Підходи до оцінки руйнування включень в твердому тілі (Огляд)

Проведено аналіз і синтез результатів досліджень моделювання процесів руйнування включень у твердому тілі, зокрема чавунів. Описано теоретично-експериментальні підходи до оцінки механізмів руйнування. Показано деякі закономірності, зміни фізико-механічних властивостей чавуну з різною формою графіту...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автори:	Скальский, В.Р., Сергієнко, О.М., Окрепкий, Ю.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України 2007
Назва видання:	Техническая диагностика и неразрушающий контроль
Теми:	Техническая диагностика
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/103322
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Підходи до оцінки руйнування включень в твердому тілі (Огляд) / В.Р. Скальский, О.М. Сергієнко, Ю.С. Окрепкий // Техническая диагностика и неразрушающий контроль. — 2007. — № 3. — С. 18-25. — Бібліогр.: 75 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-103322
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1033222025-02-23T20:04:26Z Підходи до оцінки руйнування включень в твердому тілі (Огляд) Approaches to inclusion fracture in a solid (Review) Скальский, В.Р. Сергієнко, О.М. Окрепкий, Ю.С. Техническая диагностика Проведено аналіз і синтез результатів досліджень моделювання процесів руйнування включень у твердому тілі, зокрема чавунів. Описано теоретично-експериментальні підходи до оцінки механізмів руйнування. Показано деякі закономірності, зміни фізико-механічних властивостей чавуну з різною формою графіту і типом матриці. Окремо проаналізована доцільність застосування методу АЕ в дослідженнях зародження і розвитку руйнування чавуну в умовах квазистатичного навантаження і відзначена висока еффективність цього методу неруйнівного контролю. Analysis and synthesis of the results of investigation of inclusion fracture processes modeling in a solid, in particular, cast iron, was conducted. Theoretical-experimental approaches to evaluation of fracture mechanisms are described. Some regularities are demonstrated of variation of physico-mechanical properties of cast iron with different graphite shape and matrix type. Rationality of applying AE method in investigation of initiation and propagation of cast iron fracture under the conditions of quasi-static loading has been separately analyzed, and a high effectiveness of this NDT technique is noted. 2007 Article Підходи до оцінки руйнування включень в твердому тілі (Огляд) / В.Р. Скальский, О.М. Сергієнко, Ю.С. Окрепкий // Техническая диагностика и неразрушающий контроль. — 2007. — № 3. — С. 18-25. — Бібліогр.: 75 назв. — укр. 0235-3474 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/103322 539:620.179.17 uk Техническая диагностика и неразрушающий контроль application/pdf Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Техническая диагностика Техническая диагностика
spellingShingle	Техническая диагностика Техническая диагностика Скальский, В.Р. Сергієнко, О.М. Окрепкий, Ю.С. Підходи до оцінки руйнування включень в твердому тілі (Огляд) Техническая диагностика и неразрушающий контроль
description	Проведено аналіз і синтез результатів досліджень моделювання процесів руйнування включень у твердому тілі, зокрема чавунів. Описано теоретично-експериментальні підходи до оцінки механізмів руйнування. Показано деякі закономірності, зміни фізико-механічних властивостей чавуну з різною формою графіту і типом матриці. Окремо проаналізована доцільність застосування методу АЕ в дослідженнях зародження і розвитку руйнування чавуну в умовах квазистатичного навантаження і відзначена висока еффективність цього методу неруйнівного контролю.
format	Article
author	Скальский, В.Р. Сергієнко, О.М. Окрепкий, Ю.С.
author_facet	Скальский, В.Р. Сергієнко, О.М. Окрепкий, Ю.С.
author_sort	Скальский, В.Р.
title	Підходи до оцінки руйнування включень в твердому тілі (Огляд)
title_short	Підходи до оцінки руйнування включень в твердому тілі (Огляд)
title_full	Підходи до оцінки руйнування включень в твердому тілі (Огляд)
title_fullStr	Підходи до оцінки руйнування включень в твердому тілі (Огляд)
title_full_unstemmed	Підходи до оцінки руйнування включень в твердому тілі (Огляд)
title_sort	підходи до оцінки руйнування включень в твердому тілі (огляд)
publisher	Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Техническая диагностика
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/103322
citation_txt	Підходи до оцінки руйнування включень в твердому тілі (Огляд) / В.Р. Скальский, О.М. Сергієнко, Ю.С. Окрепкий // Техническая диагностика и неразрушающий контроль. — 2007. — № 3. — С. 18-25. — Бібліогр.: 75 назв. — укр.
