Лицар біорізноманіття (до 80-річчя Пітера Рейвена)

13 червня 2016 р. виповнюється 80 років Пітеру Рейвену (Peter Hamilton Raven), видатному американському ботаніку, біологу, екологу, організатору науки, іноземному члену НАН України (з 1994 р.), який зробив значний внесок у розвиток біології та екології XX та початку XXI століть. Українські вчені з...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Вісник НАН України
Date:	2016
Main Author:	Мосякін, С.Л.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2016
Subjects:	Люди науки
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104839
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Лицар біорізноманіття (до 80-річчя Пітера Рейвена) / С.Л. Мосякін // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 6. — С. 95-101. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-104839
record_format	dspace
spelling	Мосякін, С.Л. 2016-07-21T16:34:27Z 2016-07-21T16:34:27Z 2016 Лицар біорізноманіття (до 80-річчя Пітера Рейвена) / С.Л. Мосякін // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 6. — С. 95-101. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104839 13 червня 2016 р. виповнюється 80 років Пітеру Рейвену (Peter Hamilton Raven), видатному американському ботаніку, біологу, екологу, організатору науки, іноземному члену НАН України (з 1994 р.), який зробив значний внесок у розвиток біології та екології XX та початку XXI століть. Українські вчені з радістю приєднуються до світової наукової спільноти з вітаннями на честь його славного ювілею. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Люди науки Лицар біорізноманіття (до 80-річчя Пітера Рейвена) Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Лицар біорізноманіття (до 80-річчя Пітера Рейвена)
spellingShingle	Лицар біорізноманіття (до 80-річчя Пітера Рейвена) Мосякін, С.Л. Люди науки
title_short	Лицар біорізноманіття (до 80-річчя Пітера Рейвена)
title_full	Лицар біорізноманіття (до 80-річчя Пітера Рейвена)
title_fullStr	Лицар біорізноманіття (до 80-річчя Пітера Рейвена)
title_full_unstemmed	Лицар біорізноманіття (до 80-річчя Пітера Рейвена)
title_sort	лицар біорізноманіття (до 80-річчя пітера рейвена)
author	Мосякін, С.Л.
author_facet	Мосякін, С.Л.
topic	Люди науки
topic_facet	Люди науки
publishDate	2016
language	Ukrainian
container_title	Вісник НАН України
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format	Article
description	13 червня 2016 р. виповнюється 80 років Пітеру Рейвену (Peter Hamilton Raven), видатному американському ботаніку, біологу, екологу, організатору науки, іноземному члену НАН України (з 1994 р.), який зробив значний внесок у розвиток біології та екології XX та початку XXI століть. Українські вчені з радістю приєднуються до світової наукової спільноти з вітаннями на честь його славного ювілею.
issn	0372-6436
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104839
citation_txt	Лицар біорізноманіття (до 80-річчя Пітера Рейвена) / С.Л. Мосякін // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 6. — С. 95-101. — укр.
