Україна та Австрійська Республіка: співробітництво в європейському інтеграційному процесі
У статті досліджуються особливості українсько-австрійських міждержавних відносин протягом останніх 24 років. Проаналізовано причини появи
 українсько-австрійського співробітництва в європейському інтеграційному
 поступі. Показаний увесь процес формування австрійсько-українських двост...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний збірник |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/103308 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Україна та Австрійська Республіка: співробітництво в європейському інтеграційному процесі / Є. Сафар’янс // Український історичний збірник — 2015. — Вип. 18. — С. 267-276. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860137627916697600 |
|---|---|
| author | Сафар’янс, Є. |
| author_facet | Сафар’янс, Є. |
| citation_txt | Україна та Австрійська Республіка: співробітництво в європейському інтеграційному процесі / Є. Сафар’янс // Український історичний збірник — 2015. — Вип. 18. — С. 267-276. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний збірник |
| description | У статті досліджуються особливості українсько-австрійських міждержавних відносин протягом останніх 24 років. Проаналізовано причини появи
українсько-австрійського співробітництва в європейському інтеграційному
поступі. Показаний увесь процес формування австрійсько-українських двосторонніх відносин. Досліджено проблему переорієнтації австрійських поглядів щодо питання української інтеграції до ЄС.
The article deals with the peculiarities of Ukrainian- Austrian bilateral relations
over the past 24 years. The causes of the Ukrainian — Austrian cooperation in the
progress of European integration is analyzed in the paper. The formation of Austrian —
Ukrainian bilateral relations is considered in the article. The paper is devoted to the
problems of reorientation of Austrian point of view to issue of Ukrainian integration
into the EU.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:47:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
267
Український історичний збірник, Вип. 18, 2015
УДК 477:436(401)
Євгеній Сафар’янс∗
УКРАЇНА ТА АВСТРІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА: СПІВРОБІТНИЦТВО
В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ІНТЕГРАЦІЙНОМУ ПРОЦЕСІ
У статті досліджуються особливості українсько-австрійських міждер-
жавних відносин протягом останніх 24 років. Проаналізовано причини появи
українсько-австрійського співробітництва в європейському інтеграційному
поступі. Показаний увесь процес формування австрійсько-українських двосто-
ронніх відносин. Досліджено проблему переорієнтації австрійських поглядів
щодо питання української інтеграції до ЄС.
Ключові слова: Австрія, Україна, співробітництво, Європейський Союз,
інтеграція.
На сучасному етапі пріоритетним завданням зовнішньої політики нашої
держави є розвиток двосторонніх міждержавних відносин та інтеграція до
європейських структур. За цими двома параметрами співробітництво України та
Австрійської Республіки слугує яскравим прикладом успішної міждержавної
взаємодії. Хоча Україна і не має безпосередніх кордонів з Австрією, українсько-
австрійські стосунки є досить тісними та мають давню історію.
В історіографії досліджуються питання українсько-австрійської співпраці на
сучасному етапі, тобто кін. ХХ — поч. ХХІ ст. В першу чергу варто звернути
увагу на німецько- та англомовну історіографію, зокрема на праці Фрезера
Кемерона1, Арнольда Супана2, які досліджують історію Австрії постбіполярного
періоду, особливий акцент надається співпраці з Східноєвропейськими країнами
в європейському інтеграційному процесі. До представників англомовної істо-
ріографії, які також мають праці і російською відносяться О. Александрова3 та
В. Астров4. Важливе місце посідає і вітчизняна україномовна історіографія,
————————
∗ Сафар’янс Євгеній — аспірант Інституту історії України НАН України. Науковий
керівник: Мартинов Андрій Юрійович — доктор історичних наук, провідний науковий
співробітник відділу історії міжнародних відносин та зовнішньої політики України
Інституту історії України НАН України
1 Fraser Cameron. Central and Eastern Europe in twenty years // Der Donauraum:
Zeitschrift das Institut für den Donauraum und Mitteleuropa / 20 Jahre Fall des Eisernen
Vorhangs / Jg. 49/3–4, 2009. — S. 387–399.
2 Arnold Suppan. Austria and Eastern Europe in the PostCold War Context: Between the
Opening of the Iron Curtain and a New Nation-Building Process in Eastern Europe/ Austria’s
International Position after the End of the Cold War // Contemporary Austrian studies /
Volume 22. — New Orleans, University Press, 2013. — P. 144.
