Шляхи гармонізації ставок ПДВ з європейськими: проблеми та виклики

Уточнено сутність поняття «гармонізація» з урахуванням існуючих досліджень та європейської практики. На основі аналізу європейського податкового законодавства та практики застосування ПДВ розроблено напрями гармонізації ПДВ в Україні: стандартної ставки ПДВ, знижених ставок ПДВ та ефективної ставки...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2016
Hauptverfasser:	Гаркушенко, О.М., Філіппова, Н.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2016
Schriftenreihe:	Економіка промисловості
Schlagworte:	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/106825
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Шляхи гармонізації ставок ПДВ з європейськими: проблеми та виклики / О.М. Гаркушенко, Н.В. Філіппова // Економіка промисловості. — 2016. — № 3 (75). — С. 80-89. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-106825
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1068252025-02-09T10:11:24Z Шляхи гармонізації ставок ПДВ з європейськими: проблеми та виклики Пути гармонизации ставок НДС с европейскими: проблемы и вызовы Directions of VAT rates harmonization to European ones: issues and challenges Гаркушенко, О.М. Філіппова, Н.В. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Уточнено сутність поняття «гармонізація» з урахуванням існуючих досліджень та європейської практики. На основі аналізу європейського податкового законодавства та практики застосування ПДВ розроблено напрями гармонізації ПДВ в Україні: стандартної ставки ПДВ, знижених ставок ПДВ та ефективної ставки ПДВ. У результаті розрахунку коефіцієнта С-ефективності встановлено, що в Україні необхідно звузити податкову базу, за якою використовуються знижені ставки ПДВ, та вдосконалити адміністрування цього податку. Уточнена сущность понятия «гармонизация» с учетом существующих исследований и европейской практики. На основе анализа европейского налогового законодательства и практики применения НДС разработаны направления гармонизации НДС в Украине: стандартной ставки НДС, пониженных ставок НДС и эффективной ставки НДС. В результате расчета коэффициента С-эффективности установлено, что в Украине необходимо сузить налоговую базу, по которой используются пониженные ставки НДС, и усовершенствовать администрирование этого налога. Value added tax has proved itself as quite simple and effective fiscal instrument, implementation of which simplifies trade relations between member countries of international associations and helps to decrease the scope of tax frauds in international trade. However, increasing of its efficiency demands the harmonization of the tax by Member States and countries willing to enter such unions. But this task is complicated due to the fact that VAT harmonization within EU is not finished yet.In the case of VAT it is necessary to clearly distinguish what tax rate should be harmonized: standard, reduced or directions of VAT harmonization can be pointed out by calculation of an effective rate. In addition, as long as for now there is significant difference between legislation and practice in the EU the harmonization of VAT towards EU needs clarification in terms of how this process will take place: according to the legislative norms or the Member States practice. Considering the above, European VAT legislation and practical implementation of this tax in the EU have been analysed in the paper. On this basis the recommendations and proposals for the harmonization of the standard, reduced, and effective VAT rates in Ukraine have been developed.Also by calculating of C-effectiveness coefficient and comparing results of the calculation with the European ones we have found that in Ukraine there are problems with tax compliance, VAT administration and the usage of the broad tax base, to which reduced VAT rates are applied. These problems are also in need of a solution that can be a perspective direction for further researches. 2016 Article Шляхи гармонізації ставок ПДВ з європейськими: проблеми та виклики / О.М. Гаркушенко, Н.В. Філіппова // Економіка промисловості. — 2016. — № 3 (75). — С. 80-89. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/106825 336.227.8 uk Економіка промисловості application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
spellingShingle	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Гаркушенко, О.М. Філіппова, Н.В. Шляхи гармонізації ставок ПДВ з європейськими: проблеми та виклики Економіка промисловості
description	Уточнено сутність поняття «гармонізація» з урахуванням існуючих досліджень та європейської практики. На основі аналізу європейського податкового законодавства та практики застосування ПДВ розроблено напрями гармонізації ПДВ в Україні: стандартної ставки ПДВ, знижених ставок ПДВ та ефективної ставки ПДВ. У результаті розрахунку коефіцієнта С-ефективності встановлено, що в Україні необхідно звузити податкову базу, за якою використовуються знижені ставки ПДВ, та вдосконалити адміністрування цього податку.
format	Article
author	Гаркушенко, О.М. Філіппова, Н.В.
author_facet	Гаркушенко, О.М. Філіппова, Н.В.
author_sort	Гаркушенко, О.М.
