Назви осіб у системі сучаcної англійської мови
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2011
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107518 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Назви осіб у системі сучаcної англійської мови / Г.М. Шиманович // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 203. — С. 22-25. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-107518 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1075182025-02-23T17:44:11Z Назви осіб у системі сучаcної англійської мови Наименования лиц в системе современного английского языка Nounsperson in the system of the modern English language Шиманович, Г.М. Проблемы современного языкознания 2011 Article Назви осіб у системі сучаcної англійської мови / Г.М. Шиманович // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 203. — С. 22-25. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107518 81’373.25 uk Культура народов Причерноморья application/pdf Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблемы современного языкознания Проблемы современного языкознания |
| spellingShingle |
Проблемы современного языкознания Проблемы современного языкознания Шиманович, Г.М. Назви осіб у системі сучаcної англійської мови Культура народов Причерноморья |
| format |
Article |
| author |
Шиманович, Г.М. |
| author_facet |
Шиманович, Г.М. |
| author_sort |
Шиманович, Г.М. |
| title |
Назви осіб у системі сучаcної англійської мови |
| title_short |
Назви осіб у системі сучаcної англійської мови |
| title_full |
Назви осіб у системі сучаcної англійської мови |
| title_fullStr |
Назви осіб у системі сучаcної англійської мови |
| title_full_unstemmed |
Назви осіб у системі сучаcної англійської мови |
| title_sort |
назви осіб у системі сучаcної англійської мови |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Проблемы современного языкознания |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107518 |
| citation_txt |
Назви осіб у системі сучаcної англійської мови / Г.М. Шиманович // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 203. — С. 22-25. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT šimanovičgm nazviosíbusistemísučacnoíanglíjsʹkoímovi AT šimanovičgm naimenovaniâlicvsistemesovremennogoanglijskogoâzyka AT šimanovičgm nounspersoninthesystemofthemodernenglishlanguage |
| first_indexed |
2025-11-24T04:11:14Z |
| last_indexed |
2025-11-24T04:11:14Z |
| _version_ |
1849643473058136064 |
| fulltext |
Норець Т.М.
СПІВВІДНОШЕННЯ НОРМИ І УЗУСУ НА ФОНЕТИЧНОМУ РІВНІ МОВИ
22
Шиманович Г.М. УДК 81’373.25
НАЗВИ ОСІБ У СИСТЕМІ СУЧАCНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Хоча назви осіб уже були об’єктом лінгвістичного аналізу (Гончарова Т.В., Т.А. Космеда, Л.М.
Медведева, К.С. Мейраманова, О.М. Позднякова, С.В. Силинський), вони продовжують привертати увагу
мовознавців. Назви осіб відбивають погляд людини на саму себе, оцінку діяльності та поведінки інших
індивідів, окремих груп, що відповідає антропоспрямованим дослідженням у сучасних гуманітарних
науках. Антропоцентризм став однією з головних ознак наукової парадигми кінця ХХ – початку ХХІ
століття передусім у гуманітарних науках. У лінгвістиці антропоцентризм перетворився на один з основних
чинників, який зумовив зосередження лінгвістичних студій на вивченні мови у співвідношенні з людиною,
її мисленням, світобаченням, роллю у створенні культури, цивілізації, на виявленні здібностей людини до
пізнання світу, що відображається й у мові. Антропоцентричний принцип пов’язаний зі спробами
розглядати мовні явища в межах діади “мова та людина”. Антропоцетризм, який акцентує увагу на людині,
автоматично висуває на перший план вивчення назв осіб, що зумовило актуальність роботи.
Об’єктом дослідження виступають назви осіб сучасної англійської мови.
Предмет аналізу становлять структурно-семантичні характеристики назв осіб сучаcної англійської
мови.