3 Alexandrova O. Die Ukraine und die Staaten Ostmitteleuropas. — München, 1997.
4 Astrov V. Austria: relations with Russia and implications for the EU Eastern Partnership
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.fakprojekt.hu/docs/08-Astrov.pdf
268
зокрема праці Ф. Рудича5, який порівняв політичні структури обох держав,
А. Кудряченко6, М. Мовчан7, А. Шевчук8, І. Бесчасна9, В. Семенко10, В. Верхо-
гляд11, яка захистила кандидатську дисертацію з теми українсько-австрійських
відносин.
Дуже актуальним на сьогоднішній день є необхідність врахувати усі досяг-
нення зарубіжної та вітчизняної історичної науки, саме тому автор ставить за
мету: проаналізувати причини появи українсько-австрійського співробітництва в
європейському інтеграційному поступі. З огляду на поставлену мету, автор
визначив такі дослідницькі завдання:дослідити особливості українсько-австрій-
ських міждержавних відносин, визначити специфіку австрійських поглядів щодо
питання української інтеграції до ЄС.
Історія українсько-австрійських стосунків починається ще з кін. XVIII ст.,
після того, як в 1772 р. частина західноукраїнських земель входить до складу
Австрії, де і перебувала до 1918 р. Це стало своєрідним досвідом перебування
українських земель у межах «міні-Європи», але у статусі периферії. Таке саме
становище, але вже для самої Австро-Угорської імперії пропонувалося у
німецькому проекті Серединної Європи (Mіtteleuropa) Ф. Наумана часів Першої
світової війни. У міжвоєнний період (1918–1939) українські землі були поділені
між СРСР і Польщею, в той час як Австрійська Республіка переживала непрості
часи пошуку власної ідентичності. Після Другої світової війни Австрія стала
нейтральною державою (1955 р.), а Українською Радянською Соціалістичною
Республікою (УРСР), перебуваючи у складі СРСР, стала органічною частиною
Ради Економічної Взаємодопомоги. Тоді ж розпочалася співпраця в економічній
сфері між Австрійською Республікою та УРСР. Стійкі економічні звязки
————————
5 Рудич Ф. Україна–Австрія: політичні структури [Порівняльний аналіз] // Віче. —
1995. — № 10. — С. 101–112.
6 Кудряченко А. І. Зовнішньополітичні засади незалежної України // Порівняльний
аналіз політичних структур Австрії та України / Доповіді і реферати двостороннього
політологічного симпозіуму у приміщенні Австрійського Посольства в Києві 16–18
листопада 1995 р. — Львів, 1996. — С. 264–276.
7 Мовчан М. Україна–Австрія: 10 років успішних дипломатичних відносин // Нова
політика. — 2001. — № 6. — С. 34–35.
8 Шевчук А. Шляхи включення України до європейських структур // Порівняльний
аналіз політичних структур Австрії та України / Доповіді і реферати двостороннього
політологічного симпозіуму у приміщенні Австрійського Посольства в Києві 16–18
листопада 1995 р. — Львів, 1996. — С. 254–259.
9 Бесчасна І.В. Підтримка України Австрією на шляху до Європейського Союзу
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://dipcorpus-info.at.ua/news/2009-04-21-3
10 Семенко В.В. Українсько-австрійські двосторонні відносини протягом 1991–
1996 рр. // Буковинський журнал. — 2003. — № 1; Його ж. Українсько-австрійські
міждержавні двосторонні відносини протягом 1997–2012 рр. в контексті євроінтеграції
України // Історико-політичні проблеми cучасного світу. — Чернівці: Технодрук, 2013. —
Т. 27–28. — С. 107–111.
11 Верхогляд В.Б. Українсько-австрійське економічне співробітництво у 1991–2000
роках: автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.01 / Донецький національний ун-т. —
Донецьк, 2002. — 19 с.
269
існували переважно в сфері нафто- і газотранспорту, але їхня координація
здійснювалася через відомства та міністерства, розміщенні в Москві. Лише з
1987 р., згідно рішення уряду колишнього СРСР, Україна одержала право
самостійно торгувати з Австрією12.
При цьому Австрійська Республіка являлася єдиною державою, з якою
УРСР проводила самостійну торгівлю в межах так званої придунайської тор-
гівлі13. Це право свідчило про надання Радянським Союзом Україні особливого
рівня відносин з Австрією, що заклало фундамент для розробки власної тор-
гівельної політики, хоча і залежної від Москви.
Завершення «холодної війни» засвідчило факт радикальних геополітичних
змін у Європі. На зовсім новий рівень вийшли відносини з Австрійською
Республікою після проголошення незалежності України. Наша держава одразу
визначила курс на приєднання до європейських структур. В цьому ж напрямку
продовжила свій рух і Австрійська Республіка. Однак, маючи інші історичні
стартові умови, Австрія 1 січня 1995 р. стала членом ЄС. На сучасному етапі
розвиток європейської інтеграції України залежить від інтенсивних зв’язків із
кожною з нинішніх 28 країн-членів ЄС, висвітлення українсько-австрійського
співробітництва в цьому контексті є важливою науковою і практичною задачею.