title	Шляхи гармонізації ставок ПДВ з європейськими: проблеми та виклики
title_short	Шляхи гармонізації ставок ПДВ з європейськими: проблеми та виклики
title_full	Шляхи гармонізації ставок ПДВ з європейськими: проблеми та виклики
title_fullStr	Шляхи гармонізації ставок ПДВ з європейськими: проблеми та виклики
title_full_unstemmed	Шляхи гармонізації ставок ПДВ з європейськими: проблеми та виклики
title_sort	шляхи гармонізації ставок пдв з європейськими: проблеми та виклики
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/106825
citation_txt	Шляхи гармонізації ставок ПДВ з європейськими: проблеми та виклики / О.М. Гаркушенко, Н.В. Філіппова // Економіка промисловості. — 2016. — № 3 (75). — С. 80-89. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT garkušenkoom šlâhigarmonízacíístavokpdvzêvropejsʹkimiproblemitavikliki AT fílíppovanv šlâhigarmonízacíístavokpdvzêvropejsʹkimiproblemitavikliki AT garkušenkoom putigarmonizaciistavokndssevropejskimiproblemyivyzovy AT fílíppovanv putigarmonizaciistavokndssevropejskimiproblemyivyzovy AT garkušenkoom directionsofvatratesharmonizationtoeuropeanonesissuesandchallenges AT fílíppovanv directionsofvatratesharmonizationtoeuropeanonesissuesandchallenges
first_indexed	2025-11-25T18:13:41Z
last_indexed	2025-11-25T18:13:41Z
_version_	1849787075711205376
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 80 ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) лепа УДК 336.227.8 Оксана Миколаївна Гаркушенко, канд. екон. наук, с.н.с., Наталя Володимирівна Філіппова Інститут економіки промисловості НАН України, Київ ШЛЯХИ ГАРМОНІЗАЦІЇ СТАВОК ПДВ З ЄВРОПЕЙСЬКИМИ: ПРОБЛЕМИ ТА ВИКЛИКИ Одним із важливих пунктів Угоди про асоціацію з ЄС, яку підписала Украї- на, є виконання вимог щодо гармонізації податку на додану вартість (ПДВ) відпо- відно до європейської практики [24, ст. 351 гл. 4, розд. V, Додаток XXVIII]. І це не випадково, оскільки ПДВ став одним із податків, що сприяли поступо- вому усуненню кордонів між країнами- членами цього об’єднання, спрощенню митних процедур та загальному пожвав- ленню торговельних відносин. Наразі наявність цього податку в податковій си- стемі країни є обов’язковою умовою для країн, що є членами ЄС або намагаються увійти до об’єднання [5; 6]. Проте попри більш ніж 30-річний досвід застосування ПДВ у ЄС, питання його гармонізації в межах зазначеного міжнародного об’єднання ще остаточно не вирішені. Про це свідчить, наприклад, дослідження Е. Бікаса та Е. Андрускайте [2], в якому стверджується, що процес гармонізації в ЄС не завершений. Саме тому дослідження напрямів гармонізації ПДВ, особливо для таких країн, як Україна, що бажає увійти до ЄС, залишається актуальним завданням та потребує більш детального розкриття. Питання про те, як співвідносяться між собою терміни «кооперація», «кон- вергенція», «уніфікація» та «гармоніза- ція», вже досліджувалося в роботі Н.В. Філіппової [25]. До цього слід дода- ти, що в європейській практиці існує ще один термін – «вирівнювання» (align- ment), який в українській науковій літера- турі перекладається як «уніфікація» та «гармонізація». Однак у ЄС цей термін більшою мірою стосується правового поля [18, с. 275-276]. На думку авторів, найбільш коректно його перекладати або як «вирівнювання», або як «уніфікація» в тому розумінні, як це було запропоновано О.Е. Дубовик (тобто приведення елемен- тів одних і тих самих податків, що засто- совуються в різних країнах, до однома- нітності [20]). У такому разі категорія «уніфікація» виступає найбільш жорст- кою формою гармонізації. З огляду на вже виконані дослі- дження, в цій роботі аналізуватимуться питання гармонізації ставок ПДВ та по- даткової бази в Україні відповідно до єв- ропейських. Питання гармонізації ставок ПДВ та податкових баз досліджувалося як за- рубіжними, так і українськими фахівця- ми. Так, необхідність гармонізації пода- тків, зокрема ПДВ, досліджено в роботах Х.В. Сінна [17] та А. Бенассі-Куере, А. Тренно та Г. Вольфа [1]. Ці автори на- полягають на тому, що гармонізація по- датків має спростити міжнародні торго- вельні відносини, знизити кількість шах- райських схем із податками, що зменшу- ють надходження податків до бюджетів, та запобігатиме проявам податкової кон- куренції між країн. Зв'язок між гармонізацією ПДВ та надходженнями від цього податку у краї- нах-членах ЄС досліджували Е. Бікас та Е. Андрускайте [2]. Зокрема, ними було встановлено, що ставка ПДВ може впли- вати на обсяги імпорту товарів до країни, © О.М. Гаркушенко, Н.