До 70-річчя доктора історичних наук, професора П.В.Доброва

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Український історичний журнал
Datum:2013
1. Verfasser: Реєнт, О.П.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2013
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/106908
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:До 70-річчя доктора історичних наук, професора П.В.Доброва / О.П. Реєнт // Український історичний журнал. — 2013. — № 4. — С. 227-229. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859688562782371840
author Реєнт, О.П.
author_facet Реєнт, О.П.
citation_txt До 70-річчя доктора історичних наук, професора П.В.Доброва / О.П. Реєнт // Український історичний журнал. — 2013. — № 4. — С. 227-229. — укр.
collection DSpace DC
container_title Український історичний журнал
first_indexed 2025-11-30T23:03:09Z
format Article
fulltext Український історичний журнал. – 2013. – №4 ЮВІЛЕЇ Колись славетний американський учений і ви- нахідник Т.Едісон написав: «Занепокоєння – це не- задоволеність, а незадоволеність – найперша умо- ва прогресу. Покажіть мені абсолютно задоволену людину, і я вам відкрию в ньому невдаху». Перше враження від знайомства з Петром Васильовичем Добровим – ця людина вкрай занепокоєна. Занепокоєна по-едісоновськи, тому, мабуть, будь- кому, хто з ним знайомий, ніколи не закрадалася думка назвати його невдахою. При цьому мало кому відомо про непростий життєвий шлях цієї лю- дини, яка випромінює оптимізм і любов до життя. Дитина війни (П.В.Добров народився 13 липня 1943 р.), молодший у багатодітній родині шахтаря, але єдиний син – змалку, беручи приклад із батька, зрозумів: чоловік у родині головний. Головний у тому сенсі, що несе на собі відповідальність за інших. І ця відповідальність за оточуючих його людей залишилася з Петром Добровим на все життя. Наслідуючи батька, який пройшов війну, 40 років без відпочинку пропрацював у шахті, він рано став до праці, допомагаю- чи своїй родині у важкі післявоєнні роки. Але перший запис у трудовій книжці з’явився тільки у 16 років. Спочатку поштар, а потім молотобоєць на шахті «Ремівська-Східна №4» тресту «Сніжнянантрацит» міста Сніжного. До речі, Петро, уже тоді вирішивши для себе, що він буде вченим, істориком, ніколи не цурався фізичної праці. Будучи аспірантом ка- федри історії КПРС, він примудрився стати «почесним сторожем» – підробляв охоронни- ком у нічну зміну будівельно-монтажного потягу №387 тресту «Донбастрансбуд». Окрему сторінку в біографії майбутнього професора відіграли й будівельні загони, за активну участь в яких він був нагороджений трьома почесними грамотами ЦК ВЛКСМ, двічі по- чесними грамотами ЦК ЛКСМУ та знаком ЦК ВЛКСМ «За активну роботу у студент- ських загонах». Петро Васильович полюбляє розповідати, як вони з хлопцями тікали з уроків на річку Міус розшукувати патрони, що залишилися від війни, як його ледве не вигнали о.П.реЄнТ (киїВ) ДО 70-РІЧЧЯ ДОКТОРА ІСТОРИЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОРА П.В.ДОБРОВА Український історичний журнал. – 2013. – №4 228 Ювілеї зі школи за такі небезпечні знахідки. Мабуть, саме тоді, хлопчиськом, ще не досить усвідомлюючи, він вирішував для себе, ким бути. Занепокоєність, жага до знань ви- значили його долю. П.В.Добров поступив на історико-філологічний факультет Шахтинського держав- ного педагогічного інституту Ростовської області, з якого після служби в армії пере- вівся на істфак Донецького державного університету. Закінчивши його з відзнакою, навчався в аспірантурі, захистив кандидатську. Закінчив докторантуру Московського державного університету імені М.Ломоносова, став доктором наук. Ще студентом Петро Добров визначив для себе кредо вченого-історика. У 1967 р. за працю «Прорив Міус-фронту і його значення у визволенні Донбасу від німецько- фашистських загарбників» він став лауреатом I Всесоюзного конкурсу студентських наукових робіт у Ленінграді. У 1968 р. став лауреатом II Всесоюзного конкурсу – за працю «Визволення Донбасу від німецько-фашистських загарбників». Історія війни і рідного краю стали захопленням на все життя. Але у цій історії його цікавили перш за все люди. Задовго до того, як антропологізована історія «з’явилася» в Україні, П.В.Добров уже писав про людей. Про людей, які були для нього прикладом душевної мужності – ополченців. Активна вдача не дала П.В.