Розробка математичної моделі інтенсифікації процесу гідратоутворення за результатами експериментальних досліджень

Розглянуто можливість отримання газових гідратів з метану вугільних товщ. Проаналізовано дослідження інтенсифікації процесу гідратоутворення, проведено лабораторні експерименти з отримання газогідратів. Розроблено математичні моделі процесу одержання газових гідратів, побудовані на емпіричних даних....

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Розробка родовищ
Date:	2015
Main Authors:	Бондаренко, В.І., Сай, К.С., Ганушевич, К.А., Овчинніков, М.П.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України 2015
Subjects:	Розробка газових родовищ
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104643
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Розробка математичної моделі інтенсифікації процесу гідратоутворення за результатами експериментальних досліджень / В.І. Бондаренко, К.С. Сай, К.А. Ганушевич, М.П. Овчинніков // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 9. — С. 259-266. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859860228114219008
author	Бондаренко, В.І. Сай, К.С. Ганушевич, К.А. Овчинніков, М.П.
author_facet	Бондаренко, В.І. Сай, К.С. Ганушевич, К.А. Овчинніков, М.П.
citation_txt	Розробка математичної моделі інтенсифікації процесу гідратоутворення за результатами експериментальних досліджень / В.І. Бондаренко, К.С. Сай, К.А. Ганушевич, М.П. Овчинніков // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 9. — С. 259-266. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Розробка родовищ
description	Розглянуто можливість отримання газових гідратів з метану вугільних товщ. Проаналізовано дослідження інтенсифікації процесу гідратоутворення, проведено лабораторні експерименти з отримання газогідратів. Розроблено математичні моделі процесу одержання газових гідратів, побудовані на емпіричних даних. Рассмотрена возможность получения газовых гидратов из метана угольных толщ. Проанализированы исследования интенсификации процесса гидратообразования, проведены лабораторные эксперименты по образованию газогидратов. Разработаны математические модели процесса получения газовых гидратов, построенные на эмпирических данных. The consideration is given to gas hydrate formation from coal strata methane. Intensification of gas hydrate formation is analyzed based on laboratory experiments conduction. Mathematical models of gas hydrate receive are developed based on empirical data.
first_indexed	2025-12-07T15:45:45Z
format	Article
fulltext	259 УДК 622.279.72.001.891.573 © В.І. Бондаренко, К.С. Сай, К.А. Ганушевич, М.П. Овчинніков В.І. Бондаренко, К.С. Сай, К.А. Ганушевич, М.П. Овчинніков РОЗРОБКА МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ПРОЦЕСУ ГІДРАТОУТВОРЕННЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Розглянуто можливість отримання газових гідратів з метану вугільних товщ. Проаналізовано дослідження інтенсифікації процесу гідратоутворення, проведено лабораторні експерименти з отримання газогідратів. Розроблено математичні моделі процесу одержання газових гідратів, побудовані на емпіричних даних. РАЗРАБОТКА МАТЕМАТИЧЕСКОЙ МОДЕЛИ ИНТЕНСИФИКАЦИИ ПРОЦЕССА ГИДРАТООБРАЗОВАНИЯ ПО РЕЗУЛЬТАТАМ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ Рассмотрена возможность получения газовых гидратов из метана угольных толщ. Проанализированы исследования интенсификации процесса гидратообразования, проведены лабораторные эксперименты по образованию газогидратов. Разработаны математические модели процесса получения газовых гидратов, построенные на эмпирических данных. MATHEMATICAL MODEL DEVELOPMENT OF HYDRATE FORMATION PROCESS INTENSIFICATION BASED ON THE RESULTS OF EXPERIMENTAL STUDIES The consideration is given to gas hydrate formation from coal strata methane. Intensification of gas hydrate formation is analyzed based on laboratory experiments conduction. Mathematical models of gas hydrate receive are developed based on empirical data. ВСТУП Високі ціни на вуглеводні, виснаження традиційних родовищ газу, використання вуглеводневої сировини як аргументу у міжнародних відносинах підштовхують світову спільноту до розвитку проектів