В. Філіппова, 2016 –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) 81 що опосередковано знижуватиме обсяги національного виробництва (тобто вести до імпортозаміщення національного ви- робництва). Цей висновок має становити інтерес для урядів країн, що зіткнулися зі скороченням як експорту, так і власного виробництва. Наприклад, Україна, яка внаслідок складної економічної та полі- тичної ситуації втратила основний ринок збуту своєї промислової продукції та має проблеми зі скороченням обсягів вироб- ництва товарів промисловими підприємс- твами через те, що значна їх кількість опинилася в зоні проведення АТО. Серед українських учених питання гармонізації податків розглянуто в робо- тах О.Е. Дубовик [20] та А.В. Кулай [21], але в загальних рисах, а гармонізації саме ПДВ автори торкалися частково, без зна- чної деталізації цього питання. У цілому аналіз публікацій щодо гармонізації ПДВ свідчить про те, що наразі в ЄС існує розбіжність між зако- нодавчими вимогами стосовно гармоні- зації ПДВ і тим, як вони виконуються на практиці. Тому це питання потребує де- тального розкриття з метою розробки рекомендацій щодо гармонізації ПДВ у країнах, які намагаються увійти до зазна- ченого об’єднання. Також недостатньо дослідженими як зарубіжними фахівця- ми, так і українськими залишаються пи- тання гармонізації знижених ставок ПДВ. Метою статті є аналіз європейської практики гармонізації ПДВ та законодав- ства з цього питання в частині викорис- тання стандартних і знижених ставок та розробка на його основі рекомендацій щодо гармонізації ПДВ в Україні. Проте для надання більш обґрунтованих пропо- зицій щодо наближення системи ПДВ в Україні до європейської також доцільно визначити, наскільки ефективна ставка ПДВ є зіставною з європейською. У ЄС існує пакет нормативно- законодавчих документів щодо ПДВ, у яких, зокрема, встановлено і ставки дано- го податку. Саме на ці документи мають орієнтуватися країни-члени, коли здійс- нюють власну політику у податковій сфе- рі, а також уряди країн, що намагаються увійти до цього об’єднання. Так, ст. 97 п. 1 Директиви 2006/ 112/ЄC визначено, що стандартна ставка ПДВ у країнах-членах ЄС має бути не нижче 15%. На практиці середньо- арифметична ставка ПДВ у 28 країнах- членах ЄС становить 21,34% (мінімальна стандартна ставка ПДВ (15%) у Люксем- бурзі, максимальна (27%) – в Угорщині) 1 . Тобто наразі в Україні значення стандартної ставки ПДВ відповідає як вимогам, викладеним у Директиві 2006/112/ЄC, так і середньому рівню цієї ставки, що склався у 28 країнах-членах ЄС. Слід зазначити, що положення Ди- рективи 2006/112/ЄC не є незмінними. Так, наприклад, до прийняття цієї Дирек- тиви Європейська комісія висловлювала побажання встановити стандартну ставку ПДВ у країнах-членах у межах від 4 до 9% [11, с. 141], а відповідно до ст. 97 гл. 2 зазначеної Директиви мінімальний 15- відсотковий рівень стандартної ставки ПДВ у ЄС встановлено лише на період до 31 грудня 2010 р., а далі рішення щодо значення стандартної ставки ПДВ мають затверджуватися додатковими Директи- вами [5]. І хоча подальшими Директива- ми ЄС дію ст. 97 п. 1 було подовжено, з урахуванням тенденцій, які раніше існу- вали в ЄС, не можна виключати можли- вість того, що Європейська комісія знову не запропонує знизити стандартну ставку ПДВ, наприклад, до тих самих 15%. Тому попри те, що наразі в Угоді про Асоціацію з ЄС не вимагається зни- ження в Україні стандартної ставки ПДВ до 15%, таку можливість також необхідно проаналізувати. У даному випадку Украї- на може зіткнутися із втратою майже тре- тини доходів бюджету від цього податку 1 Розраховано за джерелами [9; 10]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 82 ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) [25], що, як наслідок, може негативно позначитися на можливостях фінансу- вання в країні соціальних, культурних, наукових, екологічних та інших програм і заходів. З урахуванням вищезазначеного, а також рівня економічного розвитку Укра- їни зниження стандартної ставки ПДВ може бути недоцільним. Проте у випадку настання такої наразі гіпотетичної ситуа- ції в уряду України може виникнути не- обхідність проведення переговорів з Єв- ропейською комісією з метою запобіган- ня цьому зниженню. Дана ситуація в європейській прак- тиці не буде чимось винятковим, оскіль- ки, наприклад, закріплення в Директиві 2006/112/ЄC чинних значень ставок ПДВ відбулося саме внаслідок проведення се- рії переговорів між урядами країн-членів та Європейською комісією [10, с. 23-24]. Оскільки чинне значення стандарт- ної ставки ПДВ гармонізоване з європей- ським як у частині існуючої практики, так і в частині законодавчих вимог, доці- льно розглянути ситуацію зі зниженими ставками цього податку в ЄС та Україні. У ст. 2 Першої директиви щодо ПДВ [6] зазначено, що ПДВ у Європі мав стати загальним податком на споживання з однаковою для всіх оподатковуваних транзакцій ставкою. У даному випадку планувалося досягти двох цілей: забезпе- чити значні суми надходжень до бюдже- тів країн-членів за рахунок цього податку та мінімізувати кількість шахрайських схем із цим податком, у першу чергу у торговельних відносинах у межах ЄС (intra-Community trade). Проте