Дослідження фізики процесу взаємодії контурної води та газових покладів у зв’язку з їх вибірковим обводненням
У даній статті розглянуто дослідження фізики процесу взаємодії контурної води та газових покладів у зв’язку з їх вибірковим обводненням. Запропоновано нову комплексну математичну методику дослідження процесів надходження контурних пластових вод у поклади газу, які характеризуються різкою мінливістю...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Физическая инженерия поверхности |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Науковий фізико-технологічний центр МОН та НАН України
2014
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/102860 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дослідження фізики процесу взаємодії контурної води та газових покладів у зв’язку з їх вибірковим обводненням / В.М. Абєлєнцев, М.М. Пеліхатий // Физическая инженерия поверхности. — 2014. — Т. 12, № 1. — С. 123-128. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-102860 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Абєлєнцев, В.М. Пеліхатий, М.М. 2016-06-12T18:09:20Z 2016-06-12T18:09:20Z 2014 Дослідження фізики процесу взаємодії контурної води та газових покладів у зв’язку з їх вибірковим обводненням / В.М. Абєлєнцев, М.М. Пеліхатий // Физическая инженерия поверхности. — 2014. — Т. 12, № 1. — С. 123-128. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1999-8074 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/102860 622.279.23/4 У даній статті розглянуто дослідження фізики процесу взаємодії контурної води та газових покладів у зв’язку з їх вибірковим обводненням. Запропоновано нову комплексну математичну методику дослідження процесів надходження контурних пластових вод у поклади газу, які характеризуються різкою мінливістю літології і фільтраційно-ємнісних властивостей за площею і розрізом покладу. Запропонована математична база може використовуватись для прогнозування ймовірності, характеру і темпів обводнення об’єктів, як ще до початку їх розробки так і об’єктів, які розробляються. В данной статье рассмотрены исследования физики процесса взаимодействия контурной воды и газовых залежей в связи с их выборочным обводнением. Предложена новая комплексная математическая методика исследования процессов поступления контурных пластовых вод в залежи газа, характеризующиеся резкой изменчивостью литологии и фильтрационно-ёмкостных свойств по площади и разрезу залежи. Предложенная математическая база может использоваться для прогнозирования вероятности, характера и темпов обводнения объектов, как ещё до начала их разработки так и объектов, которые разрабатываются. This article deals with the study of physics interaction process contouring water and gas fields due to their selective flooding. A new technique for examining a complex mathematical process proceeds contour formation water in the gas deposits, which are characterized sharp volatility lithology and filtration-capacitive properties in the area and put the cut. The mathematical framework can be used to predict the likelihood, nature and rate of irrigation facilities as before the beginning of their development and facilities are developed. uk Науковий фізико-технологічний центр МОН та НАН України Физическая инженерия поверхности Дослідження фізики процесу взаємодії контурної води та газових покладів у зв’язку з їх вибірковим обводненням Исследования физики процесса взаимодействия контурной воды и газовых залежей в связи с их выборочным обводнением Physics research process water and interaction contour gas deposits in connection with their selectively watered Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Дослідження фізики процесу взаємодії контурної води та газових покладів у зв’язку з їх вибірковим обводненням |
| spellingShingle |
Дослідження фізики процесу взаємодії контурної води та газових покладів у зв’язку з їх вибірковим обводненням Абєлєнцев, В.М. Пеліхатий, М.М. |
| title_short |
Дослідження фізики процесу взаємодії контурної води та газових покладів у зв’язку з їх вибірковим обводненням |
| title_full |
Дослідження фізики процесу взаємодії контурної води та газових покладів у зв’язку з їх вибірковим обводненням |
| title_fullStr |
Дослідження фізики процесу взаємодії контурної води та газових покладів у зв’язку з їх вибірковим обводненням |
| title_full_unstemmed |
Дослідження фізики процесу взаємодії контурної води та газових покладів у зв’язку з їх вибірковим обводненням |
| title_sort |
дослідження фізики процесу взаємодії контурної води та газових покладів у зв’язку з їх вибірковим обводненням |
| author |
Абєлєнцев, В.М. Пеліхатий, М.М. |
| author_facet |
Абєлєнцев, В.М. Пеліхатий, М.М. |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Физическая инженерия поверхности |
| publisher |
Науковий фізико-технологічний центр МОН та НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Исследования физики процесса взаимодействия контурной воды и газовых залежей в связи с их выборочным обводнением Physics research process water and interaction contour gas deposits in connection with their selectively watered |
| description |
У даній статті розглянуто дослідження фізики процесу взаємодії контурної води та газових покладів у зв’язку з їх вибірковим обводненням. Запропоновано нову комплексну математичну методику дослідження процесів надходження контурних пластових вод у поклади газу, які характеризуються різкою мінливістю літології і фільтраційно-ємнісних властивостей за площею і розрізом покладу. Запропонована математична база може використовуватись для прогнозування ймовірності, характеру і темпів обводнення об’єктів, як ще до початку їх розробки так і об’єктів, які розробляються.