Можна виділити чотири періоди розвитку цієї співпраці: 1) 1991–1996 рр.;
2) 1996–2009 рр.; 3) 2009–2013 рр.; 4) 2013–2015 рр.
Перший етап тривав від 1991 до 1996 рр., він був пов’язаний із адаптацією
Австрії до членства в ЄС, розробкою нормативно-договірної бази взаємодії
України з ЄС (Угода про партнерство і співробітництво 1994), налагодження
дипломатичних стосунків між обома державами та співробітництво в рамках
ОБСЄ. Для цього періоду характерна досить слабка зовнішньополітична актив-
ність України, в той час, як Австрія усі зусилля докладала до вступу в ЄС. В
1991 р. не чекаючи референдуму, Австрія почала контактувати з українським
політичним керівництвом. Такі контакти вилились у підписання міністрами
закордонних справ України й Австрії у Нью-Йорку «Спільного Комюніке про
встановлення консульських відносин між Україною та Австрійською Респуб-
лікою» 26 вересня 1991 р.14 За однією версією, — Австрія — єдина держава, яка
не зробила формального дипломатичного визнання України, оскільки вважала,
що факт членства України в ООН та ряді інших міжнародних організацій
свідчить сам по собі про існування України як суб’єкта міжнародної політики15.
Хоча за іншою версією дата офіційного визнання України — 15 січня 1992 р.16
Через дев’ять днів було встановлено дипломатичні відносини між обома дер-
жавами, а відкрите 1 грудня 1991 р. генеральне консульство Австрії, було
————————
12 Верхогляд В. Українсько-австрійські політичні відносини на вищому рівні: через
минуле до майбутнього // Етнічна історія народів Європи. — 2002. — Вип. 12. — С. 89–
92.
13 Соколенко С.И. Современные мировые рынки и Украина. — К., 1995. — С. 10.
14 Мовчан М. Україна–Австрія: 10 років успішних дипломатичних відносин // Нова
політика. — 2001. — № 6. — С. 34–35.
15 Урядовий кур’єр. — 25.04.1998.
16 Дипломатія сучасної України. — К., 1997. — С. 61.
270
перетворено на Посольство Республіки Австрії в Україні. 10 червня 1992 р. у
віденському палаці Гофбурґ Ю. Костенко — перший посол України в Австрії —
вручив Президенту Австрійської Республіки Курту Вальдгайму свої вірчі
грамоти.
Досить важливими в історії Австрії стали події, які відбулися протягом
1992–1995 рр. Вони кардинально вплинули на трансформацію австрійського
нейтралітету та спричинили переорієнтацію зовнішньополітичних пріоритетів
Австрійської Республіки в напрямку європейського інтеграційного простору17.
В 1992 р. в Австрії було обрано нового Федерального президента — Томаса
Клестіля. Того ж року у лютому одним з перших високопосадовців Україну
відвідав Віце-канцлер Австрії Ергард Бузек18. Тоді ж відбувся офіційний візит
Міністра внутрішніх справ України А. Василишина, а у квітні Австрію відвідала
урядова делегація на чолі з Віце-прем’єр-міністром України О. Слепічевим.
1993 рік став для Австрії вирішальним: 1 січня розпочалися переговори про
вступ до ЄС19. У травні 1993 р. Австрію відвідала українська делегація на чолі з
Віце-прем’єр-міністром України В. Пинзеником, яка продовжила обговорення
пріоритетних галузей двостороннього співробітництва. 5 травня 1993 р. було
укладено Угоду між Урядом України та Федеральним міністерством фінансів
Австрійської Республіки, яка регулювала торгівельні відносини між обома
державами20. Візит Міністра закордонних справ України А. Зленка до Австрії
відбувся 7–9 листопада 1993 р. Міністр провів переговори з широкого кола
питань двостороннього співробітництва з Федеральним президентом Австрії
Т. Клестілем, Головою Національної Ради, Віце-президентом Австрії та іншими
урядовцями. Саме тоді були закладені підвалини законодавчої бази для регу-
лювання двосторонніх відносин, яка є важливою передумовою успішного спів-
робітництва. У 1994 р. відбувся офіційний візит Міністра оборони Австрії
В. Фассльабенда до Києва, а до Відня здійснив офіційну поїздку Міністр науки
та освіти П. Таланчук.
1 січня 1995 р. Австрійська Республіка стала членом Європейського Союзу.
