Модель адаптивного управління вищим навчальним закладом I рівня акредитації
У статті обґрунтовується модель адаптивного управління вищим учбовим закладом I рівня акредитації (технікумом). Описується розробка кваліметрічного інструментарію оцінки його діяльності. В статье обосновывается модель адаптивного управления высшим учебным заведением I уровня аккредитации (техникум...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2007 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107919 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Модель адаптивного управління вищим навчальним закладом I рівня акредитації / Л. Фесік // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 115, Т. 1. — С. 109-117. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-107919 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Фесік, Л. 2016-10-27T17:48:45Z 2016-10-27T17:48:45Z 2007 Модель адаптивного управління вищим навчальним закладом I рівня акредитації / Л. Фесік // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 115, Т. 1. — С. 109-117. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107919 У статті обґрунтовується модель адаптивного управління вищим учбовим закладом I рівня акредитації (технікумом). Описується розробка кваліметрічного інструментарію оцінки його діяльності. В статье обосновывается модель адаптивного управления высшим учебным заведением I уровня аккредитации (техникумом). Описывается разработка квалиметрического инструментария оценки его деятельности. An adaptive case frame by higher educational establishment is described in the article I level of accreditation (by technical school). Development of qualimetrical tool of estimation of his activity is described. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Модель адаптивного управління вищим навчальним закладом I рівня акредитації Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Модель адаптивного управління вищим навчальним закладом I рівня акредитації |
| spellingShingle |
Модель адаптивного управління вищим навчальним закладом I рівня акредитації Фесік, Л. |
| title_short |
Модель адаптивного управління вищим навчальним закладом I рівня акредитації |
| title_full |
Модель адаптивного управління вищим навчальним закладом I рівня акредитації |
| title_fullStr |
Модель адаптивного управління вищим навчальним закладом I рівня акредитації |
| title_full_unstemmed |
Модель адаптивного управління вищим навчальним закладом I рівня акредитації |
| title_sort |
модель адаптивного управління вищим навчальним закладом i рівня акредитації |
| author |
Фесік, Л. |
| author_facet |
Фесік, Л. |
| publishDate |
2007 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура народов Причерноморья |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| description |
У статті обґрунтовується модель адаптивного управління вищим учбовим закладом I рівня акредитації (технікумом). Описується розробка кваліметрічного інструментарію оцінки його діяльності.
В статье обосновывается модель адаптивного управления высшим учебным заведением I уровня аккредитации (техникумом). Описывается разработка квалиметрического инструментария оценки его деятельности.
An adaptive case frame by higher educational establishment is described in the article I level of accreditation (by technical school). Development of qualimetrical tool of estimation of his activity is described.
|
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107919 |
| citation_txt |
Модель адаптивного управління вищим навчальним закладом I рівня акредитації / Л. Фесік // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 115, Т. 1. — С. 109-117. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT fesíkl modelʹadaptivnogoupravlínnâviŝimnavčalʹnimzakladomirívnâakreditacíí |
| first_indexed |
2025-11-24T21:23:46Z |
| last_indexed |
2025-11-24T21:23:46Z |
| _version_ |
1850497962210230272 |
| fulltext |
109
Фесік Л.
МОДЕЛЬ АДАПТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ВИЩИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ
І РІВНЯ АКРЕДИТАЦІЇ
В статье обосновывается модель адаптивного управления высшим учебным
заведением I уровня аккредитации (техникумом). Описывается разработка квали-
метрического инструментария оценки его деятельности.
An adaptive case frame by higher educational establishment is described in the article
2 level of accreditation (by technical school). Development of qualimetrical tool of estimation of
his activity is described.
Проблема адаптивного управління вищою освітою набуває сьогодні вагомого
значення. Будучи елементом соціальної природи, вона впливає на поведінку людей, їх
ціннісні орієнтації, згуртованість колективу, його спосіб життя й мислення. Тому
розвиток будь-якої організації в соціально-педагогічній сфері завжди пов'язується з
розвитком її адаптивного управління.
Розкриття цієї проблеми може допомогти цілеспрямованому формуванню якісної
вищої освіти, зокрема у вищих навчальних закладах І рівня акредитації (ВНЗ І рівня
акредитації). Тому важливим завданням науки визначається розробка моделі адаптивного
управління закладами вищої освіти та відповідного інструментарію супроводжуючої
оцінки розвитку освітньої діяльності ВНЗ. У зв'язку з цим, завданнями управлінської
практики сфери освіти є підсилення наукової основи управління навчальним закладом
для цілеспрямованого формування якості його діяльності.
