Проблемний аналіз функціонування регіонального зернового підкомплексу Причорноморського регіону України
Природно-кліматичні умови та родючі землі України сприяють вирощуванню всіх зернових культур і дозволяють отримувати високоякісне продовольче зерно, в обсягах, достатніх для забезпечення внутрішніх потреб і формування експортного потенціалу. Основною зоною вирощування зернових культур є Причорномор...
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107587 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Проблемний аналіз функціонування регіонального зернового підкомплексу Причорноморського регіону України / І.О Шаповалова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 115, Т. 2. — С. 43-46. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860255196694708224 |
|---|---|
| author | Шаповалова, І.О |
| author_facet | Шаповалова, І.О |
| citation_txt | Проблемний аналіз функціонування регіонального зернового підкомплексу Причорноморського регіону України / І.О Шаповалова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 115, Т. 2. — С. 43-46. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Природно-кліматичні умови та родючі землі України сприяють вирощуванню всіх зернових культур і дозволяють отримувати високоякісне продовольче зерно, в обсягах, достатніх для забезпечення внутрішніх потреб і формування експортного потенціалу. Основною зоною вирощування зернових культур є Причорноморський регіон України.
Природно-климатические условия и плодородные земли Украины способствуют выращиванию всех зерновых культур и позволяют получать высококачественное продовольственное зерно, в объемах, достаточных для обеспечения внутренних потребностей и формирования экспортного потенциала. Основной зоной выращивания зерновых культур является Причерноморский регион Украины.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:48:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
43
Рис. 2. Модель економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери України
Джерела та література
1. Закон Украины «О курортах» № 2026-Ш от 05 октября 2000 г. // Голос Украины. –14 ноября 2000. –
№ 209 (2456). – С. 8–9.
2. Концепція розвитку санаторно-курортної галузі //
http://ufoz.ukrmed.info/index.php?go=Pages&in=view&id=59.
3. Туризм в Україні [Стат.бюлетель]. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2005. – 48 с.
Шаповалова І.О
ПРОБЛЕМНИЙ АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО ЗЕРНОВОГО
ПІДКОМПЛЕКСУ ПРИЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ
Вступ. Зернове господарство України є стратегічною і найбільш ефективною галуззю народного гос-
подарства. Зерно і вироблені з нього продукти завжди були ліквідними, оскільки вони становлять основу
продовольчої бази і безпеки держави.
Природно-кліматичні умови та родючі землі України сприяють вирощуванню всіх зернових культур і
дозволяють отримувати високоякісне продовольче зерно, в обсягах, достатніх для забезпечення внутрішніх
потреб і формування експортного потенціалу. Основною зоною вирощування зернових культур є Причор-
номорський регіон України.
Етап 2. Зміна економічного механізму функціонування рекреаційного комплексу
Етап 3. Реорганізація системи управління рекреаційним комплексом
Етап 4. Реалізація стратегії сталого розвитку курортно-рекреаційної галузі
2.1. Забезпечення умов для збільшення інвестицій
2.2. Економічне стимулювання впровадження сучасних технологій
2.3. Розвиток підприємництва
2.4. Забезпечення більш ефективного використання природних, виробничих і лікувальних ресур-
сів
1.1. Зміна внутрішньогалузевих пропорцій рекреаційного комплексу
1.2. Розвиток цілорічних і міжсезоних видів санаторно-курортного обслуговування
1.3. Розвиток матеріально-технічної бази
1.4. Розвиток видів і форм рекреаційної діяльності
3.1. Розмежування рівнів управління із закріпленням основних повноважень
3.2. Посилення ролі економічних методів управління
3.3. Запровадження принципу узгодження інтересів всіх суб'єктів рекреаційного процесу
3.4. Удосконалювання правового й адміністративного регулювання
4.1. Запровадження міжнародних стандартів якості, сертифікації послуг
4.2. Зниження впливу рекреаційного комплексу на стан навколишнього середовища й природних
ресурсів
4.3. Забезпечення умов для розвитку іноземного туризму й збільшення інвестицій
4.4. Просування на міжнародний ринок регіонального курортно-рекреаційного продукту
Етап 1. Оптимізація виробничо-економічної структури курортно-рекреаційного комплексу
http://ufoz.ukrmed.info/index.php?go=Pages&in=view&id=59
Шаповалова І.О.
ПРОБЛЕМНИЙ АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО ЗЕРНОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ
ПРИЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ
44
Основна частина. Географічний розподіл регіонів характеризується перевагою однотипних спеціалі-
зованих і кооперованих економічних суб’єктів. Їх об’єднує взаємна торгівля, пріоритетна спрямованість ін-
новаційного розвитку, особливості господарських технологій, проблеми ресурсних обмежень, кадрові про-
блеми.
