Георг Агрікола та його фундаментальна праця «Про гірничу справу в дванадцяти книгах» (до виходу першого україномовного видання)
У статті перекладачі й редактори першого україномовного видання книги Г. Агріколи «Про гірничу справу» («De Re Metallica») характеризують цю фундаментальну працю та наводять стислий життєпис її автора. Показане значення цієї науково-літературної пам’ятки для сучасної гірничої освіти та гуманітарного...
Saved in:
| Published in: | Розробка родовищ |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104547 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Георг Агрікола та його фундаментальна праця «Про гірничу справу в дванадцяти книгах» (до виходу першого україномовного видання) / В.С. Білецький, Г.І. Гайко // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2014. — Т. 8. — С. 185-190. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860150991066759168 |
|---|---|
| author | Білецький, В.С. Гайко, Г.І. |
| author_facet | Білецький, В.С. Гайко, Г.І. |
| citation_txt | Георг Агрікола та його фундаментальна праця «Про гірничу справу в дванадцяти книгах» (до виходу першого україномовного видання) / В.С. Білецький, Г.І. Гайко // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2014. — Т. 8. — С. 185-190. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Розробка родовищ |
| description | У статті перекладачі й редактори першого україномовного видання книги Г. Агріколи «Про гірничу справу» («De Re Metallica») характеризують цю фундаментальну працю та наводять стислий життєпис її автора. Показане значення цієї науково-літературної пам’ятки для сучасної гірничої освіти та гуманітарного середовища.
В статье переводчики и редакторы первого украиноязычного издания книги Г. Агриколы «О горном деле и металлургии» («De Re Metallica») характеризуют этот фундаментальный труд и приводят краткое жизнеописание ее автора. Показано значение этого научно-литературного памятника для современного горного образования и гуманитарной среды.
The article translators and editors of the first Ukrainian-language edition of book by G. Agricola "De Re Metallica" characterizes this fundamental work and lead a short biography of the author. It shows the importance of scientific and literary monument to modern mining education and humanitarian ambiance.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:51:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
185
УДК 622.66924(09) © В.С. Білецький, Г.І. Гайко
В.С. Білецький, Г.І. Гайко
ГЕОРГ АГРІКОЛА ТА ЙОГО ФУНДАМЕНТАЛЬНА ПРАЦЯ
«ПРО ГІРНИЧУ СПРАВУ В ДВАНАДЦЯТИ КНИГАХ» (ДО
ВИХОДУ ПЕРШОГО УКРАЇНОМОВНОГО ВИДАННЯ)
У статті перекладачі й редактори першого україномовного видання книги Г. Агріколи
«Про гірничу справу» («De Re Metallica») характеризують цю фундаментальну працю
та наводять стислий життєпис її автора. Показане значення цієї науково-
літературної пам’ятки для сучасної гірничої освіти та гуманітарного середовища.
ГЕОРГ АГРИКОЛА И ЕГО ФУНДАМЕНТАЛЬНЫЙ ТРУД «О ГОРНОМ ДЕЛЕ В
ДВЕНАДЦАТИ КНИГАХ» (К ВЫХОДУ ПЕРВОГО УКРАИНОЯЗЫЧНОГО ИЗДАНИЯ)
В статье переводчики и редакторы первого украиноязычного издания книги Г. Агрико-
лы «О горном деле и металлургии» («De Re Metallica») характеризуют этот фунда-
ментальный труд и приводят краткое жизнеописание ее автора. Показано значение
этого научно-литературного памятника для современного горного образования и гу-
манитарной среды.
AGRICOLA AND HIS FUNDAMENTAL WORK "DE RE METALLICA" (THE EXIT OF THE
FIRST UKRAINIAN-LANGUAGE EDITION)
The article translators and editors of the first Ukrainian-language edition of book by G. Agri-
cola "De Re Metallica" characterizes this fundamental work and lead a short biography of the
author. It shows the importance of scientific and literary monument to modern mining educa-
tion and humanitarian ambiance.
