Комісія з історії Вітчизняної війни АН УРСР: створення та початок діяльності
Розглядається процес заснування Комісії з історії Вітчизняної війни АН УРСР, формування її штату, розробка напрямків джерельно-пошукової та дослідної роботи, формування плану редакційної підготовки. Рассматривается процесс создания Комиссии по истории Отечественной войны АН УССР, формирования ее...
Saved in:
| Published in: | Український історичний збірник |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/101981 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Комісія з історії Вітчизняної війни АН УРСР: створення та початок діяльності / О. Горобець // Український історичний збірник — 2014. — Вип. 17. — С. 215-225. — Бібліогр.: 54 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859482571024367616 |
|---|---|
| author | Горобець, О. |
| author_facet | Горобець, О. |
| citation_txt | Комісія з історії Вітчизняної війни АН УРСР: створення та початок діяльності / О. Горобець // Український історичний збірник — 2014. — Вип. 17. — С. 215-225. — Бібліогр.: 54 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний збірник |
| description | Розглядається процес заснування Комісії з історії Вітчизняної війни АН
УРСР, формування її штату, розробка напрямків джерельно-пошукової та
дослідної роботи, формування плану редакційної підготовки.
Рассматривается процесс создания Комиссии по истории Отечественной
войны АН УССР, формирования ее штата, разработки направлений поиска
источников и исследовательской работы, формирования плана редакторской подготовки.
The process of creation of Commission of history of the Great Patriotic War of AS
USSR, forming of its state, development of directions of search of sources and
research work, forming of plan of editorial preparation is examined.
|
| first_indexed | 2025-11-24T14:28:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
215
Український історичний збірник, Вип. 17, 2014
УДК 94 (477)
Остап Горобець∗
КОМІСІЯ З ІСТОРІЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ АН УРСР:
СТВОРЕННЯ ТА ПОЧАТОК ДІЯЛЬНОСТІ
Розглядається процес заснування Комісії з історії Вітчизняної війни АН
УРСР, формування її штату, розробка напрямків джерельно-пошукової та
дослідної роботи, формування плану редакційної підготовки.
Ключові слова: Комісія з історії Вітчизняної війни АН УРСР, історіографія
Вітчизняної війни, К.З. Литвин, І.Д. Назаренко, І.І. Слинько, М.І. Супруненко,
Ф.П. Шевченко, П.П. Гудзенко.
Як уже неодноразово зауважувалось у загальноісторичних і спеціальних
історіографічних дослідженнях1, вивчення історії України доби Другої світової
війни розпочалося ще в часи самої війни, пройшло в своєму розвитку декілька
періодів і продовжується й нині. Особливе місце в процесі розгортання до-
слідницької роботи, передовсім у сенсі накопичення документального масиву,
систематизації та первісного узагальнення джерел, що відкладались у вирі
воєнних подій, а також їх підготовки до публікації, належало створеній ще в
роки війни Комісії з історії Вітчизняної війни АН УРСР.
Перша згадка про створення Комісії з історії Вітчизняної війни на загаль-
носоюзному рівні датована ще початком радянсько-німецької війни — поста-
нова Президії АН СРСР від 15 січня 1942 р., а дата 25 серпня 1942 р. вважається
часом її офіційного заснування на базі Комісії із складання хроніки оборони
Москви (заснована рішенням секретаріату МК і ММК ВКП (б) ще в листопаді
1941 р.)2.
Тим часом на початку 1942 р., фактично одночасно зі створенням Комісії з
історії Вітчизняної війни АН СРСР, у структурі АН УРСР формується своя
спеціальна група, що також зайнялася роботою з виявлення і систематизації
документів воєнного часу. Формальна інституалізація цієї установи відбувається
вже на початку наступного року, коли 24 січня 1943 р. ЦК ВКП (б)У ухвалив
рішення про створення Комісії з історії Вітчизняної війни при АН УРСР3. Утім,
————————
∗ Горобець Остап — аспірант Інституту історії України НАН України.
1 Див.: Стецкевич В. Радянська історіографія Другої світової війни // Україна в дру-
гій світовій війні: погляд з ХХІ ст.: Історичні нариси: у 2-х кн. — К., 2011. — Кн. 1. —
С. 43; Руденко Н.М. Про створення Комісії з історії Вітчизняної війни АН УРСР //
Сторінки воєнної історії України. К., 1997. — С. 182.
2 Курносов А.А. Воспоминание — интервью в фонде Комиссии по истории Великой
Отечественной войны АН СССР (организация и методика собирания) // Археографи-
ческий ежегодник за 1973. — М., 1974.
3 Руденко Н.М. Про створення Комісії з історії Вітчизняної війни АН УРСР. —
С. 183.
