Тоїчкін Д. Клинкова зброя козацької старшини XVI – першої половини XIX ст.: проблеми атрибуції та класифікації
Рецензія на книгу: Тоїчкін Д. Клинкова зброя козацької старшини XVI – першої половини XIX ст.: проблеми атрибуції та класифікації. – К.: Ін-т історії України НАНУ, 2013. – 464 с.; іл....
Saved in:
| Published in: | Український історичний журнал |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107977 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Тоїчкін Д. Клинкова зброя козацької старшини XVI – першої половини XIX ст.: проблеми атрибуції та класифікації / М.Г. Палієнко, І.В. Срібняк // Український історичний журнал. — 2014. — № 2. — С. 209-216. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859820704207208448 |
|---|---|
| author | Палієнко, М.Г. Срібняк, І.В. |
| author_facet | Палієнко, М.Г. Срібняк, І.В. |
| citation_txt | Тоїчкін Д. Клинкова зброя козацької старшини XVI – першої половини XIX ст.: проблеми атрибуції та класифікації / М.Г. Палієнко, І.В. Срібняк // Український історичний журнал. — 2014. — № 2. — С. 209-216. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | Рецензія на книгу: Тоїчкін Д. Клинкова зброя козацької старшини XVI –
першої половини XIX ст.: проблеми атрибуції
та класифікації. – К.: Ін-т історії України НАНУ, 2013. – 464 с.; іл.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:25:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
Український історичний журнал. – 2014. – №2
Багатогранна палітра сучасного історі-
ографічного процесу в Україні збагатилася
неординарним дослідженням у галузі зброє-
знавства, яке присвячене всебічному аналі-
зу процесу виникнення та еволюції клинко-
вої зброї козацької старшини, проблемам її
атрибуції та класифікації. Автор моногра-
фії – Денис Тоїчкін – добре відомий не тільки
широкому колу військових істориків, дослід-
ників у галузі спеціальних історичних дисци-
плін, але й музеєзнавцям та колекціонерам.
Його довголітня праця з пошуку та виявлення зброєзнавчих пам’яток, здій-
снення їх комплексного джерелознавчого аналізу, атрибуції та вивчення здо-
була авторитет у наукової спільноти.
Слід відзначити, що подібні зброєзнавчі студії в Україні з’являються вкрай
рідко. На сьогоднішній день – це єдине синтетичне історико-зброєзнавче дослі-
дження довгоклинкової зброї козацької доби. Воно є логічним продовженням
попередньої монографічної праці вченого, присвяченої джерелознавчому ви-
вченню козацької шаблі XVII–XVIII ст.1 Основна увага тут акцентується на
вивченні речових джерел, уперше розв’язуються численні питання щодо їх
атрибуції, зокрема пояснюється феномен «козацької шаблі».
Важливість і наукова новизна дослідження полягає в тому, що порушена
в ньому проблема до останнього часу не перебувала в полі зору істориків у ці-
лому та істориків війська зокрема, які зосереджували основну увагу на загаль-
ноісторичних процесах, тлумаченні фактів і подій, ґрунтуючи свої висновки
передусім на інтерпретації даних, почерпнутих із писемних джерел.
Автор демонструє глибоке знання матеріалу – як першоджерел, так і ві-
тчизняних та зарубіжних досліджень не тільки в галузі зброєзнавства, але й
інших спеціальних історичних дисциплін, суспільно-політичної та військової
історії досліджуваного періоду, музеєзнавства тощо. Д.Тоїчкін залучив до ана-
лізу представницький комплекс джерел і потужну історіографію з акцентом на
сучасні дослідження провідних істориків зброї зі світовим ім’ям. Багатомовну
історіографічну палітру дослідження представлено студіями українських, ро-
сійських, польських, білоруських, чеських, англійських, німецьких, французь-
ких, турецьких авторів. Автор також широко використав дані, почерпнуті з
науково-пошукових інформаційних систем – музейних каталогів, описів, елек-
тронних ресурсів і баз даних.
1 Див.: Тоїчкін Д. Козацька шабля XVII–XVIII ст.: історико-зброєзнавче дослідження. – К.,
2007. – 368 с.
тОїчкІн д.
