Управління проектом комплексної дегазації газовугільного родовища
Розглянуто досвід управління крупним проектом, побудованого на матричному принципі організації структури. Обґрунтовано принцип проектно-орієнтованого розподіленого управління, що реалізовано у вигляді комплексу гірничопромислових парків. Наведено дані щодо досягнутих техніко-економічних показників р...
Saved in:
| Published in: | Розробка родовищ |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104527 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Управління проектом комплексної дегазації газовугільного родовища / В.В. Назимко, М.О. Ілляшов, О.В. Агафонов, І.О. Дєдіч // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2014. — Т. 8. — С. 33-40. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-104527 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Назимко, В.В. Ілляшов, М.О. Агафонов, О.В. Дєдіч, І.О. 2016-07-12T11:18:07Z 2016-07-12T11:18:07Z 2014 Управління проектом комплексної дегазації газовугільного родовища / В.В. Назимко, М.О. Ілляшов, О.В. Агафонов, І.О. Дєдіч // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2014. — Т. 8. — С. 33-40. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2415-3435 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104527 658.012.23 Розглянуто досвід управління крупним проектом, побудованого на матричному принципі організації структури. Обґрунтовано принцип проектно-орієнтованого розподіленого управління, що реалізовано у вигляді комплексу гірничопромислових парків. Наведено дані щодо досягнутих техніко-економічних показників реалізації проектів. Рассмотрен опыт управления крупным проектом, построенным на матричном принципе организации структуры. Обоснован принцип проектно-ориентированного распределенного управления, который был реализован в виде комплекса горнопромышленных парков. Приведены данные о достигнутых технико-экономических показателях реализации проектов. Practice of a project management that was based on a matrix principle of structure organization is examined. Principle of project-oriented distribution management that was realized as a complex of mine-industrial parks is substantiated. Technical and economic efficiency during implementation of the project id analyzed. uk УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України Розробка родовищ Розробка вугільних родовищ Управління проектом комплексної дегазації газовугільного родовища Управление проектом комплексной дегазации газоугольного месторождения Project management of complex degasification for a gas-coal deposit Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Управління проектом комплексної дегазації газовугільного родовища |
| spellingShingle |
Управління проектом комплексної дегазації газовугільного родовища Назимко, В.В. Ілляшов, М.О. Агафонов, О.В. Дєдіч, І.О. Розробка вугільних родовищ |
| title_short |
Управління проектом комплексної дегазації газовугільного родовища |
| title_full |
Управління проектом комплексної дегазації газовугільного родовища |
| title_fullStr |
Управління проектом комплексної дегазації газовугільного родовища |
| title_full_unstemmed |
Управління проектом комплексної дегазації газовугільного родовища |
| title_sort |
управління проектом комплексної дегазації газовугільного родовища |
| author |
Назимко, В.В. Ілляшов, М.О. Агафонов, О.В. Дєдіч, І.О. |
| author_facet |
Назимко, В.В. Ілляшов, М.О. Агафонов, О.В. Дєдіч, І.О. |
| topic |
Розробка вугільних родовищ |
| topic_facet |
Розробка вугільних родовищ |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Розробка родовищ |
| publisher |
УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Управление проектом комплексной дегазации газоугольного месторождения Project management of complex degasification for a gas-coal deposit |
| description |
Розглянуто досвід управління крупним проектом, побудованого на матричному принципі організації структури. Обґрунтовано принцип проектно-орієнтованого розподіленого управління, що реалізовано у вигляді комплексу гірничопромислових парків. Наведено дані щодо досягнутих техніко-економічних показників реалізації проектів.
Рассмотрен опыт управления крупным проектом, построенным на матричном принципе организации структуры. Обоснован принцип проектно-ориентированного распределенного управления, который был реализован в виде комплекса горнопромышленных парков. Приведены данные о достигнутых технико-экономических показателях реализации проектов.