216
до травня 1944 р. Комісія з історій Вітчизняної війни АН УРСР ще не мала свого
постійно діючого апарату4, оскільки як самостійна науково-дослідна організація
в системі АН УРСР буда сформована згідно з постановою Президії АН УРСР,
ухваленою лише в травні 1944 р., тобто після переїзду АН УРСР з Москви до
Києва5. Тоді ж керівними органами УРСР був затверджений штатний розклад
Комісії і вирішене питання щодо відповідних бюджетних асигнувань для неї6.
Фактично діяльність співробітники Комісії розпочали лише з другої поло-
вини липня 1944 р., як про це свідчить фінансова документація і доповідні
записки її керівництва7.
Добір кадрів робочого апарату було розпочато відразу після одержання
первісного штатного розкладу і вже на кінець 1944 р. в Комісії працювало
17 співробітників, хоча повний штатний розпис передбачав наявність 22 поса-
дових осіб8. До складу комісії у цьому році було включено й групу зі збору і
систематизації матеріалів партизанського руху, що перед тим діяла при відділі
пропаганди і агітації ЦК КП(б)У9. А наступного року штатний розклад Комісії з
історії Вітчизняної війни АН УРСР переглянула Центральна штатна комісія при
РНК УРСР суттєво розширивши її склад до 50 співробітників10.
Штатний розклад Комісії 1945 р. передбачав функціонування таких науко-
вих підрозділів: військово-партизанський відділ, відділ окупаційного режиму,
відділ економіки воєнного часу, відділ персоналії героїв, відділ хроніки і
бібліографії, відділ фондів, бібліотеки11.
Проте, як випливає з робочих звітів Комісії за 1945 р., формування штату
почалось фактично лише після завершення бойових дій і початку демобілізації
військовослужбовців. У звітній записці за 1945 р. зазначалось з цього приводу
«Оскільки значна частина наукових кадрів перебувала в лавах РСЧА і до
закінчення військових дій не могла бути відкликана для роботи за своїм
основним фахом, підбір і комплектування штату наукових співробітників, прак-
тично стали здійсненими лише після демобілізації військовослужбовців, тобто, в
кінці другого півріччя 1945 р.»12.
Зокрема, в першому півріччі 1945 р., Комісія мала всього 17 співробітників,
з них науковців, включаючи й керівний склад, — лише 5 осіб. До кінця 1945 р.
загальну кількість співробітників Комісії було доведено до 43, в тім числі
наукового і науково-допоміжного персоналу — 22. У цей час у Комісії пра-
цювали: голова, заступник голови, вчений секретар, шестеро завідуючих від-
————————
4 ЦДАВО України. — Ф. 4620, оп. 4, спр. 4, арк. 1.
5 Санцевич А.В., Комаренко Н.В. Развитие исторической науки в Академии наук
Украинской ССР, 1936–1986 гг. — Киев, 1986. — С. 62.
6 ЦДАВО України. — Ф. 4620, оп. 4, спр. 4, арк. 1.
7 Руденко Н.М. Про створення Комісії з історії Вітчизняної війни АН УРСР. —
С. 184.
8 ЦДАВО України. — Ф. 4620, оп. 4, спр. 4, арк. 1.
9 Там само. — Арк. 2; спр. 23, арк. 35.
10 Там само. — Арк. 1.
11 Там само. — Арк. 2.
12 Там само.
217
ділами, восьмеро старших наукових співробітників, шестеро молодших науко-
вих співробітників, троє бібліографів, троє бібліотечних працівників, одна сте-
нографістка та один перекладач — 1. З тих чи інших причин залишались
вакантними посади: старших наукових співробітників — 3, зав. архіву — 1,
фотолаборантів — 1, секретар — 1, друкарок — 1, кур’єр — 113.
У першій повоєнній звітній документації особливо наголошувалось на тому,
що у своєму складі Комісія має одного Героя Радянського Союзу, 10 чоловік
орденоносців та 2 чол. медаленосців14. При цьому науковий потенціал Комісії не
особливо вражав своїми академічними показниками. Так, серед наукового та
науково-керівного складу Комісії в цей час було лише чотири особи, які мали
науковий ступінь кандидатів історичних наук, дві особи — кандидатів еко-
номічних наук і ще дві — вчені звання доцентів (у тому числі й голова Комісії
К.З. Литвин)15. Отож, як наголошувалось у звітній документації Комісії, най-
більші труднощі виникли при комплектуванні її складу співробітниками з
вченими ступенями і званнями16.
Зважаючи на специфіку діяльності та особливості комплектування Комісії
кадрами, завдання підвищення кваліфікаційного рівня наукових співробітників,
як зазначало її керівництво, стало одним з провідних завдань її діяльності.