work_keys_str_mv	AT mosâkínsl licarbíoríznomaníttâdo80ríččâpíterareivena
first_indexed	2025-11-25T15:33:27Z
last_indexed	2025-11-25T15:33:27Z
_version_	1850519331177234432
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 6 95 ЛИЦАР БІОРІЗНОМАНІТТЯ До 80-річчя Пітера Рейвена 13 червня 2016 р. виповнюється 80 років Пітеру Рейвену (Peter Hamilton Raven), видатному американському ботаніку, біологу, екологу, організато- ру науки, іноземному члену НАН України (з 1994 р.), який зробив значний внесок у розвиток біології та екології XX та початку XXI століть. Україн- ські вчені з радістю приєднуються до світової наукової спільноти з вітан- нями на честь його славного ювілею. Ім’я Пітера Рейвена добре знайоме всім, хто має хоча б базове уявлення про біологію, ботаніку, екологію, охорону довкілля. Його наукова, науково-організаційна та громадська діяльність широко відома у світі. Видатний учений-біолог сучасності, до- свідчений ботанік, відданий захисник біорізноманіття, автор сотень ґрунтовних наукових праць, талановитий популяриза- тор науки Пітер Рейвен є членом Національної академії наук США (був її національним секретарем протягом 12 років), Американської академії мистецтв та наук, Лондонського коро- лівського товариства та багатьох інших академій і наукових то- вариств світу. Тривалий час він очолював Американську асоці- ацію розвитку науки (American Association for the Advancement of Science), наукове товариство Sigma Xi, Американський інсти- тут біологічних наук (American Institute of Biological Sciences) та цілу низку інших провідних наукових організацій і дотепер очолює Комітет з досліджень славетного Національного гео- графічного товариства (National Geographic Society), за часів адміністрації Білла Клінтона був членом Комітету радників з питань науки і техніки при Президентові США, майже 40 років стояв на чолі Міссурійського ботанічного саду. У жодному разі не претендуючи на повноту викладу, спробую окреслити лише основні, найбільш цікаві для української наукової спільноти, віхи життя і наукової творчості цієї непересічної людини. Пітер Гамільтон Рейвен (Peter Hamilton Raven) народився 13 червня 1936 р. в американській родині, яка тоді мешкала у м. Шанхай. То були буремні часи. У 1937 р. розпочалася так звана Війна Спротиву — війна Китаю з Японією, яка тривала довгі 8 років і забрала щонайменше 20 млн життів. По суті, ці події стали прелюдією Другої світової війни. ЛЮДИ ЛЮДИ НАУКИНАУКИ МОСЯКІН Сергій Леонідович — член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор, директор Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Пітер Гамільтон Рейвен (Peter Hamilton Raven) 96 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (6) ЛЮДИ НАУКИ У 1960—1961 рр. П. Рейвен стажувався у Британському природничому музеї у Лондоні, потім отримав посаду таксономіста і куратора в Ботанічному саду Ранчо Санта Ана у Калі- форнії, а згодом став доцентом знаменитого Стенфордського університету. Починаючи з 1971 р. діяльність П. Рейвена нерозривно пов’язана зі славетним Міссурій- ським ботанічним садом у м. Сент-Луїс, штат Міссурі. Молодий амбітний ботанік став його директором, а згодом і президентом, ці пости він обіймав аж до 2010 р., коли перейшов на свою нинішню посаду почесного президента і консультанта. Міссурійський ботанічний сад заснував біз- несмен і благодійник Генрі Шоу (Henry Shaw). Молодий англієць у 1819 р. приїхав до Сент- Луїса, міста, яке тоді знаходилося на краю циві- лізації. Ці території нещодавно (в 1803 р.) аме- риканський уряд придбав у наполеонівської Франції (так зване Луїзіанське придбання — Louisiana purchase). Більша частина величез- ного континенту ще лежала незвіданою перед дослідниками, шукачами пригод, мисливцями- траперами, переселенцями. І саме Сент-Луїс, засноване французами «місто короля Людові- ка Святого», стало відправним пунктом для ба- гатьох маршрутів на Далекий і тоді ще дійсно Дикий Захід. Саме звідси у 1804 р. вирушали у свою епічну подорож через невідомі прерії, ліси і гори аж до Тихого океану дослідники Меріветер