Practice of a project management that was based on a matrix principle of structure organization is examined. Principle of project-oriented distribution management that was realized as a complex of mine-industrial parks is substantiated. Technical and economic efficiency during implementation of the project id analyzed.
|
| issn |
2415-3435 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104527 |
| citation_txt |
Управління проектом комплексної дегазації газовугільного родовища / В.В. Назимко, М.О. Ілляшов, О.В. Агафонов, І.О. Дєдіч // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2014. — Т. 8. — С. 33-40. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT nazimkovv upravlínnâproektomkompleksnoídegazacíígazovugílʹnogorodoviŝa AT íllâšovmo upravlínnâproektomkompleksnoídegazacíígazovugílʹnogorodoviŝa AT agafonovov upravlínnâproektomkompleksnoídegazacíígazovugílʹnogorodoviŝa AT dêdíčío upravlínnâproektomkompleksnoídegazacíígazovugílʹnogorodoviŝa AT nazimkovv upravlenieproektomkompleksnoidegazaciigazougolʹnogomestoroždeniâ AT íllâšovmo upravlenieproektomkompleksnoidegazaciigazougolʹnogomestoroždeniâ AT agafonovov upravlenieproektomkompleksnoidegazaciigazougolʹnogomestoroždeniâ AT dêdíčío upravlenieproektomkompleksnoidegazaciigazougolʹnogomestoroždeniâ AT nazimkovv projectmanagementofcomplexdegasificationforagascoaldeposit AT íllâšovmo projectmanagementofcomplexdegasificationforagascoaldeposit AT agafonovov projectmanagementofcomplexdegasificationforagascoaldeposit AT dêdíčío projectmanagementofcomplexdegasificationforagascoaldeposit |
| first_indexed |
2025-11-25T22:33:17Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:33:17Z |
| _version_ |
1850566598245482496 |
| fulltext |
33
УДК 658.012.23 © В.В. Назимко, М.О. Ілляшов, О.В. Агафонов, І.О. Дєдіч
В.В. Назимко, М.О. Ілляшов, О.В. Агафонов, І.О. Дєдіч
УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ КОМПЛЕКСНОЇ ДЕГАЗАЦІЇ
ГАЗОВУГІЛЬНОГО РОДОВИЩА
Розглянуто досвід управління крупним проектом, побудованого на матричному прин-
ципі організації структури. Обґрунтовано принцип проектно-орієнтованого розподі-
леного управління, що реалізовано у вигляді комплексу гірничопромислових парків.
Наведено дані щодо досягнутих техніко-економічних показників реалізації проектів.
УПРАВЛЕНИЕ ПРОЕКТОМ КОМПЛЕКСНОЙ ДЕГАЗАЦИИ ГАЗОУГОЛЬНОГО
МЕСТОРОЖДЕНИЯ
Рассмотрен опыт управления крупным проектом, построенным на матричном прин-
ципе организации структуры. Обоснован принцип проектно-ориентированного расп-
ределенного управления, который был реализован в виде комплекса горнопромышлен-
ных парков. Приведены данные о достигнутых технико-экономических показателях
реализации проектов.
PROJECT MANAGEMENT OF COMPLEX DEGASIFICATION FOR A GAS-COAL
DEPOSIT
Practice of a project management that was based on a matrix principle of structure organiza-
tion is examined. Principle of project-oriented distribution management that was realized as a
complex of mine-industrial parks is substantiated. Technical and economic efficiency during
implementation of the project id analyzed.
ВСТУП
Технологічний пресинг на екологічний
стан довкілля у нашій державі викликає за-
клопотаність у глобальному масштабі. Це
означає, що подальший розвиток видобутку
корисних копалин з надр має здійснюватись
комплексно з раціональним використанням
усіх компонент родовищ. Це особливо акту-
ально для видобутку енергоресурсів, у про-
цесі розробки яких інтенсивно використо-
вуються бурові технології. З оглядом на те,
що власні запаси нафти і газу майже вичер-
пані, перспективним джерелом енергії є
сланцевий газ. Проте для освоєння його пе-
рспективних родовищ необхідний час, ве-
ликі капіталовкладення та вирішення не-
простих проблем, пов’язаних з екологією і
негативним настроєм суспільства. Саме то-
му останнім часом у світовій практиці на-
буває популярності супутній видобуток ме-
тану з газовугільних родовищ. Оскільки з
оглядом на енергетичну незалежність Укра-
їни збільшення власного вуглевидобутку не
має альтернативи, комплексне освоєння
власних газовугільних родовищ є саме тим
напрямом, який дає потужний поштовх роз-
витку національної економіки й оперативно
вирішує низку екологічних і соціальних
проблем.