series	Техническая диагностика и неразрушающий контроль
work_keys_str_mv	AT skalʹskijvr pídhodidoocínkirujnuvannâvklûčenʹvtverdomutílíoglâd AT sergíênkoom pídhodidoocínkirujnuvannâvklûčenʹvtverdomutílíoglâd AT okrepkijûs pídhodidoocínkirujnuvannâvklûčenʹvtverdomutílíoglâd AT skalʹskijvr approachestoinclusionfractureinasolidreview AT sergíênkoom approachestoinclusionfractureinasolidreview AT okrepkijûs approachestoinclusionfractureinasolidreview
first_indexed	2025-11-24T21:20:59Z
last_indexed	2025-11-24T21:20:59Z
_version_	1849708258994946048
fulltext	УДК 539:620.179.17 ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ РУЙНУВАННЯ ВКЛЮЧЕНЬ У ТВЕРДОМУ ТІЛІ (Огляд) В. Р. СКАЛЬСЬКИЙ, О. М. СЕРГІЄНКО, Ю. С. ОКРЕПКИЙ Проведено аналіз і синтез результатів досліджень моделювання процесів руйнування включень у твердому тілі, зокрема чавунів. Описано теоретично-експериментальні підходи до оцінки механізмів руйнування. Показано деякі закономірності, зміни фізико-механічних властивостей чавуну з різною формою графіту і типом матриці. Окремо проаналізована доцільність застосування методу АЕ в дослідженнях зародження і розвитку руйнування чавуну в умовах квазистатичного навантаження і відзначена висока еффективність цього методу неруйнівного контролю. Analysis and synthesis of the results of investigation of inclusion fracture processes modeling in a solid, in particular, cast iron, was conducted. Theoretical-experimental approaches to evaluation of fracture mechanisms are described. Some regularities are demonstrated of variation of physico-mechanical properties of cast iron with different graphite shape and matrix type. Rationality of applying AE method in investigation of initiation and propagation of cast iron fracture under the conditions of quasi-static loading has been separately analyzed, and a high effectiveness of this NDT technique is noted. Математичні моделі стану твердих тіл з вклю- ченнями та їх руйнування. Під час роботи кон- струкцій включення, пори, прошарки, які містять- ся у матеріалах, призводять до виникнення біля них високих градієнтів напружень, значення яких залежить як від механічних характеристик вклю- чень, так і від їх форми та розмірів. Розв’язки задач, що моделюють певну структуру матеріалу з ура- хуванням впливу всіх факторів, зокрема форми включень, доволі громіздкі і незручні для прак- тичного використання, а інколи і некоректні за своєю постановкою. Тому у прикладному аспекті важливим є розробка ефективних підходів щодо отримання простого аналітичного розв’язку задач про вплив конфігурації включення на величину напружень у ньому та їх концентрацію біля його вершини. Так, чисельне визначення узагальнених ко- ефіцієнтів інтенсивності напружень (КІН) в од- норідному середовищі з ізольованим тонким включенням неканонічної форми здійснене в наб- лиженій модельній постановці задачі у працях [1, 2]. Побудові математичних моделей про руйну- вання та взаємодію тонких пружних включень у твердому тілі присвячено чимало праць [3–8]. У деяких з них, зокрема у праці [5], припущення про податливість включення дозволило виразити реакцію включення на деформацію матриці відносно простою моделлю типу основи Вінклера. У рамках цієї моделі отримано наближені аналітичні розв’язки для різноманітних схем зовнішнього навантаження та розміщення вклю- чення у матриці [8]. В інших — навпаки, до спро- щення рівнянь приводило припущення про велику жорсткість включення [4, 6]. Найзагальнішою математичною моделлю, що відображає деформацію тонкого пружного вклю- чення в суцільному середовищі, можна вважати співвідношення, встановлене у праці [6]. Виходя- чи з тривимірної постановки задачі, у праці опи- саний метод і одержані умови стрибка напружень і переміщень на тонкостінному пружному вклю- ченні, з яких, як частинні випадки, випливають умови ідеального контакту та умови на розрізі з вільними від напружень поверхнями, а також на абсолютно жорсткому включенні. Точний розв’язок тривимірних пружних задач для тіл з включеннями наштовхується, як відомо, на значні труднощі. Тому багатьма дослідниками запропоновано наближені підходи до розв’язання задач такого класу, що базується на модельному представленні взаємодії поверхонь тонких вклю- чень з матрицею [3–5, 9–18], де розглядались як двовимірні, так і тривимірні задачі. Короткий ог- ляд літератури, присвячений таким математичним моделям, приведено в роботі [9]. З метою отри- мання простіших рівнянь досліджувались випадки відносно м’яких [5, 13, 15, 16] і жорстких вклю- чень [4]. Встановлено характер асимптотики нап- ружень поблизу тонкого жорсткого включення [4] і пружного клиноподібного включення [19]. Мо- дельні співвідношення для тонкого пружного включення [6] повніші, оскільки враховують всю інформацію про деформацію поверхонь включен- ня і задовольняють диференціальні рівняння рівноваги. За їх допомогою побудовані інтегро- диференціальні рівняння відносно стрибків зміщень і напружень на поверхні включення під час дії на тіло силових і температурних факторів [20–23]. Однак на основі цих рівнянь поки що не отримані наближені замкнуті або точні розв’язки © В. Р. Скальский, О. М. Сергієнко, Ю. С. Окрепкий, 2007 18 ТЕХНИЧЕСКАЯ ДИАГНОСТИКА И НЕРАЗРУШАЮЩИЙ КОНТРОЛЬ, №3,2007 відомих у літературі задач про еліптичне чи еліпсоїдальне включення в пластині чи у просторі за однорідного поля напружень. Щодо просторових задач для тіл із жорстким включенням, то існують дослідження осесимет- ричних та асиметричних задач для нескінченного тіла з дископодібними включеннями, а також включеннями у вигляді еліптичного диска [12]. Найобгрунтованішим для отримання ефективних граничних умов, що визначають взаємодію вклю- чення з матрицею у випадку статичних задач те- орії пружності є асимптотичний підхід [24–26]. Він базується на використанні параметра, що ха- рактеризує відношення