Спленектомія у лікуванні хворих на волосистоклітинну лейкемію
Проведено аналіз віддалених результатів спленектомії у 27 хворих на волосистоклітинну лейкемію (ВКЛ). Серед 25 хворих на ВКЛ, у яких спленектомію застосовано як 1-шу лінію лікування, 5- і 10-річної безподійної виживаності досягнуто у 45% пацієнтів, 20-річної — у 35%. При рецидиві хвороби після оп...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Онкологія |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автори: | , , , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/101943 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Спленектомія у лікуванні хворих на волосистоклітинну лейкемію / Ю.Л. Євстахевич, Я.І. Виговська, І.Й. Євстахевич, В.Ф. Інденко, Н.В. Пеленьо, Г.Б. Лебедь, О.Я. Виговська, В.Є. Логінський // Онкологія. — 2012. — Т. 14, № 1. — С. 59-63. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859687029093171200 |
|---|---|
| author | Євстахевич, Ю.Л. Виговська, Я.І. Євстахевич, І.Й. Інденко, В.Ф. Пеленьо, Н.В. Лебедь, Г.Б. Виговська, О.Я. Логінський, В.Є. |
| author_facet | Євстахевич, Ю.Л. Виговська, Я.І. Євстахевич, І.Й. Інденко, В.Ф. Пеленьо, Н.В. Лебедь, Г.Б. Виговська, О.Я. Логінський, В.Є. |
| citation_txt | Спленектомія у лікуванні хворих на волосистоклітинну лейкемію / Ю.Л. Євстахевич, Я.І. Виговська, І.Й. Євстахевич, В.Ф. Інденко, Н.В. Пеленьо, Г.Б. Лебедь, О.Я. Виговська, В.Є. Логінський // Онкологія. — 2012. — Т. 14, № 1. — С. 59-63. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Онкологія |
| description | Проведено аналіз віддалених результатів спленектомії у 27 хворих на волосистоклітинну лейкемію (ВКЛ). Серед 25 хворих на ВКЛ, у
яких спленектомію застосовано як 1-шу лінію лікування, 5- і 10-річної
безподійної виживаності досягнуто у 45% пацієнтів, 20-річної — у 35%.
При рецидиві хвороби після операції найбільш ефективним було лікування
2CdA (кладрибіном). У двох випадках спленектомію проведено як терапію
2-ї лінії після неефективного попереднього лікування 2CdA та IFNα. Визначено сучасні показання до застосування спленектомії (разом з IFNα) як
терапії 2-ї лінії при ВКЛ. Ключові слова:
волосистоклітинна лейкемія,
спленектомія, виживаність,
2-хлордезоксіаденозин,
інтерферон-α
An analysis of long-term outcomes of splenectomy
in 27 patients with hairy-cell leukemia (HCL)
has been undertaken. Among 25 patients who underwent
splenectomy as a first-line therapy, both 5-year and 10-
year uneventful survivals were achieved in 45%, while a
20-year survival was stated in 35%. Cladribine (2CdA)
proved the most effective treatment for postoperative relapses
of HCL. Two patients were initiated on splenectomy
as a second-line therapy after previous management with
2CdA and IFNα turned to be ineffective. Up-to-date indications
for performing splenectomy (combined with IFNα)
as a second-line therapy in HCL have been defined.
Кey words: hairy-cell leukemia, splenectomy,
survival, 2-chlordesoxyadenosine, interferon-α.
|
| first_indexed | 2025-11-30T22:37:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀÍ È ß
59Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 4 • ¹ 1 • 2 0 1 2
ВСТУП
Волосистоклітинна лейкемія (ВКЛ) характери-
зується різного ступеня тяжкості панцитопенією,
спленомегалією та інфільтрацією кісткового моз-
ку і селезінки морфологічно зрілими лімфоцита-
ми з виростами цитоплазми (волосистими клітина-
ми — ВК), які з’являються і в периферичній крові.
Спленектомія була першим ефективним методом
лікування ВКЛ, після якої у 80% хворих наставало
значне покращення, а у 40% з них — тривала повна
ремісія [8, 19]. З 80-х років минулого століття розпо-
чався новий етап в лікуванні хворих на ВКЛ завдя-
ки застосуванню препаратів інтерферону-α (IFNα)
[3, 7]. Ще більшого ефекту було досягнуто при вве-
денні в клінічну практику аналогів пуринових ну-
клеозидів — 2-хлордезоксіаденозину (2CdA, кладри-
бін) та 2-дезоксикоформіцину (DCF, пентостатин):
ремісію отримували у 80–100% хворих, у тому чис-
лі резистентних до попередньої терапії [4, 5]. Про-
те повного вилікування, за повідомленнями різних
авторів, як за допомогою інтерферону, так і при за-
стосуванні аналогів пуринів при ВКЛ досягнути не
вдається [12, 16]. Слід зазначити, що в окремих па-
цієнтів спостерігають тяжкі побічні реакції на при-
йом вищезгаданих препаратів [11, 13]. Тому з оче-
видністю постає питання щодо значення спленек-
томії у лікуванні ВКЛ.
