Черниці монастирів Львівської єпархії у 1760-1763 рр.: віковий, становий, освітній зріз (за матеріалами генеральної візитації Львівської єпархії)
Saved in:
| Published in: | Соціум. Альманах соціальної історії |
|---|---|
| Date: | 2005 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інституту історії України НАН України
2005
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104017 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Черниці монастирів Львівської єпархії у 1760-1763 рр.: віковий, становий, освітній зріз (за матеріалами генеральної візитації Львівської єпархії) / О. Дух // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2005. — Вип. 5. — С. 59–70. — Бібліогр.: 62 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-104017 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Дух, О. 2016-06-29T11:26:32Z 2016-06-29T11:26:32Z 2005 Черниці монастирів Львівської єпархії у 1760-1763 рр.: віковий, становий, освітній зріз (за матеріалами генеральної візитації Львівської єпархії) / О. Дух // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2005. — Вип. 5. — С. 59–70. — Бібліогр.: 62 назв. — укр. 1995-0322 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104017 uk Інституту історії України НАН України Соціум. Альманах соціальної історії Черниці монастирів Львівської єпархії у 1760-1763 рр.: віковий, становий, освітній зріз (за матеріалами генеральної візитації Львівської єпархії) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Черниці монастирів Львівської єпархії у 1760-1763 рр.: віковий, становий, освітній зріз (за матеріалами генеральної візитації Львівської єпархії) |
| spellingShingle |
Черниці монастирів Львівської єпархії у 1760-1763 рр.: віковий, становий, освітній зріз (за матеріалами генеральної візитації Львівської єпархії) Дух, О. |
| title_short |
Черниці монастирів Львівської єпархії у 1760-1763 рр.: віковий, становий, освітній зріз (за матеріалами генеральної візитації Львівської єпархії) |
| title_full |
Черниці монастирів Львівської єпархії у 1760-1763 рр.: віковий, становий, освітній зріз (за матеріалами генеральної візитації Львівської єпархії) |
| title_fullStr |
Черниці монастирів Львівської єпархії у 1760-1763 рр.: віковий, становий, освітній зріз (за матеріалами генеральної візитації Львівської єпархії) |
| title_full_unstemmed |
Черниці монастирів Львівської єпархії у 1760-1763 рр.: віковий, становий, освітній зріз (за матеріалами генеральної візитації Львівської єпархії) |
| title_sort |
черниці монастирів львівської єпархії у 1760-1763 рр.: віковий, становий, освітній зріз (за матеріалами генеральної візитації львівської єпархії) |
| author |
Дух, О. |
| author_facet |
Дух, О. |
| publishDate |
2005 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Соціум. Альманах соціальної історії |
| publisher |
Інституту історії України НАН України |
| format |
Article |
| issn |
1995-0322 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104017 |
| citation_txt |
Черниці монастирів Львівської єпархії у 1760-1763 рр.: віковий, становий, освітній зріз (за матеріалами генеральної візитації Львівської єпархії) / О. Дух // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2005. — Вип. 5. — С. 59–70. — Бібліогр.: 62 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT duho černicímonastirívlʹvívsʹkoíêparhííu17601763rrvíkoviistanoviiosvítníizrízzamateríalamigeneralʹnoívízitacíílʹvívsʹkoíêparhíí |
| first_indexed |
2025-11-26T00:10:40Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:10:40Z |
| _version_ |
1850595240967143424 |
| fulltext |
59
Протоколи генеральних візитацій Львів-
ської єпархії у XVIII ст. є цінним джерелом до
вивчення церковної історії України. Перший
етап їх дослідження хронологічно охоплював
середину XIX – початок XX ст. (Ю. Бабій,
Б. Барвінський, М. Бордун, С. Дложевський,
І. Крип’якевич, А. Петрушевич, І. Франко,
І. Шараневич). Візитаційні протоколи також ви-
користовувалися в окремих роботах і в радян-
ський період (В. Александрович, В. Вуйцик,
М. Драган, Я. Ісаєвич, М. Крикун, А. Пер-
ковський, В. Слободян, В. Фрис)1. Однак пер-
шою спробою їх систематичного опрацювання
стали дослідження І. Скочиляса2.
Генеральна візитація Львівської єпархії, яка
відома під назвою «візитації Шадурського»,
тривала протягом 1758–1765 рр. і охопила разом
з парафіями також і жіночі монастирі, що було
характерною її ознакою. Однак ще й дотепер
візитаційні протоколи жіночих обителей ви-
вчені недостатньо. У середині XIX ст. А. Пет-
рушевич вперше використав матеріали візитації
Словітського монастиря 1763 р. у нарисі історії
обителі3. У першій половині XX ст. окремі до-
кументи з вказаного протоколу були опубліко-
вані С. Цьорох4. Візитаційні матеріали Унівсь-
кого та Рогатинського монастирів були також
опрацьовані І. Мицьком5.
Метою даної статті є представити окремі
аспекти вікового, соціального і освітнього стану
жіночого чернецтва Львівської єпархії у середині
XVIII cт., спираючись, головним чином, на
матеріали генеральної візитації 1758–1765 рр.
Згідно з постановами Замойського Собору
(1720 р.), місцевий єпископ був зобов’язаний
особисто або через свого представника візиту-
вати жіночі обителі в межах єпархії6. Подібна
практика була досить поширеною в Уніатській
Îëåã Äóõ
×ÅÐÍÈÖ² ÌÎÍÀÑÒÈв ËܲÂÑÜÊί ªÏÀÐÕ²¯
Ó 1760-1763 ðð.: ²ÊÎÂÈÉ, ÑÒÀÍÎÂÈÉ, ÎѲÒÍ²É ÇвÇ
(çà ìàòåð³àëàìè ãåíåðàëüíî¿ â³çèòàö³¿ Ëüâ³âñüêî¿ ºïàðõ³¿ 1758–1765 ðð.)
1 Див. історіографію питання: Скочиляс І. Протоколи генеральної візитації Львівської єпархії 1730–1733 рр. як
історичне джерело. / Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. іст. наук. – Київ, 1999. – С. 5–7; його ж. Дослідження
візитаційної документації Львівської єпархії у Галичині у другій половині XIX – першій половині XX століть //
Ковчег. – Львів, 2001. – Вип. 3. – С. 470–489.
