Формування організаційно-економічного механізму збалансованого управління потоками товарної вугільної продукції

Обґрунтовано необхідність застосування логістичного підходу до управління потоками товарної вугільної продукції, визначено специфічні особливості підприємств вугільної галузі та сформовано матричну модель мезорівня логістики вугільної продукції України. Ключові слова: логістика, товарна продукція,...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Чистяк, О.Ю.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2009
Schlagworte:	Промисловість: проблеми розвитку та управління
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/10478
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Формування організаційно-економічного механізму збалансованого управління потоками товарної вугільної продукції / О.Ю. Чистяк // Економіка пром-сті. — 2009. — № 5. — С. 60-65. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-10478
record_format	dspace
spelling	Чистяк, О.Ю. 2010-08-03T13:47:27Z 2010-08-03T13:47:27Z 2009 Формування організаційно-економічного механізму збалансованого управління потоками товарної вугільної продукції / О.Ю. Чистяк // Економіка пром-сті. — 2009. — № 5. — С. 60-65. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/10478 Обґрунтовано необхідність застосування логістичного підходу до управління потоками товарної вугільної продукції, визначено специфічні особливості підприємств вугільної галузі та сформовано матричну модель мезорівня логістики вугільної продукції України. Ключові слова: логістика, товарна продукція, потоки товарної продукції, вугільний ринок, матрична модель. Обоснована необходимость применения логистического подхода к управлению потоками товарной угольной продукции, определены специфические особенности предприятий угольной области и сформирована матричная модель мезоуровня логистики угольной продукции Украины. Ключевые слова: логистика, товарная продукция, потоки товарной продукции, угольный рынок, матричная модель. The paper gives grounds for necessity of applying a logistical approach to management of commercial coal products flows, specific features of the enterprises of coal branch have been defined and a matrix model of logistics of coal products of Ukraine on meso-level has been built. Keywords: logistics, commercial products, commercial products flows, coal market, matrix model. uk Інститут економіки промисловості НАН України Промисловість: проблеми розвитку та управління Формування організаційно-економічного механізму збалансованого управління потоками товарної вугільної продукції Формирование организационно-экономического механизма сбалансированного управления потоками товарной угольной продукции Formation of the organizational and economic mechanism for balanced managing commercial coal products flows Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Формування організаційно-економічного механізму збалансованого управління потоками товарної вугільної продукції
spellingShingle	Формування організаційно-економічного механізму збалансованого управління потоками товарної вугільної продукції Чистяк, О.Ю. Промисловість: проблеми розвитку та управління
title_short	Формування організаційно-економічного механізму збалансованого управління потоками товарної вугільної продукції
title_full	Формування організаційно-економічного механізму збалансованого управління потоками товарної вугільної продукції
title_fullStr	Формування організаційно-економічного механізму збалансованого управління потоками товарної вугільної продукції
title_full_unstemmed	Формування організаційно-економічного механізму збалансованого управління потоками товарної вугільної продукції
title_sort	формування організаційно-економічного механізму збалансованого управління потоками товарної вугільної продукції
author	Чистяк, О.Ю.
author_facet	Чистяк, О.Ю.
topic	Промисловість: проблеми розвитку та управління
topic_facet	Промисловість: проблеми розвитку та управління
publishDate	2009
language	Ukrainian
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
format	Article
title_alt	Формирование организационно-экономического механизма сбалансированного управления потоками товарной угольной продукции Formation of the organizational and economic mechanism for balanced managing commercial coal products flows
description	Обґрунтовано необхідність застосування логістичного підходу до управління потоками товарної вугільної продукції, визначено специфічні особливості підприємств вугільної галузі та сформовано матричну модель мезорівня логістики вугільної продукції України. Ключові слова: логістика, товарна продукція, потоки товарної продукції, вугільний ринок, матрична модель. Обоснована необходимость применения логистического подхода к управлению потоками товарной угольной продукции, определены специфические особенности предприятий угольной области и сформирована матричная модель мезоуровня логистики угольной продукции Украины. Ключевые слова: логистика, товарная продукция, потоки товарной продукции, угольный рынок, матричная модель. The paper gives grounds for necessity of applying a logistical approach to management of commercial coal products flows, specific features of the enterprises of coal branch have been defined and a matrix model of logistics of coal products of Ukraine on meso-level has been built. Keywords: logistics, commercial products, commercial products flows, coal market, matrix model.