Льюїс та Вільям Кларк, виконую- чи завдання президента Томаса Джефферсона. Саме сюди вони повернулися 1806 р., здійснив- ши свою історичну місію. Нові землі відкрива- ли дослідникам невідомі скарби рослинного світу Північної Америки. Довідавшись про те, що Г. Шоу розбудовує новий сад, до нього при- єднався видатний американський ботанік ні- мецького походження Джордж (Георг) Енгель- манн (George Engelmann). Він переконав Шоу, що слід створювати не просто публічний парк, а саме ботанічний сад з гербарієм та бібліоте- кою, в якому проводилася б наукова та освіт- ня робота, на зразок ботанічних садів Європи. Ініціативу Енгельманна підтримали найвидат- ніші ботаніки того часу — американець Ейза Отже, з початком воєнних дій родина Рей- венів повернулася до США і оселилася у Сан- Франциско. Саме з унікальною природою, ди- вовижною і різноманітною флорою Каліфор- нії були пов’язані перші кроки юного Пітера у ботаніці. Ще у зовсім молодому віці він став членом Каліфорнійської академії наук — про- відного наукового товариства штату, а у 1957 р. отримав диплом бакалавра в Каліфорнійсько- му університеті Берклі. На основі цих дослі- джень у 1960 р. у Каліфорнійському універси- теті м. Лос-Анджелес він успішно здобув PhD ступінь. У фокусі інтересів Пітера Рейвена спочатку були представники родини онагро- вих (Onagraceae), які виявилися надзвичайно вдалими модельними об’єктами для вивчення загальних закономірностей еволюції та геогра- фії рослин. Його внесок у систематику та біо- географію Onagraceae є незаперечним. Важли- во, що на прикладі однієї родини Пітер Рейвен, а потім і його учні зуміли розкрити й вирішити загальні еволюційні й таксономічні проблеми, які стосуються багатьох інших груп рослин. Крім вдалого вибору об’єктів дослідження ве- лику роль відігравало вміння П. Рейвена роз- глядати проблему з різних боків, детально про- думувати дослідницьку програму, а його щи- рий ентузіазм захоплював і згуртовував колег. Пітер Рейвен під час V конференції Глобальної бота- нічної ініціативи разом з Мананою Хуцишвілі (Грузія) та Наталією Миколаївною Шиян, куратором Наці- онального гербарію України. Мадрид, Іспанія, 9—12 квітня 2012 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 6 97 ЛЮДИ НАУКИ Грей (Asa Gray) з Гарвардського університету та британець Вільям Хукер (William Hooker) з Королівського ботанічного саду К’ю, завдяки чому Шоу доручив Енгельманну взяти на себе забезпечення наукової частини роботи та при- дбати книги і гербарні колекції в Європі. Бота- нічний сад відкрився для публіки у 1859 р., він є одним із найстаріших ботсадів Америки. Першим науковим директором саду в 1889 р. став відомий ботанік Вільям Треліз (William Trelease). Наступним директором упродовж 40 років був Джордж Мур (George T. Moore), його змінив на короткий термін (1954—1956) видатний знавець корисних рослин та піонер популяційних досліджень процесів гібриди- зації Едгар Андерсон (Edgar Anderson). Серед інших директорів слід згадати Фріца Вента (Frits Went), який керував ботсадом у 1958— 1963 рр. Прізвище цього американського вче- ного голландського походження стоїть поряд з іменем видатного українця академіка Миколи Григоровича Холодного у назві теорії тропізмів рослин (так звана Kholodny—Went theory), він також активно вивчав проблему гормональної регуляції у рослинних організмів. Посівши посаду директора Міссурійського ботанічного саду, Пітер Рейвен з ентузіазмом узявся як за розбудову самої установи, так і за розвиток наукових досліджень у ній. Слід за- уважити, що тоді ботсад хоч і посідав поважне місце серед ботанічних садів та арборетумів Америки, але не входив до числа провідних бо- танічних наукових центрів ані США, ані світу. На перші позиції у світі Міссурійський бота- нічний сад вивів саме Пітер Рейвен разом зі своєю командою колег і однодумців. Упродовж майже 40 років на території саду створювалися нові рослинні експозиції: Япон- ський сад, Англійський лісовий сад, Китай- ський сад, сади троянд, бульбоцибулинних рослин, ароматичних рослин та багато інших. Було