Стандартизація як шлях трансферу в інженерії
Розглянуто підвищення відповідності стандартизації потребам суспільства, а саме, шляхом трансферу технологій. Проаналізовано чинники успішності та вагомі проблеми із урахуванням процесів глобалізації й інтернаціоналізації стандартизації як сфери інженерної діяльності, що веде до прямого трансферу те...
Saved in:
| Published in: | Розробка родовищ |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104561 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Стандартизація як шлях трансферу в інженерії / Н.Л. Тацакович, М.О. Карпаш, О.М. Карпаш, Я.В. Волошин // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2014. — Т. 8. — С. 309-319. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859906182135676928 |
|---|---|
| author | Тацакович, Н.Л. Карпаш, М.О. Карпаш, О.М. Волошин, Я.В. |
| author_facet | Тацакович, Н.Л. Карпаш, М.О. Карпаш, О.М. Волошин, Я.В. |
| citation_txt | Стандартизація як шлях трансферу в інженерії / Н.Л. Тацакович, М.О. Карпаш, О.М. Карпаш, Я.В. Волошин // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2014. — Т. 8. — С. 309-319. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Розробка родовищ |
| description | Розглянуто підвищення відповідності стандартизації потребам суспільства, а саме, шляхом трансферу технологій. Проаналізовано чинники успішності та вагомі проблеми із урахуванням процесів глобалізації й інтернаціоналізації стандартизації як сфери інженерної діяльності, що веде до прямого трансферу технологій в промисловість, а також досліджено його потенціал у термінах комерціалізації.
Рассмотрено повышение соответствия стандартизации потребностям общества, а именно, путем трансфера технологий. Проанализированы факторы успешности и весомые проблемы с учетом процессов глобализации и интернационализации стандартизации как сферы инженерной деятельности, которая ведет к прямому трансферу технологий в промышленность, а также исследован его потенциал в сроках коммерциализации.
In this article, it is viewed the increase of standardization conformity with society needs via technology transfer route. Factors of success, as well as significant problems are analyzed, taking into consideration globalization and internationalization of standardization, seen as engineering sphere; besides its potential is surveyed within the context of commercialization.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:00:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
309
УДК 006.15 © Н.Л. Тацакович, М.О. Карпаш, О.М. Карпаш, Я.В. Волошин
Н.Л. Тацакович, М.О. Карпаш, О.М. Карпаш, Я.В. Волошин
СТАНДАРТИЗАЦІЯ ЯК ШЛЯХ ТРАНСФЕРУ В ІНЖЕНЕРІЇ
Розглянуто підвищення відповідності стандартизації потребам суспільства, а саме,
шляхом трансферу технологій. Проаналізовано чинники успішності та вагомі пробле-
ми із урахуванням процесів глобалізації й інтернаціоналізації стандартизації як сфери
інженерної діяльності, що веде до прямого трансферу технологій в промисловість, а
також досліджено його потенціал у термінах комерціалізації.
СТАНДАРТИЗАЦИЯ В КАЧЕСТВЕ ПУТИ ТРАНСФЕРА ТЕХНОЛОГИЙ В
ИНЖЕНЕРИИ
Рассмотрено повышение соответствия стандартизации потребностям общества, а
именно, путем трансфера технологий. Проанализированы факторы успешности и
весомые проблемы с учетом процессов глобализации и интернационализации стан-
дартизации как сферы инженерной деятельности, которая ведет к прямому транс-
феру технологий в промышленность, а также исследован его потенциал в сроках ком-
мерциализации.
STANDARDIZATION AS A TECHNOLOGY TRANSFER ROUTE IN ENGINEERING
In this article, it is viewed the increase of standardization conformity with society needs via
technology transfer route. Factors of success, as well as significant problems are analyzed,
taking into consideration globalization and internationalization of standardization, seen as
engineering sphere; besides its potential is surveyed within the context of commercialization.
ВСТУП
Останні десятиліття технологічного
розвитку людства призвели до появи тех-
нологій, що покликані вирішувати зроста-
ючі потреби осіб, суспільства, держав та
наддержавних утворень у сфері енергети-
ки, комунікацій, навколишнього середо-
вища тощо. Значні темпи зростання кіль-
кості технологій спричинюють проблеми
їх вибору – дедалі частіше можна спостері-
гати ситуацію, коли на вирішення однієї
задачі пропонують кілька варіантів різних
за походженням, змістом, вартістю, склад-
ністю. На сьогодні, термін, що описує про-
цес доопрацювання технологій, їх вибору,
оцінювання інвестиційної привабливості та
власне самого впровадження, називається
«трансфером технологій».
Світові тенденції технологічного роз-
витку характеризуються постійним збіль-
шенням витрат, що спрямовані на наукові
розробки, а також зростанням чисельності
високоосвічених професіоналів. Таким чи-
ном, ефективність та доцільність витра-
чання таких фінансових, матеріальних та
людських ресурсів визначається фактом
трансферу технологій.
Існує велика кількість чинників, що
впливають на успішність трансферу техно-
логій. До найбільш поширених причин не-
вдач можна віднести те, що раніше розро-
блені технології не відповідають сучасним
потребам. Для прикладу, технологія гідра-
влічного розриву пласта, яка слугувала
рушієм розробки родовищ сланцевого газу
310
в США, не може бути у повній мірі засто-
сована в Європі. Часто це пояснюється об-
меженнями та умовами, що виникають у
різний час та у різних місцях. Тоді зусилля
концентрують на спеціалізації технологіч-
них розробок, що дозволяє досягти належ-
ної відповідності потребам для трансферу
технологій.