issn	1562-109Х
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/10478
citation_txt	Формування організаційно-економічного механізму збалансованого управління потоками товарної вугільної продукції / О.Ю. Чистяк // Економіка пром-сті. — 2009. — № 5. — С. 60-65. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT čistâkoû formuvannâorganízacíinoekonomíčnogomehanízmuzbalansovanogoupravlínnâpotokamitovarnoívugílʹnoíprodukcíí AT čistâkoû formirovanieorganizacionnoékonomičeskogomehanizmasbalansirovannogoupravleniâpotokamitovarnoiugolʹnoiprodukcii AT čistâkoû formationoftheorganizationalandeconomicmechanismforbalancedmanagingcommercialcoalproductsflows
first_indexed	2025-11-24T06:06:18Z
last_indexed	2025-11-24T06:06:18Z
_version_	1850844056252317696
fulltext	О.Ю. Чистяк ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЗБАЛАНСОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ПОТОКАМИ ТОВАРНОЇ ВУГІЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ Дослідженню питань формування організаційно-економічних механізмів управління товарно-матеріальними потоками на основі методів і моделей логістики приділяється значна увага в зарубіжній і вітчизняній науковій літературі. І це цілком обґрунтовано, оскільки такий підхід дозволяє виявити значні резерви підвищення ефективності на всіх стадіях виробничо- збутового процесу. Так, за даними фірм «Бош-Сіменс», «Мітсубісі», «Дженерал моторс» 1% скорочення витрат на виконання логістичних функцій приводив до того ж ефекту, що і збільшення на 10% обсягів збуту [1]. За результатами досліджень Європейської логістичної асоціації, використання логістичних методів і моделей дозволяє скоротити час виробництва товарів на 25%, знизити собівартість виробництва продукції на 30%, скоротити обсяг матеріально-технічних запасів від 30 до 70% [2]. Поряд із цим багато прикладних завдань, пов'язаних із даною проблемою, мають ряд специфічних особливостей, які потребують нестандартних шляхів для їх вирішення. До таких варто віднести й завдання, пов'язані з управлінням товарними потоками підприємств вугільної галузі, специфіка яких полягає в нижченаведеному. 1. Спосіб формування вихідного потоку товарної продукції. Стандартні завдання логістики базуються на тому принципі, що у процесі функціонування підприємство закуповує необхідну сировину (сфера «закупівельної логістики»), з якої надалі виготовляється відповідна товарна продукція (сфера «виробничої логістики»). Для вуглевидобувних же підприємств, вихідна сировина знаходиться в гірському масиві і його «складські запаси» визначаються ступенем їх технологічної готовності до виймання. 2. Якісні параметри товарної продукції. Вони залежать від якості вихідної сировини й марки вугілля, що перебуває у гірському масиві й може потребувати або ні додаткової переробки (збагачення). При цьому збагачення може здійснюватися як на фабриці, що має відношення до тієї ж юрисдикції, що й вуглевидобувне підприємство (у рамках одного виробничого об'єднання, або корпорації), так і на фабриках іншої підпорядкованості. Відповідно, і товарна продукція, що накопичується (сфера «складської логістики»), в одному випадку є «готовою», в іншому – «напівфабрикатом». 3. Особливості функціонування вугільного ринку. Вугілля є стратегічною сировиною і, відповідно, регулювання даного ринку є об'єктом пильної уваги з боку держави (сфера «розподільчої логістики»). Наявність державних, приватних і «тіньових» інституцій у даній сфері істотно ускладнює дотримання балансу у виробництві та споживанні товарної вугільної продукції. Таким чином, ми бачимо, що специфічні особливості управління потоками товарної вугільної продукції супроводжують практично всі сфери і рівні логістичних завдань, що потребує окремого підходу до вибору механізму й методів управління. Класичні моделі логістики описують, як правило, дворівневий механізм управління потоками, що включає макро- та мікрологістичні системи. При цьому під макрологістичною системою розуміють «велику систему управління матеріальними потоками, що охоплює підприємства й організації промисловості, посередницькі, торговельні та транспортні організації різних відомств, розташованих у різних регіонах країни або в різних країнах» [2], мікрологістичні – розглядаються як їх підсистеми масштабу окремих «виробничих і торговельних підприємств, територіально- виробничих комплексів» [2]. Однак багатьма дослідниками ___________________________ © Чистяк Олеся Юріївна – аспірант. Національний гірничий університет, Дніпропетровськ. ISSN 1562-109X відзначається недостатність такої ієрархії та обґрунтовується необхідність виділення проміжного – мезологістичного (від грец. mesos – середній) рівня. Зокрема, Т.