збудовано першокласні дослідницькі комплекси з приміщеннями для гербарію і бі- бліотеки, найсучаснішим обладнанням, зруч- ним інноваційним плануванням, оригінальною архітектурою, такі як Центр ім. Дж. Леманна та Центр Монсанто. Відкрив двері для відві- ду вачів Ріджуей-центр з освітнім осередком на вході до саду. Гербарій ботсаду швидко зростав і став однією з найбільших і найцінніших гер- барних колекцій світу: станом на кінець 2015 р. він налічував понад 6,6 млн зразків. Паралельно розвивалися фундаменталь- ні наукові флористичні проекти, які охопили величезні території Земної кулі. Незважаючи на ґрунтовні ботанічні дослідження, тоді ще не було достатньо повного сучасного фло рис- ти ко-таксономічного зведення, яке б охоплю- вало всю територію і всі групи судинних рос- лин Північної Америки. Звичайно, існували регіональні «флори» та визначники, «флори» окремих штатів, монографічні таксономічні обробки певних груп, однак цього було зама- ло для цілісної картини рослинного розмаїття величезного регіону планети. Кілька амбітних спроб створити узагальнюючу північноаме- риканську «флору» виявилися або невдали- ми, або незавершеними. Складалися плани, створювалися робочі групи, ставилися цілі й завдання, але в результаті в кращому випадку виходили лише окремі випуски. Завершити «флору» континенту ніяк не вдавалося. Лише під керівництвом Пітера Рейвена справа зрушила з місця, розпочалася підготов- ка і видання капітальних томів «Флори Пів- нічної Америки» (Flora of North America north of Mexico), і цей процес успішно триває й за- раз. Перші організаційні заходи розпочалися в 1982 р., а вже у 1993 р. вийшов друком перший (вступний) том. Автор цих рядків брав участь у підготовці цієї «Флори» на ранніх етапах її зародження (з 1993 р.) і на власні очі бачив цю роботу зсередини. Час, проведений у Міс- сурійському ботанічному саду, та спів праця за дослідницькими проектами стали для мене справжньою школою, певною посвятою до сві- тової ботаніки. І слід зазначити, що через цю школу пройшли сотні дослідників з різних країн світу. За ініціативи та під керівництвом Пітера Рейвена було започатковано і в 2014 р. успіш- но завершено англомовне видання «Флори Китаю» (Flora of China) — загалом 49 томів, у тому числі томи ілюстрацій, близько 31,5 тис. 98 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (6) ЛЮДИ НАУКИ видів! У рамках цього проекту наполегливо працювали ботаніки Китаю, США, Канади та багатьох інших країн. Є в цій роботі і скром- ний внесок українських науковців: автор цих рядків разом з американськими, китайськими, російськими та іншими ботаніками долучився до обробки родин Chenopodiaceae (лободові) та Polygonaceae (гречкові), а Світлана Мико- лаївна Зиман разом з китайськими та амери- канськими колегами брала участь в обробці Ranunculaceae (жовтецеві). «Флора Китаю» є одним з найулюбленіших проектів Пітера Рей- вена. Цей проект вимагав значних наукових, організаційних, редакторських і навіть полі- тичних зусиль, але результат виявився гідним затрачених на нього 25 років — уперше світо- ва ботанічна спільнота отримала досить повне зведення з флори судинних рослин однієї з флористично найбагатших країн світу. Вели- чезні обсяги ботанічної інформації, які до того були справжньою «китайською грамотою» для всіх, хто не володіє китайською мовою, було введено до всесвітнього наукового обігу, доне- сено до читачів у друкованому та електронно- му вигляді. Серед інших світових флористичних про- ектів Міссурійського ботанічного саду під ке- рівництвом або за безпосередньої участі Пі- тера Рейвена слід згадати «Флору Міссурі» (одна з найкращих сучасних «флор» окремого штату, продовження традиції «Флори Міссу- рі» Дж. Стейєрмарка), «Флору Пакистану», «Флору Панами» (виходила окремими випус- ками часопису Annals of the Missouri Botanical Garden), численні флористичні проекти у ба- гатьох інших країнах Латинської Америки, флористико-таксономічні дослідження на Ма- дагаскарі, у Південній Африці та інших регіо- нах світу. Звичайно, більшість цих проектів виконува- лися