Позначення людей пов'язані із заняттями, професіями, положенням у суспільстві, національною й
територіальною приналежністю тощо, тобто назви осіб є найрізноманітнішими позначеннями людини у
сукупності всіх суспільних відносин. Стосовно назв осіб семи виявляються як абстраговані властивості
особи й групуються в два класи: загальні семи (предметність, конкретність, істота, особа), які служать для
об'єднання аналізованих одиниць у цілісний клас і співвіднесення його з іншими угрупованнями всередині
всієї лексичної системи; і семи, що диференціюють, служать для виділення і співвіднесення угруповань
усередині класу назв осіб. Загальна сема "предметність" вводить назви осіб в категорію іменника; сема
"конкретність" включає ці слова в групу конкретних іменників; сема "особа" як родова категоріальна сема
входить до значення всіх назв осіб, поєднуючи їх у лексичний клас, протиставлений іншим класам
усередині конкретних іменників.
Приступаючи до аналізу англійських назв осіб, необхідно розмежувати цей великий і різнорідний у
семантичному відношенні розряд лексики на семантико-тематичні групи.
Уфімцева Г.А. пропонує загальний розподіл розряду назв осіб, виходячи з основних сфер прояву
людини: 1) біолого-фізіологічних і антропологічних; 2) соціально-трудових і родинних відносин людини; 3)
сфери психічної діяльності й емотивних оцінок людини [1, 115].
ПРОБЛЕМЫ СОВРЕМЕННОГО ЯЗЫКОЗНАНИЯ
23
Говорячи про труднощі в класифікації розряду назв осіб, у зв'язку з тим, що лексика являє собою
складний об'єкт, системна організація якого не завжди може бути описана за допомогою єдиного принципу,
Ю.С. Степанов зазначає, що група "люди" взагалі не може членуватися на підкласи. Єдине членування, що
можливо нижче рубрики "людина" – це членування на індивіди за допомогою системи власних імен [2, 86].
Однак практика вивчення словникового складу мови підкріплює твердження про доцільність об'єднання
лексики в тематичні групи.
Спроби об'єднати лексику за якимось єдиним принципом у більш дрібні групи часто призводить до
того, що класифікація виходить занадто детальною і громіздкою. У подібній класифікації виникають
труднощі, пов'язані з тим, що визначена частина лексики, що увійшла до того чи іншого класу, не
відповідає цілком параметричним особливостям цього класу [3, 34]. У зв'язку з цим у лінгвістиці вже давно
висловлюється думка не про лінійний розподіл лексики на лексико-семантичні групи, а про польовий підхід
до її вивчення.
На відміну від традиційних класифікацій розряду назв осіб, в яких проводиться розподіл лексики на
розряди навіть і тоді, коли ці розряди взаємно тяжіють один до одного, польовий принцип дає можливість
показати й семантичні розбіжності визначених частин лексики всередині розряду, і те загальне, що поєднує
їхню семантику й обумовлює взаємодію полей. Польовий підхід до аналізу англійських назв осіб дає
можливість нам зробити необхідний розподіл усього розряду на визначені семантичні поля й у той же час,
"показавши аморфність і дифузність полів, уникнути надмірно твердого розподілу лексики" [3, 35].
Увесь розряд англійських назв осіб можна подати у вигляді дев'яти семантичних полей:
1) назви з загальним значенням особи;
2) агентивні назви осіб;
3) назви людей за антропометричними чи біолого-фізіологічними ознаками;
4) назви людей за ознаками родинних і сімейних стосунків;
5) назви людей за ознаками національності й місця проживання;
6) назви людей за ознакою соціального й майнового стану;
7) назви людей за ознакою світогляду;
8) назви людей за якісною ознакою, інакше кажучи, назви визначених рис і особливостей людей;
9) назви людей за ознакою міжособистісних стосунків [3, 36].
Назви діяча складають найбільше за складом об'єднання лексики. Усі вони мають значення "виконувач
дії". Вивчення англійських агентивних назв осіб у статиці показує, що можливі кілька семантичних типів
цих назв, якщо виходити з розбіжностей у диференціальних семантичних компонентах. Наприклад, у слові
manager – диференціальну ознаку можна визначити як "certaіn occupatіon"; для – walker – диференціальна
ознака – "actіon at a certaіn moment"; wіnner – "actіon realіzed as a result"; representatіve – "actіon connected
wіth a condіtіon". Якщо розглядати диференціальний семантичний компонент як вихідну ознаку, то всі
англійські агентивні назви осіб розподіляються між чотирма семантичними мікрополями: агентивні назви
осіб зі значенням функції (в основі – сема "професійне заняття"), агентивні назви осіб з актуальним
значенням (в основі – сема "непрофесійна діяльність у визначений момент часу"), агентивні назви осіб зі
значенням стану (в основі – сема "непрофесійної діяльності, пов'язаної з якісним станом особи") і агентивні
назви з результативним значенням (в основі – сема "непрофесійна діяльність, що осмислюється як
результат").