країни- члени європейського економічного спів- товариства та його наступника – ЄС на- магалися здійснювати політику захисту найбідніших верств населення та деяких національних виробництв за рахунок за- стосування знижених ставок ПДВ або взагалі звільнення окремих транзакцій від сплати цього податку. Відповідно уряди країн-членів проводили переговори з Європейською комісією з метою від- стоювання своїх позицій щодо застосу- вання знижених ставок ПДВ. Результатом цих переговорів стало затвердження положення щодо застосу- вання в країнах-членах ЄС знижених ста- вок ПДВ у так званий «перехідний» пері- од, протягом якого країни-члени мають гармонізувати своє податкове законодав- ство із загальноєвропейським [7, розділ XVI, ст. 28]. Однак подальше розширення ЄС призвело до ускладнення процесу гармо- нізації знижених ставок ПДВ та подов- ження «перехідного» періоду на невизна- чений термін. Наразі відповідно до законодавства ЄС у країнах-членах може використову- ватися не більше двох знижених ставок ПДВ, розмір яких не має бути нижчим за 5% [5, ст. 98, п. 1, ст. 99, п. 1]. Також у Директиві 2006/112/ЄC чітко визначено перелік товарів, щодо яких можуть засто- совуватися такі знижені ставки. Переваж- но це продукти харчування для людей і тварин, постачання води, медичне облад- нання та медикаменти для осіб з обмеже- ними можливостями, товари та послуги для бібліотек, театрів, музеїв тощо, пос- луги, спрямовані на поліпшення суспіль- ного добробуту в країнах-членах у части- ні підтримки культури, мистецтва, спорту та турботи про соціально незахищені верстви населення [5, Додаток ІІІ]. Проте в реальності в ЄС ці вимоги майже в жодній країні не виконуються. Єдиним виключенням із даного правила була і залишається Данія, де фактично до 2011 р. використовувалася лише одна знижена ставка – на газети, що випуска- ються щодня, хоча навіть у цьому випад- ку знижена ставка використовувалася до товару, який не був зазначений у Додатку ІІІ Директиви 2006/112/ЄC. Щодо решти –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) 83 країн, то, наприклад, станом на 2000 р. 1 у 15 країнах-членах ЄС зазвичай викорис- товувалося 3-5 знижених ставок ПДВ, значення яких було нижче 5%. Крім того, перелік транзакцій, які оподатковувалися такими зниженими ставками, також був ширшим за встановлений законодавством ЄС [15, с. 6]. Як наслідок, у цей період у 15 краї- нах-членах ЄС лише 69% транзакцій, що підлягали оподаткуванню ПДВ, оподат- ковувалися за стандартною ставкою. І в той час як середньоарифметичне значен- ня стандартної ставки ПДВ у цих країнах становило 19,4%, середньоарифметична ефективна ставка ПДВ (тобто з ураху- ванням усіх знижених ставок, пільг та звільнень від ПДВ) становила лише 15,9% [15, с. 18]. Після 2011 р. ситуація зі зниженими ставками у «старих» 2 країнах-членах ЄС дещо поліпшилася. Так, Данія більше не використовує знижені ставки, більше двох знижених ставок ПДВ використову- ється в Ірландії (4), Люксембурзі (4), Бельгії (3) та Португалії (3). Переважна більшість використовуваних знижених ставок наразі також дорівнює або пере- вищує позначку 5%. Виключення станов- лять Франція (2,1%), Ірландія (4,8%), Італія (4%), Люксембург (3%) та Іспанія (4%) [9, с. 11]. І хоча до 2011 р. усі нові члени ЄС намагалися чітко виконувати вимоги ЄС щодо кількості та розміру знижених ставок ПДВ [13], тим не менш подальше розширення цього об’єднання потребує постійної уваги Європейської комісії до цього питання, а також гармо- нізації податкових баз, щодо яких можуть застосовуватися знижені ставки. 1 У дослідженні [15] масив статистичної інформації, на якому ґрунтуються розрахунки, був представлений у повному обсязі лише станом до 2000 р. включно, а після 2004 р. досліджень за цією темою в ЄС не здійснювалося. 2 Тобто тих, які увійшли до складу ЄС до 2004 р. Окремо слід підкреслити, що ставка 0% на експорт не вважається зниженою, оскільки таке оподаткування експорту є властивістю ПДВ, побудованого на прин- ципі «країни походження». За цим прин- ципом оподаткування ПДВ транзакцій здійснюється в тому випадку, якщо дода- на вартість товарів (послуг, нематеріаль- них активів), які передавались у її рам- ках, була повністю або частково спожита в межах відповідної юрисдикції [3, c. 22- 23]. Відповідно експортні операції опо- датковуються за нульовою ставкою ПДВ, а імпорт – за тією самою ставкою, що і товари (послуги), вироблені для внутріш- нього ринку. Зазначене санкціоновано правилами Світової організації торгівлі [16, с. 12], а сам принцип «країни при- значення» використовується всіма краї- нами, у податкових системах яких є ПДВ. Єдиним виключенням із цього правила останніми роками стало оподаткування послуг у країнах ЄС, яке здійснюється за принципом «країни походження» [12, с. 463]. Щодо України, то крім стандартної ставки ПДВ 20% існують і знижені став- ки (0 та 7% [23, ст. 