Система принятия управленческих решений на предприятии в условиях экономического кризиса
На основе анализа факторов риска в сфере управления агроэкономическими процессами предлагается концептуальная схема формирования принятия управленческих решений (ПУР) в агросфере с учетом риска, который учитывает специфику и характер взаимодействия подсистемы ПУР по рискам с другими (внешними и внут...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Russian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108138 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Система принятия управленческих решений на предприятии в условиях экономического кризиса / А.С. Мохненко // Вісник економічної науки України. — 2015. — № 2 (29). — С. 62-65. — Бібліогр.: 4 назв. — рос. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-108138 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Мохненко, А.С. 2016-10-30T17:25:27Z 2016-10-30T17:25:27Z 2015 Система принятия управленческих решений на предприятии в условиях экономического кризиса / А.С. Мохненко // Вісник економічної науки України. — 2015. — № 2 (29). — С. 62-65. — Бібліогр.: 4 назв. — рос. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108138 На основе анализа факторов риска в сфере управления агроэкономическими процессами предлагается концептуальная схема формирования принятия управленческих решений (ПУР) в агросфере с учетом риска, который учитывает специфику и характер взаимодействия подсистемы ПУР по рискам с другими (внешними и внутренними) подсистемами АПК. На основі аналізу факторів ризику в сфері управління агроекономічними процесами пропонується концептуальна схема формування прийняття управлінських рішень (ПУР) в агросфері з урахуванням ризику, що враховує специфіку і характер взаємодії підсистеми ПУР по ризиках з іншими (зовнішніми і внутрішніми) підсистемами АПК. Based on the analysis of risk factors in the management of processes agroekonomіchnimi proposed conceptual scheme of forming managerial decision making (PUR) in agrosferі of risk that takes into account the specificity and nature of interaction between subsystems PUR on the risks to other (external and internal) subsystems APC. ru Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Система принятия управленческих решений на предприятии в условиях экономического кризиса Система прийняття управлінських рішень на підприємстві в умовах економічної кризи System management decisions for the enterprise in the economic crisis Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Система принятия управленческих решений на предприятии в условиях экономического кризиса |
| spellingShingle |
Система принятия управленческих решений на предприятии в условиях экономического кризиса Мохненко, А.С. Наукові статті |
| title_short |
Система принятия управленческих решений на предприятии в условиях экономического кризиса |
| title_full |
Система принятия управленческих решений на предприятии в условиях экономического кризиса |
| title_fullStr |
Система принятия управленческих решений на предприятии в условиях экономического кризиса |
| title_full_unstemmed |
Система принятия управленческих решений на предприятии в условиях экономического кризиса |
| title_sort |
система принятия управленческих решений на предприятии в условиях экономического кризиса |
| author |
Мохненко, А.С. |
| author_facet |
Мохненко, А.С. |
| topic |
Наукові статті |
| topic_facet |
Наукові статті |
| publishDate |
2015 |
| language |
Russian |
| container_title |
Вісник економічної науки України |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Система прийняття управлінських рішень на підприємстві в умовах економічної кризи System management decisions for the enterprise in the economic crisis |
| description |
На основе анализа факторов риска в сфере управления агроэкономическими процессами предлагается концептуальная схема формирования принятия управленческих решений (ПУР) в агросфере с учетом риска, который учитывает специфику и характер взаимодействия подсистемы ПУР по рискам с другими (внешними и внутренними) подсистемами АПК.
На основі аналізу факторів ризику в сфері управління агроекономічними процесами пропонується концептуальна схема формування прийняття управлінських рішень (ПУР) в агросфері з урахуванням ризику, що враховує специфіку і характер взаємодії підсистеми ПУР по ризиках з іншими (зовнішніми і внутрішніми) підсистемами АПК.