Доброву перетворитися на кабінетного вченого. Він має потребу ділитися своєю енергією з іншими, застосовувати багатий життєвий до- свід на користь справі. Завідувач кафедри, декан факультету, голова спеціалізованої вченої ради, голова ради деканів історичних факультетів класичних університетів – це далеко не повний перелік його посад та обов’язків. І фактично він завжди виступає іні- ціатором – чи то міжнародна студентська конференція, чи то заснований ним інститут історії Донбасу Донецького національного університету. Нинішній його проект – енциклопедія Донеччини – дійсно масштабний, дійсно грандіозний, і не випадковий. Саме у цьому задумі П.В.Добров реалізує свій хист краєзнавця. «Шукайте зустрічі з цікавими людьми», – ось гасло, яке веде Петра Васильовича по життю. Скарбниця його зустрічей не стала приватним капіталом. Мабуть, саме вона надихнула його на вагомий проект – укласти енциклопедію Донбасу, краю, де він народився, виріс, який виховав його. І якщо можливо порівню- вати характер людини з містами або місцями, то характер П.В.Доброва – це характер Донбасу, котрий «не жене порожняк», якого «ніхто не ставив на коліна», широкий і щирий, як донецькі степи. Утім головна скарбниця Петра Васильовича Доброва – це його учні. 70 докторів і кандидатів наук, яких він підготував особисто. А скільком допоміг – справою, порадою, підтримкою, – він і сам не пам’ятає. Проте пам’ятають вони. У нашому професійному колі прізвище Доброва стало знаковим, зберігши свій буквальний зміст. За плідну працю, за заслуги перед наукою П.В.Добров нагороджений двома меда- лями Радянського Союзу, йому присуджене почесне звання заслуженого працівника освіти України, він лауреат премій імені Д.Яворницького, Національної академії наук України, «за особливі заслуги перед українським народом» нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України, «за вагомий особистий внесок у підготовку висо- кокваліфікованих спеціалістів, збереження історико-культурної спадщини, плідну на- уково-педагогічну діяльність та багатогранну сумлінну працю» – Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, грамотами Міністерства освіти і науки України, почесним Український історичний журнал. – 2013. – №4 Ювілеї 229 знаком Донецької обласної ради «За сумлінну наукову діяльність, високий професіо- налізм, значний внесок у розвиток науки й освіти». Також П.В.Доброва нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, медаллю «За звитягу», пам’ятним знаком «Афганська слава», орденом Української православ- ної церкви «У благословення за труди на благо святої церкви», російськими меда- лями «В пам’ять про народне ополчення», імені Жукова тощо. Він – почесний член Національної спілки краєзнавців, почесний краєзнавець Донеччини, заслужений про- фесор Донецького національного університету. Але головна нагорода для ювіляра – його справа, його праці, його проекти, його вдячні учні. У Петра Васильовича Доброва все це є. Є завдяки його небайдужій душі, щирому й великому серцю. Отже, Т.Едісон назвав би його людиною, що відбулася. Щиро зичимо ювілярові нових творчих вершин та наукових здобутків!
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-106908
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0130-5247
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-30T23:03:09Z
publishDate 2013
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Реєнт, О.П.
2016-10-09T10:05:22Z
2016-10-09T10:05:22Z
2013
До 70-річчя доктора історичних наук, професора П.В.Доброва / О.П. Реєнт // Український історичний журнал. — 2013. — № 4. — С. 227-229. — укр.
0130-5247
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/106908
uk
Інститут історії України НАН України
Український історичний журнал
Ювілеї
До 70-річчя доктора історичних наук, професора П.В.Доброва
Commemorating the 70th Anniversary of the Doctor of History, Professor P.V.Dobrov
Article
published earlier
spellingShingle До 70-річчя доктора історичних наук, професора П.В.Доброва
Реєнт, О.П.
Ювілеї
title До 70-річчя доктора історичних наук, професора П.В.Доброва
title_alt Commemorating the 70th Anniversary of the Doctor of History, Professor P.V.Dobrov
title_full До 70-річчя доктора історичних наук, професора П.В.Доброва
title_fullStr До 70-річчя доктора історичних наук, професора П.В.Доброва
title_full_unstemmed До 70-річчя доктора історичних наук, професора П.В.Доброва
title_short До 70-річчя доктора історичних наук, професора П.В.Доброва
title_sort до 70-річчя доктора історичних наук, професора п.в.доброва
topic Ювілеї
topic_facet Ювілеї
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/106908
work_keys_str_mv AT reêntop do70ríččâdoktoraístoričnihnaukprofesorapvdobrova
AT reêntop commemoratingthe70thanniversaryofthedoctorofhistoryprofessorpvdobrov