Романцов Володимир Омелянович
3 квітня 2013 р. на 85-му році життя перестало битися серце відомого українського історика, професора, заслуженого діяча науки Володимира Омеляновича Романцова.
Saved in:
| Published in: | Український історичний журнал |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/106595 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Романцов Володимир Омелянович / Т.Н. Денисова, Н.К. Колоколова, С.В. Кульчицький // Український історичний журнал. — 2013. — № 3. — С. 235-236. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-106595 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Денисова, Т.Н. Колоколова, Н.К. Кульчицький, С.В. 2016-10-01T12:48:25Z 2016-10-01T12:48:25Z 2013 Романцов Володимир Омелянович / Т.Н. Денисова, Н.К. Колоколова, С.В. Кульчицький // Український історичний журнал. — 2013. — № 3. — С. 235-236. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/106595 3 квітня 2013 р. на 85-му році життя перестало битися серце відомого українського історика, професора, заслуженого діяча науки Володимира Омеляновича Романцова. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал In memoriam Романцов Володимир Омелянович Romantsov Volodymyr Omelianovych Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Романцов Володимир Омелянович |
| spellingShingle |
Романцов Володимир Омелянович Денисова, Т.Н. Колоколова, Н.К. Кульчицький, С.В. In memoriam |
| title_short |
Романцов Володимир Омелянович |
| title_full |
Романцов Володимир Омелянович |
| title_fullStr |
Романцов Володимир Омелянович |
| title_full_unstemmed |
Романцов Володимир Омелянович |
| title_sort |
романцов володимир омелянович |
| author |
Денисова, Т.Н. Колоколова, Н.К. Кульчицький, С.В. |
| author_facet |
Денисова, Т.Н. Колоколова, Н.К. Кульчицький, С.В. |
| topic |
In memoriam |
| topic_facet |
In memoriam |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український історичний журнал |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Romantsov Volodymyr Omelianovych |
| description |
3 квітня 2013 р. на 85-му році життя перестало битися серце відомого українського історика,
професора, заслуженого діяча науки Володимира
Омеляновича Романцова.
|
| issn |
0130-5247 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/106595 |
| citation_txt |
Романцов Володимир Омелянович / Т.Н. Денисова, Н.К. Колоколова, С.В. Кульчицький // Український історичний журнал. — 2013. — № 3. — С. 235-236. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT denisovatn romancovvolodimiromelânovič AT kolokolovank romancovvolodimiromelânovič AT kulʹčicʹkiisv romancovvolodimiromelânovič AT denisovatn romantsovvolodymyromelianovych AT kolokolovank romantsovvolodymyromelianovych AT kulʹčicʹkiisv romantsovvolodymyromelianovych |
| first_indexed |
2025-11-26T00:10:41Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:10:41Z |
| _version_ |
1850595285269479424 |
| fulltext |
Український історичний журнал. – 2013. – №3
IN
MEMORIAM
3 квітня 2013 р. на 85-му році життя переста-
ло битися серце відомого українського історика,
професора, заслуженого діяча науки Володимира
Омеляновича Романцова.
В.Романцов народився в Костянтинівці (нині
місто Донецької обл.) 16 вересня 1928 р. У 1933 р.
сім’я переїхала до Луганська. У червні 1941 р.
батько був мобілізований в армію, а мати з двома
дітьми евакуювалася спочатку у Самаркандську
область, далі – в Алма-Ату, де 14-річного Володю
призвали на трудовий фронт і він почав працю-
вати, не залишаючи школи, на заводі, у ливар-
ному цеху. Але вже у серпні 1943 р., за місяць до
досягнення 15-річного віку, Володя подав заяву
до військкомату з проханням відправити його
на фронт. Замість фронту підлітка направили
до Леніногорської артспецшколи, яка у червні
1944 р. переїхала до Києва, де Володя і продовжу-
вав навчання. В.Романцов був нагороджений ме-
даллю за участь у Великій Вітчизняній війні, а по закінченні артшколи, як відмінник
навчання, відряджений у Київське артилерійське училище, де згодом залишився на
посаді викладача і командира взводу курсантів. Одночасно почав навчатися на заоч-
ному відділенні Київського університету імені Т.Шевченка, і в 1954 р. закінчив курс
зі спеціальності «Історія СРСР». Відслуживши в артилерійських частинах радянської
армії був переведений у запас у званні капітана. У 1960 р. склав іспити в аспірантуру
Інституту історії АН УРСР (із відривом від виробництва). Отже, у науку В.Романцов
увійшов у 32-річному віці, будучи вже людиною з великим життєвим досвідом.