Based on the analysis of risk factors in the management of processes agroekonomіchnimi proposed conceptual scheme of forming managerial decision making (PUR) in agrosferі of risk that takes into account the specificity and nature of interaction between subsystems PUR on the risks to other (external and internal) subsystems APC.
|
| issn |
1729-7206 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108138 |
| citation_txt |
Система принятия управленческих решений на предприятии в условиях экономического кризиса / А.С. Мохненко // Вісник економічної науки України. — 2015. — № 2 (29). — С. 62-65. — Бібліогр.: 4 назв. — рос. |
| work_keys_str_mv |
AT mohnenkoas sistemaprinâtiâupravlenčeskihrešeniinapredpriâtiivusloviâhékonomičeskogokrizisa AT mohnenkoas sistemapriinâttâupravlínsʹkihríšenʹnapídpriêmstvívumovahekonomíčnoíkrizi AT mohnenkoas systemmanagementdecisionsfortheenterpriseintheeconomiccrisis |
| first_indexed |
2025-11-24T02:17:15Z |
| last_indexed |
2025-11-24T02:17:15Z |
| _version_ |
1850839952500195328 |
| fulltext |
МОХНЕНКО А. С.
62 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
ємин між споживачем, виробником і державою за до-
помогою формування екологічної культури та задово-
лення потреб споживачів за рахунок забезпечення ви-
робниками більш високих споживчих, екологічних та
етичних цінностей товару, що призводить до максимі-
зації суспільної вигоди і дозволяє підвищити якість
життя сучасного суспільства.
Ключовою фігурою екологічного маркетингу за-
лишається споживач. І в рамках поняття екологічного
маркетингу необхідно розглядати процес донесення
інформації про екологічні товари до споживачів як ці-
леспрямовану освітню діяльність не тільки з боку ком-
паній-виробників, а й суспільства в цілому для фор-
мування екологічної свідомості та відповідної куль-
тури поведінки. Ринок екологічної продукції має ви-
сокий потенціал розвитку, дозволяє компаніям-ви-
робникам закріпити свої позиції в новій ніші зі зрос-
таючою ємністю, а споживачам отримати можливість
мати альтернативу вибору. Зростання попиту на еко-
логічно чисті товари створює сприятливі можливості в
досягненні вирішення проблем зайнятості та залу-
чення інвестицій, не кажучи вже про досить значну
економію матеріалів та енергії.
Список використаних джерел
1. Sustainability Trends and New Shopper Insights
[Electronic resource]. — Available at: www.deloitte.com/
.../US_CP_ GMADeloitteGreenShopperStudy_2013.pdf.
2. Consumers willing to spend more green to go
«green», On-line sights by Burst Media [Electronic
resource]. — 2010. — January. — Available at:
http://www.greenmarketing.com/ files / 2010_01_01.pdf.
3. The Organic Trade Association's 2010 Organic
Industry Survey [Electronic resource]. — Available at:
www.ota.com.
4. За даними досліджень Nielsen дві третини сві-
тових споживачів зацікавлені в покупці екологічних
товарів [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.
finmarket.ru від 27.І0.2008.
5. Лукіна А. Екологічний фактор в споживчому
сприйнятті / А. Лукіна // Маркетинг. — 2010. — № 3
(112). — C. 46-58.
6. Majlath M. Challenges in Marketing: Reasons for
the Existence of Green Marketing / M. Majlath //
Proceedings Papers of Business Sciences: Symposium for
Young Researchers (FIKUSZ). — 2008. — P. 1З7-147.
7. Ламбен Ж.-Ж. Менеджмент, орієнтований на
ринок: пров. з англ. / Ж.-Ж. Ламбен; за ред. B.Б. Ко-
лчанова. — СПб.: Питер, 2004. — 800 с.
8. Голубков Є.П. Сучасні тенденції розвитку ма-
ркетингу / Є.П. Голубков // Маркетинг в Росії і за
кордоном. — 2000. — № 4. — С. З-7.
9. Kilbourne W.E. Review and critical assessment of
research on marketing and the environment / W.E.
Kilbourne, S.C. Beckmann // Journal of Marketing
Management. — 1998. — № 14. — P. 51З-5З2.
10. Peattie K. Towards Sustainability (200І) The
Third Age of Green Marketing // The Marketing Review.
— 2001 / 2. — P. І46.
11. Polonsky M. An introduction to Green Marketing
[Electronic resource] / M. Polonsky // Electronic Green
Journal. — І994. — Vol. І, Issue 2. — Available at:
http://egj.lib.uidaho.edu/ egj02 //.
12. Котлер Ф. Маркетинг. Менеджмент / Ф. Ко-
тлер, К.Л. Келлер. — І2-е вид. — СПб.: Питер, 2008. —
816 с.
13. Екологічний маркетинг / Т.В. Гусєва, І.І. Кре-
тов, А.Є. Хачатуров та ін. // Маркетинг в Росії і за
кордоном. — 2000. — № 4. — C. 47.
