І.М.Петренко. Шлюбно-сімейні відносини в повсякденному житті мирян Російської держави XVIII ст.
Рецензія на монографію: Петренко І.М. Шлюбно-сімейні відносини в повсякденному житті мирян Російської держави XVIII ст.: У 2 ч. – Полтава: РВВ ПУЕТ, 2010. – Ч.1. – 276 с.; Ч.2. – 305 с....
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Український історичний журнал |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/105639 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | І.М.Петренко. Шлюбно-сімейні відносини в повсякденному житті мирян Російської держави XVIII ст. / А.М. Катренко // Український історичний журнал. — 2011. — № 3. — С. 204-208. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859614447912353792 |
|---|---|
| author | Катренко, А.М. |
| author_facet | Катренко, А.М. |
| citation_txt | І.М.Петренко. Шлюбно-сімейні відносини в повсякденному житті мирян Російської держави XVIII ст. / А.М. Катренко // Український історичний журнал. — 2011. — № 3. — С. 204-208. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | Рецензія на монографію: Петренко І.М. Шлюбно-сімейні відносини в повсякденному житті мирян
Російської держави XVIII ст.: У 2 ч. – Полтава: РВВ ПУЕТ,
2010. – Ч.1. – 276 с.; Ч.2. – 305 с.
|
| first_indexed | 2025-11-28T17:16:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
Укр. іст. журн. – 2011. – №3
ЕцЕНЗІЇ
петренко І.М.
шлюбно-сімейні відносини в повсякденному житті мирян
Російської держави XVIII ст.: У 2 ч. – полтава: РВВ пУЕТ,
2010. – Ч.1. – 276 с.; Ч.2. – 305 с.
На сучасному етапі розвитку науки соціальна історія стала одним із
найбільш популярних та актуальних методологічних напрямів досліджень.
Формування нової парадигми її студіювання викликало значну зацікавле-
ність вітчизняних і зарубіжних учених проблемами мікрорівнів. У цьому кон-
тексті актуальності набувають дослідження з минулого сімейних відносин,
їх трансформації протягом історичного розвитку суспільства, форм та моти-
вацій укладання шлюбів, розлучень, народження й виховання дітей.
Слід зазначити, що брак студій з історії сім’ї гостро відчувається у су-
часній українській історичній науці. Родинні відносини практично залиша-
ються поза увагою вчених. ця обставина актуалізує появу праці І.Петренко.
Монографія авторки стала цілком логічним та очікуваним результатом її
тривалих творчих пошуків.
Наукова новизна рецензованої праці полягає у тому, що вона є пер-
шим дослідженням згаданої проблеми крізь призму історії повсякденності.
На основі залучення невідомих або маловідомих архівних документів єпар-
хіального рівня вперше в українській історіографії здійснено спробу комп-
лексного історико-соціального аналізу внутрісімейних відносин мирян, на
основі першоджерел проаналізовано етику шлюбних стосунків, норм відпо-
відної поведінки тощо. Особливу увагу акцентовано на конфліктних ситуа-
ціях, що виникали у родинній сфері життя людей, зокрема розлученнях.
Підготовлена у проблемному плані праця враховує найсучасніші підходи до
вирішення цього питання.
Монографія містить історичний аналіз і теоретичне узагальнення основ-
них закономірностей становлення й розвитку шлюбно-сімейних відносин
православного населення у Російській імперії в XVIII ст. Уперше докладно
розглядається вплив церковного, світського та звичаєвого права на регулю-
вання родинних стосунків, історична обумовленість становлення відповідно-
го законодавства інтересами й політикою держави. Праця І.Петренко – одне з
перших досліджень, де проаналізовано особливості уявлень мирян про шлюб і
подружнє життя, їх трансформацію протягом даного історичного періоду.
Укр. іст. журн. – 2011. – №3
205Рецензії
Архітектоніка рецензованої книги не викликає принципових заува-
жень. Вона характеризується логічною завершеністю, ґрунтовними виснов-
ками й узагальненнями, а також має практичне значення. Монографія
розрахована на істориків, краєзнавців, викладачів та студентів і всіх, хто
цікавиться історією України, передусім її соціальними аспектами.
У першому розділі авторка проаналізувала історіографію й джерельну
базу дослідження, зазначивши, що окремі аспекти шлюбно-сімейних від-
носин висвітлювалися у працях дореволюційних, радянських і сучасних
учених. У зв’язку із поворотом до антропології та виникненням нового її
напряму – соціальної історії й повсякденності – це питання все частіше стає
об’єктом зацікавлення вчених. Однак узагальнюючої фундаментальної мо-
нографії з проблеми досі не було написано. Виправити таку ситуацію і по-
кликана праця І.Петренко.