Виходячи з цього, керівництво Комісії виробило цілу низку організаційних
заходів, покликаних поліпшити становище. Зокрема, складовою таких заходів,
стає організація при Комісії гуртків з вивчення німецької мови, що мало значно
полегшити в майбутньому роботу науковців з опрацювання німецьких доку-
ментальних та літературних джерел. На кінець 1945 р. року в Комісії сфор-
мувало три групи з вивчення німецької мови, в яких систематично навчалося:
6 старших наукових співробітників, 6 молодших та 3 бібліографи17.
А ще з числа наукових співробітників Комісії в 1945 р. семеро розпочали
підготовку до здачі кандидатських мінімумів. Четверо співробітників розпочали
роботу з написання кандидатських дисертацій. Серед останніх були і голова
Комісії доцент К.З. Литвин, і завідувач військово-партизанського відділу
І.І. Слинько, і тимчасово виконуючі обов’язки старших наукових співробітників
полковник П.К. Шапа і капітан Д.Ю. Берлінський. Доцент К.З. Литвин писав
дисертаційну роботу, присвячену партії більшовиків як керівникові й орга-
нізатору партизанського руху на Україні. Праці І.І. Слинько і Д.Ю. Берлінського
також були присвячені проблемам історії партизанського руху, зокрема діяль-
ності «рейдуючого з’єднання партизанських загонів двічі Героя Радянського
Союзу С.А. Ковпака» та Житомирського з’єднання партизанських загонів під
командуванням Героя Радянського Союзу О. Сабурова. Полковник П.К. Шапа
темою своєї дисертаційної роботи обрав «Форсування Дніпра і визволення
————————
13 Там само.
14 Там само.
15 Там само.
16 Там само. — Спр. 4, арк. 2; спр. 11, арк. 1, 2, 21; ЦДАГО України. — Ф. 166, оп. 2,
спр. 354, арк. 2.
17 ЦДАВО України. — Ф. 4620, оп. 4, спр. 4, арк. 2.
218
столиці УРСР м. Києва»18. У в звіті зауважувалося, що всі пошукачі планували
захистити свої дисертації вже в наступному році19. А ще вказувалось, що в
поточному році на Вченій раді Інституту історії АН УРСР захистив кан-
дидатську дисертацію завідуючий відділом фондів В.В. Руднєв, щоправда,
темою його роботи стала не історія Великої Вітчизняної війни, а «Крах
білопольської інтервенції в 1920 році»20.
Фактично науково-дослідна діяльність Комісії розпочалась лише в рік завер-
шення війни. Щоправда, як уже зауважувалося раніше, гостро відчувався брак
кадрів і до праці було залучено дуже вузьке коло спеціалістів. Так, аналізуючи
«Тематичний план на 1945 р. Комісії по історії Вітчизняної війни на Україні при
Президії АН УРСР», доходиш висновку, що до дослідної роботи було залучене
не заледве 4–5 осіб. Зокрема, тут як керівник к.і.н. М.І. Супруненко, а без-
посередніми виконавцями виступали к. е. н. Д.В. Гак, Т.С. Золотарьова, Є.В. Са-
фонова, до яких при виконанні окремих видів робіт долучається А.І. Береза та
завідувач воєнно-партизанським відділом підполковник І.І. Слинько21.
У перший рік повноцінного існування Комісії її діяльність розвивалась у
контексті реалізації таких проблем і напрямів: «Вітчизняна війна на Україні»,
«Підготовка до видання документів по історії Вітчизняної війни», «Наукові і
науково-популярні роботи».
В контексті реалізації першого напряму передбачалось «збирання і упоряд-
кування документів і матеріалів по історії Вітчизняної війни на Україні». Для
цього планувались як окремі виїзди в Харківську, Полтавську, Чернігівську,
Житомирську, Вінницьку, Кам’янець-Подільську, Дніпропетровську, Миколаїв-
ську, Одеську, Київську, Сталінську, Ворошиловградську, Кіровоградську, Хер-
сонську і Миколаївську області, а також проведення трьох експедицій в
Кіровоградську, Київську і Чернігівську області. Як окремий напрямок в
діяльності Комісії за даної проблемою декларувався «запис спогадів учасників
Вітчизняної війни та героїв тилу»22.
Реалізуючи завдання збирання й упорядкування документів і матеріалів з
історії Вітчизняної війни, Комісія мала намір тісно співпрацювати з обласними
Комісіями та обласними архівами, що на той час перебували у віданні НКВС.
Отож як окреме завдання в діяльності республіканської Комісії заявлялось
інструктування обласних Комісій23. До участі в роботі на час канікул, упродовж
липня-серпня 1945 р., планувалось залучити студентів Київського державного
університету і Київського педінституту24.