силами не лише науковців Міссурійсько- го ботанічного саду. Саме така тісна співпраця ботаніків з різних установ США та інших країн світу і стала запорукою успіху. Тому не випад- ково, що науковці Міссурійського ботанічного саду зараз є ключовими організаторами і вико- навцями амбітного світового мережевого про- екту World Flora Online, який, серед іншого, здійснюється на виконання одного з основних завдань Всесвітньої стратегії збереження рос- лин (Global Strategy for Plant Conservation) — створення онлайнової «флори», що охоплює всі відомі таксони рослин. Результати біль- шості згаданих флористичних проектів вільно доступні в Інтернеті (наприклад, http://www. efloras.org/). Увага до інформаційно-комунікаційних тех- нологій завжди була сильною рисою Пітера Рейвена. По-перше, він сам прекрасно володіє комп’ютером (мені казали, не знаю, чи напів- жартома, чи серйозно, що на клавіатурі він працює швидше, ніж його секретар). По-друге, він збагнув роль цифрової інформації ще тоді, коли не лише Інтернет, а й електронні бази даних більшості науковців здавалися не дуже потрібною забаганкою. Саме тому зараз сайти Міссурійського ботанічного саду є невичерп- ним джерелом унікальної ботанічної інфор- мації для дослідників з усього світу. Колись локальна «ботсадівська» база даних Tropicos (http://www.tropicos.org/) швидко стала мере- жевою. Я згадую зелене мерехтіння моніторів у вечірніх сутінках гербарію Міссурійського ботсаду: ці термінали мали мережевий доступ до Tropicos, що на початку 1990-х років зда- валося справжнім чудом. Сьогодні Tropicos — одна з найпотужніших ботанічних баз даних Пітер Рейвен під час зустрічі з Сергієм Мосякіним у Міссурійському ботанічному саду. Сент-Луїс, США, 8 квітня 2016 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 6 99 ЛЮДИ НАУКИ світу, інтегрована з багатьма іншими біологіч- ними онлайн-ресурсами. Пітер Рейвен активно розпочав роботи з дигіталізації гербарних колекцій та класич- них публікацій з біорізноманіття. Він плідно співпрацював з Фондом Ендрю Меллона (The Andrew W. Mellon Foundation), який підтри- мував проекти спочатку Африканської, а потім Латиноамериканської та Світової ботанічних ініціатив з дигіталізації; до цих проектів до- лучилися й українські науковці з кількох про- відних гербаріїв нашої країни. Зараз високо- якісні цифрові зображення типових та інших унікальних гербарних зразків і асоційована з ними інформація інтегровані у потужний все- світній ресурс JSTOR Global Plants (https:// plants.jstor.org/), який, у свою чергу, інтегро- ваний з Biodiversity Heritage Library (BHL) http://www.biodiversitylibrary.org/ — величез- ним депозитарієм публікацій з біорізноманіт- тя від доліннеївських часів до наших днів — та з іншими біологічними онлайн-ресурсами. Ще у 1995 р. бібліотека Міссурійського ботанічно- го саду (яку тепер названо ім’ям Пітера Рей- вена) започаткувала роботи з дигіталізації бо- танічних публікацій, що зрештою переросли у потужний інтегрований з BHL онлайн-ресурс Botanicus (http://www.botanicus.org/). Саме раннє усвідомлення Пітером Рейве- ном ролі інформаційних технологій у бота- нічній науці значною мірою вплинуло на те, що Міссурійський ботанічний сад посідає нині провідні позиції у напрямах біологіч- ної інформатики, а згадані онлайн-ресурси набули вражаючого розвитку. Без перебіль- шення, інформаційні технології революціо- нізували роботу дослідників біорізноманіття. Я ще пам’ятаю часи, коли для того, щоб по- дивитися на текст першого видання «Species Plantarum» Карла Ліннея (1753), треба було їхати в кращому випадку до Москви, чекати замовлення у бібліотеці, а потім виписувати текст собі у записник. Навіть ще більших зу- силь потребували пошуки протологів у ста- родруках XVIII—XIX ст. чи більш сучасних виданнях. Тепер це можна зробити кількома кліками комп’ютерної миші. Хіба це не чудо? Проте й чудо з часом стає звичним. І в цьому є частка праці Пітера Рейвена. Визначний внесок П. Рейвен зробив також у розвиток біогеографії. Серед багатьох його публікацій, в яких розглянуто закономірності