товщини до лінійного розміру об’єкта. Такий метод дозволяє спростити умови контакту. Слід зазначити, що кількість на- укових праць, що використовують цей метод — нечисленна. У праці [27] запропоновано нову математичну модель тонкого пружного включення. З її допо- могою задача зводиться до розв’язування системи сингулярних інтегро-диференціальних рівнянь, які, зокрема, дають змогу отримати замкнутий розв’язок згаданих вище задач. Крім цього, виве- дено нові формули для обчислення розподілу нап- ружень в околі вершини пружного включення, як- що відомий розв’язок відповідної сингулярної за- дачі, тобто задачі для тріщини, яка займає сере- динну область включення. Такий підхід дозволяє врахувати вплив торцевих напружень у включенні на концентрацію напружень у матриці. Впливові жорстких включень на напружено- деформований стан пластини присвячено чимало робіт [28]. Більшість з них стосувалася встанов- лення напружень в пластині в околі лінійних або криволінійних включень канонічної форми. Отри- мано точні замкнуті розв’язки пружної задачі у випадку кругового чи еліптичного включення у пластині [29–31]. Задачу для обмеженої пластини зі впаяним абсолютно жорстким еліптичним яд- ром розв’язано в комплексних потенціалах [32]. Актуальність проблем експериментальних досліджень руйнування чавунів. Для виготов- лення окремих виробів і несучих елементів кон- струкцій в багатьох областях машинобудування застосовують чавуни. Використання цього ма- теріалу обумовлене унікальним узгодженням фізико-механічних і технологічних властивостей. Добрі ливарні властивості та оброблюваність різанням, здатність гасити вібрації, низька чут- ливість до концентраторів напружень, висока ко- розійна стійкість та низька собівартість — най- важливіші переваги, що дають змогу застосову- вати чавуни для виготовлення широкої гами де- талей, елементів конструкцій та виробів. Високі статичні та динамічні міцнісні властивості чавуну сприяють використанню цього матеріалу в маши- нобудуванні [33–35]. Однак у літературі відомі непоодинокі випадки руйнування елементів конструкцій та виробів із чавуну, які не досягли свого критичного терміну експлуатації. Таким чином, часті випадки спон- танного руйнування засвідчують важливість дослідження чавуну, зокрема, впливу структури на механізми його руйнування та міцнісні харак- теристики. Включення графіту у структурі чавуну в літе- ратурі прийнято розглядати як внутрішні дефекти відповідних розмірів, форми і розташування, які є концентраторами напружень та місцями зарод- ження і розвитку руйнування. У теоретичному плані важлива задача визначення геометричних параметрів таких включень. Вирішення її полягає у розробці нових методів досліджень прямих кон- тактних задач динамічної теорії пружності. Їх те- оретична сторона передбачає математичне моде- лювання динамічної взаємодії складових компо- зиту, яким фактично є чавун, а також розробку числових аналітичних алгоритмів дослідження механічних явищ, які при цьому виникають. Щодо алгоритму розв’язання відповідних обернених за- дач, то виникають певні труднощі теоретичного та обчислювального характеру, зумовлені неліній- ністю та некоректністю обернених, а також не- достатнім вивченням прямих задач. Сучасні методи оцінки здатності матеріалів чи- нити опір розвитку тріщин зводяться, в основно- му, до визначення критеріїв, що характеризують перехід руйнування до закритичної стадії. Чи- сельні значення критеріїв встановлюються шля- хом експериментальних випробувань зразків з надрізами чи виведеними тріщинами від утомле- ності, які потім використовують для розрахунко- вих оцінок. Як критерій опору крихкому руйну- ванню використовують класичний критерій [36], який полягає у знаходженні певної величини на- вантаження, що характеризується точкою перети- ну діаграми руйнування з 5%-ю січною. Від- повідні зусилля в цій точці прийнято вважати за навантаження старту виведеної макротріщини від утомленості. Для оцінки опору матеріалу руйнуванню в пружно-пластичній області найчастіше застосову- ють J-інтеграл, а стабільність розвитку руйнуван- ня оцінюють величиною динамічного КІН Kд. Так, у праці [37] виконана експериментальна оцінка показників в’язкості руйнування (J-інтегралу) для зварного з’єднання чавуну (з кулеподібним графітом), що містить тріщини і здійснено аналіз напружено-деформованого стану за наявності тріщин різних розмірів. На основі одержаних ре- зультатів розглянуто вплив відмінностей σ0,2 у зоні навколо вершини тріщини, виходячи з по- казника тривісності напруження та величини пластичної деформації. Встановлено, що зі зрос- танням довжини тріщин показник тривісності ТЕХНИЧЕСКАЯ ДИАГНОСТИКА И НЕРАЗРУШАЮЩИЙ КОНТРОЛЬ, №3,2007 19 збільшується. Показано, що величина пластичної деформації матеріалу залежить від зони зварного з’єднання. Експериментальна оцінка механізмів руй- нування чавунів методами неруйнівного кон- тролю. Виходячи з літературних даних чавуни класифікують у такій залежності: від ступеня графітизації (що обумовлює вид злому) — на сірий, білий і половинчастий (чи відбілений); від форми включень графіту — на чавуни з пластинчатим, ку- леподібним (високоміцний чавун), вермикулярним графітом (ковкий); від характеру металічної основи — на перлітний, феритний, перлітно-феритний, аус- тенітний, бейнітний і мартенситний; від призначен- ня — на конструкційний і чавун зі спеціальними властивостями; за хімічним складом — на легова- ний і нелегований [38]. Механізм руйнування (крихкий або в’язкий) чавунів залежить від відстані між графітовими включеннями, форми цих включень (рис. 1) і скла- ду матриці [39, 40]. У праці [41] експериментально вивчено вплив макроструктури високоміцних чавунів феритного, феритно-перлітного і перлітного класів на їх міцність і циклічну тріщиностійкість. На підставі отриманих результатів встановлено зв’язок міцнісних