Розпочинаючи роботу по збору матеріалу на місцях, Комісія підготувала
спеціальний «План роботи експедиції збору матеріалів по історії Вітчизняної
війни», в якому наголошувала на наступному: «Роботу потрібно побудувати так,
————————
18 Там само.
19 Там само.
20 Там само. — Спр. 11, арк. 1.
21 Там само. — Спр. 4, спр. 3, арк. 7–9.
22 Там само. — Арк. 7.
23 Там само.
24 Там само.
219
щоб охопити всі села і міста району в цілому. Зібрати в них, по можливості,
повністю матеріали, що складаються: а) з спогадів, б) приватних документів,
в) документів архівних»25.
Ведучи мову про способи організації процесу, розробники «Плану…»
рекомендували ділити експедиції на дві бригади, одна з яких мала працювати
над збором спогадів, а друга — збором архівних матеріалів. Розпочинати роботу
рекомендувалося з районного центру — керівник експедиції зв’язується з сек-
ретарем райкому КП(б)У і головою Райвиконкому, аби отримати від них
необхідну інформацію та вказівки — на що саме потрібно звернути пильнішу
увагу, працюючи саме в цьому регіоні26.
Ставлячи ж вимоги щодо змісту зібраного матеріалу, розробники наго-
лошували на тому, що варто зібрати «побільше спогадів, щоб вони стверд-
жували факти попередників, але разом з тим слід намагатися уникати повторів».
Роблячи зарисовки, фотографії, інші дані, що підтверджують факти події, краще
робити це на місці самої події. Акцентувалась увага й на тому, що хронологічні
дати слід старанно перевіряти, а не йти за спогадами співрозмовника. Спогади
рекомендувалось записувати тією мовою, якою краще всього володіє респон-
дент. Допускалось вносити до записів й усну народну творчість, що могла
утворитися в зв’язку з тією подією, що описувалась. Статистичні відомості
обов’язково потрібно було стверджувати джерелами. По завершенню роботи
бригада мала остаточно упорядкувати справи, підшити та пронумерувати їх,
скласти на них опис. До всього обов’язково мав додаватися звіт із зазначенням
методів роботи та зауважень стосовно повноти матеріалів27.
Цікавим є зауваження щодо способів отримання фотодокументів. Перед-
бачалося, що фотознімки потрібно або придбати у власника за гроші, або (якщо
він відмовляється) — зробити фотокопію-репродукцію, яку обов’язково слід
завірити в місцевих органах влади28. Стосовно ж виявлених архівних матеріалів,
то їх рекомендувалося скопіювати від руки і на машинці та завірити в тій
установі, в якій була взята з оригіналу копія29. Окремо наголошується, що
особливу увагу слід звернути на архівні фонди колишніх установ і організацій
окупантів та на збір документів сільрад, земельних відділів, статистичних бюро,
відділів госзабезпечення, президії виконкомів тощо30.
Стосовно ж методики виявлення та збору матеріалу більше світла проливала
спеціальна «Схема-пам’ятка по збору матеріалів про «Окупаційний режим на
землях України» (село, фабрично-заводське селище, місто)»31. У ній вказу-
валося, що схема збору матеріалів має складатися з двох частин: 1) Військовий і
адміністративно-цивільний окупаційний апарат на місцях; 2) Економічна
————————
25 Там само. — Арк. 9.
26 Там само.
27 Там само. — Арк. 10.
28 Там само. — Арк. 11.
29 Там само.
30 Там само.
31 Тут представлено проект документу. — ЦДАВО, ф. 4620, оп. 4, спр. 3: Кошторис
та плани роботи Комісії, протокол виробничої наради. 1944–1948 р. — Арк. 12–18.
220
політика окупантів. Далі настійно рекомендувалося здійснювати «монографічне
(детально-глибоке) вивчення» місцевості, що передбачало наступні напрямки
дослідження.
По проблемі військового й адміністративно-цивільного окупаційного апа-
рату на місцях вимагалося подавати схеми, карти, конкретні відомості про
місцеву владу, посади і прізвища, «їх злочинну діяльність», про «українську
поліцію»: хто входив, хто здійснював керівництво, які чинилися репресії і яка
здійснювалася «злочинна діяльність»32. Також увагу потрібно було акцентувати
на питання формування господарського німецького апарату, зокрема керівників
та представників відділу господарчого штату Розенберга — хто вони, якою була
їх злочинна діяльність на місцях. Збирати матеріали про біржі праці, їх роботу
по вербуванню та угону населення (цифри, листи, оповідання)33. Інша сфера
посиленої уваги збирачів інформації стосувалася організації німецького суду на
окупованих територіях, діяльності репресивного апарату окупантів, прояви пра-
вових обмежень громадян. Окремо рекомендувалося звернути увагу на орга-
нізацію та функціонування німецьких і румунських освітніх закладів. А також
руйнації і пограбування культурних цінностей34.
