Експериментальна акустико-емісійна оцінка зародження мікротріщин

• Date: 2013
• Main Authors: Скальський, В.Р., Сімакович, О.Г.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України 2013
• Series: Техническая диагностика и неразрушающий контроль
• Subjects: Научно-технический раздел
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/102590
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Експериментальна акустико-емісійна оцінка зародження мікротріщин / В.Р. Скальський, О.Г. Сімакович // Техническая диагностика и неразрушающий контроль. — 2013. — № 1. — С. 35-38. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Ранні стадії руйнування елементів конструкцій та виробів починаються з утворення і розвитку пластичної деформації, що призводить до руху і взаємодії дислокацій у твердому тілі, а за певних умов вони можуть групуватись і утворювати дислокаційні мікротріщини. Зародження та розвиток останніх є джерелом сигналів АЕ. Амплітуда сигналу пропорційна площі новоутвореної дислокаційної тріщини. Тому для того, щоб виявити появу дефекту методом АЕ, необхідно мати достатню величину утвореної мікротріщини для даного матеріалу, яка б дала амплітуду сигналу під час свого стрибкоподібного утворення, достатню для його реєстрування. За результатами попередніх досліджень авторів встановлено, що найімовірнішим механізмом зародження мікротріщини у твердому тілі є модель її утворення у загальмованій площині дислокаційного скупчення, оскільки тоді необхідно найменшу кількість дислокацій і найменші локальні напруження. Це зумовлено тим, що на початкових етапах дислокаційні ансамблі реагують тільки в своїх смугах ковзання, а за досягнення критичних значень починають об’єднуватись із сусідніми. Як показали наведені у праці результати досліджень, для зародження мікротріщини за згаданим механізмом необхідно 5-6 дислокаційних площин ковзання, які включають приблизно 75 рухомих дислокацій кожна. Амплітуда сигналів АЕ, що супроводжує утворення такого дефекту, становить 0,3...1,3 мВ за чутливості первинного п’єзоперетворювача 1,6?109В/м, що відповідає еквівалентній площі новоутвореного дефекту розміром приблизно 100 мкм2. Для конструкційної гартованої сталі 45 похибка теоретичних розрахунків становить 6...10 %, а для стану поставки 8...15 %, що цілком задовольняє точність діагностичних обстежень реальних об’єктів контролю. Бібліогр. 8 назв, табл. 1, рис. 3