До ювілею відомого українського історика Марини Володимирівни Скржинської
У серпні 2009 р. свій славний ювілей відсвяткувала відомий вчений-антикознавець, доктор історичних наук Марина Володимирівна Скржинська.
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Назва видання: | Український історичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104936 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До ювілею відомого українського історика Марини Володимирівни Скржинської / В.М. Матях // Український історичний журнал. — 2009. — № 6. — С. 226-227. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-104936 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1049362025-02-09T16:18:10Z До ювілею відомого українського історика Марини Володимирівни Скржинської Матях, В.М. Хроніка наукового життя У серпні 2009 р. свій славний ювілей відсвяткувала відомий вчений-антикознавець, доктор історичних наук Марина Володимирівна Скржинська. 2009 Article До ювілею відомого українського історика Марини Володимирівни Скржинської / В.М. Матях // Український історичний журнал. — 2009. — № 6. — С. 226-227. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104936 uk Український історичний журнал application/pdf Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя |
| spellingShingle |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя Матях, В.М. До ювілею відомого українського історика Марини Володимирівни Скржинської Український історичний журнал |
| description |
У серпні 2009 р. свій славний ювілей відсвяткувала відомий вчений-антикознавець, доктор історичних наук Марина Володимирівна Скржинська. |
| format |
Article |
| author |
Матях, В.М. |
| author_facet |
Матях, В.М. |
| author_sort |
Матях, В.М. |
| title |
До ювілею відомого українського історика Марини Володимирівни Скржинської |
| title_short |
До ювілею відомого українського історика Марини Володимирівни Скржинської |
| title_full |
До ювілею відомого українського історика Марини Володимирівни Скржинської |
| title_fullStr |
До ювілею відомого українського історика Марини Володимирівни Скржинської |
| title_full_unstemmed |
До ювілею відомого українського історика Марини Володимирівни Скржинської |
| title_sort |
до ювілею відомого українського історика марини володимирівни скржинської |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Хроніка наукового життя |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/104936 |
| citation_txt |
До ювілею відомого українського історика Марини Володимирівни Скржинської / В.М. Матях // Український історичний журнал. — 2009. — № 6. — С. 226-227. — укр. |
| series |
Український історичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT matâhvm doûvíleûvídomogoukraínsʹkogoístorikamarinivolodimirívniskržinsʹkoí |
| first_indexed |
2025-11-27T21:15:57Z |
| last_indexed |
2025-11-27T21:15:57Z |
| _version_ |
1849979737875677184 |
| fulltext |
226 Хроніка наукового життя
А. Стемпника (Люблін) «Міф козаччини у польській історіографії ХІХ та ХХ століть», доц.
В. Яремчука (Острог) «Інтерпретація козацького міфу в українській радянській історіографії
50–80 рр. ХХ ст.», проф. Ю.Волошина (Полтава) «Шляхетські ідеали у козацькому середовищі
Лівобережної України 60–70 рр. XVIII ст.», доктора В.Юльковської (Познань) «Міф козаччини в
інтерпретації Кароля Шайнохи, а також його творча рецепція у польській історіографії й літерату-
рі ХХ ст.», проф. В.Шандри (Київ) «Історія і влада на Правобережній Україні в ХІХ ст.: творення
легітимаційних міфів» та доктора Д.Мальчевської-Павелець (Катовіце) «Генеза козаччини у синте-
зах історії Польщі доби ПНР».
Далі учасники конференції знову розійшлися по секціях. У першій було обговорено доповіді
проф. М.Гошовської (Жешув) «Міф Матері Польки в історичних опрацюваннях ХІХ ст.», доцентів
В.Константинової (Бердянськ) «Свій» чи «чужий»: взаємні міфи й стереотипи у свідомості україн-
ського і польського населення Північного Приазов’я (на підставі матеріалів історично-археографічних
експедицій)», Т.Цимбал (Кривий Ріг) «Міфи українських емігрантів як спосіб утримання зв’язку з
Батьківщиною», К.Івангородського (Черкаси) «Радянський історіографічний міф про Люблінську унію
як «загарбання України Польщею» та В.Педича (Івано-Франківськ) «Історія як міф: дискусії в україн-
ській галицькій історіографії 1918–1939 рр.».
У другій секції обговорення точилося довкола доповідей професорів С.Трояна (Рів не) «Най новіша
польська історіографія про польсько-українське минуле», А.Киридон (Київ) «Історична па м’ять як
травматичний розрив із минулим: проблемне поле сучасного історичного дискурсу», доктора А.
