Наука заради миру і безпеки (Інформаційний день наукової програми НАТО)

27 травня 2016 р. в рамках візиту до України заступника Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці, посла Соріна Дукару у Великому конференц-залі Національної академії наук України відбувся Інформаційний день наукової програми НАТО «Наука заради миру і безпеки»....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вісник НАН України
Дата:	2016
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2016
Теми:	Події
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104828
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Наука заради миру і безпеки (Інформаційний день наукової програми НАТО) // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 6. — С. 12-18. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-104828
record_format	dspace
spelling	2016-07-21T16:30:02Z 2016-07-21T16:30:02Z 2016 Наука заради миру і безпеки (Інформаційний день наукової програми НАТО) // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 6. — С. 12-18. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104828 27 травня 2016 р. в рамках візиту до України заступника Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці, посла Соріна Дукару у Великому конференц-залі Національної академії наук України відбувся Інформаційний день наукової програми НАТО «Наука заради миру і безпеки». uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Події Наука заради миру і безпеки (Інформаційний день наукової програми НАТО) Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Наука заради миру і безпеки (Інформаційний день наукової програми НАТО)
spellingShingle	Наука заради миру і безпеки (Інформаційний день наукової програми НАТО) Події
title_short	Наука заради миру і безпеки (Інформаційний день наукової програми НАТО)
title_full	Наука заради миру і безпеки (Інформаційний день наукової програми НАТО)
title_fullStr	Наука заради миру і безпеки (Інформаційний день наукової програми НАТО)
title_full_unstemmed	Наука заради миру і безпеки (Інформаційний день наукової програми НАТО)
title_sort	наука заради миру і безпеки (інформаційний день наукової програми нато)
topic	Події
topic_facet	Події
publishDate	2016
language	Ukrainian
container_title	Вісник НАН України
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format	Article
description	27 травня 2016 р. в рамках візиту до України заступника Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці, посла Соріна Дукару у Великому конференц-залі Національної академії наук України відбувся Інформаційний день наукової програми НАТО «Наука заради миру і безпеки».
issn	0372-6436
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104828
citation_txt	Наука заради миру і безпеки (Інформаційний день наукової програми НАТО) // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 6. — С. 12-18. — укр.
first_indexed	2025-11-26T22:46:50Z
last_indexed	2025-11-26T22:46:50Z
_version_	1850778901166424064
fulltext	12 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (6) НАУКА ЗАРАДИ МИРУ І БЕЗПЕКИ Інформаційний день наукової програми НАТО 27 травня 2016 р. в рамках візиту до України заступника Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці, посла Соріна Дукару у Великому конференц-залі Національної академії наук України відбувся Інформаційний день наукової програми НАТО «Наука заради миру і без- пеки». Наукова діяльність НАТО здійснюється під егідою програми «Наука заради миру і безпеки» (Science for Peace and Security — SPS), яка спрямована насамперед на посилення євроатлантич- ної та міжнародної безпеки завдяки застосуванню передових наукових і технічних знань, використанню найкращого досві- ду для прийняття рішень з питань, що становлять взаємний інтерес для Організації Північноатлантичного договору та її партнерів. Програма сприяє посиленню безпеки, акумулюючи зусилля світової спільноти для подолання сучасних викликів безпеці та стабільності у світі. 27 травня 2016 р. в рамках візиту до України заступника Ге- нерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці, посла Соріна Дукару (Sorin Ducaru) відбувся Інформаційний день наукової програми НАТО «Наука заради миру і безпеки». Головною метою заходу було ознайомлення українських нау- ковців з можливостями, які відкриває співпраця за програмою SPS. Співорганізатори Інформаційного дня — Національна академія наук України, Міністерство освіти і науки України, Офіс програми НАТО «Наука заради миру і безпеки», Пред- ставництво НАТО в Україні. Модератором сесії «Програма НАТО «Наука заради миру і безпеки» в Україні: триваюче співробітництво та досягнення» був віце-президент Національної академії наук України акаде- мік НАН України А.