Організация баз даних з морської геології в Інституті геологічних наук НАН України
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Геология и полезные ископаемые Мирового океана |
|---|---|
| Datum: | 2016 |
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України
2016
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/103625 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Організация баз даних з морської геології в Інституті геологічних наук НАН України / О.Ю. Митропольський, С.П. Ольштинський, Г.М. Іванова // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2016. — № 1. — С. 75-80. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-103625 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Митропольський, О.Ю. Ольштинський, С.П. Іванова, Г.М. 2016-06-21T16:04:34Z 2016-06-21T16:04:34Z 2016 Організация баз даних з морської геології в Інституті геологічних наук НАН України / О.Ю. Митропольський, С.П. Ольштинський, Г.М. Іванова // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2016. — № 1. — С. 75-80. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1999-7566 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/103625 uk Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України Геология и полезные ископаемые Мирового океана Краткие сообщения Організация баз даних з морської геології в Інституті геологічних наук НАН України Организация баз данных по морской геологиие в Институте геологических наук НАН Украины Developing the marine geology database at the Institute of geological science, NAS of Ukraine Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Організация баз даних з морської геології в Інституті геологічних наук НАН України |
| spellingShingle |
Організация баз даних з морської геології в Інституті геологічних наук НАН України Митропольський, О.Ю. Ольштинський, С.П. Іванова, Г.М. Краткие сообщения |
| title_short |
Організация баз даних з морської геології в Інституті геологічних наук НАН України |
| title_full |
Організация баз даних з морської геології в Інституті геологічних наук НАН України |
| title_fullStr |
Організация баз даних з морської геології в Інституті геологічних наук НАН України |
| title_full_unstemmed |
Організация баз даних з морської геології в Інституті геологічних наук НАН України |
| title_sort |
організация баз даних з морської геології в інституті геологічних наук нан україни |
| author |
Митропольський, О.Ю. Ольштинський, С.П. Іванова, Г.М. |
| author_facet |
Митропольський, О.Ю. Ольштинський, С.П. Іванова, Г.М. |
| topic |
Краткие сообщения |
| topic_facet |
Краткие сообщения |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Геология и полезные ископаемые Мирового океана |
| publisher |
Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Организация баз данных по морской геологиие в Институте геологических наук НАН Украины Developing the marine geology database at the Institute of geological science, NAS of Ukraine |
| issn |
1999-7566 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/103625 |
| citation_txt |
Організация баз даних з морської геології в Інституті геологічних наук НАН України / О.Ю. Митропольський, С.П. Ольштинський, Г.М. Іванова // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2016. — № 1. — С. 75-80. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT mitropolʹsʹkiioû organízaciâbazdanihzmorsʹkoígeologíívínstitutígeologíčnihnauknanukraíni AT olʹštinsʹkiisp organízaciâbazdanihzmorsʹkoígeologíívínstitutígeologíčnihnauknanukraíni AT ívanovagm organízaciâbazdanihzmorsʹkoígeologíívínstitutígeologíčnihnauknanukraíni AT mitropolʹsʹkiioû organizaciâbazdannyhpomorskoigeologiievinstitutegeologičeskihnauknanukrainy AT olʹštinsʹkiisp organizaciâbazdannyhpomorskoigeologiievinstitutegeologičeskihnauknanukrainy AT ívanovagm organizaciâbazdannyhpomorskoigeologiievinstitutegeologičeskihnauknanukrainy AT mitropolʹsʹkiioû developingthemarinegeologydatabaseattheinstituteofgeologicalsciencenasofukraine AT olʹštinsʹkiisp developingthemarinegeologydatabaseattheinstituteofgeologicalsciencenasofukraine AT ívanovagm developingthemarinegeologydatabaseattheinstituteofgeologicalsciencenasofukraine |
| first_indexed |
2025-11-26T00:17:49Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:17:49Z |
| _version_ |
1850599463196819456 |
| fulltext |
75
Краткое сообщение
ISSN 1999/7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2016. № 1
О.Ю. Митропольський, С.П. Ольштинський, Г.М. Іванова
Інститут геологічних наук НАН України, Київ
ОРГАНІЗАЦІЯ БАЗ ДАНИХ З МОРСЬКОЇ ГЕОЛОГІЇ
В ІНСТИТУТІ ГЕОЛОГІЧНИХ НАУК НАН УКРАЇНИ
В останні десятиріччя важливою ресурсною складовою сучасних
інформаційних систем є бази даних про стан морського середо2
вища, які об’єднують архівні документи та результати сучасних
досліджень. Історичний зріз розвитку інформатики та автомати2
зації в широкому спектрі природничих наук демонструє якісно
новий стан вивчення Світового океану.
