Методика діагностики інвестиційної привабливості системи споживчої кооперації України
Метою дослідження є розробка відповідних критеріїв оцінки інвестиційного потенціалу організацій і підприємств системи споживчої кооперації України в умовах швидких змін оточуючого середовища і трансформації відносин власності. Целью исследования является разработка соответствующих критериев о...
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108065 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Методика діагностики інвестиційної привабливості системи споживчої кооперації України / Л.М. Шимановська-Діанич, В.А. Власенко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 118. — С. 157-163. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-108065 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Шимановська-Діанич, Л.М. Власенко, В.А. 2016-10-29T14:36:44Z 2016-10-29T14:36:44Z 2007 Методика діагностики інвестиційної привабливості системи споживчої кооперації України / Л.М. Шимановська-Діанич, В.А. Власенко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 118. — С. 157-163. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108065 Метою дослідження є розробка відповідних критеріїв оцінки інвестиційного потенціалу організацій і підприємств системи споживчої кооперації України в умовах швидких змін оточуючого середовища і трансформації відносин власності. Целью исследования является разработка соответствующих критериев оценки инвестиционного потенциала организаций и предприятий системы потребительской кооперации Украины в условиях быстрых изменений окружающей среды и трансформации отношений собственности. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Точка зрения Методика діагностики інвестиційної привабливості системи споживчої кооперації України Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Методика діагностики інвестиційної привабливості системи споживчої кооперації України |
| spellingShingle |
Методика діагностики інвестиційної привабливості системи споживчої кооперації України Шимановська-Діанич, Л.М. Власенко, В.А. Точка зрения |
| title_short |
Методика діагностики інвестиційної привабливості системи споживчої кооперації України |
| title_full |
Методика діагностики інвестиційної привабливості системи споживчої кооперації України |
| title_fullStr |
Методика діагностики інвестиційної привабливості системи споживчої кооперації України |
| title_full_unstemmed |
Методика діагностики інвестиційної привабливості системи споживчої кооперації України |
| title_sort |
методика діагностики інвестиційної привабливості системи споживчої кооперації україни |
| author |
Шимановська-Діанич, Л.М. Власенко, В.А. |
| author_facet |
Шимановська-Діанич, Л.М. Власенко, В.А. |
| topic |
Точка зрения |
| topic_facet |
Точка зрения |
| publishDate |
2007 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура народов Причерноморья |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| description |
Метою дослідження є розробка відповідних критеріїв оцінки інвестиційного потенціалу організацій і підприємств системи споживчої кооперації України в умовах швидких змін оточуючого середовища і трансформації відносин власності.
Целью исследования является разработка соответствующих критериев оценки инвестиционного потенциала организаций и предприятий системы потребительской кооперации Украины в условиях быстрых изменений окружающей среды и трансформации отношений собственности.
|
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108065 |
| citation_txt |
Методика діагностики інвестиційної привабливості системи споживчої кооперації України / Л.М. Шимановська-Діанич, В.А. Власенко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 118. — С. 157-163. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT šimanovsʹkadíaničlm metodikadíagnostikiínvesticíinoíprivablivostísistemispoživčoíkooperacííukraíni AT vlasenkova metodikadíagnostikiínvesticíinoíprivablivostísistemispoživčoíkooperacííukraíni |
| first_indexed |
2025-11-26T08:08:40Z |
| last_indexed |
2025-11-26T08:08:40Z |
| _version_ |
1850615164269756416 |
| fulltext |
ТОЧКА ЗРЕНИЯ
157
Шимановська-Діанич Л.М., Власенко В.А.
МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ СИСТЕМИ
СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ
Подальше удосконалення господарсько-фінансової діяльності організацій і підприємств системи спо-
живчої кооперації України в умовах трансформації ринкових відносин вимагає від провідних фахівців і
практиків опрацювання та розробки відповідних індикаторів оцінки ступеню функціонування і перспектив
розвитку кооперативних підприємств та організацій. Особливо гостра ця проблема постала за умов рефор-
мування діючого організаційно-економічного механізму управління розвитком споживчої кооперації.
Питання розвитку системи споживчої кооперації України досліджували провідні вчені: М.І. Туган-
Барановський, С.Г. Бабенко, В.С. Марцин, В.Т. Жигалов, І.А. Маркіна, М.П. Овчарук та інші [1-3, 6, 7, 9].
Проте, надалі залишаються досить актуальними питання формування комплексної системи оцінки госпо-
дарської діяльності організацій і підприємств системи, опрацювання відповідних методик аналізу інвести-
ційної привабливості кооперативних організацій і підприємств на рівні Укоопспілки, облспоживспілок,
райспоживспілок (районних споживчих товариств) і споживчих товариств.
Метою дослідження є розробка відповідних критеріїв оцінки інвестиційного потенціалу організацій і
підприємств системи споживчої кооперації України в умовах швидких змін оточуючого середовища і
трансформації відносин власності.