Додатковою проблемою, що стримує
трансфер технологій, є висока вартість та
обмежені можливості устаткування, необ-
хідного для реалізації розробок вчених.
Часто дослідники обмежені через відсут-
ність уніфікації навіть в рамках обладнан-
ня однакового призначення. Хорошим
прикладом, як це може бути враховано, є
серія смартфонів iPhone – всі нові розроб-
ки програмного забезпечення, що
з’являються у нових версіях операційної
системи iOS доступні на пристроях усіх
поколінь, що суттєво відрізняються між
собою за технічними можливостями.
Іншою вагомою проблемою є відсут-
ність необхідної інфраструктури у середо-
вищі споживачів для впровадження розро-
блених технологій. На сьогодні, існують
автомобілі з високим рівнем технічної до-
сконалості, що працюють на електричних
чи водневих двигунах (наприклад, Tesla).
Проте, їх широке поширення суттєво об-
межено відсутністю інфраструктури заря-
дних установок у більшості країн світу, рі-
зними кліматичними умовами тощо.
Позитивним чинником, який сприятиме
трансферу технологій, є прийняття єдиних
стандартів у технічній сфері, що дозволить
споживачам користуватись перевагами су-
місності та взаємозамінності. Тому станда-
ртизація у практичному вимірі полегшує
трансфер технологій.
Описані проблеми за суттю є технічни-
ми, а їх важливість постійно знижується.
Проте залишається одна проблема тех-
нічного характеру, вирішення якої необхід-
не для можливості трансферу технологій у
широкому сенсі. І, на жаль, ця проблема де-
тально не розглядалась з огляду на склад-
ність постановки задачі, яка визначається
двома аспектами – вибраними (створеними)
даними для тестування технологій та ком-
плексу критеріїв їх оцінювання. Тобто не-
обхідно створити систему, в якій технології
покликані вирішувати одне завдання, пови-
нні бути об’єктивно порівнювані.
Для забезпечення успішного трансферу
технологій необхідно також врахувати
управлінські та психологічні проблеми –
вони пов’язані з потенційними споживача-
ми науково-технічної продукції. Важливим
моментом є те, що загалом споживачі не є
спонсорами досліджень і зворотні зв’язки
між ними є слабкими. Вчені прагнуть вий-
ти за межі поставлених завдань, тоді як
спонсори (державні, промислові) будуть
максимально консервативними з точки зо-
ру оцінювання результатів.
Спонсори переважно прагнуть отрима-
ти максимальний економічний та соціаль-
ний ефект від впровадження наукових до-
сліджень, а отже, досягти максимально
швидкої комерціалізації.
У загальному, серед ключових способів
трансферу технологій найбільш пошире-
ними є:
– заснування компаній (стартапів чи
спінофів);
– укладання ліцензійних угод;
– консалтингові послуги.
У даній роботі автори мають на меті
показати, що розроблення технічних стан-
дартів можна розглядати як один із успіш-
них шляхів трансферу технологій.
ПОТЕНЦІАЛ СТАНДАРТИЗАЦІЇ
(ТЕХНІЧНИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ)
Розглядаючи економіку в період ери
швидких та далекосяжних технічних змін,
зазвичай, можна спостерігати періоди кри-
зи та періоди стабілізації. Технологічна си-
стема зазнає змін, коли з’являються нові
технології, а звичні способи реалізації за-
вдань стають неприйнятними або неприбу-
тковими. Користувачі сприймають систе-
му, яка втрачає свою сумісність, як нові
технології, що вимагають нових вмінь та
організаційних структур, і які існують по-
311
ряд зі старими, добре знайомими техноло-
гіями. На противагу, періоди стабілізації
створюють узгодженість в технологічній
системі, тобто зв’язок як між новими тех-
нологіями, так і між новими та старими
технологіями. Оскільки система розвива-
ється, то різні технології еволюціонують з
різною швидкістю. У такому випадку ко-
ристувачі цих технологій можуть адапту-
вати інші частини системи, щоб уникати
критичних місць та несумісностей, які
спричинені технічними змінами. Не-
від’ємною частиною процесу стабілізації є
технічна стандартизація, яка відбувається
або прийманням єдиної технології на всьо-
му ринку, або через модифікування та ада-
птування існуючих технологій. Після усу-
нення критичних місць та виникнення пе-
редумов для стандартизації напруження в
економічній та соціальній системах, до
яких належать технології, послаблюються,
і вони стають більш стійкими [1].
Період стабілізації та технічна стандар-
тизація, як його невід’ємна частина, є нас-
лідком складного поєднання впливів – со-
ціального, політичного й економічного.
Повне розуміння процесу трансферу тех-
нологій через технічну стандартизацію пе-
редбачає аналізування цих впливів, а та-
кож їх взаємодії. Останніми роками, було
розроблено відносно загальну теоретичну
основу для вивчення особливостей проце-
су стандартизації, що ґрунтується на двох з
вищезгаданих аспектів, які з поширенням
змін технологічних систем в економіці
стали переконливішими та переважними.
Це означає, що переваги стандартизації
сьогодні є більш відчутними, аніж раніше,
тому в разі появи стандарту провести змі-
ни стає складніше.