з одержання альтернативної енергії. Близько половини видобутку природного газу у США вже забезпечується за рахунок не- традиційного природного газу, проекти з розвитку альтернативної енергетики акти- вно розвиваються у Канаді, Великобрита- нії, Польщі, Туреччині та Україні. Зі сланцевим газом, метаном вугільних родовищ, газом пісковиків, газовим кон- денсатом та іншою вуглеводневою сиро- виною, яка залягає у нетрадиційних колек- торах, значну увагу привертають природні газогідрати. Газові гідрати – це сполуки га- зу та води, які є стійкими при низьких тем- пературах і підвищеному тиску. Відносять- ся до нестехіометричних сполук, тобто спо- лук змінного складу. Найпоширенішими газогідратами є гідрати метану – сполуки води та метану, поклади яких у донних оса- дових породах морів та океанів є досить значними у різних частинах світу, і які у не- 260 далекому майбутньому можуть стати альте- рнативним джерелом природного газу. Окрім природних газових гідратів пер- спективним напрямом досліджень є отри- мання штучних газогідратів з метану вугі- льних пластів, що міститься у вугільних родовищах, видобуток якого не супрово- джується видобутком вугілля. Вугілля мо- же видобуватися в майбутньому залежно від геологічних умов, технічної й економі- чної доцільності. МЕТАН ВУГІЛЬНИХ РОДОВИЩ УКРАЇНИ Головні ресурси метану вугільних родо- вищ України зосереджені у Донецькому та Львівсько-Волинському кам’яновугільних басейнах. Загальні прогнозні ресурси мета- ну, що міститься у вугільних родовищах України, становлять 12 – 13 трлн м3, з яких 3 – 3,5 трлн м3 – видобувні ресурси метану вугільних пластів [1]. Прогнози майбутньо- го видобутку метану вугільних родовищ – від 1 до 10 млрд м3 на рік вже у 2030 р. [2]. У світовій теорії та практиці метан ву- гільних родовищ поділяється на шахтний метан і метан вугільних пластів. Метан ву- гільних пластів – це метан, що видобува- ється з вугільної товщі шляхом буріння ве- ртикальних або направлених свердловин з поверхні, без або із застосуванням гідроро- зриву чи інших заходів зі стимуляції видо- бутку газу. На цей час масштабні проекти з видобутку метану вугільних пластів здійс- нюються у США, Канаді та Китаї. В Укра- їні видобуток даного енергоресурсу як не- традиційного виду палива знаходиться на стадії розробки і вважається перспектив- ним напрямом вивчення. Практична реалізація проектів із видо- бутку метану вугільних пластів на сьогодні залежить від залучення сучасних техноло- гій, інвестицій та досвіду провідних енер- гетичних компаній світу. Незважаючи на те, що в Україні видано десятки ліцензій, які дозволяють проводити роботи із ви- вчення та навіть видобутку метану вугіль- них пластів, впровадження масштабних проектів досі не є реалізованим повною мірою, адже стримується відсутністю сприятливих регуляторних умов й високи- ми інвестиційними витратами та собіварті- стю видобутку. У свою чергу, шахтний метан – це ме- тан, що виділяється у процесі видобування вугілля на діючих шахтах. У цьому випад- ку метан становить небезпеку для шахтарів через властивість метаноповітряної суміші до самочинних вибухів. Для боротьби з метаном на багатьох шахтах побудовано складні системи вентиляції та дегазації з метою уловлювання шахтного метану та виведення його на поверхню, за межі шах- тних вибоїв. Концентрація метану, отри- маного через систему дегазації, може сяга- ти 90% і більше. За даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості, у 2012 р. при ви- добутку 85,7 млн т вугілля було виділено 1,4 млрд м3 шахтного метану. Проте біль- шість метану через системи вентиляції вугі- льних шахт потрапила в атмосферу, і лише 370 млн м3 було вловлено системами дега- зації. Більш того, тільки 43% із уловленого метану були у подальшому утилізовані для виробництва теплової та/або електричної енергії або спалено на факелі, тоді як решта так само потрапила в атмосферу [3]. Отже, Україна має суттєві запаси мета- ну, що знаходиться у вугільних пластах, пропластках і оточуючих гірських поро- дах, який може стати цінним енергоресур- сом і використовуватися як паливо шляхом переведення у газогідратний стан і пода- льшим транспортуванням споживачеві. Ро- зробка методу отримання газогідратів з шахтної метаноповітряної суміші та техно- логія його транспортування є надзвичайно актуальними й економічно доцільними при розробці вугільних родовищ. Комплексний підхід дозволить об’єднати технологію ви- добутку вугілля і метану в єдину систему. 