2 Див.: Скочиляс І. Акти візитацій у науково-краєзнавчих дослідженнях з історії Волині // Минуле і сучасне Волині:
Олександр Цинкаловський і Волинь. Матеріали IX наукової історико-краєзнавчої міжнародної конференції, 20-
23 січня 1998 року. Луцьк, 1998. – С. 33–34; його ж. Генеральна візитація Львівської єпархії 1726–1733 рр.: зміст та
структура опису // Україна в минулому: зб. статей. – Київ-Львів, 1996. – Вип. 9. – С. 186–203; його ж. Генеральна
візитація Горденківської протопресвітерії 1726–1733 рр.: зміст та структура опису // Історія релігій в Україні. Тези
повідомлень VI Міжнародного круглого столу (Львів, 3–8.05.1995 р.). – Львів, 1996. – С. 213–218; його ж. Генеральна
візитація Львівської єпархії 1726–1733 рр. як просопографічне джерело // Матеріали Шостої Наукової Геральдичної
конференції (Львів, 27–29.03.1997 р.). – Львів, 1997. – С. 142–144; його ж. Посвяти церков Таїнству Триєдиного Бога
(за матеріалами генеральної візитації Львівської єпархії 1730–1733 рр.) // Лавра. Часопис Монахів Студитського
Уставу. – Львів, 1999. – № 1. – С. 33–37; його ж. Програма реформ у Львівській єпархії в післязамойський період:
візитаційні інструкції Атанасія (Шептицького) 1732 та 1739 років // Ковчег. – Львів, 2000. – Вип. 2. – С. 347–371;
його ж. Реєстрація природного руху населення у Львівській єпархії в першій третині XVIII ст. // Вісник Львівського
університету. Серія історична. – Львів, 1998. – Вип. 33. – С. 225–235; його ж. Титулатура українських церков
Галичини на початку 30-х років XVIII ст. // Історія релігій в Україні. Матеріали VIІІ міжнародного круглого столу
(Львів, 11-13.05.1998 р.). – Львів, 1998. – С. 232–235.
3 Петрушевич А. Словицкій женскій Монастирь Чину Св. Василія В. и єго д вычоє воспиталище // Зоря Галицка. –
1851. – Ч. 13. – С. 110–111. – Ч. 14. – С. 118.
4 Цьорох С. Погляд на історію та виховну діяльність монахинь-василіянок. – Рим, 1964. – С. 233–235.
5 Мицько І. Святоуспенська Лавра в Уневі (кін. XVIII – кін. XX ст.). – Львів, 1998. – С. 54, 127, 130, 134, 145.
6 Synodus provincialis ruthenorum habita in civitate Zamoscie anno MDCCXX Sanctissimo Domino Nostro Benedicto PP.
XIII Dicata. – Roma, 1838. – P. 120 – Розділ. VI: «Monialium vero monasteria cum nulla in nostra Ecclesia a Regularibus
regantur ab Episcopis visitari eisque plane subesse debeant».
СОЦІУМ. Альманах соціальної історії. Випуск 5. – C. 59–70. © Олег Дух, 2005
60
Церкві протягом XVIII ст.7 Згідно з розпоряджен-
ням львівського єпископа Лева Шептицького
(1749–1779) від 26 вересня 1759 р., ревізії під-
лягали не лише парохії, а й жіночі монастирі, які
знаходилися в межах єпархії8. Візитацією були
охоплені п’ять монастирів: 1) Рогатинський
Преображенський (30 травня 1760 р.)9; 2) Унівсь-
кий Преображенський (29 січня 1763 р.)10;
3) Словітський Хрестовоздвиженський (12 трав-
ня 1763 р.)11; 4) Кам’янка-Струмилівський Благо-
віщенський (16 листопада 1763 р.)12; 5) Жов-
ківський Хрестовоздвиженський (7 грудня
1763 р.)13. Складовою частиною кожного з візи-
таційних протоколів був докладний список
монахинь, які в цей час проживали в обителях.
Візитатор занотовував для кожної черниці: а) мо-
наше ім’я (інколи – світське ім’я та прізвище);
б) вік; в) час і місце прийняття ґабіту та професії
(облечин та схими), а також ієрея, який здій-
снював цей обряд; г) місце народження; ґ) ста-
нове походження; д) час перебування у
монастирі; е) інші відомості14. Вказані списки
монахинь стали підставою даного дослідження.
У 1761 р. Лев Шептицький, звітуючи про
стан Львівської єпархії, повідомляв про існу-
вання в її межах шести жіночих обителей,
однак, не вказував місцевостей, де вони були
розташовані15. Окрім п’яти вище вказаних
монастирів, які були охоплені візитацією, у цей
час існували, принаймні, ще дві обителі. Одна
з них була розташована у Львові при церкві Вве-
дення у Храм Пресвятої Богородиці. Ймовірно,
причиною відсутності ревізії було небажання
крилошан, у віданні яких перебувала більшість
передміських храмів, щоб єпископ втручався в
їхні справи. Тому генеральна візитація 1758–
1765 рр. охопила виключно позаміські церкви
Львівського деканату. Можна також ствер-
джувати, що у вказаний період існував монас-
тир у Загвізді16, який з невідомих нам причин
не був візитований17. Таким чином, монастирі,
які були охоплені генеральною візитацією 1758–
1765 рр., становлять більшу частину жіночих
обителей єпархії у вказаний період, що дає
можливість зробити певні узагальнення та
висновки.
Кількісний склад. У п’яти обителях
перебували в 1760–1763 рр. загалом двадцять
дев’ять монахинь. У середньому це становило
близько шести черниць в одному монастирі.
Близькими до цієї цифри були обителі в Рогатині
та Кам’янці-Струмиловій, де перебували сім
монахинь. Трохи більшим був Словітський
монастир, де проживали дванадцять черниць.
Інші дві обителі, які після проведення візитації
мали бути закриті, перебували у стані занепаду:
в Уневі доживали віку дві монахині (70-літня ігу-
меня Кассіана і 79-річна Євпраксія Пазірська)18,
а у Жовкві перебувала лише одна черниця –
Митрофана19.
6 Synodus provincialis ruthenorum habita in civitate Zamoscie anno MDCCXX Sanctissimo Domino Nostro Benedicto PP.
XIII Dicata. – Roma, 1838. – P. 120 – Розділ. VI: «Monialium vero monasteria cum nulla in nostra Ecclesia a Regularibus
regantur ab Episcopis visitari eisque plane subesse debeant».
7 Відомі, зокрема, візитації жіночих монастирів Холмської єпархії – Буського (1720–25), Грицоволівського (1759,
1762), Пустельницького (1720–25, 1732) та Язвинського (1720–25, 1732) – Archiwum Państwowe w Lublinie (далі –
APL), Chełmski Konsystorz Greckokatolicki (далі – ChKGK), sygn. 101, k. 32, 88 v–90; sygn. 104, k. 40–41, 46–47, sygn. 110,
s. 19–21; sygn. 111, k. 7–7 v. У 1765 р. була проведена візитація Яворівського монастиря у Перемишльській єпархії –
Archiwum Państwowe w Przemyślu, Archiwum Biskupstwa Greckokatolickiego w Przemyślu, sygn. 142, s. 5–20.