Того ж року Австрія підтримала Україну у ряді важливих міжнародних питань,
які було пов’язані зі вступом нашої держави до Ради Європи21. Так, з самого
————————
17 Arnold Suppan. Austria and Eastern Europe in the PostCold War Context: Between the
Opening of the Iron Curtain and a New Nation-Building Process in Eastern Europe/ Austria’s
International Position after the End of the Cold War // Contemporary Austrian studies /
Volume 22. — New Orleans, University Press, 2013. — P. 144.
18 Передмова Міністра закордонних справ України Л.О. Кожари / Українсько-авст-
рійські зустрічі / Österreichisch-Ukrainische Begegnungen // Друге, розширене видання /
[Андреас Каппелер та ін.]. — Л.: ВНТЛ-Класика, 2013. — С. 11.
19 Зовнішня політика України в умовах глобалізації 1991–2003. — К.: «Генеза»,
2004. — С. 320.
20 Верхогляд В. Українсько-австрійські політичні відносини на вищому рівні: через
минуле до майбутнього // Етнічна історія народів Європи. — 2002. — Вип. 12. — С. 89–
92.
21 Шевчук А. Шляхи включення України до європейських структур // Порівняльний
аналіз політичних структур Австрії та України / Доповіді і реферати двостороннього
271
початку однозначно підтримував Україну Голова Національної Ради Австрії
Х. Фішер. Не останню роль у досягненні позитивного для України результату
відіграли керівник австрійської парламентської делегації на ПАРЄ, голова най-
більшої у Раді Європи соціал-демократичної фракції П. Шідер і заступник
Голови юридичного комітету В. Швіммер22.
Певним динамізмом характеризувалося і культурне співробітництво: Украї-
на була включена в спеціальну програму Міністерства науки і досліджень
Австрії, згідно з якою у 1994/1995 навчальному році українські студенти і
молоді науковці отримують понад 300 місячних стипендій для вдосконалення
своїх знань у провідних навчальних закладах Австрії23.
В 1996 р. відбулися зустрічі Президента України Л. Кучми і Федерального
президента Австрії Т. Клестіля, які започаткували політичний діалог на найви-
щому рівні, зокрема у замку Ланьцут 7–8 червня 1996 р. та на Економічному
саміті країн ЦСЄ у Зальцбурзі 7–9 липня 1996 р. На 22–23 жовтня 1996 р. був
призначений державний візит в Україну Т. Клестіля, який проте було пере-
несено у зв’язку з хворобою Федерального президента24. Саме 1996 рік став
вирішальним в історії нашої держави: 1 червня у Відні Україну було прийнято
до Центральноєвропейської ініціативи, а 28 червня відбулося прийняття Конс-
титуції України. Саме цього року відбулася остаточна корекція політичного
курсу в напрямку Європи: Президент України Л. Кучма у червні 1996 р. зазна-
чив, що інтеграція України до Європи є головним завданням та стратегічною
ціллю України25. Для Австрії цей рік теж став визначальним: 13 жовтня
австрійці вперше обирали депутатів Європейського парламенту. Неочікувану
перемогу здобула Партія свободи Йорга Хайдера.
Другий період розпочався наприкінці 1996 і тривав до 2009 р. — час
інтенсивного розвитку українсько-австрійських відносин та співпраці України з
ЄС. Також для цього періоду властиве налагодження взаємодії Києва і Відня у
регіональних організаціях, таких як Центральноєвропейська ініціатива. Цікавим
було сприйняття України австрійськими урядовцями на новому рівні, фактично
в 1996 р. відбувся дипломатичний прорив. Це особливо відчутно тому, що з
1997 р. кількість візитів австрійських урядовців була відчутно більшою ніж
кількість українських візитів. У квітні 1997 р. відбувся перший офіційний візит
до Австрії делегації Верховної Ради України на чолі з О. Морозом, який провів
переговори з Федеральним президентом Австрії, головою Національної Ради,
політологічного симпозіуму у приміщенні Австрійського Посольства в Києві 16–18
листопада 1995 р. — Львів, 1996. — С. 256–257.
22 Семенко В.В. Українсько-австрійські двосторонні відносини протягом 1991–
1996 рр. // Буковинський журнал. — 2003. — № 1. — С. 97.
23 Верхогляд В. Українсько-австрійські політичні відносини на вищому рівні: через
минуле до майбутнього // Етнічна історія народів Європи. — 2002. — Вип. 12. — С. 89–
92.
24 Бестерс Ю. Україна — Австрія: відносини нового часу // Українське Слово. —
10.10.1996. — С. 10.
