Про подовження ресурсу блоків АЕС України
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2016 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2016
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104798 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Про подовження ресурсу блоків АЕС України / М.Ф. Шульга // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 5. — C. 29-31. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-104798 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Шульга, М.Ф. 2016-07-19T17:28:07Z 2016-07-19T17:28:07Z 2016 Про подовження ресурсу блоків АЕС України / М.Ф. Шульга // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 5. — C. 29-31. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104798 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Загальні збори НАН України Про подовження ресурсу блоків АЕС України Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Про подовження ресурсу блоків АЕС України |
| spellingShingle |
Про подовження ресурсу блоків АЕС України Шульга, М.Ф. Загальні збори НАН України |
| title_short |
Про подовження ресурсу блоків АЕС України |
| title_full |
Про подовження ресурсу блоків АЕС України |
| title_fullStr |
Про подовження ресурсу блоків АЕС України |
| title_full_unstemmed |
Про подовження ресурсу блоків АЕС України |
| title_sort |
про подовження ресурсу блоків аес україни |
| author |
Шульга, М.Ф. |
| author_facet |
Шульга, М.Ф. |
| topic |
Загальні збори НАН України |
| topic_facet |
Загальні збори НАН України |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104798 |
| citation_txt |
Про подовження ресурсу блоків АЕС України / М.Ф. Шульга // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 5. — C. 29-31. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT šulʹgamf propodovžennâresursublokívaesukraíni |
| first_indexed |
2025-11-24T06:06:22Z |
| last_indexed |
2025-11-24T06:06:22Z |
| _version_ |
1850844059035238400 |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 5 29
ПРО ПОДОВЖЕННЯ РЕСУРСУ
БЛОКІВ АЕС УКРАЇНИ
Шановні члени Президії!
Шановні учасники Загальних зборів!
У цій доповіді я хочу коротко зупинитися на трьох напрямах
діяльності інститутів Відділення ядерної фізики та енергетики,
пов’язаних з атомною енергетикою України.
Передусім торкнуся проблеми, яка стосується останнього
розпорядження Міністерства енергетики та вугільної промис-
ловості України щодо переведення атомних енергоблоків у ре-
жим маневрування з добовим розвантаженням до 75 % їхньої
номінальної потужності. Йдеться про те, щоб перевести енер-
гоблоки в режим, при якому протягом доби потужність енер-
гоблоків кілька разів змінюється до 75 %. Обговорення цієї
проблеми у Відділенні показало, що негайний і недостатньо
обґрунтований перехід атомних станцій на режим маневреної
роботи неприпустимий через ризик виникнення великомасш-
табних аварій.
Річ у тім, що при будівництві українських атомних електро-
станцій не було передбачено режим такої маневреної роботи
блоків АЕС. Енергоблок має утримувати стабільне наванта-
ження. У разі різкої зміни навантаження зростають ризики ава-
рії. Зокрема, при маневреному режимі обладнання першого і
другого контурів енергоблока зазнаватиме додаткових цикліч-
них навантажень. Унаслідок теплових ударів зростає загро-
за розгерметизації і руйнування оболонок контурів, що може
призвести до аварії.
Оскільки проектні терміни експлуатації 12 із 15 діючих
енергоблоків українських АЕС уже закінчилися або близькі до
завершення, проведення робіт з подовження їхнього ресурсу є
сьогодні пріоритетним завданням. І що ж виходить? Триває ко-
пітка робота з вивчення можливостей для подовження ресурсу
енергоблоків, а від нас вимагають негайного їх переходу в ма-
неврений режим, тобто ми й так маємо «втому» матеріалів та
обладнання, а при цьому ще пропонується провести додаткові
випробування тепловими ударами. Без детального опрацюван-
ШУЛЬГА
Микола Федорович —
академік НАН України,
академік-секретар Відділення
ядерної фізики та енергетики
НАН України, в.о. генерального
директора Національного
наукового центру «Харкiвський
фiзико-технiчний інститут»
30 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (5)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
ня введення маневреного режиму роботи енер-
гоблоків є неприпустимим, оскільки, ще раз
наголошую, при цьому зростає ризик аварій.
Не можна забувати про експеримент 30-річної
давності на ЧАЕС.
Тепер я зупинюся на установці «Джерело
нейтронів», яка створюється в ННЦ «Харків-
ський фізико-технічний інститут». 23 березня
2016 р. Президент України Петро Порошенко
відвідав з робочим візитом ННЦ ХФТІ, де
взяв участь у контрольному пуску дослідниць-
кої підкритичної ядерної установки «Джерело
нейтронів, засноване на підкритичній збірці,
що керується лінійним прискорювачем елек-
тронів». Це, напевно, єдине відвідування най-
вищим керівництвом країни наукового підроз-
ділу НАН України за останні роки. Разом із
Президентом України в огляді установки взяли
участь також Посол США в Україні Джеффрі
Пайєтт, губернатор Харківської області Ігор
Райнін та перший віце-президент НАН Укра-
їни академік А.Г. Наумовець.
Цю установку було створено як результат ре-
алізації мирних ініціатив України на Вашинг-
тонському саміті з ядерної безпеки 2010 р., де
було прийнято рішення про фінансове забез-
печення її будівництва. Фінансування цього
проекту здійснювалося американською сторо-
ною в розмірі понад 85 млн дол. США на ком-
пенсаційній основі за вивезення з ННЦ ХФТІ
високозбагачених ядерних матеріалів. А саме,
замість того, щоб отримати гроші за передання
ядерних матеріалів, ННЦ ХФТІ звернувся до
США з пропозицією надати фінансову допомо-
гу в розробленні і спорудженні цієї установки.