Технологія видобутку й утилізації су-
путнього метану вугільних родовищ
пройшла успішну промислову перевірку і є
34
реальною альтернативою видобутку слан-
цевого газу. Але для її широкого впрова-
дження необхідно освоїти масове поточне
буріння свердловин і вирішити низку гео-
логічних, економічних, технологічних та
організаційних проблем [1]. Саме тому
вказане завдання реалізовано у вигляді
крупного інноваційного проекту, оскільки
йому притаманні такі характерні риси як
унікальність, обмеженість у часі та ресур-
сах і необхідність постійного моніторингу
й управління процесом розробки та впро-
вадження технології у практику.
Бізнес-ідея проекту виникла у експлуа-
таційників шахтоуправління «Покровське»,
яке інтенсивно відпрацьовує газовугільне
родовище. В умовах високого рівня наван-
таження очисних вибоїв, який становить
3 – 5 тис. т рядового вугілля на добу вини-
кає серйозна проблема інтенсивного газо-
виділення вибухонебезпечного метану у
діючі підземні виробки. Враховуючи те, що
можливості засобів вентиляції та підземної
дегазації вичерпані, виникла ідея підключи-
ти дегазацію свердловинами з земної пове-
рхні, яка має значні резерви для подальшого
видалення метану та його утилізації як цін-
ного енергетичного ресурсу. Але для того,
щоб видобуток метану був рентабельним,
необхідно створити нову технологію швид-
кісного буріння свердловин [2].
Замовником проекту є шахтоуправління
«Покровське», а у ролі його часткового ін-
вестора виступило ПрАТ «Донецьксталь» –
металургійний завод». Для планування, ор-
ганізації і виконання проекту була створена
тимчасова команда. Роботи з реалізації про-
екту виконували контрактори з Канади, по-
стачальники та вітчизняні підрядчики, які
взяли на себе об’ємні роботи з будівництва.
До оточення проекту ввійшли власники
земельних ділянок у вигляді місцевої вла-
ди, з якими узгоджували відведення земель
під будівництво свердловин та прокладку
трубопроводів, а також консультанти з
технологій буріння.
На фазі ініціалізації життєвого циклу
проекту були розроблені концепція проек-
ту та інші документи, які дали підстави за-
мовникові та інвестору прийняти рішення
про інвестування проекту. Була сформу-
льована мета проекту, яка передбачала
здійснення комплексного освоєння газо
вугільного родовища. Саме такий підхід
забезпечував рентабельний вуглевидобу-
ток, створював можливості для підвищен-
ня його інтенсивності, забезпечував безпе-
ку підземних робіт та сприяв не тільки ви-
користанню цінного попутного енергетич-
ного ресурсу, але й охороні оточуючого
середовища, та покращенню екології регі-
ону [3].
Як основний продукт проекту виступає
супутній газ метан, як цінний енергетич-
ний ресурс для виробництва тепла, елект-
роенергії. Окрім того, газ може продава-
тись населенню для побутових потреб.
Проте супутні продукти проекту не тільки
підвищують його рентабельність, але й є
не менш цінними. Так головним супутнім
продуктом є підвищення на 15 – 30% вуг-
левидобутку з високо навантажених очис-
них вибоїв. Важливим непрямим продук-
том проекту є також уникнення парнико-
вого ефекту від викидів метану в атмосфе-
ру. Економічна вигода від такого продукту
отримується завдяки Кіотській угоді.
Дослідження показали, що соціально-
економічний ефект від впровадження інно-
ваційної технології пов’язаний зі створен-
ням нових робочих місць та додатковим
надходженням до місцевих бюджетів. Са-
ме ці перелічені переваги гарантують жит-
тєздатність проекту.
Була виконана декомпозиція робіт про-
екту, результати якої зведені у таблицю.
Оскільки проект відзначається особливою
унікальністю і досвід комплексного вико-
ристання газовугільного родовища у вітчи-
зняній практиці відсутній, треба було ви-
конати дослідницькі роботи. Ці роботи ма-
ли дати відповідь на те, які резерви підви-
щення швидкості буріння маються у вітчи-
зняних бурових організацій.
