Хрестоматія Голодомору: Джерела з історії голоду 1932–1933 рр. в Україні

Рецензія на книгу: Хрестоматія Голодомору: Джерела з історії голоду 1932–1933 рр. в Україні / Упор. та ред. Б.Клід, О.Мотиль. – Едмонтон; Торонто: Вид-во Канадського інституту українських студій, 2012. – 386 с....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Український історичний журнал
Дата:2013
Автор: Головко, В.В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2013
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/106599
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Хрестоматія Голодомору: Джерела з історії голоду 1932–1933 рр. в Україні / В.В. Головко // Український історичний журнал. — 2013. — № 3. — С. 220-224. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859775592979759104
author Головко, В.В.
author_facet Головко, В.В.
citation_txt Хрестоматія Голодомору: Джерела з історії голоду 1932–1933 рр. в Україні / В.В. Головко // Український історичний журнал. — 2013. — № 3. — С. 220-224. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Український історичний журнал
description Рецензія на книгу: Хрестоматія Голодомору: Джерела з історії голоду 1932–1933 рр. в Україні / Упор. та ред. Б.Клід, О.Мотиль. – Едмонтон; Торонто: Вид-во Канадського інституту українських студій, 2012. – 386 с.
first_indexed 2025-12-02T08:39:01Z
format Article
fulltext Український історичний журнал. – 2013. – №3 2000-ні рр. стали періодом інтенсивної наукової розробки істориками проблемати- ки Голодомору 1932–1933 рр. Зокрема, було підготовлено системні студії, тривало опра- цювання найбільш складних аспектів, про- водилося методологічне та філософсько-іс- торичне осягнення трагедії, видавалися збірки джерел. Безумовно, провідну роль тут відігравали українські дослідники1. Цьому сприяли велика увага гро- мадськості та держави до цієї сторінки минулого. У 2010-х рр., після періоду іс- торіографічних «бурі та натиску», тематика Голодомору все більше переходить у формат «звичайних» наукових тем, що супроводжується певним спадом сус- пільної уваги та закономірним зниженням політизації. Одночасно з цим тема стає звичайною і для західної історіографії. Свідченням таких тенденцій стало англомовне видання «Хрестоматія Голодомору: Джерела з історії голоду 1932–1933 рр. в Україні». Акумульовані в останні десятиліття історичною наукою знання з цієї проблеми циркулюва- ли переважно в україномовному середовищі та у вузькому колі західних спе- ціалістів. Водночас аудиторія, яка зацікавлена в осягненні історії Великого голоду, значно ширша, особливо це стосується англомовного світу. Тож нове видання Канадського інституту українських студій саме й покликане запов- нити цю прогалину. Як зазначають його упорядники та редактори – Богдан Клід і Олександр Мотиль, – актуальне завдання публікації полягає в наданні широкого кола необхідних матеріалів студентам, науковцям, а також усім, хто прагне мати загальне уявлення про цю сторінку української історії (с.ХХІХ). Перед тим, як перейти до розгляду самого видання, приділимо увагу концептуальним поглядам його упорядників. Б.Клід (Канадський інститут 1 Див., напр.: Голод 1932–1933 років: причини та наслідки. – К., 2003; Кульчицький С. Де мо- гра фіч ні наслідки голодомору 1933 р., Єфіменко Г. Всесоюзний перепис 1937 р. в Україні: докумен- ти та матеріали. – К., 2003; Ганжа О. Опір селянства України політиці суцільної колективізації // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки. – Вип.10. – К., 2004. – С.235–250; Голодомор в українському селі // Історія українського селянства. – Т.2. – К., 2006; Марочко В. Голодомор 1932– 1933 років в Україні. – К., 2007; Кульчицький С. Голодомор 1932–1933 рр. як геноцид: труднощі усвідомлення. – К., 2007; Великий голод в Україні в 1932–1933 рр.: У 4 т. – К., 2008. The holodomor reader: a Sourcebook on The Famine oF 1932–1933 in ukraine / Compl. and ed. by B.Klid, A.J.Motyl. – Edmonton; Toronto: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press, 2012. – 386 p. ХрестоматІя ГолодоморУ: джерела з ІсторІї ГолодУ 1932–1933 рр. в УкраїнІ / Упор. та ред. Б.Клід, О.Мотиль. – Едмонтон; Торонто: Вид-во Канадського інституту українських студій, 2012. – 386 с. Український історичний журнал. – 2013. – №3 Рец, ензії й огляди 221 The holodomor reader: a Sourcebook on The Famine oF 1932–1933 in ukraine / Compl. and ed. by B.Klid, A.J.Motyl. – Edmonton; Toronto: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press, 2012. – 386 p. ХрестоматІя ГолодоморУ: джерела з ІсторІї ГолодУ 1932–1933 рр. в УкраїнІ / Упор. та ред. Б.