В данной статье рассмотрены исследования физики процесса взаимодействия контурной воды и газовых залежей в связи с их выборочным обводнением. Предложена новая комплексная математическая методика исследования процессов поступления контурных пластовых вод в залежи газа, характеризующиеся резкой изменчивостью литологии и фильтрационно-ёмкостных свойств по площади и разрезу залежи. Предложенная математическая база может использоваться для прогнозирования вероятности, характера и темпов обводнения объектов, как ещё до начала их разработки так и объектов, которые разрабатываются.
This article deals with the study of physics interaction process contouring water and gas fields due to their selective flooding. A new technique for examining a complex mathematical process proceeds contour formation water in the gas deposits, which are characterized sharp volatility lithology and filtration-capacitive properties in the area and put the cut. The mathematical framework can be used to predict the likelihood, nature and rate of irrigation facilities as before the beginning of their development and facilities are developed.
|
| issn |
1999-8074 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/102860 |
| citation_txt |
Дослідження фізики процесу взаємодії контурної води та газових покладів у зв’язку з їх вибірковим обводненням / В.М. Абєлєнцев, М.М. Пеліхатий // Физическая инженерия поверхности. — 2014. — Т. 12, № 1. — С. 123-128. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT abêlêncevvm doslídžennâfízikiprocesuvzaêmodííkonturnoívoditagazovihpokladívuzvâzkuzíhvibírkovimobvodnennâm AT pelíhatiimm doslídžennâfízikiprocesuvzaêmodííkonturnoívoditagazovihpokladívuzvâzkuzíhvibírkovimobvodnennâm AT abêlêncevvm issledovaniâfizikiprocessavzaimodeistviâkonturnoivodyigazovyhzaležeivsvâzisihvyboročnymobvodneniem AT pelíhatiimm issledovaniâfizikiprocessavzaimodeistviâkonturnoivodyigazovyhzaležeivsvâzisihvyboročnymobvodneniem AT abêlêncevvm physicsresearchprocesswaterandinteractioncontourgasdepositsinconnectionwiththeirselectivelywatered AT pelíhatiimm physicsresearchprocesswaterandinteractioncontourgasdepositsinconnectionwiththeirselectivelywatered |
| first_indexed |
2025-11-25T15:31:02Z |
| last_indexed |
2025-11-25T15:31:02Z |
| _version_ |
1850516866952331264 |
| fulltext |
Абєлєнцев В. М., Пеліхатий М. М., 2014 © 123
УДК 622.279.23/4
ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИКИ ПРОЦЕСУ
ВЗАЄМОДІЇ КОНТУРНОЇ ВОДИ
ТА ГАЗОВИХ ПОКЛАДІВ
У ЗВ’ЯЗКУ З ЇХ ВИБІРКОВИМ ОБВОДНЕННЯМ
В. М. Абєлєнцев1, М. М. Пеліхатий2
1Український науково-дослідний інститут природних газів,
2Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,
Україна
Надійшла до редакції 28. 03. 2014
У даній статті розглянуто дослідження фізики процесу взаємодії контурної води та газових
по кла дів у зв’язку з їх вибірковим обводненням. Запропоновано нову комплексну математич-
ну ме тодику дослідження процесів надходження контурних пластових вод у поклади газу,
які хара ктеризуються різкою мінливістю літології і фільтраційно-ємнісних властивостей за
пло щею і розрізом покладу. Запропонована математична база може використовуватись для
прогнозуван ня ймовірності, характеру і темпів обводнення об’єктів, як ще до початку їх роз-
робки так і об’ єктів, які розробляються.