кЛинкОва ЗбрОя кОЗацькОї старшини XVI –
першОї пОЛОвини XIX ст.: прОбЛеми атрибуцІї
та кЛасифІкацІї. – к.: Ін-т ІстОрІї україни нану,
2013. – 464 с.; ІЛ.
Український історичний журнал. – 2014. – №2
210 Рец, ензії й огляди
Отже, безперечною перевагою праці виступає те, що вона написана на
основі синтезу великої кількості різноманітних джерел – речових, іконогра-
фічних, писемних. Задля реалізації поставленої мети Д.Тоїчкін провів зна-
чну евристичну роботу в державних музеях, архівах, приватних зібраннях
України, Російської Федерації, Польщі. Загалом у процесі дослідження було
використано матеріали низки державних і приватних колекцій холодної
зброї в нашій країні (зокрема Національного музею історії України в Києві,
Чернігівського обласного історичного музею ім. В.Тарновського, Переяслав-
Хмельницького державного історичного музею, Державного історичного музею
ім. Д.Яворницького у Дніпропетровську, Полтавського обласного краєзнавчого
музею, Миргородського краєзнавчого музею, Львівського історичного музею,
Харківського державного історичного музею, приватної колекції О.Фельдмана),
а також зарубіжжя (Державний Ермітаж у Санкт-Петербурзі, Державний
історичний музей у Москві, Королівській палац-музей у Вавелі (Краків),
Музей фундації князів Чарторийських Національного музею у Кракові, Му -
зей Війська польського у Варшаві).
У процесі атрибуції особистої клинкової зброї до аналізу було широко залу-
чено зображальні джерела, зокрема орнаментику на зброї, а також іконогра-
фічні пам’ятки – насамперед український портретний живопис XVII–XVIII ст.
(причому автор використав як ориґінали картин із музейних фондів України
та Росії, так і численні репродукції з альбомів та мистецтвознавчих праць).
Важливе місце у джерельній базі дослідження посіли дані клинкової епі-
графіки, а також інформація, одержана в результаті аналізу документаль-
них та оповідних джерел, які зберігаються в архівах України й Російської
Федерації (Центральний державний архів вищих органів влади та управлін-
ня України, Центральний державний історичний архів України в м. Києві,
Центральний державний історичний архів України в м. Львові, Державний
архів Полтавської області, Російський державний військово-історичний архів).
Такий багатогранний і різноманітний джерельний матеріал дав авторові мож-
ливість цілісно дослідити побутування клинкової зброї козацької старшини на
тлі подій і процесів історичної доби.
Окреме місце у структурі книги посідає підрозділ, присвячений методиці
й термінологічному апарату дослідження. Причому вперше у спеціалізованій
історіографії здійснено поглиблений, усебічний аналіз речових джерел за ори-
ґінальними авторськими методиками. Зазначимо, що запропонована методи-
ка дослідження зброї складається з послідовних процедур, котрі дозволяють
комплексно розв’язати низку завдань як технічного, так і історичного харак-
теру. Передусім дослідник наводить загальну характеристику зразків зброї,
визначає місце й дату їх виробництва, надалі ж переходить до встановлення
різноманітних параметрів зброї, тестування матеріалів, з яких її виготовле-
но. При цьому докладно аналізуються використані при виготовленні зразків
зброї метали та мінерали, типи шкіри і тканин. Надалі у процесі дослідження
встановлюються ремісничі техніки, використані у процесі виробництва зброї
(лиття, ґравіювання, карбування, інкрустація, тиснення, золотіння), детально
визначаються технічні параметри із застосуванням сучасної апаратури (див.
Український історичний журнал. – 2014. – №2
Рец, ензії й огляди 211
табл. з характеристикою вимірювального й тестувального обладнання на с.24
монографії).
Здійснення такого глибокого та всебічного аналізу вимагало від автора не
тільки знання історичних процесів, але й широкого застосування міждисци-
плінарних підходів, текстологічних, мистецтвознавчих, хімічних та фізичних
методів дослідження, що зумовило залучення кваліфікованих фахівців із гу-
манітарних та природничих наук. При вивченні кожного зразка наводилась
його морфологічна та механіко-кінематична характеристика, здійснювалася
оцінка стану збереження, указувалися відомості про консервацію та реставра-
ційні роботи. При аналізі символів залучалися методи символіки, емблемати-
ки, геральдики, палеографії. Опис кожної окремої пам’ятки супроводжувався
детальними поясненнями, малюнками та схемами.
