Г.Корольов. Федералізм Михайла Грушевського: міфи, уявлення, проекти
Рецензія на книгу: Корольов Г. Федералізм Михайла Грушевського: міфи, уявлення, проекти. – К.: Інститут історії України НАНУ, 2012. – 250 с.
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/106409 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Г.Корольов. Федералізм Михайла Грушевського: міфи, уявлення, проекти / В.В. Тельвак // Український історичний журнал. — 2013. — № 1. — С. 187-191. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-106409 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Тельвак, В.В. 2016-09-27T18:21:49Z 2016-09-27T18:21:49Z 2013 Г.Корольов. Федералізм Михайла Грушевського: міфи, уявлення, проекти / В.В. Тельвак // Український історичний журнал. — 2013. — № 1. — С. 187-191. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/106409 Рецензія на книгу: Корольов Г. Федералізм Михайла Грушевського: міфи, уявлення, проекти. – К.: Інститут історії України НАНУ, 2012. – 250 с. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Рецензії й огляди Г.Корольов. Федералізм Михайла Грушевського: міфи, уявлення, проекти H.Koroliov. Federalism of Mykhailo Hrushevs’kyi: Myths, Ideas, Projects Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Г.Корольов. Федералізм Михайла Грушевського: міфи, уявлення, проекти |
| spellingShingle |
Г.Корольов. Федералізм Михайла Грушевського: міфи, уявлення, проекти Тельвак, В.В. Рецензії й огляди |
| title_short |
Г.Корольов. Федералізм Михайла Грушевського: міфи, уявлення, проекти |
| title_full |
Г.Корольов. Федералізм Михайла Грушевського: міфи, уявлення, проекти |
| title_fullStr |
Г.Корольов. Федералізм Михайла Грушевського: міфи, уявлення, проекти |
| title_full_unstemmed |
Г.Корольов. Федералізм Михайла Грушевського: міфи, уявлення, проекти |
| title_sort |
г.корольов. федералізм михайла грушевського: міфи, уявлення, проекти |
| author |
Тельвак, В.В. |
| author_facet |
Тельвак, В.В. |
| topic |
Рецензії й огляди |
| topic_facet |
Рецензії й огляди |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український історичний журнал |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
H.Koroliov. Federalism of Mykhailo Hrushevs’kyi: Myths, Ideas, Projects |
| description |
Рецензія на книгу: Корольов Г. Федералізм Михайла Грушевського:
міфи, уявлення, проекти. – К.: Інститут історії України НАНУ, 2012. – 250 с.
|
| issn |
0130-5247 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/106409 |
| citation_txt |
Г.Корольов. Федералізм Михайла Грушевського: міфи, уявлення, проекти / В.В. Тельвак // Український історичний журнал. — 2013. — № 1. — С. 187-191. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT telʹvakvv gkorolʹovfederalízmmihailagruševsʹkogomífiuâvlennâproekti AT telʹvakvv hkoroliovfederalismofmykhailohrushevskyimythsideasprojects |
| first_indexed |
2025-11-27T05:39:37Z |
| last_indexed |
2025-11-27T05:39:37Z |
| _version_ |
1850799463539408896 |
| fulltext |
Український історичний журнал. – 2013. – №1
Рецензії й огляди 187
предметного, географічного та іменного покажчиків (чим нині можуть похва-
литися далеко не всі видання подібного штибу).
На жаль, відсутні (без сумніву, через прикрий технологічний недогляд або
ж із причин фінансового характеру) згадані у виданні архівні фото, дещо змі-
щено систему посилань, що утруднює роботу з джерелом тощо.
У цілому ж зазначимо, не лише інтелектуали-гуманітарії мають тепер но-
вий інструмент досліджень, а й уся широка світова українська національна
спільнота отримала нове цінне джерело інформації біографічного, громадсько-
політичного та культурологічного характеру «з перших рук», де крізь призму
авторського, проте об’єктивного бачення постають свідчення про різноманітні
історичні, політичні й культурні процеси зламу епох, поведінку окремих пуб-
лічних осіб та об’єднань громадян різного спрямування. На часі – подальше
оприлюднення багатої та різноманітної спадщини Великого Українця, за жит-
тя найменованого сучасниками «совістю землі української», спадщини, що збе-
рігається в архівах та у бібліотечних фондах рідкісних і малодоступних видань
1890–1900-х рр.
С.Г.Іваницька (Запоріжжя),
Т.В.Єрмашов (Київ)
Ім’я Геннадія Корольова добре відоме се-
ред грушевськознавців. Порушивши в низці
своїх праць – як статейного, так і книжково-
го формату – цікаву проблему федералістич-
ної складової політичного світогляду голови
Центральної Ради, він фактично започатку-
вав її серйозне обговорення у сучасній істо-
ричній науці. Рецензована книга є своєрід-
ним підсумком роздумів автора над темою,
тож заслуговує на уважне прочитання та сер-
йозне обговорення.
