Туристичний продукт як об'єкт виробничого підприємництва

В роботі розглядається питання необхідності визначення економічної сутності туристичного продукту та його складових елементів, виокремлення характерних особливостей туристичних продуктів як об'єктів пропозиції на споживчому ринку. Уточнена термінологія щодо кінцевої продукції в туризмі, виявле...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2005
1. Verfasser:	Ткаченко, Т.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2005
Schlagworte:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/10326
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Туристичний продукт як об'єкт виробничого підприємництва / Т.І. Ткаченко // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 67. — С. 130-135. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859792233670115328
author	Ткаченко, Т.І.
author_facet	Ткаченко, Т.І.
citation_txt	Туристичний продукт як об'єкт виробничого підприємництва / Т.І. Ткаченко // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 67. — С. 130-135. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.
collection	DSpace DC
description	В роботі розглядається питання необхідності визначення економічної сутності туристичного продукту та його складових елементів, виокремлення характерних особливостей туристичних продуктів як об'єктів пропозиції на споживчому ринку. Уточнена термінологія щодо кінцевої продукції в туризмі, виявлені характерни особливості турпродукту та пропозиції. В работе рассматривается вопрос необходимости определения экономической сущности туристического продукта и его составляющих, выделения характерных особенностей туристических продуктов как объектов предложения на потребительском рынке. Уточнена терминология, касающаяся конечной продукции в туризме, выявлены характерные особенности турпродукта и предложения. In work the question of necessity of definition of economic essence of a tourist product and its components, allocation of prominent features of tourist products as objects of the offer in the consumer market is considered. The terminology concerning end production in tourism is specified, prominent features tourist product and offers are revealed.
first_indexed	2025-12-02T11:53:36Z
format	Article
fulltext	Смилык Д.А РЕФОРМИРОВАНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ КАЗНАЧЕЙСКОГО ОБСЛУЖИВАНИЯ БЮДЖЕТОВ ВСЕХ УРОВНЕЙ В УКРАИНЕ 130 5. Заключение на проект закона Украины «О Государственном казначействе Украины». 6. Указ президента Украины № 676/2005 от 20 апреля 2005 г. Ткаченко Т.І. ТУРИСТИЧНИЙ ПРОДУКТ ЯК ОБ’ЄКТ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА Постановка проблеми. Розвиток туризму за принципами сталості може бути забезпечений завдяки дії організаційно-економічних механізмів регулювання ринку в цілому та кожного його елементу. Основними елементами ринку, як відомо, є попит, пропозиція, ціноутворення та конкуренція. Пропозиція в туризмі, в якості якого виступає продукт, в сучасній літературі і практиці характеризується неоднозначно і представ- лена різнорідними об’єктами. Специфіка господарської діяльності в сфері туризму та продукції, що виробляється і пропонується на ринку суб’єктами господарювання цілого комплексу галузей економіки, призвели до формування і вико- ристання таких термінів, як “туристична послуга”, “туристичний товар”, “туристичний продукт”. Особ- ливість джерел формування та ресурсного забезпечення туристичного продукту обумовили появу таких специфічних об’єктів пропозиції, як дестинація – місця (місцевості), привабливі для туристів як готовий туристичний продукт (туристські центри і напрями, конкретні міста і села, підприємства туристичної сфе- ри з відомою маркою тощо) [1], природні та антропогенні ресурси, засоби розміщення [2], заклади харчу- вання, заклади розваг тощо [3]. Туризм, як і більшість галузей нематеріальної сфери економіки, має власну виробничу базу і виробни- чий цикл, де в результаті поєднання засобів виробництва з робочою силою виробляються певний продукт, певні споживчі вартості, які, як правило, мають нематеріальне походження і придбавають форму послуги. У той же час виникає проблема віднесення окремих видів економічної діяльності в туризмі до виробничої чи комерційної сфери підприємництва. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що до теперішнього часу в законодавчих та норма- тивних документах, спеціальній літературі з питань розвитку туризму відсутнє єдине розуміння змісту на- званих вище термінів. Часто усі поняття ототожнюються, що пов’язано з неоднозначністю трактування понять “туризм” та “товар” у широкому і вузькому їх розумінні. Так, наприклад, на думку відомого вчено- го з США Котлера Ф. “продукт – це сукупність всього того, що можливо запропонувати на ринку увазі споживача для придбання, використання чи споживання, що здатне задовольнити потребу або бажання. Він включає в себе фізичні об'єкти, послуги, місця, організації та ідеї” [4, с.290]. Група українських авторів розглядає туристичний продукт з суто організаційно-технологічного боку формування та реалізації туру (автори Закону України "Про туризм" від 1995 р.) [5];окремі російські вчені – характеризують туристичний продукт з правової точки зору (Пузакова Є.П., Честнікова В.А.)[6, с 34]; певна частина вчених, враховуючи особливості ринкових відносин, вказує на економічну роль туристич- ного продукту в процесі задоволення платоспроможного попиту туристів на туристичні послуги під час їх подорожі (Бейдик О.О [7, с.94], Ісмаєв Д.К. [8], Дурович О.П., Копанєв О.С.[9, с.22]). Повна солідарність авторів щодо комплексного характеру туристичного продукту роз’єднує їх плат- форми щодо складових елементів туристичного продукту. Відсутність методологічних підходів до сутнісної характеристики туристичного продукту як об’єкту пропозиції на ринку в подальшому негативно впливає на чіткість розроблення стратегії та обґрунтування економічної та комерційної політики тури- стичних підприємств. Таким чином, до невирішених проблем в туризмі слід віднести необхідність визначення економічної сутності туристичного продукту та його складових елементів з різних точок зору, виокремлення характер- них особливостей туристичних продуктів як об’єктів пропозиції на споживчому ринку. Основною метою статті є уточнення термінології щодо кінцевої продукції в туризмі, виявлення харак- терних особливостей її пропозиції, а також визначення концептуальних засад віднесення підприємницької діяльності в туризмі до певного виду. Викладання основного матеріалу. В основі будь-якої людської діяльності знаходяться: мета, засоби, результат і сам процес [10, т. 8, с.180]. Людська діяльність є основою існування людини і реальною рушійною силою суспільного прогресу. Суб’єкт діяльності (людина) впливає на об’єкт діяльності – ма- теріал (духовний або матеріальний), який повинен після закінчення відповідного процесу отримати нову форму і властивості, тобто перетворитися у продукт діяльності (ідея, творчий продукт, матеріальний про- дукт, послуга, знання). Різноманіття типів і форм діяльності людини визначає розподіл процесу на духов- ну і матеріальну, виробничу, трудову і нетрудову діяльність, – так трактує Велика радянська енциклопедія поняття людської діяльності на сучасному етапі. Усе різноманіття підприємницької діяльності за видами і призначенням класифікується на виробничі, комерційні, фінансові та консультаційні (консалтингові) групи [11]. Виробниче підприємництво включає наступні види діяльності: інноваційну, науково-технічну діяльність, безпосереднє виробництво товарів та послуг, організацію їх споживання, а також інформаційну діяльність у цих галузях. До комерційного підприємництва відносять: торговельну, торгово-закупівельну та торгово- посередницьку діяльність, а також різні угоди та операції на товарних біржах. Особливим видом підприємницької діяльності є фінансове (або фінансово-кредитне) та консуль- Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 131 таційне (консалтингове) підприємництво. До першої групи відносять обіг, обмін вартостей, які проника- ють і у виробничу, і в комерційну сферу (лізінг, аудит, страхову справу, банківські операції, а також фон- дові біржі). До другої групи відносять