Причини конфліктів у Науковому товаристві імені Шевченка у Львові та їх наслідки для організації етнологічних досліджень: історіографія
У статті досліджується висвітлення в історіографії проблеми конфліктів в Науковому товаристві імені Шевченка у Львові в контексті організації етнологічних досліджень в зазначеній інституції. Автор акцентує увагу на складних відносинах між М. Грушевським та І. Франком, розглядає їх причини та наслід...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Історіографічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Дата: | 2016 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104865 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Причини конфліктів у Науковому товаристві імені Шевченка у Львові та їх наслідки для організації етнологічних досліджень: історіографія / Р. Конта // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2016. — Вип. 26. — С. 354-365. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859846505048834048 |
|---|---|
| author | Конта, Р. |
| author_facet | Конта, Р. |
| citation_txt | Причини конфліктів у Науковому товаристві імені Шевченка у Львові та їх наслідки для організації етнологічних досліджень: історіографія / Р. Конта // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2016. — Вип. 26. — С. 354-365. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Історіографічні дослідження в Україні |
| description | У статті досліджується висвітлення в історіографії проблеми конфліктів в Науковому товаристві імені Шевченка у
Львові в контексті організації етнологічних досліджень в зазначеній інституції. Автор акцентує увагу на складних відносинах між М. Грушевським та І. Франком, розглядає їх причини та наслідки, а також намагається пояснити різні підходи
до оцінки цієї проблеми в історіографії.
An article deals with coverage in historiography the problem of conflicts
in Shevchenko Scientific Society in Lviv in the context of the organization of
ethnological research in that institution. The author focuses on the complex
relationship between M. Hrushevsky and I. Franko, considering their causes
and consequences, tries to explain the different approaches to assess the
problem in historiography.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:39:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
354
УДК 930(477):39:061.22
Ростислав Конта*
ПРИЧИНИ КОНФЛІКТІВ У НАУКОВОМУ
ТОВАРИСТВІ ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
ТА ЇХ НАСЛІДКИ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ
ЕТНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ:
ІСТОРІОГРАФІЯ
У статті досліджується висвітлення в історіографії проб-
леми конфліктів в Науковому товаристві імені Шевченка у
Львові в контексті організації етнологічних досліджень в за-
значеній інституції. Автор акцентує увагу на складних від-
носинах між М. Грушевським та І. Франком, розглядає їх при-
чини та наслідки, а також намагається пояснити різні підходи
до оцінки цієї проблеми в історіографії.
Ключові слова: етнологія, історіографія, Товариство, НТШ,
конфлікт, М. Грушевський, І. Франко.
У сучасній історіографії склалося стереотипне бачення зна-
чення окремих постатей в історії української науки, що потребує
певного уточнення та корекції. Так, навіть при виділенні та
оцінці наукової складової діяльності таких визначних діячів, як
М. Грушевський та І. Франко, їх науково-організаційний вклад у
становлення та розвиток етнологічної науки в межах діяльності
Науковому товаристві імені Шевченка у Львові (далі – НТШ)
досить часто або зовсім не згадується, або стоїть на останньому
місці в переліку їхніх досягнень як науковців. Хоча саме орга-
нізаційна, методологічна та наукова діяльність зазначених чле-
————————
* Конта Ростислав Михайлович – доктор історичних наук, доцент
кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету Київського
національного університету імені Тараса Шевченка.
355
нів Товариства вирішальним чином вплинула на становлення та
розвиток етнологічної науки та мала наслідком формування
потужної джерельної бази для сучасної етнологічної науки ра-
зом із формуванням «золотого фонду» української етнології.