14. Ліщук А.А. Алгоритм формування стратегіч-
них факторів сталого розвитку підприємницьких стру-
ктур з використанням сценарного підходу [Електрон-
ний ресурс] / А.А. Ліщук // Проблеми сучасної еконо-
міки. — 2007. — № 4 (24). — Режим доступу: http: //
www.m-economy.ru/number.php3? bnumber = 24/.
15. Назаров М.М. Масова комунікація в сучас-
ному світі: методологія аналізу та практика досліджень
/ М.М. Назаров. — М.: Инфра-М, 2002. — 256 с.
А. С. Мохненко
д-р екон. наук
м. Херсон
СИСТЕМА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
НА ПІДПРИЄМСТВІ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ
Постановка проблеми. В теперішній час у розви-
нутих країнах спостерігається значне скорочення суб-
сидування сільськогосподарського сектора, унаслідок
зростаючої глобалізації і пов'язаної з нею лібераліза-
цією ринків. У зв'язку з цим уряди багатьох розвину-
тих країн починають широко використовувати і роз-
вивати інструменти і стратегії регулювання агропро-
мислового виробництва, що базуються на ринкових
механізмах і відповідають положенням ВТО. Ця проб-
лематика стає важливою і в Україні, у міру поглиб-
лення її інтеграції у світовий простір і, зокрема, у
зв'язку з вступом у ВТО.
У середньостроковій перспективі в Україні пла-
нується створення системи по забезпеченню безпеки
продовольчих товарів, модернізація системи контролю
якості й оцінки ризиків безпеки харчової продукції,
розвиток фінансової і страхової інфраструктури, ди-
версифікованість виробництв, побудова регіональних
кластерів, поліпшення інформаційно-маркетингового
і консультаційного забезпечення суб'єктів агропро-
мислового комплексу.
У цьому зв'язку, ринкова орієнтація аграрного
сектора все більше вимагає від господарських керівни-
ків уміння бачити перспективи, приймати ефективні
стратегічні управлінські рішення в сформованих ризи-
кованих умовах господарювання, заснованих на сис-
темному підході, аналізі зовнішніх і внутрішніх факто-
рів, що прямо або опосередковано впливають на дія-
льність підприємства. І тому, істотно зростає роль
концептуальних і практично значимих розробок із
МОХНЕНКО А. С.
2015/№2 63
проблем прийняття управлінських рішень з урахуван-
ням факторів ризику і невизначеності, що використо-
вують інформаційні технології.
Стан вивчення проблеми. У існуючих економіко-
математичних моделях не знайшли комплексного ви-
рішення питання узгодження програм розвитку під-
приємств чотирьох сфер (підсистем) АПК (підсистема
виробників сільгосппродукції, підсистема регулю-
вання ринків, банківська підсистема, підсистема агро-
сервісу), також між виробничими підсистемами (сіль-
госпкооперативи з різними формами власності, осо-
бисті господарства працівників кооперативів, підсобні
господарства промислових підприємств, господар-
ства).
Нами велика увага приділяється питанням дже-
рел (причин) виникнення ризиків у відтворювальному
процесі з урахуванням їх зародження в зовнішній сто-
совно агросектору й у його внутрішній структурах.
Серед дослідників немає єдиної думки щодо ви-
значення ризику. На сьогодні немає однозначного ро-
зуміння сутності ризику, невизначеності, втрати (ви-
грашу). Категорія ризику виявляється за допомогою
ще одного поняття, що характеризує неоднозначність
протікання виробничо-фінансових процесів, а саме
наявності умов невизначеності.
Ризик — це невизначеність наслідків, яка впливає
на результати прийнятих управлінських рішень, що
може привести як до втрат, так і до виграшів.
Результати досліджень. На основі аналізу факторів
ризику в сфері управління агроекономічними проце-
сами нами пропонується концептуальна схема форму-
вання прийняття управлінських рішень (ПУР) в агро-
сфері з урахуванням ризику, що враховує специфіку і
характер взаємодії підсистеми ПУР по ризиках з ін-
шими (зовнішніми і внутрішніми) підсистемами АПК.
Нами визначено, що при прийнятті управлінсь-
ких рішень варто виділяти узагальнену послідовність
дослідження зі зниження господарського ризику, у
двох напрямках: запобігання появі можливих ризиків
і зниження впливу ризику на результати виробничо-
фінансової діяльності.
