Основи і фактори формування структури фінансового капіталу підприємств
Розглянуто проблеми формування фінансового капіталу підприємства, а також його структури залежно від впливу різноманітних факторів. Проаналізовано основні підходи оптимізації обсягів власного і позикового капіталу, а також чинники, які впливають на співвідношення цих пропорцій. Виявлено та охарактер...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Дата: | 2016 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107699 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Основи і фактори формування структури фінансового капіталу підприємств / В.Ф. Столяров, В.І. Островецький // Економічний вісник Донбасу. — 2016. — № 2 (44). — С. 87-94. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860231741093969920 |
|---|---|
| author | Столяров, В.Ф. Островецький, В.І. |
| author_facet | Столяров, В.Ф. Островецький, В.І. |
| citation_txt | Основи і фактори формування структури фінансового капіталу підприємств / В.Ф. Столяров, В.І. Островецький // Економічний вісник Донбасу. — 2016. — № 2 (44). — С. 87-94. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | Розглянуто проблеми формування фінансового капіталу підприємства, а також його структури залежно від впливу різноманітних факторів. Проаналізовано основні підходи оптимізації обсягів власного і позикового капіталу, а також чинники, які впливають на співвідношення цих пропорцій. Виявлено та охарактеризовано особливості формування структури фінансового капіталу компаній під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів. Серед зовнішніх факторів найбільш значущими є: макроекономічна динаміка; поточна грошово-кредитна та бюджетно-податкова політика; бізнес-ризики; розвиненість ринків капіталу. Основними внутрішніми факторами є: вид економічної діяльності; вік та розмір компанії; тривалість операційних циклів виробництва.
Рассмотрены проблемы формирования структуры финансового капитала предприятия в зависимости от влияния различных факторов. Проанализированы основные подходы оптимизации объемов собственного и заемного капитала, а также факторы, влияющие на соотношение этих предложений. Выявлены и охарактеризованы особенности формирования структуры финансового капитала компаний под влиянием внешних и внутренних факторов. Среди внешних факторов наиболее значимы: макроэкономическая динамика; текущая денежно-кредитная и бюджетно-налоговая политика; бизнес-риски; развитость рынков капитала. Основными внутренними факторами являются: вид экономической деятельности; возраст и размер компании; продолжительность операционных циклов производства.
Discussed the problems of formation of structure of the company's financial capital, depending on the influence of various factors. It analyzed the main approaches to optimize the volume of equity and debt, as well as factors that affect the ratio of these proportions.Identified and characterized features of formation of structure of the companies of financial capital under the influence of external and internal factors. Among the most significant external factors: macroeconomic dynamics; the current monetary and fiscal policy; business risks; development of capital markets. The main internal factors are economic activity; age and size of the company; the duration of the operating cycles of production.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:22:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
В. Ф. Столяров, В. І. Островецький
87
Економічний вісник Донбасу № 2(44), 2016
УДК 336:658.1
В. Ф. Столяров,
доктор економічних наук,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці,
В. І. Островецький,
кандидат економічних наук,
Інститут фізичної економіки ім. С.А. Подолинського, м. Київ
ОСНОВИ І ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ
ФІНАНСОВОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ
Вступ. Метою будь-якої діяльності підприєм-
ства в сучасних умовах господарювання є підви-
щення його ринкової вартості. Тому, у процесах уп-
равління структурою капіталу підприємство орієн-
тується передусім на максимізацію вартості своїх
акцій на основі оптимізації співвідношення між по-
зиковими і власними джерелами фінансування. Над-
звичайно висока питома вага позикового капіталу
збільшує ризик банкрутства підприємства. На вибір
рішень використання фінансування за рахунок
власних або позикових коштів впливає режим опо-
даткування в певній юрисдикції. Жорсткий режим
оподаткування (висока ставка оподаткування,
менше можливостей використання прискореної
амортизації і податкових преференцій) визначає
привабливість позикового фінансування, оскільки
грошові кошти, сплачені як відсотки, відносяться на
собівартість, знижуючи базу оподаткування прибу-
тку підприємства.
Підприємства, що здійснюють різні види еко-
номічної діяльності, крім загальних характеристик
основних підходів у формуванні структури капі-
талу, мають ряд особливостей, зумовлених специфі-
кою їх функціонування і розвитку в певній сфері.
Саме наявність таких особливостей і визначає акту-
альність досліджень, спрямованих на виявлення і
визначення, а також підготовку пропозицій щодо
удосконалення основних підходів у формуванні
структури капіталу залежно від виду економічної ді-
яльності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Проблемам формування фінансового капіталу та
моделювання його раціональної структури присвя-
чено багато досліджень, у яких комплексно розкри-
ваються основні положення, а також окремі аспекти
управління фінансами підприємств. Особливості
оцінки фінансових активів та формування вартості
компаній розкриваються в роботах Ф. Блека, Дж. Б.
Вільямса, Дж. Дж. Лінтнера, Б.Г. Малкіела, Г. Мар-
ковіца, Я. Мойссіна, М. Скоулза, Ю. Фама, У. Шар-
па та інших. Аналізу структури капіталу підприєм-
ства, зокрема для цілей оцінки його платоспромож-
ності та фінансової стійкості, присвячені праці
Е. Альтмана, У. Бивера, Дж. Б. Вільямса, М. Гор-
дона, М. Дженсена, Г. Дональдсона, Д. Дюрана,
Р. Літценбергера, У. Меклінга, М. Міллера, Ф. Мо-
дільяні, С. Майерса, К. Рамасвамі та інших.
Питанням управління фінансами підприємств,
у тому числі, на основі оптимізації структури фінан-
сового капіталу, присвячені праці провідних вітчиз-
няних вчених, зокрема, Л.М. Алексеєнко, І.А. Блан-
ка, О.Д. Василика, Н. М. Дєєвої, О.П. Кириленко,
А.І. Крисоватого, М.І. Крупки, І.О. Лютого, Л.О.
Омельянович, С.М. Онишко, В.М. Опаріна, В.М.
Федосова, О.П. Чернявського, С.І. Юрія та інших.
Проте, в результаті постійних змін умов ве-
дення господарської діяльності (зміни акцентів дер-
жавного регулювання господарської діяльності та
ринків капіталу, модернізація форм звітності), обу-
мовленої розвитком зовнішнього середовища, мето-
дико-аналітичні дослідження, спрямовані на вдос-
коналення основних підходів управління фінансами
підприємств не втрачають своєї актуальності. Особ-
ливий інтерес у цьому сенсі представляють дослі-
дження, що спрямовані на виявлення галузевих від-
мінностей структури фінансового капіталу та особ-
ливостей у підходах щодо її оптимізації.
