Дослідження екологічних наслідків розміщення вугледобувних підприємств у навколишньому середовищі

Вивчено екологічні наслідки розміщення відходів вуглевидобутку на територіях населених пунктів, промислових зон, сільськогосподарських угідь та природних ландшафтів. Встановлено рівні негативного впливу породних відвалів на стан атмосферного повітря, ґрунтів, водних об’єктів, а також здоров’я населе...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Розробка родовищ
Date:2014
Main Authors: Павличенко, А.В., Коваленко, А.А.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України 2014
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104584
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Дослідження екологічних наслідків розміщення вугледобувних підприємств у навколишньому середовищі / А.В. Павличенко, А.А. Коваленко // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2014. — Т. 8. — С. 497-507. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860173408156778496
author Павличенко, А.В.
Коваленко, А.А.
author_facet Павличенко, А.В.
Коваленко, А.А.
citation_txt Дослідження екологічних наслідків розміщення вугледобувних підприємств у навколишньому середовищі / А.В. Павличенко, А.А. Коваленко // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2014. — Т. 8. — С. 497-507. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Розробка родовищ
description Вивчено екологічні наслідки розміщення відходів вуглевидобутку на територіях населених пунктів, промислових зон, сільськогосподарських угідь та природних ландшафтів. Встановлено рівні негативного впливу породних відвалів на стан атмосферного повітря, ґрунтів, водних об’єктів, а також здоров’я населення. Изучены экологические последствия размещения отходов угледобычи на территориях населенных пунктов, промышленных зон, сельскохозяйственных угодий и природных ландшафтов. Установлены уровни негативного влияния породных отвалов на состояние атмосферного воздуха, почв, водных объектов, а также здоровья населения. Environmental effects of coal mining waste disposal at the areas of population centers, industrial zones, agricultural land and natural landscapes are examined. Levels of negative impact of waste dumps on quality of air, soils, water bodies and population health are established.
first_indexed 2025-12-07T17:59:31Z
format Article
fulltext 497 УДК 504.06:622.33 © А.В. Павличенко, А.А. Коваленко А.В. Павличенко, А.А. Коваленко ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ РОЗМІЩЕННЯ ВУГЛЕДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ У НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ Вивчено екологічні наслідки розміщення відходів вуглевидобутку на територіях насе- лених пунктів, промислових зон, сільськогосподарських угідь та природних ландшаф- тів. Встановлено рівні негативного впливу породних відвалів на стан атмосферного повітря, ґрунтів, водних об’єктів, а також здоров’я населення. ИЗУЧЕНИЕ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ ПОСЛЕДСТВИЙ РАЗМЕЩЕНИЯ ОТХОДОВ УГЛЕДОБЫВАЮЩИХ ПРЕДПРИЯТИЙ В ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЕ Изучены экологические последствия размещения отходов угледобычи на территориях населенных пунктов, промышленных зон, сельскохозяйственных угодий и природных ландшафтов. Установлены уровни негативного влияния породных отвалов на состоя- ние атмосферного воздуха, почв, водных объектов, а также здоровья населения. RESEARCH OF ENVIRONMENTAL CONSEQUENCES OF COAL MINES WASTE DISPOSAL IN THE ENVIRONMENT Environmental effects of coal mining waste disposal at the areas of population centers, indus- trial zones, agricultural land and natural landscapes are examined. Levels of negative impact of waste dumps on quality of air, soils, water bodies and population health are established. ВСТУП Вугільна галузь є важливою складовою промислового потенціалу України, яка за- безпечує розвиток провідних галузей еко- номіки. Від ефективності та стабільності її функціонування залежить подальший ста- лий розвиток держави та її енергетична безпека. При цьому вугільна промисло- вість в Україні відноситься до найбільших забруднювачів довкілля. Суттєвий вплив на навколишнє середовище завдається не лише безпосередньо в процесі видобутку вугілля, але протягом багатьох років після його завершення [1 – 4]. Джерелом забруднення об’єктів