З позиції сутнісного розгляду адаптивного управління та цілеспрямованого
формування якісної освітньої діяльності навчальних закладів викликають цікавість
дослідження вітчизняних і зарубіжних учених, що розглядають основи гнучкого
(адаптивного) управління. Так, М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі описують мето-
дологію ситуативного управління [5]; Г. Єльникова [3], П.Третьяков [8], Е. Ямбург
розробили теорію адаптивного управління освітніми системами; Т. Борова [1], О. Кась-
янова [4], Г. Полякова [7], В. Петров [6] розкрили можливості адаптивного управління на
різних рівнях управління загальною середньою освітою. Незважаючи на певний розгляд
зазначеної вище проблеми, поняття адаптивного управління вищою освітою, у т. ч. ВНЗ І
рівня акредитації, залишається недостатньо вивченим і розробленим.
Метою поданої статті є наукове обґрунтування моделі адаптивного управління
ВНЗ І рівня акредитації та розгляд кваліметричного інструментарію оцінки його
діяльності.
Виходячи з поняття технікуму як складного динамічного організму, який
постійно змінюється, використовуючи для аналізу його стану загальну теорію систем,
теорію кібернетики та теорію інформатики, можна уявити його складну соціально-
педагогічну систему як інформаційну систему.
Технікум є соціально-педагогічною системою, що складається з багатьох
підсистем (див. мал. 1).
110
Мал. 1 Структура технікуму як соціально-педагогічної системи.
Ці підсистеми знаходяться у взаємодії та взаємозалежності і безпосередньо
взаємодіють із зовнішнім середовищем, яке впливає на технікум. Основним завданням
технікуму як соціально-педагогічної системи є відтворення культури суспільства в
новому поколінні і, як записано в Державній національній програмі «Освіта» -
«формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного і морального
здоров'я» [2]. Технікум, як і вся освіта взагалі, - це система «людина-людина». Тому з
позиції технікуму як соціально-педагогічної системи його діяльність буде підкорятися
біосоціальним законам та законам і закономірностям педагогічного процесу.
Технікум як кібернетична система складається з керуючої і керованої підсистем. До
керуючої підсистеми належить адміністрація технікуму, до керованої - викладачі, студенти,
батьки. Керуюча підсистема виробляє управлінські рішення з урахуванням впливів
зовнішнього середовища, наприклад, змін у суспільстві, директивних, нормативних актів
органів управління тощо.
Кібернетична система передбачає постійний обмін інформацією всіх її
компонентів. Тому ми виділяємо в технікумі, як і в інших видах кібернетичних систем,
перебіг інформаційних потоків: зовнішніх і внутрішніх, прямих і зворотних, низхідних і
висхідних [3].
Взагалі, управління технікумом можна розглядати як постійну діяльність
керуючої підсистеми з інформацією: її збір, переробку, прийняття рішення, доведення
інформації про це рішення до виконавців, одержання інформації про його виконання.
Такий підхід у розгляді технікуму як кібернетичної системи підводить до
осмислення його з позиції теорії інформації, тому інформаційний аспект при розгляданні
таких систем набуває особливого значення. При цьому інформаційні процеси виділяються як
основні складові діяльності управлінських підсистем технікуму та управлінських систем
освіти взагалі.
Якщо розглядати процес управління різними об'єктами за формою, то він теж
буде однаковим у всіх випадках незалежно від рівня управління. та суб'єкт-об'єктних
відносин. Різниця буде тільки в змісті інформації, притаманна певному об'єкту, що
підлягає обробці.
Обґрунтовуючи цю думку, розглянемо управління в системі вищої освіти на
різних рівнях і в різних аспектах, у залежності від об'єкта управління та суб'єкт-
об'єктних відносин.
111
Якщо розглядати управління відносно системи вищої освіти, то в цьому випадку
суб'єктом зовнішнього управління виступатимуть органи управління освітою на різних
рівнях за субординаційною підлеглістю: міські, обласні, загальнодержавні. Суб'єктом
внутрішнього управління буде підсистема, в яку входить адміністрація технікуму на чолі з
керівником.
Якщо розглядати управління відносно людини, яку ми виховуємо й навчаємо, то
можна виділити управління навчально-виховним процесом, взаємодію педагогів і
вихованців у цьому процесі.