Формулювання цілей статті й аргументу-
вання актуальності завдання. Метою цього мето-
дико-аналітичного дослідження є виявлення відмін-
ностей в структурі фінансового капіталу підприєм-
ства, обумовлених особливостями сфери діяльності
компанії (на підставі аналізу результатів дослі-
джень, проведених за цим напрямом з урахуванням
зарубіжного досвіду), а також емпіричних даних
щодо господарської діяльності підприємств Укра-
їни. Досягненню поставленої мети сприяло вирі-
шення ряду завдань, а саме:
- систематизація і охарактеризування чинників,
що впливають на формування структури фінансо-
вого капіталу підприємства;
- аналіз основних підходів і концепцій, які ви-
користовуються на практиці для оптимізації струк-
тури капіталу;
- виділення і обґрунтування особливостей фор-
мування структури капіталу підприємствами за-
лежно від сфери діяльності.
Фінанси
В. Ф. Столяров, В. І. Островецький
88
Економічний вісник Донбасу № 2(44), 2016
Викладення основного матеріалу. В теорії та
на практиці структура капіталу підприємства роз-
глядається як співвідношення між власними і пози-
ковими джерелами фінансового забезпечення його
діяльності. Структура капіталу підприємства визна-
чає склад та джерела фінансових ресурсів, що необ-
хідні для оновлення основного капіталу, вартість
підприємства та рентабельність операційної діяль-
ності, його здатність генерувати прибуток, а також
дозволяє оцінити ризики фінансових вкладень.
Раціональне формування структури капіталу
сприяє мінімізації витрат і максимізації ринкової
вартості підприємства.
Питання оптимізації структури капіталу під-
приємства набувають особливої актуальності в про-
цесі формуванні його коротко- і довгострокових ці-
лей розвитку підприємства, оскільки раціональне
використання боргового фінансування підвищує рі-
вень рентабельності підприємства завдяки ефекту
фінансового левериджу.
Формула розрахунку фінансового левериджу
(важеля, плеча), що розроблена американськими
економістами [1-4] виглядає наступним чином:
ЕФВ = (1-СПП) (ROAе
–СРСВ)*ПК/ВК, (1)
де ЕФВ – ефект фінансового важеля, що відображає
зміни коефіцієнта рентабельності власного капі-
талу, %; СПП – ставка податку на прибуток; ROAе –
коефіцієнт економічної рентабельності активів (від-
ношення валового прибутку до середньої вартості
активів), %; СРСВ – середньозважена розрахункова
ставка відсотків (вартість позикових ресурсів у від-
ношенні до їх обсягу), %; ПК – величина позикового
капіталу в пасивах підприємства; ВК – величина
власного капіталу у пасивах підприємства.
Рівняння дозволяє оцінити залежність рентабе-
льності власного капіталу від трьох чинників:
1) частки позикового капіталу в його загальній
структурі (плече);
2) ставки податку на прибуток;
3) ефективності використання активів (різниця
між економічною рентабельністю і розрахунковою
процентною ставкою (диференціал)).
Перевищення рентабельності капіталу над її се-
реднім рівнем визначає доцільність використання
позикового фінансування, оскільки створює пози-
тивний залишок грошових ресурсів після виплати
відсотків. У той же час, нераціональне використання
активів підприємства передбачає використання
власних коштів для фінансування, оскільки, в ін-
шому випадку, виникає додаткове відволікання при-
бутку на обслуговування боргів.
На формування структури капіталу впливають
ряд факторів, які розділяють на зовнішні і внутріш-
ні. До зовнішніх належать макроекономічні (розви-
неність ринків капіталу і динаміка основних мак-
роекономічних змінних) і інституційні (ставки опо-
даткування і обов'язкового резервування, доскона-
лість правової системи в частині захисту прав влас-
ників та інвесторів) чинники, а також бізнес-ризики
(політичні, інфляцію, зміни обмінного курсу, облі-
кової ставки тощо). До внутрішніх – особливості га-
лузі (тривалість проектів, необхідні обсяги фінансу-
вання, рівень постійних витрат), розмір компаній,
рівень кваліфікації працівників.
Отже, здійснюючи аналіз відмінностей в струк-
турі фінансового капіталу підприємств, перш за все
необхідно розглянути показники, що її характеризу-
ють, а також чинники, що впливають на співвідно-
шення власних і позикових коштів підприємства. До
останніх належать обсяги виробництва і обороти, їх
стабільність, рівень і динаміка рентабельності,
структура активів, оподаткування, кредитна історія
підприємства, стан ринку капіталу, ринкова позиція
[5-6].
З урахуванням специфіки виду економічної ді-
яльності оптимізацію структури капіталу здійсню-
ють шляхом раціоналізації співвідношень між стат-
тями активів і пасивів балансу. Головною метою цих
заходів є максимізація вартості підприємства та під-
вищення рівня рентабельності із одночасною мінімі-
зацією вартості капіталу (відсотків на його обслуго-
вування), а також підприємницьких ризиків (банк-
рутства, неповернення вкладень, обслуговування
боргу). Рентабельність капіталу (ROE), її максиміза-
ція, розглядається як один з основних індикативних
показників і цільових орієнтирів досягнення фінан-
сової стійкості та прибутковості підприємства у се-
редньостроковій перспективі [7].
Серед базових підходів оптимізації структури
капіталу виділяють розрахунок фінансового (при-
ріст рентабельності власного капіталу завдяки залу-
ченню позикового) і виробничо-фінансового леве-
риджу (взаємозв'язку між валовим прибутком, ви-
тратами і чистим прибутком), EBIT – EPS – підхід
(порівняння джерел фінансування), а також метод
ДЮПОН (розрахунок прибутковості власного капі-
талу на підставі факторів, що на неї впливають).
Роль зовнішнього фінансування у забезпеченні
функціонування підприємства підвищується в умо-
вах зростання змінних і постійних витрат. Цей про-
цес характеризується нарощуванням обсягів вироб-
ництва, темпів обертів ресурсів підприємства, наро-
щуванням дебіторської заборгованості. Компанії з
високою рентабельністю, як правило, мають більш
низьку частку позикових коштів у структурі фінан-
сового капіталу, оскільки вони генерують достатні
обсяги прибутку. А підприємства, які оперують
значними активами загального призначення, що ви-
користовуються на обслуговування боргових зобо-
в'язань, мають більше можливості щодо нарощення
частки позикових коштів у структурі пасиву.