З аспірантури його відрахували достроково у зв’язку з успішним захистом канди-
датської дисертації. Він залишився в інституті на науковій роботі, але тільки на два мі-
сяці. Під час навчання в аспірантурі показав себе талановитим науковцем і людиною з
великими організаторськими здібностями. Як тільки у Президії АН УРСР звільнилася
посада заступника головного вченого секретаря, її запропонували В.Романцову. Він
не відмовився від пропозиції, сподіваючись на те, що зможе поєднувати, як це не раз
траплялося в його житті, різні форми діяльності. Виявилося, однак, що робота в «го-
ловному штабі» академічної науки не залишає часу для інших занять, і В.Романцов
РОМАНЦ, ОВ ВОЛОДИМИР ОМЕЛЯНОВИЧ
Український історичний журнал. – 2013. – №3
236 In memoriam
зробив свій вибір. У березні 1965 р. він повернувся в Інститут історії, де, не гаючи часу,
визначився з темою докторської дисертації. Проте життя складалося інакше. І, знов-та-
ки сподіваючись, що зможе продовжувати дослідницьку працю за будь-яких умов,
В.Романцов переходить на викладацьку роботу, очоливши кафедру історії України в
Київському технологічному інституті легкої промисловості (нині Київський національ-
ний університет технології та дизайну), де пропрацював 26 років. Згодом продовжив
викладати як професор Київського славістичного університету. Викладацьку діяль-
ність В.Романцов не полишав до самої своєї смерті.
Темою докторської дисертації В.Романцова, яку він захистив у 1972 р., був аналіз
кількісних та якісних змін у робітничому класі України за повоєнні десятиліття.
Працюючи над цим питанням, 1972 р. він опублікував монографію «Робітничий клас
Української РСР (1946–1970)», а в 1980, 1984 і 1987 рр. – тритомний збірник доку-
ментів «Промышленность и рабочий класс Украинской ССР». Захопившись пізніше
темою народонаселення України у світлі демографічної статистики, одну за одною дру-
кує монографії «Український етнос на одвічних землях та за їхніми межами (XVIII–
XX ст.) (К., 1998 р.), «Українці на одвічних землях (XVIII – початок XXI ст.) (К., 2004 р.),
«Населення України і його різна мова за часів радянської влади та незалежності (XX –
початок XXI ст.) (К., 2008 р.), «Історична демографія України (XVIII – початок XXI ст.)»,
а буквально перед смертю у видавництво було передано рукопис нової книги.
Життя Володимира Омеляновича було сповнене праці, творчості, великого інтере-
су до людей, Батьківщини, світу. Він виростив гідного сина – Костянтина, дочекався
онука Кирила.
Кілька слів про тих, хто підписався під цим некрологом. У жовтні 1960 р. завіду-
юча кафедрою іноземних мов АН УРСР Наталія Олексіївна Одріна на прохання про-
фесора Наталії Миколаївни Раєвської сформувала з аспірантів групу для інтенсивного
вивчення англійської мови у складі Т.Денисової (Інститут літератури), Н.Колоколової
(Інститут філософії), С.Кульчицького (Інститут економіки) і В.Романцова (Інститут
історії). Ми своєчасно склали кандидатський іспит, але не розійшлися. Зустрічаючись
упродовж понад половини століття кілька разів на рік у повному складі та постій-
но перебуваючи на зв’язку, ми йшли життям, підтримуючи один одного. Людиною,
яка тримала нас у стані єдиного організму, був Володя Романцов. Він був старший за
віком і завжди готовий допомагати всім нам, молодшим. Тепер у нас є праці, визнані у
світі, є наукові школи, але немає В.Романцова, який був і батьком, і старшим братом,
і чуйним товаришем, з яким завжди можна було порадитися за будь-яких життєвих
обставин… Вічна йому пам’ять!
Т.Н.Денисова, Н.К.Колоколова,
С.В.Кульчицький (Київ)
|