довкіл- ля є породні відвали, які займають значні площі родючих земель. Загальновідомим є негативний вплив відходів вуглевидобутку на стан об’єктів навколишнього середови- ща, адже цей вид промислових відходів є джерелом надходження забруднюючих ре- човин до ґрунтів, поверхневих та ґрунто- вих вод, атмосферного повітря. Такий все- бічний вплив призводить до значного по- слаблення екологічної рівноваги в місцях розміщення відходів. Особливо це стосу- ється техногенно-навантажених областей, в яких провадиться розробка трьох вугіль- них басейнів – Донецького, Львівсько- Волинського та Дніпровського. За даними Міністерства енергетики та вугільної про- мисловості України, на сьогодні існує по- над 900 відвалів відходів вуглевидобутку, 498 чверть яких активно горить або має осере- дки самозаймання. Активне виділення агресивних речовин призводить до значного послаблення еко- логічної рівноваги на територіях розмі- щення відходів. Не менш серйозною про- блемою є неконтрольовані зміни стану са- мих відвалів, спричинені внутрішніми та зовнішніми чинниками. При цьому близь- ко 80% відвалів або пройшли стадію само- займання та горіння, або все ще горять. Структура відвалу, від якої залежить його повітропроникність, визначається грану- лометричним складом порід відвалу: чим крупніше відвальна маса чи більша висота відвалу, тим більше його пористість та по- вітропроникність. У більшості випадків проблема самозаймання та горіння пород- них відвалів часто лишається без уваги, особливо у випадку відсутності безпосере- дньої небезпеки для населення та довкілля. При відкритому горінні породних відвалів в атмосферне повітря потрапляють оксиди і діоксиди вуглецю, оксиди азоту, сірки та інші забруднюючі речовини, концентрації яких в десятки разів перевищують гранич- но допустимі норми [5 – 8]. Відходи вугільного виробництва у бі- льшості випадків являють собою суміш ар- гілітів, алевролітів, піщаників (кварц, польові шпати, мусковіт), карбонатів, пі- ритизованих порід та інших компонентів. Самі ж породи представлені різноманітни- ми мінералами, які поступово реагують між собою, утворюючи перехідні стадії мі- нералоутворення. Також у складі відваль- них мас спостерігаються включення вап- няків, гідрат закису заліза (Fe(OH)2), піри- ту (FeS2), окису заліза Fe2O3, кальциту та ін. [9]. Зважаючи на значний вплив ендоген- них та екзогенних факторів на відвальну масу виділяють наступні групи териконів [10]: – терикони, створені з породи при про- ходці стволів та штреків (2% від загальної кількості відвалів); – терикони з відвальних порід неантра- цитового вугілля (73% від загальної кіль- кості відвалів); – терикони шахт, які видобувають ан- трацитове вугілля (близько 20% від зага- льної кількості відвалів); – терикони збагачувальних фабрик. Враховуючи комплексний негативний вплив породних відвалів на стан об’єктів навколишнього середовища, було запро- поновано класифікувати породні відвали залежно від ступеня їх потенційної еколо- гічної небезпеки [7]: – I ступінь – максимальна потенційна екологічна небезпека для навколишнього середовища (об’єкти розміщуються безпо- середньо біля підніжжя терикону); – II ступінь – середній ступінь потен- ційної екологічної небезпеки (об’єкти – у межах санітарної зони, до 500 м); – III ступінь – слабка потенційна еколо- гічна небезпека (об’єкти – на відстані 500 – 1000 м); – IV ступінь – відносна потенційна еко- логічна небезпека (об’єкти – у межах від 1000 до 2000 м); – V ступінь – непряма потенційна еколо- гічна небезпека (об’єкти – далі ніж 2000 м). Слід відмітити, що більшість відвалів розміщуються на відкритій площі і тому породна маса підпадає під вплив факторів навколишнього середовища, зокрема атмо- сферних опадів, перепадів тиску, темпера- тур, циркуляції повітряних мас. У резуль- таті на тілі відвалу формуються вимоїни, провалля, щілини, якими стікають атмос- ферні опади, що несуть у собі розчинені хімічні компоненти з поверхні відвалу. Кліматичні зміни провокують процеси ви- вітрювання – фізичного, хімічного та біо- логічного – породних мас. Спостерігається винесення твердих речовин у вигляді дріб- нодисперсних частинок. Поступово пород- ний відвал перетворюється з відокремле- ного нагромадження породної маси на компонент навколишнього середовища, який постійно впливає на перебіг фізико- хімічних, біологічних та екологічних про- цесів у місці свого розташування. Тому метою роботи є вивчення еколо- гічних наслідків складування відходів вуг- 499 ледобувних підприємств у навколишньому середовищі та створення наукових засад підвищення екологічної безпеки територій їх розміщення. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ Для вивчення інтенсивності та характе- ру впливу породних відвалів на стан об’єктів навколишнього середовища, стан організмів, а також соціально-економічний стан території залежно від стадії внутрі- шніх та зовнішніх фізико-хімічних проце- сів, що протікають у відвалах, виділено на- ступні групи відвалів: – І – на стадії затухання внутрішніх та зовнішніх фізико-хімічних процесів; – ІІ – на стадії затухання фізико- хімічних процесів за умов порушення цілі- сності тіла відвалу та відслонення внутрі- шніх порід; – ІІІ – на стадії затухання фізико- хімічних процесів за умов внесення свіжої відвальної породи; – ІV – з активними внутрішніми та зов- нішніми фізико-хімічними процесами. Також у дослідженнях враховували на- ступні умови розташування породних від- валів: – у межах населеного пункту; – на території сільськогосподарських угідь; – на територіях з природним ландшаф- том; – на промисловій території. Інтенсивність та періодичність впливу породних відвалів на стан об’єктів навко- лишнього середовища визначали у балах: 0 – вплив відсутній; 1 – мінімальний або опосередкований вплив; 2 – періодичний безпосередній або опосередкований вплив; 3 – безперервний безпосередній вплив. Результати оцінки ступеня впливу по- родних відвалів на стан об’єктів навколи- шнього середовища залежно від стадії вну- трішніх та зовнішніх фізико-хімічних про- цесів наведено в табл. 1 – 4. Аналіз наведених у табл. 1 – 4 результа- тів виявив, що найбільшу екологічну небез- пеку становлять породні відвали, розташо- вані на територіях населених пунктів. Результати підрахунків суми балів по кожному типу породних відвалів наведені в табл. 5. Виконані підрахунки дозволяють зроби- ти висновок, що найбільшого негативного впливу зазнають території в межах населе- них пунктів. Показники варіюють від 31 умовної одиниці – це стосується впливу відвалу на стадії затухання внутрішніх та зовнішніх фізико-хімічних процесів, на який звертається найменше уваги через від- носну стабільність його зовнішнього та внутрішнього стану, до 45 умовних оди- ниць – йдеться про відвал з активними вну- трішніми та зовнішніми фізико-хімічними процесами. Занепокоєння викликає значний вплив відвалів ІІ та ІІІ категорій, адже сума умовних одиниць (40 та 42 відповідно) на- ближена до показника найбільш небезпеч- ного відвалу ІV категорії. Наступними за величиною негативного впливу породних відвалів є території сіль- ськогосподарських угідь та промислові майданчики. За результатами ранжування було підра- ховано у відсотковому еквіваленті характер впливу породних відвалів на стан об’єктів довкілля, соціально-економічний стан регі- онів та здоров’я населення (табл. 6). Аналіз даних табл. 6 дозволяє підтвер- дити висновок, що найбільш вагомий вплив породні відвали кожної категорії спричи- няють на територіях населених пунктів. У 58% випадків породні відвали всіх чотирьох категорій за внутрішнім та зовнішнім ста- ном, що розташовані у межах селітебної зо- ни, мають показник умовної одиниці «3» – безпосередній безперервний вплив. Ще 33% випадків мають показник умовної одиниці «2» – періодичний безпосередній або опо- середкований вплив, майже 7% випадків мають показник умовної одиниці «1» – мі- німальний або опосередкований вплив. 500 ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ ВІДВАЛІВ НА СТАДІЇ ЗАТУХАННЯ ВНУТРІШНІХ ТА ЗОВНІШНІХ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ Таблиця 1 Розташування породних відвалів № з/п Характер впливу у межах населеного пункту на території сільсько- господарських угідь на територіях з природним ландшафтом на про- мисло- вій те- риторії 1 НА СТАН АТМОСФЕРИ 1.1 Винесення пилу та зміна фізичних параметрів повітря 1 2 2 1 1.2 Виділення токсичних газів, зміна хімічного складу повітря 1 1 1 1 1.3 Виділення теплової енергії та зміна теплового режиму повітря 0 0 0 0 2 НА СТАН ЛІТОСФЕРИ 2.1 Фільтрація розчинених речовин з тіла відвалу у ґрунти 3 3 3 2 2.2 Стікання розчинів поверхнею схи- лів відвалу у ґрунти 2 2 2 2 2.3 Осідання токсичного пилу з атмос- ферного повітря 1 1 1 1 2.4 