8 Бордун М. З життя українського духовенства львівської єпархії в другій пол. XVIII в. (на основі візитації М. Ша-
дурського 1759–1763) // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. – Львів, 1924. – Вип. 134–135. – С. 137.
9 Національний музей у Львові, відділ рукописів і стародруків (далі – НМЛ). – Ркл 20. – Арк. 554–569.
10 НМЛ. – Ркл 23. – Арк. 319–320 зв.
11 НМЛ. – Ркл 23. – Арк. 421–442.
12 НМЛ. – Ркл 24. – С. 106–115.
13 Там само. – С. 177–187.
14 Про структуру візитацій пор.: Скочиляс І. Генеральна візитація Львівської єпархії 1726–1733 років: зміст та
структура опису... – С. 186–203; його ж. Програма реформ... – С. 347–371.
15 Epistolae Leonis Ludovici Szeptyckyj metropolitae kioviensis catholici (1778–1779). – Roma, 1971. – Р. 37.
16 Зокрема, в 1760 р. у книгах духовного суду Галицького офіціалату Львівської єпархії занотована судова справа проти
монахинь обителі у Загвізді. – НМЛ. – Ркл 69, арк. 94 зв. – 96. Монастир існував до початку XIX ст. – Центральний
державний історичний архів України у Львові (далі – ЦДІАЛ України). – Ф. 684, оп. 1, спр. 2989, арк. 12.
17 У рамках генеральної візитації 1753 р. була проведена ревізія парохіяльного храму св. Івана Хрестителя у с. Загвіздя.
Однак у візитаційному протоколі немає жодної згадки про жіночу обитель – НМЛ. – Ркл 18, арк. 187–188.
18 НМЛ. – Ркл 23, арк. 320.
19 НМЛ. – Ркл 24, арк. 180.
Олег Дух
61
Вікові характеристики. Середній вік мо-
нахинь у вказаних монастирях становив понад
50 років, а середній термін перебування у мона-
шому стані – близько 31 року. Тобто, більшість
черниць перебували у зрілому віці. Зокрема, у
Кам’янці-Струмиловій п’ять із семи монахинь
мали від 40 до 50 років. У Рогатині вік п’яти
черниць також становив близько 40-50 рр.
Трохи відмінною була ситуація у Словіт-
ському та Унівському монастирях. Вік біль-
шості монахинь у вказаних обителях становив
понад 60 років. Зокрема, в Уневі, як зазначено
у протоколі візитації, ігуменя Кассіана «має
років віку свого близько сімдесяти»20, а «друга
панна Євпраксія Пазірська років має сімдесят
дев’ять»21. У Словіті близько 75% черниць та-
кож мали понад 60 років. А окремі монахині
обителі перебували у досить-таки поважному
віці. Зокрема, колишня ігуменя Сасівського
монастиря Єлисавета Чулайкевич мала понад
80 років22, приблизно стільки ж – ігуменя
Словітського монастиря Серафима Зіньковська.
Найстаршою з-поміж усіх черниць досліджу-
ваних монастирів була Глікерія Попель, яка мала
близько 90 років23.
Доволі незначною була чисельність чер-
ниць молодшого віку (до 35 років). Тільки шість
з-поміж двадцяти дев’яти монахинь (близько
20%) перебували у такому віці. Зокрема, у
Словіті наймолодшими були Февронія
Жуковська і Бенедикта Залеська. Перша з них
мала 18 років24. Майбутня ігуменя Словітського
монастиря Бенедикта Залеська25 прийняла ґабіт
з рук візитатора Миколи Шадурського 12 трав-
ня 1763 р.26, а, отже, могла мати близько 20
років27. Наймолодшою черницею Кам’янсько-
Струмилівського монастиря була Атанасія
Кулачок (30 років)28, а Рогатинського – Мак-
рина, яка прийняла облечини близько 1757 р.,
тобто за 3 роки перед проведенням візитації, та
Марія Коморська, яка ще під час візитації
залишалася послушницею29. Отже, дві останні
могли мати близько 20 років30 .
Якщо умовно поділити монахинь на три
вікові групи (молодшу, середню і старшу), то
можна спостерігати наступну картину:
20 НМЛ. – Ркл 23, арк. 320 – «ma lat wieku swego, blizko siedmdziesiąt».
21 НМЛ. – Ркл 23, арк. 320–320 зв. – «Druga Panna Eupraxia Pazirska, lat ma siedmdziesiąt dziewięć».
22 НМЛ. – Ркл 23, арк. 424 зв. – «ma lat wieku swego więcey iak 80».
23 НМЛ. – Ркл 23, арк. 424. Як свідчить візитатор, черниця «не чує і не бачить».
24 НМЛ. – Ркл 23, арк. 425–425 зв.
25 ЦДІАЛ України. – Ф. 684, оп. 1, спр. 2800, арк. 8.
26 НМЛ. – Ркл 23, арк. 441 зв.
27 Згідно з постановами Замойського Собору, до монастиря не можна було приймати дівчат віком до 15 років – роз-
діл XII: «Puella non admittantur ad habitum suscipiendum minor quindecim annis» (Synodus provincialis… – P. 137).
Оскільки до обителі вступали головним чином у віці від 15 до 30 років, то автор прийняв 20 років як приблизний
вік прийняття ґабіту.
28 НМЛ. – Ркл 24. – С. 112.
29 НМЛ. – Ркл 20. – Арк. 564–564 зв.
30 Див прим. 27.
Таблиця 1
Розподіл черниць монастирів Львівської єпархії на вікові групи
згідно з матеріалами генеральної візитації 1758–1765 рр.
%
21
41
38
Вікова група (вік)
Молодша (до 35 років)
Середня (близько 40 – понад 50 років)
Старша (близько 60 – понад 90 років)
Кількість монахинь
6
12
11
Як показує таблиця, найчисельнішою була
середня вікова група (41%). Можна стверджу-
вати, що це було позитивним явищем, оскільки
черниці у вказаному віці – це духовно зрілі осо-
би, які перебували у монастирі значний промі-
жок часу (загалом від 15 до 30 років) і утверди-
лися у власному виборі. Крім цього, вік дозво-
ляв їм ефективно працювати для користі
обителі, у якій вони перебували, що також було
не менш важливим елементом монашого слу-
жіння.