У передмові автор традиційно обґрунтовує актуальність обраної теми, пе-
рераховує поставлені в монографії завдання та окреслює новизну дослідження.
На переконання автора, звернення до федералістських ідей М.Грушевського
помітно актуалізує сучасне обговорення перспектив політичного устрою
України, а також національні рухи в багатьох європейських регіонах. На нашу
думку, такий погляд є значною модернізацією спадщини вченого і політика,
корольов г.
фЕдЕралізМ Михайла грушЕвського:
Міфи, уявлЕння, проЕкти. – К.: Інститут
історії України НАНУ, 2012. – 250 с.
Український історичний журнал. – 2013. – №1
188 Рецензії й огляди
адже йдеться про зовсім відмінний подієвий контекст і цілком інші виклики,
які стояли перед українцями на початку ХХ ст. й існують тепер. Урешті, чудо-
во усвідомлюючи значний рівень політизації обраної проблеми в умовах сучас-
них дискусій і постійної маніпуляції федералістськими гаслами, автор обіцяє
«дотримуватися загальноприйнятих законів науки і наукового знання» та по-
дати «новий погляд на федералізм ученого і політика».
У першому розділі розглянуто історіографічні, джерелознавчі й концептуаль-
ні засади теми. Аналізуючи історіографію проблеми, автор доволі докладно зупи-
нився на численних спробах рефлексії політичного світогляду М.Грушевського,
запропонованих протягом останнього століття. Цілком слушно присвятивши най-
більше уваги сучасним грушевськознавчим студіям, автор дещо побіжно розгля-
нув грушевськіану першої третини ХХ ст., коли власне вперше теза про автоно-
містсько-федералістські симпатії голови Центральної Ради була сформульована
та отримала доволі якісне обговорення у середовищі його ідейних опонентів.
Значною повнотою аналізу характеризується огляд джерельних засад мо-
нографії. Г.Корольов узагальнив солідний масив історичних творів М.Гру-
шевсь ко го, його публіцистику політичного та історіософського характеру, що-
денники, автобіографії й спогади, мемуари сучасників ученого й розлогий
епістолярій. Серед залученого комплексу архівних матеріалів домінує листу-
вання вченого з його сучасниками, а також документи державних і громад-
ських установ. У підсумку, як слушно твердить автор, виявлені джерела умож-
ливлюють вирішення поставлених завдань.
Концептуальна складова першого розділу сфокусована на авторських спо-
стереженнях про генеалогію федералізму в українській історії. Аналізуючи віт-
чизняний та західний досвід артикуляції феномена федералізму, Г.Корольов
наводить власне розуміння його значення. На переконання вченого, «феде-
ралізм – це принцип, покладений в основу політико-територіального чи на-
ціонально-територіального устрою держав; доктрина, яка містить можливості
децентралізувати й розділяти владу по вертикалі: інтегрувати територіальні
спільноти в єдине ціле; ідеологічна концепція демократизації відносин між
владою й підвладними» (с.46).
Другий розділ – «Історія історика» – відкриває нарис про формуван-
ня особистості та світогляду М.Грушевського. Ключовою її тезою, яку автор
намагається всебічно обґрунтовувати протягом усієї книги, є твердження
про те, що вченому «була характерна множинна лояльність, яка визна-
чила його стиль життя, науки, історії й політики» (с.57). На переконання
Г.Корольова, таке явище було загалом притаманне мешканцям західних
окраїн Російської імперії наприкін ці ХІХ ст. Підсумовуючи свої спостере-
ження, він вказує, що формування історичних поглядів М.Грушевського
було суперечливим процесом, який поєднав у собі специфіку людини мно-
жинної лояльності, обставин і способу життя, тенденцій політичного та
культурного розвитку того часу. Історичний світогляд став визначальним
чинником генези і розвитку політичних поглядів молодого вченого, особли-
во його федералістських позицій. Останні ж були відображенням народ-
ницької концепції української історії.
Український історичний журнал. – 2013. – №1
Рецензії й огляди 189
Г.Корольов слушно зауважив, що процес становлення історичних погля-
дів М.Грушевського буде неповним без розгляду основних тенденцій розвит-
ку світогляду представників федералізму та поширення антицентралістської
ідеології в умовах імперії Романових. Це дозволило окреслити кордони феде-
ралістського дискурсу знаного історика. У результаті своїх роздумів автор дій-
шов висновку, що сформовану М.Грушевським на межі ХІХ–ХХ ст. федераліст-
ську концепцію не слід розглядати як політичну альтернативу незалежності
та самостійності. Федералізм історик розумів, згідно з тогочасною традицією,
як найбільш ефективну систему управління в імперіях, засіб протидії бюро-
кратичному централізму, основу прихованої опозиційності до режиму.
