зі слів постраж-
далих, важливо, що назва «осмак», паралельно з назвами «гріш польський»,
«гріш лядський», справді побутувала у повсякденній мові волинян.
Наведемо приклади. Так, пан Доброгост Опахновський, земянин Луцького
повіту, дає перелік та оцінку своїх речей, пограбованих 10 травня 1593 р., серед
іншого «… за нагайку три осмаки»31. Жовнірами у голятинських підданих
14 травня 1595 р. були зібрані продукти харчування, зокрема у Мартина «взято
кура одного, хлебъ один, яец три, пива за полтора осмака»32.
Войтех Плонський скаржився, що в орендованій ним войсецькій митниці
6 квітня 1596 р. було разом з іншою власністю забрано «курчат марцовых
сорокъ, кождое по осмаку»33.
29 червня 1597 р. під час нападу на двір князя Станіслава Воронецького у
Щурині був пограбований його качинський підданий Вакула: «сермягу з него
зняли за сорок грошей литовских купленую, мошонку у которой было деветь
грошей, нужъ за полтора гроша, пояс за осмак купленый»34. У Грицка Хомитича,
жоравинського підданого пана Андрія Кошки, 3 квітня 1598 р. з будинку було
пограбовано «полотна кужелного локотъ шестдесят по грошу литовскому,
полотна згребного локот сорокъ по осмаку»35. У тому ж селі у Мартина
Хомитича при переліку пограбованого вказано «полотна згребного локотъ
шестдесятъ по грошу полскому»36.
В домовленості 1598 р. між паном Семеном Круневичом, гнідавським
державцею, та долинськими міщанами (про встановлення пільг при зупинці у с.
Гнідава) та сама юридично зафіксована сума грошей в одному місці вказується у
———————
29 Kopicki E. Katalog podstawowych typow monet i banknotów Polski — Tom II. —
S. 12, 45.
30 АВК. — Т. XVII. Акты Гродненского земского суда. — Вильна, 1889. — С. 334;
АВК. — Т. V. Акты Брестского и Городненского гродских судов, с присовокуплением
привилегий на землевладения в Брестской и Кобринской экономиях. — Вильна, 1871. —
С. 7; Рябцевич В. О чем рассказывают монеты (2-е изд.). — Минск, 1977. — С. 110–111;
Котляр М.Ф. Нариси історії обігу й лічби монет на Україні XIV–XVIII ст. — Київ,
1981. — С. 71–72.
31 ЦДІАК України. — Ф. 25. — Оп. 1. — Спр. 43. — Арк. 600 зв.
32 Там само. — Спр. 48. — Арк. 263.
33 Там само. — Спр. 49. — Арк. 242 зв.
34 Там само. — Спр. 50. — Арк. 498 зв.; Спр. 52. — Арк. 460.
35 Там само. — Спр. 51. — Арк. 135 зв.
36 Там само.
419
польських грошах, в іншому — в «осмаках»: «… хто ж колвекъ з Долины з солю
до места Луцкого приеждчал, повиненъ был каждый з нас давати им за то от
каждое телиги, то ест от воза почворного волового по двесте соли и по три
гроши полских, а от полувозка, што двема волы везутъ, по сту соли и по полтора
гроша полских… просбе нашой досыт, тые пнзи звыклые по три осмаки для
зубоженя ншого нам отпустити рачилъ…»37.
Як бачимо, в усіх випадках вживання назви «осмак» йдеться про невеликі
суми в 1–3 польских гроша. Назва «осмак» у XVI ст. ще тісно пов’язана з
означенням монети в один польський гріш. У XVIІ ст. «осмаки» в деяких
регіонах вже стають загальним поняттям, замінивши назву «гроші польські»38.
Рідкісним для актових джерел Волині XVI ст. є вживання назви монетного
номіналу «шеляг» (третина польського гроша). Так, возний, оглядаючи
15 червня 1593 р., долзьких підданих князя Юрія Пузини, постраждалих від
побиття та пограбування, засвідчив: «… у Вакулы пограблено шапку за петъ
грошей, мошонку с пятма грошми литовскими, нож за грошей три, пояс за
полтора гроша, вожки за шелег…»39. Ймовірно, традиційне застосування насе-
ленням литовської монетно-лічильної системи, в якій не було «шелягів»,
повільне витіснення її польською, присутність на грошовому ринку значної
кількості старої литовської монети робили незручним вживання цієї назви.
