Становлення конфесійно-політичних союзів німецьких правителів у 20–30-х рр. XVI ст.
У статті проаналізовано передумови утворення, цілі та результати
 діяльності політичних союзів, що діяли в Німеччині на початковому етапі
 лютеранської конфесіоналізації. Схарактеризовано суперечності, що існували
 між євангелічним та католицьким угрупованнями. Зроблено висно...
Saved in:
| Published in: | Український історичний збірник |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/101484 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Становлення конфесійно-політичних союзів німецьких правителів у 20–30-х рр. XVI ст. / С. Каріков // Український історичний збірник — 2013. — Вип. 16. — С. 40-46. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860122008740691968 |
|---|---|
| author | Каріков, С. |
| author_facet | Каріков, С. |
| citation_txt | Становлення конфесійно-політичних союзів німецьких правителів у 20–30-х рр. XVI ст. / С. Каріков // Український історичний збірник — 2013. — Вип. 16. — С. 40-46. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний збірник |
| description | У статті проаналізовано передумови утворення, цілі та результати
діяльності політичних союзів, що діяли в Німеччині на початковому етапі
лютеранської конфесіоналізації. Схарактеризовано суперечності, що існували
між євангелічним та католицьким угрупованнями. Зроблено висновок щодо
перетворення територіальної влади на суб’єкта конфесіоналізації, що закріпило її позиції як провідної сили в німецькому суспільстві.
В статье проанализированы предпосылки образования, цели и результаты
деятельности политических союзов, действовавших в Германии на начальном
этапе лютеранской конфессионализации. Охарактеризованы противоречия,
существовавшие между евангелической и католической группировками. Сделан
вывод относительно превращения территориальной власти в субъекта конфессионализации, закрепившего ее позиции в качестве ведущей силы в немецком обществе.
In the article preconditions of origin, aims and results of activity of political
unions in Germany on the first stage of Lutheran confessionalization are analysed.
The contrarieties between evangelical and catholic groups are described. The
conclusion about transformation of territorial power into the subject of confessionalization
and strengthening of its positions as leading force in German society is drawn.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:39:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
40
Український історичний збірник, Вип. 16, 2013
УДК 94(430) «1520–1530»
Сергій Каріков*
СТАНОВЛЕННЯ КОНФЕСІЙНО-ПОЛІТИЧНИХ СОЮЗІВ
НІМЕЦЬКИХ ПРАВИТЕЛІВ у 20–30-х рр. XVI ст.
У статті проаналізовано передумови утворення, цілі та результати
діяльності політичних союзів, що діяли в Німеччині на початковому етапі
лютеранської конфесіоналізації. Схарактеризовано суперечності, що існували
між євангелічним та католицьким угрупованнями. Зроблено висновок щодо
перетворення територіальної влади на суб’єкта конфесіоналізації, що закрі-
пило її позиції як провідної сили в німецькому суспільстві.
Ключові слова: конфесіоналізація, Реформація, Німеччина, імператор,
князь, Шмалькальденський союз.
Реформація XVI ст., яка розпочалася в німецькому суспільстві, мала низку
наслідків у всіх сферах соціального життя. Не стала винятком і політична
система. Участь німецьких князів і магістратів у реформаційному русі помітно
вплинула на його результати, насамперед — у часи від завершення Селянської
війни до укладання Аугсбурзького миру (1525–1555).
Зазначений період, що традиційно розглядається як «пізня Реформація», на
нашу думку, так само доречно визначати як перший етап лютеранської кон-
фесіоналізації. При вивченні конфесійно-політичних аспектів суспільного життя
Німеччини раннього Нового часу дослідники найчастіше звертають увагу на
утворення й діяльність Шмалькальденського союзу, який у 30–40-х рр. XVI ст.
відігравав активну роль у політичній боротьбі в межах Священної Римської
імперії. Однак, на нашу думку, виникнення Шмалькальденського союзу було
зумовлене попередніми подіями суспільно-політичного розвитку територій
Німеччини, які часто лишаються осторонь уваги істориків. Предметом нашої
розвідки є передумови виникнення та особливості діяльності перших конфе-
сійно-політичних союзів німецьких правителів.