Метою роботи було проведення ретроспективно-
го аналізу ефективності спленектомії у 27 хворих на
ВКЛ і визначення її місця у сучасній терапії ВКЛ.
ОБ`ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Під нашим спостереженням перебувало 27 хво-
рих на ВКЛ, які протягом 1984–2004 рр. перенесли
операцію спленектомії. Серед них було 17 чоловіків
віком 30–60 років та 10 жінок віком 32–54 роки. Ме-
діана віку пацієнтів становила 45 років. Спленекто-
мію у 22 хворих виконано у базовому хірургічному
відділенні ДУ ІПКТМ НАМНУ, 5 операцій прове-
дено в інших лікувальних закладах.
Тривалість хвороби до операції становила від 3
до 12 міс. Один пацієнт прооперований в ургентно-
му порядку у зв’язку зі спонтанним розривом збіль-
шеної селезінки.
Основними клінічними ознаками хвороби були:
виражене загальне нездужання, зниження актив-
ності, втомлюваність (І–ІІІ ступеня за шкалою
ECOG), підвищене потовиділення, субфебриль-
на температура, болі в лівому підребер’ї, відчут-
тя дискомфорту в черевній порожнині, зумовлене
компресією, болі в суглобах; у двох випадках хво-
роба проявилася геморагічним синдромом (крово-
течі з носа, ясен, маткові, шкірні петехії та синці).
У цих хворих часто виникали інфекційно-запаль-
ні процеси, а саме: пневмонії, плеврити, хронічні
бронхіти, пієлоцистити, синусити, інфекції шкі-
ри та м’яких тканин. Незначне збільшення пери-
феричних лімфатичних вузлів виявили у 7 (36,9%)
хворих. Печінка збільшена у 14 (51,8%) пацієнтів.
Спленомегалію констатовано у всіх хворих, у дея-
ких з них нижній полюс селезінки опускався в ма-
лий таз. У периферичній крові 15 (55,5%) хворих
спостерігали анемію, у 22 (81,4%) — лейкопенію,
причому у 9 (33,3%) пацієнтів кількість лейкоци-
тів була меншою ніж 2,0×109/л. У всіх пацієнтів з
ВКЛ виявили нейтропенію, відносний лімфоци-
тоз відзначено у 20 (74,3%) хворих. Тромбоцитопе-
нію підтверджено у 24 (88,8%) хворих, проте лише
у 2 пацієнтів кількість тромбоцитів була нижчою
ніж 30,0×109/л. Швидкість осідання еритроцитів у
20 (74,3%) хворих була підвищеною, причому в 10
(36,3%) становила більше за 40 мм/год. У трьох хво-
рих на ВКЛ виявлено ретикулоцитоз. Концентра-
ція білірубіну в сироватці крові (до 45,0 мкмоль/л)
підвищена у 9 (33,3%) пацієнтів. Слід зазначити,
що у 9 (33,3%) хворих на ВКЛ виявлено високі по-
СПЛЕНЕКТОМІЯ
У ЛІКУВАННІ ХВОРИХ
НА ВОЛОСИСТОКЛІТИННУ
ЛЕЙКЕМІЮ
Резюме. Проведено аналіз віддалених результатів спленектомії у 27 хво-
рих на волосистоклітинну лейкемію (ВКЛ). Серед 25 хворих на ВКЛ, у
яких спленектомію застосовано як 1-шу лінію лікування, 5- і 10-річної
безподійної виживаності досягнуто у 45% пацієнтів, 20-річної — у 35%.
При рецидиві хвороби після операції найбільш ефективним було лікування
2CdA (кладрибіном). У двох випадках спленектомію проведено як терапію
2-ї лінії після неефективного попереднього лікування 2CdA та IFNα. Виз-
начено сучасні показання до застосування спленектомії (разом з IFNα) як
терапії 2-ї лінії при ВКЛ.
Ю.Л. Євстахевич
Я.І. Виговська
І.Й. Євстахевич
В.Ф. Інденко
Н.В. Пеленьо
Г.Б. Лебедь
О.Я. Виговська
В.Є. Логінський
Державна установа
«Інститут патології крові
та трансфузійної медицини
НАМН України», Львів, Україна
Ключові слова:
волосистоклітинна лейкемія,
спленектомія, виживаність,
2-хлордезоксіаденозин,
інтерферон-α
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀ ÍÈß
60 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 4 • ¹ 1 • 2 0 1 2
казники тимолової проби, а у 7 (25,9%) — високий
рівень трансаміназ.