Для досягнення поставленої мети проаналізовано процедуру здійснення оцінки інвестиційного потенці-
алу кооперативних організацій і підприємств шляхом використання інструментарію теорії нечітких множин
з метою раціоналізації діючого механізму управління розвитком системи споживчої кооперації України.
В науковій літературі [4, 5, 8] та практиці сучасного управління [11] використовуються достатньо різ-
нобічні показники, інструменти, методики, моделі оцінки господарсько-фінансової діяльності: методи
SWOT- і SPACE-аналізу; оцінка кількісних і якісних показників за системою RADAR; метод аналізу ієрар-
хій для оцінки якісних показників; аналітичні методи експертних оцінок; моделі оцінки стану систем за до-
помогою функцій бажаності, цінності і корисності; теорія нечітких множин і нейронних мереж для поєд-
нання і узгодження якісних і кількісних показників; методи оцінки абсолютних і відносних показників, ко-
реляційно-регресійний аналіз, дискримінантний аналіз, індексний метод і т.д.
За умов якісних змін у структурі організаційно-економічного механізму управління розвитком системи
споживчої кооперації України, які виходять із концепції сталого розвитку кооперативних об’єктів, однією із
складових виступає підсистема забезпечення інвестиційного потенціалу (інвестиційної привабливості). Ос-
новною метою її формування є додаткове залучення від потенційних інвесторів необхідного обсягу капіта-
ловкладень на збільшення розміру статутного капіталу організацій і підприємств системи кооперативного
господарювання.
Як показали останні дослідження, власних коштів організацій і підприємств системи споживчої коопе-
рації вже є недостатньо для свого стабільного функціонування, а тим більше для стабільного розвитку у пе-
рспективі. Крім того, пайових внесків від членів і асоційованих членів споживчих товариств на рівні сіл та
районів не вистачає для забезпечення розширеного відтворення основних засобів і формування високолік-
відних оборотних коштів. Тому актуальним є проблема залучення додаткових інвестиційних ресурсів.
З метою аналізу інвестиційного потенціалу споживчої кооперації України ми пропонуємо використову-
вати на практиці відповідну систему аналітичних показників:
1) Для оцінки стану фінансових ресурсів: ліквідності, ділової активності, фінансової стійкості, рентабе-
льності.
2) Для оцінки матеріально-технічної бази системи: стан і ступінь використання основних засобів, стру-
ктура витрат, матеріаломісткість продукції.
3) Для оцінки стану трудових ресурсів: ступінь використання трудових ресурсів та їх структура.
4) Для оцінки інформаційного забезпечення: ступінь повноти інформації, її достовірність, релевантність
та своєчасність.
На наступних етапах аналізу доцільно, крім аналізу ресурсного потенціалу системи, застосувати показ-
ники оцінки стану системи управління, якості управлінських рішень і ефективності управління. Методоло-
гічною базою для порівняння і узгодження якісних і кількісних оцінок між собою можуть слугувати: систе-
ма оцінки RADAR, теорія нечітких множин і нейронних мереж, функції цінності і корисності елементів си-
стеми.
З метою оцінки стану економічної складової організаційно-економічного механізму управління розвит-
ком підприємств та організацій системи споживчої кооперації України було здійснено дослідження рівня
інвестиційної привабливості Полтавської, Харківської та Львівської обласних спілок споживчих товариств.
Для практичної реалізації поставленої мети у роботі адаптовано на основі теорії нечітких множин, методу
визначення рангових місць методику рейтингової оцінки обласних спілок споживчих товариств системи
споживчої кооперації України за загальними соціально-економічними показниками розвитку господарської
діяльності, що дозволяє оцінити перспективи капіталовкладень у розвиток системи. У систему оціночних
показників було включено 45 кількісних критеріїв, методика розрахунку яких наведена у табл. 1.
Ми вважаємо, що для оцінки інвестиційної привабливості обласних спілок споживчих товариств най-
більш оптимальним є використання теорії нечітких множин, що сприяє наданню практично значимої інфо-
рмації про стан соціально-економічної системи у будь-який період часу і є підґрунтям для потенційного ін-
вестора у напрямі вибору об’єкту інвестування.
Шимановська-Діанич Л.М., Власенко В.А.
МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ СИСТЕМИ СПОЖИВЧОЇ
КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ
158
Методика оцінки інвестиційної привабливості обласних спілок споживчих товариств системи спожив-
чої кооперації України за загальними соціально-економічними показниками розвитку їх господарської дія-
льності на основі теорії нечітких множин передбачає дотримання послідовності наступних етапів:
Таблиця 1. Методика розрахунку загальних соціально-економічних показників розвитку господарської дія-
льності обласних спілок споживчих товариств системи споживчої кооперації України
№ Назва показника Методика розрахунку Оптимальне значення
1. Х – валовий оборот основних галу-
зей, млн.грн. Х = Y1+Y2+Y3+Y4+Y5 Х → max при Х (t1) ≥ Х (t0)
2. Y1 – загальний обсяг товарообороту
роздрібної торгової мережі, млн.грн.