Утворюючи власну державність Україна має визначити нову, науково-обгрунтовану регіональну і стру-
ктурну політику. Сьогодні не може не звертати на себе особливу увагу Причорномор’я, як регіон розвитку
промисловості, сільського господарства і морегосподарського комплексу. В цьому регіоні з розпадом СРСР
виникли гострі і складні політичні, економічні і екологічні проблеми, які і сьогодні є актуальними, вирі-
шення яких вимагає чіткого правового забезпечення.
Н. Барановський, вивчаючи питання класифікації депресивних територій, за оцінками характеру і рівня
гостроти депресій класифікує області Причорномор’я наступним чином: Миколаївська і Херсонська області
- середньо депресивні, Одеська область і АР Крим – відносно низько депресивні [1]. Нажаль, з нашої точки
зору, регіон Причорномор’я складають області недостатньо близькі за показниками репресивності аграрних
територій, що спричиняє проблему вирівнювання розвитку територій. Вирішення проблеми вирівнювання
вимагає розробки регіональних і загальнодержавних заходів з підйому соціально-економічних показників
аграрних сфер Миколаївської і Херсонської областей з метою приведення Причорномор’я до суцільного
ареалу відносно низького рівня депресивності. Це дозволить розробляти і здійснювати програми розвитку
на основі єдності і однорідності економічного росту території.
Відомо, що регіональна політика залежить від рівня розвитку регіону, його збалансованості. З. Гераси-
мчук досліджуючи окремі аспекти (соціальні, економічні, екологічні) розвитку визначає загальний рівень
сталого розвитку регіонів [2]. У Причорномор’ї, за результатами дослідження, входять області з різним рів-
нем існуючого стану розвитку:
− найвищі темпи зростання має Одеська область;
− середні темпи зростання має Миколаївська область;
− найнижчі темпи росту притаманні АР Крим і Херсонській області.
Таким чином ця оцінка у якійсь мірі підтверджує різноманітність проблем Причорномор’я, що потре-
бують своєрідних підходів до їх розв’язання.
Внутрішня і зовнішня регіональна політика повинна здійснюватися в органічній єдності інтересів еко-
номічних суб’єктів. Але кожен економічний і адміністративний район має свою індивідуальну виробничу
структуру, якість господарства та ринку і формування високопродуктивної інноваційної моделі повинне
враховувати об’єктивні тенденції і можливості розвитку. Виходячи зі складності і ризикованості інновацій-
ного шляху розвитку необхідно розробити заходи послідовного, системного вирівнювання рівнів розвитку
територій з урахуванням їх унікальних особливостей.
Роль Причорномор’я визначається тим, що на території цих областей розташований потужний промис-
ловий та агропромисловий потенціал, здобули розвитку майже всі галузі промисловості (машинобудування
і металообробка, хімічна і нафтопереробка, деревообробна і целюлозно-паперова, виробництво будівельних
матеріалів, легка, харчова та інші галузі) та сільського господарства (м’ясо-молочне скотарство і свинарст-
во, зернове господарство, виробництво соняшнику і цукрових буряків, виноградарство, садівництво, овочі-
вництво). Існує розвинута транспортна інфраструктура.
У АР Крим провідними галузями є машинобудування і металообробка, добувна, хімічна і харчова про-
мисловість, а також морський транспорт, рекреаційне господарство і туризм.
Основними галузями спеціалізації господарство Миколаївської області є машинобудування (особливо
суднобудування), промисловість будівельних матеріалів, легка і харчова промисловість, портове господарс-
тво, виробництво зерна, соняшнику, овоче-баштанних культур, виноградарство, м’ясо-молочне скотарство.
У Одеській області розвинута промисловість, портово-промислова, агропромислова, курортно-
рекреаційна галузі.
Господарство Херсонської області є індустріально-аграрним. Набули розвитку багатогалузеве сільське
господарство, харчова промисловість, машинобудування, нафтопереробна і легка промисловість. Слід виді-
тити Херсонську область, яка у процесі структурної перебудови втратила свої виробничі активи у крупні-
ших галузях народного господарства (текстильна промисловість, суднобудування, сільське господарство,
харчова промисловість).