Висвітлюючи другий напрямок збирацької роботи — у сфері «економічної
політики окупантів» — рекомендувалося звернути увагу на наступні питання.
Передовсім цікавило питання як запроваджувався німецький «земельний ста-
тут», що намагався ліквідувати колгоспи, обіцяючи селянам одноосібне госпо-
дарство і перехід до «громадського господарства». Відобразити пограбування
колгоспів, що мало бути представлене не голослівно, а з відповідними цифрами і
прикладами. Рекомендувалось обов’язково зафіксувати ставлення місцевих се-
лян до цих заходів німецьких окупантів. Крім того, звернути увагу на оподат-
кування населення, його розміри та методи стягнення, з акцентуванням запо-
діяної шкоди, фіксацією розмірів збитків35.
Проводячи дослідження в індустріальних районах, збирачі мали звернути
увагу на стан промисловості в часи окупації, факти заснування німецьких
приватних товариств, а також прояви злочинства, знущання над місцевим
населенням, факти терору, звірств і розстрілів36.
Окрема увага мала бути звернута на діяльність українських націоналістів:
хто вони, в чому проявлялася їхня діяльність. Але, як видно з аналізу
«Пам’ятки…», Комісію цікавила їхня діяльність не загалом — як противників і
союзників окупантів, а лише винятково «як запроданців і німецьких спіль-
ників»37. Відповідно й ведучи мову про боротьбу українського населення проти
окупантів, тут же згадувався і такий її різновид, як протидія українським
націоналістам. Загалом укладачі інструкції звертали увагу збирачів на те, що
розділ, присвячений боротьбі українського населення проти окупантів і їх
————————
32 Там само. — Арк. 12.
33 Там само. — Арк. 13.
34 Там само. — Арк. 13–14.
35 Там само. — Арк. 15.
36 Там само.
37 Там само. — Арк. 16.
221
«поплічників», форми її вияву — саботаж, некорення, диверсійні акти, підпали,
вихід у партизани тощо — рекомендується розкрити якомога детальніше38.
Насамкінець потрібно було записати й інформацію щодо процесу відновлення
радянської влади на місцях, формах допомоги тилу фронту39.
Як кінцева мета декларувалось завдання «монографічного вивчення про-
цесів дій, що мали місце в дні війни, та збір матеріалів і документів»40.
В контексті реалізації другого напряму, а саме: «Підготовка до видання
документів по історії Вітчизняної війни», було заплановано зусиллями к.і.н.
М.І. Супруненко і Т.С. Золотарьова впродовж січня–листопада 1945 р. підго-
тувати до друку перший том листів від радянських людей, що були вивезені на
каторжну працю в Німеччину (обсягом 15–20 друкованих аркушів).
Упродовж тих самих січня-листопада 1945 р. було заплановано зусиллями
А.І. Береза та І.І. Слинько підготувати до друку й збірник документів про
партизанський рух на Україні. А ще до жовтня 1945 р. планувалося завершити
роботу над підготовкою ще одного документального видання: «Збірник доку-
ментів про Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні», над яким
працювали к.е.н. Д.В. Гак і Є.В. Сафонова.
Крім зазначених тут документальних збірників, в переліку видань, які мали
постати в 1945 р. за результатами роботи Комісії, значились також дві моно-
графії завідувача воєнно-партизанським відділом підполковника І.І. Слинько
«Історія рейдируючого партизанського об’єднання ім. Двічі Героя Радянського
Союзу І.А. Ковпака» (обсягом 8 а.а.) та «Партизанський рух на Україні»
(обсягом 2–3 а.а.). Першу планувалось підготовити на початку — в середині
1946 р, а другу завершити вже в грудні 1945 р. К.е.н. Д.В. Гак до кінця 1945 р.
планував підготувати роботу «Відбудова народного господарства України»
(обсягом 2–3 а.а.). Він же в співавторстві з Т.С. Золотарьовим і Є.В. Сафоновою
на грудень 1945 р. мали завершити написання праці «Окупаційний режим на
Україні» (обсягом 2–3 а.а.). А ще вочевидь спільними зусиллями, оскільки
авторство не вказано планувалось підготувати роботу «Українсько-німецькі
націоналісти — люті вороги народу», також обсягом 2–3 а.а.41 Зазначені роботи
представлені в загальному списку «Наукові і науково-популярні роботи», і лише
за назвами можна здогадуватись, які з цих праць планувались як наукові, а які —
науково-популярні, щоправда, біля останньої позиції зазначено, що її «кінцева
ціль» «пропаганда»42.