Клід, О.Мотиль. – Едмонтон; Торонто: Вид-во Канадського інституту українських студій, 2012. – 386 с. українських студій) та О.Мотиль (Ратґерський університет) – знані спеціа- лісти з політичної історії України. Вони розглядають Голодомор у контексті більш тривалого історичного періоду, зазначаючи: «Хоча корені геноциду ухо- дять у провал національно-визвольних змагань 1917–1922 рр., коли більшо- вицькі сили, зосереджені в Росії, зламали український рух за незалежність, сталінська кампанія геноциду розпочалася 1929 р., досягла апогею в 1932– 1933 рр., і закінчилася десь у 1930-х рр., можливо разом із Великим терором 1937–1938 рр.» (с.ХХХ). Дослідники однозначно трактують Голодомор як гено- цид (саме як геноцид українців, с.ХХХІ), базуючись на інтерпретації Рафаеля Лемкіна, котрий першим запровадив цей термін у 1944 р. На думку Б.Кліда та О.Мотиля, невизнання Голодомору геноцидом пов’язане частково з полі- тичним порядком денним, а частково – з консерватизмом академічної науки (зокрема, вони наводять приклад, що про явище ґлобалізації науковці загово- рили на 20 років пізніше за політиків та бізнесменів). Як зазначають упорядники, при доборі матеріалів для видання вони пе- реслідували три основних цілі. По-перше, подати широку картину історії Голодомору через велику кількість та розмаїття джерел і студій. По-друге, ввести читачів в історичний контекст трагедії, а також показати, як вона усві- домлювалася та інтерпретувалася міжнародною громадськістю й українцями поза межами радянської України. По-третє, показати національну специфіку та наслідки Голодомору, його зв’язок із націоналізмом і національним питан- ням у СРСР. Останній критерій, на думку упорядників, – принциповий у дис- кусії з тими дослідниками, котрі намагаються інтерпретувати Голодомор пере- важно крізь призму класової боротьби й не вважають його спрямованим проти українців. Хрестоматія складається з шести блоків: наукового, юридичного, свід- чень очевидців, свідчень осіб, які пережили Голодомор, офіційних документів, уривків із художніх творів. Кожному блокові передують коментарі упорядни- ків, які вводять читачів в інтелектуальний та історичний контекст представ- лених текстів і поясняють логіку їх включення до збірки. Ці коментарі самі по собі мають наукову цінність, адже вони розкривають логіку історіографічного процесу дослідження голоду 1932–1933 рр. Науковий блок представлено переважно англомовними публікаціями дослідників (єдиний виняток – спеціально зроблений для хрестоматії пере- клад статті Л.Гриневич «Сталінська "революція згори" та голод 1933 р. як фактор політизації української спільноти»). Наповнення блоку можна розді- лити на дві частини. У першій подано інтертекстуальну дискусію між нау- ковцями щодо питання, чи був Голодомор геноцидом і чи мав він націо- нальну спрямованість? Згода з цими висновками відображена в текстах (скорочених) Дж.Мейса, Р.Конквеста, Т.Мартіна, Л.Гриневич, А.Ґраціозі, Ю.Шаповала, Н.Верта, Д.Марплса. Позицію їхніх опонентів репрезентовано працями Р.Девіса, С.Віткрофта та В.Кондрашина (зокрема, стаття з красно- мовною назвою «Голод в 1932–1933 рр. – трагедія народів СРСР»). Окреме міс- це у хрестоматії займає текст Ст.Кульчицького «Чому Сталін знищував укра- їнців?» (до речі, це публікація в англомовному щотижневому дайджесті газети Український історичний журнал. – 2013. – №3 222 Рец, ензії й огляди «День»). Тут подано стислий огляд того, як відбувався процес вивчення теми Голодомору 1932–1933 рр., у великій мірі через рефлексію над власною дослід- ницькою діяльністю автора. Крім того, у тексті Ст.Кульчицького досить ґрун- товно розкрито такий сюжет, як перебіг дискусій із російськими істориками щодо визнання подій 1932–1933 рр. саме геноцидом. Це дає читачам можли- вість більш рельєфно зрозуміти причини, мотиви та наукову базу тривалих су- перечок стосовно оцінки трагедії. Другу частину наукового розділу хрестоматії присвячено проблемі демо- графічних втрат українського суспільства від Голодомору. Зокрема, наводять- ся результати досліджень французько-української групи авторів (Ж.Валлін, Ф.Месле, С.Адамець, С.Пирожков) та дослідника з США О.