Діагноз ВКЛ встановлено на підставі виявлення
у периферичній крові, пунктатах кісткового моз-
ку та трепанобіоптатах характерних лейкемічних
ВК з позитивною реакцією на тартрат-резистентну
кислу фосфатазу та імунофенотипом пан-В-клітин
CD19+, CD22+, CD21–, CD23–, CD5–, CD10–,
CD11c+, CD25+, CD103+.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
25 хворим на ВКЛ спленектомію було викона-
но як лікування 1-ї лінії, а 2 хворим операцію про-
ведено при рецидиві хвороби після лікування 2CdA
та 2CdA+IFNα.
Показаннями до спленектомії у всіх хворих на ВКЛ
були: спленомегалія із цитопенією, виражена сплено-
мегалія з симптомами гіперспленізму і не ефективністю
попереднього лікування. Усім хворим, крім трьох,
спленектомію проведено після корекції анемії і за від-
сутності інфекційно-запальних процесів. Хворим, які
приймали препарати кортикостероїдів (КС), перед опе-
рацією призначали преднізолон у дозі 0,8–1,0 мг/кг
маси тіла залежно від загальної дози попередньо отри-
маних препаратів КС і маси тіла пацієнта.
У більшості випадків спленектомію проводили
під ендотрахеальним наркозом, а у 4 пацієнтів — під
перидуральною анестезією; лапаротомію виконува-
ли з верхньосерединного розрізу. При ревізії орга-
нів черевної порожнини у всіх хворих на ВКЛ під-
тверджено виражену спленомегалію. Маса селезінки
в більшості випадків становила 2,5–3,5 кг, а в окре-
мих пацієнтів сягала 4–6 кг. Незначне збільшення
гепатодуоденальних, брижових, заочеревинних, па-
рааортальних, парапанкреатичних та у воротах селе-
зінки лімфовузлів відзначено у 12 (44,4%) пацієнтів.
Периспленіт у вигляді злук верхнього полюсу селе-
зінки з діафрагмою та лівою часткою печінки заре-
єстровано у 5 (18,5%) випадках. У 7 (25,9%) хворих
на ВКЛ інтраопераційно було виявлено портальну
гіпертензію, яка проявлялася розширеними воріт-
ною, селезінковою венами та їх колатералями, а у 2
пацієнтів у черевній порожнині була наявна асци-
тична рідина в кількості 0,6–0,8 л. Лише 5 хворим
під час операційного втручання проведено перели-
вання компонентів і препаратів крові. В однієї па-
цієнтки спленектомія поєднувалася з видаленням
кісти правого яєчника, яка, очевидно, виникла на
ґрунті раніше перенесеного крововиливу. В іншого
хворого технічна складність виконання операції ста-
ла причиною ятрогенного пошкодження підшлун-
кової залози, що викликало необхідність резекції
її хвоста. У 5 випадках видалено додаткові селезін-
ки. В однієї хворої на ВКЛ під час її мобілізації мав
місце розрив великої селезінки, а в іншого хворо-
го інтраопераційно виявлено субкапсульну гема-
тому на дорзальній поверхні селезінки. Спленек-
томію закінчували ретельним гемостазом і дрену-
ванням в усіх пацієнтів лівого піддіафрагмального
простору гумовими трубками, які переважно через
24–48 год видаляли.
У післяопераційний період констатовано такі
ускладнення: фебрильну гарячку внаслідок заго-
стрення хронічного бронхіту, хронічного пієлонеф-
риту, цистопієліту. Один хворий помер у післяопера-
ційний період від двобічної гіпостатичної пневмонії,
печінково-ниркової недостатності. Післяоперацій-
на летальність, таким чином, становила 3,7%.
У загальній групі прооперованих хворих безпо-
середньо після операції клініко-гематологічна ре-
місія хвороби (усунення цитопенії, зникнення ВК
у периферичній крові) настала у 21 (80,8%) хворого,
а у 5 пацієнтів підтверджено часткову ремісію. Тер-
мін спостереження за 25 хворими після спленекто-
мії становив від 6 до 306 міс, 1 пацієнта втрачено для
подальшого спостереження.
При ретроспективному аналізі віддалених ре-
зультатів встановлено, що з 23 хворих на ВКЛ, у
яких спленектомію виконано як 1-шу лінію лікуван-
ня, тривалу ремісію (18–25 років) спостерігали у 7
(30,4%) випадках. Четверо пацієнтів цієї групи по-
мерли з причин, не пов’язаних з основною хворо-
бою, а саме від інших пухлин (аденокарцинома мат-
ки — через 153 міс після спленектомії, рак молоч-
ної залози — через 158 міс, пухлина мозку — через
169 міс після операції) та інфаркту міокарда (30 міс
після спленектомії). Рецидив лейкемії після спле-
нектомії підтверджено у 12 (52,2%) пацієнтів, при-
чому у 3 хворих виник ранній (через 6–7 міс) ре-
цидив хвороби, у 5 хворих — через 12–24 міс, у 2
випадках — через 54–60 міс після операції, а у 2 хво-
рих тривалість післяопераційної ремісії невідома.