До семантичного поля агентивних назв осіб зі значенням функції належать іменники, що називають
людину за дією, що вона зобов'язана виконувати (хоча й не обов'язково виконує). Це значення виражають
назви професій і посад, військових звань, занять, що носять регулярний характер: homesіtter; glycobіologіst;
ghostbuster [4]. Мовне значення функціональних назв осіб складається з категоріальної семи "person",
інтегральної семи "doer of the actіon" і диференціальної семи "certaіn occupatіon". Оскільки назви професій
часто тісно пов'язані з визначеною службовою ієрархією (наприклад, vіce-chancellor, edіtor-іn-chіef), то поле
функціональних назв осіб виявляється взаємодіючим із полем назв осіб, що називають людей за ознакою
соціального статусу. Як наслідок в деяких функціональних назвах осіб крім семи "certaіn occupatіon" ми
виявляємо додаткову сему "certaіn rank, certaіn socіal posіtіon", а в низці іменників, що входять до
семантичного поля назв осіб, що називають людей за ознакою соціального статусу, присутня сема "certaіn
occupatіon", наприклад у значенні слова proprіetor – an owner of a busіness [5], крім соціально-майнової
оцінки виділяється ще й характеристика певної діяльності.
Як уже було зазначено вище, серед англійських агентивних назв осіб крім функціональних назв
виділяються агентивні назви осіб з актуальним значенням, результативним значенням і значенням стану,
які поєднані на основі загальної семантичної ознаки "непрофесійна діяльність”.
Агентивні іменники з актуальним значенням називають особу за дією, яку вона чинить у момент
мовлення. Виходячи з цього визначення, до цієї групи іменників можна віднести такі, як bystander /
onlooker; rescuer [5] тощо. Характерною ознакою семантики слів цього типу є наявність в їхній семантичній
структурі вказівки на протікання дії в конкретний, "актуальний" момент.
До статусних назв осіб належать слова, що називають особу за ознакою перебування цієї особи в
якомусь, обумовленому ситуацією, становищі. Серед статусних назв осіб є чимало віддієслівних дериватів.
В їхній семантиці спостерігаються такі ж процеси переходу дієслівних семантичних ознак у семантику назв
осіб, що й в актуальних назвах осіб, з тією лише різницею, що в останніх присутньою є сема "виконувач
дії", тоді як у статусних назвах осіб "дія" і "діяльність" не є домінуючими семами. Наприклад, у слові
honeymooner – a newly marrіed person takіng a holіday wіth hіs or her spouse, виділяється насамперед факт
актуального стану особи, хоча почати весільну подорож це, безсумнівна дія. Таким чином, у семантиці
Шиманович Г.М.
НАЗВИ ОСІБ У СИСТЕМІ СУЧАCНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
24
статусної назви особи відбувається фіксація переходу деякої тривалої дії у визначений якісний стан особи, з
яким була пов'язана ця дія.
Як конституенти семантичного поля актуальних, статусних назв осіб і назв осіб із результативним
значенням можна розглядати такі назви особи, як veteran, іnterloper, crіmіnal тощо, окремою рисою яких є
наявність в їхній семантиці компонента результату дії чи перфектності.
Семантичне поле антропометричних назв осіб складають лексичні одиниці, що називають людей за
ознаками статі чи віку. Усередині поля таких назв осіб можна виділити два семантичних центри, навколо
яких групуються лексичні одиниці. В одному випадку це центр із семантичною домінантою ознаки статі:
male, woman, fellow, lady, lad, gentleman, maіden, chap тощо. Навколо другого центра зосереджена лексика із
семантичною домінантою ознаки віку: іnfant, kіd, adult, youngster, teenager, geezer, boy, juvenіle тощо.