Воловина. В обох працях демографічні втрати УРСР, розраховані за різними методиками, пода- ються приблизно однаково – 4,6 млн осіб у першій та 4,5–4,7 млн – у другій. Інші оцінки та методики підрахунків у виданні не наводяться. В юридичному блоці подано оцінки подій 1932–1933 рр. – як міжнарод- ною спільнотою, так і в Україні. Він складається з двох корпусів текстів. Перший представлено офіційними документами – від Конвенції ООН щодо недопущення та покарання злочину геноциду (1948 р.) та висновків комісії Конґресу США стосовно Голодомору (1988 р.), які склали фундамент для по- дальшої юридичної оцінки трагедії, і до рішення українського Вищого апе- ляційного суду 2010 р., в якому поіменно вказано винуватців Голодомору. Другий корпус юридичних текстів містить погляди науковців, юристів, пра- возахисників щодо правової оцінки Голодомору. Червоною ниткою крізь них проходить ідея, що події 1932–1933 рр. однозначно мають оцінюватися саме як геноцид. Надзвичайно цікаві третій і четвертий розділи хрестоматії. Так, у третьо- му розділі містяться свідчення й мемуари очевидців Голодомору. Поряд із пуб- лікаціями закордонних журналістів про голод на українських землях, тут умі- щено й уривки зі спогадів М.Хрущова, В.Молотова. Водночас у даному розділі не вистачає свідчень інших закордонних сучасників тих подій, які відвідували УРСР, але «не бачили» голодних селян, адже історіографічна традиція запе- речення Голодомору або применшення його масштабів складалася в тому чис- лі з їхніх свідчень. Четвертий розділ дає можливість англомовному читачеві ознайомитися з листами колгоспників до органів державної влади, спогадами та свідченнями простих українців, які безпосередньо пережили трагедію. При цьому частина документів перекладена на англійську мову вперше. Природно, центральне місце у хрестоматії займає документальний роз- діл. Він містить майже 90 позицій. Їх основний масив складають документи (доповіді, резолюції, листи, телеграми тощо) органів радянської влади та пар- тійних функціонерів. Представлено також офіційні звіти й розвідувальні до- несення британських, німецьких, італійських, польських посадовців. До них додано звернення та повідомлення українських організацій з-поза меж УРСР 1933–1934 рр., в яких містилися заклики до громадськості та держав Заходу звернути увагу на трагедію в радянській Україні. Завершують розділ три доку- менти, що демонструють тяглість заперечувальної позиції щодо самого факту Український історичний журнал. – 2013. – №3 Рец, ензії й огляди 223 голоду (зокрема, листи радянських посадовців 1934 р. до американського кон- ґресмена Г.Коплемана та прес-реліз 1983 р. посольства СРСР у Канаді). Досить ориґінальною і влучною стала ідея упорядників хрестоматії вклю- чити до неї художні твори. Звернімо увагу, що цей розділ відкривається урив- ком з відомого своїм антитоталітаристським пафосом твору Дж.Орвелла «Скотоферма», де описується голод. Це метафорично вводить англомовного чи- тача через знайомий йому образ до світу художнього осягнення українцями трагедії 1932–1933 рр. Більшість із представлених українських творів упер- ше перекладено англійською мовою. Водночас не можемо не зауважити, що у хрестоматії подано здебільшого тексти діаспорних митців, тоді як українські автори, котрі писали про Голодомор після 1991 р., репрезентовані лише двома особами. Справжньою знахідкою видання стало наведення в англійському пе- рекладі зразків народної творчості, адже фольклор, можливо, найбільш безза- перечне свідчення трагедії, ніж деякі документальні джерела. Коротким, але досить ємним є огляд бібліографії та праць, які можуть стати у пригоді для подальших досліджень Голодомору 1932–1933 рр. Упорядники не тільки наводять перелік (бібліографічні збірки, видання джерел, моногра- фії та статті в науковій періодиці), але й вказують на дискусії, які точили- ся в англомовній гуманітаристиці щодо юридичного визначення голоду 1932– 1933 рр. та його загальної концепції. Ураховано й літературу, що вийшла в останні роки, зокрема монографії 2010–2011 рр. Особливу увагу упорядники звернули на представленість джерел та науко- вих студій голоду 1932–1933 в інтернеті. Наведено як англомовні, так й укра- їномовні сайти відповідної тематики. У тому числі згадується сайт Інституту історії України НАНУ, на якому опубліковано бібліографічні матеріали, сту- дії, а також статті з «Українського історичного журналу», присвячені темати- ці Голодомору. Водночас із жалем констатується, що провідний англомовний академічний часопис «Holodomor Studies» досі не має інтернет-версії. Досить невдячною є справа переліку тих аспектів, на які варто було б звер- нути більше уваги при доборі матеріалів до хрестоматії. Однак, усе ж таки, на нашу думку, на концептуальному рівні англомовному читачеві важливо дізнатися більш детально про три моменти: факти та прояви опору україн- ського селянства під час голоду 1932–1933 рр., форми вилучення