таку перспективну групу, як консультаційне підприємництво за різними формами та видами діяльності підприємств в умовах ринку. З вище наведеної класифікації можливо зробити висновок, що туристичний бізнес, як унікальний вид діяльності тяжіє до першої класифікаційної групи – виробничого підприємництва. Складніше справа з ви- значенням кінцевого результату туристичної діяльності – туристичного продукту, дискусії з приводу сут- ності і складових якого тривають в наукових колах до теперішнього часу. Найбільш повне визначення досліджуваного терміну з економічної точки зору надано в Законі Ук- раїни “Про туризм” (в редакції від 2003р.), в якому зазначається, що “туристичний продукт – це поперед- ньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що ре- алізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги переве- зення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов’язані з перевезенням і розміщенням (послу- ги з організації відвідувань об’єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо)” [12]. Науковці московської школи під керівництвом Квартальнова В.О. стверджують, що “туристский продукт – это совокупность вещественных (предметов потребления) і невещественных (в форме услуги) потребительных стоимостей, необходимых для удовлетворения потребностей туристов, которые во время его путешествия” [13, с.106]. Разом з тим, пізніше, підводячи підсумок щодо складових туристського про- дукту, автори зазначають: “Продукт туристский состоит из трех частей: тур, туристско-экскурсионные ус- луги, товары” [14, c.178 ], що на наш погляд, не досить коректно з погляду визначень цими же авторами понять “тур” і “туристсько – екскурсійна послуга”. Значно ширше характеризують туристичний продукт іноземні спеціалісти Дайан А. та Букерель Ф. Термін “продукт” трактується авторами як якість або суть конкретних чи абстрактних речей: їжа, що при- готовлена кухарем ресторану, або послуга гіда, який знайомить туриста з даною місцевістю чи музеєм, тобто туристичний продукт є сукупністю різносторонніх елементів [2, с.292]. Під елементами туристично- го продукту автори розуміють різного роду ресурси – природні, культурні, архітектурні, історичні, ви- значні місця, технологічні можливості, природнокліматичні та антропогенні ресурси, які створюють умо- ви і є визначальними ресурсними факторами здійснення подорожі, а також засоби розміщення, заклади харчування, транспортні підприємства, – тобто все те, що нами розуміється як інфраструктура або ма- теріально-технічна база туризму. 3 такою думкою з першого погляду важко погодитися, оскільки турист впродовж подорожі споживає готові товари і послуги як продукт праці підприємств туристичної індустрії, а не самі підприємства. Од- нак, у даному випадку не має місце змістовної помилки перекладу. Мова іде про іншій підхід до характе- ристики туристичного продукту як товару на ринку. На цій характеристиці туристичного продукту зосе- реджують увагу більшість зарубіжних авторів – відомих маркетологів. З погляду маркетингу будь-яка послуга, здійснювана на комерційній основі, є товаром. У зв'язку з цим існує точка зору, що більшість положень “класичного” промислового маркетингу можна віднести і до за- кладів, для яких надання послуг є основним напрямком їхньої діяльності. 3 точки зору виробника туристичний продукт представляє собою сукупність певної кількості та якості товарів та послуг переважно рекреаційного характеру, підготовлених в конкретний момент для реалізації споживачам і зафіксованих в програмі туру. Для споживачів туристичний продукт (потенційний попит) – це абстрактний продукт, що складається з благ, джерела яких знаходяться в природі (кліматичні умови), в матеріальній (будівлі, інфраструктура, товари туристського призначення), і в нематеріальній (послуги, суспільне середовище) формі, який запропонований на ринку та існує потенційна можливість його при- дбання і споживання. Об'єднання всіх цих благ в одне поняття є об'єктивною необхідністю, оскільки споживач не може за- довольнити свої різносторонні потреби у відновленні життєвих сил тільки за рахунок одного виду