35
ДЕКОМПОЗИЦІЯ РОБІТ ПРОЕКТУ Таблиця
Буріння експериментальних свердловин сторонніми буровими організаціями
– узагальнення досвіду і розробка рекомендацій та вимог до обладнання
Аналіз ринку бурових установок
– бурові технології СНГ
– бурові США
– бурові Канади
Тендер на закупівлю бурового обладнання
Укладення контракту на бурову установку
Формування у складі ДС бурового модуля
– формування управлінського персоналу
– набір і підготовка буровиків
– навчання у Канаді
Підготовка технічних рішень з технології
– проектування
– узгодження і проходження еспертизи
Програма освоєння бурового комплексу
– американський супервайзер
– розробка технології цементування
– гвинтові вибійні двигуни
– оптимізація конструкції свердловини (колони)
Буріння дегазаційних свердловин
Зрозуміло, що оскільки вітчизняні тех-
нології є застарілими, необхідно було ви-
конати аналіз ринку бурових установок
розвинутих країн. Тільки після такого до-
слідження можна укладати контракти на
придбання сучасного високопродуктивно-
го бурового обладнання.
Далі необхідно сформувати буровий
модуль, який вирішено створити в межах
структури ПрАТ «Донецьксталь». Таке рі-
шення сприяє економії ресурсів, оскільки
на вугільній шахті бурових підрозділів не
було. Окрема велика робота виконувалась
з проектування технологій буріння та
конструкцій бурових установок. Для успі-
шної реалізації інвестиційної фази проекту
розроблялась програма освоєння бурового
комплексу. Вказана програма охоплювала
нагляд виробників бурового обладнання за
його роботою, розробку технології цемен-
тування свердловин, вдосконалення техно-
логії буріння за рахунок впровадження
гвинтових двигунів, що розташовані без-
посередньо у вибої. Необхідно також було
виконати окремі дослідження і випробу-
вання різних конструкцій бурильних колон
для того, щоб підвищити швидкість бурін-
ня та стійкість стінок свердловини. Спеці-
альні дослідження виконувались також для
обґрунтування та розробки методів захисту
свердловин від руйнування під час їх під-
робки очисними вибоями.
На останній фазі проекту планувалось
пробурити певну кількість свердловин і
відпрацювати усі ланки системи для забез-
печення ефективної дегазації газовугільно-
го родовища. У результаті розробки дета-
льного плану проекту був побудований йо-
го календарний план у вигляді планограми
Гантта, відображений на рис. 1.
Розуміння того, що універсальна кате-
горія часу стає в сучасних умовах таким же
фактором виробництва, як праця, капітал,
підприємницька ініціатива, призвело роз-
робників бурової технології до ідеї пото-
кового спорудження свердловин з поверх-
ні, визначило верховенство економії часу
по всьому циклу бурових операцій у справі
побудови комерційно ефективної системи
вуглевидобутку.
36
I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII
Буріння експеримен-
тальних свердловин
сторонніми буровими
організаціями
- 3 північна лава ц.п. бл.8
- 5 південна лава ц.п. бл. 2
- узагальнення досвіду і
розробка рекомендацій та
вимог до обладнання
Аналіз ринку бурових установок
- бурові технології СНГ
- бурові США
- бурові Канади
Тендер на закупівлю бурового обладнання
Укладення контракту на бурову установку
- виготовлення і поставка бурового обладнання
- монтаж и пусконаладочні роботи
Формування у складі ДС бурового модуля
- формування управлінського персоналу
- набір і підготовка буровиків
- навчання у Канаді
Підготовка технічних рішень з технології
- проект МакНДІ
- проект Донецьксталь на дегазацію і трубопроводи
- проект Донецькгеології на свердловини
- узгодження і проходження еспертизи
Програма освоєння бурового комплексу
- американський супервайзер
- розробка технології цементування
- гвинтові вибійні двигуни
- оптимізація конструкції свердловини (колони)
Буріння дегазаційних свердловин (18 штук)
- виготовлення і постачання бурового обладнання
- монтаж і пусконаладочні роботи
шт.)
Рис. 1. Планограма Гантта календарного плану проекту
Жодна з вітчизняних і зарубіжних бу-
рових компаній не виявилася готовою до
роботи у такому режимі, що змусило ком-
панію «Донецьксталь» розробити свою
технологію спорудження свердловин і
створити спеціалізовану ділянку бурових
робіт, базовим технологічним принципом
діяльності якої є потоковість ведення бу-
рових робіт, децентралізація і розподіле-
ність проектно-орієнтованого управління.