Джерельна база дослідження побудована на комплексному аналізі
широкого кола пам’яток візантійського, давньоруського, литовського, поль-
ського, українського та російського права. Такий підхід дозволив з’ясувати і
поглибити наявні в історико-правовій науці уявлення про основні інститути
шлюбно-сімейного права, їх еволюцію протягом історичного розвитку сус-
пільства. Порівняння різнопланового матеріалу дозволяє відтворити більш
повну картину повсякденної шлюбно-сімейної культури мирян XVIII ст.
Основним джерелом під час написання дослідження став комплекс архів-
них документів, зокрема фонди духовних консисторій – найвищих колегі-
альних органів у системі єпархіального управління, духовних правлінь –
колегіальних органів єпархіальної влади на місцях та Синоду – найвищої
інстанції в родинних справах.
У другому розділі монографії І.Петренко наголошує, що шлюб став одним
із досягнень правових інститутів Давньої Русі. Спочатку сімейні відносини
регулювалися язичницькими обрядами. Специфіка розуміння їх суті зміни-
лася з прийняттям християнства. Зміст шлюбу в нових умовах суперечив
розумінню його в язичництві, яке допускало свободу розлучень (с.100).
Норми права, що регулювали родинні стосунки в Росії, формувалися
під впливом церковного, світського і звичаєвого права. Причому церковна
норма (припис, канон) визначала правила належного поводження, тобто та-
кого, котре повинно бути в ідеальному варіанті. Звичаєве право регулювало
традиційну, реальну, повсякденну поведінку людей. Натомість світське –
виконувало функцію вирішення суперечностей між тим, якими мали бути
шлюбно-сімейні відносини, і тим, якими вони були насправді, тобто між
церковними приписами (пропагованою поведінкою) і традиційною (реаль-
ною) поведінкою людей.
І.Петренко твердить, що розвиток сімейних стосунків визначався тим, як
вирішувалися основні родинні суперечності: між традиційними (заснованими
на звичаєвому праві) поглядами на шлюб та розлучення й необхідністю вра-
ховувати настанови (приписи) православної церкви; між реальною буденною
практикою і буквою закону; між канонічними та світськими нормами; між
звичаєвим патріархальним шлюбним правом і законодавством XVIII ст.
Укр. іст. журн. – 2011. – №3
206 Рецензії
У нормативній регуляції сімейних відносин церковне право визнача-
ло «вічні» ідеї шлюбу, таїнство його укладання й нерозірваність родинних
зв’язків; звичаєве право – правові дії (обряди, угоди) щодо укладання та ро-
зірвання; світське право – принципи і правила реалізації відповідних ідей
у повсякденному житті людей.
Досить глибоким за змістом та дискусійним за формою викладу став
здійснений авторкою рецензованої монографії аналіз шлюбно-сімейних від-
носин у період становлення Росії як імперії у XVIII ст., коли родина стала
об’єктом її правового впливу. цьому присвячено третій розділ монографії.
Регульовані нормами світського й церковного права стосунки у сім’ї забезпе-
чували умови реалізації на практиці державою своєї імперської влади.
Розвиток шлюбно-сімейного законодавства в Росії, починаючи з реформ
Петра I, утілився у прагненні забезпечити передусім соціально-політичні та
економічні інтереси держави. Норми світського права разом із церковними
приписами, що регулювали особисті відносини чоловіка й жінки, виступали
інструментом захисту цих інтересів. Світське законодавство прагнуло осла-
бити та обмежити вплив церкви в суспільстві, підкорити родинну сферу ци-
вільно-правовому регулюванню.
Незважаючи на те, що православна церква намагалася поставити під
свій контроль сімейні відносини і робила це за допомогою законодавчих актів
світської влади, котра перетворила духівництво на їх провідників та контро-
лерів за виконанням народними масами, однак на побутовому, буденному
рівні вони продовжували керуватися тими поглядами на шлюб, що ґрунту-
валися на звичаєвому праві та усталених традиціях. Священнослужителі,
котрі, як правило, були вихідцями із селян, також керувалися давніми уяв-
леннями у родинній сфері, інколи тільки формально виконуючи певні уря-
дові або синодальні розпорядження. часто ієреї змушені були закривати очі
на порушення парафіянами офіційних шлюбно-сімейних норм, адже нічого
не могли з ними вдіяти.