Y1 = Крп(тм)×Цод,
де Крп(тм) – кількість реалізованої продукції у роздрібній
мережі, од.; Цод – ціна одиниці реалізованої продукції,
грн.
Y1 → max при Y1 (t1) ≥ Y1 (t0)
3. Y2 – роздрібний товарооборот під-
приємств ресторанного господарст-
ва, млн.грн.
Y2 = Крп×Цод,
де Крп(рг) – кількість реалізованої продукції у мережі за-
кладів ресторанного господарства, од.;
Цод – ціна одиниці реалізованої продукції, грн.
Y2 → max
при Y2 (t1) ≥ Y2 (t0)
4. Y3 – оптовий оборот, млн.грн.; Y3 = Крп(ом)×Цод,
де Крп – кількість реалізованої продукції в оптовій ме-
режі, од.; Цод – ціна одиниці реалізованої продукції,
грн.
Y3 → max
при Y3 (t1) ≥ Y3 (t0)
5. Y4 – обсяг виробництва товарів на-
родного споживання, млн.грн.
Y4 = ОВтнс×Цовп,
де Овп – загальний обсяг виробництва товарів народно-
го споживання, од.; Цовп – середня ціна одиниці вигото-
вленої продукції, грн.
Y4 → max
при Y4 (t1) ≥ Y4 (t0)
6. Y5 – заготівельний оборот, млн.грн. Y5 = Кзп×Цозп,
де Кзп – кількість заготовленої продукції у населення,
од.; Цозд – середня ціна за одиницю заготовленої проду-
кції, грн.
Y5 → max
при Y5 (t1) ≥ Y5 (t0)
7. Y1+Y3 – загальний обсяг товарообо-
роту роздрібної торгової мережі та
оптового обороту, млн.грн.
-
Y1+Y3 → max
при Y1+Y3 (t1) ≥ Y1+Y3 (t0)
8. Вт – витрати, що пов’язані з реаліза-
цією товарів та управлінням у торгі-
влі, млн.грн.
Вт = Вт (%)×(Y1+ Y3) / 100,
де Вт(%) – витрати, що пов’язані з реалізацією товарів та
управлінням у торгівлі, у відсотках до обороту.
Вт → min
9. Врг – витрати, що пов’язані з реалі-
зацією товарів та управлінням у рес-
торанному господарстві (громадсь-
кому харчуванні), млн.грн.
Врг = Врг (%)×Y2 / 100,
де Врг (%) – витрати, що пов’язані з реалізацією товарів
та управлінням у ресторанному господарстві (громад-
ському харчуванні), у відсотках до обороту.
Врг → min
10. Вз – витрати, що пов’язані з реаліза-
цією товарів та управлінням у заго-
тівлях, млн.грн.
Вз = Вз (%)×Y5 / 100,
де Вз (%) – витрати, що пов’язані з реалізацією товарів та
управлінням у заготівлях, у відсотках до обороту.
Вз → min
11. Ввп – витрати на виробництво проду-
кції, млн.грн. Дані, отримані із статистичних збірників Ввп → min
12. Y11 – загальний розмір витрат обігу
в усіх галузях господарської діяль-
ності, млн.грн.
Y11 = Вт+Врг+Вз+Ввп,
Y11 → opt
при Вт, Врг, Вз, Ввп → min
13. Y6 – розмір товарних запасів у тор-
говельній мережі та на складах,
млн.грн.
Дані, отримані із статистичних збірників
Y6 → opt при Y11 → min
14. Y7 – швидкість обертання товарних
запасів, обороти
Y7 = Х / Y6 (сер),
де Y6 (сер) – середньо-річна вартість товарних запасів у
торговельній мережі та на складах, млн.грн.
Y7 → max при Y7 (t1) ≥ Y7 (t0)
15. Y8 – оборотність товарів, днів Y8 = Д / Y7,
де Д – кількість днів в періоді (Д = 360).
Y8 → min
16. Y9 – розмір освоєних капітальних
інвестицій, млн.грн. Дані, отримані із статистичних збірників Y9 → max при Y9 (t1) ≥ Y9 (t0)
17. Y10 – чистий прибуток від господар-
ської діяльності, млн.грн.
Y10 = ЧПдо – Пп,
де ЧПдо – чистий прибуток до оподаткування від госпо-
дарської діяльності всіх галузей до оподаткування,
млн.грн.; Пп – податок на прибуток, млн.грн.