Але, як можна дійти висновку з аналізу видавничого плану Комісії по історії
Вітчизняної війни при АН УРСР на 1945 р., результатом її діяльності стала
підготовка трьох монографічних позицій, а саме «Український народ у Віт-
чизняній війні проти німецько-фашистських загарбників» (8 а.а.); «Листи
————————
38 Там само. — Арк. 17.
39 Там само. — Арк. 18.
40 Там само. — Арк. 7.
41 Там само.
42 Там само.
222
радянських людей, вивезених до Німеччини на каторжну працю» (т. 1; 20 а.а.) та
«Збірник документів про партизанську війну на Україні» (15 а.а.)43.
Видавничий план Комісії по історії Вітчизняної війни при АН УРСР на
1946р. передбачав підготовку і передачу до Держвидаву УРСР з метою пуб-
лікації 8 монографічних праць. Щоправда деякі з яких за своїм обсягом більше
нагадують статті, а не монографії. Так, зокрема, голова комісії К.З. Литвин
планував до липня 1946р. підготовити роботу «Партія більшовиків керівник і
організатор партизанського руху на Україні», обсягом лише 1 а.а. Натомість
М.І. Супруненко декларував готовність уже в лютому 1946 р. передати в друк
монографію «Радянська Україна в Великій Вітчизняній війні народів СРСР»,
обсягом 20 а.а. І.І. Слинько зобов’язувався до жовтня 1946 р. таки завершити
книгу «Історія рейдируючого партизанського об’єднання ім. Двічі Героя Радян-
ського Союзу І.А. Ковпака» (обсягом 8 а.а.), що попередньо планувалася до
передачі в друк ще в грудні 1945 р. Вочевидь, як доповнення до праці
І.І. Слинько, Т.С. Золотарьова і Є.В. Сафонової «Окупаційний режим на Украї-
ні» (обсягом 2–3 а.а.), підготовка якої мала бути завершена ще в грудні 1945 р.,
але яка так і не потрапила до видавничих планів ані 1945, ані 1946 рр., мали
розглядатися документальна збірка, підготовлена Ф. П. Шевченко «Окупаційний
режим на Україні (документальний збірник)» (10 а.а.), яку автор мав намір
передати у видавництво в лютому 1946 р. В друк планувалося передати ще одне
документальне видання, згадку про яке зустрічаємо в планах минулого року —
«Листи радянських громадян з фашистської Німеччини» (20 а.а.), упорядником
якого вказано Т.С. Золотарьова. Вчений секретар Комісії к.е.н. Д.В. Гак завер-
шував підготовку монографії «Промисловість України в дні Вітчизняної війни»
(6 а.а.), яку планував передати до Держвидаву УРСР у квітні 1946 р. В.В. Руднєв
у лютому мав передати в друк брошуру про генерала Ватутіна (4 а.а.), а
В.І. Клоков у вересні — працю «Герої соціалістичної праці» (15 а.а.), в жовтні
«Герої партизанської боротьби на Україні» (15 а.а.)44.
Тим часом на кінець 1946 р. кількість співробітників Комісії була доведена
до 61, в тому числі 39 — науковий та науково-керівний персонал, 9 — науково-
допоміжний, 13 — адміністрація та молодший технічний персонал45.
Наявний науковий та науково-допоміжний персонал у цей час по відділах
розподілявся наступним чином: воєнно-партизанський відділ та відділ окупацій-
ного режиму — по семеро співробітників, відділ персоналії героїв — троє, відділ
економіки воєнного часу — шестеро, відділ хроніки і бібліографії — десятеро,
відділ фондів — восьмеро, бібліотека — двоє. Показово, що лише двоє чоловік
обіймали посади старших наукових співробітників, а шістнадцять — були тим-
часово виконуючими обов’язки старших наукових співробітників. Як і раніше
Комісія мала у своєму складі одного Героя Радянського Союзу, 13 нагород-
жених орденами і 12 — медалями46.
————————
43 Там само. — Арк. 8.
44 Там само. — Арк. 8–8 зв.
45Там само. — Спр. 25, арк. 5.
46 Там само. — Арк. 6.
223
Крім того, попри амбітні плани щодо підготовки за наступний рік і захисту
кандидатських дисертацій відразу чотирма співробітниками Комісії, звіт 1946 р.
свідчить, що за рік кількість кандидатів історичних наук не лише суттєво не
збільшилась, а й дещо скоротилася: «Серед наукового та науково-керівного
складу Комісії осіб з науковими ступенями та вченими званнями — 7, в тому
числі: кандидатів історичних наук — 3 чоловіка, економічних — 2, доцентів —
2»47.