характеристик чавунів з параметрами їх структури та складу. У праці [42] вивчені особ- ливості процесу зародження та росту тріщини у чавунах з різною формою графітових включень і експериментально визначені значення KIc ма- теріалів методом лазерної спекл-інтерферометрії. Встановлено, що зміна динаміки спеклів відбу- вається на завершальній стадії деформації, що пе- редує початку росту магістральної тріщини. У працях [43–45] розглянуто вплив кількості графітної фази на руйнування залізовуглецевих сплавів у залежності від параметра форми вклю- чень графіту та мікронапружень біля них, вста- новлено межі з підвищеною щільністю параметра форми включень. Зменшення відстані між включеннями і збільшення їх гостроти, яка зростає під час зміни форми включення від кулеподібної до вермику- лярної і далі до пластинчастої, веде до підвищення концентрації напружень і виникнення локального тривісного напруженого стану на продовженні вершини макротріщини, що призводить до змен- шення пластичної текучості. Звідси крихкий ме- ханізм руйнування чавунів (наприклад, сірого) [46, 47], де за невеликої відстані між графітовими включеннями атомарно тонкі пластинки графіту разом з макротріщиною створюють високу кон- центрацію напружень. Руйнування ж ковкого ча- вуну проходить за в’язким механізмом, оскільки через великі відстані між включеннями локальна концентрація напружень біля гострокутних вис- тупів вермикулярного графіту не впливає істотно на розподіл напружено-деформованого стану біля вершини тріщини. Проміжне місце займає високоміцний чавун. У ньому, не дивлячись на меншу концентрацію напружень через кулясту форму графіту, в 1,5…2 рази менша відстань між включеннями, ніж у ков- кому. Тому високоміцний чавун, залежно від скла- ду матриці, руйнується за крихким, в’язким або змішаним механізмом руйнування. Пластичність матриці зростає в наступній послідовності: плас- тинчастий перліт, зернистий перліт, перліт-ферит, ферит. Мікромеханізми руйнування є крихкими для матриці з пластинчастого і зернистого перлі- ту, в’язкими з ділянками сколу — для перлітно- феритної матриці, в’язкі — для феритної матриці [48, 49]. У низці інших робіт [50–59] зроблено огляд ультразвукового методу дослідження структури чавунів, а також показано вплив форми графіто- вих включень, їх розміру та кількості на механічні характеристики чавуна. Розглянуті залежності швидкості поширення поздовжньої хвилі ультраз- вуку і зміни коефіцієнта заникання від структури металічної основи чавуна та його хімічного скла- ду. Досліджено зміну швидкості розповсюдження пружних хвиль від характеру і об’ємного вмісту графітових включень. Розглянуто вплив кількості графітової фази на руйнування залізовуглецевих сплавів у залежності від параметра форми вклю- чень графіту та мікронапружень біля них. Опи- сано розподіл мікронеоднорідної деформації в сталі поблизу неметалевих включень різних типів, які не мають схильності до утворення порожнин. З’ясовано особливості впливу температури, плас- тичності включення та міжповерхневих напру- жень на розподіл мікронеоднорідної деформації. Вивчено природу сплесків мікродеформацій, спри- чинених руйнуванням включень і розвитком про- ковзування уздовж границь включення–матриця. У працях [50–59] також встановлено, що у ма- теріалах, які містять неоднорідності з різко від- мінними пружними характеристиками (висо- коміцні чавуни з пластинчатими або кулеподібни- Рис. 1. Схеми процесів, що проходять під час росту тріщини в сірому (а–в) та ковкому (г–е) чавунах: а, г — формування зони передруйнування; б — розгалуження тріщини; в — закриття тріщини внаслідок попадання графітового включення між бе- реги тріщини; д — ріст тріщини по міжфазних границях і через графітові включення; е — закриття тріщини внаслідок високої рельєфності злому [40] 20 ТЕХНИЧЕСКАЯ ДИАГНОСТИКА И НЕРАЗРУШАЮЩИЙ КОНТРОЛЬ, №3,2007 ми включеннями), спостерігається залежність швидкості повздовжніх хвиль c від форми вклю- чень. На рис. 2 по осі абсцис відкладене відно- шення швидкості поздовжніх хвиль у даному ма- теріалі до швидкості поздовжніх хвиль у сталі 40. Частота ультразвукових коливань 2,5 МГц; нуль відповідає наявності тільки пластинчатого графіту. Подібна залежність може бути отримана також шляхом вимірювання коефіцієнта заникання α на різних частотах. Однак вимірювання швидкості забезпечує більшу точність під час визначення впливу включень, особливо на частотах до 5 МГц, а для деяких сплавів роздільну здатність визна- чення структури можна суттєво підвищити шля- хом вимірювання відношення α/c. Розробка методів, що базуються на зв’язку магнітних і електричних властивостей чавунів з їх мікроструктурою та механічними властивостя- ми, і створення на їх основі засобів неруйнівного контролю, має великий практичний інтерес. Окрім того, знання фізичних властивостей, експлуа- таційних характеристик може допомогти у ро- зумінні механізмів і процесів структуроутворення чавунів, що дозволить вирішити шляхи підвищен- ня експлуатаційних характеристик їх виливок у кожному конкретному випадку. Праці [60–62] присвячені вивченню магнітних, електричних, термоелектричних і механічних властивостей чавунів з різною формою графіту і хімічним складом, що використовуються для ви- готовлення виливок різного призначення, з метою відшукання параметрів неруйнівного контролю їх властивостей. Для випробовувань використовува- ли промислові і спеціально виплавлені чавуни. Зразки чавуну марки ВЧ42-12 розмірами 10 10 63 мм вирізали із різних ділянок литих заготовок, відібраних у виробничому потоці. За- лежності між хімічним складом (C, Si, Mn) і магнітними параметрами чавуну не встановлено, оскільки окрім хімічного складу великий вплив на магнітні властивості спричиняє кількість і фор- ма включень графіту. Відзначено, що за вмісту магнію менше 0,03 % отримуються перлітні ча- вуни, які містять лише