Вторинне забруднення ґрунтів через насичені токсикантами ґрунтові та поверхневі води, атмосферні опади 2 2 2 2 3 НА СТАН ГІДРОСФЕРИ 3.1 Вторинне забруднення ґрунтових вод через насичені токсикантами ґрунти 2 2 2 3 3.2 Вторинне забруднення ґрунтових та поверхневих вод через насичені то- ксикантами атмосферні опади 1 1 1 1 3.3 Вторинне забруднення поверхневих вод через забруднені ґрунтові води 2 2 2 2 4 НА СТАН ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ ТА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ 4.1 Статистичне зниження основних медико-демографічних показників здоров’я населення 3 1 0 3 4.2 Зниження екологічної стійкості, біо- різноманіття і продуктивності фло- ри та фауни 3 3 3 2 5 НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ СТАН РЕГІОНУ 5.1 Зменшення продуктивності виро- щуваних с/г культур 2 3 0 0 5.2 Виділення коштів для підтримання безпечного стану породних відвалів 2 1 1 2 5.3 Виділення коштів для покращення якості ґрунтів та питної води 3 0 0 1 5.4 Подання скарг до адміністративних органів громадянами щодо невід- повідних санітарно-гігієнічних умов проживання в місцях розміщення породних відвалів 3 0 0 1 501 ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ ВІДВАЛІВ НА СТАДІЇ ЗАТУХАННЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЗА УМОВ ПОРУШЕННЯ ЦІЛІСНОСТІ ТІЛА ВІДВАЛУ ТА ВІДСЛОНЕННЯ ПОРІД Таблиця 2 Розташування породних відвалів № з/п Характер впливу у межах населеного пункту на території сільсько- господар- ських угідь на територі- ях з приро- дним ланд- шафтом на про- мисло- вій те- риторії 1 НА СТАН АТМОСФЕРИ 1.1 Винесення пилу та зміна фізичних параметрів повітря 3 3 3 2 1.2 Виділення токсичних газів, зміна хі- мічного складу повітря 2 2 2 2 1.3 Виділення теплової енергії та зміна теплового режиму повітря 1 1 1 1 2 НА СТАН ЛІТОСФЕРИ 2.1 Фільтрація розчинених речовин з тіла відвалу у ґрунти 3 3 3 2 2.2 Стікання розчинів поверхнею схилів відвалу у ґрунти 3 3 3 2 2.3 Осідання токсичного пилу з атмос- ферного повітря 3 3 3 2 2.4 Вторинне забруднення ґрунтів через насичені токсикантами ґрунтові та поверхневі води, атмосферні опади 2 2 2 2 3 НА СТАН ГІДРОСФЕРИ 3.1 Вторинне забруднення ґрунтових вод через насичені токсикантами ґрунти 2 2 2 2 3.2 Вторинне забруднення ґрунтових та поверхневих вод через насичені ток- сикантами атмосферні опади 2 2 2 2 3.3 Вторинне забруднення поверхневих вод через забруднені ґрунтові води 2 2 2 2 4 НА СТАН ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ ТА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ 4.1 Статистичне зниження основних ме- дико-демографічних показників здо- ров’я населення 3 1 1 3 4.2 Зниження екологічної стійкості, біо- різноманіття і продуктивності флори та фауни 3 3 3 2 5 НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ СТАН РЕГІОНУ 5.1 Зменшення продуктивності вирощу- ваних с/г культур 2 3 0 0 5.2 Виділення коштів для підтримання безпечного стану породних відвалів 3 1 1 3 5.3 Виділення коштів для покращення якості ґрунтів та питної води 3 0 0 2 5.4 Подання скарг до адміністративних органів громадянами щодо невідпо- відних санітарно-гігієнічних умов проживання в місцях розміщення породних відвалів 3 0 0 1 502 ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ ВІДВАЛІВ НА СТАДІЇ ЗАТУХАННЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЗА УМОВ ВНЕСЕННЯ СВІЖОЇ ВІДВАЛЬНОЇ ПОРОДИ Таблиця 3 Розташування породних відвалів № з/п Характер впливу у межах населеного пункту на території сільсько- господарських угідь на територі- ях з приро- дним ланд- шафтом на промис- ловій тери- торії 1 НА СТАН АТМОСФЕРИ 1.1 Винесення пилу та зміна фізичних параметрів повітря 3 3 3 2 1.2 Виділення токсичних газів, зміна хімічного складу повітря 3 3 3 3 1.3 Виділення теплової енергії та зміна теплового режиму повітря 2 2 2 2 2 НА СТАН ЛІТОСФЕРИ 2.1 Фільтрація розчинених речовин з тіла відвалу у ґрунти 3 3 3 2 2.2 Стікання розчинів поверхнею схи- лів відвалу у ґрунти 3 3 3 2 2.3 Осідання токсичного пилу з атмос- ферного повітря 3 3 3 3 2.4 Вторинне забруднення ґрунтів через насичені токсикантами ґрунтові та поверхневі води, атмосферні опади 2 2 2 2 3 НА СТАН ГІДРОСФЕРИ 3.1 Вторинне забруднення ґрунтових вод через насичені токсикантами ґрунти 2 2 2 2 3.2 Вторинне забруднення ґрунтових та поверхневих вод через насичені то- ксикантами атмосферні опади 2 