тури- стичних товарів чи послуг, а лише в комплексі, і при цьому в певному місці та певній обстановці. Безу- мовно, споживача цікавить основні умови подорожі, його безпека, ступінь комфорту, що реалізується че- рез повноту і рівень якості надаваних послуг та товарів. Однак головним фактором задоволення залиша- ються ті враження, які споживач отримує від очікуваних і побачених історичних пам’яток, красоти навко- лишнього природного середовища, традицій, культури і побуту місцевих народів тощо. Проаналізувавши існуючі визначення та враховуючи зміст, який вкладається в поняття продукт, що пропонується і реалізується туристичним підприємством і споживається туристом, можливо стверджува- ти, що пропозиція туристичного продукту в умовах розвинених ринкових відносин має двоєдину природу, а, відповідно, і характеристику: економічну та маркетингову (рис.1). реалізується у формі комплексу послуг і товарів туристського призначення, і які задовольняють ма- теріальні та нематеріальні основні та неосновні життєзабезпечуючі потреби людини. При чому потреби реалізуються туристом заплановано або спонтанно до подорожі, під час та після подорожі. Нагадаємо, що до основних потреб за ієрархією Маслоу відносять: потреби в житлі, харчуванні, необхідних зручностях санітарно – гігієнічних та побутових умов, товарах першої необхідності. Така форма продукції в сфері ту- ризму характеризує її економічну природу. З другого боку, туристичний продукт – це сукупність об’єктів туристичного показу і благ у формі природних і антропогенних умов та ресурсів, які задовольняють потреби іншого, психофізичного, харак- теру під час подорожі туриста і залишаються в його свідомості тривалий час після подорожі. Саме ці об’єкти і умови, представлені в туристичній програмі, є основним предметом товарної пропозиції і прода- Ткаченко Т.І. ТУРИСТИЧНИЙ ПРОДУКТ ЯК ОБ’ЄКТ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА 132 жу туристичного продукту на ринку. Вони в першу чергу свідомо цікавлять споживача, є метою його по- дорожі. Туристичні товари та послуги при маркетинговому підході виступають лише “матеріалізованими” за- собами досягнення мети подорожі і споживання такого специфічного товару, як туристичний продукт; а об’єкти, запропоновані у програмі турів, – певною товарною формою туристичного продукту, забезпе- чуючи його цінність і споживчу вартість. З одного боку, туристичний продукт – це продукт праці працівників туристичної індустрії, що Вищезазначені підходи вимагають здійснення інвентаризації різного роду об’єктів туристичного пока- зу (історичні, архітектурні, побутові, природно-ландшафтні тощо) в Україні, визначення їх потенційної ринкової вартості. Слід зазначити, що робота з інвентаризації культурно-історичних туристичних ресурсів розпочата Науковим центром Державної туристичної адміністрації України у 2002 році., але не отримала логічного завершення. В розвинутих туристичних країнах такі об’єкти знаходяться на спеціальному обліку і класифіковані за категоріями у відповідності до рівня попиту на міжнародному ринку, а також входять до переліку визначних пам’яток світової історії та культури ЮНЕСКО. Вся сукупність туристичних продуктів з економічної точки зору представлена в міжнародному доку- менті зі статистики “Допоміжні рахунки в туризмі” (ДРТ), який розроблений ООН з позицій попиту [15]. Схематично уся сукупність товарів і послуг туристського призначення за ДРТ може бути представлена на- ступним чином (рис.2): Рис.1. Двоєдина характеристика системи формування валового туристичного продукту , Т у р и с т и ч н і р е с у р с и В и т р а т и т у р и с т і в М А Р К Е Т И Н Г О В А Ч А Е К О Н О М І Н Т ов ар на ф ор м а (т ур и) о Е ко но м іч на ф ор м а Туристичні послуги Туристичні товари Об’єкти пропозиції ( споживання) Об’єкти пропозиції ( споживання) Природні умови та ресурси Антропогенні ресурси Соціально-побутові умови Туристичний продукт ТУРИСТ І н ф р а с т р у к т у р а т у р а з м у Місцеві збори з туриста Відтворення Туристичні продукти Специфічні Неспецифічні Характерні Супутні Рис. 2. Складові елементи валового туристичного