Технічна стандартизація тісно
пов’язана з вибором технологій. Практич-
но завжди існує декілька можливих шляхів
реалізації завдання, тому предметом аналі-
зу є спосіб досягнення переваги під час ви-
бору користувачами. І у випадку, коли всі
користувачі вибирають однаковий спосіб
реалізації, переваги (та прибутки) різних
типів і розмірів лише наростають. Цей сту-
пінь подібності між стандартизацією та
вибором технологій є достатнім, щоб ре-
зультати вивчення однієї проблеми засто-
совувати для вирішення іншої. Проте це
також може призвести до термінологічної
плутанини. У спеціальній літературі термін
«стандарт» використовують для позначен-
ня як «певного, чітко визначеного способу
виконання завдання, який може бути за-
стосовуваним» [2], так і «способу вико-
нання завдань за звичкою або за розпоря-
дженням» [3]. Тут використано термін
«стандарт» у першому значенні, в якому
він дуже схожий з терміном «технологія»,
хоча і має деякі відмінності.
ДВА СПОСОБИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ
Процес стандартизації здійснюється
двома способами: вилучення з ринку й уз-
годжувальне модифікування. У випадку
вилучення з ринку спочатку доступними
способами є кілька технологій чи стандар-
тів, проте з часом та розвитком ринку час-
тка однієї з технологій зростає та досягає
100%. Інші технології фактично виходять з
ринку і відбувається процес стандартиза-
ції. Таке відбувалось на ринку побутових
холодильників, де газові й електричні
холодильні машини були введені практич-
но одночасно, але технологія з викорис-
танням газу була вилучена з ринку. Якщо
стандартизація здійснюється способом ви-
лучення з ринку, тоді не існує ступенів
стандартизації чи сумісності. Вона або від-
бувається – всі технології, окрім однієї,
виходять з ринку, або ж ні – кілька різних
технологій займають своє місце на ринку.
З іншого боку, коли стандартизація
здійснюється шляхом узгоджувального
модифікування, виникають рівні стандар-
тизації чи сумісності. У такому випадку на
ринку залишається більше однієї техноло-
гії, а їх користувачі вимагають узгоджено-
сті між ними. Це веде або до зміни техно-
логій, або до виникнення рішень, які
уможливлюють взаємозв’язок шляхом пе-
ретворення технології. У будь-якому випа-
312
дку, узгодженість між кількома технологі-
ями досягається за рахунок технічних мо-
дифікувань. Зрозуміло, що ступінь їх мо-
дифікування, або ж ступінь ефективності
кінцевої технології, визначатиме наскільки
узгодженими будуть технології. Розроб-
лення технологічних рішень для впрова-
дження кожного можливого аспекту взає-
мозв’язку може бути нерентабельним, то-
му і виникають рівні стандартизації.
Узгоджувальне модифікування (у т.ч.
розроблення кінцевих технологій) відбува-
ється лише, коли на ринку залишаються
кілька технологій і користувачі потребу-
ють певної взаємодії між ними. У такому
випадку користувачі мають вибір: вони
можуть або змінити технології, або ж по-
годити (рідше негласно) використання ста-
ндартної технології з вимогою, щоб ті, хто
її досі не використовували, перейшли на
неї. Узгоджувальне модифікування має мі-
сце, якщо витрати на зміни технологій ни-
жчі ніж витрати, що пов’язані з переходом
на них. Витрати на модифікування перед-
бачають розроблення та впровадження
технічних змін, тоді як витрати на перехід
передбачають витрати на отримання нових
матеріальних та кадрових ресурсів, а також
втрати функцій початкової технології. За-
галом, витрати на перехід перевищують
витрати на модифікування, якщо вартість
отримання капіталу є дуже високою або ж
якщо технологія є унікальною у забезпе-
ченні певної функції. У будь-якому з цих
випадків існує група користувачів, які об-
межені однією технологією, оскільки ви-
трати на перехід надто високі. Таким чи-
ном, перш ніж здійснювати стандартиза-
цію шляхом узгоджувального модифіку-
вання, необхідно враховувати зростаючий
вплив синхронізації технологій в межах
однієї групи користувачів, що дуже часто
асоціюють з вилученням з ринку.
ВИЛУЧЕННЯ З РИНКУ
З економічної точки зору, теоретичні
основи стандартизації майже повністю зо-
середжені на вилученні з ринку, зокрема на
двох питаннях: «За яких умов на ринку ви-
никне стандартизація?» та «Якщо стандар-
тизація матиме місце, то чи буде ринок
обов’язково стандартизовано за хорошим
чи навіть найкращим стандартом?». Зрозу-
міло, що за значного різноманіття обставин
ринок буде обмежено до однієї технології,
а за такої кількості обставин вона не пови-
нна бути найкращою. Існує два очевидних
чинники, що сприяють цьому: підвищення
позитивного ефекту від впровадження тех-
нології та зниження технічної невизначе-
ності.