Вказана комплексна проблема вирішува-
лась у формі управління крупним проек-
том, який об’єднував три підпроекти: шви-
дкісного буріння свердловин і їх експлуа-
тації, транспортування й акумуляції мета-
ну, а також його когенерації. Координація
підпроектів і розподіл ресурсів здійснюва-
лись у рамках проекту, яким управляла
компанія «Донецьксталь» (рис. 2).
Авторами обґрунтована і реалізована
система комплексного освоєння газовугі-
льного родовища у вигляді вертикально-
інтегрованої структури «Вугілля-кокс-
метал», або «Вугілля-електроенергія», яка
функціонує за правилами поведінки моделі
самоспоживання, розвинутої лозаннською
37
економічною школою. Модель була вдос-
коналена з урахуванням специфіки підзем-
ного вуглевидобутку, несприятливої дина-
міки цін на вугілля і обладнання, високої
капіталоємності підприємств.
Проект комплексного освоєння газовугільного родовища
Координує і розподіляє ресурс
Проект швидкісного
буріння і експлуатації
свердловин
Проект
транспортування і
акумуляції газу
Проект когенерації
та постачання газу
споживачам
Рис. 2. Структура крупного проекту комплексного освоєння газовугільних родовищ
Перш за все був прийнятий новий
принцип розподіленого управління як у
просторовому, так і функціональному пла-
ні. Це дало змогу уникнути поширених вад
централізованого управління, які є основ-
ним гальмом розвитку сучасної економіки
України. Проект швидкісного буріння све-
рдловин був складовою загального проекту
комплексного освоєння газовугільного ро-
довища, який містив у собі постачання і
ремонт гірничого обладнання, вуглевидо-
буток, збагачення рядового вугілля, екс-
плуатацію свердловин, їх ліквідацію після
завершення життєвого циклу, транспорту-
вання газу, когенерацію чи постачання йо-
го споживачам. Централізоване управління
усіма складовими неефективне. Тому авто-
рами обґрунтовано принцип проектно-
орієнтованого розподіленого управління,
який був реалізований у вигляді комплексу
гірничопромислових парків, що діє у складі
паралельних структур або парків, які взає-
модіють між собою самостійно (рис. 3).
Управління структур реалізується з ши-
роким залученням принципу функціональ-
ної розподіленості. Це суттєво підвищує
оперативність управління і робастність всієї
системи. Згідно моделі, керівництво компа-
нії, що створила комплекс парків, управляє
розподілом ресурсів, а також координує
процеси управління і взаємодію між парка-
ми. Більшість завдань, що виконуються
окремими парками, є унікальними, обмеже-
ними у часі і потребують інтенсивного мо-
ніторингу і застосування інновацій, оскіль-
ки проблема комплексного поточного осво-
єння газовугільних родовищ на основі шви-
дкісного буріння вирішується вперше. Саме
тому діяльність парків реалізується у вигля-
ді оперативного управління проектами. Як
бачимо, процес управління проектом ком-
плексного освоєння газовугільного родо-
вища здійснювався у режимі оперативного
управління. Такий режим передбачає уточ-
нення конфігурації проекту за ходом вико-
нання і розвитку подій.
Добувний
парк
Парк
вуглезбагачення
Парк шахтного
будівництва
Парк бурових
робіт
Транспортний
парк
Парк
внутрішнього
аутсорсингу
Парк
інноваційних
програм
Рис. 3. Комплекс гірничопромислових парків
38
Фактично компанія «Донецьксталь» є
промисловим парком, який працює за схе-
мою корпоративної комплексної розробки
газовугільного родовища. На базі шахто-
управління «Покровське» нею створений
комплекс гірничопромислових парків: ви-
добувний парк – сама шахта з когенера-
ційним модулем і буровий модуль (див.
рис. 4); збагачувальний парк на базі ЗФ
«Свято-Варваринська»; шахтобудівний
парк – шахтобудівна компанія «Донецьк-
щахтопроходка» (ШСК) і Шахтобудмонта-
жне управління (ШСМУ №1); парк гірничо-
го машинобудування: Свято-Іллінський
машинобудівний завод (СІМЗ), що виконує
ремонти використовуваного шахтою облад-
нання, виробництво металоконструкцій і
обладнання за замовленням учасників пар-
ку; Донецький електротехнічний завод
(ДЕТЗ) – постачальник електродвигунів,
електро- і енергоустаткування, виконання
ремонтних робіт; транспортний парк – ав-
топідприємство «Укрбуд» з перевезення
людей та вантажів автотранспортом, про-
мислово-транспортне підприємство «Дими-
троввантажтранс», яке забезпечує залізнич-
ні перевезення вугільного концентрату.
