«Статут – це свого роду конституція Національної академії наук України»

27 липня 2016 року Міністерством юстиції України зареєстровано нову редакцію Статуту Національної академії наук України, ухвалену Загальними зборами Академії у квітні поточного року. Інтерв’ю на цю тему журналу «Вісник НАН України» дав головний учений секретар Національної академії наук України ак...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Вісник НАН України
Datum:	2016
1. Verfasser:	Богданов, В.Л.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2016
Schlagworte:	Події
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107429
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	«Статут – це свого роду конституція Національної академії наук України» / В.Л. Богданов // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 8. — С. 4-8. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-107429
record_format	dspace
spelling	Богданов, В.Л. 2016-10-19T12:33:28Z 2016-10-19T12:33:28Z 2016 «Статут – це свого роду конституція Національної академії наук України» / В.Л. Богданов // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 8. — С. 4-8. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107429 27 липня 2016 року Міністерством юстиції України зареєстровано нову редакцію Статуту Національної академії наук України, ухвалену Загальними зборами Академії у квітні поточного року. Інтерв’ю на цю тему журналу «Вісник НАН України» дав головний учений секретар Національної академії наук України академік В.Л. Богданов. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Події «Статут – це свого роду конституція Національної академії наук України» Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	«Статут – це свого роду конституція Національної академії наук України»
spellingShingle	«Статут – це свого роду конституція Національної академії наук України» Богданов, В.Л. Події
title_short	«Статут – це свого роду конституція Національної академії наук України»
title_full	«Статут – це свого роду конституція Національної академії наук України»
title_fullStr	«Статут – це свого роду конституція Національної академії наук України»
title_full_unstemmed	«Статут – це свого роду конституція Національної академії наук України»
title_sort	«статут – це свого роду конституція національної академії наук україни»
author	Богданов, В.Л.
author_facet	Богданов, В.Л.
topic	Події
topic_facet	Події
publishDate	2016
language	Ukrainian
container_title	Вісник НАН України
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format	Article
description	27 липня 2016 року Міністерством юстиції України зареєстровано нову редакцію Статуту Національної академії наук України, ухвалену Загальними зборами Академії у квітні поточного року. Інтерв’ю на цю тему журналу «Вісник НАН України» дав головний учений секретар Національної академії наук України академік В.Л. Богданов.
issn	0372-6436
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107429
citation_txt	«Статут – це свого роду конституція Національної академії наук України» / В.Л. Богданов // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 8. — С. 4-8. — укр.
work_keys_str_mv	AT bogdanovvl statutcesvogorodukonstitucíânacíonalʹnoíakademíínaukukraíni
first_indexed	2025-11-25T21:02:27Z
last_indexed	2025-11-25T21:02:27Z
_version_	1850545381133254656
fulltext	4 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (8) «СТАТУТ — ЦЕ СВОГО РОДУ КОНСТИТУЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ» 27 липня 2016 року Міністерством юстиції України зареєстровано нову редакцію Статуту Національної академії наук України, ухвалену Загаль- ними зборами Академії у квітні поточного року. Інтерв’ю на цю тему жур- налу «Вісник НАН України» дав головний учений секретар Національної академії наук України академік В.Л. Богданов. — Шановний Вячеславе Леонідовичу, офіційна реєстрація нового Статуту НАН України — це, безперечно, помітна подія в житті Академії. Розкажіть, будь ласка, про це до- кладніше. — Це дійсно важлива подія, оскільки набула офіційного ста- тусу нова редакція основного документа, який регламентує практично всі напрями діяльності НАН України і є свого роду конституцією нашої Академії. Зазначу, що підготовка нового Статуту розпочалася ще у 2013 році, і відтоді Комісія під головуванням президента Наці- ональної академії наук академіка НАН України Бориса Євгено- вича Патона провела велику за обсягом, копітку й дуже відпо- відальну роботу. Про її складність і відповідальність свідчить, зокрема, той факт, що за майже 100-річну історію нашої Акаде- мії це була лише восьма редакція її Статуту. Так, перший Ста- тут Української академії наук (таку назву мала сучасна НАН України на момент її створення) був ухвалений пунктом 1 За- кону «Про заснування Української академії наук у Києві». Цей закон був затверджений гетьманом П.