Фонетична структура і звукозобржена функція кореня в кримськотатарської мовi

Фонетична структура і звукозобржена функція кореня в кримськотатарської мовi

Розглянувши фонетичну структуру односкладових звукозображених форм і їх звукозображену функцію, можна укласти, що в кримськотатарській мові зустрічаються такі типи коріння: ГС, СГ, СГС (СГСС, СГСГС), з яких найбільш поширеним є тип СГС. Наприклад, односкладове звукозображнi коріння типа ГС в крим...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Культура народов Причерноморья
Datum:2007
1. Verfasser: Аджiмуратова, З.Н.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2007
Schlagworte:
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108055
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Фонетична структура і звукозобржена функція кореня в кримськотатарської мовi / З.Н. Аджiмуратова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 118. — С. 128-130. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-108055
record_format dspace
spelling Аджiмуратова, З.Н.
2016-10-29T14:19:08Z
2016-10-29T14:19:08Z
2007
Фонетична структура і звукозобржена функція кореня в кримськотатарської мовi / З.Н. Аджiмуратова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 118. — С. 128-130. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
1562-0808
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108055
Розглянувши фонетичну структуру односкладових звукозображених форм і їх звукозображену функцію, можна укласти, що в кримськотатарській мові зустрічаються такі типи коріння: ГС, СГ, СГС (СГСС, СГСГС), з яких найбільш поширеним є тип СГС. Наприклад, односкладове звукозображнi коріння типа ГС в кримськотатарській мові представлене в незначній кількості, зазвичай вони уживаються у складі дієслівних основ: ыр-ылдамакъ 'гарчати', ав-улдамакъ 'гавкати', инъ-ильдемек 'стогнати', уф-юрьмек 'дути, надувати', ынъ-ылдамакъ 'вити, ревти', ик-елемек 'гикати', ув-улдамакъ 'вити' і ін. Структурний же тип СГ в кореневій морфемі наслідувальних слів в кримськотатарській мові зустрічається рідко і представлений в таких вигукових словах, як муподр. муканню (корови, бика, теляти), мэ (бэ) подр. беканню (овець, кіз). До структурного типу СГС відносяться такі слова: пыс 'шипіти, шепотіти', чыр 'цвірчати', шыр 'дзюрчати, плескаться', такъ подр. стукоту. Анлаут даного коріння в порівнянні з инлаутом і ауслаутом менш виразний, при цьому у всіх трьох позиціях звукоизобразительная функція залежить від акустико-артикуляторних характеристик голосних або приголосних фонем. Диференціація значень у разі чергування инлаутных голосних відбувається за ознакою вертикальної варіації.
Рассмотрев фонетическую структуру односложных звукоизобразительных форм и их звукоизобразительную функцию, можно заключить, что в крымскотатарском языке встречаются такие типы корней: ГС, СГ, СГС (СГСС, СГСГС), из которых наиболее распространенным является тип СГС. Например, односложные звукоизобразительные корни типа ГС в крымскотатарском языке представлены в незначительном количестве, обычно они употребляются в составе глагольных основ: ыр-ылдамакъ 'рычать', ав-улдамакъ 'лаять', инъ-ильдемек 'стонать', уф-юрьмек 'дуть, надувать', ынъ-ылдамакъ 'выть, реветь', ик-елемек 'икать', ув-улдамакъ 'выть' и др. Структурный же тип СГ в корневой морфеме подражательных слов в крымскотатарском языке встречается редко и представлен в таких междометных словах, как муподр. мычанию (коровы, быка, теленка), мэ (бэ) подр. блеянию (овец, коз). К структурному типу СГС относятся такие слова: пыс 'шипеть, шептать', чыр 'стрекотать', шыр 'журчать, плескаться', такъ подр. стуку. Анлаут данных корней по сравнению с инлаутом и ауслаутом менее выразителен, при этом во всех трех позициях звукоизобразительная функция зависит от акустико-артикуляторных характеристик гласных или согласных фонем. Дифференциация значений в случае чередования инлаутных гласных происходит по признаку вертикальной вариации.
Considering the phonetic structure of monosyllabic onomatopoeic forms and them imitating function, it is possible to conclude that there are such types of roots in a crimeantatar language: AV, VA, AVA. (AVAA, AVAVA), from which most widespread is a type AVA. For example, the monosyllabic onomatopoeic roots of type VA in a crimeantatar language are presented in a negligible quantity, usually they are used in composition verbal bases: ыр-ылдамакъ 'to growl', ав-улдамакъ ' to bark', инъ-ильдемек ' to moan', уф-юрьмек ' to blow, inflate', ынъ-ылдамакъ ' to howl, roar', ик-елемек ' to hiccup', ув-улдамакъ ' to howl' other A structural type AV in the root morpheme of imitative words in a crimeantatar language meets rarely and presented in such words of interjections, as муimit. to mooing (cow, bull, calf), мэ(бэ) imit. to the bleat (sheep, goats). To the structural type AVA such words belong: пыс 'to hiss, whisper', чыр 'стрекотать', шыр 'to murmur, swash', такъ imit. to the knock. Anlaut of these roots as compared to inlaut and auslaut less expressive, here in all three positions a onomatopoeic function depends on acoustic-artikulated descriptions of vowel or consonantal phonemes. Differentiation of values in the case of alternation of инлаутных of vowels takes place on the sign of vertical variation.
uk
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
Культура народов Причерноморья
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Фонетична структура і звукозобржена функція кореня в кримськотатарської мовi