Водночас спостерігається тенденція до
«старіння монастирів». Вона, зокрема, прояв-
лялася в тому, що монахині старшого віку ста-
Черниці монастирів Львівської єпархії у 1760–1763 рр.: віковий, становий, освітній зріз
62
новили значний відсоток (близько 40%) особо-
вого складу обителей. Крім цього, вони чисель-
но майже вдвічі (38% проти 21%) переважали
черниць молодшого покоління31. Зазначена
диспропорція вказує на наявність ознак так
званого «браку покликань». Він полягав у тому,
що збільшувалася чисельність монахинь у
старшому віці; водночас кількість бажаючих
вступити у монастир протягом значного про-
міжку часу залишалася незначною.
Станове і територіальне походження
черниць. Майже всі візитаційні протоколи вка-
зують походження монахинь або, принаймні,
місце їх народження. Виняток становить лише
візитація Рогатинського монастиря, де, за єди-
ним випадком, немає подібних даних32. Із
двадцяти дев’яти черниць для двадцяти мож-
на встановити їх соціальний стан: шість були
дочками священиків, стільки ж – міщан, чотири
були селянського походження, такою самою
була кількість шляхтянок. Отже, більшість
черниць походили з-поза шляхетського стану,
що засвідчує відсутність певної традиції у сере-
довищі місцевої шляхти віддавати дочок до
монастирів33. Причиною цього могло бути неза-
довільне матеріальне становище обителей, що
не приваблювало заможні верстви34 . Тому, го-
ловним чином, черницями жіночих монастирів
Львівської єпархії у вказаний період ставали
дочки священиків та міщан, у меншій мірі –
селян та шляхти.
Більшість черниць у міських монастирях
(Кам’янка-Струмилова, Жовква і Рогатин) по-
ходили, ймовірно, з міщанських родин. Однак,
для двох останніх обителей це достовірно під-
твердити, спираючись виключно на візитаційні
протоколи, видається неможливим. Зокрема, у
Жовкві у 1763 р. проживала лише одна черниця,
яка походила з священицької родини. А прото-
кол візитації Рогатинського монастиря, як вище
було зазначено, не подає інформації про станове
походження черниць. Однак на підставі мате-
ріалів візитації та інших документів можна все
ж говорити про його міський характер35. Лише
візитація Кам’янсько-Струмилівського монас-
тиря засвідчує, що більшість монахинь у ньому
були дочками «славетних міщан». Таких в оби-
телі було чотири. Крім цього, одна черниця по-
ходила з передмістя Кам’янки-Струмилової. Це
був типово міський монастир, побудований на
кошти міщан36. Вони також у 1734 р. побуду-
вали й монастирську церкву Благовіщення37.
Ігуменею обителі була дочка кам’янецьких мі-
щан Антоніна Немчиківна. Усе це засвідчує,
що міщани Кам’янки-Струмилової опікувалися
монастирем і віддавали своїх дочок до нього.
Особливістю східного жіночого чернецтва
є наявність монахинь, які походили з свяще-
ницьких родин. Аналогічна ситуація мала міс-
це також у монастирях Львівської єпархії, де у
середині XVIII ст. декілька черниць були доч-
ками священиків. Найбільше їх було у Словіті,
31 Для порівняння: протилежна ситуація спостерігалася в Язвинському монастирі (Холмської єпархії) у більш ранній
період (1732 р.), де з двадцяти п’яти монахинь дев’ять перебували у віці до 35 років (36%), одинадцять – від 40 до 56
років (44%), п’ять – понад 60 років (20%) – APL, ChKGK, sygn. 100, k. 103. Черниці у старшому віці становили відносно
незначний відсоток усіх монахинь вказаної обителі. Крім цього, їх чисельність була майже вдвічі меншою в порівнянні
з монахинями молодшого віку.
32 НМЛ. – Ркл 20, арк. 554–569.
33 Слід, однак, мати на увазі, що візитацією не був охоплений Львівський монастир Введення в Храм Пресвятої
Богородиці. Тому висновки щодо шляхетського походження черниць можуть бути неповними. Підтвердженням
цього є список монахинь Львівського монастиря, який був укладений в кінці 80-х рр. XVIII ст. З п’ятнадцяти черниць,
які в ньому занотовані і прийняли облечини в цій обителі протягом 1730–1781 рр., десять були шляхетського
походження: Макрина Снашицька (дочка шляхтичів з Галицької землі, облечини – 1768 р.), Текля Кульчицька (дочка
шляхтичів з Кульчиць з-під Самбора, обл. 1769 р.), Єлисавета Нарбут (дочка магната Антонія Нарбута, обл. 1770 р.),
Єлена Кунашевська (дочка латичевського чесника, обл. 1772 р.), Магдалина Яремкевич (дочка шляхтичів зі Львова,
обл. 1774 р.), Юліана Волковинська (дочка теребовлянського вінсґрента, обл. бл. 1774 р.), Антоніна Завалькевич
(дочка шляхтича із Судової Вишні, обл. 1775 р.), Бенедикта Промінська (дочка серадського ловчого, обл. 1777 р.),
Теодора Раковська (дочка шляхтичів з Вишневця з-під Бродів, обл. 1780 р.), Серафима Любачевська (дочка
шляхтичів зі Львова, обл. 1781 р.) (Див.: Цьорох С. Погляд... – С. 237–240).
34 Senyk S. Women’s Monasteries in Ukraine and Belorussia to the period of suppressions. – Roma, 1983. – Р. 134.
35 Із семи монахинь, які згадуються під час проведення візитації, чотири прийняли облечини в Рогатині. Відомо, що одна
з черниць була родом з Калуша. З-поміж інших монахинь деякі, цілком ймовірно, походили з Рогатина. Монастирські
документи, зокрема, різні надання, які занотовані у візитаційному протоколі, засвідчують міський характер
Рогатинського монастиря – НМЛ. – Ркл 20, арк. 558–563 зв.
36 НМЛ. – Ркл 24, арк. 107.
37 Там само.
Олег Дух
63
де проживали чотири монахині священичого
походження – ігуменя Серафима Зіньковська, а
також Єфросинія Левицька, Февронія Жуков-
ська та Памфілія38. У Жовкві єдиною черни-
цею в обителі залишалася дочка пароха села
Валяви з Перемишльської єпархії Митрофана
Завадовська39. Із священичої родини походила
також монахиня Унівського монастиря Єв-
праксія Пазірська, батько якої був парохом су-
сіднього села Коросно40.
Незначною була кількість монахинь селян-
ського походження. У Кам’янсько-Струмилів-
ському та Словітському монастирях перебувало
по дві черниці, які походили з селянських родин.
Це можна пояснити насамперед тим, що селя-
ни були залежним станом у тогочасному су-
спільстві. Тому селянським дочкам було важко
отримати дозвіл на відхід до монастиря. Окрім
цього, помітне зростання убогості в селах також
не сприяло зародженню релігійних почуттів у
селянському середовищі41.