У наступній частині – «“Український П’ємонт” і федерація для Російської
імперії» – розглянуто дискурс М.Грушевського про Східну Галичину. Г.Ко ро-
льов доводить, що цей регіон у розумінні вченого має досить контроверсійні
характеристики, які випливають з його слов’янофільської ідентичності, пра-
вославних уявлень та історичного світогляду. Такий дискурс автор пояснює
антипольськими переконаннями М.Грушевського в контексті поширення ідеї
відновлення «історичної Польщі», українсько-польськими історичними взає-
минами, які реалізовувалися на основі «історичних» та «неісторичних» націй,
роллю греко-католицької церкви в історії Галичини. При цьому досить спір-
ною, як на нашу думку, є авторська теза, що «галицька ідентичність завжди
характеризувалася польською лояльністю». Як тоді пояснити тривале міжна-
ціональне протистояння у регіоні, яке нерідко було доволі гострим?
Продовжує авторський аналіз звернення до російського контексту пробле-
ми. Дослідник твердить, що на початку ХХ ст. ідея самостійності не була провід-
ною в політичному проекті М.Грушевського, а лише слугувала формулюванням
для пояснення необхідності утвердження національно-територіальної автономії
у складі Росії. Ідея незалежності розкривала перспективи федералістської кон-
цепції з погляду розвитку демократії. При цьому федералізм М.Грушевського
був не лише частиною ідеології визвольного руху, а також пов’язувався з соці-
альними гаслами, проблемою національних меншин і культурною самобутніс-
тю. У цій частині книги значним перебільшенням, як для нас, є авторське твер-
дження про те, що «політичну позицію й ідеологію Грушевського приймав лідер
більшовиків Володимир Ленін» (с.120). Не погоджуючись із цією тезою, звернемо
увагу Г.Корольова хоча б на гостру ленінську критику політичної публіцистики
українського вченого напередодні Першої світової війни. Також у поле зору ав-
тора не потрапив цікавий лист М.Грушевського до князя Костянтина Романова,
написаний із симбірського заслання. Його аналіз дозволив би Г.Корольову знач-
но нюансувати автономістські симпатії автора «Історії України-Руси».
Федералістському дискурсу М.Грушевського в період революції присвячено
наступний, четвертий, розділ. Автор твердить, що вже навесні 1917 р. учений-по-
літик сформулював ідеологічні засади національного руху та визначив політичні
завдання діяльності Центральної Ради. Здобуття Україною національно-територі-
альної автономії у складі демократичної Росії стало основним гаслом революційної
боротьби. Водночас сам автономний статус в уявленні М.Грушевського був лише
проміжним варіантом вирішення «українського питання». Остаточно ж Україна
Український історичний журнал. – 2013. – №1
190 Рецензії й огляди
мала або стати повноправним членом федерації, або здобути повну незалежність.
Утім, відомі жовтневі події в Петрограді змусили голову Центральної Ради пере-
осмислити свої федералістські переконання. Після прийняття IV Універсалу прин-
цип федералізму трансформувався зі сфери зовнішніх зв’язків із Росією до вну-
трішнього життя УНР як можлива модель її територіального і суспільного устрою.
У підсумку, федералістські орієнтації М.Грушевського, що мали значний вплив на
ук раїнське революційне середовище, відіграли вирішальну роль у проголошенні
са мостійності на противагу боротьбі за автономію.
Останній розділ монографії відведено роздумам над метаморфозами фе-
дералістських переконань М.Грушевського наприкінці Української революції
1917–1921 рр., коли вчений шукав політичні перспективи України поза росій-
ським контекстом. Г.Корольов докладно аналізує ідею чорноморської федерації
М.Грушевського та його намагання знайти опору в західних партнерах. У фо-
кусі авторського аналізу цілком слушно перебувають еміграційні роки життя
цього вченого-політика, коли його ідея федералізму зазнала найбільш поміт-
ної трансформації, що було пов’язане з переосмисленням М.Грушевським ролі
більшовиків на широкому просторі Центрально-Східної Європи. Наслідком цих
процесів і стало його повернення до радянського Києва. Цей крок історика, як
слушно вказує Г.Корольов, був зумовлений не лише бажанням, а й цілеспрямо-
ваною політикою більшовицької влади, що намагалася створити у громадськос-
ті ілюзії незалежної України та її українськості.