Y10 → max при Y10 (t1) ≥ Y10
(t0)
18. Y12 – статутний капітал, млн.грн. Дані, отримані із статистичних збірників Y12 → max при Y12 (t1) ≥ Y12
(t0)
19. Y13 – дебіторська заборгованість,
млн.грн. Дані, отримані із статистичних збірників Y13 → opt при Y13 (t1) ≥ Y13 (t0)
20. Y14 – кредиторська заборгованість,
млн.грн. Дані, отримані із статистичних збірників Y14 → opt при Y14 (t1) ≥ Y14 (t0)
21. Y15 – середньооблікова кількість
штатних працівників, осіб
Y15 = (КПпр – КПкр) / 2,
де КПпр – загальна кількість працівників на початок ро-
ку, осіб; КПкр – загальна кількість працівників на кінець
року, осіб.
Y15 → max
при Y15 (t1) ≥ Y15 (t0)
22. Y16 – середньомісячна заробітна
плата одного працюючого в усіх га-
лузях, грн.
Y16 = ФОП / Y15,
де ФОП – загальний фонд оплати праці, тис.грн.
Y16 → max при Y16 (t1) ≥ Y16
(t0)
ТОЧКА ЗРЕНИЯ
159
23. Y17 – кількість пайовиків (членів
споживчих товариств), осіб Дані, отримані із статистичних збірників Y17 → max при Y17 (t1) ≥ Y17
(t0)
24. Y18 – загальний обсяг реалізації пла-
тних послуг, млн.грн.
Y18 = Онп×Цонп,
де Онп – загальний обсяг наданих послуг, од.;
Цонп – середня ціна за одиницю наданої послуги, грн.
Y18 → max
при Y18 (t1) ≥ Y18 (t0)
25. Y9 (1) – розмір інвестицій в основний
капітал, млн.грн. Дані, отримані із статистичних збірників Y9 (1) → max при
Y9 (1) (t1) ≥ Y9 (1) (t0)
26. Y10 (1) – чистий прибуток по галузі
торгівлі, тис.грн.
Y10 (1) = ЧПдо(т) – Пп,
де ЧПдо(т) – чистий прибуток до оподаткування від гос-
подарської діяльності по галузі торгівля, млн.грн.
Y10 (1) → max
при Y10 (1) (t1) ≥ Y10 (1) (t0)
27. Y10 (2) – чистий прибуток по галузі
ресторанне господарство, тис.грн.
Y10 (2) = ЧПдо(рг) – Пп,
де ЧПдо(рг) – чистий прибуток до оподаткування від гос-
подарської діяльності по галузі ресторанне господарст-
во, млн.грн.
Y10 (2) → max
при Y10 (2) (t1) ≥ Y10 (2) (t0)
28. Y10 (3) – чистий прибуток по галузі
заготівлі, тис.грн.
Y10 (3) = ЧПдо(з) – Пп,
де ЧПдо(з) – чистий прибуток до оподаткування від гос-
подарської діяльності по заготівельній галузі, млн.грн.
Y10 (3) → max
при Y10 (3) (t1) ≥ Y10 (3) (t0)
29. Y10 (4) – чистий прибуток по галузі
промисловість, тис.грн.
Y10 (4) = ЧПдо(п) – Пп,
де ЧПдо(п) – чистий прибуток до оподаткування від гос-
подарської діяльності по промисловій галузі, млн.грн.
Y10 (4) → max
при Y10 (4) (t1) ≥ Y10 (4) (t0)
30. Y19 – загальна кількість підприємств,
одиниць Дані, отримані із статистичних збірників Y19 → max при Y19 (t1) ≥ Y19
(t0)
31. Y20 – пайовий капітал, млн.грн. Дані, отримані із статистичних збірників Y20 → max при Y20 (t1) ≥ Y20
(t0)
32. Y21 – пайові внески на одного пайо-
вика, грн. Y21 = Y20 / Y17, Y21 → opt при Y21 (t1) ≥ Y21 (t0)
33. Y22 – розмір власних оборотних ко-
штів, млн.грн.
Y22 = ОА – ПЗ,
де ОА – обсяг оборотних активів, млн.грн.;
ПЗ – розмір поточних зобов’язань, млн.грн.
Y22 → max при Y22 (t1) ≥ Y22
(t0)
34. Y16 (1) – середньомісячна заробітна
плата на одного працівника по галузі
торгівлі, грн.
Y16 (1) = ФОП(т) / Y15(т),
де ФОП(т) – загальний фонд оплати праці по галузі тор-
гівля, тис.грн.; Y15(т) – середньо-облікова кількість шта-
тних працівників по галузі торгівлі, осіб
Y16 (1) → max
при Y16 (1) (t1) ≥ Y16 (1) (t0)
35. Y16 (2) – середньомісячна заробітна
плата на одного працівника по галузі
ресторанне господарство, грн.