У процесі формування і реалізації фінансової
політики підприємство змушене враховувати макро-
В. Ф. Столяров, В. І. Островецький
89
Економічний вісник Донбасу № 2(44), 2016
економічну динаміку і податкову політику держави
в частині зміни ставки оподаткування. На думку ок-
ремих дослідників, збільшення ставок оподатку-
вання призводить до підвищення левериджу підпри-
ємства, а зменшення не впливає на боргове наванта-
ження. Звичайні умови придбання кредитних ресур-
сів, які суттєво впливають на можливості підпри-
ємств щодо формування оптимальної структури ка-
піталу, створюються попитом і пропозицією на рин-
ку позикового капіталу [8-9].
У теорії формування і управління капіталом ро-
зроблено значну кількість методологічних підходів,
які дозволяють оптимізувати структуру капіталу,
вибудувати ієрархію джерел надходжень з ураху-
ванням макроекономічних особливостей економіки
та галузевої належності підприємства, а також його
життєвого циклу. Базовою концепцією управління
капіталом визнається теорія Модільяні-Міллера
(M & M), яка ґрунтується на припущенні, що вар-
тість компанії залишається незмінною за різної
структури капіталу [10]. В процесі її удосконалення
була розроблена модифікація M & M з урахуванням
«податкового щита», що враховує віднесення від-
сотків з обслуговування кредитів на собівартість, а
також ймовірні витрати на подолання фінансових
труднощів компанії.
На підставі проведених досліджень було виве-
дено оптимальне співвідношення боргового наван-
таження в пасивах компанії в межах 30-40%. M & M
на практиці використовується для розрахунку опти-
мальної боргового навантаження підприємства і но-
сить назву «компромісної» (Trade-off mode). Ком-
промісна модель враховує переваги застосування
«податкового щита», розраховуючи величину якого
компанія враховує зміни кредитної і податкової ста-
вки. У міру зростання підприємства, перший компо-
нент «податкового щита» – кредитна ставка, може
зменшуватися в результаті диверсифікації джерел
фінансування, а також «ефекту масштабу».
Відповідно до положень компромісної теорії
леверидж залежить від чотирьох чинників: рентабе-
льності, частки основних засобів в структурі акти-
вів, розміру компанії та «податкового щита» (NDTS)
[11]. При чому, він знаходиться в зворотній залеж-
ності від рентабельності підприємства.
У компромісній моделі визначальним компоне-
нтом є витрати банкрутства, які, як зазначають ок-
ремі експерти, мають тенденцію до зменшення (від-
ношення прямих витрат до вартості компанії) у міру
зростання вартості підприємства [12].
Витрати банкрутства знаходяться в межах 1-2%
вартості всіх активів боржника. Виділяються прямі
(вартість процедури) і непрямі (втрата репутації) ви-
трати банкрутства. Облік непрямих витрат є усклад-
неним завданням, оскільки передбачає їх співвідне-
сення з середньогалузевими значеннями продажів
[13-14].
Аналіз результатів господарської діяльності,
що здійснений за звітністю компаній в Японії, свід-
чить про те, що частка ліквідних оборотних активів
у ліквідних зобов'язаннях знаходиться у прямій за-
лежності від ймовірності банкрутства, рівень якого
впливає і на макроекономічну динаміку. При цьому,
розміри компанії прямо визначають ймовірність
банкрутства: у міру зростання компанії ймовірність
банкрутства знижується [15-17].
Одночасно із «компромісною» теорією оптимі-
зації структури капіталу широке застосування знай-
шла теорія ієрархії джерел фінансування (POT –
Pecking order theory), суть якої полягає в найбільш
вигідному розташуванні фінансування в такій послі-
довності:
1) нерозподілений прибуток;
2) боргові джерела;
3) інструменти власного капіталу, акції.
Модель ієрархії фінансування враховує зміни
оборотного капіталу, чисту зміну операційного гро-
шового потоку, дивіденди і капітальні витрати та
пояснює варіювання боргового навантаження на
компанію [18-20]. Відзначається, що підприємства
доцільно класифікувати залежно від використовува-
них ними фінансових інструментів. Серед значущих
недоліків моделі виділяють складність графічної ін-
терпретації отриманих результатів [21].
В теорії розроблено модифікацію теорії ієрархії
для малого і середнього бізнесу, згідно з якими по-
рядок джерел фінансування розташовується наступ-
ним чином:
1) реінвестування прибутку;
2) короткострокове боргове фінансування;
3) довгострокове фінансування;
4) акціонерний капітал власників;
5) акціонерний капітал третіх осіб [22].
Аналізуючи компанії малого та середнього біз-
несу на підставі порівняння трьох підходів: бихевіо-
рістської (визначення боргового навантаження у ві-
дповідність з середньогалузевим левериджем), ком-
промісного і теорії ієрархії, дослідники дійшли до
висновків, що вигоди від використання «податко-
вого щита» незначні, але суттєво впливають на стан
(недостатність або надлишок) внутрішніх фондів
[23]. Проте, керуючись результатами досліджень
останніх років, можна стверджувати, що практична
значимість теорії ієрархії фінансування в цілому
знижується [24].
Структура капіталу компанії варіює також за-
лежно від резидентної приналежності підприємства.
Наприклад, підприємства США залучають більше
довгострокового фінансування, в той час, як компа-
нії в країнах, що розвиваються, дозволяють більш
високе відношення кредиторської заборгованості до
пасивів. У державах з високим рівнем захисту прав
акціонерів боргове навантаження на компанії ниж-
В. Ф. Столяров, В. І. Островецький
90
Економічний вісник Донбасу № 2(44), 2016
че, а фінансовий дефіцит в країнах, що розвива-
ються погашається здебільшого за рахунок власних
фінансових ресурсів.
У науковій літературі зазначається, що струк-
тура капіталу залежить також від віку підприємства,
який є однією зі складових левериджу, оскільки ре-
зультативність компанії визначається накопиче-
ними знаннями, репутацією, зв'язками з кредито-
рами [25-29].
Обмеження на законодавчому рівні максима-
льно допустимого боргового навантаження (thin
capitalization rules) також впливають на структуру
фінансового капіталу компанії. Обмеження наклада-
ється на значення левериджу, перевищивши яке під-
приємства втрачають право на віднесення витрат на
обслуговування боргу до собівартості [30].