261 АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ПРОЦЕСУ ГІДРАТОУТВОРЕННЯ Для розробки процесу безперервного виробництва газових гідратів необхідним є розуміння швидкості гідратоутворення. Бі- льшість відомих досліджень газових гідра- тів в основному зосереджено на вивченні механізму їх утворення та дисоціації [4 – 6] При цьому їх результати показали, що ці процеси відбуваються досить повільно. Утворення газових гідратів у лабораторних умовах зазвичай займає від 6-ти годин до декількох днів і тижнів. Пристрої для виробництва штучних га- зогідратів відрізняються між собою спосо- бами створення міжфазного контакту «газ – вода»: – розпиленням води у газову фазу; – введенням газу у рідку фазу шляхом спінювання сировини; – комбінованим способом введення ре- агентів. Одним з основних напрямів фізико- хімічних досліджень газових гідратів є ви- вчення кінетики гідратоутворення, що є особливо актуальним при моделюванні процесу отримання газогідратів як у лабо- раторних, так і в промислових умовах. Для інтенсифікації процесу гідратоут- ворення можливим є застосування наступ- них методів: – використання поверхнево-активних речовин (ПАР); – вплив ударною хвилею на водогазову суміш; – застосування електромагнітного ста- тичного поля; – інтенсивне перемішування води, на- сиченої розчиненим у ній газом, та інші. Встановлено, що застосування добавок ПАР впливає на період зародження центрів кристалізації, розмір і концентрацію гідра- тних частинок на стадіях їх нуклеації та зростання. Встановлено, що на стадії нук- леації добавки ПАР збільшують кількість центрів кристалізації, а на стадії зростання гідратів пригнічують процеси агрегування гідратних частинок. Як водне гідратоутво- рююче середовище можливе використання водного розчину поверхнево-активних ре- човин малої концентрації при тиску і тем- пературі вище за рівноважні, необхідні для гідратоутворення. Наявність у воді, яка є гідратоутворю- ючим середовищем, невеликих концентра- цій ПАР сприяє утворенню твердих гідра- тів на поверхні реагуючої води у вигляді безформних пористих кристалів з пористі- стю у межах 30%, а не у вигляді суцільної твердої кірки, непроникної для газу, якби у воді не були присутні ПАР. Виникнення при цьому порової структури гідрату за- безпечує постійний розвинений контакт між фазами, що реагують, оскільки гідра- тоутворююче середовище (водний розчин ПАР) постійно підсмоктується за рахунок капілярних сил крізь отриманий об’єм по- ристих кристалогідратів до верхньої межі контакту «газ – гідрат», забезпечуючи тим самим контакт між газом і водним середо- вищем і подальше утворення газових гід- ратів аж до повного переходу доданого во- дного розчину ПАР у гідрат газу. Як прискорювачі процесу гідратоутво- рення можуть застосовуватися катіонні, аніонні або неіоногенні ПАР, якими мо- жуть бути поліоксіетиленові прості ефіри, сорбітани, довголанцюгові спирти, суль- фати, діоли, жирні кислоти, алкіліровані амонієві сполуки, сульфонієві сполуки або їх суміші. Краще, аби поверхнево- активною речовиною була четвертинна амонієва сполука, що містить чотири алкі- льні групи, з яких, щонайменше, одна має від 1 до 6 атомів вуглецю. Для підвищення швидкості гідратоут- ворення також можливо у газорідинному середовищі створювати ударні хвилі тиску. Такі хвилі можуть бути створені за допо- могою електромагнітних імпульсних ви- промінювачів чи пневмоударників, або ін- шими пристроями, і досягати величин у сотні атмосфер. Поширення ударної хвилі достатньою протяжністю по газорідинному середови- щу, внаслідок слабкого затухання, призво- 262 дить до наступного фізичного явища: від- бувається дроблення газової фази на дрібні газові бульбашки. Отже, збільшується мі- жфазна поверхня. Причому збільшення ін- тенсивності хвилі тиску призводить до дроблення газової фази на більш дрібні включення. Відносна швидкість газових включень у рідині у хвилі тиску значно пе- ревищує відносну швидкість газової фази за відсутності хвилі тиску. Зі збільшенням амплітуди хвилі відносна швидкість газо- вої фази у рідині зростає. Електромагнітне статичне поле також істотно впливає на кінетику росту газогід- ратів. Дослідження впливу електромагніт- них полів на процеси утворення газових гідратів показали, що в цих умовах фор- муються більш щільні та більш стійкі кри- сталогідрати. Крім того, виявлено, що під дією магнітних полів процес накопичення газогідратів значно прискорюється. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРОЦЕСУ ГІДРАТОУТВОРЕННЯ При розробці способу отримання газо- вих гідратів у промисловості одним із го- ловних завдань є прискорення процесу гід- ратоутворення. На цей час в експеримен- тальному вивченні кінетики гідратоутво- рення існує два принципово відмінних на- прями: перший, – коли дослідження прово- дяться за відсутності вимушеного перемі- шування, тобто підведення гідратоутворю- ючих компонентів відбувається у результаті дифузії, а відведення тепла, що виділяється при фазовому переході тепла, – за законами теплопровідності; і другий напрям (дина- мічний режим), – коли вплив дифузії та те- плопровідності знімається шляхом пере- мішування речовини. У лабораторії інноваційних технологій НГУ під час проведення експерименталь- них досліджень були створені термобарич- ні параметри процесу гідратоутворення й отримані зразки газових гідратів штучним шляхом. Методика експериментальних до- сліджень ґрунтується на фізичному моде- люванні та натурних експериментах у клі- матермокамері КТК-3000 [7]. В основі ме- тодики лежить використання експеримен- тальної установки НПО-5, що дозволяє мо- делювати задані термобаричні параметри процесу отримання газових гідратів у ши- рокому діапазоні температур і тисків [8]. Основним завданням даної статті є кі- лькісна характеристика тих закономірнос- тей, що були отримані у результаті лабора- торних досліджень. Аналіз виявлених за- кономірностей здійснювався за допомогою математичних моделей, побудованих на емпіричних даних. Завдяки основним результатам, які бу- ли отримані на попередніх етапах дослі- джень, авторам вдалося оптимізувати вихі- дні умови з метою можливості інтенсифі- кації процесу гідратоутворення. У зв’язку з цим проведення експериментальних дослі- джень проводилось за трьома варіантами: 1 варіант – вільне перемішування у реа- кторі газу та води; 2 варіант – примусове перемішування водогазової суміші; 3 варіант – перемішування водогазової суміші у магнітному полі. Отримані у ході лабораторних дослі- джень дані за трьома варіантами експери- ментів зведено в узагальнюючу таблицю (табл. 1) і, відповідно, побудовано узагаль- нюючий графік, що показує зміну інтерва- лу часу гідратоутворення при різних варіа- ціях параметрів процесу отримання газогі- дратів (рис. 1). Рис. 1. Періоди утворення газових гідратів за трьома варіантами 263 ПАРАМЕТРИ УТВОРЕННЯ ГАЗОВИХ ГІДРАТІВ ЗА ТРЬОМА ВАРІАНТАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ Таблиця 1 Варіант I Варіант II Варіант III t, ºC T, час +0,5 6,1 4 2 +1 6,3 4,2 2,2 +1,5 6,5 4,6 2,5 +2 7 5,1 2,8 +2,5 7,4 5,6 3,2 +3 8 6 3,6 +3,5 8,4 6,2 3,9 +4 9 6,5 4,2 Для аналізу отриманих у ході лаборато- рних досліджень даних була визначена фу- нкціональна залежність між вихідними па- раметрами для всіх варіантів. Перевірка адекватності побудованих моделей була виконана за допомогою розрахунку коефі- цієнта детермінації за кожною моделлю. Для визначення параметрів лінійної регре- сії було використано метод найменших квадратів. Нехай між даними ( )ii y,x існує лінійна залежність. Загальний вигляд лі- нійної залежності – baxy += , де a та b невідомі. Параметри моделі були розрахо- вані за формулами        −  ⋅− = = = = == n i n i ii n i n i ii n i ii xxn yxyxn a 1 2 1 2 1 11 ,        −  ⋅−⋅ = = = = === n i n i ii n i n i iii n i i n i i xxn xyxxy b 1 2 1 2 1 11 2 1 . Узагальнені результати розрахованих параметрів наведено на рис. 2, з рівняння- ми лінійної регресії для кожного варіанта. Для визначення параметрів параболіч- ної регресії було використано модифікова- ний метод найменших квадратів. Рис. 2. Графіки та рівняння лінійної регресії для кожного з трьох варіантів Нехай між даними ( )ii y,x існує пара- болічна залежність. Загальний вигляд па- раболічної залежності – cbxaxy ++= 2 , де a , b і c невідомі. Параметри моделі розраховують із наступної системи рівнянь           =+ +  = + +  = + + === = === = === n i i n i i n i i n i n i iii n i i n i i n i n i iii n i i n i i yncxbxa yxxcxbxa yxxcxbxa 111 2 1 11 2 1 3 1 1 22 1 3 1 4 . Узагальнені результати розрахованих параметрів наведені на рис. 3, з рівняннями лінійної регресії для кожного варіанта. 