Дослідники вважають, що на межі Нового часу німецька держава сфор-
мувалася саме на рівні територій, суверенітет яких реалізувався як реальна
державна влада, хоча й підпорядкована владі імператора (оскільки дієвість цього
суверенітету була значною мірою обмежена імперським законом, правами
верховного правителя й вердиктами імперського суду)1. У другій половині
———————
* Сергій Каріков — кандидат історичних наук, доцент, Національний університет
цивільного захисту України, karsan2002@mail.ru.
1 Васильев В.И. История германского федерализма / В.И. Васильев // Новая и
новейшая история. — 1998. — № 3. — С. 34–35.
41
XV — на початку XVI ст. зростав князівський абсолютизм, спричинивши гострі
усобиці між князями. Останні обстоювали свої інтереси як поодинці, так і через
політичні союзи. Відносно згуртованим серед них був Швабський союз (1488–
1534), створення якого було ініційоване з боку імператорської влади. До складу
цього об’єднання входили низка імперських міст Швабії, рицарі ордену святого
Георга, церковні прелати, графи й барони2. Інші політичні союзи найчастіше
існували протягом нетривалого часу, оскільки були створені для вирішення
локальних питань.
За часів Реформації поділ князів на партії й угруповання здобув підґрунтя в
релігійних розходженнях3. Розкол християнської церковної організації, який
дослідники характеризують як визначальну рису конфесіоналізації4, виявив себе
вже в першій половині 20-х рр. XVI ст. Відображенням цього стала вимога
імперських станів щодо скликання німецького національного собору для вирі-
шення церковних проблем, висунута в 1524 р.5 Її відкинення імператором
Карлом V можна розглядати як вияв прагнення владних кіл імперії силоміць
зберегти церковну єдність. Однак з поширенням євангелічних ідей серед широ-
ких верств німецького суспільства політика заборон ставала все менш ефек-
тивною. Поширення Реформації сприяло подальшій політичній структуризації
німецького суспільства.
Після тривалих невдалих зусиль відстояти свою позицію на рейхстагах
1522–1524 рр. і придушити реформаційний рух католицькі князі спробували
об’єднати свої зусилля шляхом створення контрреформаційного союзу. На
конвенті в Регенсбурзі 26 червня — 5 липня 1524 р. ерцгерцог Фердінанд, герцог
Георг Саксонський, архієпископ Зальцбурзький та інші правителі досягли рі-
шення про узгоджені заходи проти Реформації, до яких належали: неухильне
дотримання положень Вормського едикту, введення цензури на релігійні ви-
дання, заборона студентам своїх земель відвідувати Віттенберзький універ-
ситет6.
Унаслідок завершення Селянської війни 1524–1525 рр. і розгрому прибіч-
ників Томаса Мюнцера було серйозно послаблено радикальні течії Реформації
в Німеччині. Водночас дещо посилилися позиції поміркованого бюргерства, а
найбільшою мірою — територіальних князівських угруповань. Місцеві прави-
———————
2 История Германии: учеб. пособие для студентов вузов / под общ. ред. Б. Бонвеча,
Ю.В. Галактионова. — Кемерово: Кузбассвузиздат, 2005. — Т. 1. — С. 189.
3 Зайцева Т.И. Специфика государственно-территориального развития Франции и
Германии в начале раннего Нового времени (по материалам историографии) / Т.И. Зай-
цева // Вестник Томского государственного педагогического университета (Tomsk State
Pedagogical University Bulletin). — 2013. — Вып. 2 (130). — С. 162.
4 Zeeden E.W. Grundlagen und Wege der Konfessionsbildung im Zeitalter der Glau-
benskämpfe / E.W. Zeeden // Historische Zeitschrift. — 1958. — № 185. — S. 265.