Ідея створення автоматизованої інформаційної системи на
науково2дослідних судах «Михаил Ломоносов» і «Академик Вер2
надский» належить академіку АН УРСР А.Г. Колеснікову, який
активно впроваджував автоматизацію та інформатизацію в океа2
нографічних дослідженнях Світового океану. Математизацію
морських геологічних досліджень в Інституті геологічних наук
(ІГН) АН УРСР було започатковано в 1962 р. у секторі гідрогео2
логії та інженерної геології (зав. сектором чл.2кор. АН УРСР
А.Є. Бабінець) створенням системи «Нептун» — автоматизованої
інформаційної системи збору, обробки та зберігання даних
морських геологічних досліджень [1—5]. Введення, редагування,
корекція та зберігання отриманих даних у системі «Нептун» стало
суттєвим кроком вперед завдяки застосуванню ЕОМ «Мінськ222»
для обробки морської геологічної інформації.
Подальший розвиток автоматизації та інформатизації вима2
гав створення концепції національної системи збору, передачі,
зберігання та забезпечення користувачів океанологічною і, зокре2
ма, геологічною інформацією (Владіміров В.Л., Єремєєв В.М.,
Митропольский О.Ю., Суворов Л.М., 1993) [6]. У 1994 році на базі
Морського геофізичного інституту (МГІ) НАН України було ство2
рено національну систему збору океанологічної інформації [7] і
проведено відповідну каталогізацію даних океанологічних спосте2
режень в Україні.
У національній програмі досліджень та використання ре2
сурсів Азово2Чорноморського басейну, інших районів Світового
океану на період до 2000 р. і далі виконувались такі проекти:
© О.Ю. МИТРОПОЛЬСЬКИЙ, С.П. ОЛЬШТИНСЬКИЙ, Г.М. ІВАНОВА, 2016
76 ISSN 1999/7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2016. № 1
О.Ю. Митропольський, С.П. Ольштинський, Г.М. Іванова
1. Національний банк океанологічних даних. На якісно новому рівні вирі2
шувалась проблема створення та впровадження в експлуатацію національної ав2
томатизованої комп’ютерної системи збору, передачі, збереження та аналізу
морської геологічної інформації.
2. Морські експертні системи. Створення баз океанологічних (у тому числі
геологічних) експертних систем підтримки прийняття рішень з використання
баз даних і знань про стан морського середовища.
3. Комп’ютерний морський атлас. Створення комплексного цифрового Атла2
су2довідника Азово2Чорноморського басейну та інших районів Світового океану.
У травні 1993 р. Указом Президента України Л.М. Кравчука при Кабінеті
Міністрів України було створено Національне агентство морських досліджень і
технологій (НАМДіТ), яке залучило вчених Національної академії наук України
до розробки концептуальних основ державної політики у галузі досліджень і ви2
користання ресурсів Азово2Чорноморського басейну та інших районів Світово2
го океану. Цей Указ став поштовхом у розвитку вивчення та освоєння морських
акваторій.