На особливу увагу заслуговує згадка «подвапенежних» — литовських
монет номіналом в два денарія40, адже зазвичай цей номінал «губиться» в назві
«пенезі, пенезі білі» при загальних підрахунках сум грошей. Сам факт згадки
конкретного номіналу був викликаний обставинами розгляду справи про фаль-
шування цих монет. 8 березня 1574 р. володимирський підстароста засвідчив:
«Передо мною, Михайлом Привередовским, на тот час будучим подстаростим
володимерским, показалися пнзи дробные подвапнжные фалшовые в цигана на
ймя Васка, которых пнзей сорок гршей литовских. Тот циган за пытанем моим
поведил, иж тые пнзи мает от Миска Кропивы за клячу, которую ему продал,
нижли не в него самого, але в подданого кнгни Локацкое Михайловецкого
Толочка в дому его в сенях при том Кропиве и при инших цыганах взял, бо, дей,
Кропива тому Толочку сукно свое утерфиновое зеленое в тых пнзех заставил и
мне их дати казал»41. Викликаний до гродського уряду, Толочко заявив, що про
фальшиві гроші нічого не знає і що він давав якісну монету: «я тых пнзей
подвапенежных на заставу сукна Кропивина тому циганови не давал але, дей, я
ему дал полугрошки добрые»42.
———————
37 Там само. — Арк. 212.
38 Котляр М.Ф. Нариси історії обігу й лічби монет на Україні XIV–XVIII ст. —
С. 72, 138–142.
39 ЦДІАК України. — Ф. 25. — Оп. 1. — Спр. 44. — Арк. 825 зв.
40 Карбувалися за Сигізмунда ІІ Августа в 1566, 67, 69, 70 рр. Див.: Kopicki E.
Katalog podstawowych typow monet i banknotów Polski — Tom II. — S. 40.
41 ЦДІАК України. — Ф. 28. — Оп. 1. — Спр. 8. — Арк. 45 зв. Висловлюємо вдяч-
ність Миколі Висотіну, який звернув нашу увагу на цей документ.
42 Там само. — Спр. 8. — Арк. 46.
420
Так як на литовський гріш йшло 10 денаріїв або 5 подвійних денаріїв, то
загалом сума в сорок грошів становитиме двісті «подвапенежних». Ми не
виключаємо, що не всі двісті монет були фальшивими. Згідно законодавства, вся
сума грошей могла бути визнана фальшивою і підлягати конфіскації, якщо
з’ясується факт наявності в ній певної кількості справді фальшивої монети43.
В обігу перебувала не тільки дрібна фальшива монета, крупні номінали
також ставали об’єктом для підробок. Наприклад, пани Василь та Бенедикт
Гулевичі 3 серпня 1592 р. в Луцьку намагалися розплатитися за напої з
дружиною костельного слуги фальшивим талером, який зрештою примусили
взяти силою: «дали ее таляр фалшовый, помененой Матысовой Ткачовой, и
прумусивши ее словы срокгими, такъ битем и поличкованемъ, абы им мед с
пивници давала, што она за усилованемъ оных учинит мусила»44.
До обману та зловживань, пов’язаних з уже згадуваними «філіпками», на
Волині вдавалися й офіційні особи. «Філіпки» — назва талерів неаполітанського
карбування, отримані Сигізмундом ІІ Августом від іспанського короля Філіпа ІІ
в рахунок виплати коштів, які позичила останньому королева Бона. Ці монети
були контрмарковані королівською монограмою та датою «1564», і монаршиим
універсалом 15 травня 1564 р. пущені в обіг по завищеному курсу45. Та вже
згідно рішень Віленського сейму 21 грудня 1565 р. ці монети мали бути виведені
з обігу протягом 30 тижнів шляхом викуповування їх у населення: «Которые
филипъки въ томъ часе браны быти мають: болший филипокъ по сороку и по
осми грошей литовскихъ, то естъ по копе полской, а менший филипокъ по
двадцати и чотыри гроши литовскихъ, по полкопы лядскихъ… абы от кождого,
хто до мынцы або до скарбу принесеть, приймованы и плачоны были»46. Тобто,
строк прийому «філіпків» визначався до середини липня 1566 р. Визначений
термін справді був сприятливим для отримання зиску з цих монет.