5 Mirow J. Geschichte des Deutschen Volkes. Von der Anfängen bis zur Gegenwart /
J. Mirow. — Gernsbach: Katz, 2004. — Bd. 2. — S. 348.
6 Дятлов В.О. Реформи і Реформація в Німеччині (XV–XVI століття) / В.О. Дятлов. —
Чернігів: Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка,
2010. — С. 254.
42
телі, усунувши загрозу з боку повсталого селянства, змогли вдатися до нових
заходів, пов’язаних з утвердженням власного впливу в соціально-політичних
відносинах.
Такій активності представників територіальної влади сприяла зовнішньо-
політична ситуація. Італійські війни, які вів імператор Карл V, зумовили його
тривалу відсутність у Німеччині (з 1521 до 1530 рр.). Протягом цього часу
виконувати роль центрального органу влади намагалося «Імператорське ім-
перське управління», яке очолював спочатку пфальцграф Фрідріх, а згодом —
брат імператора Фердінанд. Однак у діяльності цього органу знайшли вияв
слабкості й недоліки, притаманні державному життю німецьких земель взагалі:
невизначеність повноважень, недостатність виконавчої компетенції, абсентеїзм
імперських чинів, які мали засідати в управлінні7.
За таких умов закономірно відбувалося зростання політичної активності
територіальної влади. Зміцнення територіальних держав супроводжувалося
посиленням реформаційних течій і, відповідно, утвердженням альянсу між тері-
торіальними князями та реформованими церквами. Тому в Німеччині тенденція
до зміцнення територіальних князівств і послаблення універсалізму набула ха-
рактеру конфесійно-політичного конфлікту8.
Активізація політичної діяльності територіальної правлячої верхівки німець-
кого суспільства в середині 20-х рр. XVI ст. знайшла вияв в оформленні перших
конфесійно-політичних союзів. Початок цьому процесу поклала зустріч като-
лицьких князів Північної і Центральної Німеччини, які 19 липня 1525 р. уклали
договір у Дессау. Його підписали герцог Георг Саксонський, архієпископ Альб-
рехт Майнцький, курфюрст Бранденбурзький Іоахім I, князі Еріх і Генріх
Брауншвейзькі. Метою Дессауського союзу проголошувалося викорінення
«лютерівськоі єресі» як джерела заколоту9.
У відповідь на цю акцію прокатолицьки налаштованих можновладців
євангелічні князі створили власний союз. Його фундамент було закладено дого-
вором між саксонським курфюрстом Йоганном Стійким і гессенським ланд-
графом Філіпом. Переговори між ними, які було розпочато в листопаді 1525 р.,
завершилися угодою, укладеною в Готі в лютому 1526 р. Остаточне оформлення
цього євангелічного союзу відбулося в Торгау 2 травня 1526 р.10 12 червня
1526 р. було укладено Магдебурзьку угоду, внаслідок чого до союзу єванге-
———————
7 Чуянов А.Ф. Рейхстаг и император Священной Римской империи германской
нации в первой половине XVI в. / А.Ф. Чуянов // Германская история эпохи Реформации:
исследования и документы: Межвузовский сборник научных трудов. — Вологда: ВГПИ,
издательство «Русь», 1993. — С. 14–15.
8 Ивонин Ю.Е. Религиозно-политические аспекты отношений между Священной
Римской империей и территориальными государствами Германии в XVI–XVIII вв. /
Ю.Е. Ивонин // Религия и политика в Европе XVI–ХХ вв. — Смоленск: СГПУ, 1998. —
С. 13.
9 Heussi K. Kompendium der Kirchengeschichte / K. Heussi. — Tübingen: Mohr, 1988. —
S. 295.
10 Brecht M. Martin Luther. Ordnung und Abgrenzung der Reformation. 1521–1532 /
M. Brecht. — Berlin: Evangelische Verlagsanstalt, 1989. — S. 341.
43
лічних територій приєдналися герцог Ернст Люнебурзький, герцог Філіп Гру-
бенхагенський, герцог Генріх Мекленбурзький, а також князі Ангальтські і
графи Мансфельдські, а також місто Магдебург. У вересні 1526 р. до Гота-
Торгауського союзу долучився й герцог Альбрехт Прусський11.