Укладачі звіту констатували, що серед штатного наукового та науково-
керівного складу Комісії мала місце деяка плинність, проте «вона не була
значною». Зокрема, упродовж 1946 р. від роботи в Комісії було звільнено голову
Комісії доцента К.З. Литвина в зв’язку з обранням його третім секретарем ЦК
КП(б)У. Крім того, вибуло ще двоє працівників — один тимчасово виконуючий
обов’язки старшого наукового співробітника і двоє молодших («у зв’язку з
виїздом останніх з міста Києва»). Натомість наприкінці 1946 р. троє молодших
наукових співробітників були переведені на посаду тимчасово виконуючих
обов’язки старших наукових співробітників. А загалом упродовж року для
роботи в Комісії було оформлено 24 особи, в тому числі: 8 тимчасово вико-
нуючих обов’язки старших наукових співробітників, 12 — молодших наукових
співробітників і 4 науково-допоміжних працівників48.
В результаті таких дій, як констатувалось у звіті, в основному було за-
вершено комплектування відділів Комісії науковим та науково-допоміжним
персоналом, відповідно до штатного розпису Комісії на 1946 рік49.
І хоча керівництво Комісії констатувало порівняно незначну плинність
кадрів у своїй установі, все ж, аналізуючи її склад, не важко помітити, наскільки
мінливим був її склад, а також відсутність досвіду проведення науково-
дослідної роботи. Адже, скажімо, показники 1946 р. свідчили, що лише 3 особи
працювали в Комісії по два роки, ще 18 — більше одного року, натомість інші
18 — менше року50.
Отож, керівництво установи, «зважаючи на специфіку роботи та особ-
ливості комплектування Комісії кадрами (мається на увазі насамперед немож-
ливість укомплектування штатів за рахунок науковців з оформленими науко-
вими ступенями та достатнім досвідом наукової роботи)», визначило підви-
щення кваліфікаційного рівня наукових співробітників Комісії «одним з
провідних питань в усій роботі в 1946 році». З цією метою було ухвалене
рішення, згідно з яким усі наукові співробітники, що зовсім не мали або мали
незакінчену аспірантську підготовку в кількості 11 осіб були зобов’язані від-
відувати вечірній університет марксизму-ленінізму. Ще восьмеро працівників, за
окремою домовленістю з відділом кадрів АН УРСР, мали регулярно займаються
в аспірантських групах АН УРСР без зарахування їх до складу аспірантів. Крім
того, тих хто готувався до складання кандидатського мінімуму, при Комісії було
————————
47 Там само.
48 Там само.
49 Там само. — Арк. 7.
50 Там само.
224
створено 3 групи з навчання німецької мови, в яких систематично навчалися
10 тимчасово виконуючих обов’язки старших наукових співробітників і шестеро
молодших наукових співробітників51.
Із загальної кількості науковців Комісії, які не мали вченого ступеня
(34 особи), 10 розпочали в 1946 році підготовку кандидатських дисертацій, з
яких одна дисертаційна робота закінчена вже в поточному році. Її автору
П.Т. Городньому, Вчена рада Інституту економіки АН УРСР присудила вчену
ступінь кандидата економічних наук. Решта дисертаційних робіт, розпочатих в
1946 р., планувалось захистити в наступному — 1947 р.52.
А ще треба відзначити, що у грудні 1945 р. було затверджено «Положення
про обласну Комісію з історії Великої вітчизняної війни на Україні та її відділи»,
яке затверджувало структуру обласних комісій й окреслювало завдання окремих
відділів комісії. Отож, згідно з ним, обласні комісії мали відділи: 1) воєнно-
партизанський, 2) відділ персоналій, 3) відділ фондів, 4) архів відділу фондів,
5) відділ хроніки та бібліографії53.
Таким чином, в перші роки свого існування Комісія з історії Вітчизняної
війни АН УРСР відчувала проблеми з укомплектуванням кваліфікованими нау-
ковцями, що мали б відповідну підготовку. Формування відбувалося на базі
кадрів, що не мали відповідної підготовки та не затримувалися в штаті надовго.
Підбір персоналу, склад керівництва та поставлені завдання свідчать про те, що
Комісія виконували значною мірою ідеологічну функцію. Так само і методо-
логічні рекомендації, що їх формулювала Комісія перед задіяними в зборі
матеріалів своїми співробітниками і персоналом, залученим з інших установ
(передовсім студентів київських вузів), спрямовувалися не на те, аби встановити
реальну картину, що панувала на тимчасово окупованим у роки війни укра-
їнських землях, а відобразити пануючі в ідеології радянської держави концепції і
стереотипи, зокрема й щодо діяльності українських націоналістів − Комісію не
цікавила їхня діяльність як противників і союзників окупантів, а лише винятково
«як запроданців і німецьких спільників»54.