На обрання джерел фінансування, відповідно, і
на структуру капіталу суттєво впливає розвиненість
банківської системи (ступінь її монополізації, розви-
неність фондового ринку), яка обумовлює форми за-
лучення капіталу: у вигляді кредитів або шляхом
емісії цінних паперів (акції, облігації). Встановлено,
що зниження чистого прибутку корпорацій супрово-
джується збільшенням чистого банківського кре-
диту. У той же час, ринки капіталу в міру свого роз-
витку привертають більше підприємств, обумовлю-
ючи зниження попиту на пряме банківське кредиту-
вання [31-34].
Циклічність економіки (динаміка ВВП на душу
населення, процентних ставок, інфляції, реального
зростання обсягів виробництва) також впливає на
величину левериджу. Вважається, що при зростанні
ВВП на душу населення середній леверидж збіль-
шується. В цілому, експерти сходяться на тому, що
рішення щодо боргового фінансування розвитку
підприємств мають переважно проциклічний харак-
тер, а фінансування за рахунок зовнішніх джерел ви-
користовується в моменти спаду економіки. При
цьому, ймовірність банкрутства зростає у тих під-
приємств, які залучають боргове фінансування в мо-
менти зростання економіки [35-36].
Серед галузевих особливостей формування
структури капіталу виділяють ряд факторів, а саме:
тривалість операційного циклу, стан і ступінь зносу
основних фондів, наявність заборгованості, зок-
рема, щодо виплати заробітної плати та розрахунків
з бюджетом. Так, доступ до кредитних ресурсів тра-
диційно ускладнений у галузях важкої промислово-
сті, які характеризуються високою капіталомісткі-
стю і низькою рентабельністю, а також довгими опе-
раційними циклами (наприклад, суднобудівні під-
приємства). Такі компанії розглядаються як най-
більш ризикові і агресивні позичальники.
У той же час, наявність значної кредиторської і
дебіторської заборгованості, що характерно для під-
приємств, які безпосередньо реалізують продукцію
кінцевим споживачам в умовах низької платіжної
дисципліни, також обумовлює певні труднощі у
формуванні структури капіталу за рахунок борго-
вого фінансування. Перш за все, це комунальні під-
приємства, підприємства сфери торгівлі, комерційні
банки.
Для оцінки кредитоспроможності підприєм-
ства, на підставі якої приймається рішення про на-
дання доступу до джерел боргового фінансування,
використовуються рейтингові оцінки, розробкою і
моніторингом яких займаються спеціальні агент-
ства. Серед найбільш відомих і авторитетних рейти-
нгових агентств необхідно виділити: "Standart &
Poors" (S & P); "Moody's"; "Fitch-IBCA"; "Salomon
Brothers"; "Value Line Investment Surve". У рейтин-
гових системах позичальникам присвоюються кате-
горії ризику, що мають літерні сполучення. Усере-
дині кожного класу застосовуються знаки «+» і «-».
Аналогічні шкали використовують рейтингові
агентства регіонального значення. На практиці, пе-
реміщення вгору на один щабель у рейтингу призво-
дить до зниження вартості обслуговування позики
на 0,2-0,5%.
Розглянемо особливості формування структури
капіталу підприємствами України в розрізі видів
економічної діяльності, відповідно виділивши галу-
зеві особливості структури оборотних активів
(табл. 1) та співвідношень власного капіталу і дов-
гострокових зобов'язань (табл. 2).
Особливістю фінансової діяльності підпри-
ємств України є значні обсяги дебіторської заборго-
ваності, за рахунок якої формується значна частина
оборотних активів практично у всіх видів діяльно-
сті. Значні обсяги дебіторської заборгованості ха-
рактеризує незадовільний стан платіжної дисцип-
ліни в цілому. Найкритичніше становище відзнача-
ється у підприємств нерухомості – 68,6%, промис-
ловості – 63,2, торгівлі – 59,4%.
Найбільшими обсягами грошових коштів в
структурі оборотних активів оперують підприєм-
ства освіти – 35%, що може пояснюватися наявністю
насамперед бюджетного фінансування, а також під-
приємства інформації та телекомунікацій. Поточні
фінансові інвестиції найактивніше використовують
підприємства фінансової і страхової діяльності –
33,7%, а також адміністративної діяльності. Відно-
сно виробничих запасів, то тут лідерами є підприєм-
ства сільського господарства – 31,6%, промислово-
сті – 25,2 і будівництва – 24,7%.
Структура пасиву суб’єктів господарювання
України в розрізі видів економічної діяльності ста-
ном на 31 грудня 2014 року наведено в табл. 2. Най-
більш високу частку власного капіталу в пасиві ба-
лансу (частина активів після вирахування зобов'я-
зань) у 2014 році демонструють підприємства сфери
освіти – 72,5%, адміністративної діяльності – 69,5,
науки – 43,7, сільського господарства – 42, транс-
порту – 41%.
В. Ф. Столяров, В. І. Островецький
91
Економічний вісник Донбасу № 2(44), 2016
Таблиця 1
Структура оборотних активів підприємств України в розрізі
видів економічної діяльності у 2014 році
Всього У тому числі
З БА ДБ ПФІ ГВ ВМП ІОА
Всього 100 20,0 0,4 60,0 7,6 7,6 1,8 2,5
Сільське, лісове та рибне господарство 100 31,6 4,5 56,6 0,6 3,5 0,9 2,3
Промисловість 100 25,2 0,1 63,2 1,4 6,3 1,7 2,1
Будівництво 100 24,7 0,0 53,2 10,6 4,7 1,8 5,1
Оптова та роздрібна торгівля 100 21,2 0,0 59,4 7,8 7,3 1,8 2,4
Транспорт 100 16,1 0,0 58,3 1,9 12,7 8,6 2,4
Громадське харчування 100 17,3 0,0 57,1 4,6 12,1 4,3 4,6
Інформація і телекомунікації 100 8,1 0,0 51,1 5,8 30,2 2,0 2,9
Фінансова та страхова діяльність 100 0,6 0,0 53,8 33,7 8,7 0,4 2,8
Нерухомість 100 6,0 0,0 68,6 11,1 7,3 3,2 3,8
Наукова діяльність 100 14,8 0,0 62,1 9,7 11,5 0,5 1,5
Адміністративна діяльність 100 6,2 0,0 56,0 24,4 8,2 2,2 3,0
Освіта 100 8,2 0,0 49,3 1,2 35,0 3,1 3,2
Охорона здоров'я та надання соціаль-
ної допомоги
100 20,8 0,0 53,3 5,5 13,8 4,3 2,4
Культура, спорт, відпочинок, розваги 100 8,2 0,0 50,7 10,8 9,7 6,4 14,2
Інше 100 13,5 0,0 63,7 9,0 9,3 2,5 2,1
Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – 2016. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
Де: З – запаси; БА – біологічні активи; ДБ – дебіторська заборгованість; ПФІ – поточні фінансові інвестиції;
ГВ – грошові кошти; ВМП – витрати майбутніх періодів; ІОА – інші оборотні активи.