2 2 2 3.3 Вторинне забруднення поверхневих вод через забруднені ґрунтові води 2 2 2 2 4 НА СТАН ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ ТА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ 4.1 Статистичне зниження основних медико-демографічних показників здоров’я населення 3 1 0 3 4.2 Зниження екологічної стійкості, біо- різноманіття і продуктивності фло- ри та фауни 3 3 3 2 5 НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ СТАН РЕГІОНУ 5.1 Зменшення продуктивності виро- щуваних с/г культур 2 3 0 0 5.2 Виділення коштів для підтримання безпечного стану породних відвалів 3 2 2 3 5.3 Виділення коштів для покращення якості ґрунтів та питної води 3 0 0 2 5.4 Подання скарг до адміністративних органів громадянами щодо невід- повідних санітарно-гігієнічних умов проживання в місцях розміщення породних відвалів 3 0 0 1 503 ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ ВІДВАЛІВ З АКТИВНИМИ ВНУТРІШНІМИ ТА ЗОВНІШНІМИ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ Таблиця 4 Розташування породних відвалів № з/п Характер впливу у межах населеного пункту на території сільсько- господарських угідь на територі- ях з приро- дним ланд- шафтом на промис- ловій тери- торії 1 НА СТАН АТМОСФЕРИ 1.1 Винесення пилу та зміна фізичних параметрів повітря 3 3 3 2 1.2 Виділення токсичних газів, зміна хімічного складу повітря 3 3 3 3 1.3 Виділення теплової енергії та зміна теплового режиму повітря 3 3 3 3 2 НА СТАН ЛІТОСФЕРИ 2.1 Фільтрація розчинених речовин з тіла відвалу у ґрунти 3 3 3 2 2.2 Стікання розчинів поверхнею схи- лів відвалу у ґрунти 3 3 3 2 2.3 Осідання токсичного пилу з атмос- ферного повітря 3 3 3 3 2.4 Вторинне забруднення ґрунтів через насичені токсикантами ґрунтові та поверхневі води, атмосферні опади 3 3 3 3 3 НА СТАН ГІДРОСФЕРИ 3.1 Вторинне забруднення ґрунтових вод через насичені токсикантами ґрунти 2 2 2 2 3.2 Вторинне забруднення ґрунтових та поверхневих вод через насичені то- ксикантами атмосферні опади 2 2 2 2 3.3 Вторинне забруднення поверхневих вод через забруднені ґрунтові води 2 2 2 2 4 НА СТАН ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ ТА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ 4.1 Статистичне зниження основних медико-демографічних показників здоров’я населення 3 2 0 3 4.2 Зниження екологічної стійкості, біо- різноманіття і продуктивності фло- ри та фауни 3 3 3 2 5 НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ СТАН РЕГІОНУ 5.1 Зменшення продуктивності виро- щуваних с/г культур 3 3 0 0 5.2 Виділення коштів для підтримання безпечного стану породних відвалів 3 2 2 3 5.3 Виділення коштів для покращення якості ґрунтів та питної води 3 0 0 2 5.4 Подання скарг до адміністративних органів громадянами щодо невід- повідних санітарно-гігієнічних умов проживання в місцях розміщення породних відвалів 3 0 0 1 504 ХАРАКТЕРИСТИКА ІНТЕНСИВНОСТІ ВПЛИВУ ПОРОДНИХ ВІДВАЛІВ ЗАЛЕЖНО ВІД МІСЦЯ ЇХ РОЗТАШУВАННЯ Таблиця 5 Категорія відвалу Характеристика стану відвалу Місце розташування відвалу Сума умо- вних оди- ниць У межах населеного пункту 31 На території сільськогосподарських угідь 24 На територіях з природним ланд- шафтом 20 І Відвал на стадії затухання внут- рішніх та зовнішніх фізико- хімічних процесів На промисловій території 24 У межах населеного пункту 40 На території сільськогосподарських угідь 31 На територіях з природним ланд- шафтом 28 ІІ Відвал на стадії затухання фізи- ко-хімічних процесів за умов порушення цілісності тіла від- валу та відслонення внутрішніх порід На промисловій території 30 У межах населеного пункту 42 На території сільськогосподарських угідь 34 На територіях з природним ланд- шафтом 30 ІІІ Відвал на стадії затухання фізи- ко-хімічних процесів за умов внесення свіжої відвальної по- роди На промисловій території 33 У межах населеного пункту 45 На території сільськогосподарських угідь 37 На територіях з природним ланд- шафтом 32 ІV Відвал з активними внутрішні- ми та зовнішніми фізико- хімічними процесами На промисловій території 35 НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ПОРОДНИХ ВІДВАЛІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ІНТЕНСИВНОСТІ ПРОТІКАННЯ ВНУТРІШНІХ ТА ЗОВНІШНІХ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ Таблиця 6 Кількість випадків негативного впливу в залежності від умовного показника інтенсивності, % Місце розташування