Предметом нашого дослідження є аналіз літератури, присвя-
ченої конфліктам всередині Товариства, в якій акцентується
увага на етнологічному аспекті науково-організаційної діяль-
ності вчених цієї інституції. Так, зокрема, питання непростих, а
подекуди і конфліктних відносин між відомими членами НТШ
М. Грушевським та І. Франком досить жваво обговорювалися
ще за їх життя та пізніше стали об’єктом спекуляцій з боку
окремих дослідників. Це пояснюється передусім надмірною
політизацією цієї наукової проблеми, яка більшістю дослідників
оцінювалася переважно в державно-політичній площині, що
було закономірним явищем розвитку етнологічних знань про
український народ, який був позбавлений власної державності
та входив разом з етнічними українськими землями до складу
іноземних сусідніх держав (Австро-Угорської та Російської
імперій, а згодом Румунії, Польщі, Чехословаччини та СРСР).
Етнологічні дослідження в Товаристві автоматично підні-
мали проблему існування окремої української культурної нації з
усіма відповідними атрибутами: мовою, територією, менталь-
ністю, звичаєвістю, матеріальною та духовною складовою, істо-
рією державності і т. д. Це був головний фактор, що переводив
дослідження поставленої нами проблеми з розряду теоретичного
народознавства в державно-політичну площину, де принцип
наукової об’єктивності поступався місцем політичної доціль-
ності з нашаруванням великого багажу особистісних поглядів і
переконань суб’єктивного характеру.
Відповідний підхід до вивчення поставленої нами проблеми
простежується і в більш пізній період – радянську добу, ознакою
якої була надмірна ідеологізація наукових праць. Як наслідок,
годі й було шукати об’єктивного висвітлення проблеми орга-
нізації етнологічних досліджень у НТШ, оскільки, згідно з
марксистсько-ленінською методологією, радянські вчені свідо-
мо спотворювали та замовчували важливі факти пов’язані з
налагодженням ефективної системи народознавчих пошуків у
356
Товаристві. У пригоді тут ставали прийоми діалектичного мате-
ріалізму з обов’язковим виявленням та протиставленням у будь-
якій організації дорадянського періоду революційно-демокра-
тичного та ліберально-реакційного крила, які, маючи антаго-
ністичні інтереси, вели між собою непримиренну боротьбу.
З цією теорією узгоджувались погляди радянських учених на
окремих членів НТШ (майбутніх активних діячів доби націо-
нально-визвольних змагань українського народу 1917–1921 рр.)
як на «ворогів народу» та «українських буржуазних націо-
налістів». Найбільш яскравим прикладом у цьому сенсі може
бути сформований радянською історіографією образ М. Грушев-
ського як «українського буржуазного націоналіста», який у
контексті діяльності Товариства протиставлявся «вічному рево-
люціонеру» І. Франку.
Цьому сприяли й деякі непорозуміння між цими діячами
НТШ особистісного характеру, які свідомо спотворювала радян-
ська історіографія та переводила в ідейно-політичну площину.
Як наслідок, діяльність М. Грушевського як реформатора Това-
риства і талановитого організатора етнологічних досліджень в
цій організації замовчувалась, тоді як відповідна робота І. Фран-
ка майже не бралася до уваги, або подавалася у спотвореному
вигляді крізь призму протиставлення політичних поглядів зазна-
чених членів НТШ, що не відповідало дійсності.
Якщо торкатися проблем організаційного характеру, то не
можна обійти увагою історіографію, присвячену проблемам та
конфліктам всередині Товариства, що негативно позначилися на
впорядкуванні етнологічних досліджень в цій інституції. Біль-
шість подібного роду праць безпосередньо стосувалися непрос-
тих стосунків між І. Франком та М. Грушевським. Ця пробле-
матика була особливо актуальною на початку 1990-х років, коли
постало питання спростування ідеологем радянської історіо-
графії, яка намагалася зобразити великих учених як запеклих
ідеологічних суперників, що належали до різних таборів. Відпо-
відно, М. Грушевський зображувався як «буржуазний націона-
ліст», а І. Франко – як «революціонер-демократ».
У радянський період навіть найбільш відомі дослідники цієї
проблеми змушені були дотримуватися ідеологічних штампів
357
партійної науки. Праці радянських франкознавців (М. Возняка,
І. Басса, О. Білецького, О. Дея, О. Кисельова, О. Мороза та ін.1)
штучно перебільшували певні непорозуміння між І. Франком та
М. Грушевським, що виникали як з об’єктивних, так і через
суб’єктивні причини та надавали їм антагоністичного характеру.