У той же час, найменша питома вага власного
капіталу в структурі пасиву балансу мали підприєм-
ства оптової торгівлі – (-2)%, будівництва – 1,2, ін-
формації та телекомунікацій – 4,1%.
Найвищу частку довгострокових зобов'язань в
пасиві балансу мали підприємства нерухомості –
44,6 відсотка, громадського харчування – 40,5, бу-
дівництва – 36,2, інформації та телекомунікацій –
31,9, медицини – 31,8%. Щодо поточних зобов'я-
зань, то найбільшими за обсягами вони виявилися у
підприємств торгівлі – 85%, телекомунікації – 63,9 і
будівництва – 62,7%.
Таблиця 2
Структура пасиву підприємств України в розрізі видів економічної діяльності у 2014 році
Баланс У тому числі
Власний капітал Довгострокові
зобов'язання
Поточні
зобов'язання
Всього 100 24,7 22,7 52,6
Сільське, лісове та рибне господарство 100 42,0 16,1 41,9
Промисловість 100 28,8 23,5 47,7
Будівництво 100 1,2 36,2 62,7
Оптова та роздрібна торгівля 100 -2,0 17,0 85,0
Транспорт 100 41,0 18,3 40,8
Громадське харчування 100 12,2 40,5 47,3
Інформація та телекомунікації 100 4,1 31,9 63,9
Фінансова та страхова діяльність 100 38,3 21,0 40,1
Нерухомість 100 9,0 44,6 46,4
Наукова діяльність 100 43,7 18,2 38,1
Адміністративна діяльність 100 69,5 9,9 20,6
Освіта 100 72,5 4,3 23,2
Охорона здоров'я та надання соціаль-
ної допомоги
100 29,7 31,8 38,5
Мистецтво, спорт, розваги та відпочи-
нок
100 34,3 30,2 35,5
Надання інших видів послуг 100 25,6 11,8 62,6
Джерело: Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – 2016. – Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua.
Оцінки відповідних співвідношень у табл. 1-2
дозволяють стверджувати про переважання борго-
вого фінансування у видах діяльності, в яких здій-
снюється виробництво і реалізація послуг кінцевим
споживачам. У той же час, ця заборгованість форму-
ється, крім залучення боргового фінансування, в ре-
зультаті несвоєчасної оплати за поставлену продук-
цію. У зв'язку з чим, визначаючи галузеві особливо-
В. Ф. Столяров, В. І. Островецький
92
Економічний вісник Донбасу № 2(44), 2016
сті структури капіталу, необхідно зауважити про
певні складнощі у використанні фінансового леве-
риджу в цих видах діяльності, що обумовлюються
труднощами залучення додаткового боргового фі-
нансування.
Значні відмінності в структурі оборотних акти-
вів підприємств залежно від видів діяльності свід-
чить про істотні відмінності в основних підходах
щодо фінансового забезпечення господарської дія-
льності. Означене обумовлює особливості основних
пропорцій у структурі капіталу залежно від виду ді-
яльності. Так, підприємства зі значною частиною
довгострокових зобов'язань в пасиві балансу, підп-
риємства сфери нерухомості, громадського харчу-
вання, будівництва, інформації та телекомунікацій,
медицини (див. табл. 2), характеризуються відносно
низькою часткою грошових коштів в структурі обо-
ротних активів (див. табл. 1).
Разом з тим, підприємства, що здійснюють
свою діяльність у сфері освітніх послуг, маючи най-
більшу питому вагу власного капіталу в структурі
пасивів, характеризуються найбільшою часткою
грошових коштів в оборотних активах. Такі особли-
вості пояснюються, зокрема, наявністю фінансу-
вання державного замовлення із державного та міс-
цевих бюджетів України.
Висновки. Підводячи підсумки дослідження
відмінностей в структурі фінансового капіталу під-
приємств залежно від виду економічної діяльності
на підставі узагальнення зарубіжного досвіду та
його апробації на прикладі України, слід зазначити
наступне:
1. Фінансовий капітал підприємства, способи
формування його структури (комплекси фінансу-
вання) в теорії і на практиці управління компанією
розглядаються як основні чинники, що безпосеред-
ньо впливають на її ринкову вартість. Обрання
комплексу фінансування, а саме, фінансове забезпе-
чення за рахунок власних коштів, емісії цінних па-
перів або придбання кредитних ресурсів, в кінце-
вому рахунку, визначає сукупну вартість підприєм-
ства і його прибутковість при зміні співвідношення
власного капіталу та боргових зобов'язань. Нарощу-
вання обсягів позикового капіталу сприяє підви-
щенню рентабельності підприємства, однак, при
цьому, зростають ризики банкрутства, знижується
його фінансова стійкість.
2. Фінансовий капітал компанії є достатньо
складним та структурованим об’єктом, оскільки
його окремі складові потребують специфічних під-
ходів управління. Структура фінансового капіталу
підприємств, що здійснюють господарську діяль-
ність у різних видах економічної діяльності, має сут-
тєві відмінності, пов'язані з особливостями вироб-
ництва і реалізації товарів (робіт, послуг), платіж-
ною дисципліною, тривалістю операційних циклів,
рівнем зносу парку основних фондів, питомою ва-
гою грошових коштів в оборотних активах, а також
кредитним рейтингом компанії, який присвоюється
спеціальним рейтинговим агентством.
3. Формування структури фінансового капіталу
компанії відбувається під впливом зовнішніх і внут-
рішніх факторів. До зовнішніх належать:
1) динаміка макроекономічних показників і
циклічність економіки;
2) ставка оподаткування і обов'язкового резер-
вування, а також розвиненість правового поля в ча-
стині захисту прав акціонерів та інвесторів;
3) бізнес-ризики (платіжна дисципліна, стабіль-
ність правового поля, резидентна приналежність
компанії, інфляція, зміна облікової ставки та обмін-
ного курсу);
4) розвиненість регіонального та динаміка сві-
тового ринку капіталів.