У четвертому розділі І.Петренко привернула увагу до таких важливих
проблем, як особливості внутріродинних відносин мирян, зокрема взаємо-
стосунків подружжя, ставлення до дітей, девіантні прояви поведінки, як-
от дітозгубництво, з’ясувала причини поширеності самовільних розлучень
чоловіків та жінок і побутування повторних шлюбів. Авторка наголосила
на тому, що багато рис повсякденних внутрісімейних відносин подружжя
свідчить про те, що потрібно звільнитися від стереотипу романтично-іди-
лічних стосунків між чоловіками та жінками (с.277). Джерела зафіксували
такі факти повсякденного життя, котрі не завжди викликають замилування
в очах сучасників, але ігнорувати їх не можна.
Документи свідчать зокрема про суперечливість і багатовимірність
жіночого повсякдення. Побутові ситуації, сварки, внутріродинні кон-
флікти давали підстави для розлучення, хоча церква неохоче йшла на
такий радикальний крок. Здебільшого духовна влада намагалася при-
мирити подружжя, застосовуючи поради, переконувала в нерозривності
шлюбних зв’язків.
Укр. іст. журн. – 2011. – №3
207Рецензії
Риси патріархальності української культури у подружньому житті неод-
нозначні. З одного боку, головування чоловіка в родині не підлягало сумні-
ву, а з іншого, – жінка мала шанс за певних обставин стати лідером у сім’ї.
Ідеалом подружніх стосунків були злагода, співчуття та взаємодопомога.
Утім виняткове право чоловіка застосовувати фізичні покарання щодо дру-
жини, а також деякі риси повсякденного етикету були свідченням дискри-
мінації жінки.
Не залишилися поза увагою дослідниці й питання про проблеми бать-
ківства, адже джерела спростовують ідилічно-романтичні уявлення про
материнство як етнокультурний феномен, що були поширені в україн-
ській етнографії, та розкривають неоднозначність зв’язку матері й дитини.
Деконструкція міфологеми про «ідеальне материнство» і реконструкція його
у повсякденних практиках дає змогу зрозуміти суперечливий та складний
характер цієї теми у суспільстві. У ньому поєднані міцна соціокультурна
настанова на народження й виховання дітей і проблеми контролю за народ-
жуваністю, труднощі у догляді й вихованні дитини.
Народження позашлюбних дітей, що призводило до дітозгубництва, –
важлива риса для характеристики сімейних відносин мирян. Незважаючи
на девіантний характер, такі явища були невід’ємною рисою життя соціуму
(с.335). Найбільше дітовбивств траплялося у сільській місцевості. як прави-
ло, жертвами були позашлюбні діти, матері котрих таким чином намагали-
ся врятуватися від сорому й публічного осуду.
В останньому, п’ятому, розділі І.Петренко дослідила процес припинен-
ня та розірвання шлюбу, визначила й детально проаналізувала найпоши-
реніші приводи для цього, проілюструвавши їх яскравими прикладами із
тогочасної соціальної дійсності. Дослідниця показала, що розлучалися пари
не лише з еліти, а й непривілейованих станів. Шлюборозлучний процес ві-
добразив значний розрив між вищими та нижчими станами: перші, обізна-
ні із законодавством і юридичними тонкощами, мали змогу організувати
швидке розлучення або принаймні прискорити його; другим же було доволі
складно розібратися у хитросплетіннях церковного правосуддя, що затягу-
вало цей процес.
У шлюборозлучних справах був відчутний розрив між офіційним і на-
родним поглядом на них. якщо церква культивувала сакраментальний по-
гляд на шлюб, то миряни дотримувалися того, що ґрунтувався на тради-
ційних відносинах. Спроби православного кліру пропагувати його як одне
із таїнств глибоко не вкоренилися у свідомості мирян, котрі продовжували
послуговуватися традиціями (с.526).
Монографію завершують ґрунтовні висновки. Дослідниця показала, що
аналізуючи родинні стосунки мирян у XVIII ст. слід ураховувати той факт,
що боротьба між церковними й народними поглядами на шлюб та розлу-
чення помітна вже з перших віків існування християнства в Київській Русі.
Канонічний погляд на сімейні справи раніше переміг у Московській держа-
ві, де його зміцненню сприяло панування візантійських юридичних норм
у законодавстві, значно більший вплив церкви на народ і централізація
Укр. іст. журн. – 2011. – №3
208 Рецензії
влади. В українських землях демократичні погляди на народно-юридичні
норми побутували навіть ще у XVIII ст., а остаточно були знищені з утво-
ренням Російської імперії та повною нівеляцією імперськими структурами
місцевих особливостей.