цінностей у населення (система торгсінів) та напрями їх використання радянською вла- дою, а також більш широко висвітлити дискусії щодо демографічних втрат. Нарешті, варто було також показати недавні зміни в державній політиці істо- ричної пам’яті в Україні в контексті Голодомору 1932–1933. Тут упорядники могли б навести й свої тексти2. Відтак «Хрестоматію Голодомору» варто розглядати насамперед як істо- ріографічне явище і вже у другу чергу – як освітнє та популярне видання. Упорядники через власні коментарі й вдало підібрані матеріали подають істо- ріографічний образ Голодомору 1932–1933 рр. Ця сторінка української історії 2 Див., напр.: Motyl A. Deleting the Holodomor: Ukraine Unmakes Itself // World Affairs. – 2010. – September – October [Електронний ресурс]: http://www.worldaffairsjournal.org/article/ deleting-holodomor-ukraine-unmakes-itself Український історичний журнал. – 2013. – №3 224 Рец, ензії й огляди вже досить досліджена. При цьому її вивчали не лише в рамках української іс- торичної науки, але й значну увагу приділяли дослідники неукраїнського по- ходження. Водночас вказана проблематика стала ареною жорстких дискусій. Найбільш гострим є питання, чи був Голодомор геноцидом – і представлене видання намагається чітко арґументувати, що так, був. Утім, на нашу думку, увага до цього аспекту має більш політичну та громадську, аніж суто науко- ву мотивацію. І у цьому вбачається практична сила книги та одночасно її ме- тодологічна слабкість. Акцентування на вказаному питанні дещо послаблює науковість видання, адже для стороннього спостерігача може видатися про- довженням традиції вузьконаціонального погляду на історію. Ситуацію дещо виправляє наведення публікацій прихильників інших оцінок та підходів. Тим більше, що широта представлених у хрестоматії матеріалів – від документів органів державної влади до фольклору – сама по собі є вагомим арґументом щодо тез, заявлених упорядниками в передмові. Вихід у світ «Хрестоматії Голодомору» – значний крок у справі популяри- зації в англомовному середовищі наукового доробку насамперед української історіографії останніх десятиліть. Упорядникам Б.Кліду та О.Мотилю вдалося загалом уникнути однобокості у висвітленні неоднозначних та складних сторі- нок історії Голодомору 1932–1933 рр. Хочеться сподіватися, що вказане видан- ня – це лише перша ластівка нового етапу інтеґрації української національної історіографії до міжнародного наукового простору. В.В.Головко (Київ)
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-106599
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0130-5247
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-02T08:39:01Z
publishDate 2013
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Головко, В.В.
2016-10-01T12:49:14Z
2016-10-01T12:49:14Z
2013
Хрестоматія Голодомору: Джерела з історії голоду 1932–1933 рр. в Україні / В.В. Головко // Український історичний журнал. — 2013. — № 3. — С. 220-224. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
0130-5247
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/106599
Рецензія на книгу: Хрестоматія Голодомору: Джерела з історії голоду 1932–1933 рр. в Україні / Упор. та ред. Б.Клід, О.Мотиль. – Едмонтон; Торонто: Вид-во Канадського інституту українських студій, 2012. – 386 с.
uk
Інститут історії України НАН України
Український історичний журнал
Рецензії й огляди
Хрестоматія Голодомору: Джерела з історії голоду 1932–1933 рр. в Україні
The Holodomor Reader: A Sourcebook on the Famine of 1932–1933 in Ukraine
Article
published earlier
spellingShingle Хрестоматія Голодомору: Джерела з історії голоду 1932–1933 рр. в Україні
Головко, В.В.
Рецензії й огляди
title Хрестоматія Голодомору: Джерела з історії голоду 1932–1933 рр. в Україні
title_alt The Holodomor Reader: A Sourcebook on the Famine of 1932–1933 in Ukraine
title_full Хрестоматія Голодомору: Джерела з історії голоду 1932–1933 рр. в Україні
title_fullStr Хрестоматія Голодомору: Джерела з історії голоду 1932–1933 рр. в Україні
title_full_unstemmed Хрестоматія Голодомору: Джерела з історії голоду 1932–1933 рр. в Україні
title_short Хрестоматія Голодомору: Джерела з історії голоду 1932–1933 рр. в Україні
title_sort хрестоматія голодомору: джерела з історії голоду 1932–1933 рр. в україні
topic Рецензії й огляди
topic_facet Рецензії й огляди
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/106599
work_keys_str_mv AT golovkovv hrestomatíâgolodomorudžerelazístoríígolodu19321933rrvukraíní
AT golovkovv theholodomorreaderasourcebookonthefamineof19321933inukraine