Шаповал Ю. Петро Шелест
Рецензія на книгу: Шаповал Ю.
 Петро Шелест. – Х.: Фоліо, 2013. – 127 с.
 (серія «Знамениті українці»).
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107909 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Шаповал Ю. Петро Шелест / І.Б. Гирич // Український історичний журнал. — 2014. — № 1. — С. 202-205. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860110325621194752 |
|---|---|
| author | Гирич, І.Б. |
| author_facet | Гирич, І.Б. |
| citation_txt | Шаповал Ю. Петро Шелест / І.Б. Гирич // Український історичний журнал. — 2014. — № 1. — С. 202-205. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | Рецензія на книгу: Шаповал Ю.
Петро Шелест. – Х.: Фоліо, 2013. – 127 с.
(серія «Знамениті українці»).
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:33:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
Український історичний журнал. – 2014. – №1
Українська історична література не
може похвалитися великою кількістю науко-
во-популярних біографічних книжок. У ра-
дянський час ми мали серію «Життя славет-
них», яка була аналогом російського проекту
«Жизнь замечательных людей». Проте за сво-
їм обсягом ці видання поступалися росій-
ським біографічним публікаціям, а художня
белетризація біографій іноді суперечила на-
уковій правді, рівню документально-архівної
джерельної бази про суб’єкт дослідження.
Досі ми не мали наукової біографії од-
ного з найпомітніших діячів комуністичної
України другої половини ХХ ст. – Петра Шелеста. Тепер цю прогалину запо-
внила книжка Юрія Шаповала. Відоме харківське видавництво «Фоліо» за-
початкувала нову серію «Знамениті українці». Її завдання – популярно та стис-
ло, але на науковому рівні розповісти про визначні постаті вітчизняної історії.
Ю.Шаповал обрав вдалу тональність і стратегію своєї праці. Він не на-
магався писати книжку про героя чи антигероя історії. Він подивився на
П.Шелеста як на людину, котра мала свої плюси й мінуси, яка діяла в певних
обставинах, що змушували триматися у визначених, продиктованих тодіш-
ньою політичною системою правилах поведінки. П.Шелеста він розглядає на
тлі доби, підкреслюючи, що його вчинки та справи треба сприймати під кутом
зору життя тоталітарного суспільства, адже як людина та керівник він був
людиною системи, діючи в її рамках.
Навколо П.Шелеста існує ореол незвичайного партійного функціонера,
ледь чи не опозиціонера в компартійному середовищі. Із ним пов’язують,
з одного боку, часи «відлиги» в Україні та короткочасний період поміркова-
ної «українізації», навіть «контрольованого автономізму». З іншого боку,
П.Шелест брав участь у змові проти М.Хрущова, зміцненні влади Л.Брежнєва
у СРСР, із ним пов’язують розгортання чехословацького конфлікту 1968 р.,
введення радянських військ у цю країну. Автор книжки вдало інтерпретує ці
суперечності особистості свого героя. Підкреслює, що багато з його рішень зу-
мовлювалися не лише особистим бажанням, а тодішньою громадсько-культур-
ною ситуацією. Саме у цей час на суспільну арену виходить шістдесятництво,
водночас у партії відроджуються елементи націонал-комуністичної свідомості.
У громадсько-політичному житті з’явилася нове покоління людей, які щиро
прагнули змін, і своїх прагнень не приховували. Чимало з них почувань були
зрозумілими й П.Шелесту.
Ю.Шаповал не піддається хвилевій спокусі, характерній для початкуючо-
го біографіста, зробити П.Шелеста «актуальним» для нашого часу, і для цього
ШаПовал Ю.
Петро Шелест. – х.: фоліо, 2013. – 127 с.
(серія «знамениті уКраїнці»)
Український історичний журнал. – 2014. – №1
Рец, ензії й огляди 203
педалювати його нібито «приспані» риси «підсвідомого українського націоналіс-
та». Він відразу відмітає романтичну леґенду про П.Шелеста – жертву комуніс-
тичного тоталітаризму за висловлення українських почувань та думок, прита-
манних вітчизняним націонал-комуністам 1920-х рр. Ю.Шаповал неодноразово
говорить читачеві, що П.Шелест був людиною доби, керівником, який прагнув
не випасти з радянської адміністративно-командної системи, намагався її мак-
симально зберегти й зміцнити. У П.Шелеста були реформаційні бажання, він
мав власну думку з приводу економічних і політичних аспектів розвитку краї-
ни, був поміркованим республіканським патріотом УРСР як складової частини
червоної імперії. Але він ніколи не сумнівався в можливостях соціалістичної
економіки, залишався твердим прихильником «пролетарського інтернаціона-
лізму» (або радянсько-російського імперіалізму), домінації російсько-комуніс-
тичної моделі у суспільному та культурному житті тодішньої України.