просторового розміщення рослин на Земній кулі, особливо слід відзначити статтю у спів- авторстві з Д. Аксельродом. По суті це не стат- тя, а повноцінна монографія у випуску журналу Annals of the Missouri Botanical Garden, обся- гом понад 130 сторінок, з величезним списком літератури і детальними покажчиками. У цій роботі з позицій історичної біогеографії та кон- цепції тектоніки плит (яка тоді ще зовсім не була загальноприйнятою, як зараз) було зро- блено потужну спробу реконструювати істо- рію й закономірності поширення всіх основних груп покритонасінних на Землі. Звичайно, за останні десятиліття було отримано величез- ні масиви нової фітогеографічної інформації (зокрема й завдяки молекулярно-філо ге не- тич ним, філогеографічним, палеоботанічним дослідженням), які внесли певні корективи до концепції П. Рейвена і Д. Аксельрода. Про- те це є нормальним процесом розвитку науки, а багато біогеографічних ідей цих двох учених виявилися дійсно пророчими. За своїм значен- ням для історичної географії рослин цю працю можна поставити в один ряд хіба що з видатни- ми фітогеографічними узагальненнями таких корифеїв ботаніки, як Адольф Енглер, Євгеній Вульф, Генріх Вальтер, Армен Тахтаджян. Інша важлива біогеографічна монографія П. Рейве- на та Д. Аксельрода присвячена походженню і флористичним та флорогенезисним зв’яз кам унікальної флори Каліфорнії (Origin and Rela- tionships of the California Flora, 1978). Пітер Рейвен ніколи не боїться експеримен- тувати, шукати нетрадиційні рішення, нові під- ходи, незвичні погляди на певні питання. Він був свого часу одним із перших ентузіастів і пропагандистів молекулярно-філогенетичних методів у систематиці рослин. Raven P.H., Axelrod D.I. Angiosperm biogeography and past continental movements. Ann. Missouri Bot. Gard. 1974. 61: 539—673. 100 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (6) ЛЮДИ НАУКИ І зовсім не випадково, що саме у журналі Annals of the Missouri Botanical Garden у зна- менному для молекулярної систематики рос- лин 1993 р. вийшла капітальна, без перебіль- шення революційна, серія статей, які заклали основи сучасної філогенетичної системи рос- линного світу (особливо покритонасінних). Згодом, у 1998 р., там само з’явилася і перша версія широковідомої системи квіткових рос- лин Angiosperm Phylogeny Group (APG), вже четверту версію якої опубліковано нещодавно (APG IV, 2016). Очевидно, за межами ботанічної спільноти П. Рейвен найбільш відомий як еколог і за- хисник довкілля. Ще у 1960-х роках він усві- домив, що швидке зростання чисельності на- селення планети, споживацьке ставлення до природних ресурсів, забруднення довкілля та інші антропічні фактори становлять вели- чезну небезпеку для біорізноманіття. Слід за- значити, що у ті часи екологічні питання ще не стояли на порядку денному так гостро, як тепер, і належним чином не усвідомлювалися не лише пересічними людьми, а й науковцями та політиками. П. Рейвен вже з тих часів став самовідданим захисником довкілля, поборни- ком збереження біорізноманіття в усіх куточ- ках планети, відстоював ідеї сталого розвитку, справедливого та раціонального використання біоресурсів. У статті неможливо охопити на- віть основні аспекти цієї діяльності П. Рейве- на, але багато його виступів і публікацій легко знайти в Інтернеті. Не випадково стаття про Рейвена в одному з випусків журналу Discover за 1999 р. починалася, не без гумору, словами: «Цей чоловік перетворив сонний парк азалій на один з найкращих ботанічних садів у нашій півкулі, а тепер він думає, що може врятувати весь світ?». Не можна не згадати і позицію П. Рейвена щодо проблеми забезпечення людства продо- вольством. Зокрема, він послідовно відстоює роль і значення біотехнологій (у тому числі трансгенних) у сільському господарстві та інших галузях діяльності людини, оскільки розуміє, що без таких технологій вирішити проблему продовольчої безпеки просто не- можливо — населення Землі зростає, а ресурси планети не безмежні. Відповідно, альтернати- ви якісному підвищенню продуктивності сіль- ського господарства