Ф. Терешкіна [3] відзначає, що «...національна економічна система містить три взаємозалежні ієрархічні рівні – макро-, мезо- і мікроекономіку. Із цього випливає, що аналогічна ієрархія має відтворюватись у всіх конкретних економічних відносинах і видах діяльності (у тому числі, логістичній). Кожному із зазначених ієрархічних рівнів відповідає особливий характер здійснення цілеспрямованих впливів, що в цілому розуміється як управлінська діяльність. На макроекономічному рівні сутнісна характеристика формату цілеспрямованих впливів визначається як регулювання, на мікроекономічному рівні – як менеджмент. Сутність цілеспрямованих впливів на мезоекономічному рівні має потребу в теоретичному і методологічному обґрунтуванні». У найбільш узагальненому вигляді визначається [4], що мезоекономіка досліджує поведінку, зміст і сутність проміжних (між мікро- і макроекономікою) підсистем національної економіки, які мають важливе самостійне значення. Зокрема, до таких підсистем відносять регіональні виробничо-збутові інфраструктури, а також галузеві: паливно-енергетичний комплекс (ПЕК), військово-промисловий комплекс (ВПК), агропромисловий комплекс (АПК) і інші підсистеми; досліджують їх роль та показники в ринковій економічній системі держави. При цьому кількісним показником для характеристики процесу виробництва товарів і послуг на регіональному (галузевому) рівні виступає валовий регіональний (галузевий) продукт [5]. Із врахуванням викладеного вище, розглянемо ієрархічну структуру вугільної галузі України. 1. Мікрорівень. За офіційним даними Мінвуглепрому, на даний момент видобуток вугілля в Україні здійснюють 169 шахт, з яких 31 перебуває у приватній власності або в оренді, а 138 перебувають у державній власності. Реальна ж структура сектору набагато складніша, і це має істотний вплив на результати роботи галузі та специфіку логістичних схем. Державні підприємства, підпорядковані Міністерству вугільної промисловості. Більшість державних шахт прийнято вважа- ти безнадійно збитковими. За інформацією Міністерства вугільної промисловості [6], у 2008 р. збитки таких підприємств скла- ли близько 4,3 млрд. грн. – на 329,7 млн. грн. більше, ніж у 2007 р. Із держбюджету в 2008 р. їм було виділено до 4 млрд. грн. І це без урахування коштів, які вкладаються у їх технічне оснащення. За 8 місяців 2009 р. дер- жавними підприємствами вироблено товарної вугільної продукції на суму 7321,1 млн. грн. За цей же час із державного бюджету надійшло 3357,4 млн. грн. на часткове покриття витрат на випуск вугільної продукції, тобто фактично майже кожна друга реалізована тонна проплачується двічі – споживачем і державою. Корпоративні недержавні підприємства. Усього два десятки приватних шахт забезпечують приблизно 37% загальноукраїнського видобутку вугілля. Пояснюється це тим, що такі шахти – потужні й перспективні підприємства, контролюються або співробітничають із фінансово-промисловими групами (ФПГ). Наприклад, «Павлоградвугілля», «Краснодонвугілля» і «Комсомолець Донбасу» входять до System Capital Management (SCM), вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1» належить до групи «Концерн «Енерго». Недержавні малі підприємства. Усього в Донецькій і Луганській областях налічується до 140 таких підприємств. Усі вони працюють із повним комплектом дозвільних документів, платять податки, офіційну зарплату співробітникам. Як правило, малі недержавні шахти контролюються не ФПГ, а бізнесом із меншими фінансовими