25 Alexandrova O. Die Ukraine und die Staaten Ostmitteleuropas. — München, 1997. —
S. 7.
272
міністром фінансів, міністром лісового і сільського господарства, Штатс-
секретарем МЗС та колишнім Федеральним канцлером Ф. Враницьким. Така
взаємодія позитивно позначилася на розвитку інвестиційного співробітництва26.
1 липня 1997 р. Австрія приєдналась до Шенгенських угод. В 1998 р. політична
активність австрійських дипломатів дещо зменшилася, але у квітні відбувся
перший, більш ніж за 6 років співробітництва, візит Федерального канцлера
Австрії в Україну. Канцлер В. Кліма під час свого перебування в Києві 23–24
квітня мав зустрічі з Президентом України та Головою Верховної Ради України.
Протягом 14–16 жовтня 1998 р. на запрошення Федерального канцлера Австрії у
Відні перебував президент України Л. Кучма. Австрія в цей час головувала в
ЄС, а тому у Відні відбувся саміт Україна–ЄС, в ході якого була прийнята
стратегія Євросоюзу щодо України. Президент Л. Кучма провів ряд важливих
зустрічей, спрямованих на розширення міждержавних взаємин та пошуку нових
шляхів зміцнення співпраці Європейського Союзу з Україною. З цього часу
відносини України з ЄС головним чином ґрунтуються на Угоді про партнерство
та співробітництво, яка набула чинності у 1998 р. та слугує фундаментом для
всіх напрямків українсько-європейського співробітництва, регламентує їх ос-
новні принципи та засоби. На той момент позиція Австрії була однозначною,
зокрема Федеральний Президент Австрії Т. Клейстіль зазначав: «Австрія висту-
пає за розширення ЄС і в цьому бачить майбутнє України»27. Схожу позицію
висловлював Голова комісії австрійського парламенту з питань європейської
інтеграції, член правління австрійського концерну «Макулан Холдинг»
К. Хайндль: «Австрія буде активно сприяти вступу України до європейської
спільноти»28.
Цікавою є думка українського історика Андрія Кудряченка, який заважує,
що до використання австрійського досвіду треба ставитись дуже обережно,
оскільки варто враховувати розклад геополітичних реалій29.
Важливе значення не тільки для двосторонніх стосунків Австрії та України,
але й для співпраці в рамках європейського інтеграційного процесу мали зуст-
річі глав держав Л. Кучми та Т. Клестіля 1999 р. в рамках неформального саміту
президентів країн Центральної Європи у Львові (14–15 травня), економічного
форуму країн ЦСЄ у Зальцбурзі (30 червня — 1 липня) і саміту ОБСЄ в
Стамбулі (18–19 листопада)30.
————————
26 Семенко В.В. Українсько-австрійські міждержавні двосторонні відносини протя-
гом 1997–2012 рр. в контексті євроінтеграції України // Історико-політичні проблеми
cучасного світу. — Чернівці: Технодрук, 2013. — Т. 27–28. — С. 107–111.
27 Урядовий кур’єр. — 19.05.2000.
28 Голос України. — 16.02.1995.
29 Кудряченко А.І. Зовнішньополітичні засади незалежної України // Порівняльний
аналіз політичних структур Австрії та України / Доповіді і реферати двостороннього
політологічного симпозіуму у приміщенні Австрійського Посольства в Києві 16–18
листопада 1995 р. — Львів, 1996. — С. 265.
30 Семенко В.В. Українсько-австрійські міждержавні двосторонні відносини протя-
гом 1997–2012 рр. в контексті євроінтеграції України // Історико-політичні проблеми
cучасного світу. — Чернівці, 2013. — Т. 27–28. — С. 107–111.
273
На межі тисячоліть в стані зовнішньополітичної кризи опинились майже
одночасно Австрійська Республіка та Україна: в Австрії до влади прийшли
ультраправі, в результаті чого країна зазнала різкої критики зі сторони інших
держав ЄС; при збереженні західного курсу Україна спробувала переорієн-
туватись на співпрацю з Російською Федерацією. Вже 10 жовтня 2000 р. у Відні
Україна взяла участь у роботі міжнародної конференції, присвяченої розгляду
питань розширення мережі транспортування російських енергоносіїв до Євро-
пи31. Але продовжується співпраця двох держав і в руслі європейського спів-
робітництва. 10–11 жовтня 2001 р. Відень відвідує прем’єр-міністр України
А. Кінах, який обговорює з канцлером В. Шюсселем усі аспекти європейського
співробітництва. 24 січня 2002 р. Україна та Австрія відзначили десять років з
дня встановлення дипломатичних відносин. 31 травня 2002 р. у Словенії в
рамках 9-ї неформальної зустрічі глав держав Центральної Європи Президент
України Л. Кучма провів робочу зустріч із Президентом Австрійської Респуб-
ліки Т. Клестілем, на якій заявив: «Для нас альтернативи євроінтеграційному
курсу немає і підтримка Австрією України в цих прагненнях дасть змогу досягти
ще більшого. Головною метою України на шляху до Євросоюзу є досягнення
стандартів, які дали б підстави для вступу нашої країни в Євросоюз»32.