Разом з тим, розглядаючи підходи по зниженню
ризику конкретних товаровиробників, цілком право-
мірно виробити загальну концепцію по зниженню ри-
зику в аграрному виробництві.
Основними складовими даної концепції, є:
1) оцінка виробничого потенціалу агропідпри-
ємств, що здатний успішно реалізувати намічений
проект;
2) визначення цілей (задач), які необхідно досяг-
ти (вирішити) у ході реалізації проекту;
3) виявлення факторів ризику;
4) визначення критеріїв вибору і системи показ-
ників оцінки зниження ризику;
5) розробка і вибір альтернативи оцінки зни-
ження ризику;
6) розробка концепції аналізу зниження ризику з
позицій обраних критеріїв, показників і альтернатив;
7) практична реалізація наміченого проекту з ура-
хуванням ризику.
В умовах ринкового господарства план підприєм-
ства повинен враховувати елементи ризику і невизна-
ченості. По-перше, як багатоваріантність умов госпо-
дарського року, що можуть здійснюватися в перспек-
тивному, плановому періоді; по-друге, необхідність
адаптації до змінних умов господарювання вимагають
використання визначеної кількості додаткових трудо-
вих і фінансових ресурсів і їх розподілу для вирішення
таких задач, що могли б згладити різкі перепади під-
сумків діяльності. Тому важливою задачею є вияв-
лення тих загальних аспектів управління ризиком, що
могли б допомогти сільським товаровиробникам роз-
робити власні стратегії управління ризиком.
Інвестування в умовах ринкових перетворень є
одним з основних елементів економічної політики,
спрямованої на відродження аграрного виробництва.
Від створення сприятливих умов для інвесторів і під-
приємств, що є споживачами інвестиційного капіталу,
залежить пожвавлення загального рівня активності ін-
вестиційного процесу.
Прийняття управлінських рішень на підприємстві
з приводу інвестування залежить від різних факторів:
виду інвестицій; вартості інвестиційного проекту; кі-
лькості інвестиційних проектів; обмеженості фінансо-
вих ресурсів; ризику, пов'язаного з ухваленням управ-
лінського рішення.
В умовах ринкової економіки можливостей для
інвестування навіть дрібних суб'єктів агробізнесу до-
сить багато. Однак будь-яке підприємство має обме-
жені вільні фінансові ресурси, необхідні для інвесту-
вання. Тому важливе питання оптимізації інвестицій-
них проектів, тобто оцінки їх ефективності і вибору
найбільш оптимальних.
Процес моделювання і формування прийняття
управлінських рішень інвестиційної привабливості
проектів на підприємствах в умовах ризику і невизна-
ченості передбачає виконання ряду етапів.
Перший етап. Оцінку виробничого потенціалу
підприємства, ми рекомендуємо виконувати по ос-
новних сферах прояву ризику: виробничій, фінансо-
вій. Перший етап повинен визначити виробничий по-
тенціал, виявити слабкі місця в діяльності господарю-
ючого суб'єкта і визначити напрямки їх подолання, що
здатні успішно реалізувати намічений проект.
Другий етап. Визначення цілі управління ризи-
ками по інвестиційній привабливості проектів, які не-
обхідно досягти (вирішити) у ході реалізації проекту.
Ґрунтуючись на результатах аналізу й оцінки виробни-
чого потенціалу підприємства, можна конкретизувати
цілі і задачі, які варто вирішити шляхом розробки і
реалізації відповідних заходів для здійснення даного
проекту.
Третій етап. Виявлення факторів ризику. Проце-
дуру виявлення факторів ризику варто починати зі
складання їх переліку і характеристики. При цьому
варто звернути увагу на:
— збір і обробку інформації зі сфер прояву ризи-
ків. Інформаційний блок системи прийняття рішень
по управлінню ризиками, містить у собі 6 блоків ін-
формаційних потоків ризиків: природно-кліматичних,
продуктових, кваліфікаційних (кадрових), територі-
альних, інноваційних і фінансових.
— накопичення інформації зі сфер прояву ризи-
ків. Вона необхідна для аналізу й оцінки факторів ри-
зику в результаті взаємодії ринкового і державного ре-
гулювання аграрних ринків.