Застосована методологія дослідження знайшла узагальнення в розробле-
ній автором схемі, що відображає основні етапи вивчення клинкової зброї як
речового джерела (с.37) та має важливе значення і практичну цінність, оскіль-
ки може слугувати певним орієнтиром для інших науковців під час атрибуції
та вивчення пам’яток зброї.
Значну увагу в дослідженні приділено також питанням еволюції терміно-
системи. Між іншим, Д.Тоїчкін докладно розглядає етимологію назв зразків
зброї, виокремлює та простежує побутування термінів у писемних джерелах,
порівнює українські назви з їхніми іншомовними аналогами. І, що найваж-
ливіше, подає власні визначення основних термінів («меч», «шабля», «палаш»
та ін.), які ґрунтуються на узагальненні досліджень попередників та автор-
ських спостереженнях і висновках. Таким чином, безперечною заслугою авто-
ра є розширення та уточнення визначень цілої низки історичних термінів, що
стосуються козацької клинкової зброї.
Довгоклинкову зброю в монографії розглянуто як важливу складову вій-
ськової культури ранньомодерного часу. Причому підкреслено значення осо-
бистої клинкової зброї (мечів, палашів і шабель) не тільки як засобів збройної
боротьби, але і як ознак шляхетського стану та певного соціального статусу,
складову частину врочистого костюму, символ родинної й особистої гідності,
ознаку матеріального достатку. Автор відходить від традиційних підходів до
аналізу зброї як речових джерел, проводить синтетичне дослідження, що ґрун-
тується на виявленні та верифікація всієї історичної інформації, котра супро-
воджує кожен зразок.
Надзвичайно складне завдання атрибуції – це встановлення та підтвер-
дження особистої належності зброї. Із цією метою Д.Тоїчкін аналізує портретні
зображення, описи майна та інші історичні документи, клинкову символіку
й епіграфіку. Дослідження зразків довгоклинкової зброї, яка, за історични-
ми та родинними леґендами, належала гетьманам і представникам козацької
старшини, ґрунтується на джерельній інформації різного походження. Автор
широко застосовує сучасні джерелознавчі методи, основані на перехресній ве-
рифікації багатогранної інформації, отриманої при аналізі джерел різних ви-
дів, у ході дослідження залучаються дані генеалогії, геральдики, символіки,
палеографії, біографістики, військової антропології тощо.
Український історичний журнал. – 2014. – №2
212 Рец, ензії й огляди
У першому розділі монографії розглядаються витоки та процес формуван-
ня довгоклинкової зброї в Україні в контексті розвитку зброярської справи
країн Європи та Сходу. Висвітлюючи історію виникнення та розвитку довго-
клинкових різновидів холодної зброї, Д.Тоїчкін особливо наголошує на зна-
ченні меча, підкреслюючи, що впродовж усього середньовіччя він займав на-
стільки важливе місце у спорядженні професійної військової еліти, що його
всебічне вивчення може дати ключ до розуміння виникнення й подальшої
еволюції всього комплексу середньовічного озброєння й, більше того, самого
феномена мілітарних культур Європи й Сходу (с.55). Автор розглядає еволю-
цію мечів у тісному зв’язку з особливостями реґіональної історії, розвитком
військової справи та практиками ведення збройної боротьби, формами обла-
дунків, розрізняючи «рицарські» мечі, естоки, фальшиони, прямі перські та
мамелюцькі мечі, ятаґани й ін. Окрему увагу привертає процес виникнення
та еволюції палашів, які набули значного поширення в Османській імперії
від XVI ст. та мали вплив на формування модерного європейського палаша.
Викликає інтерес здійснений автором узагальнюючий аналіз висвітлених у
науковій літературі гіпотез про час виникнення та ареал поширення такого
важливого різновиду клинкової зброї, як шабля (с.72–78), а також синтетичне
викладення процесу формування й простеження історичного шляху морфоло-
гічних типів шабель Центрально-Східної Європи (с.78–115). Особливо важли-
вим для повноцінного сприйняття читачами наведеної у книзі багатогранної
джерельної інформації, на наш погляд, стало широке залучення ілюстратив-
ного матеріалу – зображень різних видів зброї з музейних каталогів, книжок,
ґравюр, творів живопису.