відвалу 0 1 2 3 У межах населеного пункту 1,59 7,81 32,80 57,80 На сільськогосподарських угіддях 14,06 14,06 32,82 39,06 На територіях природних ландшафтів 25,00 10,94 31,25 32,81 На промисловій території 7,81 15,62 54,69 21,88 Лише близько 2% загальної кількості ви- падків характеризується відсутністю впли- ву в межах населених пунктів, а саме від- сутність теплового випромінювання від породного відвалу на стадії затухання вну- трішніх та зовнішніх фізико-хімічних про- цесів. Така ситуація вказує на постійне техногенне навантаження з боку досліджу- ваного виду гірничих відходів на вкрай екологічно вразливій території – місцях постійного проживання населення. Таким чином порушується конституційне право людини на захист здоров’я та забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологі- чної рівноваги на території України, що є обов'язком держави (ст. 3, ст. 16 Консти- туції України). 505 Схожа ситуація спостерігається у розпо- ділі інтенсивності негативного впливу по- родних відвалів на сільськогосподарських угіддях: найвищі показники умовних оди- ниць «2» та «3» відповідають 32,82 та 39,06% загальної кількості випадків негати- вного впливу. Сільськогосподарські угіддя мають своїм основним призначенням виро- щування продуктів харчування людини, ха- рчових культур для тварин, виробництва продуктів легкої промисловості тощо. Існу- вання розгалужених харчових ланцюгів до- зволяє зробити висновок, що оскільки кін- цевою ланкою споживання є людина, зреш- тою всі негативні наслідки впливу техно- генних джерел отруйних речовин є потен- ційно небезпечними для населення. Територія природних ландшафтів за- знає найменшого впливу породних відва- лів порівняно з іншими категоріями дослі- джуваних об’єктів, адже 25% із загальної кількості можливих негативних факторів відсутні. Проте ситуація ускладнюється наявністю опосередкованого (31,25%) та безпосереднього безперервного впливу (32,81%), здебільшого за умови розміщен- ня поблизу природних ландшафтів відвалів з порушеною зовнішньою цілісністю, або внесення свіжої відвальної маси з хімічно агресивним складом порід. Характер впливу породних відвалів на промислову територію багато в чому визна- чається особливостями виробництва, ста- ном промислових ділянок, метеорологічни- ми характеристиками району, виконання вимог охорони праці тощо. Узагальнена ка- ртина негативного впливу породних відва- лів на промислову територію дозволяє зро- бити припущення, що близько 55% випад- ків негативного впливу відноситься до пері- одичного безпосереднього або опосередко- ваного впливу (умовний показник «2»), майже 22% випадків – до безперервного безпосереднього впливу (умовний показник «3»), що викликає занепокоєння станом здоров’я персоналу підприємств, який про- водить на робочих місцях близько 40 – 50 год щотижня. Менша частина припадає на умовні показники «0» та «1» (7,81 та 15,62% відповідно). Найбільш небезпечним з вищенаведе- них є безперервний безпосередній вплив, адже спричиняє накопичення забруднюю- чих речовин в об’єктах довкілля, виник- нення ефекту сумації, забруднення повітря газоподібними речовинами та пилом, збит- кового накопичення хімічних речовин у ґрунтах та ґрунтових водах, що є постій- ною загрозою для здоров’я населення. За- гальну тенденцію найвищого умовного по- казника «3» – безперервного безпосеред- нього впливу породних відвалів у відсот- ках від загальної кількості випадків для всіх територій розміщення досліджуваного техногенного джерела небезпеки відобра- жено на рис. 1. Враховуючи значну екологічну небез- пеку породних відвалів на всіх етапах про- тікання внутрішніх та зовнішніх фізико- хімічних процесів, виникає необхідність розробки природоохоронних заходів, які дозволять мінімізувати негативний вплив на компоненти довкілля та населення у ву- гледобувних регіонах. Для зниження негативного впливу по- родних відвалів на стан об’єктів навколи- шнього середовища рекомендується впро- ваджувати наступні заходи: – розробка наукових основ підвищення екологічної безпеки територій розміщення відходів вуглевидобутку; – використання породи, як вторинних ресурсів при закладці відпрацьованого про- стору шахт; – удосконалення методів оцінки класу небезпеки відходів вуглевидобутку, що до- зволить оцінити реальну екологічну небез- пеку породних відвалів і їх компонентів для об’єктів довкілля та