Згідно з даними генеральної візитації, ли-
ше у Словітському монастирі були черниці
шляхетського стану. Слід відмітити, що три з
них походили з дрібної шляхти Перемишль-
ської землі. Це були сестри Попіль, а також
Корнилія Паславська. Усі вони прийняли об-
лечини у Словіті ще на початку XVIII ст.42
Слід також відзначити, що у другій половині
XVII ст. ігуменею монастиря була Февронія
Кульчицька43, яка походила із Кульчиць, як і
сестри Попіль44. Це засвідчує, що Словітсь-
кий монастир користувався популярністю
серед дрібної шляхти Перемишльської землі,
оскільки місцеві шляхтянки ставали саме його
черницями, хоча поблизу були обителі і в Яво-
рові, Розгірчу та Смільниці.
Майже всі монахині походили з теренів
Руського воєводства. Лише окремі черниці
були родом з Белзького та Подільського воє-
водств. Зокрема, монахиня Словітського мо-
настиря Єлисавета Чулайкевич народилася в
Кам’янці-Подільському. Вона прийняла об-
лечини на початку XVIII ст. у Сасівському
монастирі. Причиною її появи в Руському
воєводстві міг бути занепад монашого життя
на Поділлі після турецького завоювання 1672
р. Прихід черниць майже виключно з теренів
Руського воєводства та прикордонних насе-
лених пунктів сусідніх воєводств свідчить
про локальне значення жіночих монастирів
Львівської єпархії. Причому більшість мона-
хинь походили із близьких до обителей міст
та сіл. Зокрема, дочка христинопільського
пароха інокиня Памфілія прийняла облечини
в Городищенському монастирі, який знахо-
дився на околицях Христинополя45. Батько
Серафими Зіньковської був парохом у с. Під-
соснів, яке знаходиться на відстані 17 км від
Словіти, Єфросинії Левицької – у Волкові
(14 км від Словіти), Февронії Жуковської – у
Петричах (20 км від Словіти), а Євпраксії Па-
зірської – у Коросні (6 км від Унева). У міських
монастирях велика частина монахинь похо-
дила з міста чи його передмість. Зокрема, у
Кам’янці-Струмиловій чотири черниці похо-
дили з міста, а одна – з передмістя46.
Причинами вище вказаних явищ могли
бути: 1) у межах Руського воєводства існувала
достатньо велика кількість монастирів (на по-
чатку XVIII ст. – близько 20). Зважаючи на
локальну свідомість тогочасного суспільства,
більшість бажаючих приходили в обителі, які
знаходилися на незначній відстані від їх рідних
населених пунктів чи навіть безпосередньо у
них; 2) усі монастирі були доволі незаможними
і невеликими. На теренах Львівської єпархії не
було жодного «престижного» монастиря, який
би притягував бажаючих вступити до нього з
території цілого Руського воєводства чи з-поза
його меж; 3) жіночі обителі не творили єдиної
конгрегації, на відміну від чоловічих, які об’єд-
нувалися у спільну провінцію. Тому не було
спільного новіціату, після завершення якого
38 НМЛ. – Ркл 23, арк. 424–425 зв.
39 НМЛ. – Ркл 24, арк. 180.
40 НМЛ. – Ркл 23, арк. 320–320 зв.
41 На це вказує: Borkowska M. Życie codzienne polskich klasztorów żeńskich w XVII–XVIII wieku. – Warszawa, 1996. –
S. 23.
42 НМЛ. – Ркл 23, арк. 424–425.
43 Петрушевич А. Словицкій женскій Монастиръ… // Зоря Галицка. – 1851. – Ч. 13. – С. 112.
44 НМЛ. – Ркл 23, арк. 424.
45 Монастир знаходився на території Холмської єпархії. У протоколі візитації Словітського монастиря згадується інокиня
Памфілія (світське ім’я – Катерина), яка прийняла облечини в цій обителі. Зараз Городище є частиною Червонограда
(кол. Христинополя).
46 НМЛ. – Ркл 24, арк. 107–115.
Черниці монастирів Львівської єпархії у 1760–1763 рр.: віковий, становий, освітній зріз
64
монахині могли опинитися в монастирях, роз-
ташованих на значній відстані від населених
пунктів, звідки вони походили.
Докладну інформацію про освітній рівень
черниць подає лише протокол візитації Кам’ян-
сько-Струмилівського монастиря. Із семи
монахинь, які у ньому перебували, лише дві
вміли читати. Причому однією з них була кри-
лошанка47. Виконання цього послуху вимагало
вміння читати. У візитації Словітського монас-
тиря зустрічаються лише два записи щодо осві-
ченості черниць: шляхтянка Корнилія Пас-
лавська була «illiterata» («неписьменна»), а
Февронія Жуковська – дочка священика з Пет-
рич – вміла «читати і писати»48.
Належність до певного стану ще не свідчи-
ла про освіченість. Зокрема, у Кам’янсько-
Струмилівському монастирі єдиною особою,
поряд з ігуменею, яка вміла читати, була селян-
ка Атанасія Кулачківна. У той час як жодна чер-
ниця міщанського походження, окрім ігумені, не
вміла цього робити. Подібна ситуація спостері-
гається у Словіті, де освіченою була дочка свя-
щеника, у той час як монахині шляхетського
походження вказуються як неписьменні.
Можна зробити припущення, що при-
наймні 2-3 монахині у кожному монастирі
повинні були вміти хоча б читати, зокрема, кри-
лошанка та ігуменя. У Кам’янці-Струмиловій
освіченими були саме ці особи. Однак це не було
загальним правилом, на що вказують матеріали
книг духовного суду Львівської єпархії. Зокрема,
ігуменя Львівського монастиря Серафима Том-
кевичівна не вміла писати, про що свідчить її
підпис у вигляді хрестика, який вона поставила
під документом заповіту, зробленого нею у
1725 р.49 Однак ведення документації монас-
тиря, кількість якої особливо зростає у XVIII cт.,
все-таки вимагало від ігумені вміння читати і
писати. Тому можна стверджувати, що певна
частина черниць у кожному монастирі була
освіченою, тобто вміла читати і писати.
Аналіз матеріалів генеральної візитації
Львівської єпархії 1758–1763 рр., що стосують-
ся особового складу жіночих монастирів, до-
зволяє зробити наступні висновки: жіночі оби-
телі у вказаний період характеризуються на-
явністю невеликого числа черниць у кожній з
них. Найбільшою була чисельність монахинь се-
реднього віку. У той же час спостерігається тен-
денція до «старіння монастирів». Вона прояв-
лялася, зокрема, у тому, що монахині старшого
віку становили значний відсоток особового
складу обителей. Крім цього, вони кількісно
майже вдвічі перевищували чисельність чер-
ниць молодшого віку. Більшість монахинь похо-
дила з-поза шляхетського середовища, голов-
ним чином, з міщанських та священичих, у мен-
шій мірі – селянських родин. Незначна частина
жіночого чернецтва походила зі шляхти. Монас-
тирі Львівської єпархії у вказаний період мали
локальне значення, на що вказує наявність
значної кількості монахинь, які походили з
навколишніх міст і сіл, а також були представ-
лені, головним чином, Руським воєводством.