Але, незважаючи на це, радянська історіографія зробила певні
успіхи в дослідженні етнологічної діяльності І. Франка, про що
буде сказано далі. Стосовно М. Грушевського, то штамп «укра-
їнського буржуазного націоналіста», фактично, забороняв до-
слідження і його науково-організаційної спадщини. Окремі ж
спотворені дані про непримиренну ідеологічну боротьбу між
вченими не давали жодних конкретних даних про поставлену
нами проблему.
Лише позбавлені ідеологічної заангажованості праці пред-
ставників української діаспори, зокрема дослідження Л. Ви-
нара2, В. Дорошенка3, О. Домбровського4 та Ю. Герича5 містили
неупереджені оцінки досить складних стосунків між такими не-
ординарними особистостями та великими вченими, як І. Франко
та М. Грушевський.
Не вникаючи у подробиці самого конфлікту між найбільш
впливовими членами НТШ (оскільки це не відповідає предмету
нашого дослідження), ми хотіли б зазначити, що література з
цієї проблеми складає окремий історіографічний пласт. Але по-
дібного роду історіографічні джерела потребують скрупульоз-
ного аналізу, оскільки містять лише фрагментарні відомості та
крихти інформації, що вибудовуються у складну мозаїку як
об’єктивних наукових процесів, які мали місце в НТШ, так і
складну палітру особистих симпатій-антипатій, а також амбіцій,
що вплинули на організаційні здобутки М. Грушевського
стосовно налагодження народознавчих пошуків у Товаристві.
Велика кількість конфліктів у НТШ лежала в площині ви-
давничо-редакційної діяльності, якою досить ретельно опіку-
вався М. Грушевський, особливо якщо зважати на те, що він
особисто причетний до редагування та друку багатьох мате-
ріалів етнологічного характеру, зокрема, в таких виданнях, як
«Записки НТШ», «Етнографічний збірник», «Материяли до ук-
раїнсько-руської етнольоґії», «Літературно-науковий вістник» та
358
ін. У багатьох з цих видань друкувалися рецензії на етнологічні,
етнографічно-фольклористичні та антропологічні праці як чле-
нів Товариства (зокрема, членів Етнографічної комісії), так й
інших дослідників, зокрема й іноземних.
Отже, певна частина рецензій містила критичні зауваження,
які спонукали до наукової полеміки на сторінках цих видань, що
не завжди мала конструктивний характер та переходила на
рівень особистих образ. Крім того, конфлікти в НТШ виникали і
на ґрунті відмови М. Грушевського друкувати певні матеріали у
виданнях Товариства. Власне найбільший конфлікт подібного
характеру виник між М. Грушевським та І. Франком, хоча його
причини були набагато глибші і ця обставина, фактично, була
використана як привід для образ з боку останнього.
Коротко узагальнивши глибинну суть конфліктів, які досить
часто переходили в міжособистісні суперечки між членами
НТШ, можна виділити такі його рівні: 1) невизначеність внут-
рішньої структури і підпорядкування підрозділів Товариства,
редколегій його друкованих органів навіть після проведення
М. Грушевським реформ; 2) різні політичні уподобання членів
НТШ та непорозуміння на цьому ґрунті; 3) конфліктні ситуації,
пов’язані з працездатністю окремих його членів (зокрема,
І. Франка та В. Гнатюка), які, зважаючи на об’єктивні обста-
вини, пов’язані з хворобами останніх, впливали на рішення
М. Грушевського щодо усунення їх від провідних ролей у
діяльності Товариства. Саме останній чинник особливо серйоз-
но позначився на діяльності Етнографічної комісії Товариства та
етнологічно-фольклористичних видань, а також інших друко-
ваних органів, що містили інформацію про перебіг народо-
знавчих досліджень в організації.