Як зазначає Г. Брендлер, князі, які укладали Гота-Торгауський союз, ризи-
кували внаслідок своєї прореформаторської позиції зустріти противників в особі
могутніх Габсбургів та імператора. Однак енергійний ландграф Філіп Гессен-
ський першим оцінив Реформацію як шанс зміцнити власне панування. Подібні
міркування, вочевидь, сприяли і його прагненню знайти порозуміння зі швей-
царським реформатором Ульріхом Цвінглі, що мало забезпечити підтримку з
боку швейцарських ландскнехтів — досвідчених найманців. Курфюрсту Йоган-
ну ж доводилося рахуватися з тим, що саксонський герцог, ревний католик
Георг Бородатий може скористатися ситуацією війни з Габсбургами, щоб здійс-
нити напад на курфюршество Саксонське з тилу12. Відповідно саме Філіп
Гессенський став ініціатором консолідації євангелічного угруповання.
Створення перших конфесійно-політичних союзів, яке передбачало можли-
вість звернення кожного з учасників по допомогу до партнерів на випадок
збройного конфлікту, що зачіпає його інтереси, може бути визначене як початок
протистояння в середовищі правлячої верхівки німецького суспільства. Поляри-
зація сил засвідчила, що німецькі можновладці в середині 20-х рр. XVI ст.
почали розглядати Реформацію як важливий складник суспільно-політичного
життя, оцінюючи її згідно зі своїми переконаннями. Для католицьких князів
вона поставала чинником дестабілізації, тоді як прибічники євангелізму (на той
час досить нечисленні) убачали в реформаційному русі перспективний засіб
впливу на існуючу систему державного управління відповідно до своїх
інтересів.
На Першому Шпеєрському рейхстазі 1526 р. князі, що висловили підтримку
Реформації, вперше постали як єдина сила. Рішення рейхстагу, яким було
передбачено можливість князів діяти щодо рішення Вормського рейхстагу
1521 р. «так, щоб кожен міг нести відповідальність перед Богом і імператор-
ською величністю»13, забезпечило право імперських станів самостійно розв’язу-
вати релігійні суперечності14. Тим самим імператорська влада фактично визнала
свою нездатність вирішити релігійне питання в загальнонімецькому масштабі15.
———————
11 Steinmetz M. Deutschland von 1476 bis 1648 (Von der frühbürgerlichen Revolution bis
zum Westfälischen Frieden) / M. Steinmetz. — Berlin: VEB Deutscher Verlag der Wis-
senschaften, 1965. — S. 179.
12 Брендлер Г. Мартин Лютер: Теология и революция / Г. Брендлер. — М.; СПб.:
Университетская книга, 2000. — С. 271–272.
13 Reichstag von Speyer 1526 / R.A. Müller [Hg.] // Deutsche Geschichte in Quellen und
Darstellung. — Stuttgart: Reclam, 2001. — Bd. 3. — S. 348.
14 Rabe H. Reich und Glaubensspaltung. Deutschland 1500–1600 / H. Rabe. — Frankfurt
a/M: Gutenberg, 1989. — S. 211.
15 Голубкин Ю.А. После бури (Что предопределило позицию Лютера в 1526–
1529 гг.?) / Ю.А. Голубкин // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. — 2000. — № 485: Історія. —
Вип. 32. — С. 51.
44
Укладання перших конфесійно-політичних союзів вплинуло на євангеліч-
ний рух у територіях Німеччини, надавши йому підтримку «згори». У 1526 р.