193.1]), а також звіль- нення від обкладання ПДВ. Кількість знижених ставок в Україні відповідає вимогам ЄС. Перелік товарів, які оподатковуються за ставкою 7% [23, п. 193.1] також корелюється з європейсь- кими вимогами. Проте ставка 0% є ниж- чою за рівень, якого вимагає законодав- ство ЄС. Аналіз пп. 195.1.2-195.1.3 По- даткового кодексу України свідчить, що перелік транзакцій, щодо яких може за- стосовуватися ця знижена ставка, є шир- шим, ніж встановлено законодавством ЄС. Наприклад, в Україні ставкою 0% оподатковується постачання товарів для заправки або забезпечення морських су- ден, що використовуються для навігацій- ної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, промислової, ри- боловецької або іншої господарської дія- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 84 ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) льності, яка здійснюється за межами те- риторіальних вод України, для рятування або подання допомоги в нейтральних або територіальних водах інших країн; для заправки або забезпечення повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезен- ня пасажирів або вантажів за плату; для заправки (дозаправки) та забезпечен- ня космічних кораблів, космічних ракет- них носіїв або супутників Землі [23, п. 195.1.2]. Відповідно до законодавства ЄС країни можуть використовувати знижену ставку ПДВ до транзакцій, не зазначених у Додатку ІІІ Директиви 2006/112/ЄС, проте в цьому випадку вони повинні до- вести Європейської комісії, що на ці то- вари та послуги мають застосовуватися саме такі знижені ставки через чітко ви- значені соціальні причини та для вигоди кінцевих споживачів [5, ст. 110]. Виходячи з аналізу вітчизняного за- конодавства, наразі в Україні та ЄС існу- ють розбіжності в законодавстві щодо використання в Україні ставки 0% ПДВ та кола транзакцій, які оподатковуються за цією ставкою. Для виконання вимог Угоди про асоціацію з ЄС щодо гармонізації ПДВ цю ситуацію потрібно змінити. Але якщо Україна бажатиме залишити незмінною базу оподаткування, щодо якої викорис- товується ставка 0%, то це потребуватиме ретельного обґрунтування та проведення переговорів із Європейською комісією. Для подальшого порівняння євро- пейської та української практик викорис- тання ПДВ доцільно виконати розрахун- ки ефективної ставки ПДВ в Україні. Та- ке порівняння є важливим, оскільки, на- приклад, як свідчить аналіз здійсненого на замовлення Європейської комісії дос- лідження [13], в ЄС порівняння ефектив- ної ставки ПДВ у різних країнах може вказати на напрями подальшої гармоніза- ції ПДВ у цьому міжнародному об’єднанні. У загальному вигляді ефективна ставка ПДВ розраховується таким чином [14, с. 19]: 100%, V C   де  – ефективна ставка ПДВ,%; V – надходження ПДВ (за виключен- ням відшкодованих сум), млн грн; С – обсяг споживання домашніх гос- подарств, некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства, сек- тору загального державного управління, млн грн. В Україні дані про обсяги кінцевого споживання за 2010-2013 рр. були пере- раховані Державною статистичною служ- бою України з урахуванням тимчасової окупації АР Крим та м. Севастополя, а у 2014 р. – проведення АТО на Донбасі. Проте аналогічних перерахунків для над- ходжень ПДВ не було здійснено. З огляду на це, дані про надходження ПДВ за 2010-2014 рр. було скориговано на коефі- цієнт, що відображає різницю у значен- нях обсягів споживання до та після вико- нання перерахунків Державною службою статистики (табл. 1). Відповідно на коефіцієнт коригу- вання з табл. 1 зменшено показники над- ходжень ПДВ у 2010-2013 рр. (табл. 2). Дані про обсяги надходжень ПДВ у 2014- 2015 рр. не потребують коригування. Дані табл. 2 свідчать, що в Україні у період з 2010 по 2015 р. ефективна ставка ПДВ була на 5-6% нижче за середнє зна- чення ефективної ставки ПДВ, що спо- стерігалося у 15 країнах-членах ЄС у 2000 р. Проте оскільки порівняння між країнами ЄС та Україною здійснюється за різні проміжки часу, то перш ніж робити остаточні висновки щодо необхідності внесення змін до вітчизняного законодав- ства стосовно розміру знижених ставок ПДВ та зміни переліку транзакцій, на які –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) 85 розповсюджується їх дія, доцільно вико- нати оцінку того, наскільки база оподат- кування ПДВ за пільговими ставками у країні ширша за аналогічну базу у краї- нах-членах ЄС в одному часовому про- міжку. Частково це можна зробити за допомогою показника C-ефективності (C-efficiency). Таблиця 1 Розрахунок коригуючого коефіцієнта для періоду 2010-2013 рр. 1 Рік Обсяг споживання (факт), млн грн Обсяг споживання (скоригований), млн грн Коефіцієнт коригування, % 2010 946270 897583 94,85 2011 1154205 1094231 94,80 2012 1287542 1221163 94,84 2013 1397512 1329632 95,14 1 Розраховано на основі даних Державної служби статистики України (http://ukrstat.gov.ua). Таблиця 