Яскравим прикладом цього може бути саме конфлікт між
такими провідними етнологами НТШ, як І. Франко та В. Гна-
тюк, з одного боку, та М. Грушевським, з іншого, який досить
докладно описав Я. Грицак у своїй статті6. Для нас це дослід-
ження є особливо цінним, оскільки воно містить інформацію
про те, як особистісні конфлікти в Товаристві впливали на
організацію етнологічних досліджень у інституції. Як зазначає
автор: «Як акцію, спрямовану особисто проти нього («Грушев-
359
ський пішов на мене війною») Гнатюк сприйняв рішення голови
НТШ не видавати томи етнографічної комісії обсягом більше
15 аркушів, а якщо більше – то лише два томи на рік. У такому
випадку видання підготовлених Гнатюком етнографічних мате-
ріялів з демонології могло б розтягнутися на 20 років»7.
Незважаючи на те, що рішення М. Грушевського було пов’я-
зане не з особистою неприязню до В. Гнатюка, а з об’єктивними
обставинами зменшення субвенцій на цей вид діяльності НТШ,
останній був ображений на такі дії керівництва. У подальшому
ця образа була підсилена позбавленням В. Гнатюка звання
директора «Українсько-руської видавничої спілки» та редактора
видань й адміністратора «Літературно-наукового вістника».
Якщо до цього додати і те, що В. Гнатюка підтримував у цій
ситуації Ф. Вовк, а І. Франко мав власні причини ображатися на
М. Грушевського, які підсилювались тяжким станом його
психічного здоров’я, то в результаті ми можемо констатувати
той факт, що українські провідні етнологи зі світовим ім’ям, які
були, фактично, основоположниками етнологічної науки в
межах Товариства та співпрацювали у цьому питанні з М. Гру-
шевським, в результаті опинилися в опозиції до останнього, що
звичайно не додавало конструктиву в питання налагодження
народознавчих досліджень у Товаристві.
Конфлікт досяг свого апогею у 1913 р., коли М. Грушевський
самоусунувся від головування у НТШ. Як справедливо зазначив
Я. Грицак, зазначений конфлікт «… не приніс жодної позитив-
ної розв’язки ні щодо наукової, ні щодо організаційної сторони
діяльности Товариства. Єдиним його результатом було усунення
М. Грушевського від керівництва НТШ. Неґативні наслідки
цього кроку не були спочатку такими помітними на фоні за-
гальної кризи Товариства у воєнні і перші післявоєнні роки.
Однак, коли становище більш-менш нормалізувалося, НТШ так
і не вдалося досягнути такої потужної наукової діяльности,
якою воно відзначалося в роки головування М. Грушевського»8.
Проблема конфліктів у НТШ з середини 1990-х рр. постійно
піднімалася в історіографії та, як правило, стосувалася висвіт-
лення суперечок між М. Грушевським та іншими членами
Товариства. Багато з таких праць не привносили нічого нового у
360
висвітлення поставленої нами проблеми, тому і не є предметом
нашого аналізу. Це, зокрема, стаття П. Шкраб’юка про конфлікт
М. Грушевського та М. Павлика9, дослідження В. Гориня щодо
конфліктів вченого з іншими членами НТШ10 та ін.
Останнім часом вийшли дослідження, що визнають великі
науково-організаційні заслуги М. Грушевського в питанні роз-
будови Товариства, які подаються через призму висвітлення
конфлікту в цій організації. На думку О. Романіва, на сьогодні
відсутня велика кількість матеріалів, які дозволили б пролити
світло на відповідну проблему, оскільки «… з відстані років усі
відчули, кого втратило Товариство з відходом М. Грушевського
з подачі саме тих науково-організаційно неспроможних епігонів,
що так енергійно домагалися відсторонення Грушевського з
НТШ»11.
Більшість же закидів на адресу М. Грушевського, що при-
звели до його самоусунення від головування в Товаристві, до-
слідники бачили в суспільно-політичних поглядах та уподобан-
нях ученого, які відвернули від нього галицьку інтелігенцію.