Освітній рівень черниць був доволі низьким.
Значна їх кількість була неписьменна. Однак
виконання певних обов’язків у монастирі вима-
гало присутності в обителі монахинь, які вміли
читати та писати. Згідно з даними протоколів
візитації, такі особи в монастирях були.
* * *
Складовою частиною дослідження є пуб-
лікація списку черниць Львівської єпархії у
1760–1763 рр., опрацьованого на підставі візи-
таційних протоколів вказаних обителей50. Таб-
лиця складається з п’яти частин відповідно до
кількості монастирів, які були охоплені гене-
ральною візитацією 1758–1765 рр., і містить на-
ступну інформацію:
1) Номери за порядком у загальному
списку та списку кожного монастиря (1 і
2 колонки).
2) Монаше ім’я, світське ім’я та прі-
звище (3 колонка). Монаше ім’я виділене
напівжирним шрифтом і завжди вказане пер-
шим. Світське ім’я та прізвище подані звичай-
ним шрифтом. У зв’язку з браком відповідної
інформації у візитаційних протоколах для
окремих монахинь не вказане світське ім’я та
прізвище.
3) Час і місце прийняття облечин (ґа-
біту) і схими (професії) (4 і 5 колонки). У від-
повідній графі таблиці подані дві цифри: 1) рік
прийняття облечин або схими; 2) час, який ми-
47 НМЛ. – Ркл 24, арк. 112.
48 НМЛ. – Ркл 23, арк. 425–425 зв.
49 НМЛ. – Ркл 60, арк. 49.
50 Див.: НМЛ. – Ркл 20, арк. 563 зв.–564 зв.; Ркл 23, арк. 320–320 зв., 424–425 зв.; Ркл 24, арк. 112–113, 180.
Олег Дух
65
нув від цієї події до дня візитації (зазначається у
квадратних дужках). Вказаний також монастир,
у якому черниця відбула цей обряд, а також
ієрей, який його здійснював. Напівжирним
шрифтом виділена інформація, яка безпосе-
редньо занотована у візитаційному протоколі.
Найчастіше черниці повідомляли візитаторові
тільки приблизний час, який минув від прий-
няття ґабіту чи професії до дня візитації. Тому в
більшості випадків цифри є доволі умовними,
оскільки монахині найчастіше не пам’ятали
точної дати проведення обряду, а лише пода-
вали досить приблизну інформацію – «понад 30
років», «близько 40 років» і т. д. Згідно з цими
повідомленнями, автором шляхом математич-
них підрахунків виведена приблизна дата (най-
частіше десятиліття), коли відбулися облечини
чи схима. Лише в окремих випадках черниці
вказували точну дату цієї події.
4) Вік монахинь (6 колонка). У більшості
випадків черниці самі повідомляли свій
приблизний вік. Тому цифри також є досить на-
ближеними до реальних. Так само, як і в попе-
редній графі, напівжирним шрифтом виділена
саме та інформація, яка безпосередньо заното-
вана у візитаційному протоколі. У тих випад-
ках, коли така інформація відсутня в документі,
автором шляхом підрахунків був виведений
умовний вік черниць, який у таблиці позначе-
ний – (у). За основу підрахунків взято умовний
вік облечин – близько 20 років51. Вказана
цифра може бути близькою до реальної або ж
дещо відрізнятися від неї. Однак вона дає певне
уявлення про приблизний вік черниці.
Приклад визначення: А) умовної дати
прийняття ґабіту чи професії за відомим ві-
ком. Для цього слід від віку відняти 20 років
(у). Наприклад, Євпраксія Пазірська з Унева під
час проведення візитації мала 79 років, що
становить близько 80 років. Від цієї цифри слід
відняти 20 років. Як результат – 60 років
(умовно) – час, який минув від дня прийняття
ґабіту до дня візитації. Оскільки візитація Унів-
ського монастиря відбулася у 1763 р., то обле-
чини черниця могла прийняти приблизно у
1700-х рр. (умовно): 1763 р. – 60 років (у) =
1700-і рр. (у); Б) умовного віку монахині за
відомим часом, який минув від облечин чи
схими. Для цього слід до вказаного терміну
додати 20 років (у). Наприклад, ігуменя Сло-
вітського монастиря Серафима Зіньковська
прийняла облечини і схиму в 1704 р. Тобто
від цієї події до дня візитації минуло 59 років.
Відповідно умовний вік монахині під час візи-
тації міг становити близько 80 років (умовно):
59 + 20 = 79 років (умовно) ≈ 80 років (умовно).
5) Місце народження черниці (7 ко-
лонка). У візитаційних протоколах (за винят-
ком Рогатинського монастиря) для більшості
монахинь занотована інформація про населений
пункт, звідки вони походили. У випадку менш
знаних сіл у дужках вказане найближче до них
місто.
6) Станова приналежність монахинь
(8 колонка) визначається згідно з даними про
походження батьків: міщ. – дочка міщан;
свящ. – священика; сел. – селян; шлях. –
шляхтичів.
7) Час перебування у монастирі (9 ко-
лонка). У вказаній графі мова йде про оби-
тель, у якій проживала черниця під час прове-
дення генеральної візитації 1758–1765 рр. Слід
наголосити, що певна частина монахинь пере-
бувала в одній з п’яти вказаних обителей від
самого початку, тобто від прийняття облечин.
Інша частина – отримала ґабіти в інших монас-
тирях. Однак, у зв’язку з їх закриттям, черниці
були переведені в один з вище вказаних монас-
тирів. Тому останні цифри в таблиці подають
час перебування в одній з п’яти перерахованих
обителей, а також рік, коли черниця пересту-
пила її поріг.
51 Див. прим. 27.
Черниці монастирів Львівської єпархії у 1760–1763 рр.: віковий, становий, освітній зріз
66
Д О Д А Т О К
Таблиця 2
Список монахинь Рогатинського, Унівського, Словітського,
Жовківського та Кам’янсько-Струмилівського монастирів
у 1760–1763 рр.
I. Рогатинський монастир (30 травня 1760 р.)52
52 Підставою таблиці є список монахинь Рогатинського монастиря («Series Panien Zakonnych»). Див.: НМЛ. – Ркл
20, арк. 563 зв. – 564 зв.