Підвищення позитивного ефекту від
впровадження. Відомо, що позитивний
ефект від впровадження технології існує
тоді, коли зростає чиста вигода від її засто-
сування разом зі зростанням ступеня її
впровадження. Механізм, за якого підви-
щення такого ефекту веде до вилучення з
ринку, є зрозумілим. Користувачі здійс-
нюють вибір серед конкурентних техноло-
гій для підвищення власної вигоди від їх
впровадження. Якщо вони належать до од-
нієї категорії, тобто їхні вимоги ідентичні,
а отже матеріальні та кадрові ресурси, і
вони планують виконувати одні і ті ж за-
вдання за допомогою однієї і тієї ж техно-
логії, тоді процес очевидний. Перший ко-
ристувач вибирає ту технологію, яка мак-
симально збільшує його вигоду. Наступ-
ний користувач або слідує за ним та є дру-
гим користувачем, що застосовує цю ж
технологію, або стає першим користувачем
іншої технології. Підвищення позитивного
ефекту від впровадження технології перед-
бачає, що другий користувач завжди отри-
мує більше вигод, аніж перший. Зрозуміло,
що другий користувач слідуватиме при-
кладу першого, як і всі наступні користу-
вачі. Тільки одна з технологій буде впро-
ваджена, а саме та, яка передбачає отри-
мання високих прямих вигод відразу після
початку впровадження, проте не
обов’язково на глобальному рівні. Якщо,
наприклад, одна технологія передбачає ви-
соку початкову віддачу, проте незначні
можливості для вдосконалення, а друга –
313
дещо меншу початкову віддачу, проте бі-
льші можливості для вдосконалення, то
буде впроваджена лише перша. Тоді як
впровадження другої технології буде ста-
вити початкових користувачів у невигідне
становище, проте більш пізні користувачі
отримають вигоди, і технології нададуть
перевагу у глобальному масштабі. Треба
зауважити, що додаткові грошові надхо-
дження можуть зробити вигідним стано-
вище усіх користувачів.
Простота цього результату частково
спричинена ймовірною єдністю групи ко-
ристувачів технології. Але користувачі
можуть відрізнятись доступними ресурса-
ми, вміннями чи завданнями, для яких во-
ни планують застосовувати технологію.
Коли проблема полягає саме в цьому, про-
цес стає складнішим та тривалішим у ви-
конанні. Вимоги користувачів до техноло-
гій відрізнятимуться, оскільки різні техно-
логії по-різному задовольняють встановле-
ні потреби та умови. Ще до початку широ-
кого впровадження технології, користувачі
здійснюють свій вибір на основі їхніх осо-
бистих вимог, тому більшість з доступних
технологій будуть впроваджені. Однак од-
на з них таки переважатиме. З цього моме-
нту виникає різниця у величині очікувано-
го позитивного ефекту і починає відобра-
жатись у рішеннях користувачів. Менш
вимогливі користувачі тепер вибирають
складні для впровадження технології (у
порівнянні з вибраними раніше). Більш
вимогливі користувачі будуть ще більше
зацікавлені зростаючим позитивним ефек-
том. Якщо вимоги користувачів не дуже
відрізняються і якщо підвищення позитив-
ного ефекту все ще відбувається після ба-
гаторазового впровадження, то таке під-
вищення стане вирішальним чинником і
виникне вилучення з ринку. Знову ж таки
немає гарантій, що буде домінувати техно-
логія, якій надали перевагу більшість ко-
ристувачів. Якщо перші з користувачів, які
впровадили технологію, є сильними грав-
цями на ринку та мають особливі потреби,
вони можуть спонукати всіх наступних ко-
ристувачів наслідувати їх. Так відбулось з
технологією ядерної енергії. Першим та
найбільшим користувачем, що впровадив
технологію, були ВМС США. Їм у корот-
кий термін був потрібен компактний, на-
дійний реактор і вони вибрали легководне-
вий та профінансували розроблення цієї
технології. Зараз 80% робочих енергетич-
них реакторів використовують похідні від
цієї технології, незважаючи на те, що вона
є гіршою від існуючих.
Існує кілька джерел підвищення пози-
тивного ефекту від впровадження, проте не
всіх їх можна застосовувати до кожної з
технологій. Але всі вони спрямовані на
зростання прибутків або на скорочення ви-
трат від впровадження технології, що за-
лежиться від складності процесу.
Навчання на практиці відноситься до
зниження питомих витрат, оскільки кіль-
кість одиниць продукції збільшується. Зі
збільшенням досвіду виробництва стає
зрозуміліше як саме організувати ефектив-
не виробництво, і тоді знижуються вироб-
ничі витрати. Таким чином, витрати (соці-
альні) на пізні впровадження нижчі, ніж на
ранні для однієї і тієї ж технології.
Навчання через користування відно-
ситься до вивчення шляхів покращення
технології. Перші розробки, зазвичай, да-
леко не оптимальні, оскільки розробники
не знають точних можливостей технології,
або ж для яких користувачів вона призна-
чена. Під час використання технології ко-
ристувачі спілкуються з виробниками і
технологію змінюють для підвищення
прибутків від неї.
Підвищення позитивного ефекту від
масштабу виникає, якщо виробничі витра-
ти зменшуються зі збільшенням обсягу ви-
робництва. Наприклад, коли технологія
виробництва має високі постійні витрати,
то розподіл цих витрат серед великої кіль-
кості вироблених одиниць скоротить сере-
дні виробничі витрати.
Мережеві зовнішні чинники відрізня-
ються від попередніх джерел підвищення
позитивного ефекту тим, що для їх отри-
мання необхідне широке застосовування
технології. Багато технологій корисні самі
314
по собі, але їх цінність зростає зі зростан-
ням кількості користувачів, які «приєдна-
лись до мережі». Так само як все більше
людей використовують одну і ту ж мережу
електронного листування, тим ціннішою
вона стає для кожного користувача, тому
що таким чином можна спілкуватись (ді-
литись інформацією) з ще більшою кількі-
стю людей.