У 2009 р. ІГН НАН України було підписано Грантову угоду «Up2Grade Black
Sea Scientific Network» (Up2Grade BS2Scene) № 226592 з Європейським співто2
вариством, надану Комісією з Європейського співтовариства, а також Мор2
ським інформаційним сервісом (MARIS). Крім ІГН у контракті брали участь ще
50 організацій з 11 країн світу ( України, Бельгії, Голландії, Туреччини, Росії,
Грузії, Болгарії, Румунії, Греції, Франції, Кіпру). Термін виконання робіт —
2009—2011 рр.
Роботи виконувалися в рамках Шостої рамкової програми Європейського
Союзу.
Мета проекту:
1) розвиток наявної науково2дослідної інфраструктури;
2) упровадження результатів науково2дослідних робіт, отриманих відповідно
до Шостої рамкової програми (проекту Sea Data Net) — спільні комунікаційні
стандарти та адаптовані технології — задля досягнення сумісності центрів нако2
пичення даних;
3) об’єднання в мережу нових чорноморських центрів даних, забезпечення
їх баз даних можливістю on/line контролю;
4) реалізація та поліпшення on/line доступу до даних дистанційного зонду2
вання, in/situ — даних, метаданих та закінчених продуктів;
5) адаптування стандартизованих методологій задля перевірки даних з ме2
тою забезпечення якості, сумісності та узгодженості інформації, що надходить із
різних джерел.
Упродовж терміну виконання проекту було проведено три тренувальні кур2
си (перший — на Кіпрі; другий та третій — у м. Остенде, Бельгія) та дві наукові
конференції (Одеса, Україна). ІГН брав участь у тренувальних курсах на Кіпрі та
в м. Остенде та у конференції IMDIS22010 в Парижі.
Згідно з проектом в ІГН НАН України встановлено веб2сервер передання
даних, підключений у мережу Up2Grade BS2Scene, створено понад 100 файлів з
метаданими, які додані до єдиної мережі. Зараз сервер працює в робочому ре2
жимі, продовжується поповнення баз метаданих для подальшого передання їх до
інформаційної мережі.
77
Куратор Up2Grade BS2Scene повідомив ІГН НАН України про підготовку
чергового проекту для продовження розвитку мережі даних. Для участі в май2
бутньому проекті ІГН зобов’язаний постійно поповнювати мережу метаданими
та підтримувати сервер у робочому стані.
За результатами розробок проекту було опубліковано 11 статей в україн2
ських та міжнародних виданнях.
Здійснено презентації на семи наукових конференціях:
1) Гожик П.Ф., Іванова Г.М. на Міжнародній конференції «Морські береги»
(Кацивелі, 14—15 вересня 2009 р.);
2) Гожик П.Ф., Митропольський О.Ю., Ольштинська О.П., Іванова Г.М. на
конференції «Сучасні проблеми літології осадових басейнів України та суміжних
територій» (Київ, 09—10 листопада 2010 р.);
3) Гожик П.Ф., Іванова Г.М. на Українсько2Фінському семінарі (Гельсінкі,
Фінляндія, 25—30 серпня 2009 р.);
4) Іванова Г.М. на Українсько2Російському семінарі з динаміки шельфу
Чорного моря (Кацивелі, 05—08 липня 2011 р.);
5) Гожик П.Ф., Митропольський О.Ю., Іванова Г.М. на Українсько2
Російській конференції «Чорне море як імітаційна модель Світового океану»
(Київ, 01—03 червня 2011 р.);
6) Ольштинський С.П., Ольштинська О.П. на Міжнародній конференції
IMDIS22010 (Париж, 28 березня — 01 кітня 2010 р.);
7) Ольштинська О.П. на XI Міжнародній конференції діатомологів (Мінськ,
27 вересня — 02 жовтня 2009 р.).