Г. Загородній. З вітальним словом до при- сутніх звернувся перший віце-президент Національної академії ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 6 13 ПОДІЇ наук України академік НАН України В.П. Гор- булін. Він підкреслив важливість участі укра- їнських науковців у SPS, яка крім суто науко- вого аспекту є інструментом політики, покли- каним сприяти налагодженню конструктивно- го діалогу між НАТО і країнами-партнерами. Її ключовими пріоритетами є проекти в галузі цивільної оборони, захисту від тероризму, ши- рока безпекова тематика, подолання інших за- гроз. Програма спрямована також на розвиток регіонального співробітництва на основі реалі- зації наукових проектів і спільних заходів. Наука завдяки своїй універсальності є ефективним засобом міжнародного спілку- вання. Саме тому весь обсяг здобутих науко- вою спільнотою знань і навичок повинен бути використаний для вирішення найгостріших проблем безпеки. За досить тривалий час іс- нування Програми було вироблено гнучкі ме- ханізми надання грантів. Учасники SPS мають можливість залучати для своїх досліджень ще й додаткові ресурси, що зумовило формування іміджу SPS як каталізатора передових науко- вих досліджень. Академік В.П Горбулін коротко охарактери- зував кожен з 25 проектів взаємодії Україна— НАТО в рамках програми SPS, які виконують- ся зараз за участю наукових установ системи НАН України (див. Додаток), і висловив спо- дівання, що проведення Інформаційного дня сприятиме розширенню участі українських учених у вирішенні таких важливих завдань, як боротьба з тероризмом, контрабандою, по- венями та іншими стихійними лихами, подо- лання наслідків Чорнобильської катастрофи. Заступник Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці, посол Сорін Дукару високо оцінив роль українських уче- них у виконанні спільних проектів упродовж усіх років співпраці. Він повідомив, що не так давно разом з Національною академією наук України було проведено своєрідну інвентари- Відкриття сесії «Програма НАТО «Наука заради миру і безпеки» в Україні: триваюче співробітництво та досяг- нення». Зліва направо: радник Президента України з гуманітарних питань, голова Комітету Верховної Ради Укра- їни з питань охорони здоров’я, народний депутат України О.В. Богомолець; заступник Міністра освіти і науки України М.В. Стріха; заступник Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці, посол Сорін Дукару; перший віце-президент Національної академії наук України академік НАН України В.П. Горбулін; віце- президент Національної академії наук України академік НАН України А.Г. Загородній. Інформаційний день на- укової програми НАТО «Наука заради миру і безпеки». Київ. 27 травня 2016 р. 14 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (6) ПОДІЇ зацію досягнень і визначено шляхи майбутньої співпраці. На його думку, цей успіх підвищує ефективність взаємодії між НАТО і Україною. Пан посол підкреслив, що Україна є надзви- чайно важливим партнером для НАТО. Після 2014 р. наша країна посіла перше місце серед країн — партнерів Альянсу за кількістю науко- вих проектів та обсягом їх фінансування в рам- ках SPS. Крім того, на довгострокові наукові програми надаються ще додаткові кошти. «Що стосується оборонного співробітництва, то у нас є спеціальні спільні індивідуальні щорічні програми, які сьогодні фінансуються чотирма трастовими фондами. Вони охоплюють такі напрями, як медицина, система командування і управління в Збройних силах, логістика, тоб- то забезпечення війська, і кібербезпека», — по- яснив Сорін Дукару. Заступник Генсека НАТО розповів також про розробки і результати спільної роботи українських учених з колегами з інших кра- їн — членів або партнерів Альянсу. Сьогодні понад 600 науковців та міжнародних експертів беруть участь у 35 багаторічних проектах на- укових досліджень під керівництвом України і країн НАТО. Зокрема, пан Дукару зазначив, що напере- додні, 26 травня, розпочалася практична фаза реалізації проекту в рамках SPS (за участю Інституту геологічних наук НАН України і французької геологічної компанії BRGM) з ре- медіації територій, забруднених нафтопродук- тами. В одній з розташованих у Києві військо- вих частин, землі якої містять значні залишки паливно-мастильних матеріалів, було введено в експлуатацію унікальну для України систе- му вилучення нафтопродуктів і забруднених ними підземних вод. Ця система включає насо- сне обладнання, сепаратор розділення нафто- продуктів і води, піщані та вугільні фільтри високої продуктивності. Цей проект є надзвичайно актуальним для України з огляду на велику кількість осередків нафтохімічного забруднення, велика частина яких зосереджена на територіях військових об’єктів. Більшість з них залишилися у спадок ще з радянських часів і протягом десятиліть