Серед внутрішніх чинників впливу на струк-
туру фінансового капіталу компанії, найбільш зна-
чущими є:
1) вид економічної діяльності і його особливо-
сті (обсяги постійних і змінних витрат виробниц-
тва);
2) вік і розмір компанії (ефект масштабу), а та-
кож рівень професійної підготовки персоналу;
3) тривалість операційного циклу і капітало-
місткість підприємства;
4) диверсифікація джерел фінансування.
Серед перспективних напрямків подальших до-
сліджень особливостей формування структури фі-
нансового капіталу залежно від сфери діяльності
можна позначити дослідження:
1) впливу циклічності економіки на структуру
фінансового капіталу компаній залежно від виду
економічної діяльності;
2) ефективності державного регулювання гос-
подарської діяльності в частині оподаткування (роз-
мір податкової ставки, оподаткування відсотків і ди-
відендів, податкова амортизація);
3) параметрів, що впливають на розмір кредит-
ної ставки на ринку кредитних ресурсів.
Література
1. Брейли Р. Принципы корпоративных финан-
сов / Р. Брейли, С. Майерс. – М.: Олимп-Бизнес,
2004. 2. Росс С.А. Основы корпоративных финансов
/ С.А. Росс, Р.В. Вестерфилд, В.Д. Джордан. – М.:
Лаборатория базовых знаний, 2000. 3. Ф. Ли Ченг.
Финансы корпораций: теория, методы и практика /
Ф. Ли Ченг, Дж. И. Финнерти. – М. : ИНФРА-М,
2000. 4. Бригхем Ю. Финансовый менеджмент.
Полный курс. В 2-х т. / Ю. Бригхем, Л.Гапенски.;
пер. с англ. под ред. В.В. Ковалева. – СПб. Эконо-
мическая школа, 1997. 5. Ван Хорн Джеймс С. Ос-
новы финансового менеджмента / Джеймс С. Ван
Хорн, Джон М. Вахович; пер. с англ. – 12-е изд. –
М.: ООО "И.Д. Вильяме", 2008. – 1232 с. 6. Ван
Хорн Дж. К. Основы управления финансами: Пер. с
англ. / Гл. ред. Серии Я.В. Соколов. – М.: Финансы
и статистика, 2003. – 800 с. 7. Fitzpatrick P.J.
В. Ф. Столяров, В. І. Островецький
93
Економічний вісник Донбасу № 2(44), 2016
Comparison of the Ratios of Successful Industrial
Enterprises with Those of Failed Companies,
Washington, DC: The Accountants Publishing Co.,
1923; Fitzpatrick P.J. Symptoms of Industrial Failures.
Washington, DC: Catholic University of America, 1931.
8. Vegh С. How is Tax Policy Conducted over the
Business Cycle? [Електронний ресурс] / C. Vegh,
G. Vuletin // NBER Working Paper No. 17753. –
2012. – Режим доступу: http://www.nber.org/papers/
w17753. 9. Heider F. As Certain as Debt and Taxes:
Estimating the Tax Sensitivity of Leverage from
Exogenous State Tax Changes [Електронний ресурс] /
F. Heider, A. Ljungqvist // AFA 2013 San Diego
Meetings Paper. – 2013. – Режим доступу:
http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=20
24200. 10. Modigliani F. The Cost of Capital,
Corporation Finance and the Theory of Investment
[Електронний ресурс] / F. Modigliani, M.H. Miller //
The American Economic Review. – 1958. – Vol. 48,
No. 3. – Р. 261-297. – Режим доступу: http://lib.cufe.
edu. cn/ upload_files/other/3_20140507105115_01.pdf.
11. Zhang R. Testing static tradeoff against pecking
order models of capital structure in Japanese firms
[Електронний ресурс] / R. Zhang, Y. Kanazaki //
International Journal of Accounting and Information
Management. – 2007. – Vol. 15, Issue 2. – Р. 24 – 36.
– Режим доступу: http://centerforpbbefr.rutgers.edu/
2007/Papers/153-pecking%20order.pdf. 12. Warner J.
Papers and Proceedings of the Thirty-Fifth Annual
Meeting of the American Finance Association /
J. Warner // The Journal of Finance. – 1977. – Vol. 32,
Issue 2. – Р. 337-347. 13. LoPucki L.M. The
Determinants of Professional Fees in Large Bankruptcy
Reorganization Cases [Електронний ресурс] / L.M.
LoPucki, J.W. Doherty // Journal of Empirical Legal
Studies. – 2004. – Vol. 1, Issue 1. – Р. 111–141. –
Режим доступу: http://ssrn.com/abstract=419280.
14. Bhabra G. Is Bankruptcy Costly? Recent Evidence
on the Magnitude and Determinants of Indirect
Bankruptcy Costs [Електронний ресурс] / G.S.
Bhabra, Y. Yao // Journal of Applied Finance &
Banking. – 2011. – Vol. 1, No.2. – pp. 39-68. – Режим
доступу: http://www.scienpress.com/Upload/JAFB/
Vol%201_2_3.pdf. 15. Kageyama N. Bankruptcy
Dynamics in Japan: A System Estimation Approach
[Електронний ресурс] / N. Kageyama, N. Harada //
Proceedings of the 51st Annual Meeting of the ISSS. –
2007. – Режим доступу: http://journals.isss.org/index.
php/ proceedings51st/article/viewFile/538/245. 16. Mo-
ravec T. The bankruptcy in the Czech Republic -
influence of macroeconomic variables [Електронний
ресурс] / T. Moravec. – 2013. – Режим доступу:
http://www.slu.cz/opf/cz/informace/acta-aca demica-ka
rviniensia/casopisy-aak/aak-rocnik-2013/ do cs-3-2013/
Moravec.pdf. 17. Hovakimian A. Are Corporate
Default Probabilities Consistent with the Static Tradeoff
Theory? [Електронний ресурс] / A. Hovakimian,
A. Kayhan, S. Titman // NBER Working Paper No.
17290. – 2011. – Режим доступу: http://www.nber.org/
papers/w17290. 18. Atiyet B.A. The Pecking Order
Theory and the Static Trade Off Theory: Comparison of
the Alternative Explanatory Power in French Firms
[Електронний ресурс] / B.A. Atiyet // Journal of
Business Studies Quarterly. – 2012. – Vol. 4, No. 1. –
pp. 1–14. – Режим доступу: http://jbsq.org/wp-
content/uploads/2012/09/JBSQ_Sept2012-1.pdf.