Ключові слова: контурні води, поклади вуглеводнів, обводнення, прогнозування.
ИССЛЕДОВАНИЯ ФИЗИКИ ПРОЦЕССА
ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОНТУРНОЙ ВОДЫ
И ГАЗОВЫХ ЗАЛЕЖЕЙ
В СВЯЗИ С ИХ ВЫБОРОЧНЫМ ОБВОДНЕНИЕМ
В. Н. Абеленцев, Н. М. Пелихатый
В данной статье рассмотрены исследования физики процесса взаимодействия контурной воды
и газовых залежей в связи с их выборочным обводнением. Предложена новая комплексная
ма тематическая методика исследования процессов поступления контурных пластовых вод в
за лежи газа, характеризующиеся резкой изменчивостью литологии и фильтрационно-ёмко-
с тных свойств по площади и разрезу залежи. Предложенная математическая база может ис-
поль зо ваться для прогнозирования вероятности, характера и темпов обводнения объектов, как
ещё до начала их разработки так и объектов, которые разрабатываются.
Ключевые слова: контурные воды, залежи углеводородов, обводнение, прогнозирование.
PHYSICS RESEARCH PROCESS
WATER AND INTERACTION CONTOUR
GAS DEPOSITS IN CONNECTION
WITH THEIR SELECTIVELY WATERED
V. N. Abelentsev, N. M. Pelikhaty
This article deals with the study of physics interaction process contouring water and gas fields due
to their selective flooding. A new technique for examining a complex mathematical process proceeds
con tour formation water in the gas deposits, which are characterized sharp volatility lithology and
fil tration- capacitive properties in the area and put the cut. The mathematical framework can be us ed
to predict the likelihood, nature and rate of irrigation facilities as before the beginning of their de ve-
lop ment and facilities are developed.
Keywords: contour water deposits of hydrocarbons, water content, forecasting.
Важливість проблеми полягає в тому, що
на багатьох родовищах газу, які перебува-
ють в розробці, за рахунок обводнення фонд
експлуатаційних свердловин зменшився
більш ніж у два рази. При цьому, на даний
час в цих родовищах зосереджені зна чні за-
паси вуглеводнів. Поклади газу переважно
обводнюються за механізмом вибіркового
ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИКИ ПРОЦЕСУ ВЗАЄМОДІЇ КОНТУРНОЇ ВОДИ ТА ГАЗОВИХ ПОКЛАДІВ...
ФІП ФИП PSE, 2014, т. 12, № 2, vol. 12, No. 2124
надходження пластової води у глибину га-
зо насиченого об’єму. Метою даної статті є
дослідження фізики процесу взаємодії кон-
тур ної води та газових покладів у зв’язку з
їх вибірковим обводненням. Необхідність
та ких досліджень пов’язана з оптимізацією
ви добутку газу.
З аналізу геологічної будови об’єктів роз-
робки нижньо-кам’яновугільних покладів
слідує, що:
• в один експлуатаційний об’єкт об’єднані
горизонти, літологічні пачки і пласти,
від ділені один від одного пластами гли-
ни стих або інших ущільнених порід, які
про стежуються, як правило, без розриву
цілісності на всій площі об’єкту;
• горизонти, пачки і пласти характеризую-
ть ся різною літологічною мінливістю
(не однорідністю) за площиною і роз рі-
зом (ущільнення, заміщення);
• горизонти, пачки і пласти характе ри-
зу ються різкою мінливістю (не од но-
рід ністю) фільтраційно-ємнісних влас-
ти востей (ФЄВ) за площею і розрізом,
осо бливо ефективної товщини, про ни к-
ності і гід ро провідності.