продукту Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 133 До характерних туристичних продуктів ДРТ відносять послуги з тимчасового розміщення, напої та харчування, послуги пасажирського транспорту, послуги турагентів, туроператорів і туристичних гідів, послуги в області культури, організація відпочинку та розваг, інші послуги (фінансові та страхові, прокат туристських товарів та послуг). Характеристика туристичного продукту з маркетингової точки зору може мати декілька підходів. Одна з них може бути заснована на класифікації ресурсів, що представлена у звіті ВТО [16, c.392], в якій всі ресурси розділені на 7 особливих груп: • природні багатства; • енергетичні багатства; • “людський фактор”, що розглядається з точки зору демографічних даних, умов життя, звичок та нахилів населення по відношенню до туристичних послуг, а також з точки зору даних про різні аспекти культури; • інституційні, політичні, юридичні та адміністративні аспекти; • соціальні аспекти, особливо соціальна структура країни, участь населення в управлінні дер- жавою, відношення між робочим часом та часом відпочинку, наявність оплачуваної відпустки, рівень та традиції сфери освіти, охорони здоров’я, відпочинку; • різні блага та послуги, транспорт та обладнання, що складає собою інфраструктуру сфери відпочинку та дозвілля; • економічна та фінансова діяльності. Таким чином, пропозицією на ринку туристичних послуг виступає вся маса призначених для про- дажу туристичних товарів і послуг, скомплектованих в тури, а також ресурсів, які складають матеріальну основу наступного споживання туристичного продукту. Структура пропозиції на туристичному ринку ха- рактеризується явною перевагою послуг, які створюються в галузях, спеціалізованих для задоволення по- питу туристів, та в галузях, які одночасно задовольняють попит місцевого населення. Пропозиція на тури- стичному ринку характеризується комплексом особливостей (рис. 3.). Зупинимося на характеристиці ок- ремих з них. Туристичний продукт має подвійне джерело: результати праці – теперішньої корисної праці населення (туристичні послуги і товари) і минулої корисної праці населення (матеріальні блага, що є предметом зацікавленості туристів: пам'ятки архітектури, історичні та культурні цінності, об’єкти туристичної інфраструктури), а також різного роду блага, що уособлюються в туризмі у категорії «ресурси» – при- родні, що існують об’єктивно (повітря, ландшафт, сонце тощо), соціально-побутові, що формуються в соціумі і обумовлюють спосіб і умови життя (уклад життя, побут, національні традиції тощо). Характер- ною особливістю туристичного бізнесу є те, що обидві складові використовуються в рівній мірі і не мо- жуть існувати один без одного, оскільки є предметом зацікавленості туристів. Значне перевищення пито- мої ваги основних засобів над оборотними обумовлює потребу у значних інвестиціях, наприклад, в такі об’єкти загальної та спеціальної інфраструктури туризму, як дороги, готелі, ресторани, парки, канатні до- роги. Сезонний характер споживання туристичних послуг негативно впливає на оборот і прибуток тури- стичних підприємств, приводить до збільшення умовно-постійних витрат у собівартості туристичних по- слуг, підвищення термінів окупності прямих інвестицій і зниження ефективності експлуатації ма- теріально-технічної бази туризму, і, в результаті – до уповільнення реакції на зміну кон'юнктури тури- стичного ринку. Низька еластичність пропозиції туристичного продукту за геопросторовими напрямами турів обумов- лена просторовим зв'язком споживання певного блага в територіально обмежених певних місцях – дести- націях. Крім того, це не дозволяє імпортувати туристичний продукт у разі виникнення нераціонального підвищеного попиту, оскільки кожна дестинація може прийняти для обслуговування чітко визначену кількість туристів, надати обмежену кількістю місць у засобах розміщення, підприємствах харчування, за- безпечити пропускну спроможність транспортної мережі, витримати навантаження на довкілля. Туристичне підприємство намагається задовольнити більшість потреб споживача – як основних, так і додаткових, пов'язаних