За період 1990-2005 рр. змінилася роль Причорномор’я як сільськогосподарського регіону і його струк-
тура виробництва. У 1990 р. обсяг валової сільськогосподарської продукції складав 16,1 % до обсягу сіль-
ськогосподарського виробництва України, у 2005 – 14,7 %, при загальному зниженні обсягів виробництва
сільськогосподарської продукції на 57,8 % до рівня 1990 р. Інакше кажучи, відсутність чіткої державної си-
стеми управління відновленням важливішої галузі економіки країни – сільського господарства, що забезпе-
чує значні надходження до бюджету і є об’єктивно необхідною для забезпечення життєдіяльності населен-
ня, і розрахунок на сформований конкурентний ринок, який ніби-то врегульовує позиції галузей і регіонів,
призвели до втрати сільським господарством фізичних і моральних виробничих можливостей більше ніж на
половину сформованих у 90-х роках ХХ ст. виробничих потужностей.
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
45
До 2005 р. кількісний розподіл сільськогосподарського виробництва змінився – найбільший обсяг ви-
робництва сільськогосподарської продукції відзначено у Одеській і Херсонській областях. Відносно загаль-
ного обсягу виробництва сільськогосподарської продукції на душу населення в Україні на вищому рівні
знаходяться Херсонська і Миколаївська області. Виробництво сільгосппродукції на душу населення у АР
Крим і Одеській області є нижчим ніж середній показник по країні.
У 2005 р. різниця між найбільшим і найменшим показниками середньодушового виробництва сільсько-
господарської продукції досягла у Причорномор’ї 906 грн. , що підтверджує нерівномірність розвитку сіль-
ського господарства на рівні регіону. Узагальнена оцінка областей і регіонів за рівнями депресивності і
економічного розвитку [1] показала низький рівень економічного розвитку і відносно середню репресив-
ність Херсонської та Миколаївської областей. Аналіз дає підстави стверджувати, що чітка залежність пока-
зників виробництва сільськогосподарської продукції і продуктивності праці у сільськогосподарських під-
приємствах не простежується.
Основними факторами більшої продуктивності сільського господарства в Херсонській та Миколаївсь-
кій областях Причорномор’я є активний розвиток господарств населення, які займають більшу частку площ
сільськогосподарських угідь у володінні і користуванні порівняно із АР Крим і Одеською областю. Питома
вага господарств населення у виробництві зернових і зернобобових культур в Херсонській області складає
41,4 % у 2004 р., у Миколаївський – 31,7 %, тобто високий обсяг виробництва на душу населення поясню-
ється високою зайнятістю населення у сільському господарстві.
У областях Причорномор’я розвинуті практично всі напрямки рослинництва: зернове господарство,
кормовиробництво, вирощування технічних культур, картоплі, овочів та баштанних культур, садівництво і
виноградарство.
У регіонах Причорномор’я набули розвитку всі основні підгалузі тваринництва – скотарство, свинарст-
во, вівчарство, конярство, птахівництво, рибництво, звірівництво, бджільництво. Основу тваринництва ре-
гіону традиційно складають скотарство, свинарство, вівчарство, рибництво та птахівництво.
Протягом 1990-2005 рр. значно скоротилося виробництво борошна в Україні - у 2,62 рази. У Причор-
номорському регіоні зниження виробництва було дещо нижчим - 2,01 рази. Найменше скорочення відбуло-
ся у Одеській області – 1,58 разів, найбільше у м. Севастополь – 14,5 разів. У останні роки спостерігається
ріст виробництва борошна у АР Крим та Миколаївській областях. У інших області регіону тенденція обся-
гів виробництва відповідає загальнодержавній.
Виробництво хлібобулочних виробів належить до стратегічно важливих, таких що забезпечує не тільки
потреби населення у харчуванні, але й соціальну і політичну стабільність в країні. Втім, за період 1990-2005
рр. відбулося суттєве скорочення виробництва хлібу та хлібобулочних виробів (в основному за рахунок
останніх) у 2,96 рази. аналогічна тенденція спостерігається і у Причорномор’ї, де відбулося скорочення ви-
робництва у 2,68 рази. Найбільший спад виробництва відбувся у АР Крим – у 3,1 рази, найменший у м. Се-
вастополь – 1,63 рази. На частку регіону припадає 13,66 % виробництва хлібобулочних виробів в країні і
15,1 % населення країни. Отже, населення регіону забезпечене хлібобулочними виробами менше ніж у се-
редньому по країні.
Слід відзначити, що скорочення виробництва відбувається в основному за рахунок виробів з муки ви-
щих сортів, а виробництво соціально-значимих видів продукції залишається стабільним.
Виробництво цукру у Причорномор’ї є незначним у масштабах країни (5,04 % до загального виробниц-
тва в країні), оскільки сьогодні цукрові буряки не є культурою спеціалізації регіону. Хоча у 1990 р. на част-
ку Причорномор’я припадало більше 22 % виробництва цукру. Припинено виробництво цукру у АР Крим,
у Одеській області за аналізований період виробництво скоротилося у 4,51 рази.