264 Рис. 3. Графіки та рівняння параболічної регресії для кожного з трьох варіантів Рис. 4. Графіки та рівняння лінійної регресії з коефіцієнтами детермінації для кожного з трьох варіантів Рис. 5. Графіки та рівняння параболічної регресії з індексами детермінації для кожного з трьох варіантів Перевірка адекватності побудованих моделей була виконана за допомогою роз- рахунку коефіцієнта детермінації за кож- ною моделлю. Для оцінки якості підбору лінійної функції було розраховано квадрат лінійного коефіцієнта кореляції 2 xyr , що називається коефіцієнтом детермінації. Коефіцієнт детермінації характеризує час- тку дисперсії результативної ознаки y , що пояснюється регресією в загальній диспер- сії результативної ознаки 2 2 2 1 y ост xyr σ σ−= , де ( )22 1  −== xост yy n ESS σ , ( ) 2222 1 yyyy n TSS y −= −== σ . Узагальнені результати розрахованих параметрів для лінійної моделі наведено на рис. 4, з коефіцієнтами детермінації для кожного варіанта. Якість нелінійної регресійної моделі визначається за допомогою нелінійного показника кореляції, що називається індек- сом кореляції для нелінійних форм зв’язку. Він розраховується через теорему розкла- дення дисперсій. Індекс детермінації для нелінійних форм зв’язку за характеристи- ками аналогічний звичайному коефіцієнту детермінації. Якщо нелінійне по факторних змінних рівняннях регресії за допомогою методу замін можна звести до парного лінійного рівняння регресії, то на це рівняння будуть розповсюджуватись усі методи перевірки гіпотез для парної лінійної залежності =−=−= 2 2 2 11 y ост xy TSS ESSR σ σ ( ) ( ) . yy yy n i i n i xi  −  − −= = = 1 2 1 2 1 Узагальнені результати розрахованих параметрів для параболічної моделі наве- дено на рис. 5 з індексами детермінації для кожного варіанта. 265 Для виконання аналізу адекватності й вибору модулі отримані результати зведе- но в загальну табл. 2. Отже, тому що індекси детермінації для всіх варіантів більше коефіцієнтів детермі- нації, параболічна модель є більш адекват- ною. Остаточно приймаємо рівняння залеж- ності між параметрами часу утворення га- зогідратів (T) від температури (t): для 1 варіанта ( ) 86255325011670 2 ,t,t,tT ++= ; для 2 варіанта ( ) 42539167003330 2 ,t,t,tT ++= ; для 3 варіанта ( ) 678615286002860 2 ,t,t,tT ++= . КОЕФІЦІЄНТИ (ІНДЕКСИ) ДЕТЕРМІНАЦІЇ ДЛЯ ПОБУДОВАНИХ МОДЕЛЕЙ Таблиця 2 Лінійна модель Параболічна модель Варіант 1 0,9778 0,9962 Варіант 2 0,9867 0,9885 Варіант 3 0,9944 0,9962 ВИСНОВКИ Значних шкідливих викидів метанопові- тряних сумішей, які є цінним енергоресур- сом і потребують утилізації, в атмосферу додає вугледобувна промисловість України. Отримання газових гідратів із метану вугі- льних пластів – актуальне завдання сього- дення, бо розробка вугільних родовищ має виконуватися комплексно і з забезпеченням безпеки навколишнього природного середо- вища. Проблема утилізації шахтного метану, що надходить на земну поверхню, є досить пріоритетною як для України, так і для бага- тьох вугледобувних країн світу. Останніми роками активно розробляється технологія, основана на здатності молекул газу і води утворювати газові гідрати. Транспортування газу у газогідратній формі – найбільш при- ваблива технологія, що дозволить постачати газ безпосередньо до споживача. Головним параметром, який необхідно враховувати при розробці технології безпе- рервного виробництва газогідратів, є швид- кість гідратоутворення. Тому було проаналі- зовано існуючі способи інтенсифікації про- цесу гідратоутворення та проведено експе- риментальні дослідження з отримання газо- вих гідратів у лабораторних умовах за трьо- ма варіантами – вільне перемішування у ре- акторі газу та води, примусове перемішу- вання водогазової