і не пов'язаних напряму з туристською подорожжю. Комплексність пропозиції по- слуг і товарів в туристичному продукті сприяє досягненню економічних вигод організаторами туристсь- ких подорожей за рахунок найбільш повного задоволення потреб споживача та якості туристичного об- слуговування. Особливістю туристичних послуг є неможливість порівняння пропозиції різних підприємств, оскільки послуги не існує до її надання. На відміну від продукції, що має матеріальну форму, послуги не можуть накопичуватися для наступного їх продажу. Продавець послуги може лише описати переваги, які отримає клієнт після отримання послуги, порівняти очікувані вигоди. Нематеріальний характер послуг потребує широкого використання інформаційних, зокрема, реклам- них заходів для просування туристичного продукту. Тому пропозиція в туризмі характеризується високим рівнем Інформаційного насичення. Домінантність туристичного продукту характеризується обов’язковою наявністю в програмі туру об’єкту, що є головною метою (домінантою) в сукупності цілей подорожі. Компліментарність (гармонія) Ткаченко Т.І. ТУРИСТИЧНИЙ ПРОДУКТ ЯК ОБ’ЄКТ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА 134 туристичного продукту при цьому проявляється в тому, що досягнення однієї мети сприяє у той же час здійсненню іншої мети подорожі. Висновки. Запропонована характеристика туристичного продукту як продукту праці та специфічного товару може розглядатися в якості базового об’єкту підприємництва та його логістичного просування в туристичному бізнесі. Класифікація туристичного продукту сприятиме забезпеченню системного підходу щодо розробки заходів оптимізації управління у туризмі. У туристичній сфері основними комерційними одиницями виступають не тільки окремі послуги і то- вари, але й окремі місцевості як туристичні продукти. Відомий класичний маркетинговий підхід до про- дажу і просування об’єктів на певному виді ринку у формі товарів, послуг, організацій, осіб, місць та ідей знайшов особливе місце в туризмі. Згідно прогнозів ВТО можна стверджувати, що сектор туризму буде розвиватися й у майбутньому. Основними факторами росту будуть: збільшення чисельності населення, підвищення рівня життя людей, удосконалення і розширення транспортної системи, збільшення вільного часу людей. Ці процеси приве- дуть до подальшого збільшення “навантаження” на природні, культурні і соціально-економічні системи в тих місцях, що користаються в туристів популярністю. Це також визначить необхідність удосконалення методів і методик планування і керування, створення спеціальної інфраструктури для захисту популярних серед туристів природних заповідників і екосистем, що є найбільш уразливими. Перед Україною ці проблеми стоять особливо гостро, оскільки об’єкти природно-заповідного фонду на базі існуючих екосистем країни є предметом зацікавленості не тільки внутрішніх, але й іноземних ту- ристів. Іноді вони охоплюють територію суміжних адміністративних розподілів країн. Мова йде, наприк- лад, про такі біосферні заповідники, як “Західні Карпати” (Польща, Словаччина, Україна), “Західне Полісся” і “Розточчя” (Польща й Україна), регіони Криму и Росії, які є перспективними дестинаціями еко- логічного, природного, сільського, зеленого й інших видів туризму, що відповідають принципам його ста- лого розвитку Туризм в Україні, , може стати одним з альтернативних і вагомих джерел надходження іноземної ва- люти. У зв'язку з цим напрямками подальших досліджень повинні стати: розробка методики розвитку дес- тинацій у контексті сталості – визначення критеріїв і меж навантаження, розробка й удосконалення діючих схем, моделей і механізмів управління дестинаціями на різних ієрархічних рівнях; здійснення моніторингу і прогнозування напрямів і обсягів туристських потоків у конкретні дестинації і, насамперед, на територіях пріоритетного розвитку туризму. Список використаних джерел 1. ТкаченкоТ.И. Туризм в системе рычагов устойчивого развития региона // Экономика Крыма. Научно- практический журнал. – Симферополь. – 2004 . – №11. – С. 74–78. 