Океанологічні інформаційні потоки (у тому числі й з морської геології),
сформовані за часів СРСР, після його розпаду виявилися значною мірою поруше2
ними. Російські банки даних стали монопольними власниками інформації. На2
явні сьогодні в Україні дані вимірювань гідрологічних, гідрофізичних, гідро2
хімічних, гідробіологічних, гідрометеорологічних, геолого2геофізичних пара2
метрів морського середовища, живих і неживих ресурсів Азово2Чорноморського
басейну та Світового океану в цілому зберігаються, як правило, в розрізнених
архівах і банках даних у вигляді, малодоступному широкому колу споживачів та
зацікавлених фахівців.
Починаючи з 1993 року в рамках державної науково2технічної програми
дослідження і використання Світового океану в інтересах науки і народного гос2
подарства України виконувались роботи за проектом «Національний банк океа2
нологічних даних». Цей проект дозволив об’єднати зусилля вчених на спільній
концептуальній і методологічній основі, вести роботи зі створення державної
океанологічній інформаційної системи (ДОІС) і спеціалізованих морських
інформаційних підсистем.
Одним із основних напрямів роботи такої ДОІС була підсистема «неживі ре2
сурси», головним постачальником даних до якої є ІГН НАН України. Ката2
логізація охопила в основному геологічні дані, власниками яких є академічні
організації, зокрема ІГН.
На сьогодні каталогізовано інформацію про: 1) Чорне та Азовське моря
(приблизно 30 % даних); 2) Баренцове та Біле моря (3 %); 3) Червоне і Серед2
земне моря (5 %); 4) Атлантичний океан — тропічна частина, зокрема Гвіней2
ський шельф і континентальний схил, Північна Атлантика (приблизно 10 %);
ISSN 1999/7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2015. № 1
Организація баз даних з морської геології в Інституті геологічних наук НАН України
78
5) окремі райони Індійського та Тихого океану — південно2східна частина Тихо2
го океану (близько 15 %).
Набір параметрів, отриманих завдяки дослідженням в експедиційних
(морських) і лабораторних умовах, поділяється на дві основні групи. До першої
належать гідрофізичні дані, отримані у різних частинах Світового океану —
приблизно 200 000 значень на паперових носіях. Друга група — дані щодо гео2
логічних характеристик донних осадів, батиметрії, тектоніки та геоморфології
морського дна. Відповідно до певних конкретних розділів морських геологічних
досліджень, до параметрів характеристик донних осадів належать літологічний
опис морських донних відкладів; дані щодо хімічного складу і вмісту хімічних еле2
ментів у відкладах; гранулометричного складу і вмісту важких фракцій у відкладах;
мінерального складу відкладів; стратиграфічні і палеонтологічні дані; карти і схеми.
Літологічний опис, традиційно обов’язковий при відборі морських донних
відкладів, складає 95 % усіх даних (наприклад Азово2Чорноморський регіон —
84 %). Це пояснюється не тільки великим відсотком аналітичних досліджень чор2
номорських осадів, а й значною детальністю відбору проб із колонок (у межах од2
ного літологічного прошарку можна відібрати й проаналізувати декілька зразків).
Літологічні дані являють собою текстові описи зразків донних осадів, несуть
інформацію про колір, текстуру та структуру осаду, його літологічний тип, од2
норідність і наявність прошарків, включень і т. д. Вони мають просторову при2
в’язку у вигляді координат станції та глибини, а також інтервалів відбору зразків
осадів із піднятої колонки. У ході формування баз даних проблем зі структурою
файлів не виникає. За просторовими координатами або за номерами зразків дані
просто зв’язуються з інформацією про геохімічні, мінеральні, гранулометричні
та інші особливості осадів.
