Скифская культура и культура Киевской Руси
Данная статья написана с необходимостью отстоять авторскую позицию от априорных обвинений в попытке соединить скифскую этническую общность с этнической общностью славяно-русского круга....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Російська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107765 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Скифская культура и культура Киевской Руси / В.В. Бойчук // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 237. — С. 145-147. — Бібліогр.: 7 назв. — рос. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859637481368977408 |
|---|---|
| author | Бойчук, В.В. |
| author_facet | Бойчук, В.В. |
| citation_txt | Скифская культура и культура Киевской Руси / В.В. Бойчук // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 237. — С. 145-147. — Бібліогр.: 7 назв. — рос. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Данная статья написана с необходимостью отстоять авторскую позицию от априорных обвинений в попытке соединить скифскую этническую общность с этнической общностью славяно-русского круга.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:17:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ
145
Бойчук В.В. УДК 130.2:111.85:291.1
СКИФСКАЯ КУЛЬТУРА И КУЛЬТУРА КИЕВСКОЙ РУСИ
Данная статья написана с необходимостью отстоять авторскую позицию от априорных обвинений в
попытке соединить скифскую этническую общность с этнической общностью славяно-русского круга. Для
меня неожиданным оказалось подобное понимание моих культурологических разработок со стороны к.и.н.
С.Б. Ланцова. Я в своих исследованиях рассматривал сугубо культурную преемственность скифской
культуры княжеско-дружинных обычаев и мировоззрения эпохи славянских войн и эпохи Киевской Руси,
избегая вопросов этнических взаимосвязей. Для пояснения своей позиции я привожу в данной статье
дословно ту часть своей диссертации, которая посвящена данной тематике. Возможно, отталкиваясь от
моих доводы, С.Б. Ланцов сможет высказать, как это только и единственно возможно в сфере науки, свои
обоснованные контраргументы. Я выслушал также аргументы д.и.н. А.Е. Кислого, но, так как они далеки не
только от культурологии, но и от культуры, то на них в поле научной полемики отвечать было бы не
корректно. В дальнейшем – часть текста моей диссертации, приведенная на языке оригинала.
Дослідження найбільш виразних пам’яток найдавніших європейських культур показує динаміку
розгортання естетико-сакрального культуротворчого комплексу, що проходить стадії «дообразу»,
«праобразу» та «образу». Ця динаміка, що структурує в єдиний комплекс естетизацію та сакралізацію
найбільш значимих проявів буття, має природні витоки потреби подолання людиною дефіциту позитивної
прагматичної інформації. Етапи розгортання естетико-сакрального первісного синкретичного комплексу
виразно простежуються в динаміці становлення образотворчого мистецтва та в поховальному обряді.
Динамічна етапність розгортання естетико-сакрального культуротворчого механізму відповідає динаміці
культуротворчих процесів за теоріями М.С. Кагана, Р. Інгардена. В процесах ускладнення соціокультурної
організації естетико-сакральний синкретичний культуротворчий механізм виявляє гнучкість та
універсальність стрижня формування моделей культур в комплексному поєднанні естетико-сакральної
Бойчук В.В.
СКИФСКАЯ КУЛЬТУРА И КУЛЬТУРА КИЕВСКОЙ РУСИ
146
ритуальності з міфотворчістю. Культурологічні концепції О.Ф. Лосєва, К. Леві-Стросса,
Є.М. Мелетинського вказують на такі ознаки міфотворчості як перехід від смислової міфологеми до
образно-сюжетного її втілення, що співпадає зі структурними ознаками естетико-сакрального
культуротворчого комплексу.
Спираючись на віднайдену структуру естетико-сакрального синкретичного культуротворчого
механізму, отримано змогу проаналізувати модель культур спільнот Північного Причорномор’я, а саме,
прослідкувати проходження міфологічних образів Таргітая та Папая через попередні етапи «дообразу» та
«праобразу». Відмічено виразні риси домінування естетико-сакрального культуротворчого механізму в
трьохчленній соціокультурній структурності спільнот Північного Причорномор’я. Прослідковано
взаємозв’язок між соціальними запитами посиленого інтегрування та адекватною відповіддю на ці запити
комплексу естетико-сакрального синкретизму в найбільш насичені культуротворчими новаціями епохи –
«часи міфологічних новацій». Формування системи моделі культур спільнот Північного Причорномор’я
надало можливість розглянути структурну взаємопов’язаність всіх складових Сколотської культурної
спільноти – від родів до поєднання етносів. Дослідження структурних складових Сколотської моделі
культури дозволяє стверджувати, що найбільш значимими чинниками первинної структурованості були
єдність моделі світосприйняття, сакралізація влади як втілення «ідеального типу», культурогонічні міфи
рівня «міфічного часу новацій».