Кавалець (Жешув) «Національний заклад ім. Оссолінських – початок легенди», проф. П.Вайн-
ґертнера (Лодзь) «Польщею керує законспірована мафія» – зі стереотипу масонства у II Речіпоспо-
литій» і доктора Й.Пісулинської (Жешув) «Львівське історичне середовище міжвоєнного часу очима
інших».
На останньому, пленарному засіданні форуму, названому «Для чого нам міфи й стереотипи?»,
дискусії розгорілися довкола доповідей проф. Б.Плонки-Сироки (Вроцлав) «Стереотипні риси поль-
ського романтичного політика – порівняльний аналіз», докторів М.Новак (Ґданськ) «Митрополит
Андрій Шептицький – міфи та реальність» і К.Полясик-Вжосек (Познань) «Етнографія/етнологія як
свідчення етнічного стереотипу».
Під час обміну думками з приводу винесених на обговорення проблем підкреслювалися їх недо-
статня розробленість у сучасній польській та українській історіографії, потреба їх міждисциплінарно-
го опрацювання за участю представників багатьох галузей гуманітарного знання. Було вирішено, що
наступну, четверту, міжнародну конференцію організують Львівський національний університет імені
Івана Франка й Інститут українознавства імені І.Крип’якевича НАН України. Вона присвячувати-
меться обговоренню цікавої проблеми історичної пам’яті в українському й польському суспільствах
ХІХ–ХХ ст.
В.М.Матях (Київ)
ДО ЮВІЛЕЮ ВІДОМОГО УКРАЇНСЬКОГО ІСТОРИКА
МАРИНИ ВОЛОДИМИРІВНИ СКРЖИНСЬКОЇ
У серпні 2009 р. свій славний ювілей відсвяткувала відомий вчений-антикознавець, доктор істо-
ричних наук Марина Володимирівна Скржинська. Вона народилася 23 серпня 1939 р. в Ленінграді.
Соціокультурна атмосфера цього уславленого своїми традиціями міста на Неві не могла не накласти
відповідний карб на характер і світосприйняття майбутнього науковця. Природні здібності дівчинки
розвивалися й формувалися у творчій атмосфері, яка панувала в родині всесвітньо визнаної дослідниці
середньовічних Візантії та Італії О.Ч.Скржинської, її матері. Саме під впливом Олени Чеславівни
Марина вже з дитинства почала цікавитися історією та культурою античної цивілізації. Закінчивши з
відзнакою в 1961 р. класичне відділення філологічного факультету Ленінградського державного уні-
верситету, М.В.Скржинська вступила до аспірантури, де її науковим керівником був доктор історич-
них наук А.І.Доватур. 1968 р. вона успішно захистила кандидатську дисертацію «Новелістична тради-
ція про тиранію в Греції в VІІ–VІ ст. до н.е.» й отримала посаду викладача давньогрецької та латин-
ської мов у ленінградських державному університеті та медичному інституті.
Із 1972 р. життєва і творча доля М.В.Скржинської тісно пов’язана з Україною. По переїзді до
Києва вона працює старшим, а згодом – провідним науковим співробітником академічного Інституту
археології. Саме праця у цій науковій інституції підсилила її інтерес до минулого античних держав
Північного Причорномор’я. Окрім численних статей (а їх у творчому доробку дослідниці близько 150)
цій проблематиці Марина Володимирівна присвятила три монографії: «Північне Причорномор’я в
описі Плінія Старшого» (1977 р.), «Давньогрецький фольклор і література про Північне Причорно -
мо р’я» (1991 р.) і «Скіфія очима еллінів» (1998 р.), які ґрунтуються на глибокому вивченні свідчень
давньогрецьких і латинських джерел про античні держави регіону та їх сусідів. Плідна багаторічна
227Хроніка наукового життя
праця закономірно увінчалася докторською дисертацією «Античні писемні джерела VІІ–VІ ст. до н.е.
про Північне Причорномор’я», захист якої відбувся у 1992 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради
Санкт-Петербурзького відділення Інституту історії Російської академії наук.
Від 2005 р. М.В.Скржинська працює старшим науковим співробітником Інституту історії Украї-
ни НАН України. Маючи фундаментальну класичну філологічну освіту, Марина Володимирівна при-
діляє багато уваги малодослідженим в українській історичній науці темам повсякденного життя анти-
чних Боспора, Ольвії та Херсонеса. Вона також вивчає різні сторони культури цих держав, залучаючи
при цьому не лише пам’ятки писемності, а й численні предмети образотворчого мистецтва. Ці студії
узагальнено в її монографіях «Будні і свята Ольвії» (2000 р.) і «Давньогрецькі свята в Елладі й
Північному Причорномор’ї» (2009 р.), а також у відповідних розділах до колективних праць «Історія
української культури» (т.1, 2001 р.), «Херсонес Таврійський в середині І ст. до н.е.» (2004 р.).