У зв’язку з відсутністю в той час на фармацевтично-
му ринку України препаратів IFNα та аналогів пури-
нів 6 хворим проводили терапію за схемою СОР, яка
виявилася неефективною, або не лікували. Ці паці-
єнти невдовзі (через 7–54 міс після операції) помер-
ли. Із впровадженням у клінічну практику препара-
тів IFNα та аналогів пуринів з’явилася можливість
ефективного лікування рецидивів ВКЛ після спле-
нектомії. Ми спостерігали 6 таких пацієнтів. У всіх
випадках лікування виявилося ефективним. Ніх-
то із хворих цієї групи не помер, вони залишають-
ся живими протягом 7–21 року після операції. Слід
зазначити, що у двох пацієнтів після одного курсу
2CdA вдалося отримати повну довготривалу ремісію
хвороби. Так, у хворого Щ. рецидив ВКЛ виник че-
рез 5 років після операції. Було проведено курс лі-
кування 2CdA, одержано повну ремісію, яка триває
16 років. В інших випадках рецидиви виникали по-
вторно, але вчасне призначення 2CdA та/або IFNα
призводило до стабілізації стану і повторної ремісії.
У двох хворих на ВКЛ спленектомію було ви-
конано після попередньо проведеного лікування
2CdA/IFNα. Так, хворій Н. після встановлення діа-
гнозу було призначено 2CdA та метилпреднізолон і
отримано повну клініко-гематологічну ремісію, яка
тривала 11 міс. При виникненні рецидиву хвороби
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀÍ È ß
61Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 4 • ¹ 1 • 2 0 1 2
знову призначили кладрибін з метилпреднізолоном.
Через 16 міс у зв’язку з прогресивним збільшенням
селезінки та рецидивом ВКЛ проведено спленекто-
мію, одержано повну клініко-гематологічну ремісію,
яка триває 84 міс.
В іншому випадку хворому Г. після діагностики
ВКЛ було призначено курс лікування 2CdA. Тера-
пія супроводжувалася побічною дією препарату (га-
рячка, кандидомікоз, дерматит), проте вдалося до-
сягнути ремісії, яка тривала 15 міс. При виникнен-
ні наступного рецидиву проведено лікування IFNα,
отримано чергову часткову ремісію. Через 16 міс у
зв’язку з вираженою спленомегалією, яка супрово-
джувалася компресійним синдромом та лейкопенією
(1,4×109/л), хворому було виконано спленектомію,
одержано часткову ремісію. Через 12 міс після опера-
ції стався рецидив хвороби, було проведено лікуван-
ня IFNα; часткова ремісія тривала 19 міс. Повторне
періодичне лікування IFNα дозволяло утримувати у
хворого часткову ремісію ще протягом 24 міс. Хворий
помер від пневмонії на фоні прогресії лейкемії через
9 років після встановлення діагнозу ВКЛ.
Продемонстровані клінічні випадки свідчать про
те, що застосовуючи препарати аналогів пуринів та
IFNα, можна протягом тривалого часу ефективно
лікувати рецидиви ВКЛ після спленектомії.
Медіана безподійної виживаності (подія — ре-
цидив або смерть від хвороби) усіх хворих на ВКЛ,
які перенесли спленектомію, становила 53 міс (ри-
сунок). 5- і 10-річну безподійну виживаність спо-
стерігали у 45% хворих, 20-річної виживаності до-
сягнуто у 35% хворих. Величини загальної вижива-
ності для цієї групи хворих мало репрезентативні,
тому що пацієнти при рецидиві отримували різні
режими лікування.
Ïîä³ÿ Öåíçóðîâàí³
0 50 100 150 200 250 300 350
Òðèâàë³ñòü æèòòÿ, ì³ñ
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
0,9
1,0
Êó
ì
óë
ÿò
èâ
íà
â
èæ
èâ
àí
³ñ
òü
Рисyнок. Безподійна виживаність хворих на ВКЛ після
перенесеної спленектомії
ВКЛ належить до лімфопроліферативних про-
цесів з високою ефективністю лікування та трива-
лою виживаністю після адекватної терапії. Пока-
зання для лікування ґрунтуються на наявності цито-
пеній, наростаючої спленомегалії, яка свідчить про
прогресування хвороби, виникненні інфекційних
ускладнень [2]. Не вирішено питання про необхід-
ність лікування хворих на ВКЛ за відсутності клініч-
них симптомів та при мінімальних змінах гемограми.