Наявність будь-якої з цих ознак у техно-
логії вже є джерелом підвищення позитив-
ного ефекту від впровадження та стимулю-
ватиме стандартизацію шляхом вилучення з
ринку. Чим більше користувачів технології,
тим вищими є прибутки від її застосування і
тим сильнішою є мотивація для інших ко-
ристувачів її використовувати.
Другим чинником, що сприяє вилучен-
ню з ринку, є зменшення невизначеності
щодо властивостей та порівняльних переваг
конкурентних стандартів чи технологій.
Невизначеність. Зазвичай конкуренція
за ринкову частку має місце, коли техноло-
гії відносно нові. Це очевидний період, ко-
ли існує найбільша невизначеність – відно-
сно їх характеристик, функцій, які вони
виконують, і тих функцій, які були б бажа-
ними з точки зору користувачів. Перші
впровадження відбуваються ще в межах
цієї невизначеності, проте інформація, яку
вони надають, робить значний внесок у
формування довіри до технології. Змен-
шення невизначеності шляхом зміцнення
такої довіри достатнє для здійснення вилу-
чення з ринку.
Користувачі впроваджують ті техноло-
гії, які, на їх погляд, забезпечать найвищі
прибутки за очікувану вартість. У міру то-
го як впроваджуються технології різними
користувачами, проводять спостереження
за їх параметрами й оновлюють інформа-
цію про їх відносні переваги, що стають
все очевиднішими. Більш того, користува-
чі, які впровадили технологію, вважають,
що ця інформація є точнішою і, таким чи-
ном, зменшується невизначеність. У ре-
зультаті зміцнюватиметься думка про пе-
ревагу однієї технології. Впровадження
інших технологій сповільнюється; оцінка
їх так і не змінитись ніколи, тоді як пере-
конання у перевагах широко застосованої
технології стають все більш міцнішими.
Таким чином, технологію вибирають прос-
то за переконаннями, ґрунтуючись на оці-
нці, що вона найкраща. Звичайно, ці пере-
конання можуть бути помилковими. Якщо
хороший стандарт не був успішним з само-
го початку, то, можливо, його неправильно
впроваджували, або, можливо, для техно-
логії характерна низька початкова віддача,
проте стрімка крива освоєння; тобто фор-
мується думка, що це недобре, тому від
технології відмовляються і, в той же час,
починають використовувати «гіршу». Як-
що остання виявиться успішнішою у впро-
вадженні, то користувачі так і залишать її.
Оскільки від «кращої» технології відмови-
лись, немає можливості довести її перева-
ги, а оцінки її не змінюються і вже не
з’являються мотивації переходити на неї.
Цей процес відбувається за більш уза-
гальнених умов, аніж описані вище, хоча
суть залишається тією ж. Користувачі ма-
ють сформовані переконання щодо переваг
однієї технології над іншими. Але коли
технології тільки з’являються, то ці пере-
конання є відносно слабкими. Перші впро-
вадження надають інформацію, що сприяє
оновленню оцінок технології, і разом з
продовженням процесу відбувається зміц-
нення переконань. У результаті, переко-
нання, що технологія є кращою, достатньо
сильні і відбувається її виключне впрова-
дження.
Якщо користувачі, що впровадили тех-
нологію, належать до однієї групи, цей
процес гарантує вилучення з ринку, а та-
кож домінування або виживання однієї
технології. Але так не відбувається, якщо
користувачі належать до різних груп. По-
ряд з міркуваннями всіх користувачів як
застосовувати кожну технологію (і на скі-
льки це буде прибутково), які співпадають,
є різні міркування користувачів щодо того,
яка технологія переважає для них. Якщо
так трапляється, кілька технологій існува-
тимуть одночасно і вилучення з ринку не
відбудеться. Звичайно, що підвищення по-
315
зитивного ефекту від впровадження техно-
логії робить одночасне існування менш
ймовірним, бо для цього вподобання кори-
стувачів мають достатньо відрізнятись,
щоб не бути поглинутими підвищенням
ефекту від інших технологій.
Варто підкреслити, що коли ці два чин-
ники, а саме підвищення позитивного ефе-
кту від впровадження та технічна невизна-
ченість, трапляються одночасно, то техно-
логічна стратегія, спрямована на максимі-
зацію чистого прибутку від впровадження
та застосування технологій, стає дуже
складною. Володіючи інформацією про
майбутню віддачу від конкурентних тех-
нологій, керівні органи, знаючи, що вилу-
чення з ринку рано чи пізно відбудеться,
можуть легко прийняти рішення ще на по-
чатковому етапі відносно того, котра з
технологій, як домінуюча, забезпечить ма-
ксимальну вигоду. Потім керівні органи
просто стимулюють і наполягають на її
впровадженні [4]. Без підвищення позити-
вного ефекту існує різниця між оптималь-
ною стратегією та тією, якій ринок безумо-
вно слідує. Ця різниця, зазвичай, незначна,
однак витрати на реалізацію оптимальної
стратегії перевищують прибутки від неї
[5]. Коли разом існують підвищення пози-
тивного ефекту від впровадження і техно-
логічна невизначеність, оптимальна стра-
тегія може дуже відрізнятись від ринкової,
і перед керівними органами постають зна-
чні проблеми. Підвищення позитивного
ефекту означає, що ринок вже «вибрав
шлях», і стає значно важче змінити його,
тому стратегія найбільш ефективна саме на
початку процесу. Проте це саме той період,
коли невизначеність найбільша, а ймовір-
ність помилок – найвища, а реалізація
стратегії сповнена труднощів.