У грошовому еквіваленті вартість зданих ма-
теріалів у десятки разів менша за кошти, вкла-
дені в установку. Слід зазначити, що в нас не
було досвіду роботи у цій галузі, але потенціал
виявився цілком достатнім, щоб усе освоїти як
у плані наукового супроводу, так і залучення
виробничих потужностей не лише Харкова, а
й усієї України. І ось, за три роки фактично на
рівному місці, де раніше було поле, побудова-
но установку, оснащену найсучаснішим облад-
нанням.
За результатами візиту Президент України
П.О. Порошенко високо оцінив успіхи нау-
ково-технічного співробітництва України та
США і особливо підкреслив внесок ННЦ
ХФТІ в реалізацію цього проекту. Він зазна-
чив, що «у співпраці з нашими партнерами, а
США було інвестовано 85 млн дол. саме в но-
вітній центр, який дозволяє значно надійніше
та ефективніше подовжувати ресурс атомних
станцій, випускати вітчизняні ізотопи для
української охорони здоров’я — те, що раніше
купували за валюту, а також проводити фун-
даментальні дослідження для забезпечення
світових стандартів ядерної безпеки. І все це
зараз робиться в Харкові».
Візит делегації Департаменту енергетики США на
чолі з першим заступником керівника Національної
адміністрації з ядерної безпеки Енн Харрінгтон. Хар-
ків, ННЦ ХФТІ. 7 квітня 2016 р.
Президент України П.О. Порошенко відвідав ННЦ
ХФТІ, де взяв участь у контрольному пуску дослід-
ницької установки «Джерело нейтронів». 23 березня
2016 р.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 5 31
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
На сьогодні завершуються пусконалагоджу-
вальні роботи і відбувається перехід до комп-
лексних випробувань установки. Департамент
енергетики США проявляє велику зацікавле-
ність в остаточному запуску та експлуатації
цієї установки. Про це, зокрема, свідчить від-
відання ННЦ ХФТІ 7 квітня 2016 р. високо-
поставленою делегацією цього департаменту,
очолюваною першим заступником керівника
Національної адміністрації з ядерної безпеки
Енн Харрінгтон, яка високо оцінила проведе-
ну роботу. Одна з основних проблем на шля-
ху повного запуску й експлуатації установки,
як зазначає американська сторона, — це отри-
мання гарантій від керівництва України щодо
фінансування подальших (через два роки) екс-
плуатаційних витрат установки. На найближчі
ж два роки США зобов’язуються продовжити
фінансування робіт на установці.
І ще хочу зупинитися на одному напрямі ро-
біт, які виконуються у Відділенні ядерної фі-
зики та енергетики НАН України, зокрема за
програмою наукового забезпечення розвитку
ядерно-енергетичного комплексу, і пов’язані з
подовженням ресурсу блоків атомних станцій
України. Внесок атомної енергетики в загаль-
ний енергетичний баланс України становить
до 50 %, а в 2015 р. — навіть 57 %, причому в
окремі місяці її частка сягала 62 %. Однак про-
ектні терміни експлуатації більшості енерго-
блоків, як я вже говорив, або вже закінчилися,
або спливають. Виконані роботи з подовження
термінів експлуатації 4 з 15 енергоблоків до-
зволили на 20—30 років подовжити їх роботу
і відкласти будівництво нових еквівалентних
потужностей. Надалі, за умови належного
фінансування, можна подовжити роботу ще
6 блоків, що дасть змогу відкласти будівни-
цтво нових блоків з фінансуванням понад
600 млрд грн. Скажу для порівняння: будівни-
цтво одного блока оцінюють у 4—7 млрд дол.,
тоді як роботи з подовження ресурсу одного
блока — у 200 млн дол. Внесок НАН України в
ці роботи становить приблизно 50 %.
А тепер подивимося, що в цих умовах ро-
бить керівництво країни, — різко зменшує фі-
нансування Академії, чим спричиняє значні
ускладнення в проведенні робіт з подовження
ресурсу блоків АЕС. Більш того, вимагає пере-
ведення станцій у режим маневреної роботи,
що значно підвищує ризик великомасштабних
аварій. Лише цього нам зараз і бракує, та ще й
у центрі України!
Україна передала запаси високозбагачених
ядерних матеріалів. Чи означає це, що по-
трібно відмовитися від робіт з ядерної фізики,
ядерної енергетики та безпеки? Аж ніяк! На-
впаки, роботи в цих напрямах необхідно поси-
лити, хоча б для того, щоб мати уявлення, що
відбувається в цій галузі у світі. А в реальності,
на жаль, робиться все можливе, щоб фахівці в
цих сферах покинули країну...
І, нарешті, як можна говорити про те, що
НАН України нічого не дає державі, не відвіда-
вши жодного академічного інституту? Приїз-
діть хоча б до Харкова, в ННЦ ХФТІ, і дізнає-
теся, що робиться для України. А робиться
стільки (і не лише у зв’язку з «Джерелом ней-
тронів», а й для оборони, охорони здоров’я, ме-
дицини, енергетики), що вам і не снилося! Хо-
четься вірити, що візит П.О. Порошенка до
Харкова проб’є цю стіну негативного і не об’єк-
тивного ставлення до науки.
Дякую за увагу.
Загальний вигляд експериментального залу підкри-
тичної ядерної установки «Джерело нейтронів»
|