Суб'єктом зовнішнього управління тут виступатимуть в сім'ї - батьки, у
технікумі - викладачі.
Суб'єктом внутрішнього управління буде сама людина, яка від стихійного
управління поступово, з набуттям життєвого досвіду, переходитиме до цільового
самоуправління (самоосвіти, в т. ч. самовиховання й самонавчання).
Інформаційне забезпечення управлінської діяльності на кожному рівні організації
вищої освіти відрізняється змістом.
На рівні закладу освіти необхідно проаналізувати структуру закладу, його цілі і
завдання, оточуюче середовище, забезпеченість кадрами, інші умови організації навчально-
виховного процесу, а також відслідковувати як викладач усвідомлює державну мету, вивчає
індивідуальні потреби, мотиви, цілі студентів та впливає на них.
На рівні викладача потребується інформація про розвиток окремих студентів,
студентських груп, їх потреби, самосвідомість, формування цілей, що відповідають
державним і суспільним, вміння орієнтуватися в ситуаціях, самостійно приймати рішення,
володіння загальними способами дії та ін.
На рівні студента - інформація про оточуюче середовище, про способи
усвідомлення цілей, планування, організації своєї діяльності, самоаналізу і самооцінки
свого стану, способів самовизначення та ін.
Отже, для того, щоб упорядкувати управлінську діяльність суб'єкта на будь-
якому рівні організації вищої освіти, треба, перш за все, розробити модель системи
інформаційного забезпечення управління, виходячи з мети існування самого об'єкта,
біосоціальних потреб людей, діяльність яких приводить до розвитку об'єктів і соціальних
потреб оточуючого середовища, державних вимог, тобто з урахуванням всіх умов
існування об'єкта.
На мал. 2 подано модель адаптивного управління ВНЗ І рівня акредитації з
урахуванням інформаційних потоків.
112
Мал. 2 Модель адаптивного управління ВНЗ І рівня акредитації.
Метою адаптивного управління є спрямована організація, яка забезпечує
природний шлях розвитку в усвідомлених людиною межах і напрямку.
Ця управлінська система забезпечує узгодження та адаптацію наскрізних
цілей управління ВНЗ І рівня акредитації на всіх її рівнях: студент-студент;
викладач-студент; адміністрація ВНЗ-викладач; директор-заступник директора;
обласне управління освіти-ВНЗ І рівня акредитації.
Рушійним фактором розвитку такої управлінської системи є баланс
інтересів усіх її учасників і підструктур.
Провідною ознакою адаптивного управління є взаємопристосування та органічне
поєднання мети керівника і прагнення виконавця на основі вироблення гнучких моделей
діяльності.
Адаптивне управління у ВНЗ І рівня акредитації неможливе без освітнього
моніторингу - супровідного оцінювання і поточної регуляції будь-якого процесу в освіті.
Моніторинг - це система, що складається з показників, об'єднаних в стандарт, методів їх
розробки і постійного спостереження по цих показниках за станом та динамікою
113
керованого об'єкту з метою його оперативної діагностики, випереджального визначення,
диспропорцій, вироблення та коригування управлінських рішень [3].
Сутність концепцій моніторингу полягає в синхронності процесів спостереження,
вимірювання, вироблення на цій основі нових знань про стан об'єкту з подальшим
моделюванням, прогнозуванням та прийняттям відповідного управлінського рішення.
Для вимірювання в моніторингових процедурах, використовують кваліметричний
підхід, який передбачає кількісний опис, якості процесів, даючи кількісну оцінку
якості.
Норма-зразок об'єкту з якісно-кількісними характеристиками, що дозволяє в
математизованій формі відбити ступінь його реального розвитку, називається квалі-
метричним стандартом цього об'єкту [3].
Норма-зразок розробляється на державному рівні і задає основні унормовані
орієнтири діяльності оцінювальних об'єктів у вигляді параметрів, факторів, критеріїв
першого порядку. Такі еталони (стандарти) називаються базовими. Для використання цих
еталонів на місцях проводиться їх адаптація на місцеві умови й особливості. Це
досягається шляхом доповнення стандартів критеріями другого порядку, які відбивають
місцеві унормовані вимоги до об'єкту оцінювання. Таким чином забезпечується основа
наскрізному адаптивному управлінню. Якщо при цьому підключати процедури само-
оцінки діяльності, то управління набуває мотиваційного характеру. Тобто, надається
можливість поєднання зовнішніх вимог до діяльності з особистими мотивами виконавців.