53 У протоколі занотовано, що «przybyła tu do Rohatyna, zaraz po Professyi w lat kilka» (НМЛ. – Ркл 20, арк. 564).
54 Оскільки вказана особа була лише послушницею, то вона ще не змінила імені. Вказане ім’я є світське.
1
2
3
4
5
6
7
?1740
[бл. 20]
1746
[14]
бл. 1730
[бл. 30]
? 1730-і
[бл. 30
(у)]53
1757
[3]
1720-і
[>30]
–
?
?
?
?
?
?
?
?
?
?
?
?
Калуш
?
бл. 40
(у)
бл. 50
(у)
бл. 50
(у)
>50
(у)
бл. 20
(у)
бл. 50
(у)
бл. 20
(у)
? 1741
[бл. 19]
Рогатин
о. Ґедеон
Яновський –
ігумен Рогатин.
мон.
? 1730-і
[бл. 27]
Загвіздя
о. Мойсей
Богачевський –
галицький
офіціал
1757
[3]
Рогатин
о. Григорій
Тихович –
галицький
офіціал
? 1720-і
[>30]
Ясенів
о. Йона
Шулятицький –
ієромонах
Почаївського
монастиря
–
–
–
? 1740
[бл. 20]
Рогатин
о. Іляшевич –
галицький
офіціал
? 1730-і
[бл. 30]
Загвіздя
о. Мойсей
Богачевський –
галицький
офіціал
? 1730-і
[бл. 30]
Рогатин
? 1720-і
[>30]
Ясенів
о. Йона
Шулятицький –
ієромонах
Почаївського
монастиря
1757
[3]
Рогатин
? 1720-і
[>30]
Рогатин
послушниця
Cерафима
Cвідерська
(ігуменя)
Єфросинія
Аккилина
Магдалина
Чепель
Макрина
Наталія
Марія
Коморcька54
1
2
3
4
5
6
7
№
п/п
заг.
Ім’я монаше,
ім’я світське
та прізвище
Час і місце
прийнят.
ґабіту
Час і місце
прийнят.
професії
Вік Місце
народж.
Cтан Час переб.
у даному
монастирі
№
п/п
заг.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Олег Дух
67
1 2 3 4 5 6 7 8 9
? 1709-
1715
[бл. 50]
1700-і
[бл. 60 (у)]
8
9
1
2
Кассіана
(ігуменя)
Євпраксія
Пазірська
? 1710-171556
[бл. 50]
Унів
о. Ієзикиїл
Корницький –
ієромонах
? 1700-і
[бл. 60 (у)]
Унів
о. Євфимій,
ієромонах
бл. 70
79
Лагодів
(з-під Пере-
мишля)
Коросно
(з-під Пере-
мишля)
?
свящ.
? 1710-17151
[бл. 50]
Унів
о. Ієзикиїл
Корницький –
ієромонах
? 1700-і
[бл. 60 (у)]
Унів
о. Євфимій,
ієромонах
55 Підставою таблиці є фрагмент візитаційного протоколу Унівського монастиря («Cirkumferencya Budowla, y
Osoby tegoż Monasteru»). Див.: НМЛ. – Ркл 23, арк. 320–320 зв.
56 У протоколі занотовано, що інокиня «brała Habit za JW. JM X[ię]dza Barlaama Szeptyckiego, Biskupa Lwow[skiego]»,
що припадає на період між 1709 і 1715 рр. Див.: НМЛ. – Ркл 23, арк. 320.
57 Підставою таблиці є список монахинь Словітського монастиря («Series Panien Zakonnych w tym Klasztorze»).
Див.: НМЛ. – Ркл 23, арк. 424–425 зв.
IІ. Унівський монастир (29 січня 1763 р.)55
1 2 3 4 5 6 7 8 9
IIІ. Словітський монастир (12 травня 1763 р.)57
1704
[59]
1702
[61]
бл. 1720
[43]
1759
[4]
1760
[3]
10
11
12
13
14
1
2
3
4
5
Серафима
Анастасія
Зіньковська
(ігуменя)
Глікерія
Єлена
Попель
Мелетія
Марія
Попель
Юліанна
Ксенія
Мельник
Єлисавета
Юстина
Чулакевич
14. 10. 1704
[59]
Словіта
2. 04. 1702
[61]
Словіта
бл. 1720
[бл. 43]
Словіта
о. Інокентій
Зіньковський –
проповідник
Унівського
монастиря
26 .10. 1755
[8]
Язвин
о. Йотка –
ієромонах,
авдитор
Холмської єпархії
бл. 1700-і
(у)
[бл. 60]
Сасів
о. Партеній
Ломиковський –
ігумен Підгорець-
кого монастиря
14. 10. 1704
[59]
Словіта
2. 04. 1702
[61]
Словіта
бл. 1720
[бл. 43]
Словіта
о. Інокентій
Зіньковський –
проповідник
Унівського
монастиря
26. 10. 1755
[8]
Язвин
о. Йотка –
ієромонах,
авдитор
Холмської єпархії
бл. 1700-і
(у)
[бл. 60]
Сасів
о. Партеній
Ломиковський –
ігумен Підгорець-
кого монастиря
бл. 80
(у)
бл. 90
>70
32
>80
Підсоснів
(з-під
Львова)
Кульчиціі
(з-під
Самбора)
Кульчиці
(з-під
Самбора)
Корениця
(з-під
Ярослава)
Кам’янець-
Подільський
свящ.
шлях.
шлях.
сел.
міщ.
Черниці монастирів Львівської єпархії у 1760–1763 рр.: віковий, становий, освітній зріз
68
1 2 3 4 5 6 7 8 9
бл. 1710-і
(у)
[>50]
Городище
о. Антоній
Терлецький –
ієромонах
бл. 1730-і
(у)
[бл. 30]
Язвин
о. Юстин
Бодаковський –
ігумен Городи-
щенського
монастиря
25. 04. 1722
[41]
Словіта
о. Ієзикиїл
Корницький –
ігумен Краснопу-
щенського
монастиря
бл. 1720 (у)59
[>40 (у)]
Сасів
о. Йона
Шулятицький –
ієромонах
15. 04. 1740
[23]
Словіта
о. Ієзикиїл
Корницький –
ігумен Красно-
пущенського
монастиря
26. 02. 1762
[1]
Словіта
о. Гедеон
Гульський –
вікарій
Унівського
монастиря
бл. 1710-і
(у)
[>50]
Городище
о. Антоній
Терлецький –
ієромонах
12. 05. 1763
[0]
Словіта
о. Микола
Шадурський –
львівський
офіціал
25 04. 1722
[41]
Словіта
о. Ієзикиїл
Корницький –
ігумен Краснопу-
щенського
монастиря
?