Y16 (2) = ФОП(рг) / Y15(рг),
де ФОП(рг) – загальний фонд оплати праці по галузі рес-
торанне господарство, тис.грн.; Y15(рг) – середньо-
облікова кількість штатних працівників по галузі рес-
торанне господарство, осіб
Y16 (2) → max
при Y16 (2) (t1) ≥ Y16 (2) (t0)
36. Y16 (3) – середньомісячна заробітна
плата на одного працівника по галузі
заготівлі, грн.
Y16 (3) = ФОП(з) / Y15(з),
де ФОП(з) – загальний фонд оплати праці по галузі заго-
тівлі, тис.грн.; Y15(з) – середньо-облікова кількість шта-
тних працівників по галузі заготівлі, осіб
Y16 (3) → max
при Y16 (3) (t1) ≥ Y16 (3) (t0)
37. Y16 (4) – середньомісячна заробітна
плата на одного працівника по галузі
промисловість, грн.
Y16 (4) = ФОП(п) / Y15(п),
де ФОП(п) – загальний фонд оплати праці по галузі
промисловість, тис.грн.; Y15(п) – середньо-облікова кіль-
кість штатних працівників по галузі промисловість,
осіб
Y16 (4) → max
при Y16 (4) (t1) ≥ Y16 (4) (t0)
38. Y15 (1) – середньооблікова кількість
штатних працівників з повною та
базовою вищою освітою, осіб
Y15 (1) = (КП(пбо)пр – КП(пбо)кр) / 2,
де КП(пбо)пр – загальна кількість працівників з повною та
базовою вищою освітою на початок року, осіб;
КП(пбо)кр – загальна кількість працівників з повною та
базовою вищою освітою на кінець року, осіб.
Y15 (1) → max
при Y15 (1) (t1) ≥ Y15 (1) (t0)
39. Y15 (2) – середньооблікова кількість
штатних працівників з неповною
вищою освітою, осіб
Y15 (2) = (КП(нво)пр – КП(нво)кр) / 2,
де КП(нво)пр – загальна кількість працівників з неповною
вищою освітою на початок року, осіб;
КП(нво)кр – загальна кількість працівників з неповною
вищою освітою на кінець року, осіб.
Y15 (2) → max
при Y15 (2) (t1) ≥ Y15 (2) (t0)
40. Y15 (3) – середньооблікова кількість
штатних працівників з професійною
підготовкою та без освіти, осіб
Y15 (3) = (КП(пп/бо)пр – КП(пп/бо)кр) / 2,
де КП(пп/бо)пр – загальна кількість працівників з профе-
сійною підготовкою та без освіти на початок року, осіб;
КП(пп/бо)кр – загальна кількість працівників з професій-
ною підготовкою та без освіти на кінець року, осіб.
Y15 (3) → max
при Y15 (3) (t1) ≥ Y15 (3) (t0)
41. Y23 – продуктивність праці, тис.грн. Y23 = Х / Y15,
Y23 → max при Y23 (t1) ≥ Y23
(t0)
42. Y24 – темп зростання продуктивності
праці, коефіцієнт.
Y24 = Y23 (t1) / Y23 (t0),
де Y23 (t1) – рівень продуктивності праці звітного пері-
оду, тис.грн.; Y23 (t0) – рівень продуктивності праці по-
переднього періоду, тис.грн.
Y24 → max
при Y23 (t1) ≥ Y23 (t0)
43. Y25 – темп зростання середньомісяч-
ної заробітної плати, коефіцієнт.
Y25 = Y16 (t1) / Y16 (t0),
де Y16 (t1) – рівень середньомісячної заробітна плати од-
ного працюючого в усіх галузях у звітному періоді,
грн.; Y16 (t0) – рівень середньомісячної заробітна плати
одного працюючого в усіх галузях у попередньому пе-
ріоді, грн.
Y25 → max
при Y16 (t1) ≥ Y16 (t0)
44. Y26 – співвідношення темпів зрос-
тання продуктивності праці до тем-
пів зростання середньомісячної за-
робітної плати, коефіцієнт.
Y26 = Y24 / Y25
Y26 → max при Y23 (t1) ≥ Y23
(t0)
і при Y16 (t1) ≥ Y16 (t0)
Шимановська-Діанич Л.М., Власенко В.А.
МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ СИСТЕМИ СПОЖИВЧОЇ
КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ
160
45. Y27 – фондовіддача основних засо-
бів, грн.
Y27 = Х / ОЗсер,
де ОЗсер – середньо-річна вартість основних засобів,
млн.грн.
Y27 → max при Y27 (t1) ≥ Y27
(t0)
і при Х → max; ОЗсер → max
Етап 1. Вибір показників для оцінки.
Експерти-аналітики (керівники і фахівці-практики облспоживспілок) формують набір окремих показ-
ників Хі, і = 1, …, N, які є найважливішими для оцінки стану розвитку підприємств та організацій спожив-
чої кооперації. Для визначення показників можна скористатися методикою, що була запропонована у табл.