Сучасною стандартною терапією вибору при
ВКЛ залишається застосування препаратів-аналогів
пуринів — 2-хлордезоксіаденозину (2CdA, кладри-
біну) та 2-дезоксикоформіцину (DCF, пентостати-
ну). У деяких випадках показано лікування 1-ї лінії
хворих на ВКЛ препаратами IFNα. Автори демон-
струють вражаючі результати використання анало-
гів пуринів або їх комбінації з IFNα для терапії ВКЛ.
Переважно повна клініко-гематологічна ремісія на-
стає після одного курсу 2CdA у 80–90% хворих [14].
M. Else і співавтори, ретроспективно проаналізу-
вавши 219 пацієнтів з ВКЛ, пролікованих аналога-
ми пуринів, показали, що при застосуванні пентос-
татину як 1-ї лінії лікування повної ремісії вдається
досягти у 81% хворих, часткову — у 13% випадків,
а після лікування кладрибіном повна ремісія вини-
кає у 81%, а часткова — у 19% хворих [4]. Подібні
показники ефективності лікування 2CdA продемон-
стровано і у нашій клініці: після одного курсу тера-
пії 2CdA у 87,5% хворих наступила повна, у 6,3% —
часткова клініко-гематологічна ремісія; тривалість
ремісії більше ніж 76 міс у 60% пацієнтів [2]. Однак
при застосуванні для оцінки ефективності лікуван-
ня ВКЛ критеріїв мінімальної залишкової хвороби
(MRD) показник частоти досягнення повної ремі-
сії після лікування аналогами пуринів знижуєть-
ся, а часткової — підвищується [14]. Аналоги пу-
ринів мають сильну імуносупресивну дію, зокрема
призводять до значного і тривалого зниження CD4
лімфоцитів, нейтропенії, що зумовлює часте ви-
никнення під час лікування тяжких бактеріальних,
вірусних (герпетичної, пневмоцистної та ін.) та інва-
зивних грибкових інфекцій [10, 12]. Деякі хворі ви-
являють первинну резистентність до аналогів пури-
нів або у них наступають часті повторні рецидиви.
У таких випадках рекомендують застосовувати ри-
туксимаб, анти-CD25 або анти-CD22 рекомбінант-
ні імунотоксини [7, 12, 16]. Клінічні результати та-
кої терапії вивчаються, проте за наявності вираже-
ної спленомегалії її ефективність сумнівна [13, 15].
У 3 (11%) хворих, яких ми спостерігали більше 10
років, діагностовано вторинну пухлину. Інші авто-
ри також констатували високу частоту (3,7%) пух-
лин у цих хворих [6]. Ризик виникнення вторинних
пухлин у пацієнтів з 10-річною виживаністю стано-
вить 13,2%, з 20-річною — 24,5% [10]. Зв’язок цього
явища з попереднім лікуванням (спленектомією, хі-
міотерапією) залишається нез’ясованим.
Спленектомія до 80-х років минулого століття
залишалася ефективним методом лікування паці-
єнтів з ВКЛ. Вона призводила до повної або част-
кової нормалізації показників периферичної крові
внаслідок видалення значної частки пухлинної маси
у селезінці, що і ми підтвердили безпосередньо після
операції (повну клініко-гематологічну ремісію — у
80,8%, часткову — у 19,2% хворих). Дослідники по-
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀ ÍÈß
62 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 4 • ¹ 1 • 2 0 1 2
дають різні величини безпосередньої ефективності
спленектомії у хворих на ВКЛ, очевидно, залежно
від критеріїв і термінів її оцінки: повна ремісія — у
42%, часткова — у 58% прооперованих хворих [8];
повна — у 67%, часткова — у 19%, відсутність від-
повіді — у 14% пацієнтів [17]. Очевидно, що спле-
нектомія малою мірою або взагалі не впливає на по-
пуляцію лейкемічних ВК у кістковому мозку. Тому
після появи більш ефективних альтернативних ме-
тодів, здатних вплинути на ерадикацію лейкеміч-
ного клону, роль видалення селезінки у лікуванні
ВКЛ значно знизилася. Все ж автори зазначають,
що 5-річна виживаність хворих на ВКЛ після спле-
нектомії становила 68% [8] і 61% [17]. За результата-
ми спостережень Італійської кооперативної групи з
вивчення ВКЛ (ICGHCL) у 725 хворих 5-річну ви-
живаність після спленектомії спостерігали у 64,1%,
а 10-річну — у 56,1% прооперованих пацієнтів [6].