Підвищення цін на продукти харчування об’єктивно пояснюється тим, що ціноутворення майже повні-
стю формує фінансову систему харчових підприємств. Недостатність сільськогосподарських цін у оцінці з
позиції потреб нормального відтворювального процесу гальмує динаміку сільськогосподарського виробни-
цтва. Тому підвищення техніко-економічної ефективності сільського господарського виробництва, як необ-
хідна передумова його конкурентоспроможності і конкурентоспроможності харчової промисловості є клю-
човим рішенням фінансових проблем агропродуктового сектора.
Україна має достатньо розвинуту транспортну систему, що дозволяє протягом однієї-двох діб доставля-
ти продукти з одного кінця країни у інший. Однак відмінності у потенціалі ринку і структурі споживання у
домогосподарствах за регіонами є суттєвими. Це є результатом „залишкової” політики щодо соціального
розвитку і низькоефективної системи розподілу.
Дані щодо виробництва агропродовольчої продукції на душу населення у регіонах не характеризують
фактичне споживання населення. Сьогодні на структуру харчування у більшому ступені впливають такий
показник кон’юнктури ринку як ціна продукції, тобто потенціал доходу споживача. Висока якість продукції
має слабкий вплив на структуру споживання. Звідси дані щодо споживання продуктів харчування визначи-
ли особливість ринку Причорномор’я: найбільшу питому вагу споживання хлібу і хлібопродуктів, картоплі
та овочів зберігається у Миколаївській та Херсонській областях, де рівень сукупних (тобто грошових і на-
туральних) доходів населення нижче ніж у інших областях Причорномор’я. У Одеській області і АР Крим
структура споживання харчових продуктів удосконалюється в бік збільшення розмаїття і калорійності
споживання.
Шаповалова І.О.
ПРОБЛЕМНИЙ АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО ЗЕРНОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ
ПРИЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ
46
Дані висновки підтверджують актуальність вирівнювання рівня соціально-економічного розвитку у
внутрішній структурі Причорномор’я для забезпечення сталого якісного підйому регіону на інноваційній
основі.
За розглянутий період у Причорномор’ї спостерігалося зниження обсягів валового збору зернових
культур на 29,81 % (що більше зниження по Україні – 25,47 %), цукрових буряків на 84,16 % (що більше
зниження по Україні – 65,06 %), овочів на 9,45 % (в Україні спостерігається збільшення на 9,44 %), Плодів
та ягід на 65,69 % (що більше зниження по Україні – 41,76 %), винограду на 51,07 % (що менше зниження
по Україні – 47,04 %). Найбільший спад виробництва прийшовся на 2000-2003 роки в залежності від куль-
тури.
У Причорноморському регіоні Спостерігалося збільшення виробництва соняшнику (на 81,85 %, по
Україні – 83,04 %), картоплі (на 3,79 %, по Україні – 16,32 %).
За розглянутий період спостерігався досить нестабільний обсяг реалізації основних видів рослинниць-
ких культур Причорномор’я – зернових та насіння соняшнику. Втім обсяг реалізації цих культур у 2005 р.
майже досягнув рівня 1990 р. Значно знижується реалізація цукрових буряків, однак ця культура не є осно-
вною для південних регіонів країни.
Звертає на себе увагу нестабільність цін на всі основні види сільськогосподарських культур і відсут-
ність чіткої тенденції їх зміни. Безсистемність зміни цін на основні види сільськогосподарських культур
пояснюється впливом численних факторів від урожайності до кон’юнктури ринку та політичних і економі-
чних цілей держави. Зміна курсу економічного розвитку і зовнішньоекономічної орієнтації суттєво впливає
насамперед на ціни зернових культур та насіння соняшнику. Цінова політика щодо картоплі, овочів, плодів
та ягід насамперед залежить від врожайності.
За часів незалежності відбулося суттєве зниження рентабельності виробництва основних сільськогос-
подарських культур. Однак, вирощування зернових культур та насіння соняшнику залишається прибутко-
вим. Виробництво цукрових буряків є прибутковим у Миколаївській та Херсонській областях. Вирощуван-
ня картоплі та овочів залишається прибутковим лише у Миколаївській області. Вирощування плодів та ягід
сьогодні є прибутковим майже в усіх областях Причорномор’я.