М.В.Скржинська щорічно виступає з науковими доповідями на всеукраїнських і міжнародних
конференціях. У 1995 р. вона одержала тримісячну стипендію Венеціанського університету й узяла
участь у розробці теми «Венеція і Східна Європа у середні віки». Дослідниця багато років читає попу-
лярні лекції про античну культуру в Будинку вчених НАНУ та в Національному історичному музеї
України, і вони користуються незмінним успіхом серед слухачів.
Від щирого серця колеги і друзі бажають ювілярці життєвих гараздів і плідного творчого довго-
ліття!
В.П.Швидкий (Київ)
ДО 60-РІЧЧЯ ЧЛЕНА-КОРЕСПОНДЕНТА НАН УКРАЇНИ,
ПРОФЕСОРА В.М.ДАНИЛЕНКА
Історія належить до тих наук, які до своїх прихильників ставляться з певною пересторогою, не від-
разу й не з усіма діляться своїми знаннями чи секретами. Аби стати дійсним обранцем останньої, мало
формалізувати свої стосунки через освіту, професію, роботу. Тільки наполеглива багаторічна співпраця
стає запорукою взаєморозуміння, довіри, лише обраним вона розкриває свої можливості, може збагатити
непересічним досвідом дослідника, даром талановитого педагога чи організаторськими здібностями вче-
ного на полі наукової діяльності. Всіма цими якостями історія щедро наділила нашого шановного ювіля-
ра – професора, члена-кореспондента НАНУ Віктора Михайловича Даниленка.
Він народився 25 листопада 1949 р. на Київщині. Родинна підтримка сприяла успішному закін-
ченню історико-педагогічного факультету Київського державного педагогічного інституту ім. М.Горь-
кого (1969–1974 рр.) та аспірантури Інституту історії АН УРСР (з перервою, 1974–1978 рр.). Його
шлях у науку був усвідомленим, відтак позначеним успішним професійним зростанням і плідними
творчими здобутками. Історичні події кінця 1980-х – початку 1990-х рр. наочно виявили місце й зна-
чення української інтелігенції для розбудови національної державності. Після захисту в 1990 р. док-
торської дисертації В.М.Даниленку було доручено керівництво сектором історії інтелігенції об’єднано-
го відділу історії соціалістичного і комуністичного будівництва. Це дало можливість Віктору Ми -
хайловичу продовжити дослідження соціальної структури українського суспільства. Найуспішніше
його науково-організаційні плани почали втілюватися після очолення у 1991 р. відділу історії культу-
ри українського народу. Саме тут реалізувалися новітні наукові розробки вченого. Початок 1990-х рр.
з притаманним йому відходом від жорсткого ідеологічного диктату, звільненням від шор застарілої
методології щодо розвитку історичної науки розкрили перед дослідниками широкі можливості для
творчих пошуків та сучасних методологічних підходів до вивчення минулого. Розуміючи значення
інтелектуальної еліти для нації, В.М.Даниленко досліджує долю української інтелігенції, зокрема
трагедію 1920–1930-х рр. У першій половині 1990-х рр. за його участю вийшов ряд колективних
праць, зокрема «Сталінізм на Україні: 20–30-ті роки» (К., 1991 р.), «Сталінізм і українська інтеліген-
ція» (К., 1991 р.), «Нариси історії української інтелігенції» (у 3 кн., К., 1994 р.), «Історія України:
нове бачення» (у 2 т., К., 1995 р.) й ін.
Вчений не боїться гострих тем, адже спирається в роботі на джерела, оперує фактами та ретельно
виважує їх оцінки. Ці книги на той час без перебільшення стали найновітнішими дослідженнями із
цих проблем, знайшли свої позитивні відгуки в Україні й поза її межами. Об’єктивізм і беззастережна
констатація історичної правди у висвітленні складних суспільних процесів та явищ, тодішніх «білих
плям» у минулому України взагалі й духовного життя її народу зокрема викликали значний інтерес до
творчих розробок ученого; його праці стали суттєвим внеском у розвиток вітчизняної історичної науки
та педагогіки. В 1996 р. указом Президента України за плідну наукову діяльність, вагомий внесок у
дослідження історико-культурної спадщини України Віктору Михайловичу було присвоєно почесне
звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
Реорганізація вітчизняної історії як актуальної академічної науки, непересічної для формування
державотворчих тенденцій й укорінення історичної правди у ментальності українського соціуму періо ду
кінця 1990-х рр. знайшли своє логічне відображення в успішному втіленні творчих планів В.М.Даниленка.
|