пластинчатий графіт. По- казана можливість неруйнівного контролю стук- тури і твердості відливок з високоміцного чавуна. Запропонована методика і розроблений первин- ний перетворювач, що дозволяє визначати плас- тинчату форму графіту потенціалометричним ме- тодом на локальній ділянці виливки чавуну. Кон- троль твердості, наявності кулеподібного графіту і склад відбілу можна здійснити за результатами вимірювань струму розмагнічення за допомогою коерцитиметра. Підтверджено, шо з підвищенням вмісту фосфору росте твердість чавуна; металічна основа складається з перліту і фосфідної евтек- тики, збільшення кількості якої приводить до рос- ту твердості, коерцитивної сили і електроопору. Збільшення вмісту фосфору від 1,6 до 3,0 % слабо впливає на зміну досліджуваних характеристик чавуна. Показано принципову можливість екс- пресного визначення термоелектричним методом, за допомогою пристрою ТЭС-4 за умови C < 3,4 % і Si < 2,5 % вмісту у чавуні без урахування впливу вмісту марганцю. Встановлені закономірності зміни фізико-ме- ханічних властивостей чавунів з різним структур- ним станом можуть бути використані для мо- дернізації відомих і розробки нових принципів от- римання інформації про дефекти структури і фізи- ко-механічного стану чавунних виробів. Акустико-емісійне дослідження розвитку руйнування чавунів. Як показано в роботах [48, 63, 64], на початкових стадіях руйнування пош- коджені області розвиваються всередині ма- теріалу і локально поширюються в стиснутій зоні зразка, тому виявити їх оптично, як того вимага- ють методики нормативних документів, немож- ливо. Після цього, унаслідок злиття мікротріщин у макротріщини, відбувається вихід останніх на бокову поверхню зразка вже після суттєвого роз- витку руйнування [63]. Тому для ефективного ви- явлення скритих початкових стадій руйнування чавунів застосовують метод акустичної емісії (АЕ) [63, 64]. Аналіз одержаних результатів АЕ- контролю, фрактографії і літературних джерел [48, 49, 64–68] дав можливість описати механізми і динаміку процесів руйнування високоміцного, ковкого і сірого чавунів і сформулювати моделі докритичного розповсюдження в них мак- ротріщин, що супроводжується випромінюванням АЕ. Показано високу ефективність методу АЕ для оцінки стадій та механізмів руйнування чавунів різноманітної модифікації. У роботі [48] приве- дені результати сумісних АЕ- і фрактографічних досліджень руйнування чавунів. Випробування триточковим згином проводили на зразках з сіро- го, ковкого і високоміцного чавунів. Результати показали, що параметри сигналів АЕ відрізняють- ся залежно від механізму руйнування чавунів. Рис. 2. Залежність відношення ci/cist від відсоткового вмісту кулеподібного графіту в чавуні ТЕХНИЧЕСКАЯ ДИАГНОСТИКА И НЕРАЗРУШАЮЩИЙ КОНТРОЛЬ, №3,2007 21 Запропоновані моделі, що описують руйнування чавунів за монотонного навантаження зразків, на підставі яких одержана залежність між сумарним рахунком АЕ і КІН. Одержана добра відповідність теоретичних і експериментальних результатів. Як і під час випробування сталей [69], сигнали АЕ з більшою амплітудою реєструвалися за руйну- вання зразків сколом, а за в’язкого руйнування їх амплітуди мали тенденцію зменшуватись. У роботі [65] оцінювали вплив модифікацій мат- риці високоміцного чавуну (ВЧ) на початок розвит- ку макротріщин. Визначали момент старту мак- ротріщин і відповідних йому КІН за сигналами АЕ у ВЧ, який мав різні типи матриць: феритну, із плас- тинчатим перлітом, із зернистим перлітом і ферит- но-перлітну. Для експериментів були виготовлені призматичні зразки перерізом 12 18 мм з виведе- ними крайовими тріщинами від утомленості. Хімічний склад ВЧ наступний, мас. %: 2,44 C; 0,42 Mn; 1,37 Si; < 0,05 Cr; 0,13 P; 0,11 S. Вип- робовували зразки за схемою навантаження три- точковим згином. Для кожного типу чавунів, за- лежно від складу матриці, параметри сигналів АЕ були різними (рис. 3). Проте на кожній акустог- рамі чітко виділяється момент різкого наростання амплітуд сигналів АЕ (САЕ). Фрактографічний аналіз показав [48], що САЕ на ранніх етапах на- вантаження генеруються під час відшарування графіту від металічної матриці, руйнування графітових включень, утворення мікротріщин, їх підростання і зливання з утворенням макротрі- щин. А різке наростання амплітуд САЕ відповідає моменту старту макротріщини [63]. На діаграмах руйнування в координатах «на- вантаження P—розкриття берегів тріщини v» (рис. 3), показано навантаження, за яких в зразках починається субкритичний ріст магістральної тріщини PS A, зафіксований за допомогою методу АЕ, і визначені за стандартною методикою PS та максимальне навантаження, за якого зразок руй- нується Pmax. За типом діаграм P – v і акустограм чавуни з різними модифікаціями матриці суттєво відрізня- ються. Так, для ВЧ з матрицею пластинчатого і зернистого перліту характерне спонтанне руйну- вання і висока акустична активність, яка стриб- коподібно зростає ще до того, як наступає руй- нування зразка. За даними мікрофрактографічних досліджень, зона переходу тріщини від утомле- ності до долому у ВЧ зі структурою пластинчатого і зернистого перлітів чітко фіксується під час роз- повсюдження магістральної тріщини міжзеренно- го сколу. На поверхні долому виявлено куле- Рис. 3. Діаграми руйнування чавунів з різними типами матриць: а — феритна матриця; б — пластинчатий перліт; в — зернистий перліт; г — феритно-перлітна матриця 22 ТЕХНИЧЕСКАЯ ДИАГНОСТИКА И НЕРАЗРУШАЮЩИЙ КОНТРОЛЬ, №3,2007 подібні частини графіту, як правило, відшаровані від матриці. В доломах ВЧ з перлітно-феритною матрицею поміж елементами міжзеренного сколу є обширні ділянки в’язкого ямкового руйнування [48]. Як випливає із експериментів, визначені вели- чини PS A є меншими від величин PS і значно мен- шими від Pmax, тому для чавунів, залежно від скла- ду матриці, відношення KI max до KIs знаходиться в межах