Подальші епохи буття спільнот Північного Причорномор’я не досягли рівня інтегрованості
соціокультурних складових скіфської епохи. Проте, знакові культуротворчі образи найвищого рівня
синхронно-діахронних культуротворчих чинників Сколотської культурної спільноти відображені в
соціокультурній специфіці Київської Русі, що робить перспективним пошук культуротворчого втілення
чинників Сколотської культурної спільноти в формуванні цивілізаційних основ Київської Русі.
Ібн-Русте наводить цікаві звичаї русів: «Вони хоробрі і мужні, і якщо нападають на інший народ, то не
відстають допоки не знищать його повністю. Вони високого зросту, статні та сміливі в нападі…Коли в них
народжується син, то він (рус – В.Б.) дарує новонародженому меч, кладе перед дитиною та каже: «Я не
залишу тобі в спадок ніякого майна і немає в тебе нічого, крім того, що ти здобудеш цим мечем» [4, с. 397–
398]. Такий звичай можна вважати частково суголосним поклонінню мечу в Сколотській культурній
спільноті.
Агафій Міринейський наводив ім’я одного з подунайських слов’ян - Сваруна, що є семантичним
поєднанням слов’янского Сварога та індоарійського Варуни [3, с. 246]. В «Богемській хроніці» Іоанна
Марінголя слов’яни показані як нащадки Сонця («Геліса») [1, с. 87]. В «Слові про Ігорів похід» руські князі
названі внуками Даждьбога – слов’янського сонячного божества [7, с. 203]. Ібн-Русте писав, що слов’янські
князі мали титул «світ-малік» (тобто, світлий князь) [4, с. 298]. Такий титул має аналогію з сонячним
сколотським царем – Колаксаєм. Р.С. Орлов звертав увагу на цікаву інформацію з «Софійського
хронографа»: «Царство Єгипетське… І в ньому царював Іфест, котрий і Сварог… По смерті ж Іфеста
царював Сонце, син його, котрий і Дажбог…» [5, с. 103]. Цей фрагмент вказує на міфічну зміну царства
божества, що втілювало небо царством його сина – покровителем царя (князя) та державницького ладу.
В цій інформації відображений перехід від влади «божественного неба» – божества жерців та епохи
першопредків-упорядників до влади «царя-сонця» – наділеного виключними чеснотами культурного героя.
Д.Н. Козак і Я.Є. Боровський наводили приклади антропоморфних стел слов’янської епохи з Подністров’я,
що зображали чоловіка в головному уборі конічної форми з ритоном в руках; мало місце також і
зображення коня [2, с. 87]. Це також значимі аналогії зі скіфським божественним звитяжцем – Папаєм, що
втілював у собі трьохвимірний світ як його антропоморфне тло. Ці факти вказують на те, що й в
слов’янській релігійній ідеології етап домінування могутнього божества – переможця хтонічних чудовиськ
– мав значиме місце. Саме з іранськими міфами про переможців хтонічних чудовиськ пов’язані аналогії
билинних подвигів Добрині та Іллі Муромця, частини іранських міфічних сюжетів [6, с. 512]. Очевидно,
що, разом з іншими індоєвропейськими народами, пращури слов’ян пройшли етапи переходу від епохи
жерців – епохи Сварога до епохи войовників – епохи Перуна. Приведені дані про домінування образу
сонячного царя в його втіленні в правлячих князях Русі вказують на збереження в ідеологічних концептах
Русі найбільш сакральної складової ідеології Сколотської культурної спільноти – образу Колаксая.