2. Дайан Арман. Маркетинг. Пер. с фран. Науч. Редактор Е. Худокормов. – М.: Экономика, 1993. – 572 с. 3. Дурович А., Анастасова Л. Маркетинговые исследования в туризме: Учеб. – практ. пособие. – М.: Новое знание, 2002. – 348 с. 4. Котлер Ф., Боуэн Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство и туризм: Учебник для вузов / Пер. с англ. Под ред. Ноздревой Р.Б. – М.: ЮНИТИ, 1998. – 420 с. 5. Про туризм: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 31. – К.: Видавництво Верховної Ради. 6. Пузакова Е.П., Честникова В.А. Международный туристический бизнес. – М.: "Экспертное бюро–М", 1997. – 176 с. 7. Бейдик О.О. Словник - довідник з географії туризму, рекреології та рекреаційної географії. – К.: Палітра.– 1998. – 130 с. 8. Исмаев Д.К. Краткий словарь технологических терминов международного туризма. – М.: ВШТГХ, 1994. –96 с. 9. Дурович А.П., Копанев А.С. Маркетинг в туризме: Учеб. пособие / Под общей ред. З.М. Горбылевой. – Мн.: «Экономпресс», 1998. – 400 с. 10. Большая советская энциклопедия в 30 т., 31 кн. / Гл. ред. А.И. Прохоров. Т. 8. 3-е изд. – М.: Советская энциклопедия, 1972. – 592 с. 11. Предпринимательство: Учебник для вузов / Под ред. Проф. В.Я. Горфинкеля, проф. Г.Б. Поляка, проф. В.А. Швандара. – 3-е изд., перераб и доп. – М.6 ЮНИТИ-ДАНА,2001. – 581с. 12. Про внесення змін до ЗУ «Про туризм»: Закон України від 18. 11. 2003 р. № 1282 – IY. 13. Квартальнов В.А. Туризм, экскурсии, обмен: Современная практика. – М.: Наука, 1993 г. – 416 с. 14. Зорин И.В. Энциклопедия туризма: Справочник. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 368 с. 15. Вспомагательный счет в туризму. Рекомендации по методологической структуре, – Всемирная тури- стская организация (ВТО), Мадрид (Испания), 2001 г. 16. Сенин В.С, Организация международного туризма: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 400 с. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 135 Уринцова Л.В. КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ОСНОВЫ МЕХАНИЗМА УПРАВЛЕНИЯ ИННОВАЦИОННЫМИ ПРОЦЕССАМИ РЕКРЕАЦИОННЫМ ПРИРОДОПОЛЬЗОВАНИЕМ В КОНТЕКСТЕ ВХОЖДЕНИЯ УКРАИНЫ В ЕВРОПЕЙСКИЕ СТРУКТУРЫ Степень разработанности проблемы (на основе публикаций). Создание эффективного механизма управления инновационными процессами достаточно актуальная тема, т.к. современная экономика нахо- дится под прессом непрерывных и ускоряющихся инноваций. Моральный износ основного капитала и знаний работников, вынуждают даже лучшие предприятия балансировать между банкротством и «угрозой развала бизнеса вследствие хаоса нововведений» [1]. В последние десятилетия в большинстве развитых стран динамично развивается сфера услуг, значительно превышая рост промышленного производства. До- ходы от международного туризма в 1999 году составили 500 млрд.долл. (12% мирового валового продук- та). К 2020 году доходы от туризма составят 3 трлн.долл [4, с.191]. Крым обладает огромным туристиче- ским потенциалом и является неотъемлемой составной частью мирового туризма. Н.В.Багров считает, что Крым должен стать Причерноморской Швейцарией, а именно высокоразвитым курортно-рекреационным, торгово-финансовым регионом международного значения, обеспеченным современной инфраструктурой. Однако комплекс рекреационного природопользования совершенно неконкурентоспособен (70% ма- териально-технической базы нуждается в реконструкции, низкий уровень сервиса, отсутствие индустрии развлечений, запущенность памятников культуры). Преодоление данных негативных тенденций возможно путем инноваций, обоснование и разработка инновационных процессов рекреационным природопользо- ванием тесно связаны с решениями Верховного Совета Крыма. А.С.