Приводом для звинувачень ставали вигадані зловживання
М. Грушевського в НТШ як його керівника, зокрема й фінан-
сового характеру.
Ми абсолютно погоджуємося з думкою О. Романіва, що най-
більш переконливим свідченням визначної науково-організа-
ційної ролі М. Грушевського в НТШ стала історія Товариства
після його відходу від головування в цій організації. Хоча
занепад у Товаристві був пов’язаний і з низкою об’єктивних
причин, що визначалися дискримінаційною політикою поль-
ської влади, але все ж таки саме після М. Грушевського настав
«… етап повного організаційного провалу, повної байдужості
тих же опозиціонерів до справ української академії наук – НТШ.
І це яскравий доказ того, як багато, плідно і талановито творив
М. Грушевський як учений, координатор, лідер-організатор, мо-
ральний і суспільний авторитет»12. Відповідно, саме великому
українському вченому належить заслуга організації етнологіч-
них досліджень у НТШ, які багато в чому визначили подальший
розвиток української етнології як науки.
Стосовно проблеми взаємовідносин у Товаристві М. Грушев-
ського та І. Франка, що мають важливе значення для нас в
361
контексті поставленої проблеми, оскільки можуть безпосе-
редньо чи опосередковано свідчити про науково-організаційні
аспекти етнологічних досліджень у НТШ, то тут доцільно ви-
ділити останні дослідження з цієї проблематики І. Гирича,
Г. Бурлаки13 та О. Крижановської14. Зокрема, в статтях І. Гирича
досить докладно розглядається історія стосунків двох великих
учених та узагальнюється значна кількість історіографічного
матеріалу з цього питання. Охолодження стосунків між М. Гру-
шевським та І. Франком, починаючи з 1906 р., автор пояснює
«… не стільки різницею ідейних, культурних чи естетичних
настанов, як передусім важкою хворобою І. Франка, немож-
ливістю далі продуктивно працювати»15.
О. Крижановська ж переконана, що розбіжності між ученими
були не в ідеології чи належності І. Франка та М. Грушевського
до різних соціальних станів, а «… в тому, що гору в стосунках
між ними взяло банальне суперництво, яке підживлювалося
відмінностями в цілях діяльності обох виразників української
національної ідеї» 16. Пояснювала це авторка тим, що, мріючи
про відродження українського народу, І. Франко та М. Гру-
шевського визначали різні напрями діяльності для досягнення
поставленої мети. Якщо діяльність І. Франка була спрямована у
площину загальнолюдської культури, історії, моралі, то М. Гру-
шевський переважно шукав місце України в історії та сучасній
політиці.
В. Тельвака дійшов висновку про те, що «дослідники де-
монструють спільні дії двох учених по перетворенню НТШ в
інституцію академічного типу, їх опір деструктивним силам у
Товаристві, намагання позбавити наукове життя організації
впливів політиканства тощо. … Загалом, дослідники переконані,
що тісна співпраця М. Грушевського та І. Франка на форумі
НТШ перетворила аматорське на початку 90-х років ХІХ ст.
Товариство на некороновану українську Академію наук, яким
воно фактично стало напередодні Першої світової війни»17.
Отже, співпраця М. Грушевського та І. Франка на ниві орга-
нізації широкомасштабних народознавчих пошуків у радянській
історіографії не отримала належного висвітлення. Цей підхід
був характерним і для висвітлення діяльності інших учених-
362
організаторів етнологічних досліджень у Товаристві. Зокрема,
Ф. Вовк подавався переважно як «буржуазний націоналіст» на
противагу В. Гнатюку, якому радянська історіографія штучно
створювала образ революціонера в межах Товариства. Заради ж
об’єктивності доцільно наголосити, що ці діячі НТШ були
переважно однодумцями в питаннях організації етнологічних
досліджень у НТШ, а окремі непорозуміння між ними, що
виникали в процесі роботи, не мали характеру ідеологічної
боротьби, а торкалися переважно проблем приватного харак-
теру.