Наприклад, 11 травня 1566 р. Станіслав Сецеховський, десятник жовнір-
ської роти пана Андрія Лаща, скаржився, що луцькі митники при видачі його
служебнику 200 кіп литовських грошів за службу військового загону вдалися до
обману: «…семи коп грошей литовъских без дванадцати грошей ему не допла-
тили, и вместо, дей, филипковъ чотыри полуталярки, личачи пнзи, вло-
жили…»47. Наймовірніше, малися на увазі «менші філіпки» — контрамарковані
півталерові монети Філіпа ІІ неаполітанської чеканки, які перебували в обігу за
примусовим курсом у 24 литовські гроші. Замість них в загальну масу готівки
можна було підкласти схожі за розміром і вагою півталери інших емісій, курс
яких був близько 12,4 литовських грошів. Таким чином, на підміні чотирьох
монет євреї-митники могли «заробити» 46,5 литовських грошів.
———————
43 Sarnicki S. Statvta y Metrika Przywileiow Koronnych. — S. 406–407.
44 ЦДІАК України. — Ф. 25. — Оп. 1. — Спр. 42. — Арк. 263 зв.
45 Рябцевич В.Н. Нумизматика Беларуси. — С. 162.
46 Русская историческая библиотека. — Т. XXX. — Юрьев, 1914. — Стб. 356.
47 ЦДІАК України. — Ф. 28. — Оп. 1. — Спр. 1. — Арк. 15 зв.
421
Хоча згадана ухвала Віленського сейму і прокламувала вільне повернення
«філіпків» до господарського скарбу, однак в реальності для населення обмін
кредитної монети нерідко був повязаний з труднощами.
Показовою є записана 27 квітня 1566 р. у володимирські замкові книги
справа між бирчими поголовного плату у Володимирському повіті панами
Лаврином Іваницьким і Іваном Калусовським з однієї сторони та служебниками
князя Романа Сангушка, панами Михайлом Кустицьким і Сергієм Черкасом, з
іншої. Служебники скаржилися, що у них уже двічі відмовляються прийняти
поголовний плат з підданих князя Романа. Королівські бирчі дали пояснення
своїм діям, зауваживши, що серед принесених поголовних грошей були
«філіпки», які служебники намагалися порахувати по їх повній кредитній
вартості у 30 польських грошів. Бирчі заявили, що «філіпки» вже не при-
ймаються по такому курсу для сплати поголовного, зіславшись на сеймову
ухвалу: «…они не водле росказаня и листу гдрского отдают, реестра списаня
людей намъ дати не хотят, и к тому межи тою сумою пнзей сто и пятнадцатъ
филипъковъ дают, личачи сполна кождого филипка по золотому полскому, а
филипъки по тому не йдут, якъ и на уфале соймовой его кролевское млсти
описано ест. Для того ся от нихъ того плату поголовного приймовати обаваем,
абыхмо на томъ не шкодовали. Але кгды намъ реестръ списаня людей дадут и
тые филипки отменяют талярми, або золотыми черлеными, або теж монетою, мы
и тепер заразомъ от нихъ тотъ плат поголовный приймемъ…»48
Служебники князя Романа відповідно заявили, що «…панове бирчие на
листе его кролевское млсти и на уставе того описано не мают, жебы филипъковъ
не мели брат…»49 І дійсно, ні устава, ні господарчі листи про збирання
поголовного50 нічого не кажуть про обмеження прийому «філіпків» до середини
літа 1566 р. Ймовірно, бирчі намагалися убезпечити себе від можливих май-
бутніх труднощів при здаванні такої монети до скарбу, у випадку якщо б процес
збирання поголовного затягнувся і вони прибули до столиці пізніше означеного
строку.
Отже, у Волинському воєводстві в останній третині XVI ст. на основі
документальних свідчень спостерігаємо справжнє розмаїття монетних номіналів
у грошовому обігу. Для кожного номіналу у словниковому запасі населення
знаходилася назва, яка відповідним чином відображала грошовий еквівалент чи
інші особливості. Волинь не стояла осторонь глобальних процесів у грошовому
обігу континенту, про що свідчить проникнення на ринок регіону специфічних
європейських номіналів.
———————
48 Там само. — Арк. 9 зв.
49 Там само.
50 Русская историческая библиотека. — Т. XXX.– Стб. 826–830.
422
НОВЫЕ ДАННЫЕ О МОНЕТНЫХ НОМИНАЛАХ, ИХ НАЗВАНИЯ
И ОСОБЕННОСТИ ОБРАЩЕНИЯ НА ВОЛЫНИ В ПОСЛЕДНЕЙ ТРЕТИ
XVI в.