У післямові, дещо претензійно озаглавленій «“Великий українець” – міф
про незалежність», Г.Корольов у розрізі цілої праці підбиває підсумки своїх ці-
кавих спостережень. При цьому важливим є авторське зізнання: «Маючи влас-
не сприйняття політики, я опинився в ситуації конфлікту моєї світоглядної й
загальнодержавної парадигми. Тому я розумію, що, можливо, авторське прочи-
тання джерел та їх інтерпретація можуть зумовити як формування нових міфів
про Грушевського, так і наукову полеміку щодо федералізму» (с.222). Таким мі-
фом, концентровано сформульованим у висновках, є твердження Г.Корольова,
що «формування Грушевського як історика – суперечливий процес, позначений
множинною лояльністю» (с.223). На наше переконання, якщо про множинну
лояльність Грушевського-політика є всі підстави говорити, то як учений, ав-
тор «Історії України-Руси», він постає надзвичайно цілісним і послідовним у
відстоюванні своїх історіософських та історіографічних переконань інтелекту-
алом, чия праця від початку творчого шляху і до останніх студій московського
заслання була спрямована на доведення тези про самостійність одного з най-
більших слов’янських народів. Останнє, своєю чергою, і стало підставою розгля-
дати Україну як рівноправного члена численних федеративних проектів, котрі
розробляв і пропонував М.Грушевський, а згодом і доводити природність пра-
ва на державну незалежність. Взаємовиключними є також тези автора про «не-
подоланний федералізм» історика і його цілісність «у прагненні здобути само-
стійність для України» (с.226). Натомість цілком слід погодитися з думкою, що у
сумнівах ученого між ідеями автономізму та самостійності позначилася супер-
ечливість революційної доби, незрілість політичної еліти й вирішальна роль
зов нішнього чинника.
Український історичний журнал. – 2013. – №1
Рецензії й огляди 191
Підсумовуючи аналіз змістовного монографічного дослідження Г.Ко ро-
льова, укажемо на цілковиту реалізацію сформульованих у вступі до книги
завдань. Відзначаючи чудове володіння автором історіографічним та дже-
рельним матеріалом, добру ознайомленість із методологічними дискусіями
нашого часу, вкажемо й на численні хиби редакторського плану, що подекуди
відволікає від ходу авторських думок. Натомість порушена у книзі проблема,
як це переконливо показав Г.Корольов, варта подальшого аналізу, насампе-
ред у контексті еволюції української політичної думки ХХ ст. Тож побажаймо
авторові продовжити його студії над реконструкцією політичного світогляду
М.Грушевського.
В.В.Тельвак (Дрогобич)
Історіографія, як спеціальна галузь історичної науки і навчальна дисци-
пліна, є неодмінною базисною умовою повноцінної вищої історичної освіти.
Запорукою плідного оволодіння студентами історичних факультетів цим пред-
метом є наявність сучасних підручників, навчальних посібників – «гарних і
різних». Адже у зазначеній царині необхідність оновлення історіографічного
приросту знань зовсім не адекватна історично-часовій дистанції. Очевидно,
зайве говорити про фаховий рівень та методичну майстерність викладачів іс-
торіографічних дисциплін.
Історіографія, будучи однією з галузей історичної науки та навчальною
дисципліною, органічно поєднує і взаємопов’язує ці функції. Адже без розвит-
ку історіографічних досліджень, без критичного осмислення своїх надбань іс-
торія як наука буде приречена на стагнацію. Вона втратить орієнтири роз-
витку подальших наукових напрямків, позбавиться певних маркерів щодо
актуальності та повноти досліджень. Саме історіографія виступає своєрідним
барометром наукової новизни історичних праць. Крім того, вона виконує ко-
мунікативні функції як у міжпредметному полі історичних дисциплін, так і
щодо зарубіжних історіографій.
У цьому контексті вихід у світ другого, доповненого видання посібника відо-
мого українського вченого й педагога, проф. Ярослава Калакури «Українська іс-
торіографія: Курс лекцій» є важливою подією в освітянському і науковому житті
України. Автор майже два десятиліття читає однойменний лекційний курс, в
якому акумульована багатовікова історія української історичної думки: від най-
давніших часів до сучасності та його багатолітні власні напрацювання у царині
історіографії. Уже перше видання цього посібника 2004 р. стало популярним і
затребуваним як у вищій школі, так і в науковому середовищі. Наклад книги
дуже швидко розійшовся, оскільки видання, що не має аналогів, підготовлене
на межі наукового дослідження і підручника та рекомендоване Міністерством
освіти і науки України як навчальний посібник для студентів історичних
калакура я.
українська історіографія: курс лЕкцій. – 2-е вид., доп. – К.: Генеза, 2012. – 512 с.
|