Сасів
о. Іпатій
Білинський –
львівський
офіціал
15. 04. 1740
[23]
Словіта
о. Ієзикиїл
Корницький –
ігумен Красно-
пущенського
монастиря
12. 05. 1763
[0]
Словіта
о. Микола
Шадурський –
львівський
офіціал
Памфілія
Катерина
Єлена
Параскевія
Шумська
Анісія
Анастасія
Сингелевич
Корнилія
Катерина
Паславська
Єфросинія
Єва
Левицька
Февронія
Анастасія
Жуковська
58 У протоколі занотовано: «iak przyniesła się tu do Słowity rąk piąty nastąpił» (НМЛ. – Ркл 23, арк. 424 зв.).
59 Візитатор зазначив, що черниця прийняла облечини «ieszcze przed kozaczczyzną, laty ośmnastą», а схиму «lat
kilka po kozaczyznie» – НМЛ. – Ркл 23, арк. 425. На жаль, важко встановити, про яку «козаччину» йде мова.
Очевидно монахиня прийняла ґабіт у 18-річному віці, на що вказує джерело. Оскільки в 1763 р. черниця мала понад
60 років, то облечини могли відбутися близько 1720 р. Це, очевидно, і було «перед козаччиною».
15
16
17
18
19
20
6
7
8
9
10
11
70
>50
>70
>60
бл. 60
18
Христинопіль
Корениця
(з-під
Ярослава)
Конюхи (з-під
Бережан)
Змієвиська
(з-під
Ярослава)
Волків
(з-під
Перемишлян)
Петричі
(з-під
Буська)
свящ.
сел.
шлях.
шлях.
свящ.
свящ.
бл. 1733
[бл. 30]
1759
[4]58
1722
[41]
1760
[3]
1740
[23]
1762
[1]
Олег Дух
69
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Бенедикта
Залеська
21 12 12.05.1763
[0]
Словіта
о. Микола
Шадурський –
львівський
офіціал
– бл. 20
(у)
? ? 1763
[0]
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Митрофана
(ігуменя) 61
22 1 ? 1745
[18]
Жовква
о. Йосафат
Висоцький –
ігумен
Крехівського
монастиря
? 1745
[18]
Жовква
о. Йосафат
Висоцький –
ігумен
Крехівського
монастиря
бл. 40
(у)
Валава
(з-під Пере-
мишля)
свящ. 1745
[18]
60 Інформація отримана з протоколу візитації Жовківського монастиря. Див.: НМЛ. – Ркл 24, арк. 180.
61 Очевидно, мова йде про Митрофану Завадовську (* бл. 1717–† ? 7.12.1763) – ігуменю жовківського монастиря.
Під час проведення візитації 1747 р. мала бл. 30 років (ЦДІАЛ України. – Ф. 408, оп. 1, спр. 180, арк. 20, 20 зв.).
Була дочкою Валавського пароха (НМЛ. – Ркл 24. – С. 180). Бл. 1731 р. вступила в монастир (ЦДІАЛ України. –
Ф. 408, оп. 1, спр. 180, арк. 20 зв.). 27 вересня 1746 р. прийняла професію з рук ігумена Крехівського монастиря
о. Йосафата Висоцького (Там само: НМЛ. – Ркл 24, арк. 180). 1747 р. перебувала в монастирі разом із рідними
сестрами – Софією та Паїсією. 28 лютого 1752 р. згадується як ігуменя монастиря (НМЛ. – Ркл 86, арк. 350). Під
час проведення візитації 1763 р. залишалася єдиною монахинею в монастирі (НМЛ. – Ркл 24. – С. 180). Див.
список черниць Жовківського монастиря: Дух О. Жіночий монастир Воздвиження Чесного Хреста у Жовкві [в
друці].
62 Підставою таблиці є список монахинь Кам’янсько-Струмилівського монастиря ( «Series Panien Zakonnych y budowli
w którey mieszkaią»). Див.: НМЛ. – Ркл 24, арк. 112–113.
IV. Жовківський монастир (7 грудня 1763 р.)60
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Антоніна
Немчик
(ігуменя)
Серафима
Панасюк
23
24
1
2
1731
[32]
Кам.- Струм.
о. Іпполит
Роговець –
ігумен
Язеницького
монастиря
1732
[31]
Кам.- Струм.
о. Іпполит
Роговець –
ігумен
Язеницького
монастиря
1751
[12]
Кам.- Струм.
о. Підгірський,
ієромонах
1732
[31]
Кам.- Струм.
о. Іпполит
Роговець –
ігумен
Язеницького
монастиря
46
48
Кам’янка-
Струмилова
Кам’янка-
Струмилова
міщ.
міщ.
1731
[32]
1732
[31]
V. Кам’янсько-Струмилівський монастир (16 листопада 1763 р.) 62
Черниці монастирів Львівської єпархії у 1760–1763 рр.: віковий, становий, освітній зріз
70
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1755
[8]
Кам.- Струм.
о. Гавриїл
Березницький –
жовківський
декан
≈ 1720-і
[бл. 40]
Кам.- Струм.
о. Іпполит
Роговець –
ігумен
Язеницького
монастиря
1731
[32]
Кам.- Струм.
о. Іпполит
Роговець –
ігумен
Язеницького
монастиря
≈ 1720-і
[бл. 40]
Кам.- Струм.
о. Іпполит
Роговець –
ігумен
Язеницького
монастиря
≈ 1720-30-і
[бл. 40]
Кам.- Струм.
о. Іпполит
Роговець –
ігумен Язе-
ницького
монастиря
1755
[8]
Кам.- Струм.
о. Гавриїл
Березницький –
жовківський
декан
1755
[8]
Кам.- Струм.
о. Гавриїл
Березницький –
жовківський
декан
16. 11. 1763
[0]
Кам.- Струм.
о. Микола
Шадурський –
львівський
офіціал
16. 11. 1763
[0]
Кам.- Струм.
о. Микола
Шадурський –
львівський
офіціал
–
Желдець
(з-під
Кам’янки-
Струми-
лової)
Завішня
(з-під
Сокаля)
Кам’янка-
Струмилова
передм.
Кам.- Струми-
лової
Кам’янка-
Струмилова
25
26
27
28
29
3
4
5
6
7
Атанасія
Кулачок
Макрина
Міщук
Текля
Олександра
Коринець
Євпраксія
Памфілія
Іванечко
Макарія
Ковалюк
30
>50
>40
бл. 50
бл. 70
сел.
сел.
міщ.
перед-
міщ.
міщ.
1755
[8]
≈ 1720-і
[бл. 40]
1731
[32]
≈ 1720-і
[бл. 40]
≈ 1720-30-і
[бл. 40]
Олег Дух
|