Владислав Безпалько (научный сотрудник Национального научно-
исследовательского института украинознавства и всемирной истории МОН
Украины, graham2005@mail.ru)
В статье впервые вводятся в научный оборот данные о названиях ряда
монетных номиналов, которые бытовали у населения Волыни, раскрываются
особенности денежного обращения региона в последней трети XVI в., рас-
сматриваются случаи использования фальшивых денег.
Ключевые слова: денежное обращение, монетный номинал, «принц»,
«пятак», «осмак», «подвапенежный», «филипок», талер, гродские книги,
Волынь.
NEW DATA ON THE COIN DENOMINATIONS, THEIR NAMES
AND SPECIFICS OF CIRCULATION IN VOLYN IN THE LAST THIRD
OF THE XVI CENTURY
Vladyslav Bezpalko (Research Associate of National Research Institute of Ukrainian
and world history, graham2005@mail.ru)
This article brings into scientific discourse information about the names of a
number of coin denominations, which have been in use among the Volyn population,
describes the peculiarities of monetary circulation in the region in the last third of the
XVI century, and considers cases of using of counterfeit money.
Keywords: monetary circulation, coin denomination, «prince», «pyatak»,
«osmak», «podvapenezhniy», «philipok», thaler, Borough books, Volyn.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-101455 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-5848 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:52:28Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Безпалько, В. 2016-06-03T17:07:50Z 2016-06-03T17:07:50Z 2013 Нові дані про монетні номінали, їх назви та особливості обігу на Волині останньої третини XVI ст. / В. Безпалько // Український історичний збірник — 2013. — Вип. 16. — С. 413-422. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. 2307-5848 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/101455 94(477)«15» У статті вперше вводяться в науковий обіг дані про назви низки монетних
 номіналів, які були у вжитку в населення Волині, розкриваються особливості
 грошового обігу регіону в останній третині XVI ст., розглядаються випадки використання фальшивих грошей. В статье впервые вводятся в научный оборот данные о названиях ряда
 монетных номиналов, которые бытовали у населения Волыни, раскрываются
 особенности денежного обращения региона в последней трети XVI в., рассматриваются случаи использования фальшивых денег. This article brings into scientific discourse information about the names of a
 number of coin denominations, which have been in use among the Volyn population,
 describes the peculiarities of monetary circulation in the region in the last third of the
 XVI century, and considers cases of using of counterfeit money. uk Інститут історії України НАН України Український історичний збірник До джерел Нові дані про монетні номінали, їх назви та особливості обігу на Волині останньої третини XVI ст. Новые данные о монетных номиналах, их названия и особенности обращения на Волыни в последней трети XVI в. New data on the coin denominations, their names and specifics of circulation in Volyn in the last third of the XVI century Article published earlier |
| spellingShingle | Нові дані про монетні номінали, їх назви та особливості обігу на Волині останньої третини XVI ст. Безпалько, В. До джерел |
| title | Нові дані про монетні номінали, їх назви та особливості обігу на Волині останньої третини XVI ст. |
| title_alt | Новые данные о монетных номиналах, их названия и особенности обращения на Волыни в последней трети XVI в. New data on the coin denominations, their names and specifics of circulation in Volyn in the last third of the XVI century |
| title_full | Нові дані про монетні номінали, їх назви та особливості обігу на Волині останньої третини XVI ст. |
| title_fullStr | Нові дані про монетні номінали, їх назви та особливості обігу на Волині останньої третини XVI ст. |
| title_full_unstemmed | Нові дані про монетні номінали, їх назви та особливості обігу на Волині останньої третини XVI ст. |
| title_short | Нові дані про монетні номінали, їх назви та особливості обігу на Волині останньої третини XVI ст. |
| title_sort | нові дані про монетні номінали, їх назви та особливості обігу на волині останньої третини xvi ст. |
| topic | До джерел |
| topic_facet | До джерел |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/101455 |
| work_keys_str_mv | AT bezpalʹkov novídanípromonetnínomínaliíhnazvitaosoblivostíobígunavoliníostannʹoítretinixvist AT bezpalʹkov novyedannyeomonetnyhnominalahihnazvaniâiosobennostiobraŝeniânavolynivposledneitretixviv AT bezpalʹkov newdataonthecoindenominationstheirnamesandspecificsofcirculationinvolyninthelastthirdofthexvicentury |