Ю.Шаповал тонко вимальовує життєвий шлях П.Шелеста, вдало, на при-
кладах, показує, що його падіння лягає в ту саму систему координат, що й
позбавлення посад та репресії проти діячів партії в 1920–1930-х рр. та у після-
воєнний час. П.Шелест, так само, як, наприклад, Х.Раковський, М.Скрипник,
О.Шумський тощо був занадто незалежною й самостійною фіґурою на шахів-
ниці компартійного життя верхівки. Система, що воліла одноосібного лідер-
ства, не терпіла потужних гравців-конкурентів і намагалася їх позбутися.
П.Шелест не влаштовував Л.Брежнєва не стільки своїм «націоналіз-
мом», скільки відсутністю лакейської запопадливості та чіткої чиновницької
субординації, тобто того, що з надлишком мав «професійний царедворець»
В.Щербицький. Л.Брежнєв хотів поставити на першу посаду в республіці свою
людину довіри та позбутися всіх тих, хто допомагав йому скинути з «партійного
трону» М.Хрущова, тих, серед яких «дорогий Леонід Ілліч» колись був рівним.
Брежнєвська тактика не відрізнялася ориґінальністю. Так Й.Сталін учи-
нив із Л.Каменєвим, Ґ.Зінов’євим і М.Бухаріним, після того, як остаточно
розв’язав проблему з головним своїм конкурентом – Л.Троцьким. Так А.Гітлер
розправлявся з бойовиками Е.Рема, коли почав просуватися на позиції єди-
ного лідера нацистської партії. Різниця полягає в тому, що в 1960–1970-х рр.
уже не треба було своїх опонентів робити «ворогами народу» й розправлятися
з ними фізично.
П.Шелест мав характерну для доби безликої череди компартійних функ-
ціонерів біографію. Автор докладно розповідає про шлях Петра Юхимовича на
«партійний Олімп». Він мав за плечима освіту партшкіл та вузькопрофільно-
го інституту. Походив із низів, володів доброю селянською генетикою, але без
традиційної філософії українця-аграрія з повагою до індивідуалізму й при-
ватної власності. Його виховала система з психологією ґвинтика. П.Шелест
був господарником, рано вирваним з українського культурного контексту, що
пройшов виховання на теренах усього євразійського простору СРСР. Його не
можна й близько порівнювати з діячами партії 1920-х рр., котрі мали за пле-
чима класичні університети, досвід публіцистичної праці в партійних і віль-
них демократичних друкованих органах, мали розвинену естетичну складову
ментальності.
Український історичний журнал. – 2014. – №1
204 Рец, ензії й огляди
П.Шелест був «директором України», він не відзначався якимсь потягом
до філософії чи літератури. Тому, власне, і саму культурну українізацію, або
книжку «Україна наша радянська» він навряд чи міг сам написати. Для ідео-
логічної боротьби з імперським центром в апараті П.Шелеста були інші люди,
краще підготовлені до полеміки про право української нації на панування на
своїй власній землі. Передусім Ю.Шаповал згадує секретаря ЦК КПУ з ідео-
логії Ф.Овчаренка. Доба П.Шелеста – це не стільки він сам, скільки взагалі
українське суспільство з його прагненням до здобуття волі під жорстким чобо-
том російського комунізму. У цей час на екрани виходять найкращі українські
художні фільми «Тіні забутих предків», «Білий птах з чорною ознакою» та ін.
Друкується заборонений раніше «Літопис Самовидця», поширюється у самви-
даві праця М.Брайчевського «Возз’єднання чи приєднання», офіційно вихо-
дять знакові книжки Михайла Юліановича «Походження Русі» та «Коли і як
виник Київ», що були написані за національною схемою «українського буржу-
азного націоналіста» М.Грушевського. Робилися спроби реабілітації останньо-
го до 100-річчя з дня народження. Доба П.Шелеста – це й поява грона пись-
менників-шістдесятників: Л.Костенко, І.Дзюба, І.Драч, М.Вінграновський,
В.Шевчук та ін. «Можливо, – підкреслює Ю.Шаповал, – Петро Шелест і вигля-
дав "крутим", але навіть тодішні інакодумці (В’ячеслав Чорновіл, Іван Дзюба,
Сергій Параджанов, Віктор Некрасов та інші) відгукуються про нього стрима-
но і навіть із деякою симпатією».