Інформація про хімічний склад та вміст елементів у відкладах становить
близько 33 %, а для Азово2Чорноморського регіону — 20 % від загального обся2
гу. Причина такої невідповідності, ймовірно, має економічне пояснення. Дорогі
океанські рейси обумовлюють вищу цінність океанських геологічних проб, і,
відповідно, таким пробам надавалася перевага при аналітиці в лабораторних умо2
вах. Тип даних, як правило, цифровий, що дозволяє широко застосовувати їх для
побудови просторових схем розподілу певного хімічного елементу у відкладах на
площах, порівняних з акваторіями морів.
У процесі створення баз даних у цьому випадку часто виникають ускладнен2
ня, пов’язані з невідповідністю якості, точності, а іноді й достовірності відомос2
тей, одержаних за допомогою різних аналітичних методів для однотипних
осадів. При каталогізації даних щодо хімічного складу морських осадів, а також
вмісту хімічних елементів в осадах, з точки зору формування баз даних виникає
низка специфічних проблем, зумовлених як методичними особливостями кож2
ного виду аналізу, так і масштабами їх використання в геологічних дослідженнях.
Гранулометричний склад і вміст важких фракцій в осадах належать до літо2
логічних характеристик і тісно пов’язані з хімічними, петрографічними та мінера2
логічними параметрами. У деяких випадках такі дані були обов’язковим пара2
метром і у великій кількості зберігаються у геологічних фондах. Але часто у
дослідників накопичено дані, наприклад, з хімії осаду, без його гранулометрич2
них характеристик. У цьому випадку теж виникає проблема кількісної невід2
повідності. Результати гранулометричного аналізу, виконаного в різних лабора2
ISSN 1999/7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2016. № 1
О.Ю. Митропольський, С.П. Ольштинський, Г.М. Іванова
79
торіях, мають розбіжності, обумовлені різним розміром гранулометричних
фракцій, визначених різними аналітиками. Масив даних становить 60—65 % за2
гального обсягу даних, 78 % від даних Азово2Чорноморського регіону.
Мінеральний склад осадів, поданий у таблицях, на сьогодні складає близько
5 % від загального обсягу даних. Це опис мінералів, визначених у складі осаду,
отриманий як при мінеральному вивченні осаду під мікроскопом, так і шляхом
лабораторних (наприклад рентгеноструктурних) визначень дрібнодисперсних
глинистих мінералів.
Стратиграфічні і палеонтологічні дані — текстові описи копалин фауни і
флори та стратифікації донних осадів. До них належать результати морфологіч2
них і таксономічних досліджень палеонтологічних об’єктів та інші спеціалізо2
вані дані. До стратиграфічних даних належить визначення віку конкретних про2
шарків осадів. Часто дані цієї галузі геології бувають доповнені деякими харак2
теристиками середовища в період нагромадження осадів, такими як кліматичні
умови, палеотемпература, палеосолоність і глибина осадконагромадження. Па2
леонтологічні дані — зазвичай — систематичні списки, де вказано родовий та ви2
довий склад викопної фауни або флори згідно з усталеними в палеонтології кла2
сифікаціями. Карти та схеми є одним з основних результатів геологічних
досліджень. В області морської геології це можуть бути карти батиметрії та гео2
морфології морського дна, тектонічні і структурні карти, комплекс геофізичних
карт, карти корисних копалин і т. д. Це графічна інформація, яку в деяких випад2
ках доцільно подавати у растровому форматі.
Наразі в Інституті геологічних наук НАН України накопичено значну
кількість інформації щодо Азово2Чорноморського басейну та різних частин
Світового океану. Однак великий обсяг накопиченої комплексної інформації,
що надходить зараз, її різнорідність і просторово2часова мінливість створюють
складнощі при використанні її для вивчення стану морського середовища.
Актуальними шляхами подолання даної проблеми є вдосконалення автома2
тизації процесів обробки та використання такої інформації, розвиток баз даних
та морських експертних систем, які дозволяють в автоматичному режимі вирі2
шувати конкретні проблеми в обраній предметній області. Одним із головних
завдань комп’ютерних морських систем і систем підтримки прийняття рішень є
вдосконалення класифікації, аналізу та інтерпретації даних.