біоти; – прогнозування змін якості об’єктів до- вкілля на територіях розміщення породних відвалів; – розробка і впровадження заходів, спрямованих на запобігання трансформації природних ландшафтів і забруднення зем- ної поверхні твердими відходами видобут- ку і переробки вугілля; 506 – досконалення технологій видобутку і збагачення вугілля, що дозволить зменши- ти обсяги утворення відходів. на промисловій теориторії на територіях природних ландшафтів на сільськогосподарських угіддях у межах населеного пункту % % % % Рис. 1. Безпосередній безперервний вплив породних відвалів на об’єкти довкілля, % від загальної кількості випадків ВИСНОВКИ Таким чином, у результаті проведених досліджень встановлено рівні й інтенсив- ність впливу відходів вугледобувних під- приємств на стан атмосферного повітря, ґрунтів, водні об’єкти, а також соціально економічні умови проживання населення у вугледобувних регіонах. При поводженні з відходами вуглевидобутку необхідно впроваджувати технології, які дозволять знизити негативний вплив, як вже накопи- чених відходів, так і тих, що утворюються на теперішній час. Вирішення екологічних та соціально-економічних проблем вугле- добувних регіонів має стати основою ста- лого розвитку промислових регіонів Укра- їни. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Технологии обеспечения экологической и техно- генной безопасности горнодобывающих регионов при ликвидации угледобывающих предприятий Украины: монография / [Бузило В.И., Гребенкин С.С., Ермаков В.Н. и др.]; под общ. ред. В.И. Бузило и С.С. Гребенкина. – Д.: Литограф, 2013. – 348 с. 2. Павличенко А.В. Екологічна небезпека породних відвалів ліквідованих вугільних шахт / А.В. Павличенко, А.А. Коваленко // Геотехнічна механіка: міжвід. зб. наук. праць / Ін-т геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України. – Д., 2013. – Вип. 110. – С. 114 – 120. 3. Кузык И.Н. Формирование критериев экологичес- кой опасности породных отвалов шахт / И.Н. Кузык // Екологія та природокористування: зб. наук. праць / Ін-т проблем екології та природокористування НАН України. – Д., 2009. – Вип. 12. – С. 156 – 160. 4. Кузік І.М. Вплив породних відвалів шахт на ком- поненти довкілля та визначення можливостей щодо його зменшення / І.М. Кузік // Екологія та природокори- стування: зб. наук. праць. – 2012. – № 15. – С. 31 – 37. 5. Кроїк Г.А. Закономірності розподілу техногенних та токсичних елементів у відходах добування та пере- робки вугілля Західного Донбасу / Г.А. Кроїк, О.В. Мель- ник // Вісник ДНУ. Серія: «Геологія. Географія». – Д.: Вид- во ДНУ, 2012. – Вип. 14. – Т. 20, № 3/2. – С. 77 – 82. 507 6. Демура В.І. Розподіл та накопичення важких ме- талів в рослинах та ґрунтах на територіях розміщення відходів вуглевидобутку / В.І. Демура, В.О. Готвянська, А.В. Павличенко // Геотехнічна механіка: міжвід. зб. на- ук. праць / Ін-т геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України. – Д., 2013. – Вип. 111. – С. 22 – 28. 7. Смирный, М.Ф. Экологическая безопасность терри- коновых ландшафтов Донбасса: монография / М.Ф. Смир- ный, Л.Г. Зубова, А.Р. Зубов. – Луганск: Изд-во ВНУ им. В.Даля, 2006. – 232 с. 8. Панов Б.С. Особенности генезиса некоторых тех- ногенных минералов горящих отвалов угольных шахт Донбасса / Б.С. Панов, Ю.А. Проскурняк // Труды ДонГТУ. Серия: «Горно-геологическая». – Донецк, 2000. – № 11. – С. 141 – 145. 9. Мельников В.С. Минералогенезис в горящих угольных отвалах. Фундаментальные и прикладные аспекты неоминералогии / В.С. Мельников, Е.Е. Греча- новская // Наукові праці Донецького національного тех- нічного університету. Серія: «Гірничо-геологічна». – Донецьк: ДонНТУ, 2004. – № 81. – С. 30 – 36. 10. Бакланов В.И. Защитно-декоративное озелене- ние террикоников Донбасса / В.И. Бакланов, А.А. Подко- паев // Уголь Украины. – 1985.- № 5. – С. 34 – 36. ПРО АВТОРІВ Павличенко Артем Володимирович – к.б.н., доцент кафедри екології Національного гірничого університету. Коваленко Анастасія Анатоліївна – аспірантка ка- федри екології Національного гірничого університету.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-104584
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2415-3435
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:59:31Z
publishDate 2014
publisher УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України
record_format dspace
spelling Павличенко, А.В.