продовжують забруднювати горизонти підзем- них вод. Зазначена система дасть змогу очис- тити і відновити ці території та убезпечити населення від забруднення питної води. Після випробувань цю технологію планується поши- рити по всій території України. Пан Дукару навів ще один приклад ефек- тивного співробітництва українських учених з НАТО — проведення моніторингу різнома- нітних непередбачуваних ситуацій на морі, наприклад, фіксація фактів контрабанди та запобігання їм. «Ці приклади яскраво демон- струють абсолютно практичний вимір нашої співпраці», — зазначив він. «Ми вже маємо помітні досягнення нашої співпраці, і я вважаю, що цей успіх ми повин ні розвивати, оскільки він породжує подальший успіх. Ми зібрали коло дуже професійних лю- дей, посіявши, образно кажучи, перші зерна в родючий ґрунт, і вже тепер можемо бачити практичні результати цієї роботи», — сказав на завершення свого виступу заступник Гене- рального секретаря НАТО. Заступник Міністра освіти і науки Украї- ни, голова української частини Спільної ро- бочої групи Україна — НАТО з питань науки Заступник Генерального секретаря НАТО з питань но- вих викликів безпеці, посол Сорін Дукару та заступ- ник Міністра оборони України з питань європейської інтеграції Ігор Долгов на урочистій церемонії започат- кування практичних робіт у рамках проекту за про- грамою НАТО «Наука заради миру і безпеки» з про- ведення природовідновлювальних робіт та ліквідації нафтохімічного забруднення на території військової частини. Київ. 26 травня 2016 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 6 15 ПОДІЇ та довкілля М.В. Стріха зазначив, що Україна залучена до наукової діяльності НАТО з по- чатку 1990-х років. Загалом науковці та екс- перти з України беруть участь і відіграють керівну роль у близько 700 заходах, ще біль- ша кількість учасників приєдналася до різних видів співробітництва як головні виконавці або співвиконавці. Щороку почергово, у штаб- квартирі НАТО в Брюсселі та в Києві, прохо- дять засідання Спільної робочої групи Украї- на — НАТО з наукового й екологічного співро- бітництва. Проекти програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» передусім спрямовані на дуже широкий спектр безпекових питань, у вирішенні яких Україна зацікавлена зараз як ніколи раніше. «Участь у натівських проектах — це сьогодні добра нагода підтримувати на високому рівні роботу в наших наукових колективах, дати їм можливість користуватися перевагами міжна- родної співпраці, залучати до досліджень су- часне лабораторне обладнання. Однак, на мою думку, — наголосив заступник Міністра, — є ще один дуже важливий аспект участі наших нау- ковців у SPS — встановлення людських контак- тів, що сприяє доланню колишніх стереотипів (хоча вченим вони були притаманні якнаймен- ше), формуванню суспільної думки, що НАТО сьогодні, в тих умовах, у яких опинилася наша країна, є єдиною розумною стратегічною пер- спективою України». Пан Стріха зазначив, що впродовж останніх двох років відбулися текто- нічні зрушення у ставленні українських грома- дян до НАТО. Якщо в 2013 р. членство України в Альянсі підтримували менш як п’ята частина населення, то зараз прибічників вступу України до НАТО більше, ніж супротивників. Радник Президента України з гуманітарних питань, голова Комітету Верховної Ради Укра- їни з питань охорони здоров’я, народний депу- тат України О.В. Богомолець поінформувала присутніх, що за останній час країни НАТО витратили понад $100 млн на лікування укра- їнських військових, які брали участь у бойових діях на Сході України. Загалом лікування, яке іноді тривало понад півроку, в країнах Альян- су пройшли 398 українських солдатів, тобто в середньому на одного військового було витра- чено близько $250 тис. Вона висловила щиру подяку країнам, що надали найбільшу допомо- гу, — Німеччині, Польщі, Литві та ін. За словами пані Богомолець, у 2015 р. роз- почалася робота із залучення України до про- екту штаб-квартири НАТО щодо використан- ня телемедицини, тобто застосування комп’ю- тер них і телекомунікаційних технологій для обміну медичною інформацією. «Україна ста- ла членом цього проекту, увійшла до робочої групи, а безпосередньо зараз у нас працює ще одна робоча група експертів НАТО, які визна- Президент України П. Порошенко, Генеральний секре- тар НАТО Є. Столтенберг і народний депутат О. Бого- молець під час випробувань телемедичного обладнан- ня в польових умовах. Яворівський полігон. Вересень 2015 р. Стендова презентація проектів. Інформаційний день наукової програми НАТО «Наука заради миру і без- пеки». Київ. 27 травня 2016 р. 16 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (6) ПОДІЇ чають потреби і можливості України в теле- медицині. Вперше обладнання НАТО для дис- танційної діагностики було продемонстровано на Яворівському полігоні під час тренінгових навчань спільно з країнами НАТО», — розпо- віла О.