можливостями. За оцінками власників, рівень рентабельності цього бізнесу може досягати 10-15%. Нелегальний видобуток вугілля. Нелегальні «копанки» у процесі реструктуризації вугільної галузі стали певною заміною державних шахт. Сьогодні підпільний видобуток має розвинену систему збуту вугілля й забезпечення необхідними інструментами. Тільки в Луганській області у «тіні», за різними оцінками, працюють від 5000 до 10 000 шахтарів, усього ж тут діє щонайменше 500 великих і малих «копанок». У 2008 р. в Україні було видобуто 77,8 млн. т вугілля, із них 45,4 млн. (58%) припадає на частку 138 державних шахт. Приблизно 29 млн. т видобуто на великих недержавних шахтах (їх 20), близько 3 млн. т – на середніх та малих. Крім того, близько 5 млн. т вугілля надійшло на ринок у результаті діяльності нелегальних шахт. Таким чином, на основі огляду матеріалів аналітичних даних, розміщених у наукових виданнях і мережі Інтернет, можна виділити такі структурні елементи мікрорівня виробничого сектору вугільної галузі України: державні підприємства, підпорядковані Міністерству вугільної промисловості; корпоративні недержавні підприємства, які перебувають у сфері впливу фінансово-промислових груп; середні й малі недержавні підприємства; нелегальні підприємства, так звані «копанки». 2. Макрорівень. Базою, на основі якої тепер визначаються напрями та пропорції формування паливно-енергетичного балансу країни, є Енергетична стратегія України на період до 2030 р. [7], прийнята урядом у березні 2005 р. За цим документом значна роль у її реалізації приділяється вугільній галу- зі: загальний імпорт енергетичної сировини передбачається скоротити з 54,5% (2005 р.) до 11,7% (2030 р.), у тому числі за рахунок збільшення майже в 1,5 раза видобутку власного вугілля (з 20,7% у 2005 р. до 29,6% у 2030 р.). Але з моменту затвердження цієї стратегії вона була піддана певній критиці. Так, зокрема, директор Інституту проблем екології та енергозбереження С. Єрмілов відзначає [8] некоректність визначення обсягів споживання енергоресурсів на галузевому й секторному рівні, а також невірогідність балансових індикаторів енергозабезпечення й енергоспоживання, на які, власне, й опирається Енергетична стратегія. Це підтверджується й фактичними показниками роботи галузі на даному етапі. Так, до середини 2009 р. щомісячний профіцит виробництва становив 430 тис. т товарного вугілля. Тим часом через державні шахти були проведені поставки 1,5 млн. т ім- портного вугілля, яке було продане елект- ростанціям як видобуте власними силами, а 1,3 млн. т вугілля власного видобутку розміщено на складах. За даним НАК «Енергетична компанія України», тільки на скла- дах теплових електростанцій накопичилося 3,4 млн. т палива, тобто якщо повністю припинити закупівлі, то за умови збереження нинішніх темпів споживання його вистачить на 65 діб. Уже на даний момент на кожній станції стоїть по 700 нерозвантажених вагонів. У той же час дефіцит вугілля для коксування оцінюється на рівні 8-10 млн. т, покриття якого здійснюється за рахунок імпорту. Як випливає з наведеного вище, на макрологістичному рівні вугільної галузі України існує проблема формування оптимального балансу виробництва та споживання товарної продукції, а також забезпечення контролю за його виконанням. 3. Мезорівень. Даний рівень є ключовим для вирішення проблеми оптимізації паливно-енергетичного балансу країни, оскільки саме тут, на рівні паливно- енергетичного комплексу, здійснюється фактична концентрація зусиль учасників вугільного ринку. Безумовно, побудова балансу вугілля має спиратися на місткість ринку, що залежить від попиту споживачів. До основних їх категорій для вугільної галузі України мають відношення, у першу чергу, теплові електростанції (споживачі енергетичного вугілля) – 55% і коксохімічні заводи (споживачі коксівного вугілля) – 13%. Незначна частка (близько 5%) вітчизняного вугілля направляється на експорт, а залишок припадає на категорію «інші споживачі». Тепер головним покупцем і продавцем вугілля є державне підприємство «Вугілля України», підпорядковане Мінвуглепрому. По