від 1,15 до 2,42. Значення цих КІН виз- начають за відомою формулою KI = PL t√⎯⎯b3 Y⎛⎜ ⎝ l b ⎞ ⎟ ⎠ , де P — зусилля навантаження; L — відстань між опорами; t — товщина, b — висота зразка; Y — поправочна функція; l — довжина тріщини. У працях вітчизняних і зарубіжних авторів описані підходи до визначення стану конструкцій за величиною KIc, J-інтегралу або Kд. Відомі праці, в яких встановлена теоретична залежність між K1c і активністю АЕ [70–73]. Дослідженню зв’язку між критеріями руйнування K і KI та параметрами випромінювання АЕ присвячено праці [71–75]. Узагальнюючи дослідження, де вивчали взаємозв’язок між тріщиностійкістю матеріалу і АЕ, відзначимо, що встановлені залежності, як правило, не є універсальними і справедливі лише для певних умов навантаження, конфігурацій тріщин тощо. У всіх роботах не визначений од- нозначно коефіцієнт електромеханічного зв’язку. Його величина може істотно змінюватись залежно від швидкості навантаження, резонансних харак- теристик первинних перетворювачів, діапазону частот. Сумарна емісія не завжди пропорційна об’єму матеріалу, залученого в пластичну дефор- мацію. Проте розглянуті моделі відображають су- часні уявлення про природу АЕ, добре корелюють з експериментальними даними, тому потребують подальшого розвитку та удосконалення. Висновки Руйнування включень у твердому тілі є основною причиною початкової фази руйнування. Ці про- цеси в літературі розглядаються як з точки зору математичного моделювання, так і з позицій оцінки даних експериментальних досліджень. Широке застосування чавунів зумовлює всес- тороннє дослідження їх властивостей з метою пок- ращення структурних, а відтак і фізико-ме- ханічних характеристик. З цією метою застосову- ють як теоретичне моделювання, так і різно- манітні методи експериментальних випроб. Серед останніх неухильно розширюється сфера застосу- вання методів неруйнівного контролю. Метод АЕ успішно застосовується для діагнос- тування виробів і елементів конструкцій із ча- вунів. Для цього використовують кореляційні за- лежності між комплексними інформативними ха- рактеристиками АЕ і критеріями руйнування. АЕ- методики дозволяють визначати момент старту макротріщини під квазістатичним навантаженням точніше ніж за методиками, що регламентовані у нормативних документах. Проведен анализ и синтез результатов иссле- дований моделирования процессов разрушения включений в твердом теле, в частности, чугунов. Описаны теоретические и экспериментальные подходы к оценке механизмов разрушения. Показаны некоторые закономерности изменения физико-механических свойств чугуна с различными формой графита и типом матрицы. Отдельно проанали- зирована целесообразность применения метода АЕ в исследовании зарождения и развития разрушения чугуна в условиях квазистатического нагружения и отмечена высокая эффективность этого метода неразрушающего контроля. 1. Сулим Г. Т. Влияние формы тонкостенного включения на концентрацию напряжений в пластине // Физ.-хим. механика материалов. — 1981. — № 3. — С. 64–68. 2. Сулим Г. Т. Антиплоская задача для системы линейных включений в изотропной среде // ПММ. — 1981. — 45, № 2. — С. 308–318. 3. Грилицький Д. В., Сулим Г. Т. Напряженное состояние кусочно однородной плоскости с тонкостенным упругим включением конечной длины // Прикл. механика. — 1972. — 8, № 11. — С. 58–65. 4. Канаун С. К. Тонкий дефект в однородной упругой сре- де. Исследование по теоретическим основам расчета строительных конструкций // Межвуз. темат. сб. тр. ЛИ- СИ. — 1983. — С. 75–84. 5. Панасюк В. В., Андрейкив А. Е., Стадник М. М. Пружна рівновага необмеженого тіла з тонким включенням // Доп. АН УРСР. Сер. А. — 1976. — № 7. — С. 636–639. 6. Підстригач Я. С. Умови стрибка напружень і пе- реміщень на тонкостінному пружному включенні в суцільному середовищі // Там же. — 1982. — № 12. — С. 29–31. 7. Силованюк В. П. Жесткое пластическое включение в уп- ругом пространстве // Физ.-хим. механика материалов. — 1984. — № 5. — С. 80–84. 8. Панасюк В. В., Стадник М. М., Силованюк В. П. Концен- трация напряжений в трехмерных телах с тонким вклю- чением. — Киев: Наук. думка, 1986. — 216 с. 9. Стадник М. М. Об одном методе приближенного реше- ния трехмерной упругой задачи для тела с тонким вклю- чением // Физ.-хим. механика материалов. — 1988 — № 1. — С. 53–65. 10. Стадник М. М. Интегро-дифференциальные уравнения трехмерной задачи теории упругости для тела с систе- мой тонких включений // Там же. — 1984. — № 1. — С. 15–21. 11. Стадник М. М., Андрейкив А. Є. Прочность материалов, содержащих системы тонких включений // Там же. — 1986. — № 1. — С. 29–35. 12. Силованюк В. П. Руйнування попередньо напружених і трансверсально-ізотропних тіл із дефектами // НАН Ук- раїни. Фіз.-мех. ін-т ім. Г. В. Карпенка. — 2000. — 300 с. 13. Чобаняк К. Р., Хаикяк А. С. Плоское деформированное состояние упругого тела с тонкостенным гибким вклю- чением // Изв. АН АрмССР. — 1967. — № 6. — С. 19– 29. ТЕХНИЧЕСКАЯ ДИАГНОСТИКА И НЕРАЗРУШАЮЩИЙ КОНТРОЛЬ, №3,2007 23 14. Грилицький Д. В., Сулим Г. Т. Периодическая задача для упругой плоскости с тонкостенным включением // ПММ — 1975. — 39, № 3. — С. 520–529. 15. Chez R. Equilibre mecanique et de forme de petits cristaux // Helvetica phys. Acta. — 1968. — 41, № 3. — P. 287–309. 16. Солтыкова О. В., Черепанов Г. П. Некоторые задачи не- однородной теории упругости // Физ.-хим. механика ма- териалов. — 1974. — № 3. — С. 539–550. 17. Грилицький Д. В., Опанасович В. К., Тисовський Л. О. Упругое состояние пластины с круговой шайбой и пря- молинейным включением // ПММ. — 1982. — № 6. — С. 993–1000. 18. Александров В. М. Мхитарян С. М. Контактные задачи для тел с тонкими покрытиями и прослойками. — М.: Наука, 1983. — 487 с. 19. Мовчан А. Б., Назаров С. А. Асимптотика НДС вблизи пространственного пикообразного включения // Механи- ка композит. материалов. — 1985. — № 5. — С. 792– 800. 