просто немає. Він неодно- разово розвінчував «лякалки» алармістів та різних «псевдозелених» щодо уявних небезпек ГМО, за що його жорстко критикували і навіть цькували різні «органічні радикали», звинува- чуючи у «запроданстві» великим біотехноло- гічним корпораціям. Проте Пітер Рейвен нале- жить до тих особистостей, які вміють аргумен- товано відстоювати свої переконання, основані на міцному фундаменті наукового знання, і не зважати на перешкоди з боку невігласів. Пітер Рейвен є автором, співавтором і ре- дактором численних наукових, науково-по- пу ляр них та публіцистичних праць, кількох підручників і навчальних посібників, які ши- роко використовують в університетах не лише англомовних країн, а й по всьому світу. Слід особливо відзначити дуже вдалий підручник Biology of Plants, який вже витримав 8 видань, не враховуючи стереотипних перевидань. Цей підручник під назвою «Современная ботани- Пітер Рейвен на польовій екскурсії під час недавньої поїздки до Китаю ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 6 101 ЛЮДИ НАУКИ ка» у 1990 р. було опубліковано в російському перекладі у двох томах видавництвом «Мир» у Москві за редакцією академіка А.Л. Тахта- джяна. У передмові Армен Леонович зазна- чив: «Основным достоинством "Современной ботаники" является ее чрезвычайно высокий как научный, так и дидактический уровень. Для книги характерна присущая американской учебной литературе кристальная ясность из- ложения. Она превосходно иллюстрирована». Не дивно, що ця книга й дотепер користується великою популярністю. Іншим значним успі- хом П. Рейвена на ниві навчальної літератури для вишів став підручник Environment, який зараз є одним із провідних сучасних навчаль- них ресурсів з екології. Без сумніву, успіху згаданих підручників сприяла активна викладацька робота Пітера Рейвена, яку він розпочав ще у свої молоді роки в Каліфорнії. У «міссурійський» період П. Рейвен активно співпрацював з багатьма університетами США та інших країн. Більше того, багато дослідницьких проектів Міссурій- ського ботанічного саду тісно пов’язані з уні- верситетською наукою. З 1973 р. Пітер Рейвен є Енгельманнівським професором ботаніки в Університеті Вашингтона в Сент-Луїсі, він і сьогодні продовжує активно працювати зі сту- дентською молоддю, викладачами і дослідни- ками. Пітер Рейвен об’їздив хіба що не увесь світ, побував у багатьох країнах (у тому числі і в Україні), де брав участь у різних наукових зі- браннях, виступав з доповідями та лекціями (а лектор він просто неперевершений), зустрічав- ся з науковцями, студентами, природоохорон- цями, державними і громадськими діячами. Він відвідав найзаповідніші куточки природи, на власні очі бачив дива рослинного світу в горах і пустелях, тропічних та екваторіальних дощо- вих лісах, у преріях… І дивився він на ці дива природи не очима туриста, а допитливим по- глядом дослідника, а тому зміг цей величезний і унікальний досвід втілити у чіткі рядки своїх наукових праць, використати його для впливу на піднесення екологічної свідомості людства. І дотепер він часто подорожує, намагається побачити і зробити якомога більше, оскільки знає, що його слово вагоме, до нього прислухо- вуються і колеги-науковці, і учнівська молодь, і сильні світу цього, які відповідають за при- йняття рішень, що можуть стати доленосними для нашої планети і для майбутнього людства. Перелік нагород, відзнак і почесних звань Пітера Рейвена займає кілька сторінок дріб- ним шрифтом. Так, у 2001 р. Пітер Рейвен отримав з рук президента США Національну наукову медаль, найвищу національну наго- роду за видатні наукові досягнення. У 1999 р. журнал Time присвоїв Пітеру Рейвену звання «Герой планети» за його багаторічні зусилля з охорони довкілля та сприяння сталому розви- тку людства. У день ювілею українські науковці зичать нашому славному колезі міцного здоров’я, до- вгих і щасливих років, нових звершень на бла- го людства, для розвитку прекрасних і благо- родних наук про рослини і довкілля.

Лицар біорізноманіття (до 80-річчя Пітера Рейвена)

Institution

Similar Items