П. Скоропадським 14 листопада 1918 року, а сам Статут як додаток до закону — опри- люднений 26 листопада того ж року в «Державному Віснику». Наступні редакції Статуту затверджувалися в 1936, 1945, 1963, 1976, 1992 та 2002 роках. Якщо згадати історію Академії, то можна констатувати, що ухвалення нових редакцій її Статуту пов’язані з важливими етапами в житті Академії, суттєвими змінами її статусу, напрямів і форм діяльності. Тривалість роботи над останнім документом була пов’язана, з одного боку, з необхідністю його опрацювання та широкого БОГДАНОВ Вячеслав Леонідович — академік НАН України, головний учений секретар НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 8 5 ПОДІЇ обговорення в академічному середовищі, а з іншого — з тими динамічними процесами, що відбувалися в ці роки в житті нашої країни й зумовлювали, зокрема, і досить помітні змі- ни у вітчизняному законодавстві. Зазначу, що питання про новий Статут НАН України до- кладно і неодноразово обговорювалося на за- сіданнях Президії, бюро та сесіях загальних зборів відділень, тричі розглядалося на сесіях Загальних зборів Академії, виносилося на ши- роке громадське обговорення в колективах на- укових установ. Нарешті, під час підготовки нової редакції Статуту були значною мірою використані й вагомі напрацювання щодо удо- сконалення нормативного регулювання засад діяльності Академії у межах підготовки зако- нопроекту «Про Національну академію наук України», наукову концепцію якого схвалила Президія НАН України у березні 2013 року. — З чим була пов’язана необхідність нової редакції Статуту? — Попередня редакція цього документа була ухвалена понад 14 років тому, і, зрозумі- ло, відтоді в динамічному житті нашої країни й у житті академічного середовища відбулися помітні зміни, які мусили знайти відображен- ня в основному нормативному документі НАН України. Зокрема, за цей період з’явилася ціла низка нових законодавчих і нормативних докумен- тів, що прямо чи опосередковано стосуються Академії. Ідеться, насамперед, про прийняття Цивільного, Господарського та Податкового кодексів, інших законодавчих актів, що регла- ментують діяльність державних організацій і підприємств, Земельного кодексу, Закону «Про управління об’єктами державної влас- ності», інших законів щодо державного майна. Прийнято й нові закони, що прямо стосуються регулювання наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Серед них — закони України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», «Про інноваційну діяль- ність», «Про державне регулювання діяльнос- ті у сфері трансферу технологій». Нарешті, наприкінці минулого року прийнято нову, сут- тєво пере роб лену редакцію базового Закону України «Про наукову і науково-технічну ді- яльність». Також відбулися зміни у функціях і напря- мах діяльності самої Академії. Зокрема, поси- лилася робота з проведення експертизи науко- вих і науково-технічних робіт. Так, починаючи з 2008 року НАН України за рішенням Уряду здійснює експертизу всіх фундаментальних досліджень, що проводяться в нашій краї- ні і фінансуються з державного бюджету. До функцій Академії належить також експертиза проектів технопарків, хоча зараз, на жаль, їхня діяльність фактично паралізована. Сподіває- мося, тимчасово. Відбулася й помітна еволю- ція форм і методів організації і фінансування науково-дослідних робіт наших установ. Сут- тєво розширилися конкурсні та програмно- цільові підходи, посилилася роль секцій, відді- лень і наукових рад у формуванні академічних наукових програм та конкурсному відборі їх- ніх проектів. За ці роки відбулося становлення й активі- зація роботи таких важливих науково-ко ор ди- наційних органів при Академії, як Міжвідомча рада з координації фундаментальних дослі- джень та Рада президентів академій наук. Нарешті, певним чином назріли й питання удосконалення системи управління Академією та її установами, забезпечення регулярної рота- ції та омолодження науково-керівних кадрів. — Чи внесено Статутом зміни до стату- су й основних завдань діяльності Академії? — Це дійсно дуже важливі, принципові пи- тання. Вони досить активно дискутувалися і при опрацюванні нового Статуту, і при під- готовці нового Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». До речі, знову повертаючись до історії Академії, необхідно нагадати, що ці питання були ключовими і під час роботи спеціальної Комісії для вироблен- ня законопроекту про заснування Української академії наук, яка працювала в липні—вересні 1918 року під головуванням видатного вчено- го академіка В.