Наші показники виживаності після операції дещо
нижчі: 5-річна, як і 10-річна безподійна вижива-
ність, становить 45% (див. рисунок). Тривале спо-
стереження дозволило нам встановити 20-річну ви-
живаність у 35% хворих. Подібні результати демон-
струє Л.С. Аль-Раді [1]: з 11 хворих на ВКЛ, у яких
спленектомія була застосована як 1-ша лінія тера-
пії, у 3 хворих було досягнуто стійкої довготривалої
ремісії (24; 16 і 6 років), у 2 пацієнтів неповна ремі-
сія зберігалася більше року, а у 6 хворих вона три-
вала менше року.
Слід врахувати, що, крім нижчої клінічної ефек-
тивності порівняно з аналогами пуринів та IFNα,
відсутності прямого впливу на лейкемічний клон
ВК, спленектомія — це агресивна процедура, яка
проводиться хворому здебільшого в умовах цитопе-
нії, таїть ризик ускладнень і навіть післяоперацій-
ної смертності. До позитивних наслідків спленекто-
мії у хворих на ВКЛ слід віднести відсутність ток-
сичного впливу на гемопоетичну, імунну системи,
нирки, швидке усунення проявів цитопенії [1, 15].
Крім того, деякі автори відзначають після операції
підвищення чутливості до стандартної хіміотерапії у
первинно резистентних хворих та у пацієнтів з час-
тими рецидивами, що, як вважають, може бути зу-
мовлено видаленням стійкого до терапії клону пух-
линних клітин селезінки [9, 18].
Результати наших спостережень, як і повідо-
млення в доступній літературі, свідчать, що спле-
нектомія на теперішній час не втратила свого зна-
чення як метод лікування ВКЛ, хоча показання до
її застосування доволі обмежені. Вона в основному
залишилася методом лікування 2-ї лінії. Видаленню
селезінки (переважно разом із препаратами IFNα)
треба надати перевагу у хворих, у яких необхідно
уникнути вираженого токсичного впливу аналогів
пуринів (ослаблених, з тяжкою патологією печін-
ки, нирок, з тяжкими рекурентними або персисту-
ючими інфекціями, вагітних). Друга група показань
представлена діагностичною процедурою при пер-
винній селезінковій ВКЛ, видаленням селезінки при
її розриві у хворих на ВКЛ (одне наше спостережен-
ня), у хворих з резистентною масивною спленоме-
галією, явищами дискомфорту та різкою цитопені-
єю, насамперед тромбоцитопенією з кровотечами,
коли необхідно досягнути швидкої ліквідації цито-
пенії. Спленектомія як 2-га лінія лікування показа-
на хворим, первинно резистентним до аналогів пу-
ринів та IFNα, з частими повторними рецидивами
після стандартної терапії, з глибокими цитопенія-
ми після такої терапії [15, 16].
Невирішеним залишається питання виявлення
прогностичних предикторів щодо виникнення ре-
цидиву лейкемії після спленектомії.
ВИСНОВКИ
1. Спленектомія у хворих на ВКЛ, проведена у
зв’язку зі спленомегалією та вираженими цитопені-
ями, неефективністю попереднього лікування, без-
посередньо призводить до повної клініко-гематоло-
гічної ремісії (усунення цитопенії, зникнення ВК у
периферичній крові) у 80,8% хворих, у решти — до
часткової ремісії.
2. У хворих на ВКЛ після спленектомії, виконаної
як 1-ша лінія лікування, тривала ремісія (18–25 ро-
ків) наступає у 30,4% випадків, рецидив лейкемії під-
тверджено у 52,2% пацієнтів.
3. Рецидиви ВКЛ після спленектомії успішно під-
даються лікуванню 2CdA та/або препаратами IFNα.
4. Медіана безподійної виживаності (подія —
рецидив або смерть від хвороби) хворих на ВКЛ,
які перенесли спленектомію, становить 53 міс, 5-
і 10-річної виживаності досягнуто у 45% хворих,
20-річної — у 35%.
5. Обговорено сучасні показання до спленекто-
мії в умовах стандартної терапії ВКЛ препаратами
аналогів пуринів та IFNα.
ЛІТЕРАТУРА
1. Аль-Ради ЛС. Волосатоклеточный лейкоз: особеннос-
ти лечения, современная тактика терапии [Дис. к.мед.н.].
Москва: ГУ Гематологический Научный Центр РАМН,
2008. 183 с.
2. Виговська ЯІ, Логінський ВЄ, Масляк ЗВ та ін. Ефек-
тивність лікування 2-хлордезоксіаденозином хворих на во-
лосистоклітинну лейкемію. Укр ж гематол трансфузіол 2008;
8(3): 40–4.
3. Becker SE. The disease with hope: hairy cell leukemia. Clin
J Oncol 2007; 11(5): 731–5.
4. Else M, Ruchlemer R, Osuji N, et al. Long remissions in
hairy cell leukemia with purine analogs: a report of 219 patients
with a median follow-up 12.5 years. Cancer 2005; 104(11): 2442–8.