Справді, П.Шелест був живою й демократичною людиною – наскільки це
дозволяло тодішнє суспільне життя. Він не боявся йти на контакт із простим
народом. Підтримував і неформально спілкувався з українською інтеліґенці-
єю – М.Бажаном, Д.Павличком, О.Гончаром. Він міг визнати слушність бага-
тьох дисидентських думок. Намагався робити якісь кроки для коригування
ненормальної ситуації – панування всього російського в освіті та громадсько-
му житті республіки. У цьому сенсі він міг дати фору всім керівникам УРСР
1970–1980-х рр. Але сам П.Шелест, як показано у книзі, був людиною системи
й жодних бажань цю систему зруйнувати не мав.
Книжка Ю.Шаповала написана на широкій джерельній базі, і це викли-
кає у читача довіру до авторських висновків та інтерпретацій. Свого часу іс-
торик видав щоденник П.Шелеста, здійснив його розширене друге видання.
На сьогодні немає людини, яка б краще знала не лише мемуарні джерела
авторства самого П.Шелеста. Ю.Шаповал не йде простим шляхом белетриза-
ції й переказування щоденника – він створює біографію першого секретаря
ЦК КПУ на широкій джерельній базі, залучаючи до своєї праці й інші на-
ративні джерела, спогади людей, які знали Петра Юхимовича та залишили
про це різноманітні свідчення. Він використовує й усю відому на сьогодні іс-
торіографічну продукцію (зокрема праці О.Бажана, В.Яремчука, В.Барана,
В.Даниленка, інших дослідників). Ю.Шаповал віртуозно вмонтовує до своєї
оповіді уривки зі спогадів Л.Кравчука, О.Ляшка, Я.Погребняка, Ф.Овчаренка,
Ю.Лазебника, В.Врублевського та ін. Для рельєфності образу П.Шелеста
автор показує головного героя книжки на тлі інших історичних персона-
жів: М.Хрущова, Л.Брежнєва, В.Щербицького та ін. Ю.Шаповал створює у
Український історичний журнал. – 2014. – №1
Рец, ензії й огляди 205
своїй праці мистецький образ доби, використовує для цього уривки з поезій
Б.Пастернака, висловлювання про добу знакових постатей того часу.
Окремо варто відзначити стиль праці Ю.Шаповала, художню майстер-
ність, з якою вона написана. Автор відомий не лише як учений, а й здібний
публіцист, ведучий низки історико-публіцистичних передач на телебаченні та
радіо, дописувач газет «День», «Дзеркало тижня» тощо. Він має легке перо,
завдяки цьому книжка читається на одному диханні, зрозуміла не лише фа-
хівцям, а й широкому загалові читачів. Слід також зауважити, що половину
накладу книги видано російською мовою. На жаль, із незалежних від автора
причин довелося відмовитися від підрядкових посилань, з якими книжка ви-
глядала б значно переконливішою. Вочевидь бракує ілюстративного матеріа-
лу, що його видавництво так само вирішило не подавати.
Насамкінець хотілося б побажати авторові не зупинятися на одній біогра-
фії, а підготувати для цієї самої серії видавництва «Фоліо» життєписи діячів,
про яких Юрій Шаповал писав в окремих статях, книжкових виданнях, го-
туючи сценарії для документального телесеріалу «Українська мрія». Ідеться
передусім про М.Хвильового, В.Винниченка, О.Шумського, М.Волобуєва.
І.Б.Гирич (Київ)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-107909 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:33:39Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гирич, І.Б. 2016-10-27T10:46:45Z 2016-10-27T10:46:45Z 2014 Шаповал Ю. Петро Шелест / І.Б. Гирич // Український історичний журнал. — 2014. — № 1. — С. 202-205. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107909 Рецензія на книгу: Шаповал Ю.
 Петро Шелест. – Х.: Фоліо, 2013. – 127 с.
 (серія «Знамениті українці»). uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Рецензії й огляди Шаповал Ю. Петро Шелест Shapoval Yu. Petro Shelest Article published earlier |
| spellingShingle | Шаповал Ю. Петро Шелест Гирич, І.Б. Рецензії й огляди |
| title | Шаповал Ю. Петро Шелест |
| title_alt | Shapoval Yu. Petro Shelest |
| title_full | Шаповал Ю. Петро Шелест |
| title_fullStr | Шаповал Ю. Петро Шелест |
| title_full_unstemmed | Шаповал Ю. Петро Шелест |
| title_short | Шаповал Ю. Петро Шелест |
| title_sort | шаповал ю. петро шелест |
| topic | Рецензії й огляди |
| topic_facet | Рецензії й огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107909 |
| work_keys_str_mv | AT giričíb šapovalûpetrošelest AT giričíb shapovalyupetroshelest |