20. Предельно-равновесное состояние упругопластических тел с тонкими включениями, подвергающихся воздейс- твию температурных и силовых факторов / В. В. Пана- сюк, А. Е. Андрейкив, М. М. Стадник, Я. Ю. Морозович // Тез. докл. I Всесоюз. конф. «Механика неоднородных структур». Львов, 6–8 сент. — 1983, Киев: Наук. думка, 1983. — С. 170–171. 21. Хай М. В. Інтегральні рівняння задачі про визначення напружень в тілі з тонким чужорідним включенням // ДАН УРСР Сер. А. — 1984. — № 3. — С. 43–46. 22. Хай М. В. Визначення температурних полів і напружень в тілах з тонкими теплопровідними включеннями // Там же. — 1984. — № 11. — С. 48–52. 23. Стадник М. М., Морозович Я. Ю. Термоупругая задача для выпуклого многогранника с системой тонких вклю- чений // Физ.-хим. механика материалов. — 1986. — № 2. — С. 39–43, № 3. — С. 89–96. 24. Кит Г. С., Емец В. Ф., Кунец Я. И. Асимптотическое по- ведение задачи рассеяния упругой волны тонкостенным инородным включением // Известия РАН. Механика твердого тела. — 1999. — № 3. — С. 55–64. 25. Порховський В. В., Кунець Я. І. Дифракція імпульсів пружних хвиль тонкими слабкими неоднорідностями // Мат. методи та фіз.-мех. поля. — 1999. — 42, № 2. — С. 168–174. 26. Кунець Я. І., Матус В. В., Міщенко В. О. Дистанційне визначення фізико-механічних параметрів тонкостінних дефектів // Фіз.-хім. механіка матеріалів. — 2000. — № 5. — С. 117–118. 27. Стадник М. М. Метод розв’язування тривимірних тер- мопружних задач для тіла з тонким включенням // Там же. — 1994. — № 6. — С. 30–40. 28. Бережницький Л. Т., Панасюк В. В., Стащук Н. Г. Взаимо- действие жестких линейных включений и трещин в дефор- мируемом теле. — Киев: Наук. думка, 1983. — 228 с. 29. Hardiman N. J. Tlliptic elastc inclusion in an infinite elastic plate // Quart. J. Mech. And Math. — 1954. — 7, № 2. — P. 25–43. 30. Труш И. И., Панасюк В. В., Бережницкий Л. Т. О вли- янии формы включения на начальную стадию разруше- ния двухкомпонентных композиционных материалов // Физ. хим. механика материалов. — 1972. — № 6. — С. 48–53. 31. Черепанов Г. П. Механика разрушения композиционных материалов. — М.: Наука, 1983. — 296 с. 32. Мусхелисшвили Н. И. Некоторие основные задачи мате- матической теории упругости. — М.: Наука, 1966. — 636 с. 33. Statische und dynamische Festigkeitswerte zeigen das mog- liche Potenzial von unlegiertem Gusseisen mit Lamelleng- raphit // Konstr. — Giessen. — 2004. — 29, № 3. — S. 12– 15. 34. Колодезный Л. А., Козырев Г. В., Митерев Г. И. Сравни- тельная оценка работы распространения трещины в вы- сокопрочных чугунах и сталях / Алтайск. гос. техн. ун-т. Резервы пр-ва. строит. матер. — Барнаул, 1999. — С. 159–163. 35. Wieland R. Uber die Geschichte des Eisennbaus und das En- tstehen des Konstruktiven Ingenieurbaus. Stahlbau — 2001. — 70, № 9. — 628 p. 36. ГОСТ 25.506–85. Методы механических испытаний ме- таллов. Определение характеристик трещиностойкости (вязкости разрушения) при статическом нагружении. — М.: Изд-во стандартов, 1985. — 62 с. 37. Hakan C., Bahadir U., Tevfik A. The effect of yield strength mismatch on the fracture behavior of welded nodular cast iron / 13 Intern. Conf. on the Strength of Materials, Buda- pest, 25–30 Aug. 2003. — № 1. — З. 387–389; 2004. — № 2. — P. 357–360. 38. Структура та опір руйнуванню залізовуглецевих сплавів / О. П. Осташ, І. П. Волчок, О. Б. Колотілкін та ін. // НАН України. Фіз.-механіч. ін-т ім. Г. В. Карпенка, 2001. — 272 с. 39. Красовский А. Я., Калайда В. В. Прочность и трещинос- тойкость чугунов с шаровидным графитом. — Киев: На- ук. думка, 1989. — 136 с. 40. Рост усталостной трещины в чугунах. II. Серый и ков- кий чугуны / О. Н. Романив, А. Н.Ткач, Т. Я. Юськив и др. // Физ.-хим. механика материалов. — 1990. — № 3 — С. 33–40. 41. Андрейко І. М., Осташ О. П., Попович В. В. Вплив мікроструктури на міцність i циклічну тріщиностійкість чавунів // Те саме. — 2002. — № 5. — С. 48–56. 42. Мониторинг процесса разрушения серых чугунов мето- дом лазерной спекл-интерферометрии / А. П. Владими- ров, С. В. Смирнов, С. В. Гладковский // Тез. 3-й Между- нар. конф. «Микромеханизмы пластичности, разруше- ния и сопутствующих явлений» (MPFP) на базе 41-го Междунар. семинара «Актуальные проблемы прочнос- ти», Тамбов, 23–27 июня, 2003. — Тамбов: Изд-во ТГУ, 2003. — С. 131–132. 43. Колотілкін О., Нагорний Ю. Вплив графітної фази на механізм руйнування FeC сплавів // Машинознавство. — 2004. — № 2. — С. 49–51. 44. Бережницький Л. Т., Панасюк В. В., Стащук Н. Г. Взаи- модействие жестких включений и трещин в деформиру- емом теле. — К: Наук. думка, 1983. — 288 с. 45. Колотілкін О. Взаємозв’язок між концентрацією напру- ження біля включення графіту і властивістю FeC сплавів // Машинознавство. — 2000. — № 10. — С. 9–14. 46. Мельников В. П., Садовский Е. А. Влияние графита на прочность серого перлитного чугуна в крупных отлив- ках // Литейн. пр-во. — 1994. — № 8. — С. 7–8. 47. Haenny L., Zambelli G. The Role of the Matrix Graphite In- teraction in the Tensile Behavior of Grey Cast Iron // Engi- neering Fracture Mechanics. — 1984. — 19, № 1. — P. 113–121. 48. Лисак Н. В., Скальський В. Р., Сергиенко О. Н. Исполь- зование метода акустической эмиссии для исследования разрушения чугунов // Техн. диагностика и неразруш. контроль. — 1989. — № 3. — С. 37–45. 49. Вязкость разрушения високопрочных материалов / Под. ред. М. Л. Берштейна. — М.: Металургия, 1973. — 309 с. 50. Буденков Г. А., Новожилов В. А., Шабалин В. Г. Ультраз- вуковой метод контроля твердости поверхности изделий из чугуна // Дефектоскопия. — 1992. — № 8. — С. 18– 23. 51. Коваленко А. В., Лебедев А. А. Определение твердости чугуна акустическим методом // Там же. — 1992. — № 8. — С. 31–33. 52. Вакуленко И. А., Надеждин Ю. Л. О связи скорости сче- та импульсов акустической эмиссии с параметрами де- формационного упрочнения углеродистой стали // Там же. — 1992. — № 12. — С. 49–53. 