ландграф Філіп Гессенський здійснив Реформацію у своїх володіннях. При
цьому учасники Хомберзького синоду, на якому було ухвалено запровадження
євангелічного богослужіння в Гессені, відкинули ідею автономії общин у релі-
гійних питаннях і підтримали саксонську модель регулювання світською владою
церковного життя16. Таким чином, німецькі територіальні правителі виявили
бажання не просто підтримувати євангелічний рух, а насамперед скеровувати
його відповідно до власних цілей.
Надалі взаємодія між учасниками євангелічного угруповання поступово
зміцнилася. У 1529 р. на Другому Шпеєрському рейхстазі Карл V знову висунув
вимогу неухильного дотримання Вормського едикта, яку підтримала прокато-
лицька більшість. У відповідь прибічники Реформації (5 князів і 14 міст) склали
«Протестацію», наголосивши, що рішення Першого Шпеєрського рейхстагу
1526 р., ухвалене одноголосно, не може бути скасоване17. Основну роль у цій
ініціативі відіграли канцлер Грегор Брюк, який представляв інтереси саксон-
ського курфюрста. ландграф Філіп Гессенський і страсбурзький радник Якоб
Штурм; вони очолили євангелічне угруповання, забезпечивши його активність в
усіх трьох куріях рейхстагу18. Прохання протестантів щодо скликання загаль-
ного собору для розгляду суперечливих питань віри і церковного життя не було
задоволене19. Отже, наслідком Другого Шпеєрського рейхстагу стало остаточне
розмежування євангелічного та католицького угруповань.
Внаслідок загострення політичної ситуації протестантам необхідно було
зберігати політичну єдність і шукати союзників20. Запрошення на рейхстаг в
Аугсбурзі, що розпочався у травні 1530 р., дало євангелічнним силам сподівання
на імперсько-правове визнання реформаційного руху. Однак це було можливим
лише в тому випадку, якби протестантами було доведене визнання спільних
засад християнської віри, а також необхідність церковних реформ через пануючі
зловживання21. Виявом єдності протестантських сил стало підписання ними
підготовленого Філіпом Меланхтоном «Аугсбурзького віросповідання» в червні
1530 р., яке систематизувало ідейні засади євангелічного віровчення, тим самим
———————
16 Klueting H. Die Konfessionelle Zeitalter. 1525–1648 / H. Klueting. — Stuttgart: Ulmer,
1989. — S. 153.
17 Reichstag von Speyer 1529 / R.A. Müller [Hg.] // Deutsche Geschichte in Quellen und
Darstellung. — Stuttgart: Reclam, 2001. — Bd. 3. — S. 349–354.
18 Fabian E. Die Entstehung des Schmalkaldischen Bundes und seiner Verfassung 1529–
1531/33 / E. Fabian. — Tübingen: Bölzle, 1956. — S. 128.
19 Гассманн Г. Введение. Аугсбургское вероисповедание в 1530 году и сегодня /
Г. Гассманн // Die Augsburgische Konfession. Аугсбургское вероисповедание. — Эрлан-
ген: Мартин Лютер, 1988. — С. 25.
20 Брендлер Г. Мартин Лютер: Теология и революция / Г. Брендлер. — М.; СПб.:
Университетская книга, 2000. — С. 273.
21 Гассманн Г. Введение. Аугсбургское вероисповедание в 1530 году и сегодня /
Г. Гассманн // Die Augsburgische Konfession. Аугсбургское вероисповедание. — Эрлан-
ген: Мартин Лютер, 1988. — С. 25.
45
фактично конституювавши його як конфесію, що мала принципові відмінності
від католицизму.
Загроза насильницької рекатолизації з боку Габсбургів залишалася досить
реальною, тому в 1531 р. протестантські князі й міста уклали Шмалькаль-
денський союз, що мав обороняти досягнення Реформації. Протестанти увійшли
в блок із французьким королем22. Карл V, враховуючи несприятливу для Габс-
бургів зовнішньополітичну ситуацію, у 1532 р. погодився на укладання Нюрн-
берзького релігійного миру, яким формально було визнане існування Шмаль-
кальденського союзу. Надалі відбулося створення військової організації сил цієї
організації: у 1537 р. у Кобурзі було ухвалено військовий статут Шмалькаль-
денського союзу23. Для здобуття зовнішньополітичної підтримки було розпочато
переговори з Англією й укладено угоду з Данією (1538)24.