КОМИССИЯ ПО ИСТОРИИ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЫ АН УССР:
СОЗДАНИЕ И НАЧАЛО ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
Горобец Остап (аспирант Института истории Украины НАН Украины,
victor_gor@ukr.net)
Рассматривается процесс создания Комиссии по истории Отечественной
войны АН УССР, формирования ее штата, разработки направлений поиска
источников и исследовательской работы, формирования плана редакторской
подготовки.
————————
51 Там само.
52 Там само. — Арк. 5.
53 Там само. — Спр. 8, арк. 1–14.
54 Там само. — Спр. 3, арк. 16.
225
Ключевые слова: Комиссия по истории Отечественной войны АН УССР,
историография Отечественной войны, К.З. Литвин, И.Д. Назаренко,
И.И. Слинько, М.И. Супруненко, Ф.П. Шевченко, П.П. Гудзенко.
THE COMMISSION OF HISTORY OF THE GREAT PATRIOTIC WAR
OF AS USSR: THE PROCESS OF CREATION AND START OF ACTIVITY
Gorobets Ostap (post graduate student of Institute of History of the NAS of Ukraine,
victor_gor@ukr.net)
The process of creation of Commission of history of the Great Patriotic War of AS
USSR, forming of its state, development of directions of search of sources and
research work, forming of plan of editorial preparation is examined.
Keywords: Commission of the Great Patriotic War of AS USSR, historiography
of the Great Patriotic War, K.Z. Litvin, I.D. Nazarenko, I.I. Slinko, M.I. Suprunenko,
F.P. Shevchenko, P.P. Gudzenko.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-101981 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-5848 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T14:28:35Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Горобець, О. 2016-06-09T14:35:13Z 2016-06-09T14:35:13Z 2014 Комісія з історії Вітчизняної війни АН УРСР: створення та початок діяльності / О. Горобець // Український історичний збірник — 2014. — Вип. 17. — С. 215-225. — Бібліогр.: 54 назв. — укр. 2307-5848 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/101981 94 (477) Розглядається процес заснування Комісії з історії Вітчизняної війни АН УРСР, формування її штату, розробка напрямків джерельно-пошукової та дослідної роботи, формування плану редакційної підготовки. Рассматривается процесс создания Комиссии по истории Отечественной войны АН УССР, формирования ее штата, разработки направлений поиска источников и исследовательской работы, формирования плана редакторской подготовки. The process of creation of Commission of history of the Great Patriotic War of AS USSR, forming of its state, development of directions of search of sources and research work, forming of plan of editorial preparation is examined. uk Інститут історії України НАН України Український історичний збірник Проблеми історії XIX–XXI ст. Комісія з історії Вітчизняної війни АН УРСР: створення та початок діяльності Комиссия по истории Отечественной войны АН УССР: создание и начало деятельности The Commission of history of the Great Patriotic War of AS USSR: the process of creation and start of activity Article published earlier |
| spellingShingle | Комісія з історії Вітчизняної війни АН УРСР: створення та початок діяльності Горобець, О. Проблеми історії XIX–XXI ст. |
| title | Комісія з історії Вітчизняної війни АН УРСР: створення та початок діяльності |
| title_alt | Комиссия по истории Отечественной войны АН УССР: создание и начало деятельности The Commission of history of the Great Patriotic War of AS USSR: the process of creation and start of activity |
| title_full | Комісія з історії Вітчизняної війни АН УРСР: створення та початок діяльності |
| title_fullStr | Комісія з історії Вітчизняної війни АН УРСР: створення та початок діяльності |
| title_full_unstemmed | Комісія з історії Вітчизняної війни АН УРСР: створення та початок діяльності |
| title_short | Комісія з історії Вітчизняної війни АН УРСР: створення та початок діяльності |
| title_sort | комісія з історії вітчизняної війни ан урср: створення та початок діяльності |
| topic | Проблеми історії XIX–XXI ст. |
| topic_facet | Проблеми історії XIX–XXI ст. |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/101981 |
| work_keys_str_mv | AT gorobecʹo komísíâzístoríívítčiznânoívíinianursrstvorennâtapočatokdíâlʹností AT gorobecʹo komissiâpoistoriiotečestvennoivoinyanussrsozdanieinačalodeâtelʹnosti AT gorobecʹo thecommissionofhistoryofthegreatpatrioticwarofasussrtheprocessofcreationandstartofactivity |