Улітку 2014 р. у «Східному видавничо-
му домі» (м. Донецьк) вийшло перше укра-
їномовне видання славнозвісної літератур-
но-наукової пам’ятки ХVI ст., книги Гео-
рга Агріколи «Про гірничу справу» (“De
Re Metallica”), яка вважається своєрідною
«Біблією» гірників і металургів усього сві-
ту [1]. Протягом кількох сторіч це був го-
ловний підручник і практичний посібник
для гірників та металургів Європи, сього-
дні – пам’ятка літератури, зріз історії гір-
ничих технологій, органічна система філо-
софських, природничих і інженерних знань
епохи Відродження.
Праця «Про гірничу справу» [2] склада-
ється з 12 книг (глав). Перша – це мірку-
вання про роль металів в історії людства,
загострене зіткнення позицій критиків і
прихильників гірництва. Друга – характе-
ристика умов, які впливають на успішну
розробку родовищ, а також розвідка й по-
шукові ознаки багатих руд. Третя – геоло-
гічні знання, опис рудних покладів і влас-
тивостей гірських масивів. Четверта – зем-
лемірні знання, а також – гірничі посади,
звання та відповідні обов’язки. П’ята – ос-
нови підземної розробки руд, кріплення
виробок, маркшейдерське мистецтво. Шо-
ста – опис знарядь праці, машин і механіз-
186
мів для руйнування порід, транспорту та
підйому руди, водовідливу та вентиляції.
Сьома – пробірний аналіз руд. Восьма –
способи й механізми для збагачення руд.
Дев’ята – випал металів, металургійні й
обладнання. Десята й одинадцята – очи-
щення благородних металів від домішок та
інших металів. Дванадцята – алхімічні
уявлення про солі, бітуми, скло та інші
«затужавілі соки» землі, а також технології
їх отримання. Текстовий матеріал ілюстро-
ваний 275 чудовими гравюрами, виготов-
леними кращими художниками-
ілюстраторами свого часу.
Тлумачення назви “De Re Metallica” но-
сить дещо дискусійний характер. Саме по-
няття «metalleo» перекладається з латині як
«видобуваю із землі», “metallum” – «шахта,
рудник» (що й дало назву металам, які по-
ходили із землі, з рудників). Перший пере-
клад головної праці Агріколи старою німе-
цькою мовою вийшов 1557 р. під назвою
“Vom Bergkwerck XII Bucher”, тобто «Про
гірничу справу» або «Про гірниче підпри-
ємство». Слід зауважити, що в часи Агрі-
коли гірнича справа органічно вміщувала в
себе як видобуток, так і повну переробку
корисних копалин (інакше кажучи, мета-
лургія була складовою частиною гірничої
справи). Тому немає нічого дивного, що
праця Агріколи поєднувала гірничодобувні
та металургійні процеси під суто гірничим
титулом. Такі погляди зберігалися ще в
ХIХ ст., але вже в ХХ ст. гірництво й мета-
лургія втратили колишню єдність і стали
окремими галузями, спеціалісти яких ма-
ють, на жаль, вельми умовні уявлення про
діяльність один одного. Це відобразилось і
на перекладах титулу “De Re Metallica”:
німецький переклад 1928 р., а за ним і ро-
сійський 1962 р. подають назву книги –
«Про гірничу справу та металургію» [4].
Українська редакція повернулася до перві-
сної назви «Про гірничу справу», яка, на
думку редакторів, більш точно відображає
погляди автора на розглянутий предмет.
Дане видання включає шість перших
книг (глав) праці Агріколи, які поєднують
питання суто гірничих технологій. Шість
наступних книг (металургія та хімічні тех-
нології) будуть видані окремим виданням.
Редакція вважає можливим вихід книги
двома частинами, оскільки кожна з них
може знайти своїх окремих читачів. Разом
з тим, після цих двох видань планується
об’єднане (повне) видання українського
перекладу “De Re Metallica”.
Слід зауважити, що в Україні перша
спроба опрацювання книги Агріколи від-
булася ще на початку ХХ ст. У 1908 р. у
Львові накладом Політехнічного Товарис-
тва вийшла 48-сторінкова брошура інже-
нера Фелікса Пестрака, яка знайомила чи-
тача з книгою “De Re Metallica”, даючи
стислий переказ кількох глав.