Слепокуров в своей работе «Геоэкологические и инновационные аспекты развития туризма в Крыму» особенно выделяет то положений, что мировой опыт свидетельствует, что способность нациии распространять в масштабах всей экономики новые технологии и продукты определяет инновационную Комплексність пропозиції туристич- ного продукту та складність взаємоув’язки його компонентів Спеціалізація послуг підприємств ту- ристичної індустрії за основними ви- дами економічної діяльності Інформаційна насиченість туристи- чної пропозиції Низька еластичність пропозиції щодо геопросторових умов кінце- вого споживання туристичного продукту Невідчутність пропозиції турис- тичного продукту до його отри- мання Висока диференціація рівня фондоємності суб’єктів гос- подарювання в туристичній індустрії Рис. 2. Характерні особливості пропозиції на ринку туристичних послуг Висока залежність пропозиції від якості, об’єму та активності рек- лами ПРОПОЗИЦІЯ ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ Залежність пропозиції від іміджу туристичного продукту та стійкості суб’єкта господарювання Залежність туристичної пропозиції від стадії життєвого циклу туристичного продукту та суб’єкта господарювання Багатоаспектність та різноманіт- ність джерел формування туристи- чного продукту Висока залежність пропозиції від властивостей особистості, її від- носин до цінностей та мотивації до подорожі Матеріальний і нематеріальний прояв складових туристичного продукту Не можливість експортувати та імпортувати туристичний про- дукт Наявність дестинації – домі- нуючого елементу пропозиції Висока еластичність пропозиції від професійних якостей персоналу суб’єктів туристичної індустрії Різноманітність, унікальність та непо- вторність якості туристичного проду- кту Висока еластичність якості туристич- ного пропозиції від ступеня впрова- дження науково-технічних досягнень та принципів сталого розвитку Домінантність, комплі- ментарність, субститу- ційність та сугестивність туристичного продукту Класичні ознаки нематеріа- льних складових туристич- ного продукту (послуг)
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-10326
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1562-0808
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-02T11:53:36Z
publishDate	2005
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
record_format	dspace
spelling	Ткаченко, Т.І. 2010-07-30T11:18:43Z 2010-07-30T11:18:43Z 2005 Туристичний продукт як об'єкт виробничого підприємництва / Т.І. Ткаченко // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 67. — С. 130-135. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/10326 В роботі розглядається питання необхідності визначення економічної сутності туристичного продукту та його складових елементів, виокремлення характерних особливостей туристичних продуктів як об'єктів пропозиції на споживчому ринку. Уточнена термінологія щодо кінцевої продукції в туризмі, виявлені характерни особливості турпродукту та пропозиції. В работе рассматривается вопрос необходимости определения экономической сущности туристического продукта и его составляющих, выделения характерных особенностей туристических продуктов как объектов предложения на потребительском рынке. Уточнена терминология, касающаяся конечной продукции в туризме, выявлены характерные особенности турпродукта и предложения. In work the question of necessity of definition of economic essence of a tourist product and its components, allocation of prominent features of tourist products as objects of the offer in the consumer market is considered. The terminology concerning end production in tourism is specified, prominent features tourist product and offers are revealed. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Туристичний продукт як об'єкт виробничого підприємництва Article published earlier
spellingShingle	Туристичний продукт як об'єкт виробничого підприємництва Ткаченко, Т.І. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
title	Туристичний продукт як об'єкт виробничого підприємництва
title_full	Туристичний продукт як об'єкт виробничого підприємництва
title_fullStr	Туристичний продукт як об'єкт виробничого підприємництва
title_full_unstemmed	Туристичний продукт як об'єкт виробничого підприємництва
title_short	Туристичний продукт як об'єкт виробничого підприємництва
title_sort	туристичний продукт як об'єкт виробничого підприємництва
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/10326
work_keys_str_mv	AT tkačenkotí turističniiproduktâkobêktvirobničogopídpriêmnictva

Туристичний продукт як об'єкт виробничого підприємництва

Institution

Ähnliche Einträge