ПІДТВЕРДЖЕННЯ – КОРЕЛЯЦІЯ ВИТРАТ
НА НАУКУ ЗА СЕКТОРАМИ І ВИТРАТ НА
РОЗРОБЛЕННЯ СТАНДАРТІВ ЗА СЕКТОРАМИ
ТА РОКАМИ
Таким чином, у попередніх розділах
було показано потенціал стандартизації як
шляху для трансферу технологій – проте
цей шлях є специфічним з огляду на еко-
номічні чинники, часову затримку у декі-
лька років і відсутність прямого економіч-
ного ефекту.
Спробуємо знайти підтвердження цьо-
му твердженню шляхом пошуку відповід-
ності між витратами на наукові досліджен-
ня за тематикою та появу нових ініціатив у
сфері стандартизації з часовою затримкою.
Як правило, загальноприйнятим періодом
перегляду нормативних документів є 5 – 7
років. Для експертної оцінки витрат на
прикладні наукові дослідження взято ви-
трати 25 найбільших глобальних компаній
на науку у 2008 році [6].
Розподіл витрат цих компаній на наукові
дослідження за сферами, керуючись
спеціалізацією компаній, можна зробити
наступним (табл. 2).
Враховуючи відомий часовий лаг між
виділеним фінансуванням на наукові до-
слідження та розроблення нових нормати-
вних документів, було проаналізовано нові
зареєстровані стандарти 2013 року Міжна-
родною організацією зі стандартизації
(ISO) та розроблювані нові стандарти за
секторами – табл. 3 [7].
Спроба порівнювати табл. 2 і 3 може
виглядати не надто доцільною, проте її
слід розглядати лиш як спробу знайти та
продемонструвати зв’язок між обсягами
фінансування наукових досліджень та роз-
робленням нових нормативних документів
через 5 – 6 років. У табл. 4 показано згру-
повані за секторами частки фінансування
на науку, виділені компаніями, що фінан-
сували науку найбільше у 2008 році та те-
матичним розподілом нових нормативних
документів за порівнюваними галузями.
316
ПЕРЕЛІК 25 КОМПАНІЙ, ЩО ВИТРАЧАЛИ НАЙБІЛЬШЕ НА НАУКОВІ
ДОСЛІДЖЕННЯ У 2008 РОЦІ
Таблиця 1
№
з/п
Назва Країна Витрати, млрд дол. США
1 Toyota Motor Японія 8,761
2 Microsoft США 7,961
3 GlaxoSmithKline Великобританія 7,639
4 Siemens AG Німеччина 6,913
5 Pfizer США 6,900
6 Ford Motor США 6,854
7 Sanofi-Aventis Франція 6,816
8 Intel США 6,812
9 Volkswagen Німеччина 6,810
10 Novartis AG Швейцарія 6,436
11 Nokia Фінляндія 6,376
12 General Motors США 6,100
13 Johnson & Johnson США 6,049
14 IBM США 6,037
15 Matsushita Electric Японія 5,761
16 Roche Holdings Швейцарія 5,720
17 Nissan Motor Японія 5,529
18 Merck & Co. США 5,431
19 Honda Motor Японія 5,131
20 Motorola США 5,062
21 Cisco Systems США 4,975
22 AstraZeneca Великобританія 4,528
23 Hewlett Packard США 4,151
24 Hitachi Ltd Японія 3,803
25 Sony Японія 3,757
ТЕМАТИЧНИЙ РОЗПОДІЛ ФІНАНСУВАННЯ НА НАУКОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ
СВІТОВИМИ ЛІДЕРАМИ-КОМПАНІЯМИ
Таблиця 2
Компанії (табл. 1) Тематика
Витрати у 2008 році
млрд дол.США
Частка, %
1, 6, 9, 12, 17, 19 Машинобудування 39,185 26,07
5, 3, 7, 10, 18, 22 Здоров’я 37,750 25,11
2, 8, 14, 21, 23 Інформаційні, комп’ютерні технології 29,936 19,91
11, 20 Телекомунікаційні технології 11,438 7,61
13, 16 Сільське господарство, їжа 11,769 7,83
4, 15, 25, 24 Інженерія 20,234 13,47
Всього 150,312 100,00
317
РОЗРОБЛЕННЯ МІЖНАРОДНИХ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ ЗА СЕКТОРАМИ
МІЖНАРОДНОЇ СИСТЕМИ КОДУВАННЯ (ICS)
Таблиця 3
Станом на 31.12.2013 Робочі елементи (стандарти)
Сектор
Нові зареєс-
тровані
2013 р.