І. Вернадського. Тоді врешті й комісією, і урядом була підтримана позиція 6 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (8) ПОДІЇ Володимира Івановича в тому, що Українська академія наук має бути найвищою державною науковою організацією, в ній повинні ство- рюватися насамперед ті наукові установи, які пов’язані з практично важливими для держави питаннями. Але водночас Академія має бути цілком автономною в питаннях її внутрішньо- го життя. «Внутрішній розпорядок свого жит- тя Академія встановлює сама», — такими сло- вами починається розділ 2 «Права Академії» її першого Статуту. Ці положення збережено й у новій редак- ції Статуту НАН України. Крім того, Стату- том передбачено підвищення — відповідно до норм нового Закону «Про наукову і науково- технічну діяльність» — статусу Академії як вищої науково-експертної організації Украї- ни. Так, посилено роль Академії у проведенні незалежної наукової оцінки проектів страте- гічних, прогнозних і програмних документів, підготовці пропозицій щодо засад державної науково-технічної політики, здійсненні науко- вої експертизи проектів законів, державних рі- шень та програм. При Академії буде створено спільну з Міністерством освіти і науки міжві- домчу раду, завданням якої буде не лише коор- динація фундаментальних досліджень, як було раніше, а й сприяння ефективному викорис- танню їх результатів у прикладних досліджен- нях і науково-технічних розробках. З іншого боку, новою редакцією Статуту чіт- ко визначаються норми щодо самоврядності Академії та свободи її наукової творчості. Так, самоврядність полягає у виборності та колегі- альності органів управління Академією, здій- сненні її Загальними зборами функцій найви- щого органу управління. Також НАН України самостійно визначає тематику і форми про- ведення наукових досліджень, формує свою структуру, вирішує науково-організаційні, гос- подарські та кадрові питання. Важливо, що такий «двоїстий» статус Ака- демії, як державної організації з широкими правами самоврядності, знайшов відображен- ня навіть у передбаченому Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та новою редакцією Статуту порядку його за- твердження. Це робиться не рішенням Кабі- нету Міністрів за поданням відповідного цен- трального органу виконавчої влади, як для інших державних закладів чи великих держав- них підприємств. Статут Академії ухвалюєть- ся її Загальними зборами і реєструється Мі- ністерством юстиції за наявності позитивного висновку Міністерства освіти і науки. Запро- вадження такої особливої процедури затвер- дження Статуту нашої Академії та статутів на- ціональних галузевих академій наук змусило Мін’юст розробити і затвердити своїм наказом окремий порядок реєстрації статутів академій, що, до речі, було однією з причин затримки ре- єстрації Статуту НАН України. — У Статуті передбачено можливість здійснення Академією освітянської ді- яльності. Наскільки цей напрям роботи буде важливим у сучасному житті НАН України? — Насамперед хотів би нагадати, що Акаде- мія має вже чималий досвід освітянської робо- ти. Так, майже 25 років функціонує спільне з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка Відділення цільової підготов- ки, вже багато років працює аналогічне спільне Відділення з Національним технічним універ- ситетом України «Київський політехнічний ін- ститут», до структури Академії належить Ки- ївський університет права, останніми роками створено чимало спільних кафедр академічних установ і вищих навчальних закладів. Ми мали також багаторічний успішний до- свід підготовки фахівців через Київське відді- лення Московського фізтеху. Зараз цей досвід, сподіваємося, реалізовуватиметься при ство- ренні на його базі Київського академічного університету. Ситуацію з організацією цього університету детально висвітлено в нещодав- ній публікації віце-президента НАН України академіка А.Г. Загороднього в газеті «Дзеркало тижня». Однак прямої норми щодо цього питання в попередньому Статуті не було. Тому дуже важливо, що в його новій редакції зафіксова- но право НАН України та окремих її установ ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 8 7 засновувати вищі навчальні заклади для під- готовки магістрів і докторів філософії. Тим більше, що згідно з новим Законом про вищу освіту підготовка наукових кадрів через ас- пірантуру визначена тепер третім науково- освітнім рівнем. Зафіксовано також можливість створення Академією та Міністерством освіти і науки на- укових установ подвійного підпорядкування, а академічними науковими установами — спіль- них наукових підрозділів разом із вищими на- вчальними закладами. — Ви згадали про потребу вдосконалення системи управління Академією та її уста- новами. Що нового передбачено з цього пи- тання в щойно зареєстрованому Статуті? — Як і раніше, найвищим органом самовря- дування Академії є Загальні збори, що склада- ються з дійсних членів (академіків) і членів- кореспондентів НАН України. Але згідно з но- вим Статутом у сесіях Загальних зборів тепер братимуть участь із правом ухвального голосу також наукові працівники, делеговані трудови- ми колективами наукових установ, у кількості, що становить не менше половини чисельності облікового складу членів Академії, які беруть участь у сесії. Змінився також порядок формування ке- рівництва НАН України: обрання Президії, призначення академіків-секретарів і директор- ського корпусу наукових установ. Так, до скла- ду Президії, що, як відомо, в період між сесі- ями Загальних зборів НАН України здійснює загальне науково-організаційне керівництво поточною діяльністю Академії, можуть