У Києві 6 червня 2003 р. Президент України Л. Кучма прийняв міністра
закордонних справ Австрії Б. Ферреро-Вальднер. На зустрічі наголошували на
важливості Австрії як провідника України в Європі.
Після Помаранчевої революції розпочався новий етап переговорів про вступ
України до ЄС. У липні 2005 р. у Відень з офіційним візитом прибув Президент
України В. Ющенко. Ще в лютому був укладений трьохрічний План дій Україна —
ЄС, який виступив основним інструментом орієнтації та мотивації співробіт-
ництва між Україною та ЄС, а також засобом сприяння реформам, які про-
водяться в нашій країні. Основні пункти цього Плану: 1) введення безвізового
режиму між Україною та Євросоюзом; 2) створення спільного авіаційного про-
стору; 3) реалізація та розробка української національної транспортної стратегії,
яка сприяла б розвиткові транспортних мереж33.
З 1 січня по 30 червня 2006 р. Австрія головувала в Європейському Союзі.
Основним завдання стало вироблення спільної енергетичної стратегії Євро-
пейського Союзу.
В процесі реалізації Плану дій виконано багато передбачених цілей, зокрема
було завершено довготривалий процес вступу України у Світову організацію
торгівлі, але політична нестабільність вплинула на темпи проведення реформ. А
тому до початку 2008 р. основні пункти Плану дій так і не були виконані. Проте
політичні перемовини тривали: Міністр закордонних справ Б. Тарасюк під час
з’їзду Європейської народної партії зустрівся з Федеральним канцлером Австрії
————————
31 Зовнішня політика України в умовах глобалізації 1991–2003. — К., 2004. —
С. 323.
32 Голос України. — 01.06.2002.
33 Бесчасна І.В. Підтримка України Австрією на шляху до Європейського Союзу
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://dipcorpus-info.at.ua/news/2009-04-21-3
274
В. Шюсселем, а в квітні 2007 р. у Відні відбулися переговори глав зовнішньо-
політичних відомств двох країн А. Яценюка та У. Пласснік. Президент України
В. Ющенко 8 липня 2008 р. здійснив офіційний візит до Австрії, а вже 15–16
липня відбувся візит в Україну Федерального канцлера Австрії А. Гузенбауера.
У 2008 р. на Паризькому саміті лідери ЄС та України дійшли згоди, що Угода
про асоціацію замінить Угоду про партнерство і співробітництво. Після вступу
України в СОТ у лютому 2008 р. були започатковані перемовини про зону
вільної торгівлі з ЄС. Продовжилися дискусії, зокрема у лютому 2009 р. Україну
з робочим візитом відвідав Віце-канцлер, Федеральний міністр фінансів Австрії
Й. Прьолль. У Празі в травні 2009 р. була започаткована ініціатива «Східне
партнерство», яка надала Україні більше можливостей у двосторонніх від-
носинах з ЄС34. Але з середини 2009 р. інтеграційний запал українських уря-
довців зменшився, а офіційний Відень починав ще більш скептично дивитися на
перспективи членства України в ЄС.
Третій період — з 2009 по 2013 рр. — став кризовим для української
взаємодії з ЄС. Це відобразилося на стані двосторонніх відносин. Тривав
непростий процес підготовки Угоди про асоціацію і створення зони вільної
торгівлі між Україною і ЄС. Політичне керівництво України почало розуміти,
що швидко приєднатися до ЄС не вийде. Зовсім по-іншому постало питання
євроінтеграції після приходу до влади В. Януковича. І хоча австрійські дип-
ломатичні представники продовжували обіцяти підтримку України в сфері євро-
інтеграції35, все більш актуальними ставали інші питання двостороннього спів-
робітництва. З кожним роком все більше Австрія опинялася серед «європей-
ських скептиків» щодо надання Україні чіткої перспективи членства в ЄС. Не
останню роль в цьому плані почала відігравати все більша фінансова та
економічна залежність Австрії від російських впливів, в тому числі і в нафто-
газовій сфері. Відповідно збільшувались проросійські настрої і в австрійських
урядових колах. Особливу роль стабільного посередника відводили в цій
ситуації і Україні36. Основною причиною створення «Східного партнерства»
була спроба уберегти кордони ЄС «колом друзів», які б стали буферною зоною,
за умови агресії з боку Росії. В РФ також підтримували такі європейські настрої,
оскільки ці буферні держави залишались в сфері політичного впливу Росії.