З аналізу розробки об’єктів випливає, що:
▪ об’єднані в один експлуатаційний об’єкт
продуктивні пачки і пласти дренуються
не рівномірно і характеризуються різ ни-
ми значеннями поточних пластових ти-
сків. Це можна пояснити трьома особ-
ли востями геологічної будови об’єктів,
ви кладеними вище;
▪ за периметром об’єкта на межі розділу
газ-вода пластові тиски також ди ферен -
цій овані, в результаті чого формую ть ся
різні за значенням перепади поточ них пла-
стових тисків між газо- і во донасичени ми
середовищами.
З аналізу обводнення випливає, що:
– експлуатаційні об’єкти та свердловини
об воднюються переважно за механізмом
ло кального вибіркового надходження
край ової пластової води на окремих ді-
ля н ках об’єктів у малопотужних (до
15—20 % від загальної товщини пласта)
прошарках, інша частина товщини плас-
та продовжує залишатися газонасиче-
ною і газовіддаючою;
– на інших ділянках покладу контур газ-
вода може залишатися нерухомим і під-
німатися на незначну (10—20 м) висоту.
Для дослідження фізико-математичного
механізму нерівномірного вибіркового об-
воднення покладів газу необхідно ви рі ши ти
пряму задачу — встановити характер ви-
бір кового надходження контурної пла с то вої
води у газонасичені об’єми та розрахувати
параметри її надходження. А саме, визначи-
ти в яких ділянках по периметру і розрізу
по кладу зароджується вибіркове обводнен-
ня, відслідкувати напрямок руху за площею
по кладу, а також розрахувати дебіт, об’єм,
пло щу обводнення.
Запропонований методичний підхід ба зу-
ється на тому, що об’єкт розробки (поклад
газу) по розрізу представляється не однією,
а декількома збільшеними свердловинами,
за простяганням яких виділяються секто-
ри (зони). Критерієм виділення збільшених
свер дловин є ізоляція горизонтів, пачок і
пла стів один від одного за розрізом об’єкта
гли нистими або іншими низькопроникни-
ми породами, а також різні значення поточ-
них пластових тисків при розробці об’єкта.
Критерієм виділення секторів є наявність на
площі покладів ділянок із різними усеред не-
ними значеннями ФЄВ, у першу чергу гід-
ро провідності.
Для математичного вирішення задачі про-
сування крайової пластової води в багато-
пла стовий поклад газу використані відомі в
гідродинаміці рівняння [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8,
9, 10, 11, 12]. Виходячи з умов запропо но-
ваного підходу, розрахунки й оцінки вико-
нуються роздільно за кожним продукти в ним
горизонтом, пачкою або пластом, що скла -
дають поклад газу, тобто роздільно у кож -
ній виділеній збільшеній свердловині. При
вирішенні задачі конкретно на кожній збіль-
шеній свердловині послідовно встановлю-
ються наступні параметри.
1. Початковий радіус межі розділу газ-
вода для кожної збільшеної свердловини (го-
ри зонту, пачки, пласта), прийнятої у вигляді
пів кола, визначається виразом:
або звідки
2
3
o360
R iS π
=
2
3 2
S R ϕ
=
В. М. АБЄЛЄНЦЕВ, М. М. ПЕЛІХАТИЙ
ФІП ФИП PSE, 2014, т. 12, № 2, vol. 12, No. 2 125
,
де R3 — початковий радіус збільшеної сверд-
ловини, м;
S — площа її газоносності, м2;
i, φ — центральний кут півкола, від по від но,
у градусах і радіанах.