Загалом зацікавленість книгою Агріко-
ли набула широкого міжнародного харак-
теру. “De Re Metallica” багато разів пере-
видавалася: латинською мовою – у 1561
(Basel: Froben), 1621 (Basel: Ludwig König),
1637 (Basel: Emannel König), німецькою
мовою – у 1557 (Basel: Froben), 1621
(Basel: Ludwig König), 1778 (Rotenburg),
1928 (ініціатива інженера Oskara von
Millera, переклад C.Schiffnera) і 1953, 1997
(Düsseldorf, Essen), італійською мовою
вперше перекладена у 1563 р. (Basel:
Froben), декілька разів – англійською – у
1912, 1927 і 1950 (переклад і редакція
Herbert Clark Hoover і Lou Henry Hoover)
[3], чеською – 1933 р. (Praga, переклад:
Bohuslav Jezek-старший, Bohuslav Jezek-
молодший, Josef Hunmel), російською – у
1962 та 1986 рр. (переклад В. Гальмінаса та
А. Дробінського за редакцією С. Шухарді-
на) [5], польською – у 2000 р. (Jelenia Gora,
переклад – Karina Kurkova) [6].
Переклад першого україномовного ви-
дання здійснювався порівняльним шляхом:
були залучені зазначені вище російське,
англійське, німецьке й польське видання, а
також раритетний першодрук праці Агрі-
коли “De Re Metallica” (латинню) [3-6] для
уточнення оригінальної структури книги,
форми й місця подання ілюстрацій тощо.
Pедактори висловлюють щиру подяку біб-
ліотеці Варшавського університету за мо-
жливість роботи з цією культурною
187
пам’яткою. Такий підхід дозволив уточни-
ти деякі смислові деталі тексту й застосо-
вані терміни, внести окремі доповнення,
які з різних причин відсутні в тих чи інших
виданнях. Редактори зробили все можливе
для збереження оригінального мовного
стилю автора, бо його відчули й зрозуміли,
проте надали окремим термінам і фаховим
назвам сучасного звучання.
Сподіваємося, що проведене наукове
редагування, численні примітки й комен-
тар дадуть можливість українському чита-
чу повною мірою відчути красу й силу цієї
книги та краще зрозуміти історичну епоху
її створення й характерний для неї науко-
вий процес узагальнень та систематизації
напрацьованого професійного досвіду.
В українському перекладі “De Re
Metallica” подано й стислий життєпис ав-
тора та етапи створення його фундамента-
льної праці.
Георг Агрікола [7 – 10], якого вважають
засновником мінералогії та гірничої науки,
народився 1494 р. у невеличкому містечку
Глаухау (Саксонія). Справжнє ім’я його
було Георг Павер, тобто селянин, рільник
(модерною німецькою мовою – «бауер»),
що ймовірно вказує на родовід вченого,
який не цураючись у собі селянина, пере-
клав прізвище латинню й увійшов в істо-
рію науки як Агрікола. Навчався й отримав
ступінь бакалавра у Лейпцизькому універ-
ситеті (вивчав теологію, філософію, філо-
логію). Викладав у школах Цвікау, де 1518
р. був обраний ректором однієї з нових со-
лдатських шкіл. У Цвікау познайомився з
Томасом Мюнцером, радикальним пропо-
відником, який став повстанським лідером
під час Селянської війни в Німеччині, про-
те прихильність Агріколи до традиційних
католицьких цінностей утримала його від
революційних спокус. 1522 р. на запро-
шення свого вчителя проф. Петера Мосе-
лануса, послідовника філософських ідей
Еразма Ротердамського, повернувся до
Лейпцизького університету де працював
викладачем і вивчав медицину. Через рік,
по смерті свого вчителя, переїхав до Італії
для занять філософією, медициною та при-
родничими науками, зокрема в університе-
тах Болоньї та Падуї, де отримав відповідні
докторські ступені.