Актуальний — четвертий — період розпочався 2013 р. триває і зараз. Після
того, як 21 листопада Кабінет міністрів України призупинив підготовку до
підписання Угоди про асоціацію, цього ж вечора на Майдані Незалежності
зібрався перший мітинг в знак незгоди з таким рішенням уряду. В історії цей
мітинг зберігся під назвою «Євромайдан». Після кривавих подій 18–20 лютого
————————
34 Fraser Cameron. Central and Eastern Europe in twenty years // Der Donauraum:
Zeitschrift das Institut für den Donauraum und Mitteleuropa / 20 Jahre Fall des Eisernen
Vorhangs / Jg. 49/3–4, 2009. — S. 391.
35 Австрія підтримуватиме Україну в питанні безвізового діалогу з ЄС [Електронний
ресурс]. — Режим доступу: http://zaxid.net/news/showNews.do?avstriya_pidtrimuvatime_
ukrayinu_v_pitanni_bezvizovogo_dialogu_z_yes&objectId=1109625
36 Astrov V. Austria: relations with Russia and implications for the EU Eastern Partnership
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.fakprojekt.hu/docs/08-Astrov.pdf
275
2014 р. В. Янукович тікає з України, а Виконувачем обов’язків Президента став
Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов. З початку березня від-
новлюються переговори щодо Угоди про асоціацію.
27 червня 2014 р. була підписана Угода про асоціацію між ЄС та Україною
головами держав або урядів Європейського Союзу та Президентом України
Петром Порошенком у Брюсселі. 16 вересня 2014 р. Угода про асоціацію була
одночасно ратифікована Верховною Радою та Європейським парламентом37.
17 листопада 2014 р. Надзвичайним і Повноважним Послом України в
Республіці Австрія було призначено Олександра Щербу38.
До 22 травня 2015 р., майже через рік після підписання угоди про асоціацію
між Україною та ЄС (від 27 червня 2014 р.), повністю завершили процес рати-
фікації документу 18 країн. Ще дві країни — Німеччина і Словенія, також
завершили процес ратифікації, проте технічно ще не передали документи в
Брюссель. Чотири держави ЄС, а саме Франція, Бельгія, Чехія та Нідерланди,
поки провели ратифікацію в одній з палат парламенту. Комуністами була
зірвана ратифікація Угоди про асоціацію в Чехії у другій палаті парламенту, а
чергове слухання можливе не раніше червня 2015 р. Залишаються чотири
країни, які навіть не починали процес ратифікації угоди з Україною: це Австрія,
Італія, Греція і Кіпр39. За версією видання «Європейська правда» ці чотири
країни затягують процес ратифікації свідомо. Причиною цього можуть бути
традиційно сильні проросійські впливи40. В Адміністрації Президента повідо-
мили, що вже ведуть перемовини з цими проблемними країнами41.
22 травня 2015 р. Президент Петро Порошенко, перебуваючи з робочим
візитом у Ризі, провів зустріч з Федеральним канцлером Республіки Австрія
Вернером Файманном та Президентом Європейського Парламенту Мартіном
Шульцом. Співрозмовники обговорили актуальні питання європейської інте-
грації, зокрема процес ратифікації країнами ЄС Угоди про асоціацію з
Україною42.
————————
37 Угодa про асоціацію [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://eeas.europa.