Загалом надзвичайно цікавим і важливим у дослідженні є звернен-
ня автора до джерелознавчого аналізу творів мистецтва з метою виявлення
в них додаткової інформації про предмети зброї досліджуваної доби (зокре-
ма аналіз сюжетів знаменитих картин «Ґрюнвальдська битва» Я.Матейка,
«Запорожці пишуть листа турецькому султанові» І.Рєпіна, «Бій Максима
Кривоноса з Яремою Вишневецьким» та «Бій Івана Богуна з Чарнецьким під
Монастирищем у 1653 р.» М.Самокиша, фраґментів розпису головного вівтаря
церкви Діви Марії у Кракові, іконографічних зображень українських гетьма-
нів та інших представників козацької старшини тощо).
Особливий інтерес, на наш погляд, становлять матеріали другого розділу
монографії, присвячені побутуванню на українських теренах рицарської клин-
кової зброї та атрибуції зразків, що належали гетьманам Війська Запорозького.
Як зазначає автор, в Україні налічуються одиниці мечів із підтвердженою доку-
ментальною історією, і серед них – «золотий» меч П.Конашевича-Сагайдачного
(с.133), що його леґендарний козацький реґіментар отримав (за окремими свід-
ченнями) після Хотинської битви від польського королевича Владислава Вази.
Нині меч зберігається у Вавельському замку у Кракові, поряд із польськими
коронаційними мечами. Перша розвідка, присвячена цій зброї, побачила світ
у 2002 р. і належала перу відомого українського історика Т.Чухліба2. Згодом
2 Чухліб Т. Доля золотого меча Сагайдачного // Русина О., Горобець В., Чухліб Т. Незнайома
Кліо: Таємниці, казуси і курйози української історії: Козацька доба. – К., 2002. – С.104–108.
Український історичний журнал. – 2014. – №2
Рец, ензії й огляди 213
зображення меча у супроводі короткої атрибуції з’явилося в каталозі «Україна –
козацька держава» (2007 р.), а 2011 р. історичний аналіз клинкової епіграфіки
здійснили дослідники Хотинської битви П.Сас та Г.Кіркене. Однак саме на
сторінках монографії Д.Тоїчкіна вперше в історіографії докладно синтезовано
та проаналізовано всі характеристики меча П.Конашевича-Сагайдачного –
матеріал, з якого його виготовлено, технічні параметри, морфологічні дані,
символіку, орнаментику, епіграфіку тощо (с.135–140). Докладний джерелоз-
навчий аналіз дав авторові підстави підтвердити датування меча та дійти ці-
кавих висновків щодо його клинкової епіграфіки (с.140).
Надзвичайно цікавий здійснений у підрозділі «Легендарна зброя Зиновія
Богдана Хмельницького» порівняльний аналіз палаша, що зберігається в
Музеї фундації князів Чарторийських Національного музею у Кракові та ша-
блі, котра нині перебуває в колекції Переяслав-Хмельницького державного
історичного музею. Зазначивши вагомий внесок у дослідження клейнодів і
клинкової зброї гетьмана Б.Хмельницького відомого українського історика,
геральдиста й векселолога Ю.Савчука3, Д.Тоїчкін на основі проведення до-
кладного зброєзнавчого аналізу раритетів із двох згаданих колекцій виявив
нову важливу джерельну інформацію. Так, на думку автора, за сукупністю
ознак клинок краківського палаша є «надзвичайно цінним, раритетним зраз-
ком, який презентує українську меморіальну зброю XVII ст.», про що свідчать
його документальна історія, морфологічні характеристики, застосовані реміс-
ничі техніки, зміст клинкової епіграфіки (с.149). Що стосується зразка, котрий
уперше згадується як «шабля Хмельницького» в каталозі зібрання україн-
ських старожитностей В.Тарновського 1898 р. і нині зберігається в Переяслав-
Хмельницькому державному історичному музеї, Д.Тоїчкін ретельно аналізує
історію походження шаблі, її інтерпретацію різними дослідниками та, зреш-
тою, перетворення на «історичний міф». Паралельно автор здійснює ґрунтов-
ний зброєзнавчий розгляд зразка за всіма необхідними параметрами, прово-
дить консультації з палеографами щодо аналізу написів на зброї та робить
висновок про відсутність вагомих підстав задля того, щоб «вважати переяслав-
ський експонат особистою зброєю Богдана Хмельницького» (с.158). На думку
Д.Тоїчкіна, обидва раритети доцільніше розглядати як шаблі з меморіальни-
ми написами на згадку Берестецької битви. Причому «якщо краківський па-
лаш цілком міг належати самому Б.Хмельницькому або заможному достойни-
кові з гетьманського оточення, то власником переяславської шаблі (що вже є
спрощеним і здешевленим наслідуванням), очевидно, міг бути представник
дрібнішої української шляхти, проте безпосередній учасник буремних подій
Визвольної війни» (с.158). Автор справедливо наголошує на тому, що вивчен-
ня «шабель Богдана Хмельницького» відкриває нову сторінку в історії укра-
їнської зброї, оскільки дає підстави стверджувати про існування вітчизняної
традиції меморіальних написів на клинковій зброї.