2 Розрахунок ефективної ставки ПДВ в Україні (2010-2015 рр.) 1 Рік Обсяг споживання (скоригований), млн грн Надходження ПДВ (скориговані), млн грн Ефективна ставка ПДВ,% 2010 897583 97465 10,86 2011 1094231 126569 11,57 2012 1221163 136719 11,20 2013 1329632 133094 10,01 2014 1429959 139025 9,72 2015 1715636 180006 10,49 1 Розраховано на основі даних Державної служби статистики України (http://ukrstat.gov.ua) та Дер- жавної казначейської служби України (http://www.treasury.gov.ua). С-ефективність – це показник, що розраховується як відношення доходів від стягування ПДВ до добутку стандартної ставки ПДВ та вартості спожитих това- рів, послуг і нематеріальних активів [14, с. 6]. Уперше його було запропоновано в 2001 р. у роботі [8] для визначення того, наскільки фактичний ПДВ у країнах за своєю будовою відрізняється від уніфіко- ваного податку на споживання. Тобто С- ефективність дорівнює 100% за наявності єдиної (стандартної) ставки ПДВ і широ- кої бази оподаткування. Чим більше кіль- кість зменшених ставок ПДВ і ширше коло транзакцій, на які розповсюджують- ся такі ставки, тим меншим є значення показника С-ефективності. Наприклад, у країнах із низьким рівнем доходів на ду- шу населення, де уряди широко викорис- товують знижені ставки ПДВ, значення С-ефективності становить лише 38% [4, c. 23-28]. У свою чергу, у країнах, що входять до складу Організації економіч- ної співпраці та розвитку (ОЕСР) та ЄС, показник С-ефективності коливається від 43% (Італія) до 87% (Люксембург). У середньому по країнах-членах ЄС він ста- новить 57,4% [14, с. 21]. Проте в подальших дослідженнях було встановлено, що за допомогою по- казника С-ефективності можливо не ли- ше визначити наявність та масштаб вико- ристання у країні пільг щодо ПДВ, звіль- нень від цього податку та знижених ста- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 86 ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) вок, але він також деякою мірою відо- бражає існування в країні проблем із ви- конанням вимог законодавства щодо ПДВ, адміністрування цього податку, за- гальну недосконалість будови ПДВ і/або перенесення його на практику. Крім того, розрахунок показника С- ефективності є досить спірним. У першу чергу виникають питання про те, яка ста- тистична інформація має включатися до показника «кінцеве споживання» («вар- тість спожитих товарів, послуг та нема- теріальних активів») або показника «над- ходження від ПДВ» («доходи від стягу- вання ПДВ»). Наприклад, М. Кін пропо- нує включати до першої категорії сумарні витрати на споживання уряду, домогос- подарств та неприбуткових організацій, а до другої – надходження ПДВ до бюдже- ту за вирахуванням відшкодувань ПДВ за експортними операціями [14, с. 19]. Та- кий підхід використовуватиметься в цій роботі, проте даних про особливості роз- рахунку цього показника в інших країнах немає. Виходячи з цього показник С- ефективності не можна розцінювати як такий, що визначає проблеми та можливі шляхи їх вирішення. Він є дескриптив- ним, його швидше можна порівняти з одним із симптомів захворювання, ніж з діагнозом або ліками від захворювання. У табл. 3 наведено динаміку показ- ника С-ефективності в Україні в 2010- 2015 рр. на основі даних, скоригованих з урахуванням ситуації в країні. Таблиця 3 Динаміка показника С-ефективності в Україні у 2010-2015 рр. 1 Рік Обсяг споживання (скоригований), млн грн Надходження ПДВ (скориговані), млн грн С-ефективність,% 2010 897583 97465 54,29 2011 1094231 126569 57,83 2012 1221163 136719 55,98 2013 1329632 133094 50,05 2014 1429959 139025 48,61 2015 1715636 180006 52,46 Середньоарифметичне: 53,20 1 Розраховано на основі даних Державної служби статистики України (http://ukrstat.gov.ua) та Дер- жавної казначейської служби України (http://www.treasury.gov.ua). Отже, в Україні в аналізований пе- ріод значення показника С-ефективності було вищим за значення цього показника в Італії (43%) та наближувалося до серед- ньоєвропейського рівня (57,4%). Такі ре- зультати можна пояснити наявністю в Україні лише двох знижених ставок ПДВ, одна з яких (7%) є досить високою порів- няно зі зниженими ставками ПДВ у євро- пейських країнах та застосовується до досить обмеженої кількості операцій. Згідно з виконаними розрахунками показник С-ефективності в Україні майже вдвічі нижче за ідеальне значення (100%). Це може бути свідченням наявності в Україні проблем з адмініструванням ПДВ, дотриманням вимог податкового законодавства, а також наслідком існу- вання в країні знижених ставок ПДВ, пільг із цього податку, звільнень від ньо- го, що застосовуються до широкого кола транзакцій та віддаляють систему ПДВ в Україні від ідеального європейського зра- зка (тобто лише однієї стандартної став- ки, якою обкладається споживання). Також слід взяти до уваги, що через існування в Україні значного тіньового сектору економіки (близько 40% [19]) –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) 87 фактичний показник С-ефективності, так само як і значення ефективної ставки ПДВ, можуть бути значно нижчими. На- приклад, показник С-ефективності може бути навіть меншим за позначку 38%, яка є граничною для країн із низьким рівнем доходів на душу населення, до яких на- лежить і Україна. У такому випадку зву- ження податкової бази, щодо якої викори- стовуються знижені ставки, підвищення таких ставок та поліпшення адміністру- вання ПДВ сприятимуть не лише гармо- нізації цього податку з європейським, але і, як свідчать дослідження К. Котареллі [4, с. 23-28], економічному зростанню країни. Крім того, подоланню проблем з адмініструванням ПДВ сприятиме спро- щення процедур автоматичного бюджет- ного відшкодування. Ця проблема зали- шається актуальною в Україні, оскільки наприклад, на початок березня 2016 р. заборгованість держави з відшкодування ПДВ складала 10 млрд грн, у той час як на початок 2016 р. вона становила 13,6 млрд грн [22]. Як наслідок, зменшується ліквідність підприємств, що особливо актуально для експортоорієнтованих під- приємств, переважна більшість яких є промисловими. Відповідно такі тенденції можуть призвести до згортання експорту та власного виробництва, підвищення імпортозалежності країни та порушення торговельного балансу. На основі результатів виконаного аналізу можна зробити ряд висновків і рекомендацій для України. Для виконання країною вимог Уго- ди про асоціацію з ЄС необхідно здійс- нювати гармонізацію податків, зокрема ПДВ. Проте це завдання по відношенню до зазначеного податку поділяється на декілька частин: 1) гармонізація на рівні законодав- ства та на практиці; 2) гармонізація стандартної та зни- жених ставок ПДВ. Щодо першого завдання, то на рівні законодавства гармонізація ставок ПДВ в Україні фактично виконана: значення стандартної ставки ПДВ наближене до середньоарифметичного по країнах- членах ЄС рівня (21,34%) та незначно перевищує встановлений Директивою 2006/112/ЄC мінімально допустимий рі- вень (15%), використовуються дві зниже- ні ставки ПДВ. З метою подальшої гармонізації ПДВ в Україні потрібно використовувану наразі ставку 0% 1 підвищити щонаймен- ше до 5%, як цього вимагає законодавст- во ЄС, а також звузити податкову базу, щодо якої застосовується така знижена ставка ПДВ відповідно до переліку тран- закцій, визначених в Додатку ІІІ Дирек- тиви 2006/112/ЄC. Якщо таке звуження податкової бази та підвищення ставки в Україні вважатиметься недоцільним, то це потребуватиме проведення перегово- рів між Україною та Європейською комі- сією для надання дозволу на їх подальше застосування. Наразі в Україні спостерігається ни- зька, порівняно з країнами-членами ЄС, ефективна ставка ПДВ (10-11% порівня- но з майже 16%), що може розцінюватися як індикатор необхідності її підвищення для більш успішної гармонізації україн- ського ПДВ з європейським. Розрахунок коефіцієнта С-ефектив- ності свідчить, що низьке значення ефек- тивної ставки ПДВ на тлі європейського може бути наслідком широкої бази опо- даткування, щодо якої застосовуються знижені ставки ПДВ, існування проблем з адмініструванням ПДВ та дотриманням вимог податкового законодавства. Оскільки значення стандартної ста- вки ПДВ в Україні корелюється з євро- пейськими, то подоланню цих явищ та 1 Ця пропозиція не стосується оподаткування експортних операцій, які мають і надалі оподатковуватися за ставкою 0%, що відповідатиме європейській практиці. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 88 ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) підвищенню рівня надходжень ПДВ до бюджету сприятимуть звуження податко- вої бази, щодо якої застосовуються зни- жені ставки ПДВ, підвищення значень цих ставок або навіть зменшення їх кіль- кості. Також збільшенню надходжень від ПДВ до бюджету сприятимуть заходи щодо детінізації економіки та поліпшен- ня адміністрування ПДВ, зокрема в час- тині спрощення процедур автоматичного бюджетного відшкодування. З урахуванням того, що знижені ставки ПДВ в Україні застосовуються в тому числі на товари та послуги, які спо- живаються соціально незахищеними вер- ствами населення (зокрема медичні пре- парати), доцільно виконати детальні роз- рахунки щодо впливу зміни ставки ПДВ на них, а також на підприємства, які ви- робляють такі товари, що є перспектив- ним напрямом подальших досліджень. Література 1. Bénassy-Quéré A. Tax harmoniza- tion in Europe: moving forvard [Електрон- ний ресурс] / A. Bénassy-Quéré, A. Tran- noy, G. Wolff // Les notes du conseil d’analyse économique. – 2014. – July. – №14. – 12 p. – Режим доступу: www.cae- eco.fr. 2. Bikas E. Factors affecting value ad- ded tax revenue/ E. Bikas, E. Andruskaite // European Scientific Journal. – 2013. – June. – Spesial ed. N 1. – P. 41-49. 