Керівна
компанія
Проектно-науковий
дослідницький центр
Буровий модуль інновації
Шахтнобудівна
компанія
свердловини
Шахта
Трубопроводи,
виробки
Споживачі
Когенераційний модуль
метан
енергія
інновації
вугілля
Рис. 4. Видобувний парк
Значний інтерес становить структура
парку бурових робіт, до якої входять під-
розділи компанії «Донецьксталь» і сторон-
ні організації: дирекція бурових техноло-
гій, яка здійснює оперативне управління
діяльністю і координацію робіт всередині
парку, роботу із замовниками та з підряд-
никами, стратегічне планування тощо; ді-
лянка бурових робіт, яка безпосередньо
виконує спорудження свердловин (бурін-
ня); ТОВ «Українська сервісна бурова
компанія», яка здійснює постачання, підбір
оптимальних параметрів і подальший опе-
ративний контроль роботи гвинтових за-
бійних двигунів і доліт; ТОВ «НВП
КАРАТ-БУРСЕРВІС», що здійснює поста-
чання обладнання для очищення бурового
розчину, ремонт і контроль параметрів
розчину під час буріння. Досягненню ви-
соких виробничих показників у спору-
дженні свердловин значною мірою сприяла
взаємна виробнича кооперація та ефектив-
не спільне використання інфраструктури
парку.
39
Шахтоуправління «Покровське» стало
першим об’єктом вуглевидобутку, на яко-
му застосована дегазаційна технологія си-
нергетичних потоків, що являють собою
просторово-часове поєднання інтенсивних
очисних і потокових бурових робіт.
Крім проектного та науково-дослідного
центру (ПНДЦ), бурового модуля, що без-
посередньо належать компанії «Донецькс-
таль», у структурі видобувного парку зна-
ходиться ділянка монтажу трубопроводів,
що є дочірнім підприємством (SPE) шах-
тобудівної компанії «Донецькшатопроход-
ка» (ШСК), яка теж належить «Донецькс-
талі», але сама входить до шахтобудівного
модульного парку. ШСК є сполучною лан-
кою, що забезпечує узгодження в часі ро-
боти поточної технології, своєчасне ство-
рення розгалуженої системи дегазаційних
трубопроводів наддовгими плітями за ра-
хунок використання поліетиленових труб
та застосування сучасного обладнання для
їх зварювання і випробування, та підготов-
ку виїмкових стовпів для видобутку вугіл-
ля. Фактично ШСК з’єднує свердловини з
кінцевим споживачем і є основою поточної
технології комплексного освоєння газову-
гільного родовища.
Система управління проектом комплек-
сного освоєння газовугільного родовища
побудована на матричному принципі, при-
чому команди управління проектом фор-
муються з окремих спеціалістів відповід-
них блоків або паркових модулів. Ство-
рення нової бурової технології зажадало
істотної модернізації процесу управління і
введення змін до базового плану у ході ре-
алізації проекту. Так для прискорення мон-
тажно-демонтажних і вантажно-розванта-
жувальних робіт, пов’язаних з передисло-
кацією обладнання, було змінено склад та-
келажної техніки. Для доставки й розмі-
щення бурового комплексу були виконані
проекти нових під'їзних шляхів і майдан-
чиків, освоєно виробництво спецнастилів.
Вже це дозволило скоротити тривалість
циклів перемонтажу установки з 108 до 40
годин. Ще 10 год вдалося заощадити на
поділі у часі етапів спорудження елементів
свердловини. Зміна конструкції самої све-
рдловини дала скорочення часу бурового
процесу на 8 год; ще 8 год – новація у це-
ментації затрубного простору експлуата-
ційної колони.
Управління якістю проекту комплекс-
ного освоєння газовугільного родовища
здійснювалось сучасними методами моні-
торингу фінансових потоків, бюджету,
розкладу та проектних ризиків, рівень яких
надто великий у ході реалізації технологій
швидкісного буріння. Результатом впрова-
дження інновацій, спрямованих на скоро-
чення часу виробничого циклу, стала мож-
ливість реалізації усіх свердловин на полі
шахтоуправління "Покровське" (загальною
протяжністю понад 60000 м дегазаційних
свердловин) одним буровим комплексом.