1. Застосування запропонованих показників дозволяє визначити рівень інвестиційної привабливості коопе-
ративних об’єктів, оцінити перспективи капіталовкладень у розвиток системи, визначити загальний рівень
інвестиційного клімату регіону. Оцінити показники стану розвитку системи можна на основі статичного і
динамічного підходів.
Етап 2. Вибір лінгвістичних змінних і формування нечітких підмножин.
Спочатку повну множину Е станів розвитку споживчої кооперації як соціально-економічної системи
розбиваємо на п’ять підмножин:
Е1 – нечітка підмножина станів „низького рівня розвитку господарської діяльності”;
Е2 – нечітка підмножина станів „нижче середнього рівня розвитку господарської діяльності”;
Е3 – нечітка підмножина станів „середнього рівня розвитку господарської діяльності”;
Е4 – нечітка підмножина станів „вище середнього рівня розвитку господарської діяльності”;
Е5 – нечітка підмножина станів „високого рівня розвитку господарської діяльності”.
Далі у відповідності до утвореної множини Е повну множину рівня інвестиційної привабливості спо-
живспілок G розбивається також на п’ять підмножин (табл. 2):
G1 – „високий рівень інвестиційної привабливості споживспілки”;
G2 – „вищий середнього рівень інвестиційної привабливості споживспілки”;
G3 – „середній рівень інвестиційної привабливості споживспілки”;
G4 – „нижчий середнього рівень інвестиційної привабливості споживспілки”;
G5 – „низький рівень інвестиційної привабливості споживспілки”.
Носієм множини G – рівень інвестиційної привабливості споживспілки g може приймати значення, що
лежать в інтервалі [0, 1].
Для будь-якого показника Хі повна множина його значень Vі розбивається на п’ять підмножин [8, с.
153-157]:
Vі1 – підмножина „дуже низький рівень показника Хі”;
Vі2 – підмножина „низький рівень показника Хі”;
Vі3 – підмножина „середній рівень показника Хі”;
Vі4 – підмножина „високий рівень показника Хі”;
Vі5 – підмножина „дуже високий рівень показника Хі”.
В даному підході приймається, що зростання окремого показника Хі пов’язане із зростанням рівня інве-
стиційної привабливості споживспілок, з покращенням соціально-економічного стану розвитку системи
споживчої кооперації України. Якщо для даного показника спостерігається протилежна тенденція, то при
аналізі його слід замінити оберненим.
Крім того, якщо у процесі аналізу виявляється, що деякий показник Хі у відповідності до прийнятої
класифікації оціночних значень належить рівню підмножини Vij, то стан соціально-економічного розвитку
підприємств та організацій споживчої кооперації приймається як Еj, а рівень інвестиційної привабливості
споживспілок – як Gі. Тобто, виконання цієї умови впливає на правильну кількісну класифікацію рівнів по-
казників і на достовірне визначення рівня значимості показника у системі оцінки.
Етап 3. Встановлення рівня значимості показників.
Кожному показнику Хі проставляється рівень його значимості rі для аналізу. Для оцінки рівня значимо-
сті всі показники можна розташувати у порядку убування цієї значимості, щоб виконувалося правило:
r1 ≥ r2 ≥ rn. (1)
Якщо система показників проран жована у порядку зменшення їхньої важливості, то значимість і-го
показника можна визначити за правилом Фішберна [12]:
rі = 2×(N – i + 1) / (N + 1)×N, і = 1, …, N. (2)
Якщо всі показники мають рівну значимість для експертів-аналітиків або система переваг відсутня, то-
ді:
rі = 1 / N, і = 1, …, N. (3)
Етап 4. Класифікація рівнів інвестиційної привабливості споживспілок.
Формується класифікація поточного значення рівня інвестиційної привабливості споживспілок g як
критерію розбивки множини G на нечіткі підмножини. Скористаємося даними табл. 2, що були отримані
нами при здійсненні рейтингової оцінки стану розвитку господарської діяльності облспоживспілок. Резуль-
тати зводимо у табл. 3.
ТОЧКА ЗРЕНИЯ
161
Шимановська-Діанич Л.М., Власенко В.А.
МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ СИСТЕМИ СПОЖИВЧОЇ
КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ
162
Класифікація поточних значень обраних нами показників Хі здійснюється шляхом розбиття повної
множини їхніх значень на підмножину виду V. При цьому застосовувався метод рангових оцінок, коли ко-
жен із показників за всіма споживспілками порівнювався із найбільшим показником. Найбільшому показ-
нику проставлялася вага 1, решта показників отримувала значення в діапазоні [0, 1].