Для створення таких стандартів виділяються параметри, фактори, критерії І
і II порядків на основі державних вимог (положень, рішень, постанов, наказів та ін.).
Кожний критерій І порядку, декомпозується на уточнюючі критерії II порядку, які
відповідають специфіці і особливостям технікумів, зафіксованим у вигляді
нормованих вимог. Оцінка виражається в долях одиниці і має такі норми:
- повна відповідність вимогам (так) - 1,00
- часткова відповідність вимогам (більше так, ніж ні) - 0,75
- урівноважена відповідність, так = ні (і так, і ні) - 0,50
- часткова відповідність, так менше, ніж ні - 0,25
- повна невідповідність вимогам (ні) - 0,00
По кожному критерію підраховується коефіцієнт проявлення.
Кваліметричний інструментарій досить повно розроблений й описаний для
системи загальної середньої освіти [3]. Він включає базову модель кваліметричного
стандарту оцінки діяльності загальноосвітнього навчального закладу. Цю модель ми взяли за
основу для розробки кваліметричного інструментарію оцінювання діяльності ВНЗ І
рівня акредитації. Розробка здійснювалася за таким алгоритмом.
Спочатку ми визначили параметри для аналізу діяльності вищого навчального
закладу І рівня акредитації:
1. Рівень організації освітньої діяльності.
2. Рівень результативності освітньої діяльності.
Рівень організації освітньої діяльності ВНЗ ми розглядаємо за 6 факторами:
1. Створення системи управління.
2. Організація навчально-виховного процесу.
3. Організація роботи з педагогічними кадрами.
4. Матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу.
5. Зв'язок технікуму із зовнішнім соціальним середовищем.
6. Соціальний захист, адаптація, збереження та зміцнення здоров'я студентів та
працівників.
Фактор 1. Критерії І порядку:
1. Перспективний план розвитку ВНЗ.
2. Планування роботи на рік.
114
3. Структура навчально-виховного закладу.
4. Створення системи органів управління ВНЗ.
5. Інформаційне забезпечення управління та документація ВНЗ.
Фактор 2. Критерії І порядку.
6. Матеріально-технічне забезпечення.
7. Комплектування груп, забезпечення варіативності навчання.
8. Структура навчального року та режим роботи ВНЗ.
9. Навчальні плани та навчальні програми.
10. Створення умов для виховання поваги до державної символіки.
11. Заходи з превентивного виховання.
12. Організація навчально-виховної діяльності в позааудиторний час.
13. Оцінювання знань та умінь студентів.
Фактор 3. Критерії І порядку.
14. Комплектування ВНЗ педкадрами, їх якісний склад.
15. Заходи адміністрації технікуму щодо зміцнення якісного складу педкадрів.
16. Підвищення кваліфікації.
17. Організація атестації викладачів.
Фактор 4. Критерії І порядку.
18. Навчально-матеріальна база технікуму.
19. Збереження майна технікуму.
20. Матеріально-технічна база технікуму.
Фактор 5. Критерії І порядку.
21. Зв'язок технікуму з сім’єю.
22. Зв'язок технікуму з іншими організаціями і закладами.
23. Запобігання негативному впливу середовища на молодь.
Фактор 6. Критерії І порядку.
24. Соціально-матеріальна підтримка студентів-сиріт, чорнобильців, студентів з
малозабезпечених, багатодітних та неповних сімей.
25. Медичне обслуговування в технікумі.
26. Організація харчування.
27. Організація відпочинку студентів та працівників.
28. Охорона праці.
29. Санітарно-гігієнічні умови роботи технікуму.
30. Охорона здоров’я та підвищення рухового режиму.
Фактор 7. Критерії І порядку.
31. Рівень освітньої підготовки студентів.
31.11 І курсу - математика, українська мова.
31.2 ІV курсу - фахові дисципліни.
31.3 ІV курсу - загальноосвітні дисципліни.
32. Конкурентноздатність випускника на ринку праці.
Фактор 8. Критерії І порядку.
33. Характер поведінки і орієнтації студентів в оточуючому середовищі.
34. Рівень визнання верховенства права.
Фактор 9. Критерії І порядку.
35. Ступінь впливу технікуму на розвиток студента та. підготовку його до
самостійного життя.