Окремою історіографічною школою в оцінці організації етно-
логічних досліджень у Товаристві у визначений нами період, яка
зберегла традиції української національної науки, закладені
НТШ, стали дослідження діаспорних учених. Цей історіогра-
фічний напрям можна розглядати в хронологічному сенсі
паралельно радянській історіографії. Особливість цієї наукової
школи полягає у відсутності ідеологічного тиску на вчених, які
займалися дослідженням поставленої нами проблеми, що дозво-
ляло вивчати налагодження народознавчих пошуків у Това-
ристві неупереджено. Об’єктивній подачі інформації з проблеми
сприяв і той факт, що багато вчених діаспори, які долучилися до
вивчення організації етнологічних досліджень в НТШ, були або
колишніми членами цієї організації львівського періоду, або
сучасними членами Товариства, що діяли в еміграції. Відпо-
відно, представники цієї історіографічної школи мали доступ до
джерел, що стосувалися поставленої нами проблеми, а також
досить часто особисто знали вчених, які були безпосередньо
причетні до налагодження етнологічної роботи в Товаристві в
1892–1940 рр.
Якщо ж абстрагуватися від причини конфліктів та розбіж-
ностей у поглядах великих українських учених, що в історіо-
графії трактуються по-різному, то доцільно відмітити ті спільні
моменти у поглядах М. Грушевського та І. Франка, які вплинули
на організацію етнологічних досліджень у період їхньої спів-
праці в НТШ. Спільною для них обох була ідея наукового
обґрунтування етнонаціональної окремішності українського на-
роду як початкового етапу його відродження, що мало завер-
363
шитися здобуттям державності. І тут організація етнологічних
досліджень в межах Товариства мала особливо важливе зна-
чення, а саме: збір, аналіз та видання наукових матеріалів
етнологічного характеру доводили самобутність українського
народу. Етнологи НТШ науково обґрунтовували наявність окре-
мої європейської нації з власною історією державності, мовою,
культурою, особливостями побуту, звичаєвого права, фольк-
лору, соціальної організації і т. д. Саме етнологічна наука тео-
ретичного та емпіричного рівнів, розбудові якої приділив багато
уваги М. Грушевський, могла справитися із поставленим зав-
данням.
————————
1 Дей О.І. Іван Франко – дослідник народнопоетичної творчості /
О.І. Дей / АН УРСР. Ін-т суспіл. наук. – К.: Вид-во АН УРСР, 1953. –
90 с.; Возняк М.С. З життя і творчості Івана Франка / М. С. Возняк / АН
УРСР. Ін-т сусп. наук. – К.: Вид-во АН УРСР, 1955. – 302 с.;
Білецький О.І. Іван Франко: життя і творчість / О.І. Білецький, І.I. Басс,
О.І. Кисельов; АН УPCP, Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка. – К.:
Видавництво АН УPCP, 1956. – 358 с.; Басс І.I. Іван Франко: біографія /
І.I. Басс. – К.: Наукова думка, 1966. – 256 с.; Мороз O.H. Іван Франко /
О.Н. Мороз. – 2-е вид. перероб. – К., 1977. – 389 с.
2 Винар Л. Історичні праці Івана Франка / Любомир Винар // Збір-
ник «Української літературної газети». – Мюнхен, 1957. – С. 48–63;
Його ж. Михайло Грушевський і Наукове товариство ім. Тараса Шев-
ченка. 1892–1930 / Любомир Винар. – Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1970 –
110 с. та ін.
3 Дорошенко В. Великий каменяр (Життя й заслуги Івана Франка): з
нагоди 100-ліття народження й 40-ліття смерти / Вол[одимир] Доро-
шенко. – Вінніпег: Накладом Ком. укр. Канади, 1956. – 63 с.; Його ж.
Іван Франко і Михайло Грушевський / Володимир Дорошенко //
Сучасність. – Мюнхен, 1962. – № 1. – С. 16–36.