Висновок. Регіональний ринок зерна – система економічних відносин з приводу купівлі-продажу зер-
нової продукції в межах певного територіального простору. Регіональні ринки, слугуючи основою ринкової
ієрархічної піраміди, складають національні ринки, сукупність яких формує загальний світовий ринок. Си-
туація на сучасному світовому ринку складається таким чином, що саме регіони виступають повноправни-
ми представникам країн, спеціалізуючись на виробництві і торгівлі характерними для них видами продук-
ції. Одним з найбільш важливих та перспективних в Україні регіональних ринків є Причорноморський зер-
новий ринок. Будучи основним виробником продовольчого зерна, цей регіон є піонерним в налагодженні
експорту продукції. Його досвід особливо цінний для розвитку національного зернового ринку України і
окремих регіонів.
Джерела та література
1. Барановский Н. Депрессивные аграрные территории Украины: методические подходы к идентифика-
ции, практические результаты // Экономика Украины. – 2006. - №11. – С.70-76.
2. Герасимчук З. Комплексна оцінка рівня сталого розвитку регіонів України // Економіка України. –
2002. - №2. – С.34-42.
3. Коваленко Ю.С., Охріменко І.В., Демченко О.В., Грищенко О.Ю. Факторний аналіз економічної ефек-
тивності аграрних підприємств України // ЕкономікаУкраїни. – 2007. - №4. – С. 60-67.
4. Статистичний щорічник України за 2005 рік. Державний комітет статистики України / За ред. О.Г. Оса-
уленка. – К.: Консультант, 2006. – 575 с.
5. Онищенко О. Порівняльна оцінка продуктивності господарств населення // Економіка України. – 2002.
- №11ю – С. 59-67.
6. Узун В.Я. Реализация экономической реформы в АПК – М.: Знание, 1989. – 64 с. – [Новое в жизни,
науке, технике. Серия «Экономика» №6].
7. Статистичний збірник „Регіони України” за ред. Осауленко О.Г. Київ, 2005 ІВЦ Державний комітет
статистики України Ч1 – 509 с. Ч2 – 808 с.
Шаповалова І.О.
РОЗВИТОК ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ПІВДНЯ УКРАЇНИ
Вступ. На практиці це означає розвиток взаємовідносин між владою і та головними партнерами і заці-
кавленими особами в напрямку стратегічної орієнтації: напрям на досягнення довготривалої мети; викорис-
тання спеціально розроблених стратегічних планів; розгляд конкурентного впливу на реалізацію власної
мети; формулювання цілей діяльності; використання оптимальних рішень у кожній сфері діяльності; по-
стійний контроль кожного рівня реалізації поставлених цілей; свідоме і доцільне формування бюджету для
маркетингової діяльності; спостереження та дослідження змін потреб і сподівань клієнтів у рамках кількос-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-107587 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:48:25Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шаповалова, І.О 2016-10-22T14:59:23Z 2016-10-22T14:59:23Z 2007 Проблемний аналіз функціонування регіонального зернового підкомплексу Причорноморського регіону України / І.О Шаповалова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 115, Т. 2. — С. 43-46. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107587 Природно-кліматичні умови та родючі землі України сприяють вирощуванню всіх зернових культур і дозволяють отримувати високоякісне продовольче зерно, в обсягах, достатніх для забезпечення внутрішніх потреб і формування експортного потенціалу. Основною зоною вирощування зернових культур є Причорноморський регіон України. Природно-климатические условия и плодородные земли Украины способствуют выращиванию всех зерновых культур и позволяют получать высококачественное продовольственное зерно, в объемах, достаточных для обеспечения внутренних потребностей и формирования экспортного потенциала. Основной зоной выращивания зерновых культур является Причерноморский регион Украины. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемний аналіз функціонування регіонального зернового підкомплексу Причорноморського регіону України Article published earlier |
| spellingShingle | Проблемний аналіз функціонування регіонального зернового підкомплексу Причорноморського регіону України Шаповалова, І.О Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Проблемний аналіз функціонування регіонального зернового підкомплексу Причорноморського регіону України |
| title_full | Проблемний аналіз функціонування регіонального зернового підкомплексу Причорноморського регіону України |
| title_fullStr | Проблемний аналіз функціонування регіонального зернового підкомплексу Причорноморського регіону України |
| title_full_unstemmed | Проблемний аналіз функціонування регіонального зернового підкомплексу Причорноморського регіону України |
| title_short | Проблемний аналіз функціонування регіонального зернового підкомплексу Причорноморського регіону України |
| title_sort | проблемний аналіз функціонування регіонального зернового підкомплексу причорноморського регіону україни |
| topic | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107587 |
| work_keys_str_mv | AT šapovalovaío problemniianalízfunkcíonuvannâregíonalʹnogozernovogopídkompleksupričornomorsʹkogoregíonuukraíni |