%
Загальна кіль-
кість робочих
елементів
%
1 Сільське господарство та їжа 63 3,4 159 3,5
2 Спорудження 80 4,4 163 3,6
3 Електроніка, інформаційні технології
та телекомунікації
347 19,0 845 18,7
4 Інженерія 542 29,6 1248 27,6
5 Загальні питання, інфраструктура,
науки та послуги
130 7,1 515 11,4
6 Здоров’я, безпека та навколишнє
ередовище
120 6,6 277 6,1
7 Технології матеріалів 368 20,1 874 19,4
8 Спеціальні технології 33 1,8 45 1,0
9 Транспорт та розподіл товарів 146 8,0 392 8,7
Загалом 1829 100,0 4518 100,0
ПОРІВНЯННЯ ФІНАНСУВАННЯ У 2008 РОЦІ ТА НОВИХ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ
У 2013 РОЦІ ЗА СЕКТОРАМИ
Таблиця 4
№
з/п
Тематика (Фінансування)
Частка,
%
Тематика (Стандартизація)
Частка,
%
(3) – (5)
1 Машинобудування 26,07 Інженерія + Транспорт
та розподіл товарів
36,3 –10,2
2 Здоров’я 25,11 Здоров’я, безпека та навко-
лишнє середовище +
Технології матеріалів (67%) +
Спеціальні технології
20,1 5,0
3 Інформаційні, комп’ютерні
технології + Телекомуніка-
ційні технології
26,71 Електроніка, інформаційні
технології та телекомунікації
18,7 7,7
4 Сільське господарство, їжа 7,83 Сільське господарство, їжа +
Технології матеріалів (33%)
9,9 –2,1
5 Інженерія 13,47 Загальні питання, інфрастру-
ктура та послуги +
Спорудження
15,0 –1,5
Всього 100,00 Всього 100,0
Обговорення. Без сумніву, слід зробити
кілька застережень, перш ніж перейти до
аналізу отриманих результатів у табл. 4:
• Обсяг фінансування, виділений 25
компаніями, далеко не повністю відобра-
жає повною мірою структуру фінансування
наукових досліджень у всьому світі за те-
матичними секторами. Але враховуючи,
що у більшості розвинутих країн світу по-
над 50% фінансування науки здійснюється
318
саме підприємствами, такий підхід вида-
ється обґрунтованим – тому очевидно, для
більш узагальненого аналізу слід зібрати
інформацію про більшу кількість компа-
ній.
• Стандарти, розроблювані Міжнаро-
дною організацією зі стандартизації, є ре-
презентативними настільки, наскільки
транснаціональні компанії вважають доці-
льним поширювати результати своїх до-
сліджень на підставі двох раніше обгово-
рених моделей (виключення з ринку та по-
годження спільних ознак). Тут також слід у
майбутньому звернути увагу на результати
діяльності інших міжнародних та міждер-
жавних органів зі стандартизації – Міжна-
родної електротехнічної комісії (ІЕС), Єв-
ропейського комітету зі стандартизації
(CEN/CENELEC), Евроазійської ради зі
стандартизації (МДР) та інших.
• Існує різниця у поділі на сектори у
табл. 2 і 3. Найбільш складним є сектора-
льний розподіл у сфері стандартизації –
яскравим прикладом є «Технології матері-
алів» - автори у першому наближенні від-
несли 2/3 цього сектору до наук про здо-
ров’я та 1/3 до наук про їжу та сільське го-
сподарство.
• Важливим чинником, який поки що
автори не знають як врахувати є те, що ве-
лика частина коштів, виділених на наукові
дослідження у сфері інформаційних техно-
логій, перетворюються у стартапи – ком-
панії, засновані самими ученими, ґрунтую-
чись на нових технологіях, що можуть бу-
ти відразу реалізовані.
Загальна оцінка результатів, наведених
у табл. 4, дозволяє стверджувати, що
зв’язок між фінансуванням, витраченим на
виконання наукових досліджень та станда-
ртизацією у сенсі розроблення технічних
нормативних документів існує, і він стає
дедалі більш явним із урахуванням часової
різниці між роком виділення грошей та ро-
ком появи проекту стандарту. Тим не ме-
нше, секторальна відповідність чітко про-
стежується, якісно вказуючи на інші шляхи
трансферу технологій, що призводять до
швидшої комерціалізації (стартапи, ліцен-
зування, консалтинг) – знак «мінус» у сто-
впчику табл.4 вказує на посилення більш
активного розроблення стандартів, тоді як
знак «плюс» вказує на тенденцію до пря-
мої комерціалізації у відповідних секторах
(здоров’я та ІКТ), що узгоджується з пото-
чним станом речей.
ВИСНОВКИ
У статті зроблено спробу продемонст-
рувати прихований потенціал стандартиза-
ції як одного із шляхів трансферу техноло-
гій, що характеризується суттєво збільше-
ною часовою затримкою між виділенням
коштів та фактом трансферу порівняно з
іншими шляхами. Центральною ідеєю є те,
що стандартизацію слід розглядати як один
із альтернативних шляхів трансферу тех-
нологій, та виконати дослідження щодо
потенціалу цього шляху у термінах комер-
ціалізації. У майбутньому планується про-
вести більш детальне дослідження механі-
змів трансферу технологій у стандартиза-
цію, встановлення індикаторів досягнення
успіху та часових рамок цього процесу.
Крім того, у подальшому результати таких
досліджень можуть бути використані краї-
нами, що розвиваються, для довготерміно-
вого планування своїх робіт у сфері стан-
дартизації. Окремим питанням, що заслу-
говує уваги, є економічні аспекти стандар-
тизації – співвідношення витрат на роботи
зі стандартизації з отриманими здобутками
від їх запровадження для промисловості,
суспільства та навколишнього середовища.