Таким чином, з середини 20-х рр. XVI ст. територіальна влада Німеччини
починає виявляти себе як активного учасника реформаційного руху. Її представ-
ники не лише відгукуються на дії нижчих та середніх верств суспільства
(подібно до політики саксонського курфюрста Фрідріха Мудрого в період віт-
тенберзьких виступів 1521–1522 рр.) або органів імперського правління, але й
висувають власні цілі. Прагнення очолити реформаційні виступи або викорінити
їх у власних володіннях розмежовує територіальних правителів, водночас зумов-
люючи політичну консолідацію євангелічного та католицького угруповань, що
постають колективними суб’єктами конфесіоналізації.
Структуризація політичних сил, яка була закріплена укладанням Шмаль-
кальденського союзу, безпосередньо вплинула на подальший перебіг подій
євангелічного руху в Німеччині в середині — другій половині XVI ст. Прина-
лежність німецьких правителів до того або іншого угруповання виявила себе як
у збройних конфліктах доби пізньої Реформації (Шмалькальденська війна 1546–
1547 рр., «князівська війна» 1552 р.), так і в поступовому досягненні компромісу
між противниками, наслідком чого стало укладання Аугсбурзького релігійного
миру 1555 р. З його ухваленням процес лютеранської конфесіоналізації в
німецьких землях здобув юридичне підґрунтя, що певним чином вплинуло на
подальшу політику територіальних правителів як провідної сили суспільства.
Утвердивши фактично необмежене панування у своїх володіннях, вони отри-
мали змогу перейти від пошуку союзників за критерієм військової підтримки до
використання інших засобів, зорієнтованих на зростання власної політичної
могутності, зокрема — до укладання династичних шлюбів. Перспективами по-
дальшого дослідження є характеристика регіональних особливостей політики
провідних князівських домів Німеччини у другій половині XVI ст.
———————
22 Зайцева Т.И. Специфика государственно-территориального развития Франции и
Германии в начале раннего Нового времени (по материалам историографии) / Т.И. Зай-
цева // Вестник Томского государственного педагогического университета (Tomsk State
Pedagogical University Bulletin). — 2013. — Вып. 2 (130). — С. 163.
23 Fabian E. Die Entstehung des Schmalkaldischen Bundes und seiner Verfassung 1529–
1531/33 / E. Fabian. — Tübingen: Bölzle, 1956. — S. 133.
24 История Германии: учеб. пособие для студентов вузов / под общ. ред. Б. Бонвеча,
Ю.В. Галактионова. — Кемерово: Кузбассвузиздат, 2005. — Т. 1. — С. 233.
46
СТАНОВЛЕНИЕ КОНФЕССИОНАЛЬНО-ПОЛИТИЧЕСКИХ СОЮЗОВ
НЕМЕЦКИХ ПРАВИТЕЛЕЙ в 20–30-х гг. XVI в.
Сергей Кариков (кандидат исторических наук, доцент, Национальный
университет гражданской защиты Украины, karsan2002@mail.ru)
В статье проанализированы предпосылки образования, цели и результаты
деятельности политических союзов, действовавших в Германии на начальном
этапе лютеранской конфессионализации. Охарактеризованы противоречия,
существовавшие между евангелической и католической группировками. Сделан
вывод относительно превращения территориальной власти в субъекта кон-
фессионализации, закрепившего ее позиции в качестве ведущей силы в немецком
обществе.
Ключевые слова: конфессионализация, Реформация, Германия, император,
князь, Шмалькальденский союз.
FORMATION OF CONFESSIONAL-POLITICAL UNIONS
OF GERMAN RULERS IN 20-30th OF THE XVIth CENTURY
Sergiy Karikov (Candidate of Historical Sciences, Аssociate Professor, National
University of Civil Defence of Ukraine, karsan2002@mail.ru)
In the article preconditions of origin, aims and results of activity of political
unions in Germany on the first stage of Lutheran confessionalization are analysed.