Велика кількість архівної та сучасної інформації, отриманої в ході числен2
них експедиційних досліджень, вимагає інтегрування її в Єдину систему морсь2
ких геологічних даних (банк даних з морської геології). Подальше використання
таких баз (банків) даних дасть можливість вивчати мінливість геологічних харак2
теристик морського середовища в різних просторово2часових масштабах, ство2
рювати цифрові карти й атласи. Крім того, бази даних з морської геології можуть
входити до міжнародних систем баз даних, даючи можливість використовувати
їх у поцесі розробки та виконання проектів, спрямованих на охорону навко2
лишнього морського середовища, освоєння ресурсів морів і океанів, під час про2
ведення будівельних робіт у прибережній зоні моря.
Виконання таких робіт дозволить створити умови для якісного розвитку
оперативної компоненти чорноморської системи спостережень, яка доповнить
наявні засоби досліджень відповідних процесів у відкритому морі та його прибе2
режній частині.
ISSN 1999/7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2015. № 1
Организація баз даних з морської геології в Інституті геологічних наук НАН України
80
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Митропольский А.Ю. К вопросу математизации геологических исследований // Вопросы
геологии осадочных отложений Украины — К. : Наук. думка, 1972. — С. 214—220.
2. Митропольский А.Ю. Система «Нептун» — автоматизированная информационная система
сбора, обработки и хранения данных при морских геологических исследованиях // Авто2
матизация научных исследований морей и океанов. — Севастополь : МГИ АН УССР, 1972. —
С. 286—290.
3. Митропольский А.Ю., Илюхин С.В. Ввод, редактирование, коррекция и хранение исходных
данных в системе «Нептун» // Проблемы гидрогеологии и инженерного грунтоведения. —
1972. — Вып. 2. — С. 91—96.
4. Митропольський О.Ю., Ілюхін С.В. Обробка морської геологічної інформації на ЕОМ
«Минск222» // Геологія узбережжя та дна Чорного і Азовського морів у межах УРСР. —
1972. — Вип. 5. — С. 143—146.
5. Митропольский А.Ю. Автоматизация морских геологических исследований в ИГН УССР //
Автоматизация научных исследований морей и океанов. — Севастополь : МГИ АН УССР,
1973. — С. 16—19.
6. Владимиров В.Л., Еремеев В.Н., Митропольский А.Ю. и др. Концепция национальной систе2
мы сбора, передачи, хранения, анализа и обеспечения пользователей океанологической
информацией // Океанологические информационные системы, базы и банки данных и
знаний. — Севастополь : МГИ НАН Украины, 1993. — С. 6—63.
7. Еремеев В.Н., Митропольский А.Ю., Суворов А.М. и др. Национальная система сбора океа2
нологической информации // Вестн. НАН Украины. — 1994. — № 9. — С. 10.
8. Еремеев В.Н., Суворов А.М., Владимиров В.Л. и др. Каталогизация данных океанологических
наблюдений на Украине. — Севастополь, 1995. — 78 с. — (Препринт / АН УССР, Морской
гидрофизический ин2т).
9. Еремеев В.Н., Суворов А.М., Вязилов Е.Д. и др. Системы, основанные на океанологических
знаниях и данных. — Севастополь, 1995. — 160 с. — (Препринт / АН УССР, Морской гидро2
физический ин2т).
10. Leadbetter, A., Raymond, L., Chandler, C., Pikula, L., Pissierssens, P., Urban, E. (2013) Ocean Data
Publication Cookbook. Paris: UNESCO, 41 pp. & annexes. (Manuals and Guides.
Intergovernmental Oceanographic Commission, 64), (IOC/MG/64).
Стаття надійшла 01.12.2015
ISSN 1999/7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2016. № 1
О.Ю. Митропольський, С.П. Ольштинський, Г.М. Іванова
|