319
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Cowan R. Standards Policy and Information Technology
/ R. Cowan // Computer and Communications Polic: paper
Commissioned by the Committee for Information // Organiza-
tion for Economic Cooperation and Development, Paris, 1990.
2. ISO/IEC Guide 2. 2004. Standardization and related
activities – General vocabulary, 2004.
3. Economics of Innovation: The Case of Food Industry
Contributions to Economics // Industrial Standards as Dri-
ving Forces of Corporate Innovation and Internationalization
Oswin Maurer, Klaus Drescher. – 1996. – P. 221 – 237.
4. Cowan R. Tortoises and Hares: Choice Among
Technologies of Unknown Merit / R. Cowan // Economic
Journal. – 1991. – Vol. 101.
5. Gittins J.C. A Dynamic Allocation Index for the Dis-
counted Multiarmed Bandit Problem / J.C. Gittins, D.M. Jones
// Biometrika, 1979. – Vol. 66.
6. 2008 Global R&D Funding Forecast. – 18 p.
(www.rdmag.com).
7. ISO in Figures 2013. http://www.iso.org/iso/home/
about/iso-in-figures.htm.
ПРО АВТОРІВ
Тацакович Назарій Любомирович – к.т.н., доцент
кафедри технічної діагностики і моніторингу Івано-
Франківського національного технічного університету
нафти і газу.
Карпаш Максим Олегович – д.т.н., професор кафед-
ри технічної діагностики і моніторингу Івано-
Франківського національного технічного університету
нафти і газу, директор Науково-дослідного інституту
нафтогазової енергетики та екології.
Карпаш Олег Михайлович – д.т.н., професор, заві-
дувач кафедри технічної діагностики і моніторингу,
проректор з наукової роботи Івано-Франківського наці-
онального технічного університету нафти і газу.
Волошин Яніна Володимирівна – провідний інженер
лабораторії інформаційного забезпечення навчального
процесу Івано-Франківського національного технічного
університету нафти і газу.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-104561 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2415-3435 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:00:02Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Тацакович, Н.Л. Карпаш, М.О. Карпаш, О.М. Волошин, Я.В. 2016-07-12T12:51:30Z 2016-07-12T12:51:30Z 2014 Стандартизація як шлях трансферу в інженерії / Н.Л. Тацакович, М.О. Карпаш, О.М. Карпаш, Я.В. Волошин // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2014. — Т. 8. — С. 309-319. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2415-3435 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104561 006.15 Розглянуто підвищення відповідності стандартизації потребам суспільства, а саме, шляхом трансферу технологій. Проаналізовано чинники успішності та вагомі проблеми із урахуванням процесів глобалізації й інтернаціоналізації стандартизації як сфери інженерної діяльності, що веде до прямого трансферу технологій в промисловість, а також досліджено його потенціал у термінах комерціалізації. Рассмотрено повышение соответствия стандартизации потребностям общества, а именно, путем трансфера технологий. Проанализированы факторы успешности и весомые проблемы с учетом процессов глобализации и интернационализации стандартизации как сферы инженерной деятельности, которая ведет к прямому трансферу технологий в промышленность, а также исследован его потенциал в сроках коммерциализации. In this article, it is viewed the increase of standardization conformity with society needs via technology transfer route. Factors of success, as well as significant problems are analyzed, taking into consideration globalization and internationalization of standardization, seen as engineering sphere; besides its potential is surveyed within the context of commercialization. uk УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України Розробка родовищ Розробка газових родовищ Стандартизація як шлях трансферу в інженерії Стандартизация в качестве пути трансфера технологий в инженерии Standardization as a technology transfer route in engineering Article published earlier |
| spellingShingle | Стандартизація як шлях трансферу в інженерії Тацакович, Н.Л. Карпаш, М.О. Карпаш, О.М. Волошин, Я.В. Розробка газових родовищ |
| title | Стандартизація як шлях трансферу в інженерії |
| title_alt | Стандартизация в качестве пути трансфера технологий в инженерии Standardization as a technology transfer route in engineering |
| title_full | Стандартизація як шлях трансферу в інженерії |
| title_fullStr | Стандартизація як шлях трансферу в інженерії |
| title_full_unstemmed | Стандартизація як шлях трансферу в інженерії |
| title_short | Стандартизація як шлях трансферу в інженерії |
| title_sort | стандартизація як шлях трансферу в інженерії |
| topic | Розробка газових родовищ |
| topic_facet | Розробка газових родовищ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104561 |
| work_keys_str_mv | AT tacakovičnl standartizacíââkšlâhtransferuvínženeríí AT karpašmo standartizacíââkšlâhtransferuvínženeríí AT karpašom standartizacíââkšlâhtransferuvínženeríí AT vološinâv standartizacíââkšlâhtransferuvínženeríí AT tacakovičnl standartizaciâvkačestveputitransferatehnologiivinženerii AT karpašmo standartizaciâvkačestveputitransferatehnologiivinženerii AT karpašom standartizaciâvkačestveputitransferatehnologiivinženerii AT vološinâv standartizaciâvkačestveputitransferatehnologiivinženerii AT tacakovičnl standardizationasatechnologytransferrouteinengineering AT karpašmo standardizationasatechnologytransferrouteinengineering AT karpašom standardizationasatechnologytransferrouteinengineering AT vološinâv standardizationasatechnologytransferrouteinengineering |