2. Коефіцієнт п’єзопровідності во до-
насиченої її частини (за контуром га зо но с-
но сті) визначається виразом:
,
де χ — коефіцієнт п’єзопровідності, м2/с;
Kпр — середній для водоносного пласта ко-
ефіцієнт проникності, м2;
μ — динамічна в’язкість води при пла с то вій
температурі, МПа × с;
m — коефіцієнт пористості, у частках оди-
ниці;
βВ — коефіцієнт пружності пластової води,
1/МПа;
βск — коефіцієнт пружності кістяка (скелету)
породи, 1/МПа;
β* — коефіцієнт пружноємності во до но с ної
частини пачки (пласта), 1/МПа.
3. Параметр Фур’є (безрозмірний час)
визначається виразом:
,
де f0, f0n–1 — параметр Фур’є, безрозмірна ве-
личина;
tn, tn–1 — проміжки часу, по відношенню до
яких визначається пониження поточних пла-
стових тисків на стінці збільшеної свердло-
вини, с.
Параметр Фур’є (f0) потрібен для виз-
начення функції Р(f0), Р(f0n–1) на базі якої, в
свою чергу, визначається дебіт надходження
пластової води в збільшену свердловину.
4. Дебіт надходження пластової води в
збільшену свердловину визначається на базі
рівняння Ван-Евердінгена і Херста:
,
звідки слідує
,
де qвn — дебіт надходження пластової
води в збільшену свердловину за термін
∆tn(tn – tn–1 ), м
3/с;
Рн, Р(R3) — відповідно, початковий і се-
редній поточний на термін tn пластові тиски
на стінці збільшеної свердловини (на межі
роз ділу газ—вода), МПа;
h — середня для водоносного пласта ефек-
тивна товщина, м;
Р(f0), Р(f0n–1) — функції безрозмірного часу f0,
f0n–1 (параметра Фур’є), значення котрих за-
лежить від обраної умови на зо в ні шній межі
водоносного пласта. Розрахунки функції
P(f0), Р(f0n–1) ускладнені, тому скла де ні [8]
таблиці їх визначення при визначених зна-
ченнях параметра Фур’є.
При розрахунках дебіту надходження
пла стової води в збільшену свердловину ве-
ли чини ефективної товщини і коефіцієнта
про никності у водонасиченій частині пласта
приймаються рівними їхнім середньозваже-
ним величинам у газонасиченій частині
пла ста. Середній поточний пластовий тиск
(P(R3)) на межі розділу газ-вода ви зна ча є ть-
ся згідно карт ізобар.
5. Об’єм пластової води, що надійшов в
збільшену свердловину за термін ∆tn(tn – tn–1),
визначається виразом:
.
Сумарний об’єм пластової води, що на-
дій шов у збільшену свердловину до терміну
tn, визначається виразом:
,
де Qв — об’єм пластової води , що надійшов,
м3; tn, tn–1 — проміжки часу, за який пластова
вода надходила в збільшену свердловину, с.
Об’єм пластової води, що надійшов в по-
клад, зайняв частину раніше газонасиченого
об’єму, що призвело до зменшення початко-
вого радіуса межі поділу газ-вода.
6. Поточний радіус межі поділу газ-вода
на термін tn визначається виразом:
3
2SR =
ϕ
пр пр
в ск( )
K K
m ∗χ = =
µ β +β µβ
0 2
3
2 ntf
R
πχ
=
ϕ
1
0 1 2
3
2 n
n
tf
R
−
−
πχ
=
ϕ
в
3 н 0 0 1
пр
( ) ( )n
n
qP R P P f f
K h
( )
( )
н 3пр
вn
0 0 1n
P P RK h
q
P f f −
− ϕ = ×
µ −
в вn n nQ q t= ∆
в в 1 1 в 1n n н n nQ q t q t t
ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИКИ ПРОЦЕСУ ВЗАЄМОДІЇ КОНТУРНОЇ ВОДИ ТА ГАЗОВИХ ПОКЛАДІВ...