4 Домбровський О. Критичні зауваги І. Франка до «Історії» М. Гру-
шевського / Олександер Домбровський // Український історик. – Нью-
Йорк, 1970. – Ч. 1–3. – С. 122–123.
5 Герич Ю. До біографії М. Грушевського (Дещо про конфлікт в
НТШ і про «донос», якого не було) / Ю. Герич // Український історик. –
Нью-Йорк, 1972. – Ч. 1–2 (33–34). – С. 66–84.
364
6 Грицак Я. Конфлікт 1913 року в НТШ: причини і причинки /
Ярослав Грицак // Український історик. – Нью-Йорк, 1991–1992. –
№ 110–115. – С. 319–332.
7 Там само. – С. 327.
8 Там само. – С. 332.
9 Шкраб’юк П. М. Грушевський і М. Павлик: Довкола конфлікту в
НТШ / Петро Шкраб’юк // Михайло Грушевський і Західна Україна:
Доповіді і повідом, наук. конф. / Львів. ун-т ім. І. Франка та ін. –
(Львів, 26-28 жовт. 1994 р.) / А. Карась (відповід. ред.) та ін.; Львів:
Світ, 1995. – С. 79–88.
10 Горинь В. Михайло Грушевський і конфлікти в Науковому Това-
ристві ім. Т. Шевченка / Василь Горинь // Україна: культурна спад-
щина, національна свідомість, державність: збірник наукових праць /
НАНУ, Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 1995. –
Вип. 2. – С. 143–156; Його ж. Останній конфлікт М. Грушевського в
НТШ / Василь Горинь // Михайло Грушевський і Західна Україна:
Доповіді і повідом, наук. конф. / Львів. ун-т ім. І. Франка та ін. –
(Львів, 26-28 жовт. 1994 р.) / А. Карась (відповід. ред.) та ін.; Львів:
Світ, 1995. – С. 38–41.
11 Романів О. До історії конфлікту Михайла Грушевського з гали-
чанами у 1913 р. [рецензія]: Грушевськіяна. Т. 7: М. Грушевський.
Наша політика; [С. Томашівський]. Наша політика і професор М. Гру-
шевський. Гльосси до брошури проф. М. Грушевського; Матеріяли до
історії конфлікту в НТШ 1913 року / Упорядкув. Л. Винара та Євгена
Пшеничного. – Нью-Йорк; Дрогобич: Коло, 2003. – 242 с. / Олег
Романів // Український історик. – Нью-Йорк, 2004–2005. – № 3–4 (163–
164) / 1(165). – С. 284.
12 Там само. – С. 289.
13 Гирич І. М. Грушевський та І. Франко: єдність протилежностей /
Ігор Гирич // Грушевський М.С. – державотворець, громадський діяч,
вчений, публіцист: Матеріали II Регіональної науково-практичної кон-
ференції, К.; Вінниця; Кам’янець-Подільський; Бар / Відп. ред.
М.Х. Комісарчук; наук. ред. І. Б. Гирич; Вінницька обласна держ.
адміністрація, Вінницька обласна рада, Інститут історії України НАН
України, Інститут української археографії і джерелознавства ім. Ми-
хайла Грушевського НАН України, Вінницький держ. педагогічний
ун-т ім. Михайла Коцюбинського. – К.: Книга-Вега, 2006. – С. 19–59;
Його ж. Грушевський і Франко / Ігор Гирич // Вісник НТШ. – Львів,
2006. – Ч. 36. – С. 21–24; Його ж. М. Грушевський та І. Франко:
громадське і приватне / Ігор Гирич // Неопалима купина. – 2007. –
365
№. 1–2. – С. 91–122; Бурлака Г. Франко і Грушевський: спроба об’єк-
тивної характеристики / Галина Бурлака, Ігор Гирич // Спадщина.
Літературне джерелознавство. Текстологія. – К.: ВД «Стилос», 2010. –
Т. 5. – С. 27–66.