19. Shyam-Sunder L. Testing static tradeoff against
pecking order models of capital structure [Електронний
ресурс] / L. Shyam-Sunder, S.C. Myers // Journal of
Financial Economics. – 1999. – № 51. – pp. 219–244.
– Режим доступу : http://pages.stern.nyu.edu/~eofek/
PhD/papers/SM_Testing_JFE.pdf. 20. Ramlall I. De-
terminants of Capital Structure Among Non-Quoted
Mauritian Firms Under Specificity of Leverage:
Looking for a Modified Pecking Order Theory [Елек-
тронний ресурс] / I. Ramlall // International Research
Journal of Finance and Economics. – Issue 31, 2009. –
pp. 83–92. – Режим доступу: http://papers.ssrn.com/
sol3/ papers.cfm?abstract_id=1480280. 21. Chirinko
R.S. Testing static tradeoff against pecking order
models of capital structure: a critical comment [Елек-
тронний ресурс] / R.S. Chirinko, A.R. Singha // Journal
of Financial Economics. – № 58, Issue 3. – 2000. –
pp. 417-425. – Режим доступу:http://papers.ssrn.com/
sol3/papers.cfm?abstract_id=251872. 22. Zoppa A.
Pecking order theory and the financial structure of
manufacturing SMEs from Australia's Business
Longitudinal Survey [Електронний ресурс] / A.
Zoppa, R.G.P. McMahon// Working paper. – Режим до-
ступу: http://www.flinders.edu.au/sabs/business-files/
re search/papers/2002/02-01.pdf. 23. Swinnen S. CAPI-
TAL STRUCTURE IN SMEs: PECKING ORDER
VERSUS STATIC TRADE-OFF, BOUNDED RATIO-
NALITY AND THE BEHAVIOURAL PRINCIPLE
[Електронний ресурс] / S. Swinnen, W. Voordeckers,
S. Vandemaele // Working paper. – 2005. – Режим до-
ступу: http://www.efmaefm.org/efma2005/papers/250-
swinnen_paper.pdf. 24. Frank M. Testing the pecking
order theory of capital structure [Електронний ресурс]
/ M.Z. Frank, V.K. Goyal // Journal of Financial
Economics. – 2003. – № 67. – Р. 217-248. – Режим до-
ступу: http://pages.stern.nyu.edu/~eofek/PhD/papers/
FG_Testing_JFE.pdf. 25. Seifert B. Pecking Order
Behavior in Emerging Markets [Електронний ресурс]
/ B. Seifert, H. Gonenc // Working paper. – 2008. – Ре-
жим доступу: http://www.efmaefm.org/ 0EFMAME
ETINGS/EFMA%20ANNUAL%20MEETINGS/2008-
athens/Gonenc.pdf. 26. Cheng M. How Does
Ownership Structure Effect Capital Structure and Firms
Performance? Evidence from Taiwan [Електронний
ресурс] / M. Cheng, Z. Tzeng // Global Review of
Accounting and Finance. – 2011. – Vol. 2, No. 2. –
Р. 68. – Режим доступу: http://www.globalraf.com/
static/documents/September/2011/5.%20Zuwei.pdf.
27. Petersen M. The Effect of Credit Market
Competition on Lending Relationships [Електронний
ресурс] / M.A. Petersen, R.G. Rajan // NBER Working
Paper No. 4921. – Режим доступу: http://www.nber.
В. Ф. Столяров, В. І. Островецький
94
Економічний вісник Донбасу № 2(44), 2016
org/papers/w4921. 28. Hall G. Determinants of the
capital structures of European SMEs / G. Hall, P.
Hutchinson, N. Michaelas // Journal of Business
Finance & Accounting. – 2004. – Vol. 31, Issue 5-6. –
Р. 711 – 728. 29. Ezeoha A. Firm Age, Collateral Value,
And Access To Debt Financing In An Emerging
Economy: Evidence From South Africa [Електронний
ресурс] / A. Ezeoha, F. Botha // SAJEMS NS 15. –
2012. – No. 1. – P. 57. – Режим доступу: http://
sajems.org/ index.php/sajems/article/view/138/140.
30. Hazak A. Statutory Regulations and Companies’
Capital Structure: EU Based Empirical Study / A. Hazak
// The International Journal of Applied Economics and
Finance. – 2009. – Vol. 3 (1). – Р. 1–11. 31. Mayer C.
Financial Systems, Corporate Finance, and Economic
Development [Електронний ресурс] / C. Mayer //
Asymmetric Information, Corporate Finance, and
Investment. – 1990. – Р. 307 – 332. – Режим доступу:
http://www.nber.org/chapters/c11477. 32. Rajan R.G.
What Do We Know about Capital Structure? Some
Evidence from International Data [Електронний ре-
сурс] / R.G. Rajan, L. Zingales // Journal of Finance. –
1995. – Vol. 50, No. 5. – Режим доступу: http://demo.
uib.es/courses/corporatefinance/Teresa/Rajanzingales.p
df. 33. Giannetti M. Do Better Institutions Mitigate
Agency Problems? Evidence from Corporate Finance
Choices [Електронний ресурс] / M. Giannetti // Tuck-
JQFA Contemporary Corporate Governance Issues II
Conference; EFA 0042. – Р. 1 – 39. – Режим доступу:
http://mba.tuck.dartmouth.edu/ccg/PDFs/2002Confere
nce/giannetti.pdf. 34. Gurcharan S. A Review of
Optimal Capital Structure Determinant of Selected
ASEAN Countries / S. Gurcharan // International
Research Journal of Finance and Economics. – 2010. –
Issue 47. – P. 34. 35. Bas T. Determinants of Capital
Structure in Developing Countries [Електронний ре-
сурс] / T. Bas, G. Muradoglu , K. Phylaktis //Working
paper. – 2009. – Режим доступу: http://citeseerx.ist.
psu.edu/viewdoc/summary?doi=10.1.1.175.6261.
36. Castro P. The role of life cycle on capital structure
[Електронний ресурс] / P. Castro, M. Tascon,
B. Amor-Tapia // Working paper. – Режим доступу:
http://www.aeca1.org/xvencuentroaeca/cd/34b.pdf.
Столяров В. Ф., Островецький В. І. Основи і
фактори формування структури фінансового
капіталу підприємств
Розглянуто проблеми формування фінансового
капіталу підприємства, а також його структури за-
лежно від впливу різноманітних факторів. Про-
аналізовано основні підходи оптимізації обсягів
власного і позикового капіталу, а також чинники, які
впливають на співвідношення цих пропорцій.