5. Fanta PT, Saven A. Hairy cell leukemia. Cancer Treatm.
Res. 2008; 142(2): 193–209.
6. Frassoldati A, Lamparelli T, Federico M, et al. Hairy cell leu-
kemia: a clinical review based on 725 cases of the Italian Coopera-
tive Group (ICGHCL). Italian Cooperative Group for Hairy Cell
Leukemia. Leuk. Lymphoma 1994; 13(3–4): 307–16.
7. Gidron A, Tallman MS. Hairy cell leukemia: towards a cura-
tive strategy. Hematol Oncol Clin North Am 2006; 20(5): 1153–62.
8. Golomb HM, Vardiman JW. Response to splenectomy in 65
patients with hairy cell leukemia: an evaluation of spleen weight and
bone marrow involvement. Blood 1983; 61(2): 349–52.
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀÍ È ß
63Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 4 • ¹ 1 • 2 0 1 2
9. Habermann TM. Splenectomy, interferon and treatments
of historical interest in hairy cell leukemia. Hematol Oncol Clin
North Am 2006; 20(5): 1075–86.
10. Hisada M, Chen BE, Jaffe ES, Travis LB. Second cancer
incidence and cause specific mortality among 3104 patients with
hairy cell leukemia: a population-based study. J Natl Cancer Inst
2007; 99(3): 215–22.
11. Jehn U, Bartl R, Dietzfelbinger H, et al. An update: 12-year
follow-up of patients with hairy cell leukemia following treatment
with 2-chlorodeoxyadenosine. Leukemia 2004; 18(9): 1476–81.
12. Kreitman RJ, Pastan I. Immunotoxins in the treatment
of refractory hairy cell leukemia. Hematol Oncol Clin North Am
2006; 20(5): 1137–51.
13. Lauria F, Farconi F. Towards the pharmacotherapy of hairy
cell leukemia. Expert Opin Pharmacother 2004; 5(7): 1523–33.
14. Quaresima M, Iacobelli S, Tempera S, et al. Hairy cell leu-
kemia: prognosis and treatment. Clin Ther 2006; 157(2); 105–9.
15. Robak T. Current treatment options in hairy cell leukemia
and hairy cell leukemia variant. Cancer Treat Rev 2006; 32(5):
365–76.
16. Wanko OS, de Castro C. Hairy cell leukemia: an elusive but
treatable disease. Oncologist 2006; 11(7): 780–89.
17. van Norman AS, Nagorney DM, Martin JK, et al. Splene-
ctomy for hairy cell leukemia. A clinical review of 63 patients. Can-
cer 1986; 57(3): 644–8.
18. Ya-In C, Brandwein J, Pantalony D, et al. Hairy cell leuke-
mia variant with features of intrasinusoidal bone marrow involve-
ment. Arch Pathol Lab Med 2005; 129(3): 395–8.
19. Yu YB, Li CY, Chinn CC, et al. Combined treatment with
splenectomy and cladribin in hairy cell leukemia in Taiwan:
a clinicopathologic study of 5 cases. J Chin Med Assoc 2007;
70(12): 551–5.
SPLENECTOMY IN TREATMENT OF
PATIENTS WITH HAIRY-CELL LEUKEMIA
Y.L. Yevstakhevych, Y.I. Vyhovs’ka,
I.Y. Yevstakhevych, V.F. Indenko, N.V. Pelenyo,
H.B. Lebed’, O.Y. Vyhovs’ka, V.Y. Lohinsky
Summary. An analysis of long-term outcomes of sple-
nectomy in 27 patients with hairy-cell leukemia (HCL)
has been undertaken. Among 25 patients who underwent
splenectomy as a first-line therapy, both 5-year and 10-
year uneventful survivals were achieved in 45%, while a
20-year survival was stated in 35%. Cladribine (2CdA)
proved the most effective treatment for postoperative re-
lapses of HCL. Two patients were initiated on splenectomy
as a second-line therapy after previous management with
2CdA and IFNα turned to be ineffective. Up-to-date indi-
cations for performing splenectomy (combined with IFNα)
as a second-line therapy in HCL have been defined.
Кey words: hairy-cell leukemia, splenectomy,
survival, 2-chlordesoxyadenosine, interferon-α.
Адреса для листування:
Виговська Я.І.