14 Крижановська О.О. Співпраця і незгоди між І.Я. Франком та
М.С. Грушевським / О. О. Крижановська // Проблеми історії України
ХІХ – початку ХХ століття. – К., 2007. – Вип. ХІІІ. – С. 56–59.
15 Гирич І. М. Грушевський та І. Франко: громадське і приватне /
Ігор Гирич // Неопалима купина. – 2007. – № 1–2. – С. 92.
16 Крижановська О.О. Співпраця і незгоди між І.Я. Франком та
М.С. Грушевським / О.О. Крижановська // Проблеми історії України
ХІХ – початку ХХ століття. – К., 2007. – Вип. ХІІІ. – С. 58.
17 Тельвак В. Взаємини Івана Франка та Михайла Грушевського в
історіографічній традиції / Віталій Тельвак // Дрогобицький краєзнав-
чий збірник. – Дрогобич, 2005. – Вип. ІХ. – С. 48–60.
An article deals with coverage in historiography the problem of conflicts
in Shevchenko Scientific Society in Lviv in the context of the organization of
ethnological research in that institution. The author focuses on the complex
relationship between M. Hrushevsky and I. Franko, considering their cau-
ses and consequences, tries to explain the different approaches to assess the
problem in historiography.
Keywords: ethnology, historiography, Society, NTSh, conflict,
M. Hrushevsky, I. Franko.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-104865 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2415-8003 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:39:50Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Конта, Р. 2016-07-23T14:57:30Z 2016-07-23T14:57:30Z 2016 Причини конфліктів у Науковому товаристві імені Шевченка у Львові та їх наслідки для організації етнологічних досліджень: історіографія / Р. Конта // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2016. — Вип. 26. — С. 354-365. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2415-8003 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104865 930(477):39:061.22 У статті досліджується висвітлення в історіографії проблеми конфліктів в Науковому товаристві імені Шевченка у Львові в контексті організації етнологічних досліджень в зазначеній інституції. Автор акцентує увагу на складних відносинах між М. Грушевським та І. Франком, розглядає їх причини та наслідки, а також намагається пояснити різні підходи до оцінки цієї проблеми в історіографії. An article deals with coverage in historiography the problem of conflicts in Shevchenko Scientific Society in Lviv in the context of the organization of ethnological research in that institution. The author focuses on the complex relationship between M. Hrushevsky and I. Franko, considering their causes and consequences, tries to explain the different approaches to assess the problem in historiography. uk Інститут історії України НАН України Історіографічні дослідження в Україні Проблемна історіографія Причини конфліктів у Науковому товаристві імені Шевченка у Львові та їх наслідки для організації етнологічних досліджень: історіографія Article published earlier |
| spellingShingle | Причини конфліктів у Науковому товаристві імені Шевченка у Львові та їх наслідки для організації етнологічних досліджень: історіографія Конта, Р. Проблемна історіографія |
| title | Причини конфліктів у Науковому товаристві імені Шевченка у Львові та їх наслідки для організації етнологічних досліджень: історіографія |
| title_full | Причини конфліктів у Науковому товаристві імені Шевченка у Львові та їх наслідки для організації етнологічних досліджень: історіографія |
| title_fullStr | Причини конфліктів у Науковому товаристві імені Шевченка у Львові та їх наслідки для організації етнологічних досліджень: історіографія |
| title_full_unstemmed | Причини конфліктів у Науковому товаристві імені Шевченка у Львові та їх наслідки для організації етнологічних досліджень: історіографія |
| title_short | Причини конфліктів у Науковому товаристві імені Шевченка у Львові та їх наслідки для організації етнологічних досліджень: історіографія |
| title_sort | причини конфліктів у науковому товаристві імені шевченка у львові та їх наслідки для організації етнологічних досліджень: історіографія |
| topic | Проблемна історіографія |
| topic_facet | Проблемна історіографія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104865 |
| work_keys_str_mv | AT kontar pričinikonflíktívunaukovomutovaristvíímeníševčenkaulʹvovítaíhnaslídkidlâorganízacííetnologíčnihdoslídženʹístoríografíâ |