36. Загальний рейтинг технікуму.
Якщо параметри, фактори, критерії об'єднати в таблицю, визначити за допо-
могою метода Дельфі вагомість кожного з них, цю таблицю занести у табличний
процесор Excel з відповідними формулами підрахунків, а результати вимірювань вивести на
діаграми, то можна автоматизувати процес оцінювання діяльності технікуму й
115
вивільнити час керівників від рутинної роботи для осмислення й прийняття управлінських
рішень щодо поточного коригування діяльності навчального закладу (табл. 1).
Таблиця 1
Кваліметрична модель оцінювання діяльності ВНЗ І - рівня акредитації
116
Примітка: Загальний рівень діяльності технікуму становитиме Рзаг.=Р1 +Р2. При
оцінці використовується така шкала:
Якщо: 0,00 Рзаг. 0,50 - недостатній, критичний рівень
0,50 Рзаг. 0,75 - достатній, допустимий рівень
0,75 Рзаг. 1,00 - оптимальний рівень
Таким чином, ми розглянули модель адаптивного управління вищим
навчальним закладом І рівня акредитації та описали кваліметричний інстру-
ментарій оцінювання його діяльності.
Проте, потребують подальшого дослідження технології оцінювання діяльності
ВНЗ І рівня акредитації з урахуванням вимог Болонського процесу.
117
Література
1. Борова Т. В. Самокорекція процесу засвоєння знань учнями основної школи /
Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 /Центральний ін-т післядипломної педагогічної
освіти АПН України. - К., 2001. - 20 с.
2. Державна національна програма «Освіта» Україна XXI століття. Затверджено постановою
Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1993 р. № 896. - К.: Райдуга, 1994. - 61 с.
3. Єльникова Г. В. Основи адаптивного управління: Курс лекцій. - Київ: ЦІППО АПН
України, 2003. - 133 с.
4. Касьянова О. М. Моніторинг в управлінні навчальним закладом. - X.: Видав, гр.
«Основа», 2004. - 69 с.
5. Мескон М. X., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. - М.: Дело,
1992. - 702 с.
6. Петров В. Ф. Адаптивне управління як шлях до нової системи управління освітою
регіону // методичні рекомендації з формування інформаційного забезпечення адаптив-
ного управління загальною середньою освітою регіону. - Херсон, 2002. - 66 с.
7. Полякова Г. В. Адаптивне управління навчальним процесом в умовах загально-
освітнього комплексу: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / ЦІППО АПН України.
К., 2003. - 20 с.
8. Третьяков П. И., Митин С. Н., Бояринцева Н. Н. Адаптивное управление
педагогическими системами: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений
/ Под ред. П. И. Третьякова. - М.: Центр «Академія», 2003. - 368 с.
Федоров Г. В.
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЇ КЕРІВНИКА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
НОВОЇ ФОРМАЦІЇ
Стаття присвячена розгляду теоретичних засад управлінської діяльності
керівника сучасного навчального заклад. У статті обґрунтовується закономірності
змісту і організації діяльності директора ліцею, гімназії в ринкових умовах, на підставі
системного підходу дається аналіз парадигми складових управління закладом освіти.
Ключові слова: управлінська діяльність, теоретичні засади, закономірність,
навчальний заклад нової формації.
In the article are discovered the theoretical basis of administrative activity the
manager of modern educational establishment. In the article the objective laws the manager's
activity are substantiated. The analysis paradigma of the control components of the educational
establishment was done.
Споконвічно професія директора школи мала посадовий характер, тобто такої
спеціальності як директор закладу взагалі не існувало. Була посада директор, але не
спеціальність «керівник школи». Таким чином, не було такої професії - «керівник
навчального закладу». Діяльність директора школи здійснювали в основному кращі
вчителі з різних напрямків педагогічної підготовки, спеціальностей. Так було в часи
царської Росії, в радянські часи та й тривалий час новітньої історії незалежної України.
Однак, не слід вважати, що директора загальноосвітнього навчального закладу взагалі
ніяк не навчали справі шкільного адміністрування. Навпаки навчали на багаточисельних
курсах: резервістів, проблемних, за напрямками тощо. Але це не було цілеспрямованою
підготовкою за спеціальністю «керівник навчального закладу», а лише, як правило,
короткотерміновим навчанням (не більше 3-х місяців) на різноманітних спеціалізованих
курсах.
|