Коваленко, А.А.
2016-07-12T13:44:00Z
2016-07-12T13:44:00Z
2014
Дослідження екологічних наслідків розміщення вугледобувних підприємств у навколишньому середовищі / А.В. Павличенко, А.А. Коваленко // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2014. — Т. 8. — С. 497-507. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
2415-3435
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104584
504.06:622.33
Вивчено екологічні наслідки розміщення відходів вуглевидобутку на територіях населених пунктів, промислових зон, сільськогосподарських угідь та природних ландшафтів. Встановлено рівні негативного впливу породних відвалів на стан атмосферного повітря, ґрунтів, водних об’єктів, а також здоров’я населення.
Изучены экологические последствия размещения отходов угледобычи на территориях населенных пунктов, промышленных зон, сельскохозяйственных угодий и природных ландшафтов. Установлены уровни негативного влияния породных отвалов на состояние атмосферного воздуха, почв, водных объектов, а также здоровья населения.
Environmental effects of coal mining waste disposal at the areas of population centers, industrial zones, agricultural land and natural landscapes are examined. Levels of negative impact of waste dumps on quality of air, soils, water bodies and population health are established.
uk
УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України
Розробка родовищ
Екологія
Дослідження екологічних наслідків розміщення вугледобувних підприємств у навколишньому середовищі
Изучение экологических последствий размещения отходов угледобывающих предприятий в окружающей среде
Research of environmental consequences of coal mines waste disposal in the environment
Article
published earlier
spellingShingle Дослідження екологічних наслідків розміщення вугледобувних підприємств у навколишньому середовищі
Павличенко, А.В.
Коваленко, А.А.
Екологія
title Дослідження екологічних наслідків розміщення вугледобувних підприємств у навколишньому середовищі
title_alt Изучение экологических последствий размещения отходов угледобывающих предприятий в окружающей среде
Research of environmental consequences of coal mines waste disposal in the environment
title_full Дослідження екологічних наслідків розміщення вугледобувних підприємств у навколишньому середовищі
title_fullStr Дослідження екологічних наслідків розміщення вугледобувних підприємств у навколишньому середовищі
title_full_unstemmed Дослідження екологічних наслідків розміщення вугледобувних підприємств у навколишньому середовищі
title_short Дослідження екологічних наслідків розміщення вугледобувних підприємств у навколишньому середовищі
title_sort дослідження екологічних наслідків розміщення вугледобувних підприємств у навколишньому середовищі
topic Екологія
topic_facet Екологія
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104584
work_keys_str_mv AT pavličenkoav doslídžennâekologíčnihnaslídkívrozmíŝennâvugledobuvnihpídpriêmstvunavkolišnʹomuseredoviŝí
AT kovalenkoaa doslídžennâekologíčnihnaslídkívrozmíŝennâvugledobuvnihpídpriêmstvunavkolišnʹomuseredoviŝí
AT pavličenkoav izučenieékologičeskihposledstviirazmeŝeniâothodovugledobyvaûŝihpredpriâtiivokružaûŝeisrede
AT kovalenkoaa izučenieékologičeskihposledstviirazmeŝeniâothodovugledobyvaûŝihpredpriâtiivokružaûŝeisrede
AT pavličenkoav researchofenvironmentalconsequencesofcoalmineswastedisposalintheenvironment
AT kovalenkoaa researchofenvironmentalconsequencesofcoalmineswastedisposalintheenvironment