Безперечно увагу як спеціалістів, так і широкого кола читачів приверне
інтерпретація автором загадкової, майже «детективної» історії з побутуванням
3 Див.: Савчук Ю. Гетьманські клейноди та особисті речі Богдана Хмельницького у колекці-
ях музеїв Європи (пошук, знахідки, атрибуція). – К., 2006. – 96 с.
Український історичний журнал. – 2014. – №2
214 Рец, ензії й огляди
та атрибуцією в науковій літературі й музейних каталогах «шаблі Мазепи»
(с.159–193). Відомо, що вперше серед українських істориків науковий опис
пам’ятки у 1880-х рр. здійснив визначний дослідник козацької старовини
О.Лазаревський4, який і висловив припущення про належність цієї зброї геть-
манові Іванові Мазепі. Однак після надходження її до колекції Державного
Ермітажу у Санкт-Петербурзі (на початку ХХ ст.) головний зберігач зброї му-
зею, знаний фахівець у галузі історичного зброєзнавства Е.Ленц висловив
думку про те, що написи на зразку не автентичні (с.162). Своєю чергою вже на
початку ХХІ ст. Д.Тоїчкін, розглядаючи цей без сумніву важливий історичний
артефакт із погляду сучасного фахівця, провів власне ретельне досліджен-
ня й здійснив спробу визначити, що собою являє знаменита «шабля Мазепи»
(с.163–173). Докладно проаналізувавши за авторською методикою використані
під час виготовлення зразка матеріали й техніки, його технічні параметри, ме-
ханіко-кінематичні та морфологічні характеристики, орнаментику, символіку
й епіграфіку дослідник особливо пильну увагу звернув на написи, виконані
скорописом на зовнішній та внутрішній бічних площинах клинка (с.168–169).
Їх докладний палеографічний і текстологічний аналіз дав підстави Д.Тоїчкіну
дійти низки важливих висновків: за манерою написання літер та стилістични-
ми особливостями напис створено пізніше мазепинської доби; подібні за зміс-
том написи набули поширення тільки у XVIII ст.; і, нарешті, що нанесення
написів з обох сторін клинка по всій його довжині зустрічається вкрай рідко
в європейській зброярській практиці вказаного періоду. Довівши пізніше по-
ходження зразка, Д.Тоїчкін усе ж таки наголосив на тому, що питання «шаблі
Мазепи» не можна вважати вирішеним остаточно, і що леґендарна доля ша-
блі цілком відповідає духу суперечливої постаті І.Мазепи, ставши невід’ємною
частиною всієї сучасної мазепіани (с.171).
Наступні розділи монографії присвячено аналізу шабель представників
старшини низового та городового козацтва (у тому числі Олексія Апостола,
січового курінного отамана Вовка, Павла Ніжинця та ін.) і клинкової зброї
отаманів задунайського козацтва, серед яких нашу особливу зацікавленість
викликало проведене автором дослідження шаблі останнього кошового ота-
мана Задунайської Січі Йосипа Гладкого (с.256–267). Д.Тоїчкін уважно про-
стежив історію шаблі від першої згадки про неї у працях Д.Яворницького,
котрий виявив її під час однієї зі своїх етнографічних експедицій, опубліку-
вав опис і зображення у своїй монографії5 та, зрештою, домігся передачі її на
зберігання до очолюваного ним історичного музею в Катеринославі (нині –
Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.Яворницького).