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Фонетична структура і звукозобржена функція кореня в кримськотатарської мовi
spellingShingle Фонетична структура і звукозобржена функція кореня в кримськотатарської мовi
Аджiмуратова, З.Н.
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
title_short Фонетична структура і звукозобржена функція кореня в кримськотатарської мовi
title_full Фонетична структура і звукозобржена функція кореня в кримськотатарської мовi
title_fullStr Фонетична структура і звукозобржена функція кореня в кримськотатарської мовi
title_full_unstemmed Фонетична структура і звукозобржена функція кореня в кримськотатарської мовi
title_sort фонетична структура і звукозобржена функція кореня в кримськотатарської мовi
author Аджiмуратова, З.Н.
author_facet Аджiмуратова, З.Н.
topic Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
topic_facet Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
publishDate 2007
language Ukrainian
container_title Культура народов Причерноморья
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
format Article
description Розглянувши фонетичну структуру односкладових звукозображених форм і їх звукозображену функцію, можна укласти, що в кримськотатарській мові зустрічаються такі типи коріння: ГС, СГ, СГС (СГСС, СГСГС), з яких найбільш поширеним є тип СГС. Наприклад, односкладове звукозображнi коріння типа ГС в кримськотатарській мові представлене в незначній кількості, зазвичай вони уживаються у складі дієслівних основ: ыр-ылдамакъ 'гарчати', ав-улдамакъ 'гавкати', инъ-ильдемек 'стогнати', уф-юрьмек 'дути, надувати', ынъ-ылдамакъ 'вити, ревти', ик-елемек 'гикати', ув-улдамакъ 'вити' і ін. Структурний же тип СГ в кореневій морфемі наслідувальних слів в кримськотатарській мові зустрічається рідко і представлений в таких вигукових словах, як муподр. муканню (корови, бика, теляти), мэ (бэ) подр. беканню (овець, кіз). До структурного типу СГС відносяться такі слова: пыс 'шипіти, шепотіти', чыр 'цвірчати', шыр 'дзюрчати, плескаться', такъ подр. стукоту. Анлаут даного коріння в порівнянні з инлаутом і ауслаутом менш виразний, при цьому у всіх трьох позиціях звукоизобразительная функція залежить від акустико-артикуляторних характеристик голосних або приголосних фонем. Диференціація значень у разі чергування инлаутных голосних відбувається за ознакою вертикальної варіації. Рассмотрев фонетическую структуру односложных звукоизобразительных форм и их звукоизобразительную функцию, можно заключить, что в крымскотатарском языке встречаются такие типы корней: ГС, СГ, СГС (СГСС, СГСГС), из которых наиболее распространенным является тип СГС. Например, односложные звукоизобразительные корни типа ГС в крымскотатарском языке представлены в незначительном количестве, обычно они употребляются в составе глагольных основ: ыр-ылдамакъ 'рычать', ав-улдамакъ 'лаять', инъ-ильдемек 'стонать', уф-юрьмек 'дуть, надувать', ынъ-ылдамакъ 'выть, реветь', ик-елемек 'икать', ув-улдамакъ 'выть' и др. Структурный же тип СГ в корневой морфеме подражательных слов в крымскотатарском языке встречается редко и представлен в таких междометных словах, как муподр. мычанию (коровы, быка, теленка), мэ (бэ) подр. блеянию (овец, коз). К структурному типу СГС относятся такие слова: пыс 'шипеть, шептать', чыр 'стрекотать', шыр 'журчать, плескаться', такъ подр. стуку. Анлаут данных корней по сравнению с инлаутом и ауслаутом менее выразителен, при этом во всех трех позициях звукоизобразительная функция зависит от акустико-артикуляторных характеристик гласных или согласных фонем. Дифференциация значений в случае чередования инлаутных гласных происходит по признаку вертикальной вариации. Considering the phonetic structure of monosyllabic onomatopoeic forms and them imitating function, it is possible to conclude that there are such types of roots in a crimeantatar language: AV, VA, AVA. (AVAA, AVAVA), from which most widespread is a type AVA. For example, the monosyllabic onomatopoeic roots of type VA in a crimeantatar language are presented in a negligible quantity, usually they are used in composition verbal bases: ыр-ылдамакъ 'to growl', ав-улдамакъ ' to bark', инъ-ильдемек ' to moan', уф-юрьмек ' to blow, inflate', ынъ-ылдамакъ ' to howl, roar', ик-елемек ' to hiccup', ув-улдамакъ ' to howl' other A structural type AV in the root morpheme of imitative words in a crimeantatar language meets rarely and presented in such words of interjections, as муimit. to mooing (cow, bull, calf), мэ(бэ) imit. to the bleat (sheep, goats). To the structural type AVA such words belong: пыс 'to hiss, whisper', чыр 'стрекотать', шыр 'to murmur, swash', такъ imit. to the knock. Anlaut of these roots as compared to inlaut and auslaut less expressive, here in all three positions a onomatopoeic function depends on acoustic-artikulated descriptions of vowel or consonantal phonemes. Differentiation of values in the case of alternation of инлаутных of vowels takes place on the sign of vertical variation.
issn 1562-0808
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108055
citation_txt Фонетична структура і звукозобржена функція кореня в кримськотатарської мовi / З.Н. Аджiмуратова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 118. — С. 128-130. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT adžimuratovazn fonetičnastrukturaízvukozobrženafunkcíâkorenâvkrimsʹkotatarsʹkoímovi
first_indexed 2025-12-07T17:02:37Z
last_indexed 2025-12-07T17:02:37Z
_version_ 1850869764689231872

Ähnliche Einträge