Тогочасна Італія знаходилась у апогеї
Високого Відродження, культурно-
філософський рух якого, що ґрунтувався
на ідеалах гуманізму та орієнтувався на
спадщину античності, значним чином
впливав і на формування природничих і
технічних наук, що позначилося на усій
подальшій творчості Агріколи. На христи-
янський світогляд молодого вченого впли-
нули лекції філософа Пьєтро Помпонаці,
який навчав, що людина стає щасливою не
стільки завдяки благочестю, скільки завдя-
ки практичним, морально бездоганним ді-
ям, що стало основою світовідчуття й по-
ведінки Агріколи. Важливою віхою його
італійського періоду життя стало навер-
нення до мінералогії, яке виникло за посе-
редництвом медицини, шляхом дослі-
дження лікувальних властивостей мінера-
льних речовин.
Захоплювався творами античних і араб-
ських вчених (його книги рясніють поси-
ланнями й цитатами давніх авторів). Ця
захопленість старовинними рукописами
виникла ще в шкільні роки в Цвікау, роз-
винулась у Лейпцигу і досягла свого злету
в університетах Італії, де Агрікола мав ща-
сливу нагоду працювати з оригіналами
праць Аристотеля, Теофраста, Вітрувія,
Страбона, Плінія, а також Абдаллаха ібн
Сіни (Авіценни), Джабіра ібн Хайяна (Гер-
бера) та багатьох інших мислителів Заходу
та Сходу.
1527 р. Георг Агрікола обіймає посаду
міського лікаря в Санкт-Йоахімшталі (нині
чеське місто Яхимів), в одному з осередків
потужного гірничопромислового району
Рудних Гір. Саме тут учений розпочав сис-
темні дослідження мінералів, гірничого та
металургійного мистецтва. Помітно сприяв
цьому шлюб з Анною Мейнер, за якою Гео-
рг отримав у посаг паї срібних рудників. З
1533 р. Агрікола жив і проводив наукову
діяльність у місті гірників-металургів Хем-
ніці, декілька разів обирався бургомістром
цього міста, обіймав посаду придворного
188
історика саксонського курфюрста Моріца,
виконуючи на прохання останнього дипло-
матичні й політичні місії. Він здійснював
численні дослідні поїздки в гірничо-
металургійні центри Середньої Європи (у
Саксонію, Тюрінгію, Моравію, Сілезію). Не
дивлячись на перехід майже всього насе-
лення Хемніца до лютеранства, Агрікола
залишився сумлінним католиком. За пере-
казами, смерть вченого сталася від апоплек-
тичного удару під час палких релігійних де-
батів з протестантами (1555 р.). Останні на-
віть не дозволили поховати Агріколу в Хе-
мніці і його тіло було перевезено в Цайц, де
й поховано в кафедральному соборі.
Життя вченого й письменника ніколи
не вичерпується біографічними подіями
(часом вельми прозаїчними), а зосереджу-
ється на «творчій лабораторії», «еволюції
ідей» і авторських працях, що цікаві лю-
дям. 1530 р. вийшла перша книга (йдеться
про першу книгу в галузі гірництва та гео-
логії. Перша праця Агріколи – це «Книже-
чка про перше й просте навчання грамати-
ці» (вийшла друком у Лейпцигу 1520 р.),
потім був теологічний трактат (1522 р.) і
видання за редакцією й коментарем Агрі-
коли праць античного лікаря Галена (1525
р.). Таким чином, «Берманнус» – фактично
четверта книга вченого) Агріколи «Бер-
маннус, або діалог про гірничу справу», де
у літературній формі платонівської школи
був виписаний цікавий діалог між знавцем
гірничорудної справи Берманнусом та його
друзями, міським лікарем Санкт-
Йоахімшталя Яном Невієм і міським ліка-
рем Аннаберга Миколою Анконом. Книга
розкриває історію становлення потужних
видобувних центрів Рудних Гір, закладає
основи мінералогії й геології, стисло тор-
кається техніки гірничих підприємств. Тут
Агрікола вперше закладає узагальнене ба-
чення опису гірничої справи, в основі якої
синтез філософсько-історичних даних,
природничих умов і гірничих технологій.
Високо оцінив книгу Агріколи нідерланд-
ський учений, письменник і богослов
Еразм Ротердамський, який пророчо пе-
редбачив долю автора: «У найближчому
майбутньому він буде на першому місці
серед великих учених».