На жаль, згодом сліди шаблі було втрачено. Імовірно, вона розділила долю ба-
гатьох музейних експонатів, що зазнали численних переміщень у роки Другої
світової війни. Однак надзвичайно цікавим нам вдається виявлення й дослі-
дження Д.Тоїчкіним у фондах Харківського історичного музею шаблі з клин-
ком, ґардою, піхвами та декором майже ідентичними зразкові, наведеному
4 А.Л. [Лазаревський О.]. Сабля Мазепы // Киевская старина. – 1883. – Т.5. – №1. – С.213.
5 Эварницкий Д.И. Запорожье в остатках старины и преданиях народа. – Санкт-Петербург,
1888. – Ч.1. – С.141–145; Ч.2. – С.211–214.
Український історичний журнал. – 2014. – №2
Рец, ензії й огляди 215
Д.Яворницьким (с.259). Причому автор провів докладний порівняльно-дже-
релознавчий аналіз виявленого експонату з опублікованим Д.Яворницьким
зразком, результати чого узагальнено у формі порівняльної таблиці (с.263).
Це дало підстави для важливого висновку про надзвичайну подібність шабель
«у більшості основних і другорядних деталей, включаючи морфологію, орна-
ментику, епіграфіку». Відтак, на думку дослідника, можна говорити «якщо не
про один і той самий зразок, то принаймні про шаблі, оправлені й оздобле-
ні однією й тією самою групою майстрів водночас» (с.266). Подібний глибокий
аналіз і взаємопов’язані з ним ґрунтовні висновки ще раз підтверджують про-
фесіоналізм автора, його здатність робити наукові відкриття.
Остання група розглянутих Д.Тоїчкіним речових джерел представлена
музейними експонатами шабель, персональну належність яких до цього часу
встановити не вдалося. Включення до книги такого складного та різноманіт-
ного речового матеріалу автор пояснює його високою художньою цінністю й
тим, що залучені до аналізу експонати є «представницькими зразками козаць-
кої холодної зброї» (с.275). Частину з них уперше введено до наукового обігу.
Серед побажань, які хотілося б висловити з надією на їх реалізацію в май-
бутніх проектах Д.Тоїчкіна, варто зупинитися на наступних. На нашу думку,
із метою уніфікації та уточнення терміносистеми було б доцільно укласти роз-
горнутий тлумачний словник зброєзнавчих термінів, котрий стане у пригоді
як історикам, так і музеєзнавцям, колекціонерам, сприятиме більш широко-
му використанню пам’яток зброї у військово-історичних, джерело- та мисте-
цтвознавчих дослідженнях. Причому перший крок у цьому напрямі автор уже
зробив, умістивши наприкінці книги словник використаних у роботі історич-
них і спеціальних термінів (с.416–424). Із метою узагальнення результатів
дослідження в додатках до монографії варто навести зведену таблицю пара-
метрів досліджених зразків зброї, яка дозволила б унаочнити їх порівняльну
характеристику.
Позитивно оцінюючи неодноразове звернення Д.Тоїчкіна до аналізу іконо-
графічних пам’яток, вдале вплетення в канву наукового дослідження уривків
із поетичних творів різних часів, що оспівували зброю, радимо авторові ширше
використовувати в наступних працях також фольклорні твори, які через на-
родну традицію дають можливість глибше пізнати феномен козацької зброї, її
місце та роль у житті українського суспільства досліджуваної доби.
Підсумовуючи, зазначимо, що значення нової монографії Д.Тоїчкіна по-
лягає перш за все в її новизні, концептуальності та багатоплановості. Авторові
притаманні високий професіоналізм, ґрунтовне знання предмету, науковий,
чіткий та логічний стиль викладу матеріалу, що відповідає меті й формату до-
слідження. Водночас не можна не відзначити очевидного літературного хисту,
вдалого звернення до фразеологізмів, наповнення книги яскравими джерель-
ними цитатами, що безумовно розширює потенційне коло читачів.