ФІП ФИП PSE, 2014, т. 12, № 2, vol. 12, No. 2126
,
де R3, R(tn) — відповідно, початковий і по-
то чний радіуси межі поділу газ-вода збіль-
шеної свердловини, м;
h — середньозважена ефективна товщина, м;
α, αзал — відповідно, коефіцієнти по чат кової
і залишкової газонасиченості, част. од.
Цей вираз дозволяє врахувати неповноту
витиснення газу водою. Передбачається та-
кож, що вся пластова вода, яка надійшла в
збіль шену свердловину, локалізована за пе-
риметром, тобто зменшення початкового
ра діуса відбулося за рахунок рівномірного
стя гування контуру газоносності. Така си ту-
ація можлива лише при рівномірному під й-
о мі площини розділу газ-вода по всьому пе-
риметру збільшеної свердловини.
7. Площа обводнення збільшеної сверд-
ловини, за умови її обводнення за рахунок
під йому розділу газ—вода, розраховується
на базі виразу:
,
або
,
де SK — обводнена приконтурна площа
збіль шеної свердловини, м2;
8. Середні значення фазової проникності
для води в обводненій зоні збільшеної сверд-
ловини та ефективної водонасиченої товщи-
ни, за якою відбувалося надходження в неї
пла стової води, оцінюються на базі рівняння
Дюпюі:
,
звідки випливає
,
де — середнє значення фазової про ни-
кності для води в обводненій зоні збільшеної
свердловини, м2;
hв — середня ефективна водонасичена тов-
щина обводненої зони, м;
qв — дебіт надходження пластової води за
термін ∆tn, м
3/с;
Р(R3), P(tn) — відповідно, середній поточний
пластовий тиск на стінці збільшеної свердло-
вини (на початковій межі розділу газ-вода) і
середньозважений поточний пла стовий тиск
у газонасиченій її частині на термін tn, МПа.
Варто зауважити, що спочатку неві домі
значення фазової проникності від но сно води
( ) та значення ефективної водонасиченої
товщини (hв) на базі рівняння Дюпюі об-
чи слю ються в добутку. Потім — методом
по с лі до вних наближень за таблицями Леве-
ре т та під бираються такі значення і роз-
раховуються такі значення hв, щоб при
їхньому мно же нні отримати величину ×
hв, отриману на базі рівняння Дюпюі.
9. Визначення фактично обводненої пло-
щі збільшеної свердловини оцінюється на
базі виразу:
,
де
Sф — площа фактично обводненої зони
(ділянки) збільшеної свердловини, м2;
Qв — об’єм пластової води, що впровадила-
ся, м3.
На думку авторів, визначення саме вели-
чини обводненої площі в межах збільшеної
свер дловини (горизонту, пачки або плас ту)
має принципове значення для встановлен-
ня механізму, за допомогою якого вода на-
дій шла в газонасичений об’єм збільшеної
свер дловини. Очевидно, що при тому само-
му об’ємі впровадженої води, яка надійшла
в поклад, мінімальна площа обводнення
збіль шеної свердловини буде, у випадку її
фронтального вертикального підйому, тоб-
то підйому ГВК, рівномірна за всим пери-
ме тром покладу. Якщо фактично отримана
площа обводнення перевищує можливу пло-
щу обводнення за рахунок рівномірного під-
йому ГВК, це є свідченням того, що на од ній
або декількох ділянках вода надійшла всере-
дину збільшеної свердловини істотно далі
( )
2 в
3
зал
2( )n
QR t R
mh
= −
ϕ α −α
2 2
3 ( )
2 2K nS R R tϕ ϕ
= −
( )( )2 2
32K nS R R tϕ
= −
ф
пр в
в
2
ln
n з n
з
n
K h
q P R P tR
R t
( )
( ) ( )
3
в
ф
пр в
3
lnn
n
n
Rq
R t
K h
P R P t
µ
=
ϕ −
ф
прK
ф
прK
ф
прK
ф
прK
( )в в залQ Smh= α −α
( )
в
ф
в зал
QS
mh
=
α −α
В. М. АБЄЛЄНЦЕВ, М. М. ПЕЛІХАТИЙ
ФІП ФИП PSE, 2014, т. 12, № 2, vol. 12, No. 2 127
поточного контуру ГВК. Тобто, це свід чить
про нерівномірне вибіркове просування кон-
туру поточного ГВК по периметру збіль ше-
ної свердловини.