Виявлено та охарактеризовано особливості
формування структури фінансового капіталу ком-
паній під впливом зовнішніх та внутрішніх фак-
торів. Серед зовнішніх факторів найбільш значу-
щими є: макроекономічна динаміка; поточна гро-
шово-кредитна та бюджетно-податкова політика;
бізнес-ризики; розвиненість ринків капіталу. Основ-
ними внутрішніми факторами є: вид економічної
діяльності; вік та розмір компанії; тривалість опе-
раційних циклів виробництва.
Ключові слова: фінансовий капітал, актив і па-
сив балансу, оборотні активи, оподаткування, кре-
дитний рейтинг, вид економічної діяльності.
Столяров В. Ф., Островецкий В. И. Основы
и факторы формирования структуры финансо-
вого капитала предприятий
Рассмотрены проблемы формирования струк-
туры финансового капитала предприятия в зависи-
мости от влияния различных факторов. Проанализи-
рованы основные подходы оптимизации объемов
собственного и заемного капитала, а также факторы,
влияющие на соотношение этих предложений.
Выявлены и охарактеризованы особенности
формирования структуры финансового капитала
компаний под влиянием внешних и внутренних фак-
торов. Среди внешних факторов наиболее значимы:
макроэкономическая динамика; текущая денежно-
кредитная и бюджетно-налоговая политика; бизнес-
риски; развитость рынков капитала. Основными
внутренними факторами являются: вид экономиче-
ской деятельности; возраст и размер компании; про-
должительность операционных циклов производ-
ства.
Ключевые слова: финансовый капитал, актив и
пассив баланса, оборотные активы, налогообложе-
ние, кредитный рейтинг, вид экономической дея-
тельности.
Stolyarov V., Ostrovetskii V. Fundamentals and
Factors of Formation of the Structure of the
Financial Capital Enterprises
Discussed the problems of formation of structure
of the company's financial capital, depending on the
influence of various factors. It analyzed the main
approaches to optimize the volume of equity and debt,
as well as factors that affect the ratio of these
proportions.
Identified and characterized features of formation
of structure of the companies of financial capital under
the influence of external and internal factors. Among the
most significant external factors: macroeconomic
dynamics; the current monetary and fiscal policy;
business risks; development of capital markets. The
main internal factors are economic activity; age and size
of the company; the duration of the operating cycles of
production.
Keywords: financial capital, asset and liability
balance sheet, current assets, taxation, credit rating, type
of economic activity.
Стаття надійшла до редакції 26.02.2016
Прийнято до друку 22.06.2016
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-107699 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:22:14Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Столяров, В.Ф. Островецький, В.І. 2016-10-24T14:52:23Z 2016-10-24T14:52:23Z 2016 Основи і фактори формування структури фінансового капіталу підприємств / В.Ф. Столяров, В.І. Островецький // Економічний вісник Донбасу. — 2016. — № 2 (44). — С. 87-94. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107699 336:658.1 Розглянуто проблеми формування фінансового капіталу підприємства, а також його структури залежно від впливу різноманітних факторів. Проаналізовано основні підходи оптимізації обсягів власного і позикового капіталу, а також чинники, які впливають на співвідношення цих пропорцій. Виявлено та охарактеризовано особливості формування структури фінансового капіталу компаній під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів. Серед зовнішніх факторів найбільш значущими є: макроекономічна динаміка; поточна грошово-кредитна та бюджетно-податкова політика; бізнес-ризики; розвиненість ринків капіталу. Основними внутрішніми факторами є: вид економічної діяльності; вік та розмір компанії; тривалість операційних циклів виробництва. Рассмотрены проблемы формирования структуры финансового капитала предприятия в зависимости от влияния различных факторов. Проанализированы основные подходы оптимизации объемов собственного и заемного капитала, а также факторы, влияющие на соотношение этих предложений. Выявлены и охарактеризованы особенности формирования структуры финансового капитала компаний под влиянием внешних и внутренних факторов. Среди внешних факторов наиболее значимы: макроэкономическая динамика; текущая денежно-кредитная и бюджетно-налоговая политика; бизнес-риски; развитость рынков капитала. Основными внутренними факторами являются: вид экономической деятельности; возраст и размер компании; продолжительность операционных циклов производства. Discussed the problems of formation of structure of the company's financial capital, depending on the influence of various factors. It analyzed the main approaches to optimize the volume of equity and debt, as well as factors that affect the ratio of these proportions.Identified and characterized features of formation of structure of the companies of financial capital under the influence of external and internal factors. Among the most significant external factors: macroeconomic dynamics; the current monetary and fiscal policy; business risks; development of capital markets. The main internal factors are economic activity; age and size of the company; the duration of the operating cycles of production. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Фінанси Основи і фактори формування структури фінансового капіталу підприємств Основы и факторы формирования структуры финансового капитала предприятий Fundamentals and Factors of Formation of the Structure of the Financial Capital Enterprises Article published earlier |
| spellingShingle | Основи і фактори формування структури фінансового капіталу підприємств Столяров, В.Ф. Островецький, В.І. Фінанси |
| title | Основи і фактори формування структури фінансового капіталу підприємств |
| title_alt | Основы и факторы формирования структуры финансового капитала предприятий Fundamentals and Factors of Formation of the Structure of the Financial Capital Enterprises |
| title_full | Основи і фактори формування структури фінансового капіталу підприємств |
| title_fullStr | Основи і фактори формування структури фінансового капіталу підприємств |
| title_full_unstemmed | Основи і фактори формування структури фінансового капіталу підприємств |
| title_short | Основи і фактори формування структури фінансового капіталу підприємств |
| title_sort | основи і фактори формування структури фінансового капіталу підприємств |
| topic | Фінанси |
| topic_facet | Фінанси |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107699 |
| work_keys_str_mv | AT stolârovvf osnoviífaktoriformuvannâstrukturifínansovogokapítalupídpriêmstv AT ostrovecʹkiiví osnoviífaktoriformuvannâstrukturifínansovogokapítalupídpriêmstv AT stolârovvf osnovyifaktoryformirovaniâstrukturyfinansovogokapitalapredpriâtii AT ostrovecʹkiiví osnovyifaktoryformirovaniâstrukturyfinansovogokapitalapredpriâtii AT stolârovvf fundamentalsandfactorsofformationofthestructureofthefinancialcapitalenterprises AT ostrovecʹkiiví fundamentalsandfactorsofformationofthestructureofthefinancialcapitalenterprises |