Успіх «Берманнуса» не міг ввести в
оману Агріколу відносно недоліків і непов-
ноти його твору. У нього виникає ідея ство-
рити ґрунтовну енциклопедичну працю про
гірничу справу та металургію, яка ще ніко-
ли й ніким не була написана, попри велику
потребу суспільства в таких знаннях (пізнє
середньовіччя – епоха бурхливого розвитку
гірничих промислів). 1533 р. Агрікола роз-
почав роботу над фундаментальною працею
“De Re Metallica” («Про гірничу справу»),
яка була завершена 1550 р. і за шість років
вийшла друком у швейцарському Базелі в
славетному видавництві Фробен (на жаль,
вже після смерті автора).
Підготовка основної праці йшла окре-
мими етапами. Протягом 17 років було на-
друковано дев’ять книг Агріколи з царини
мінералогії, геології, гірництва, випалу ме-
талів, культурно-філософського та істори-
чного осмислення феномена гірничої спра-
ви. Торкнемося лише двох з них. Праця
«Про природу копалин» (1546 р.) заклала
підвалини мінералогічної науки й стала
базисною для подальшого наукового роз-
витку мінералогії. Тут розглянуто спроби
систематизації мінералів і гірських порід,
розкрито знання античних і середньовіч-
них вчених, подана оригінальна класифі-
кація Агріколи, якою користувалися майже
два століття поспіль. До Агріколи було ві-
домо близько 60 мінералів, він увів у нау-
ковий обіг ще 20 нових і передбачив існу-
вання багатьох інших, ще не відкритих.
Велике значення надано геологічним про-
цесам утворення гірських порід і формам
їх залягання в надрах, причому підтвер-
дження своїх гіпотез вчений шукає в при-
роді та перевіряє досвідом. Даються спрос-
тування поглядів астрологів щодо похо-
дження мінералів. Не дивлячись на окремі
помилки й деякі характерні погляди піз-
нього середньовіччя, книга сприяла стано-
вленню геології як окремої області науки.
Невеличку книжечку «Про старі й нові
рудники», яка також вийшла 1546 р., мож-
на вважати першою спробою написання
189
історії гірництва. Праця значною мірою
спиралася на численні свідчення античних
авторів. У ній Агрікола переконує в корис-
ті й важливості розвитку гірництва. Готу-
ючи майбутню фундаментальну працю,
вчений визнавав за необхідне розкрити іс-
торію використання металів людиною й
показати основні етапи його історичного
розвитку. Він вважав історичну складову
необхідною частиною загальної культури
будь-якої інженерної діяльності, що варто
було б «узяти на озброєння» й сучасним
діячам освітнього простору.
Важко переоцінити значення книги
«Про гірничу справу» для розвитку гірни-
чих промислів і гірничої науки. Вже 1557 р.
вийшло її німецькомовне видання, а невдо-
взі книга була перекладена французькою й
багатьма іншими мовами країн Європи.
Протягом майже двох сторіч праця Агрі-
коли залишалася найкращим практичним
посібником для гірників Європи та Іспан-
ської Америки (її справедливо вважають
першим технічним підручником). Багато
що в “De Re Metallica” було викладено
вперше, зокрема системне дослідження
технологічних процесів гірництва та мета-
лургії, а також дотичних сфер діяльності –
розвідки корисних копалин та маркшейде-
рії. Імовірно вперше тут піднято питання
піклування про природниче середовище,
зокрема означені проблеми винищення лі-
сів (на деревне вугілля), забруднення річок
і струмків під час збагачення (промивання)
руд, отруєння повітря при застосуванні
вогневого способу руйнування порід тощо.
Торкається Агрікола й питань охорони
праці, дає численні поради, як запобігти
травм і професійних хвороб. Перша книга
(глава) праці Агріколи пронизана філософ-
ським осмисленням гірничої діяльності,
сповнена християнської й гуманістичної
турботи за роль і долю гірника; в ній стве-
рджується нетипова для жорстокого ХVI
ст. думка: «Не може бути достойного від-
шкодування за смерть або каліцтво».