53. Воронкова Л. В. Влияние структуры чугуна на скорость и коэффициент затухания ультразвука // Там же. — 1991. — № 12. — С. 18–23. 54. Воронкова Л. В., Воронков В. А. Спектральный метод оп- ределения твердости чугуна // Там же. — 1990. — № 6. — С. 24–28. 24 ТЕХНИЧЕСКАЯ ДИАГНОСТИКА И НЕРАЗРУШАЮЩИЙ КОНТРОЛЬ, №3,2007 55. Бронфин Б. М., Емельянов А. А., Пышминцев И. Ю. Мик- роструктурные аспекты вязкости разрушения и сопро- тивления усталости высокопрочных сталей // Физ.-хим. механика материалов. — 1991. — № 5. — С. 95–97. 56. Губенко С. И. Природа всплесков микронеоднородной деформации в стали с неметаллическими включениями // Там же. — 1999. — № 2. — С. 53–59. 57. Андрейко І. М. Особливості втомного руйнування графітових включень у чавунах і сталях // Те саме. — 2003. — № 1. — С. 111–112. 58. Влияние формы графитовых включений на концентра- цию напряжений и механические свойства чугуна / И. П. Волчок, М. М. Стадник, В. П. Силованюк, та ін. // Там же. — 1984. — № 3 — С. 89–92. 59. Юзвак В. М., Волчок И. П. Влияние включений графита на механические свойства чугуна // Литейн. пр-во. — 1981. — № 2. — С. 7–8. 60. Контроль формы графита и структуры металической ос- новы в отливках из чугунов различного назначения / И. А. Кузнецов, С. С. Родионова, Э. С. Горкунов, и др. // Дефектоскопия. — 1996. — № 9. — С. 3–15. 61. Магнитный метод контроля формы графита в чугунах / И. А. Кузнецов С. В. Кочевых, С. С. Родионова и др. // Тез. докл. XII Всесоюз. науч.-техн. конф. «Неразрушаю- щие физические методы контроля». Свердловск, 1990. — С. 157–158. 62. Горкунов Э. С., Сомова В. М., Ничипурук А. П. Магнит- ные свойства и методы контроля структуры и прочност- ных характеристик чугунных изделий (Обзор) // Дефек- тоскопия. — 1994. — № 10. — С. 54–83. 63. Скальський В. Р., Коваль П. М. Акустична емісія під час руйнування матеріалів, виробів і конструкцій. Методо- логічні аспекти відбору та обробки інформації. — Львів: Сполом, 2005. — 396 с. 64. Методические особенности определения статической трещиностойкости чугунов / А. Н. Ткач, Н. В. Лысак, Т. Я. Юськив и др. // Физ.-хим. механика материалов. — 1988. — № 1. — С. 68–73. 65. Skalsky V. R., Okrepkij Yu. S., Plakhtij R. M. Acoustic emis- sion during cast-irons fracture // Proc. Int. III Sympoz. Mec- haniki Zniszczenia Materialow i Konstrukcji, Augustow 1–4 czerwca 2005. — Poland. Bialostock, 2005. — P. 369–371. 66. Косников Г. А. Теория и технология получения чугунов с повышенной вязкостью разрушения: — Автореф. дис. … докт. техн. наук. — Ленинград, 1985. — 39 с. 67. Morgner W., Heyse H. Untersuchung der Bruchkinetik von GGL // Neue Hutte. — 1981. — 26, № 8. — S. 313–314. 68. Xu Chi, Rui-Zhen. Fracture toughness and fatique of fracture of kare earth-magnesium ductile iron // AFS. International Casting Metals Journal. — 1979. — 4, № 3. — P. 21–28. 69. Связь акустической эмиссии с кинетикой и микромеха- низмом усталостного разрушения высокопрочной стали мартенситной структуры / О. Н. Романов, Е. И. Кирилов, Ю. В. Зима, Г. Н. Никифорчин // Физ.-хим. механика ма- териалов. — 1987. — 23, № 2. — С. 51–55. 70. Annual Book of ASTM Standards, E-399-72. — USA, 1972. — 1100 p. 71. Кудряшов В. Г. Методика оценки истинности определяе- мого параметра вязкости разрушения // Завод. лаб. — 1975. — № 11. — С. 1388–1390. 72. Иванова В. С., Ботвина Л. Р., Маслов Л. И. Фрактогра- фический метод определения вязкости разрушения при пластической деформации пластических металлических материалов // Там же. — 1975. — № 8. — С. 1007–1010. 73. Kassem M. A. Fracture Toughness testing with Small Tes- tpieses. — Welding Research International. — 1974. — № 4. — P. 28–40. 74. Панасюк В. В., Андрейкив А. Е., Лысак Н. В. Акустичес- кая эмиссия субкритически растущих трещин // Тез. докл. I Всесоюз. конф. «Акустическая эмиссия материа- лов и конструкций». — Ростов. гос. ун-т, 1984. — Ч. I. — С. 229–230. 75. Микитишин С. И., Сергиенко О. Н. Использование пара- метров акустической эмиссии для оценки разрушения материалов // Там же. — С. 230–232. Фіз.-мех. ін-т ім. Г. В. Карпенка НАН України, Львів Поступила до редакції 16.02.2007 К СВЕДЕНИЮ АВТОРОВ Журнал «Техническая диагностика и неразрушающего контроль» входит в перечень утвержденных ВАК Украины изданий, публикации в котором засчитываются как обязательные для соискателей ученых степеней. ВАК Украины принял постановление от 15.01.209З г. № 7-05/01 «Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України». В соответствии с этим постановлением редакционные кол- легии научных специализированных изданий, признаваемых ВАК, должны принимать к печати только те статьи, которые имеют следующие необходимые элементы: • постановка проблемы в общем виде и ее связь с важнейшими научными или практическими заданиями; • анализ последних достижений и публикаций, в которых начато решение данной проблемы и на которые ссылается автор; • выделение нерешенных ранее частей общей проблемы, которой посвящена данная статья; • формулировка целей статьи (постановка задачи); • изложение основного материала исследования с полным обоснованием полученных научных результатов; • выводы из представленного исследования и перспективы дальнейших исследований в данном направлении. Специализированным ученым советам при приеме к защите диссертационных работ предписано засчитывать статьи, опубликованные, начиная с февраля 2003 года, только при условии выполнения изложенных выше требований. В связи с этим редколлегия журнала «Техническая диагностика и неразрушающий контроль» будет принимать к печати только те статьи, которые отвечают требованиям ВАК Украины. Редакционная коллегия журнала ТЕХНИЧЕСКАЯ ДИАГНОСТИКА И НЕРАЗРУШАЮЩИЙ КОНТРОЛЬ, №3,2007 25

Підходи до оцінки руйнування включень в твердому тілі (Огляд)

Репозитарії

Схожі ресурси