79044, Львів, вул. Чупринки, 45
ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної
медицини» НАМН України
Е-mail: karolj@au.ru
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-101943 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T22:37:38Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького |
| record_format | dspace |
| spelling | Євстахевич, Ю.Л. Виговська, Я.І. Євстахевич, І.Й. Інденко, В.Ф. Пеленьо, Н.В. Лебедь, Г.Б. Виговська, О.Я. Логінський, В.Є. 2016-06-09T12:20:02Z 2016-06-09T12:20:02Z 2012 Спленектомія у лікуванні хворих на волосистоклітинну лейкемію / Ю.Л. Євстахевич, Я.І. Виговська, І.Й. Євстахевич, В.Ф. Інденко, Н.В. Пеленьо, Г.Б. Лебедь, О.Я. Виговська, В.Є. Логінський // Онкологія. — 2012. — Т. 14, № 1. — С. 59-63. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/101943 Проведено аналіз віддалених результатів спленектомії у 27 хворих на волосистоклітинну лейкемію (ВКЛ). Серед 25 хворих на ВКЛ, у яких спленектомію застосовано як 1-шу лінію лікування, 5- і 10-річної безподійної виживаності досягнуто у 45% пацієнтів, 20-річної — у 35%. При рецидиві хвороби після операції найбільш ефективним було лікування 2CdA (кладрибіном). У двох випадках спленектомію проведено як терапію 2-ї лінії після неефективного попереднього лікування 2CdA та IFNα. Визначено сучасні показання до застосування спленектомії (разом з IFNα) як терапії 2-ї лінії при ВКЛ. Ключові слова: волосистоклітинна лейкемія, спленектомія, виживаність, 2-хлордезоксіаденозин, інтерферон-α An analysis of long-term outcomes of splenectomy in 27 patients with hairy-cell leukemia (HCL) has been undertaken. Among 25 patients who underwent splenectomy as a first-line therapy, both 5-year and 10- year uneventful survivals were achieved in 45%, while a 20-year survival was stated in 35%. Cladribine (2CdA) proved the most effective treatment for postoperative relapses of HCL. Two patients were initiated on splenectomy as a second-line therapy after previous management with 2CdA and IFNα turned to be ineffective. Up-to-date indications for performing splenectomy (combined with IFNα) as a second-line therapy in HCL have been defined. Кey words: hairy-cell leukemia, splenectomy, survival, 2-chlordesoxyadenosine, interferon-α. uk Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького Онкологія Оригинальные исследования Спленектомія у лікуванні хворих на волосистоклітинну лейкемію Splenectomy in Treatment of Patients with Hairy-Cell Leukemia Article published earlier |
| spellingShingle | Спленектомія у лікуванні хворих на волосистоклітинну лейкемію Євстахевич, Ю.Л. Виговська, Я.І. Євстахевич, І.Й. Інденко, В.Ф. Пеленьо, Н.В. Лебедь, Г.Б. Виговська, О.Я. Логінський, В.Є. Оригинальные исследования |
| title | Спленектомія у лікуванні хворих на волосистоклітинну лейкемію |
| title_alt | Splenectomy in Treatment of Patients with Hairy-Cell Leukemia |
| title_full | Спленектомія у лікуванні хворих на волосистоклітинну лейкемію |
| title_fullStr | Спленектомія у лікуванні хворих на волосистоклітинну лейкемію |
| title_full_unstemmed | Спленектомія у лікуванні хворих на волосистоклітинну лейкемію |
| title_short | Спленектомія у лікуванні хворих на волосистоклітинну лейкемію |
| title_sort | спленектомія у лікуванні хворих на волосистоклітинну лейкемію |
| topic | Оригинальные исследования |
| topic_facet | Оригинальные исследования |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/101943 |
| work_keys_str_mv | AT êvstahevičûl splenektomíâulíkuvanníhvorihnavolosistoklítinnuleikemíû AT vigovsʹkaâí splenektomíâulíkuvanníhvorihnavolosistoklítinnuleikemíû AT êvstahevičíi splenektomíâulíkuvanníhvorihnavolosistoklítinnuleikemíû AT índenkovf splenektomíâulíkuvanníhvorihnavolosistoklítinnuleikemíû AT pelenʹonv splenektomíâulíkuvanníhvorihnavolosistoklítinnuleikemíû AT lebedʹgb splenektomíâulíkuvanníhvorihnavolosistoklítinnuleikemíû AT vigovsʹkaoâ splenektomíâulíkuvanníhvorihnavolosistoklítinnuleikemíû AT logínsʹkiivê splenektomíâulíkuvanníhvorihnavolosistoklítinnuleikemíû AT êvstahevičûl splenectomyintreatmentofpatientswithhairycellleukemia AT vigovsʹkaâí splenectomyintreatmentofpatientswithhairycellleukemia AT êvstahevičíi splenectomyintreatmentofpatientswithhairycellleukemia AT índenkovf splenectomyintreatmentofpatientswithhairycellleukemia AT pelenʹonv splenectomyintreatmentofpatientswithhairycellleukemia AT lebedʹgb splenectomyintreatmentofpatientswithhairycellleukemia AT vigovsʹkaoâ splenectomyintreatmentofpatientswithhairycellleukemia AT logínsʹkiivê splenectomyintreatmentofpatientswithhairycellleukemia |