входи- ти не лише дійсні члени НАН України, як це було раніше, а й члени-кореспонденти НАН України, а також доктори наук, які за осно- вним місцем роботи працюють у наших науко- вих установах. До того ж, термін перебування членів Президії НАН України на своїх посадах обмежено двома строками, що також має впли- нути на ротацію й омолодження керівного складу. У голосуванні при обранні академіків- секретарів відділень Академії відтепер брати- муть участь делеговані представники наукових колективів установ відповідного відділення на рівні кандидатів і докторів наук. — Які зміни передбачено в питаннях фор- мування кадрового складу Академії, обран- ня її членів? — Зазначу, що відповідно до нового Ста- туту кадровий склад Академії включає всіх працівників наукових установ, організацій і підприємств НАН України, академіків, членів- кореспондентів та іноземних членів НАН України. Щодо питання про обрання членів Акаде- мії варто зазначити, що нова редакція Ста- туту передбачає нові вимоги до кандидатів в академіки, члени-кореспонденти та іноземні члени НАН України. У Статуті чітко зазначе- но, що претенденти мають створити визнану не тільки вітчизняною, а й світовою науковою спільнотою наукову школу або запропонувати підхід до розв’язання наукових проблем, які мають важливе теоретичне чи практичне зна- чення. Окремо хочу наголосити, що, відповід- но до нових положень, кандидати у члени Ака- демії мають здійснювати й активну науково- громадську діяльність. Новим Статутом чіткіше регламентовано обов’язки дійсних членів НАН України, до яких належать насамперед: активне сприяння впро- вадженню результатів власних досліджень та інших досягнень науки в практику, підготовка та підвищення рівня кваліфікації наукових ка- дрів, а також протидія поширенню лженауки, фальсифікації наукових досліджень, плагіату. Важливо, що відтепер до виключної компе- тенції Загальних зборів, відповідно до Зако- ну України «Про наукову і науково-технічну діяльність», віднесено позбавлення членства в Академії, і новий Статут визначає чіткі під- стави для цього та пропонує прозору про цеду- ру. Так, академіки, члени-кореспонденти та іноземні члени НАН України можуть бути по- збавлені свого статусу або на підставі власної заяви, або ж у випадку неодноразового грубого порушення вимог Статуту НАН України чи вчинення дій, що завдали значної шкоди авто- ритету Національної академії наук України. 8 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (8) ПОДІЇ — На які ще важливі відмінності нової ре- дакції Статуту від попередньої 2002 року необхідно звернути увагу? — Новою редакцією Статуту нашої Академії значно розширено права трудових колективів наукових установ НАН України та встановлено нову процедуру обрання їхнього керівництва. Як було зазначено раніше, наукові установи тепер мають право засновувати вищі навчаль- ні заклади та підлягають державній атестації у встановленому Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» порядку. Зміни торкнулися також керівництва таких установ. Якщо раніше директори науково-дослідних ін- ститутів і прирівняних до них установ обира- лися за конкурсом відповідними відділеннями наук і затверджувалися рішеннями Президії НАН України, то відтепер, знову ж таки, від- повідно до нового Статуту, їх обиратимуть на зборах трудових колективів шляхом таємного голосування. Важливо, що обраний керівник, так само як і член Президії, не може обіймати посаду понад два строки. Хотів би зазначити й те, що із затверджен- ням Статуту не завершується робота, спрямо- вана на удосконалення нормативно-правової бази діяльності Академії. Найближчим часом Президією буде розглянуто оновлені поло- ження про секцію, про відділення, про регіо- нальний науковий центр НАН України і МОН України, а також Основні принципи організа- ції та діяльності науково-дослідного інституту. В цих документах також знайдуть відображен- ня ті зміни, які відбулися в законодавчій базі, функціях та напрямах роботи Академії, про які вже йшлося. — Дякую Вам за розмову, Вячеславе Лео- нідовичу. — І я Вам дякую. А на завершення хотів би висловити глибоку вдячність за наполегливу роботу над новою редакцією Статуту членам Комісії з підготовки нової редакції Статуту НАН України, членам Президії, відділенням наук і регіональним науковим центрам, пра- цівникам апарату Президії та всім співробіт- никам академічних установ, які активно долу- чилися до громадського обговорення проекту Статуту. Хотів би підкреслити важливу роль Інституту держави і права ім. В.М. Корецько- го НАН України та його директора академіка НАН України Юрія Сергійовича Шемшучен- ка в підготовці нового Статуту. Дозвольте висловити також впевненість, що новий Статут НАН України сприятиме ство- ренню умов для подальшої стабільної та ефек- тивної роботи Академії, посиленню її впливу на позитивні перетворення у нашій державі. Р озмову вів Павло СОБОЛЄВСЬКИЙ

«Статут – це свого роду конституція Національної академії наук України»

Institution

Ähnliche Einträge