Таблиця 3. Класифікація значень показників рівня інвестиційної привабливості
обласних спілок споживчих товариств
Інтервал значень G Найменування підмножини
0,7≤ g <1;
при [G = 1-3 місце]
G1 – „високий рівень інвестиційної привабливості споживспілки”
0,45≤ g <0,7;
при [G = 3-9 місце]
G2 – „вищий середнього рівень інвестиційної привабливості споживспілки”
0,35≤ g <0,45;
при [G = 9-17 місце]
G3 – „середній рівень інвестиційної привабливості споживспілки”
0,3≤ g <0,35;
при [G = 17-22 місце]
G4 – „нижчий середнього рівень інвестиційної привабливості споживспілки”
0≤ g <0,3;
при [G = 22-25 місце]
G5 – „низький рівень інвестиційної привабливості споживспілки”
Етап 5. Класифікація значень показників.
При цьому експерти-аналітики самостійно можуть задавати критерії bij, і = 1, …, N, що
здійснюють розбивку повних множин значень всіх показників на визначені підмножини Bij , і = 1, …, N, j =
1,5. Ці критерії обираються, виходячи з огляду на можливі інтервали відхилень значень кожного показника
та з позицій власних оціночних переваг експертів, які здійснюють оцінку процесу.
Етап 6. Оцінка рівня показників.
Оцінку поточного рівня показників Хі слід проводити за фінансовою звітністю та експертними суджен-
нями у різні часові періоди, щоб мати змогу прослідкувати динаміку змін рівня інвестиційної привабливості
споживспілок. Отже, маючи необхідний набір даних щодо стану розвитку господарської діяльності
досліджуваних споживспілок можна розрахувати значення кожного показника, щоб мати змогу у
подальшому віднести його до однієї із заданих підмножин Vj. У табл. 2 оцінка значень показників розвитку
господарської діяльності і розбивка множини G на нечіткі підмножини проставлялася за середнім
коефіцієнтом (g) і загальним рангом (місцем) із врахуванням думок експертів.
Етап 7. Класифікація рівня показників.
Проводиться класифікація поточних значень Хі, і = 1, …, N за методом визначення рангових місць
шляхом рейтингової оцінки облспоживспілок за комплексом показників (в нашому випадку таких показни-
ків було обрано 45). У систему оцінки були включені показники, що характеризують рівень розвитку гос-
подарської діяльності досліджуваних споживспілок і є доступними для ознайомлення. На наш погляд, набір
оцінюваних показників є достатньо повним для відображення стану розвитку підприємств та організацій
системи споживчої кооперації України, а також характеристики стану їх інвестиційної привабливості.
Результатом проведеної класифікації є групування споживспілок за рівнем їх інвестиційної привабли-
вості (див. табл. 2) з метою отримання показника λij – рівня належності носія Хі до нечіткої підмножини Vij,
і = 1, …, N, j = 1, 5.
Якщо λij = 1, то значення Хі потрапляє в обраний діапазон класифікації, якщо ж значення Хі не потрап-
ляє до діапазону класифікації, то λij = 0.
Етап 8. Оцінка рівня інвестиційної привабливості за оціночним показником.
Виконуються арифметичні дії по оцінці стану розвитку господарської діяльності і рівня інвестиційної
привабливості споживспілок g:
g =
∑
=
5
1j gj×
∑
=
N
i 1 ri×λij , (4)
де gj = 0,9 – 0,2×(j – 1), j = 1, 5.
У даному випадку застосовується правило подвійної згортки, коли відбувається вирівнювання поточної
оцінки показника залежно від рівня його значимості (ri) і рівня належності носія Хі до нечіткої підмножини
Vij (λij). Рівень значимості ri визначається за формулами 2 і 3, а ступінь належності показника до нечіткої
підмножини λij – залежно від обраного підходу для здійснення оцінок.
В нашому випадку, рівень значимості ri визначався шляхом співставлення між собою кожного оціноч-
ного показника, виведення загальних коефіцієнтів за кожним із показників і формування узагальненого се-
реднього коефіцієнту (g). Ступінь належності показника до нечіткої підмножини λij визначався, виходячи із
оціночних значень показників розвитку господарської діяльності і розбивки множини G на нечіткі підмно-
жини завдяки співставленню середнього коефіцієнту (g) і загального рангу (місця) споживспілок у рейтин-
гу.
Етап 9. Лінгвістичне розпізнавання отриманих показників.
ТОЧКА ЗРЕНИЯ
163
Отримані в процесі дослідження значення рівня інвестиційної привабливості споживспілок класифіку-
ються за базою даних, що наведена у табл. 3.
Результатом класифікації є лінгвістичний опис ступеню розвитку господарської діяльності організацій і
підприємств системи споживчої кооперації України та рівень їх інвестиційної привабливості.
