Дискусія в науковому середовищі УРСР з проблематики етногенезу східних слов’ян і давньоруської народності (1951 р.): між наукою та ідеологією
Вивчення етногенетичної проблематики в СРСР (особливо в галузі походження східних слов’ян і російського народу) розпочалося в кінці 1930-х рр. і тривало протягом 1940-х рр., а результати поточних досліджень обговорювалися під час різних засідань і сесій наукових установ, однак термінологічно-понят...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/10625 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Дискусія в науковому середовищі УРСР з проблематики етногенезу східних слов’ян і давньоруської народності (1951 р.): між наукою та ідеологією / С. Юсов, Н. Юсова // Український історичний збірник — 2009. — Вип. 12. — С. 350-363. — Бібліогр.: 64 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Вивчення етногенетичної проблематики в СРСР (особливо в галузі походження
східних слов’ян і російського народу) розпочалося в кінці 1930-х рр. і тривало протягом 1940-х рр., а результати поточних досліджень обговорювалися під час різних засідань і
сесій наукових установ, однак термінологічно-понятійний апарат залишався неусталеним, а поняття «народність» побоювалися застосовувати до етногонічних процесів, оскільки в працях головного радянського «авторитета» Й. Сталіна воно вживалося лише до періоду
розвиненого феодалізму і переходу до централізованої держави. У другій половині 1940-х рр. радянські історики і етногенетики все більше кладуть в основу методології етногенетичних досліджень постулати Й. Сталіна з націології. Окрім цього, впритул до
літа 1950 р., іншим методологічним підґрунтям слугувала глотогонічна теорія іншого «корифея» – покійного (на той час) академіка М. Марра. |
|---|