eu/delegations/ukraine/eu_ukraine/association_agreement/index_uk.htm
38 Указ Президента України № 884/2014 [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://www.president.gov.ua/documents/18465.html
39 Чотири країни ЄС затягують асоціацію України з Євросоюзом — інфографіка
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://dt.ua/POLITICS/chotiri-krayini-yes-
zatyaguyut-asociaciyu-ukrayini-z-yevrosoyuzom-infografika-173484_.html
40 Кто в ЕС тормозит ратификацию Соглашения с Украиной? [Електронний ресурс]. —
Режим доступу: http://www.eurointegration.com.ua/rus/articles/2015/05/22/7034034/
41 Україна працює з членами ЄС, які гальмують ратифікацію угоди про асоціацію -
АП [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.unian.ua/politics/1081410-
ukrajina-pratsyue-z-chlenami-es-yaki-galmuyut-ratifikatsiyu-ugodi-pro-asotsiatsiyu-ap.html
42 П. Порошенко обговорив із канцлером Австрії та президентом Європарламенту
українські реформи [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.unn.com.ua/
uk/news/1467500-p-poroshenko-obgovoriv-iz-kantslerom-avstriyi-ta-prezidentom-
yevroparlamentu-ukrayinski-reformi
276
На нашу думку, Австрія від самого початку проголошення Україною
незалежності була головним партнером нашої держави в сфері європейського
інтеграційного процесу. Велика увага була приділена співробітництву України
та Австрійської Республіки в напрямку налагодження не тільки двосторонніх
стосунків, але й в питаннях економічної, політичної та культурної взаємодії з
Європейським Союзом. Ще на початку століття австрійські лідери активно
підтримували вступ України до ЄС. Але внутрішньо українська політична
нестабільність та повільне проведення реформ призвели до того, що австрійська
політична еліта розчарувалась в можливостях України приєднатися до євро-
пейської спільноти, а тому Австрія опинилася у компанії «європейських скеп-
тиків», щодо надання нашій державі членства в ЄС. Не останню роль в під-
тримці «євроскептицизму» відіграла Росія, яка протягом останніх років вклала
досить величезні кошти в підтримку ультраправих в усій Європі, деякі з цих
політиків зараз мають сильний політичний вплив і в Австрії. До наслідків цієї
політики РФ можна віднести активне затягування Австрією, Італією, Грецією та
Кіпром ратифікації Угоди про асоціацію України та ЄС.
Yevhenij Safarians
UKRAINE AND THE REPUBLIC OF AUSTRIA: COOPERATION
IN THE EUROPEAN INTEGRATION PROCESS
The article deals with the peculiarities of Ukrainian- Austrian bilateral relations
over the past 24 years. The causes of the Ukrainian — Austrian cooperation in the
progress of European integration is analyzed in the paper. The formation of Austrian —
Ukrainian bilateral relations is considered in the article. The paper is devoted to the
problems of reorientation of Austrian point of view to issue of Ukrainian integration
into the EU.
Keywords: Austria, Ukraine, cooperation, European Union, integration.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-103308 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-5848 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:47:38Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сафар’янс, Є. 2016-06-15T10:32:13Z 2016-06-15T10:32:13Z 2015 Україна та Австрійська Республіка: співробітництво в європейському інтеграційному процесі / Є. Сафар’янс // Український історичний збірник — 2015. — Вип. 18. — С. 267-276. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. 2307-5848 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/103308 477:436(401) У статті досліджуються особливості українсько-австрійських міждержавних відносин протягом останніх 24 років. Проаналізовано причини появи
 українсько-австрійського співробітництва в європейському інтеграційному
 поступі. Показаний увесь процес формування австрійсько-українських двосторонніх відносин. Досліджено проблему переорієнтації австрійських поглядів щодо питання української інтеграції до ЄС. The article deals with the peculiarities of Ukrainian- Austrian bilateral relations
 over the past 24 years. The causes of the Ukrainian — Austrian cooperation in the
 progress of European integration is analyzed in the paper. The formation of Austrian —
 Ukrainian bilateral relations is considered in the article. The paper is devoted to the
 problems of reorientation of Austrian point of view to issue of Ukrainian integration
 into the EU. uk Інститут історії України НАН України Український історичний збірник Проблеми історії XIX–XXI ст. Україна та Австрійська Республіка: співробітництво в європейському інтеграційному процесі Ukraine and the Republic of Austria: cooperation in the European integration process Article published earlier |
| spellingShingle | Україна та Австрійська Республіка: співробітництво в європейському інтеграційному процесі Сафар’янс, Є. Проблеми історії XIX–XXI ст. |
| title | Україна та Австрійська Республіка: співробітництво в європейському інтеграційному процесі |
| title_alt | Ukraine and the Republic of Austria: cooperation in the European integration process |
| title_full | Україна та Австрійська Республіка: співробітництво в європейському інтеграційному процесі |
| title_fullStr | Україна та Австрійська Республіка: співробітництво в європейському інтеграційному процесі |
| title_full_unstemmed | Україна та Австрійська Республіка: співробітництво в європейському інтеграційному процесі |
| title_short | Україна та Австрійська Республіка: співробітництво в європейському інтеграційному процесі |
| title_sort | україна та австрійська республіка: співробітництво в європейському інтеграційному процесі |
| topic | Проблеми історії XIX–XXI ст. |
| topic_facet | Проблеми історії XIX–XXI ст. |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/103308 |
| work_keys_str_mv | AT safarânsê ukraínataavstríisʹkarespublíkaspívrobítnictvovêvropeisʹkomuíntegracíinomuprocesí AT safarânsê ukraineandtherepublicofaustriacooperationintheeuropeanintegrationprocess |