Книга «Про гірничу справу» дістала ви-
знання багатьох видатних науковців. Ос-
новоположник емпіризму, англійський фі-
лософ Френсіс Бекон, посилаючись на
працю Агріколи, підкреслював практико-
технічну користь науки, обґрунтовував пе-
рспективи використання природи люди-
ною. “De Re Metallica” була серед най-
більш шанованих книг в особистій бібліо-
теці Ісаака Ньютона. Великий Гете писав
про Агріколу: «Він розгадував таємниці
гір, володів гірничим мистецтвом, відкри-
вав важливі корисні копалини, вивчав, об-
робляв і очищав їх, роблячи корисними для
людських потреб. За цією книгою навчали-
ся спудеї різних країн, зокрема й перший
академічно освічений російський вчений
Михайло Ломоносов, який називав Агріко-
лу «в рудних справах найвмілішим». Мож-
на і сьогодні стверджувати, що й дотепер
ми захоплюємось творами Г. Агріколи, де
«сконцентровані усі старі й нові знання з
гірництва та металургії. Ці твори залишені
нам як чудовий дарунок».
На завершення зауважимо, що переклад
і видання літературно-наукових пам’яток
минулих століть – це обов’язкова складова
формування нового – відповідного запитам
сучасності і спрямованого на майбутнє –
наукового й інтелектуального потенціалу
України [11].
Метою ж наших зусиль в рамках проек-
ту українського перекладу “De Re Metallica”
є знайомство численних гірників і металур-
гів країни з витоками своєї професії, залу-
чення студентів технічних університетів до
вивчення історії гірництва та металургії, а
гуманітаріїв – до розуміння єдності інжене-
рних і гуманітарних знань у цивілізаційно-
му поступі людства. У цьому найкращим
помічником виступає славнозвісний твір
Георга Агріколи «Про гірничу справу».
190
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Агрікола Г. Про гірничу справу в дванадцяти кни-
гах (книги I – VI) / Г. Агрікола: пер. і ред. В. Білецького,
Г. Гайка. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2014. –
234 с.
2. Agricolae Georgii. De Re Metallica libri XII / Georgii
Agricolae. – Basileae: Froben, 1556. – 590 s.
3. Agricola Georgius. Vom Bergkwerck XII Bucher
/ Georgii Agricolae. – Basel: Froben, 1557. – 486 s.
4. Agricola Georgius. De Re Metallica / Georgii Agricolae
// Edited by Herbert Clark Hoover and Lou Henry Hoover. –
New York: Dover Publications, 1950.
5. Агрикола Г. О горном деле и металлургии в две-
надцати книгах / Г. Агрікола: пер.с лат. – М.: Недра,
1986. – 294 с.
6. Agricola Jerzy. O gornictwie i hutnictwie / Jerzy
Agricola. – Jelenia Gora: Muzeum Karkonoskie, 2000. –
528 s.
7. Georg Agricola: 1494 – 1555: Begründer dreier
Wissenschaften Mineralogie – Geologie – Bergbaukunde.
Author: Hans Hartmann. Publisher: Stuttgart, 1953. Series:
Grosse Naturforscher, Bd. 13.
8. Шухардин С.В. Георгий Агрикола / С.В. Шухардин.–
М.: Изд-во Академии наук СССР, 1955. – 208 с.
9. Білецький В.С. До 450-річчя з виходу першої гірни-
чої енциклопедії за авторством Георгіуса Агріколи
/ В.С. Білецький, Г.І. Гайко // Уголь Украины. – 2006. –
№ 12. – С. 37 – 38.
10. Гайко Г.І. Історія гірництва: підручник / Г.І. Гай-
ко, В.С. Білецький. – Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Ки-
єво-Могилянська академія», Вид-во «ЛАДО» Донбаського
державного технічного університету, 2013. – 542 с.
11. Переклад наукової літератури [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://r2u.org.ua/node/159
ПРО АВТОРІВ
Білецький Володимир Стефанович – д.т.н., профе-
сор кафедри збагачення корисних копалин Донецького
національного технічного університету.
Гайко Геннадій Іванович – д.т.н., професор кафедри
геобудівництва та гірничих технологій Національного
технічного університету України «Київський політехні-
чний інститут».