В. Богомолець. Вона уточнила, що най- ближчим часом буде визначено, кому і як пе- редаватиметься обладнання для дистанційної діагностики поранених. На продовження цього проекту заплановано створення разом із НАТО тренінгового центру для парамедиків з метою навчання їх викорис- танню телемедичного обладнання. Під час бо- йових дій — це допомога пораненим на пере- довій, а у мирний час — можливість швидкого надання медичної допомоги в разі дорожньо- транспортних аварій, стихійних лих, природ- них чи техногенних катастроф. «Як ви знаєте, сьогодні тисячі людей гинуть на дорогах Укра- їни лише тому, що їм вчасно не було надано ме- дичну допомогу, оскільки середній час прибут- тя карети «швидкої» на місце події становить 30—40 хвилин. Поліція ж зазвичай прибуває за 5—10 хвилин. Якщо навчити поліцейських і за- безпечити їх необхідним обладнанням, в Укра- їні в перспективі можна досягти зовсім іншого рівня внутрішньої безпеки», — пояснила пані Богомолець. «Україна сьогодні ще не в НАТО, але НАТО вже в Україні. Чим більше ми отримуємо знань і досвіду через програми співробітництва, тим скоріше наблизимося до колективної безпеки і повернемося до нормального порядку, коли ні- кому не дозволено порушувати кордони інших країн чи окуповувати чужі території», — сказа- ла на завершення народний депутат. Під час стендової сесії «Співробітництво Програми «Наука заради миру і безпеки» з Україною» співдиректори проектів Програ- ми — дослідники з України та країн — членів і партнерів НАТО представили презентації про- ектів за участю українських учених і проде- монстрували приклади їх успішної реалізації. Учасники Інформаційного дня мали змогу ознайомитися з основними положеннями Про- грами, механізмами її реалізації, практикою надання і використання грантів НАТО для фінансування перспективних наукових дослі- джень з тематики безпеки, отримати практичні рекомендації щодо процедури подання проек- тних заявок, обговорити можливості наукової співпраці з тематики безпеки. ДОДАТОК Перелік багаторічних проектів взаємодії Україна–НАТО в рамках Програми «Наука заради миру та безпеки» за участю наукових установ НАН України (станом на травень 2016 року) Номер проекту Назва Організації G4173 Сучасні електрохімічні наносенсори для виявлення токсичних іонів Інститут біології клітини НАН України Інститут молекулярної біології і генетики НАН України University Claude Bernard Lyon І (Франція) G4440 Модель для прогнозування та запобіган- ня можливим катастрофічним наслід- кам токсичного забруднення вододілу річки Тиса Державна установа «Інститут геохімії навколишнього сере- довища НАН України» BACIU, Babes-Bolyai University (Румунія) G4544 Неохолоджувані терагерцові багатоеле- ментні масиви для візуалізації небезпеч- них речовин Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України (Brookhaven National Laboratory) Universidad Autonoma de Madrid (Іспанія) G4585 Проведення природовідновлювальних робіт з локалізації та ліквідації нафто- хімічного забруднення на території ре- зервуарного парку військової частини А2788, м. Київ Інститут геологічних наук НАН України Міністерство оборони України Bureau de Recherches Géologiques et Minières (BRGM) (Фран- ція) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 6 17 ПОДІЇ Продовження Номер проекту Назва Організації G4605 Новий метод виявлення швидких ней- тронів для контролю за незаконним пе- ревезенням ядерних матеріалів Державна наукова установа «Науково-технологічний комп- лекс «Інститут монокристалів НАН України» Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України (ISMA) DETEC-Europe (Франція) US Naval Postgraduate School (США) G4617 Наноструктуровані багатошарові метал- діелектричні тонкоплівкові структури для ефективного використання соняч- ної енергії Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України Київський національний університет імені Тараса Шевченка University of Colorado at Colorado Springs (США) G4639 Розроблення суперселективного абсор- бенту для захисту від радіоактивних, хі- мічних, біологічних та ядерних (РХБЯ) речовин Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України (Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України) East Tennessee State University (США) G4655 Ручний гамма-детектор, заснований на ксеноновому газі високого тиску Національний науковий центр «Харківський фізико-тех ніч- ний інститут НАН України» Brookhaven National Laboratory (США) G4684 Дистанційне зондування в прибережній зоні для підвищення внутрішньої без- пеки Інститут радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України University of Washington (США) G4702 Металеві нанокристали для високочут- ливого детектування біохімічних аген- тів Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіоло- гії ім. Р.