10. Автори вважають, що вибіркове (а ні -
зотропне) або рівномірне обводнення збіль-
шеної свердловини можливо описати рів-
нянням:
,
де Sф — площа фактично обводненої ділянки
збільшеної свердловини, м2;
SK — площа, яку б зайняв об’єм води, що
надійшов у фактично обводнену зону, за
умо ви її руху за механізмом рівномірного
під йому ГВК (рівномірного стягування кон-
ту ру газоносності);
Kобв. — безрозмірний параметр, що авто-
ри пропонують розглядати як критерій рів-
но мірного або нерівномірного обводнення
збільшеної свердловини (покладу газу) і ін-
тен сивності вибіркового обводнення.
Закінчимо наступними основними вис-
новками:
▪ запропоновано нову комплексну і ма те-
ма тичну методику дослідження процесів
надходження контурних пластових вод
у експлуатаційні об’єкти (поклади газу),
які характеризуються різкою мінливістю
(не однорідністю) літології і ФЄВ за пло-
щею і розрізом;
▪ на відміну від існуючих, запропонова-
на методика дозволяє встановити або
спро гнозувати переважний механізм об-
воднення об’єкта: або це відносно рів-
но мірний по всьому периметру об’єкта
під йом газоводяного контакту, або це ви-
біркове, нерівномірне по периметру об’-
є кта, надходження контурних пластових
вод;
▪ математична база методики дозволяє за
кожною збільшеною свердловиною і се-
ктором послідовно оцінювати об’єми
пла стової во ди, які надходять в пласти,
ефе ктивну водонасичену товщину, площу
обвод нен ня, напрямок та швидкість руху
пла с тових вод, кількість пластів, які обво-
д нюються, переважний механізм їх об-
воднення;
▪ кінцева мета та особливість методики по-
лягає не у встановленні абсолютної ве-
личини об’єму впровадженої у пок лад
газу пластової води, а у визначенні ви бір-
кового характеру цього надходження за
площею та розрізом покладу;
▪ запропонована математична база по т рі б-
на для прогнозування ймовірністі, ха ра-
к те ру і темпів обводнення об'єктів, як ще
до початку їх розробки так і об’єктів, які
пе ребувають у розробці.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абасов М. Т., Оруджалиев Ф. Г. Газогидро-
динамика и разработка газоконденсатных
ме сторождений. — М.: Недра, 1989.
2. Вяхирев Р. И., Галимов А. К., Леонтьев И. А.
Моделирование процессов регулиро ва ния
про движения пластовой воды на Оренбург-
ском месторождении. — Реф. сб.: Сер.
Раз работка и эксплуатация газовых и га зо-
кон денсатных месторождений. — М.: ВНИ-
ИЭгазпром, 1982, № 2. — С. 8—11.
3. Гидродинамика процессов повышения неф-
те отдачи / В. М. Ентов, А. Ф. Зазовский. —
М.: Недра, 1989. — 232 с.
4. Закиров С. Н., Лапук Б. Б. Проектирование
и разработка газовых месторождений. —
М., «Недра», 1974. — 374 с.
5. Закиров С. Н. Теория и проектирование раз-
ра ботки газовых и газоконденсатных ме сто-
ро ждений. — М.: Недра, 1989.
6. Кондрат Р. М. Газоконденсатоотдача плас-
тов. — М.: Недра, 1992. — 255 c.
7. Коротаев Ю. П., Гуревич Г. Р., Мамовов И. —
Экспериментальное изучение процесса вы-
теснения двухфазной углеводородной смеси
водой на модели пласта. — Изв. ВУЗов: Сер.
Нефть и газ, 1976, № 9. — С. 39—42.