суті, ця компанія є монополістом торговельних операцій, що визначає як обсяги продажів продукції, так і умови розрахунків. Посередництво ДП «Вугілля України» у процесі реалізації товарного вугілля викликає нарікання з боку як приватних, так і державних шахт. Тому керівники підприємств висловлюються за прямі договори зі споживачами вугілля, пропонуючи не руйнувати вже налагоджених фінансово-виробничих зв'язків і не замикати всі вугільні потоки на ДП «Вугілля України». З урахуванням інфраструктури мікрорівня, на основі типової балансової моделі можна сформувати нову матричну модель вугільної галузі, структура якої подана в таблиці. Її сполучна роль забезпечується комплексом використовуваних показників. Таблиця. Матрична модель мезорівня логістики вугільної продукції України Споживачі Кінцева продукція Виробники та схеми збуту Т еп ло ві ел ек тр ос та н ці ї К ок со хі м іч ні п ід п ри єм ст ва Е кс п ор т Ін ш і с п ож и ва чі У сь ог о С п ож и ва н н я С кл ад ув ан н я Е кс п ор т В ал ов а п ро ду кц ія г ал уз і Реалізація через ДП «Вугілля України» Державні підприємства x11 x12 x13 x14 x15 Y11 Y12 Y13 X11 Корпоративні недержавні підприємства х21 х22 х23 х24 х25 Y21 Y22 Y23 X21 Малі недержавні підприємства х31 х32 х33 х34 х35 Y31 Y32 Y33 X23 Реалізація через інших посеред- ників Державні підприємства x41 x42 x43 x44 x45 Y41 Y42 Y43 X24 Корпоративні недержавні підприємства x51 x52 x53 x54 x55 Y51 Y52 Y53 X25 Малі недержавні підприємства x61 x62 x63 x64 x65 Y61 Y62 Y63 X26 Реалізація по прямих договорах Державні підприємства x71 x72 x73 x74 x75 Y71 Y72 Y73 X27 Корпоративні недержавні підприємства x81 x82 x83 x84 x85 Y81 Y82 Y83 X28 Малі недержавні підприємства x91 x92 x93 x94 x95 Y91 Y92 Y93 X29 «Копанки» x101 x102 x013 x104 x105 Y101 Y102 Y103 X210 Усього виробництво товарної продукції ∑∑ ijx Y111 Y112 Y113 X211 Імпорт x111 x112 x113 x114 x115 Y211 Y212 Y213 X212 Оплата праці V1 V2 V3 V4 V5 Чистий дохід m1 m2 m3 m4 m5 Валова продукція X12 X22 X32 X42 X52 X Запропонована мезологістична модель включає кінцеву продукцію всіх виробничих одиниць галузі, витрати х на її виробництво й сукупний дохід, що включає суму оплати праці V і чистого доходу m усіх підприємств галузі. Квадрант балансу, що знаходиться на перетині стовпців кінцевої продукції та рядків доходів, відображає кінцевий розподіл і використання сукупного доходу галузі. Під кінцевою при цьому розуміється товарна вугільна продукція, що надходить зі сфери виробництва у сферу кінцевого використання: на споживання, нагромадження у складських запасах й експорт. Через її величину забезпечується взаємозв'язок із мегалогістичним рівнем, базою для якого є модель паливно- енергетичного балансу країни, із наступним переходом до національно-економічної моделі міжгалузевого балансу. Можливість обліку витрат і доходів на виробництво продукції формує взаємозв'язок мезологістичної моделі з параметрами функціонування структурних одиниць мікрологістичного рівня. Кількісно взаємозв'язок на мікрологістичному рівні можна відобразити за допомогою рівняння (моделі) виробничо-торговельного балансу підприємства кожного рівня [9]: 0 0 0 0 0 ( ) ( ) ( ) ( ) 1 ( ) ( 1,2..., ), ( ) , I ф ф i i i i i i i i iN q N q K m m C i I i I = = − + + + = ∈ ∑ ∑ (1) де iN – обсяг виробленої продукції і-го виду, т; і – марка вугілля; ф iq – фактична вартість або ціна виробництва 1 т вугільної продукції, що дорівнює масі упредметненої праці, фактично перенесеної на фізичну одиницю продукції з усіх трьох виробничих елементів, включаючи емісію прибавочної праці; 0 iN – обсяг реалізованої продукції і-го виду, тонн; 0 iq – мінова вартість, або мінова ціна, реалізованої продукції, грн.; 0 im – відхилення ціни виробництва від ціни реалізації, грн.; 0 ( )im – відхилення вартості продукції, що купується, від її мінової вартості, грн.; 0 ( )i i K – різниця між вартістю і-х товарів, що продаються, та і-х товарів, що купуються, за міновими цінами; ф C – складські запаси товарної вугільної продукції, тонн. Наявність у моделі показника мінової вартості дозволяє врахувати