суміші та перемішування водогазової суміші у магнітному полі. Для аналізу отриманих у ході експери- ментальних досліджень даних була визна- чена функціональна залежність між вихід- ними параметрами для усіх варіантів. Для визначення параметрів лінійної регресії було використано метод найменших квад- ратів. Для визначення параметрів парабо- лічної регресії, що була прийнята в розра- хунках, було використано модифікований метод найменших квадратів. Перевірка адекватності побудованих моделей була виконана за допомогою роз- рахунку коефіцієнта детермінації за кож- ною моделлю за допомогою квадрата лі- нійного коефіцієнта кореляції , що назива- ється коефіцієнтом детермінації. У резуль- таті моделювання індекси детермінації для всіх варіантів більше коефіцієнтів детермі- нації, що підтверджує, що параболічна мо- дель є більш адекватною. 266 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Метан вугільних пластів в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://shalegas.in.ua/metan- vugil-nyh-plastiv-v-ukrayini/ 2. Стан і перспективи видобутку та використання метану вугільних родовищ України [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу: http://shalegas.in.ua/cbm-in- ukraine-perspectives/ 3. Yashchenko I. Status of coal mine methane degasifi- cation and utilization in Ukraine / I. Yashchenko // Materials of conference METHANE EXPO 2013. – Vancouver, Canada, 12 – 15 March 2013 [Electronic resource]. – Access mode: https://www.globalmethane.org/expo- docs/canada13/coal_09%20Ukraine.pdf 4. Kobayashi I. Microscopic observations of clathrate- hydrate films formed at liquid / liquid interfaces. I. Mor- phology of hydrate films / Kobayashi I., Ito Y., Mori Y.H. // Chem. Eng. Sci. – 2001. – Vol. 56. – P. 4331 – 4338. 5. Servio P. Morphology of methane and carbon dioxide hydrates formed from water droplets / Servio P., Englezos P. // AIChEJ. – 2003. – Vol. 49. – P. 269 – 276. 6. Пат. 68780, Україна, МПК 6С10L 3/10. Спосіб виро- бництва гідратів попутного нафтового газу з метою їх транспортування і зберігання / Л.О. Педченко, М.М. Педченко; заявник і власник патенту Педченко М.М. – № u201111388; заяв. 26.09.11; опубл. 10.04.12, Бюл. № 7. 7. Ovchynnikov M. Methodology of gas hydrates forma- tion from gaseous mixtures of various compositions / M. Ovchynnikov, K. Ganushevych & K. Sai // Mining of Mineral Deposits. – The Netherlands: CRC Press/Balkema, 2013. – P. 203 – 205. 8. Овчинніков М.П. Утилізація шахтного метану де- газаційних свердловин та його транспортування у твердому стані / М.П. Овчинніков, К.А. Ганушевич, К.С. Сай // Геотехнічна механіка: міжвід. зб. наук. праць ІГТМ НАН України. – Д., 2014. – № 115. – С. 131 – 140. ПРО АВТОРІВ Бондаренко Володимир Ілліч – д.т.н., професор, завідувач кафедри підземної розробки родовищ Націо- нального гірничого університету. Сай Катерина Сергіївна – асистент кафедри підзе- мної розробки родовищ Національного гірничого універ- ситету. Ганушевич Костянтин Анатолійович – аспірант кафедри підземної розробки родовищ Національного гірничого університету. Овчинніков Микола Павлович – к.т.н., доцент кафедри підземної розробки родовищ Національного гірничого університету.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-104643
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2415-3435
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:45:45Z
publishDate	2015
publisher	УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України
record_format	dspace
spelling	Бондаренко, В.І. Сай, К.С. Ганушевич, К.А. Овчинніков, М.П. 2016-07-13T09:13:47Z 2016-07-13T09:13:47Z 2015 Розробка математичної моделі інтенсифікації процесу гідратоутворення за результатами експериментальних досліджень / В.І. Бондаренко, К.С. Сай, К.А. Ганушевич, М.П. Овчинніков // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 9. — С. 259-266. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2415-3435 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104643 622.279.72.001.891.573 Розглянуто можливість отримання газових гідратів з метану вугільних товщ. Проаналізовано дослідження інтенсифікації процесу гідратоутворення, проведено лабораторні експерименти з отримання газогідратів. Розроблено математичні моделі процесу одержання газових гідратів, побудовані на емпіричних даних. Рассмотрена возможность получения газовых гидратов из метана угольных толщ. Проанализированы исследования интенсификации процесса гидратообразования, проведены лабораторные эксперименты по образованию газогидратов. Разработаны математические модели процесса получения газовых гидратов, построенные на эмпирических данных. The consideration is given to gas hydrate formation from coal strata methane. Intensification of gas hydrate formation is analyzed based on laboratory experiments conduction. Mathematical models of gas hydrate receive are developed based on empirical data. uk УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України Розробка родовищ Розробка газових родовищ Розробка математичної моделі інтенсифікації процесу гідратоутворення за результатами експериментальних досліджень Разработка математической модели интенсификации процесса гидратообразования по результатам экспериментальных исследований Mathematical model development of hydrate formation process intensification based on the results of experimental studies Article published earlier
spellingShingle	Розробка математичної моделі інтенсифікації процесу гідратоутворення за результатами експериментальних досліджень Бондаренко, В.І. Сай, К.С. Ганушевич, К.А. Овчинніков, М.П. Розробка газових родовищ
title	Розробка математичної моделі інтенсифікації процесу гідратоутворення за результатами експериментальних досліджень
title_alt	Разработка математической модели интенсификации процесса гидратообразования по результатам экспериментальных исследований Mathematical model development of hydrate formation process intensification based on the results of experimental studies
title_full	Розробка математичної моделі інтенсифікації процесу гідратоутворення за результатами експериментальних досліджень
title_fullStr	Розробка математичної моделі інтенсифікації процесу гідратоутворення за результатами експериментальних досліджень
title_full_unstemmed	Розробка математичної моделі інтенсифікації процесу гідратоутворення за результатами експериментальних досліджень
title_short	Розробка математичної моделі інтенсифікації процесу гідратоутворення за результатами експериментальних досліджень
title_sort	розробка математичної моделі інтенсифікації процесу гідратоутворення за результатами експериментальних досліджень
topic	Розробка газових родовищ
topic_facet	Розробка газових родовищ
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104643
work_keys_str_mv	AT bondarenkoví rozrobkamatematičnoímodelííntensifíkacííprocesugídratoutvorennâzarezulʹtatamieksperimentalʹnihdoslídženʹ AT saiks rozrobkamatematičnoímodelííntensifíkacííprocesugídratoutvorennâzarezulʹtatamieksperimentalʹnihdoslídženʹ AT ganuševička rozrobkamatematičnoímodelííntensifíkacííprocesugídratoutvorennâzarezulʹtatamieksperimentalʹnihdoslídženʹ AT ovčinníkovmp rozrobkamatematičnoímodelííntensifíkacííprocesugídratoutvorennâzarezulʹtatamieksperimentalʹnihdoslídženʹ AT bondarenkoví razrabotkamatematičeskoimodeliintensifikaciiprocessagidratoobrazovaniâporezulʹtataméksperimentalʹnyhissledovanii AT saiks razrabotkamatematičeskoimodeliintensifikaciiprocessagidratoobrazovaniâporezulʹtataméksperimentalʹnyhissledovanii AT ganuševička razrabotkamatematičeskoimodeliintensifikaciiprocessagidratoobrazovaniâporezulʹtataméksperimentalʹnyhissledovanii AT ovčinníkovmp razrabotkamatematičeskoimodeliintensifikaciiprocessagidratoobrazovaniâporezulʹtataméksperimentalʹnyhissledovanii AT bondarenkoví mathematicalmodeldevelopmentofhydrateformationprocessintensificationbasedontheresultsofexperimentalstudies AT saiks mathematicalmodeldevelopmentofhydrateformationprocessintensificationbasedontheresultsofexperimentalstudies AT ganuševička mathematicalmodeldevelopmentofhydrateformationprocessintensificationbasedontheresultsofexperimentalstudies AT ovčinníkovmp mathematicalmodeldevelopmentofhydrateformationprocessintensificationbasedontheresultsofexperimentalstudies

Розробка математичної моделі інтенсифікації процесу гідратоутворення за результатами експериментальних досліджень

Institution

Similar Items