Є. Кавецького НАН України Інститут фізики НАН України Інститут біоколоїдної хімії ім. Ф.Д. Овчаренка НАН України Іnstitute of Physics University of Tartu (Естонія) Institute of National Sciences and Applications (INSA de Lyon) (Франція) G4705 Сенсорна мережа для локалізації та іден- тифікації джерел радіації Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України Чернівецький національний університет імені Юрія Федько- вича Hellenic Army Academy (Греція) Greek Atomic Energy Commission (GAEC) Institute of Nuclear and Particle Physics (INPP), NCSR Demokritos ((Греція) Research Institute of Electronics, Shizuoka University (Японія) National Center of Radiobiology and Radiation Protection (Болгарія) G4735 Новітні наноструктури для систем без- пеки Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України ESPCI (Франція) (Marseille University) (Франція) (Linkoping University) (Швеція) (Johannes Kepler University) G4809 Компактні сенсорні системи для без- пілотних літальних апаратів Інститут радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України Centre Tecnològic de Telecomunicacions de Catalunya (Іспанія) Chonbuk National University (Республіка Корея) G4834 Боротьба з морською корозією та біооброс- танням за допомогою іонних компонентів Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Antwerp Maritime Academy (Бельгія) G4856 Ультрашвидкі адаптивні оптичні елемен- ти, що базуються на основі напружених рідких кристалів Інститут фізики НАН України University of Colorado at Colorado Springs (США) Jerusalem College of Technology (Ізраїль) 18 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (6) ПОДІЇ Закінчення Номер проекту Назва Організації G4906 Оновлена модель нового безпечного кон- файнменту на ЧАЕС – допомога Україні в боротьбі з розповсюдженням радіоак- тивного пилу та в захисті робітників Інститут технічної теплофізики НАН України Gesellschaft für Anlagen und Reaktorsicherheit (GRS) gGmbH (Німеччина) G4910* Наноматеріали для безпеки Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України J. Stefan Institute (Словенія) G4958 Нові сенсорні матеріали та детектори для виявлення іонізуючої радіації Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України Institute of Light and Matter, UMR5306 CNRS, University Claude Bernard Lyon І (Франція) G5005 Виявлення за допомогою магнітного ре- зонансу та мікрохвильового випроміню- вання саморобної вибухівки і забороне- них матеріалів Інститут радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України Державний науково-дослідний центр надпровідникової ра- діо електроніки "Айсберг" Gebze Technical University (Туреччина) TÜBİTAK, Marmara Research Center, Institute of Materials (Туреччина) G5014 Голографічний та імпульсний радари підповерхневого зондування для вияв- лення мін і саморобних вибухових при- строїв Інститут радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України University of Florence (Італія) Franklin & Marshall College (США) G5030 Титанова броня з градієнтною структу- рою: новітні технології виробництва Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України University of California Los Angeles (США) G5055 Розроблення новітніх методів для по- кращення оцінки безпеки газопроводів Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України Department of Civil and Environmental Engineering, Politecnico di Milano (Італія) G5070 Нові удароміцні кераміки на осно- ві бору: комп’ютерне моделювання, виробництво, випробування Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН Укра- їни Center for Ceramic Research Department of Material Science and Engineering Rutgers University (США) G5094 Удосконалені технології ідентифікації ядерних матеріалів за даними спектро- метрії Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України Державна установа «Інститут геохімії навколишнього сере- довища НАН України» Київський національний університет імені Тараса Шевченка Clemson University (США) G7982 Розроблення рентгенівського генерато- ра на основі зворотного комптонівського розсіяння Національний науковий центр «Харківський фізико-тех ніч- ний інститут НАН України» Тechnische Universiteit Eindhoven, Department of Applied Physics (Нідерланди) * Advanced Research Workshop Детальніше про проекти SPS за участю України: http://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/pdf_2016_05/20160520_160520-sps-ukr-coop.pdf. Заступник головного редактора журналу О.О. МЕЛЕЖИК

Наука заради миру і безпеки (Інформаційний день наукової програми НАТО)

Репозитарії

Схожі ресурси