Посилює позитивне враження від праці високій рівень її художнього
оформлення, наповнення ілюстративним матеріалом, який не тільки збага-
чує зовнішній вигляд, але й уможливлює візуальне сприйняття описаних та
проаналізованих у дослідженні зразків зброї. Книга має велике прикладне
Український історичний журнал. – 2014. – №2
216 Рец, ензії й огляди
значення, оскільки в ній викладено ретельну схему атрибуції клинкової зброї,
яку можуть «взяти на озброєння» інші історики й музеєзнавці та використати
в подальшій науковій і практичній діяльності.
І, насамкінець, важливими для розуміння та сприйняття книги є теплі
слова присвяти, адресовані вчителеві й багаторічному наставникові авто-
ра – докторові історичних наук, професорові Марії Федорівні Дмитрієнко, яка
впродовж своєї багатолітньої плідної діяльності виховала в Інституті історії
України НАНУ потужну наукову школу висококваліфікованих фахівців у га-
лузі спеціальних історичних дисциплін.
М.Г.Палієнко (Київ),
І.В.Срібняк (Київ)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-107977 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:25:55Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Палієнко, М.Г. Срібняк, І.В. 2016-10-28T14:42:12Z 2016-10-28T14:42:12Z 2014 Тоїчкін Д. Клинкова зброя козацької старшини XVI – першої половини XIX ст.: проблеми атрибуції та класифікації / М.Г. Палієнко, І.В. Срібняк // Український історичний журнал. — 2014. — № 2. — С. 209-216. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107977 Рецензія на книгу: Тоїчкін Д. Клинкова зброя козацької старшини XVI – першої половини XIX ст.: проблеми атрибуції та класифікації. – К.: Ін-т історії України НАНУ, 2013. – 464 с.; іл. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Рецензії й огляди Тоїчкін Д. Клинкова зброя козацької старшини XVI – першої половини XIX ст.: проблеми атрибуції та класифікації Toichkin D. Bladed Weapons of Cossack Officers of 16th – First Half of 19th Century: Problems of Attribution and Classification Article published earlier |
| spellingShingle | Тоїчкін Д. Клинкова зброя козацької старшини XVI – першої половини XIX ст.: проблеми атрибуції та класифікації Палієнко, М.Г. Срібняк, І.В. Рецензії й огляди |
| title | Тоїчкін Д. Клинкова зброя козацької старшини XVI – першої половини XIX ст.: проблеми атрибуції та класифікації |
| title_alt | Toichkin D. Bladed Weapons of Cossack Officers of 16th – First Half of 19th Century: Problems of Attribution and Classification |
| title_full | Тоїчкін Д. Клинкова зброя козацької старшини XVI – першої половини XIX ст.: проблеми атрибуції та класифікації |
| title_fullStr | Тоїчкін Д. Клинкова зброя козацької старшини XVI – першої половини XIX ст.: проблеми атрибуції та класифікації |
| title_full_unstemmed | Тоїчкін Д. Клинкова зброя козацької старшини XVI – першої половини XIX ст.: проблеми атрибуції та класифікації |
| title_short | Тоїчкін Д. Клинкова зброя козацької старшини XVI – першої половини XIX ст.: проблеми атрибуції та класифікації |
| title_sort | тоїчкін д. клинкова зброя козацької старшини xvi – першої половини xix ст.: проблеми атрибуції та класифікації |
| topic | Рецензії й огляди |
| topic_facet | Рецензії й огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/107977 |
| work_keys_str_mv | AT palíênkomg toíčkíndklinkovazbroâkozacʹkoístaršinixviperšoípolovinixixstproblemiatribucíítaklasifíkacíí AT sríbnâkív toíčkíndklinkovazbroâkozacʹkoístaršinixviperšoípolovinixixstproblemiatribucíítaklasifíkacíí AT palíênkomg toichkindbladedweaponsofcossackofficersof16thfirsthalfof19thcenturyproblemsofattributionandclassification AT sríbnâkív toichkindbladedweaponsofcossackofficersof16thfirsthalfof19thcenturyproblemsofattributionandclassification |