Отже, як показали результати проведеного дослідження високий рівень інвестиційної привабливості
мають Вінницька і Рівненська облспоживспілки. Для них характерний високий рівень розвитку господарсь-
кої діяльності. Досліджуванні нами споживспілки мають вищий середнього (Полтавська і Львівська ОСС) і
середній (Харківська ОСС) рівень інвестиційної привабливості. Крім того, вищий середнього рівень розви-
тку господарської діяльності і, відповідно, вищий середнього рівень інвестиційної привабливості мають
Житомирська, Черкаська, Чернігівська, Дніпропетровська обслпоживспілки та Кримспоживспілка. Серед-
ній рівень розвитку господарської діяльності і середній рівень інвестиційної привабливості отримали РСС
(РСТ) Київської області, підприємства Укоопспілки, Закарпатська, Тернопільська, Хмельницька, Волинсь-
ка, Сумська і Одеська облспоживспілки. Нижчий середнього рівень розвитку господарської діяльності та
інвестиційної привабливості у досліджуваному періоді був характерним для Херсонської, Чернівецької,
Миколаївської, Кіровоградської та Івано-Франківської обласних спілок споживчих товариств. Найгіршими
споживспілками за рейтинговою оцінкою стали Луганська облспоживспілка і Київське міське споживче то-
вариство, що отримали характеристику низького рівня розвитку господарської діяльності та ступеню влас-
ної інвестиційної привабливості за нечіткою шкалою логічних висловлювань.
Запропонована методика оцінки на основі застосування теорії нечітких множин має низку переваг: до-
ступність отримання вхідної інформації за статистичними збірниками; можливість застосовувати при оцінці
кількісні показники з якісною шкалою переваг, що обирається експертами; зведення до єдиного узагальне-
ного показника (коефіцієнту, рангу) набору кількісних і якісних (структурних) параметрів завдяки застосу-
ванню методу оцінки рангових місць; корисність, як для працівників системи, так і для потенційних інвес-
торів.
Таким чином, забезпечення потенційних інвесторів оперативною інформацією з відповідним інструме-
нтарієм оцінки, формування гнучкого організаційно-економічного механізму управління розвитком систе-
ми споживчої кооперації сприятиме адаптації її організацій та підприємств до умов інтеграції в європейське
співтовариство і результативної господарської діяльності в межах Світової організації торгівлі, підвищенню
ступеню їх конкурентноздатності, а також буде показувати перспективи функціонування і постійного роз-
витку цих структур у довгостроковому періоді. Перспективними напрямами подальших наукових дослі-
джень залишаються питання формування адаптивного організаційно-економічного механізму управління
розвитком системи споживчої кооперації шляхом розробки програм стимулювання пайовиків і залучення
потенційних інвесторів.
Джерела та література
1. Аліман М.В., Бабенко С.Г., Гелей С.Д., Гончарук Я.А., Лихолат Є.О. Історія споживчої кооперації
України / підручник для студ. коопер. вузів . – Львів : Інститут українознавства НАН України, 1996. –
383 с.
2. Апопій В.В., Бабенко С.Г., Башнянін Г.І., Бесчасний Л.К., Вовчак О.Д. Споживча кооперація України :
проблеми сучасного розвитку . – Кн. 1. – Львів : Коопосвіта, 1999. – 366 с.
3. Бабенко С.Г. Трансформація кооперативних систем у перехідній економіці : монографія / Бабенко С.Г.
– К.: Видавництво „Наукова думка”, 2003. – 332 с.
4. Заде Л. Понятие лингвистической переменной и ее применение к принятию приближенных решений. –
М. : Мир, 1976. – 167 с.
5. Кофман А. Введение в теорию нечетких множеств / Пер. с франц. А. Кофман. – М. : Радио и связь,
1982. – 432 с.
6. Маркетинг підприємств споживчої кооперації України / монографія за ред. М.А. Окландера. – Одеса :
Автограф, 2005. – 278 с.
7. Маркіна І.А. Необхідність та шляхи перебудови системи управління споживчої кооперації України /
текст лекції з курсу „Менеджмент підприємства” для студ. вищих коопер. навч. закладів. – Полтава :
РВВ ПКІ, 2000. – 15 с.
8. Матвійчук А.В. Аналіз та прогнозування розвитку фінансово-економічних систем із використанням те-
орії нечіткої логіки / монографія. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 206 с.
9. Бабенко С.Г., Гелей С.Д., Гончарук Я.А., Пастушенко Р.Я. Основи кооперації : навч. Посібник.– К. :
Знання, 2004. – 470 с.
10. Основні показники господарсько-фінансової діяльності підприємств Укоопспілки за 2006 рік. – К. :
Центральна спілка споживчих товариств України, 2007. – 117 с.
11. Стратегія розвитку споживчої кооперації України (2004-2015 рр.) / кер. авт. колек. С.Г. Бабенко. – К. :
Укоопспілка, 2004. – 62 с.
12. Фишберн П. Теория полезности для принятия решений Пер. с англ. В.Н. Воробьева, А.Я. Кирута ; под
ред. Н.Н. Воробьев. – М. : Наука. Гл. ред. физ.– мат. литературы, 1978. – 352 с.
|