витрати на підготовку запасів до виїмки у складі логістичних витрат (як складські витрати), не порушуючи при цьому даних бухгалтерського обліку. Виробничо-торговельний баланс кожного видобувного підприємства є базовою одиницею параметричної складової організаційно-економічного механізму управління потоками товарної вугільної продукції, загальна схема якого подана на рисунку. Структурна складова Параметрична складова М ак ро рі ве н ь М ез ор ів ен ь М ік ро рі ве н ь Міжгалузевий баланс Паливно- енергетичний баланс Інфраструктура державного управління й регулювання Інфраструктура ринків вугільної продукції Інфраструктура виробництва вугільної продукції Виробничо- торговельний баланс підприємства Збагачувальні фабрики Кінцеві споживачі Рівні Міністерства й відомства Територіальні органи контролю й управління Державні, приватні та нелегальні підприємтва з видобутку Матрична модель логістики вугільної продукції Торгові посередники Рисунок. Організаційно-економічний механізм управління потоками товарної вугільної продукції Оптимізація даного механізму забезпечується за рахунок чіткого балансування кожного рівня управління на основі відповідних балансових моделей. Кожен структурний елемент має власний інструмент балансування з узгодженням із показниками балансу більш високого рівня, що забезпечує спадкоємність відображення керуючих впливів у рамках одного структурного елементу на показники всієї системи і взаємозв'язок (за принципом зворотного зв'язку) з іншими елементами логістичної системи управління потоками товарної вугільної продукції. Висновки. Подальше дослідження даного механізму передбачає: параметризацію показника мінової вартості товарної вугільної продукції залежно від гірничо-технічних і технологічних умов розробки конкретних видобувних підприємств; аналіз динамічних характеристик логістичного процесу на кожному з рівнів управління; формування економіко-математичної моделі логістичної системи управління потоками товарної вугільної продукції в цілому. Література 1. Гаджинский А.М. Логистика [Текст]: учеб. для высших и средних специальных учебных заведений / А.М. Гаджинский. – 5-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд.-книготорго- вый центр "Маркетинг", 2002. – 408 с. 2. Внедрение интегрированной системы логистики [Электронный ресурс] / Родионова О.Е., Деревянко О.Г. Научные статьи НУПТ. – Режим доступа: www/URL: http://ipdo.kiev.ua/files/but8.pdf – 10.10.2009 г. – Загл. с экрана. 3. Терешкина Т.Р. Ценностно-ориенти- рованная концепция управления мезологистическими системами: теория и методология, механизмы реализации [Текст] / Т.Р. Терешкина – СПб.: Изд-во СПбГТУРП, 2009. – 273 стр. 4. Ларионов И.К. Мезоэкономика [Текст]: учеб. пособие / И.К. Ларионов. – 2-е изд. – М.: Изд-во "Дашков и К", 2005. – 443 стр. 5. Кремлев Н.Д. Система национальных счетов [Текст]: учеб. пособие / Н.Д. Кремлев. – Курган.: Изд-во КГУ, 2004. 6. Информационно-аналитический отчет о развитии угольной промышленности Украины за декабрь и январь-декабрь 2009 г. [Электронный ресурс] / Материалы Министерства угольной промышленности Украины, 2009. – Режим доступа: www/URL: http://www.mvp.gov.ua/mvp/control/uk/publish/ article?art_id=77394&cat_id=61332. – 10.10.2009. – Загл. с экрана. 7. Енергетична стратегія України на період до 2030 р. Розпорядження уряду Ук- раїни від 15 березня 2006 р. №145-р. [Елект- ронний ресурс] / Матеріали сайту «Законодавство України», 2008. – Режим доступу: www/URL: www.uapravo.net/data/base11/ukr 11253.htm– 10.10.2009 г. – Загол. з екрану. 8. Ермилов С. Энергетическая стратегия Украины на период до 2030 года: проблемные вопросы содержания и реализации [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www. zn.kiev.ua/nn/how/99/53482/ – 10.10.2009 г. – Загл. с экрана. 9. Бабицкий А.Ф. Социальные законы и теория экономических процессов настоящего и будущего [Текст]: моногр. / А.Ф. Бабицкий – К.: МАУП, 2005. – 496 с.

Формування організаційно-економічного механізму збалансованого управління потоками товарної вугільної продукції

Institution

Ähnliche Einträge