Це не тільки доказ дієвості прийнятих під-
ходів, а й серйозне підтвердження надій-
ності й ефективності як самої технології,
так і організації та управління проектом.
Крім технології, як показав досвід, велике
значення має структура управління буро-
вими роботами і виробничими процесами.
Буровий модуль за проектами ПНДЦ бу-
рить свердловини з поверхні; УМТ з’єднує
їх у магістральну трубопровідну мережу.
Буровий модуль діє в інтересах шахти, в
межах її гірничого відводу. Шахта надає
буровому модулю всі необхідні для функ-
ціонування ресурси та ділянки території
для розміщення бурильної техніки, опла-
чує ведення бурових робіт, здійснює реку-
льтивацію земель після спорудження свер-
дловин.
Перевага організації вуглевидобутку у
вигляді комплексу гірничопромислових
парків, тобто економічної мережі, а не іє-
рархії, та розподіленого управління поля-
гає в тому, що керуюча компанія взаємодіє
тільки з SPE, делегованої як учасник до
структури парку певною бізнес-
структурою, тому немає потреби контро-
лювати ні власність, ні поведінку самої ма-
теринської компанії. Злагоджена та профе-
сійна робота персоналу спеціалізованого
підрозділу, системний пошук прийомів і
напрямів удосконалення технологічних
40
операцій забезпечили стабільне щомісячне
спорудження трьох дегазаційних свердло-
вин глибиною 750 – 820 м , що у 5 – 7 разів
швидше, ніж за регламентом спеціалізова-
них сторонніх організацій. У січні 2012 р. у
складних гірничо-геологічних умовах на
свердловині ДС 26 була досягнута рекорд-
на швидкість буріння – 518 м/добу .
Значну роль у створенні позитивного
духу у середині команди управління прое-
ктом і робітниками паркових модулів віді-
грала духовна єдність спіробітників ком-
панії вихованню якої приділяється постіна
увага. Весь отриманий економічний ефект
від додаткового видобутку вугілля по шах-
ті слід віднести на потоковий метод швид-
кісного спорудження свердловин з поверх-
ні, що дозволяє одним буровим комплек-
сом у складних гірничо-геологічних умо-
вах виробляти одну свердловину за 6 – 10
діб і таким чином обслуговувати одним
буровим комплексом три виїмкової діль-
ниці.
У 2012 р. в шахтоуправлінні «Покров-
ське», завдяки застосуванню свердловин,
споруджених з поверхні, досягнута небу-
вала за всю історію підприємства виробни-
ча потужність 8,3 млн т, що перевищує по-
казники 2011 року на 1,4 млн т. Зростання
прибутку в розрахунку на рядовий вугілля
становить 182 млн грн у порівняних цінах.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Ильяшов М.А. Бурение скважин для освоения ме-
таноугольных месторождений Донбасса / М.А. Ильяшов,
О.Д. Кожушок, В.А. Турчин [и др.] // Бурiння. – 2012. –
№1(9). – С. 89 – 92.
2. Кожушок О.Д. Технологии и инновации при поточ-
ном сооружении и обустройстве дегазационных скважин
/ О.Д. Кожушок, Е.Н. Халимендиков, В.А. Турчин [и др.]
// Геолог Украины. – 2013. – №3(43). – С. 131 – 134.
3. Зинченко С.А. Теоретическое обоснование эконо-
мической эффективности процесса поточных скорост-
ных технологий бурения / С.А. Зинченко, Е.А. Юшков,
А.И. Амоша [и др.] // Экономика промышленности. –
2013. – №3(63). – С. 87 – 92.
ПРО АВТОРІВ
Ілляшов Михайло Олександрович – д.т.н., професор,
перший заступник генерального директора ПрАТ «Доне-
цьксталь» – металургійний завод».
Агафонов Олександр Васильович – д.т.н., директор
проектного і науково-дослідного центру ПрАТ «Донецьк-
сталь» – металургійний завод».
Назимко Віктор Вікторович – д.т.н., професор ка-
федри маркшейдерської справи Донецького національно-
го технічного університету.
Дєдіч Іван Олександрович – інженер, спеціаліст про-
ектного і науково-дослідного центру ПрАТ «Донецькс-
таль» – металургійний завод».
|