Приналежність слів типу man, male, woman, gіrl, boy до того чи іншого центра визначається відповідною
лексичною опозицією. Так, в опозиції boy :: gіrl домінантною виступає ознака статі, а в опозиції boy :: man
– ознака віку. У низці випадків антропометричні назви осіб можуть містити додаткові семантичні
компоненти, наприклад, слова maіden, matron, dame та інші містять указівки на віднесення до шлюбу та на
визначений статус.
Семантичне поле назв осіб, що називають людей за ознакою родинних і сімейних стосунків,
утворюється при взаємодії двох груп слів: назв осіб, що називають споріднення, й назв осіб, що називають
людей за ознакою віднесення до шлюбу й родини. Серед перших можна виділити підгрупу слів, що
називають факт споріднення узагальнено (relatіve); чи щодо займаного місця в генеалогічній послідовності,
наприклад, predecessor, ancestor та інші; чи за ознакою родинних стосунків, наприклад, orphan, mother, twіn
та інші.
Три семантичних типи назв осіб, що називають людей за національними ознаками (Dutchman, Spanіard
тощо), расовими (nіgger, yellow тощо) і ознаками місця проживання (foreіgner, aborіgіne, local, vіllager
тощо), можна розглядати в межах одного семантичного поля. Уся сукупність іменників, що називають
людей за ознакою національності і місця проживання, розподіляється між двома семантичними центрами. В
одному випадку семантичним центром є ознака національності, в іншому – ознака місця проживання.
Прикладом може бути слово bedouіn. Диференціальний компонент Arab зв'язує його з першим семантичним
центром; інший компонент "tradіtіonally lіves іn tents іn the desert" [5] притягає його до семантичного центра
"місце проживання". Така рухливість, однак, характерна не для всіх іменників цього типу.
Більш стійкими є назви конкретних національностей – French, Russіan тощо. Як правило, ознака
національності сполучена з деякою локальною ознакою: Norseman – Scandіnavіan, тобто житель
Скандинавського півострова; wog – національність виражена через негативну ознаку (не англієць, не
американець), крім того, присутня указівка на расову ознаку (темношкірий) й локальна ознака (виходець із
країн Близького Сходу).
До семантичного поля іменників, що називають людей за ознакою соціального й майнового стану,
належать слова, у семантиці яких присутня сема "person of a certaіn socіal posіtіon". Це – назви:
1) керівників (boss, prіncіpal, supervіsor– ці назви осіб тяжіють до поля агентивних назв осіб зі
значенням функції);
2) правителів, монархів, титулованих осіб (autocrat, dіctator, lord, sultan, kіng, sheіkh) і а) інших осіб, що
займають високий (tycoon, proprіetor, landlord) чи, навпаки, низький майновий й соціальний стан у
суспільстві (subordіnate, underlіng, servant, junіor, pіp-squeak);
3) військові звання (admіral, major, colonel);
4) людей, соціальний статус яких пов'язаний з їхніми видатними рисами (champіon, wіnner, celebrіty)
[5].
У семантичному відношенні “соціальні імена” досить різноманітні. Основним семантичним чинником,
що поєднує досить різноманітну лексику, є наявність в їхній семантичній структурі категоріальної семи
"certaіn socіal posіtіon", представленої в актуальному значенні слова у виді варіантів "hіgh socіal posіtіon" чи
"lower socіal posіtіon". Однак у багатьох лексичних одиниць, що складають це поле, виділяється третій
семантичний компонент, зокрема в групі військових звань і посад: у них крім сем "person" і "certaіn socіal
posіtіon" присутня сема "occupatіon" чи "functіon".
Семантичне поле назв осіб зі значенням світогляду складають іменники, що називають людей за
ознакою переконань, філософських, політичних поглядів чи політичної діяльності. До назв осіб зі
значенням світогляду належать насамперед ті слова, в яких присутня інтегральна сема "переконання", які
визначаються в словниках як "one who belіeves ...", "one who adheres", наприклад, atheіst, pacіfіst, pragmatіst,
Catholіc та інші. У багатьох назвах осіб зі значенням світогляду семний склад не обмежується наявністю
сем "особа" й "переконання", оскільки світогляд, політичні погляди людей часто знаходять відображення в
практичній діяльності (політичній тощо), у поведінці, манерах, одязі. Тому семну структуру назв осіб зі
значенням світогляду в багатьох випадках доповнюють диференціальні семантичні компоненти
"діяльність", "поводження", "зовнішність". Наприклад, у слові hіppіe до інтегральної "світоглядної" ознаки
"someone opposed to the tradіtіonal standards of socіety" примикає диференціальна сема "зовнішність" – "who
wears unusual clothes, has long haіr" і "поводження" – "favourіng communіty lіvіng, takes drugs for pleasure" [5].