Д.С. Лихачов вказував на подібність руху князя Ігоря в половецький степ до сходження в хтонічний
посмертний світ [7, с. 718]. Західноіранською аналогією цьому образу є хтонічний Туран в порівнянні з
космічно упорядкованим Іраном [6, с. 312]. Міфічний перехід з княжого сідла в сідло «кощієве» означав
духовну смерть Ігоря. Його ж втеча, де князь порівнюється з гоголем – водоплаваючим птахом – вказує на
давні аналогії з образом сколотського першопредка Таргітая [7, с. 211]. Повернення князя в Київ пов’язане з
образом церкви Пирогощі, що має ознаки священного вогню, тобто ці символи передають духовне
відродження князя, що пройшов шляхом катабасису [7, с. 213]. Три образи, до яких звертається княгиня
Євпраксія Ярославна – сонце, вітер, Дніпро – це три сколотські світи [7, с. 209-211]. Очевидно, незважаючи
на офіційне прийняття християнства на Русі, впродовж століть значимими ідеологічними концептами
києворуської культури залишалися культуруючі чинники Сколотської культурної спільноти. Ми вважаємо,
що цілеспрямовані дослідження культурного спадку Сколотської культурної спільноти в культурі Київської
Русі можуть значно збагатити та розширити образ вітчизняної цивілізації, котра змогла подолати ті
фактори, котрі не дозволили Сколотській спільноті вийти на рівень цивілізації.
Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ
147
Джерела та література:
1. Боровский Я. Е. О названии великой богини славян / Я. Е. Боровский // Древние славяне и Киевская
Русь : сб. науч. трудов Ин-та археологии АН УССР / отв. ред. П. П. Толочко. – К. : Наукова думка,
1989. – С. 84-92.
2. Козак Д. Н. Святилища восточных славян / Д. Н. Козак, Я. Е. Боровский // Обряды и верования
древнего населения Украины – К. : Наукова думка, 1990. – С. 84-101.
3. Мишулин А. В. Древние славяне в отрывках греко-римских и византийских писателей по VII в. н.э. /
А. В. Мишулин // ВДИ. – 1941. – № 1. – 295 с.
4. Новосельцев А. П. Древнерусское государство и его международное значение / А. П. Новосельцев,
В. Т. Пашуто, Л. В. Черепнин, В. П. Шушарин, Я. Н. Щапов. – М. : Наука, 1965. – 425 с.
5. Орлов Р. С. Язичество с княжеской идеологии Руси / Р. С. Орлов // Обряды и верования древнего
населения Украины. – К. : Наукова думка, 1990. – С. 101-114.
6. Раевский Д. С. Модель скифской культуры / Д. С. Раевский // Мир скифской культуры. – М. : Языки
славянских культур, 2006. – С. 265-574.
7. Слово о полку Игореве / подг. текста, пер. и примеч. Д. С. Лихачева // Ізборник : сб. произведений
литературы Древней Руси. – М. : Художественная литература, 1969. – С. 196-213.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-107765 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Russian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:17:41Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бойчук, В.В. 2016-10-25T10:34:27Z 2016-10-25T10:34:27Z 2012 Скифская культура и культура Киевской Руси / В.В. Бойчук // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 237. — С. 145-147. — Бібліогр.: 7 назв. — рос. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107765 130.2:111.85:291.1 Данная статья написана с необходимостью отстоять авторскую позицию от априорных обвинений в попытке соединить скифскую этническую общность с этнической общностью славяно-русского круга. ru Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ Скифская культура и культура Киевской Руси Скіфська культура та культура Київської Русі The Scythian culture and the culture of Kievan Rus Article published earlier |
| spellingShingle | Скифская культура и культура Киевской Руси Бойчук, В.В. Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ |
| title | Скифская культура и культура Киевской Руси |
| title_alt | Скіфська культура та культура Київської Русі The Scythian culture and the culture of Kievan Rus |
| title_full | Скифская культура и культура Киевской Руси |
| title_fullStr | Скифская культура и культура Киевской Руси |
| title_full_unstemmed | Скифская культура и культура Киевской Руси |
| title_short | Скифская культура и культура Киевской Руси |
| title_sort | скифская культура и культура киевской руси |
| topic | Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ |
| topic_facet | Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107765 |
| work_keys_str_mv | AT boičukvv skifskaâkulʹturaikulʹturakievskoirusi AT boičukvv skífsʹkakulʹturatakulʹturakiívsʹkoírusí AT boičukvv thescythiancultureandthecultureofkievanrus |