Українське родинне право зазнало великого впливу російського цивіль-
но-сімейного законодавства як у сфері укладання шлюбу, так і його розірван-
ня. Тож дослідження регламентації родинних відносин державою й церквою
та практики впровадження у життя відповідних правових норм – принципо-
во важливе для розуміння релігійної ситуації у гетьманщині в XVIII ст.
І.Петренко звернула увагу на те, що сімейне життя базувалося на між-
групових нормах і вкрай важко піддавалося регламентації, що її намагали-
ся провадити церковні й державні органи. Незалежно від загальної моделі
та взірців кожен шлюб формував власний світ стосунків, котрий залежав
від його партнерів, тобто конкретних осіб, їхнього родинного досвіду, бать-
ківського виховання, характеру, світосприйняття тощо.
Водночас монографія містить певні дискусійні моменти. Зокрема у назві
праці слід було вжити поняття «Російська імперія», у складі котрої опинили-
ся українські землі після втрати свого автономного статусу, а у вступі – ви-
значити та обґрунтувати територіальні й хронологічні рамки дослідження.
Аналізуючи історіографію проблеми, не слід було називати праці вчених,
які не стосуються конкретно XVIII ст., а висвітлюють шлюбно-сімейні від-
носини більш ранніх історичних періодів. Монографія дещо перевантаже-
на описовістю. Підбиваючи підсумки, необхідно було визначити конкретні
етапи становлення і розвитку родинних стосунків у Російській державі.
Утім усе це аж ніяк не позначилося на науковому рівні праці І.Петренко,
котра, безперечно, є суттєвим внеском у дослідження соціальної історії, зокре-
ма історії повсякденності. Сама постановка проблеми в такому ракурсі від-
криває подальші шляхи для поглибленого дослідження важливої теми.
Немає жодного сумніву, що науковці, на яких насамперед розраховане
видання, не лише сприймуть та належним чином використають його змісто-
ву частину, а й справедливо оцінять обсяг і значимість виконаної авторкою
монографії.
А.М.Катренко (Київ)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-105639 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T17:16:24Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Катренко, А.М. 2016-08-27T16:45:30Z 2016-08-27T16:45:30Z 2011 І.М.Петренко. Шлюбно-сімейні відносини в повсякденному житті мирян Російської держави XVIII ст. / А.М. Катренко // Український історичний журнал. — 2011. — № 3. — С. 204-208. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/105639 Рецензія на монографію: Петренко І.М. Шлюбно-сімейні відносини в повсякденному житті мирян Російської держави XVIII ст.: У 2 ч. – Полтава: РВВ ПУЕТ, 2010. – Ч.1. – 276 с.; Ч.2. – 305 с. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Рецензії І.М.Петренко. Шлюбно-сімейні відносини в повсякденному житті мирян Російської держави XVIII ст. I.M.Petrenko. Matrimonial Relations in Daily Life of Russian State Laity in XVIII Article published earlier |
| spellingShingle | І.М.Петренко. Шлюбно-сімейні відносини в повсякденному житті мирян Російської держави XVIII ст. Катренко, А.М. Рецензії |
| title | І.М.Петренко. Шлюбно-сімейні відносини в повсякденному житті мирян Російської держави XVIII ст. |
| title_alt | I.M.Petrenko. Matrimonial Relations in Daily Life of Russian State Laity in XVIII |
| title_full | І.М.Петренко. Шлюбно-сімейні відносини в повсякденному житті мирян Російської держави XVIII ст. |
| title_fullStr | І.М.Петренко. Шлюбно-сімейні відносини в повсякденному житті мирян Російської держави XVIII ст. |
| title_full_unstemmed | І.М.Петренко. Шлюбно-сімейні відносини в повсякденному житті мирян Російської держави XVIII ст. |
| title_short | І.М.Петренко. Шлюбно-сімейні відносини в повсякденному житті мирян Російської держави XVIII ст. |
| title_sort | і.м.петренко. шлюбно-сімейні відносини в повсякденному житті мирян російської держави xviii ст. |
| topic | Рецензії |
| topic_facet | Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/105639 |
| work_keys_str_mv | AT katrenkoam ímpetrenkošlûbnosímeinívídnosinivpovsâkdennomužittímirânrosíisʹkoíderžavixviiist AT katrenkoam impetrenkomatrimonialrelationsindailylifeofrussianstatelaityinxviii |