The contrarieties between evangelical and catholic groups are described. The
conclusion about transformation of territorial power into the subject of confes-
sionalization and strengthening of its positions as leading force in German society is
drawn.
Keywords: confessionalization, Reformation, Germany, emperor, prince, Schmal-
kaldic League.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-101484 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-5848 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:39:56Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Каріков, С. 2016-06-03T17:37:09Z 2016-06-03T17:37:09Z 2013 Становлення конфесійно-політичних союзів німецьких правителів у 20–30-х рр. XVI ст. / С. Каріков // Український історичний збірник — 2013. — Вип. 16. — С. 40-46. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 2307-5848 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/101484 94(430) «1520–1530» У статті проаналізовано передумови утворення, цілі та результати
 діяльності політичних союзів, що діяли в Німеччині на початковому етапі
 лютеранської конфесіоналізації. Схарактеризовано суперечності, що існували
 між євангелічним та католицьким угрупованнями. Зроблено висновок щодо
 перетворення територіальної влади на суб’єкта конфесіоналізації, що закріпило її позиції як провідної сили в німецькому суспільстві. В статье проанализированы предпосылки образования, цели и результаты
 деятельности политических союзов, действовавших в Германии на начальном
 этапе лютеранской конфессионализации. Охарактеризованы противоречия,
 существовавшие между евангелической и католической группировками. Сделан
 вывод относительно превращения территориальной власти в субъекта конфессионализации, закрепившего ее позиции в качестве ведущей силы в немецком обществе. In the article preconditions of origin, aims and results of activity of political
 unions in Germany on the first stage of Lutheran confessionalization are analysed.
 The contrarieties between evangelical and catholic groups are described. The
 conclusion about transformation of territorial power into the subject of confessionalization
 and strengthening of its positions as leading force in German society is drawn. uk Інститут історії України НАН України Український історичний збірник Історія середньовіччя і нового часу Становлення конфесійно-політичних союзів німецьких правителів у 20–30-х рр. XVI ст. Становление конфессионально-политических союзов немецких правителей в 20–30-х гг. XVI в. Formation of confessional-political unions of German rulers in 20-30th of the XVIth century Article published earlier |
| spellingShingle | Становлення конфесійно-політичних союзів німецьких правителів у 20–30-х рр. XVI ст. Каріков, С. Історія середньовіччя і нового часу |
| title | Становлення конфесійно-політичних союзів німецьких правителів у 20–30-х рр. XVI ст. |
| title_alt | Становление конфессионально-политических союзов немецких правителей в 20–30-х гг. XVI в. Formation of confessional-political unions of German rulers in 20-30th of the XVIth century |
| title_full | Становлення конфесійно-політичних союзів німецьких правителів у 20–30-х рр. XVI ст. |
| title_fullStr | Становлення конфесійно-політичних союзів німецьких правителів у 20–30-х рр. XVI ст. |
| title_full_unstemmed | Становлення конфесійно-політичних союзів німецьких правителів у 20–30-х рр. XVI ст. |
| title_short | Становлення конфесійно-політичних союзів німецьких правителів у 20–30-х рр. XVI ст. |
| title_sort | становлення конфесійно-політичних союзів німецьких правителів у 20–30-х рр. xvi ст. |
| topic | Історія середньовіччя і нового часу |
| topic_facet | Історія середньовіччя і нового часу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/101484 |
| work_keys_str_mv | AT karíkovs stanovlennâkonfesíinopolítičnihsoûzívnímecʹkihpravitelívu2030hrrxvist AT karíkovs stanovleniekonfessionalʹnopolitičeskihsoûzovnemeckihpraviteleiv2030hggxviv AT karíkovs formationofconfessionalpoliticalunionsofgermanrulersin2030thofthexvithcentury |