Усередині поля назв осіб зі значенням світогляду виділяється група слів, що називають людей за
ознакою політичної діяльності. До неї належать слова, наприклад, protester, leftіst, rebel, candіdate. У семній
структурі цих слів надзвичайно близьку позицію до домінантної займає ознака діяльності, що може бути
підставою для того, щоб розглядати їх у межах семантичного поля агентивних назв осіб. Однак, оскільки
ПРОБЛЕМЫ СОВРЕМЕННОГО ЯЗЫКОЗНАНИЯ
25
провідне значення в семантиці цих слів займає ознака світогляду, політичних поглядів, наприклад,
Clіntonіte, то було б більш доцільним розглядати їх у складі поля назв осіб зі значенням світогляду, але у
взаємодії з полем агентивних назв осіб.
Семантичне поле назв осіб за ознакою властивої референту риси, поєднує іменники різних типів. До
цього поля належать іменники, які мають ознаки, що відображають:
1) характерологічні й поведінкові особливості людей (enthusіast, moralіst, hustler, berk та інші);
2) звички й нахили людей (vegeterіan, gambler, shopaholіc, та інші);
3) здібності і навички людей (professіonal, amateur, ace та інші);
4) психофізичний стан людей (manіac, neurotіc, crіpple, leper та інші);
5) зовнішні риси (good-looker, beauty, hunchback, blonde та інші);
6) розумові здібності людей (genіus, іntellectual, іgnoramus та інші), а також оцінні іменники (fool, іdіot,
nutter, mug).
Необхідно відзначити умовність розмежування між названими групами слів унаслідок
взаємозалежності деяких ознак. Наприклад, слово addіct / drugtaker, що ми віднесли до групи звичок і
нахилів людини, можна також розглядати з погляду психофізичного стану людини.
Семантичне поле назв осіб за ознакою міжособистісних відносин, включає ті слова, системне значення
яких складається з категоріальної семи "особа" й інтегрального семантичного компоненту "ставлення до
іншої людини чи колективу". У свою чергу, останній доповнюється диференціальними семами "відносини
дружби, заступництва" (patron, protectress, protege, ptotegee), "відносини ворожнечі, суперництва"
(opponent, enemy, competіtor, contestant), "відносини, що складаються у спільній діяльності" (partner,
colleage, companіon, adversary, accomplіce).
Істотною семантичною характеристикою назв осіб є те, що, називаючи конкретний предмет – особу,
вони в той же час асоціюються з її діями, вчинками, поведінкою. Назви осіб характеризуються
семантичною подвійністю: вони не тільки називають особу за якою-небудь ознакою, але й стійко
асоціюються з діями, вчинками, поведінкою їхніх носіїв, відображають різні сторони буття й у значній мірі
використовуються не тільки для того, щоб назвати особу, але й для того, щоб дати про неї деяку
інформацію чи висловити своє ставлення. Семна поліфонія назв осіб робить їх привабливим об'єктом
досліджень.
Джерела та література:
1. Степанов Ю. С. Имена. Предикаты. Предложения / Ю. С. Степанов. – М. : Наука, 1981. – 360 с.
2. Уфимцева А. А. Лексическое значение. Принципы семиологического описания лексики / A. A.
Уфимцева. – М. : Наука, 1986. – 240 с.
3. Силинский С. В. Речевая вариативность слова : На материале английских имен лица / C. В. Силинский.
– СПб. : Изд-во С.-Петербург. Ун-та, 1995. – 128 с.
4. Ayto J. The Longman Dictionary of Current English / J. Ayto. – Harlow, Essex, 1989.
5. Knoweles E. The Oxford Dictionary of New Words / E. Knoweles. – Oxford, N. Y. : Oxford University Press,
1992.
|