8. Кристеа Н. Подземная гидравлика. — М.:
Гостоптехиздат, 1961, Т. 1. — 343 с.
9. Правила разработки газовых и газоконден-
сатных месторождений. — М.: Недра, 1971.
— 104 с.
10. Сливнев В. Л. Математическое моделирова-
ние процессов конусообразования при раз-
работке газовых и газоконденсатных мес то-
ро ждений. — М. ИРЦ Газпром, 1995. — 94 с.
11. Шмыгля П. Т. Разработка газовых и газокон-
денсатных месторождений. – М., «Недра»,
1971, 277 с.
12. Абєлєнцев В. М. Особливості обводнення
газоконденсатних та нафтових покладів ро-
довищ Дніпровсько-Донецької западини /
ф
и
K
S
K
S
=
ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИКИ ПРОЦЕСУ ВЗАЄМОДІЇ КОНТУРНОЇ ВОДИ ТА ГАЗОВИХ ПОКЛАДІВ...
ФІП ФИП PSE, 2014, т. 12, № 2, vol. 12, No. 2128
В. М. Абєлєнцев, А. Й Лур’є, М. Ю Не-
стеренко // Вісн. Харк. Нац. ун-ту. — 2013,
№ 1084. — С. 9—14.
LІTERATURA
1. Abasov M. T., Orudzhaliev F. G. Ga zo gid ro-
di namika i razrabotka gazokondensatnyh me-
storozhdenij. — M.: Nedra, 1989.
2. Vyahirev R. I., Galimov A. K., Leont’ev I. A.
Mo delirovanie processov reguliro va niya pro-
d vizheniya plastovoj vody na Orenburg skom
me storozhdenii. — Ref. sb.: Ser. Raz rabotka
i ekspluataciya gazovyh i ga zo kon densatnyh
me storozhdenij. — M.: VNIIEgazprom, 1982,
No. 2. — P. 8—11.
3. Gidrodinamika processov povysheniya nef te-
ot dachi / V. M. Entov, A. F. Zazovskij. — M.:
Nedra, 1989. — 232 p.
4. Zakirov S. N., Lapuk B. B. Proektirovanie i
razrabotka gazovyh mestorozhdenij. — M.,
«Nedra», 1974. — 374 p.
5. Zakirov S. N. Teoriya i proektirovanie raz ra -
bo tki gazovyh i gazokondensatnyh me sto ro zh-
denij. — M.: Nedra, 1989.
6. Kondrat R. M. Gazokondensatootdacha plas-
tov. — M.: Nedra, 1992. — 255 p.
7. Korotaev Yu. P., Gurevich G. R., Mamovov I.
— Eksperimental’noe izuchenie processa vy-
te sneniya dvuhfaznoj uglevodorodnoj smesi
vodoj na modeli plasta. — Izv. VUZov: Ser.
Neft’ i gaz, 1976, No. 9. — P. 39—42.
8. Kristea N. Podzemnaya gidravlika. — M.: Gos-
top tehizdat, 1961, Vol. 1. — 343 p.
9. Pravila razrabotki gazovyh i gazokondensatnyh
mestorozhdenij. — M.: Nedra, 1971. — 104 p.
10. Slivnev V. L. Matematicheskoe modelirova nie
processov konusoobrazovaniya pri razrabotke
gazovyh i gazokondensatnyh mes to ro zhdenij.
— M. IRC Gazprom, 1995. — 94 p.
11. Shmyglya P. T. Razrabotka gazovyh i ga zo kon-
den satnyh mestorozhdenij. — M., «Nedra»,
1971, 277 p.
12. Abєlєncev V. M. Osoblivostі obvodnennya ga-
zo kondensatnih ta naftovih pokladіv rodovisch
Dnі provs’ko-Donec’koї zapadini / V. M. Abє -
lєncev, A. J Lur’є, M. Yu Nesterenko // Vіsn.
Hark. Nac. un-tu. — 2013, No. 1084. — P. 9—14.
|