3. Caldwell J.G. The Value-Added Tax: A New Tax System for the United Sta- tes. Arlington, VA: Vista Research Corpo- ration, 2000. – 251 p. 4. Cottarelli C. Revenue Mobilization in Developing Countries / C. Cottarelli // IMF, Fiscal Affairs Department, 2011. – 85 р. 5. Council of the European Commis- sion Council Directive 2006/112/EC of 28 November 2006 on the common system of value added tax / Council of the European Commission // Official Journal of the Euro- pean Union. – 2006. – 11 December. – L347-L347. 6. Directive First Council 67/227/ EEC of 11 April 1967 on the harmonisation of legislation of Member States concerning turnover taxes // Official Journal. – 1967. – № 071. – Р. 1301-1303. 7. Directive Sixth Council 77/388/EEC of 17 May 1977 on the harmonization of the laws of the Member States relating to turno- ver taxes-Common system of value added tax: uniform basis of assessment // Official Journal. – 1977. – Vol. 145. – №. 13.6. 8. Ebrill L. The modern VAT / L. Ebrill, M. Keen, J-P.Bodin, V. Summers.– Wash- ington, DC: International Monetary Fund, 2001.– 241 c. 9. European Commission VAT Rates Applied in the Member states of the Euro- pean Union: Situation at 1 st January 2015 [Електронний ресурс]/ European Commis- sion. – 23 p. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/taxation_customs/resourc es/documents/taxation/vat/how_vat_works/ rates/vat_rates_en.pdf. 10. European Commission. Tax re- forms in EU Member States. Tax policy challenges for economic growth and fiscal sustainability 2012 / European Commission. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2012. – 120 р. 11. Frenkel J.A. International taxation in an integrated world / J.A. Frenkel, A. Razin, E. Sadka. Cambridge, Massachu- setts: MIT Press, 1991. – 239 p. 12. Hellerstein W. The VAT in the Eu- ropean Union / W. Hellerstein, T.H. Gillis // Tax Analysts. – 2010. – April, 26. – pр. 461- 471. 13. Institute for Advanced Studies, CPB Netherlands Bureau for Economic Pol- icy Analysis. A study on the economic ef- fects of the current VAT rates structure: Fi- nal Report TAXUD/2012/DE/323 від 17 жовтня 2013 р. [Електронний ресурс] // European Commission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/taxation_customs/resourc –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) 89 es/documents/common/publications/studies/ vat_rates_structure_final_report.pdf (Дата останнього звернення: 19.08.2016). 14. Keen M. The anatomy of the VAT / M. Keen // International Monetary Fund working paper. – May. – 2013. – № WP/13/ 111. – 28 p. 15. Mathis A. VAT indicators / A. Mat- his // Taxation papers. – April. – 2004. – Working paper № 2.– 26 p. 16. OECD, Committee on Fiscal Af- fairs. International VAT/GST guidelines. Draft commentary on the international VAT neutrality guidelines /OECD, Committee on Fiscal Affairs. Paris: OECD Publishing, 2015. – 81 p. 17. Sinn H.-W. Tax harmonization and tax competition in Europe / H.-W. Sinn // European economic review. – 1990. – №34. – P. 489-504. 18. VAT in an EU and International Perspectives/ ed. by H. van Arendok, S. Jan- sen, R. van der Paardt. – Amsterdam, Neth- erlands: IBFD, 2011, 360 p. 19. Власюк О.С. Тіньова економіка та її вплив на безпеку сектору державних фінансів України / О.С. Власюк // Фінан- си України.– 2013. – № 6. – С. 18-25. 20. Дубовик О.Е. Налоговые транс- формации Украины в контексте интегра- ции в мировое экономическое простран- ство / О.Е. Дубовик // Налоги и финансо- вое право. – 2014. – Март. – № 3. – С. 307-311. 21. Кулай А.В. Механізми та стан гармонізації непрямого оподаткування в ЄС / А.В. Кулай // Фінанси України. – 2015. – №7. – С. 98-114. 22. Новий сезон податкових воєн. Чи поміняє Рада схему відшкодування ПДВ [Електронний ресурс] / News Де- бет-кредит: бухгалтерські новини. – 20 бер. 2016. – Режим доступу: https://news. dtkt.ua/ua/taxation/pdv/37965. 23. Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 р. № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України.– 2011. – № 13- 14/15-16/17. – Ст. 112. – (Зі змін. та до- пов.). 24. Угода про асоціацію між Украї- ною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами- членами, з іншої сторони [Електронний ресурс] // Верховна Рада України: офіцій- ний веб-портал. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/984_ 011/page. 25. Філіппова Н.В. Напрями гармо- нізації ставки ПДВ в Україні в контексті міжнародних торгівельних відносин / Н.В. Філіппова // Економіка промислово- сті. – 2016. – №2 (74). – С. 49-73. Надійшла до редакції 04.06.2016 р. https://news.dtkt.ua/ua/taxation/pdv/37965 https://news.dtkt.ua/ua/taxation/pdv/37965 http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/984_011/page http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/984_011/page

Шляхи гармонізації ставок ПДВ з європейськими: проблеми та виклики

Institution

Ähnliche Einträge