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-104547 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2415-3435 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:51:49Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Білецький, В.С. Гайко, Г.І. 2016-07-12T12:25:47Z 2016-07-12T12:25:47Z 2014 Георг Агрікола та його фундаментальна праця «Про гірничу справу в дванадцяти книгах» (до виходу першого україномовного видання) / В.С. Білецький, Г.І. Гайко // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2014. — Т. 8. — С. 185-190. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2415-3435 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104547 622.66924(09) У статті перекладачі й редактори першого україномовного видання книги Г. Агріколи «Про гірничу справу» («De Re Metallica») характеризують цю фундаментальну працю та наводять стислий життєпис її автора. Показане значення цієї науково-літературної пам’ятки для сучасної гірничої освіти та гуманітарного середовища. В статье переводчики и редакторы первого украиноязычного издания книги Г. Агриколы «О горном деле и металлургии» («De Re Metallica») характеризуют этот фундаментальный труд и приводят краткое жизнеописание ее автора. Показано значение этого научно-литературного памятника для современного горного образования и гуманитарной среды. The article translators and editors of the first Ukrainian-language edition of book by G. Agricola "De Re Metallica" characterizes this fundamental work and lead a short biography of the author. It shows the importance of scientific and literary monument to modern mining education and humanitarian ambiance. uk УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України Розробка родовищ Розробка вугільних родовищ Георг Агрікола та його фундаментальна праця «Про гірничу справу в дванадцяти книгах» (до виходу першого україномовного видання) Георг Агрикола и его фундаментальный труд «О горном деле в двенадцати книгах» (к выходу первого украиноязычного издания) Agricola and his fundamental work "De re metallica" (The exit of the first Ukrainian-language edition) Article published earlier |
| spellingShingle | Георг Агрікола та його фундаментальна праця «Про гірничу справу в дванадцяти книгах» (до виходу першого україномовного видання) Білецький, В.С. Гайко, Г.І. Розробка вугільних родовищ |
| title | Георг Агрікола та його фундаментальна праця «Про гірничу справу в дванадцяти книгах» (до виходу першого україномовного видання) |
| title_alt | Георг Агрикола и его фундаментальный труд «О горном деле в двенадцати книгах» (к выходу первого украиноязычного издания) Agricola and his fundamental work "De re metallica" (The exit of the first Ukrainian-language edition) |
| title_full | Георг Агрікола та його фундаментальна праця «Про гірничу справу в дванадцяти книгах» (до виходу першого україномовного видання) |
| title_fullStr | Георг Агрікола та його фундаментальна праця «Про гірничу справу в дванадцяти книгах» (до виходу першого україномовного видання) |
| title_full_unstemmed | Георг Агрікола та його фундаментальна праця «Про гірничу справу в дванадцяти книгах» (до виходу першого україномовного видання) |
| title_short | Георг Агрікола та його фундаментальна праця «Про гірничу справу в дванадцяти книгах» (до виходу першого україномовного видання) |
| title_sort | георг агрікола та його фундаментальна праця «про гірничу справу в дванадцяти книгах» (до виходу першого україномовного видання) |
| topic | Розробка вугільних родовищ |
| topic_facet | Розробка вугільних родовищ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104547 |
| work_keys_str_mv | AT bílecʹkiivs georgagríkolataiogofundamentalʹnapracâprogírničuspravuvdvanadcâtiknigahdovihoduperšogoukraínomovnogovidannâ AT gaikogí georgagríkolataiogofundamentalʹnapracâprogírničuspravuvdvanadcâtiknigahdovihoduperšogoukraínomovnogovidannâ AT bílecʹkiivs georgagrikolaiegofundamentalʹnyitrudogornomdelevdvenadcatiknigahkvyhodupervogoukrainoâzyčnogoizdaniâ AT gaikogí georgagrikolaiegofundamentalʹnyitrudogornomdelevdvenadcatiknigahkvyhodupervogoukrainoâzyčnogoizdaniâ AT bílecʹkiivs agricolaandhisfundamentalworkderemetallicatheexitofthefirstukrainianlanguageedition AT gaikogí agricolaandhisfundamentalworkderemetallicatheexitofthefirstukrainianlanguageedition |