Четвертий етап. Визначення критеріїв вибору і
системи показників оцінки зниження ризику. Вибір
критерію і показників оцінки ризику повинен здій-
снюватися виходячи з цілей і задач, сформульованих
на відповідному етапі роботи. Оскільки в економіці
підприємницького типу головною метою є прибуток,
МОХНЕНКО А. С.
64 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
критерієм ефективності тих чи інших заходів, що зни-
жують ризик, варто назвати забезпечення гарантії її
одержання.
П'ятий етап. Розробка і вибір альтернативи оцін-
ки зниження ризику. На практиці підприємство не во-
лодіє (і не може володіти) такими запасами знань і
часу, щоб сформулювати й оцінити кожну можливу
альтернативу. Тому менеджери (консультаційні фірми
і центри) шукають прийнятний варіант, що дозволяє
зняти проблему.
Шостий етап. Розробка концепції аналізу зни-
ження ризику з позицій обраних критеріїв, показників
і альтернатив. Аналіз ризику — процес виявлення
(ідентифікації) і оцінки небезпек. Основний зміст цієї
процедури полягає в тому, що в результаті проведе-
ного аналізу, слід одержати перелік можливих варіан-
тів рішень конкретних проблем (досягнення поставле-
ної мети) з докладною характеристикою позитивних і
негативних наслідків кожного з них.
Сьомий етап. Практична реалізація наміченого
проекту з урахуванням можливого ризику. Після за-
вершення етапів, пов'язаних з обґрунтуванням заходів
щодо зниження ризику, необхідно продумати меха-
нізм їх можливої реалізації.
Процес безпосереднього впливу на ризик нами
представлений трьома основними способами — зни-
женням, збереженням і передачею ризику.
Зниження ризику має на увазі зменшення розмі-
рів можливого збитку, імовірності настання неспри-
ятливих подій.
Збереження ризику на існуючому рівні не завжди
означає відмовлення від будь-яких дій, спрямованих
на компенсацію збитку, хоча така можливість перед-
бачена. Підприємство може створити спеціальні ре-
зервні фонди (фонди самострахування або фонди ри-
зику), з яких буде здійснюватися компенсація збитків
при настанні несприятливих ситуацій.
До заходів, здійснюваних при збереженні ризику,
можуть бути також зараховані: одержання кредитів і
позик для компенсації збитків і відновлення виробни-
цтва, одержання державних дотацій та ін.
Заходи для передачі ризику означають передачу
відповідальності за нього третім особам при збере-
женні існуючого рівня ризику. До них належать стра-
хування, що має на увазі передачу ризику страхової
компанії за визначену плату, а також різного роду фі-
нансові гарантії, поручительства тощо.
Восьмий етап. Заключним етапом управління ри-
зиком, є контроль і коректування результатів реаліза-
ції обраної стратегії з урахуванням нової інформації.
Контроль полягає в одержанні інформації від мене-
джерів про збитки, що відбулися, і вжиті заходи по їх
мінімізації. Він може виражатися у виявленні нових
обставин, що змінюють рівень ризику, передачі цих
даних страховій компанії, спостереженні за ефектив-
ністю роботи систем забезпечення безпеки та ін. Крім
цього, повинен відбуватися перегляд даних про ефек-
тивність використовуваних заходів для управління ри-
зиками.
У рамках представленого нами аналізу ризику мо-
жуть використовуватися системи економіко-матема-
тичних моделей, алгоритмів і методичних підходів, що
дозволяють максимально об'єктивно оцінити змінні
умови і визначити рівень інвестиційної привабливості
підприємства з урахуванням факторів ризику і неви-
значеності.
Усі процедури і кроки пропонованої нами мето-
дики побудовані на послідовності 9 етапів виконання
задач функціонування підприємства з урахуванням не-
визначеності і ризику економічного середовища.
Крок 1. Розробляється і реалізується інформа-
ційна система для підготовки вхідної інформації. На
основі статистичних даних формується прогноз вро-
жайності культур кожного господарства.
Для кожного господарства на основі оцінки
об'єктивних факторів і параметрів його діяльності
встановлюються можливість, доцільність або недо-
цільність відповідного варіанта кластерного розвитку
по випуску кінцевої продукції і наданню послуг, по
поглибленню внутрішньогалузевого поділу праці і
технологічної (стадійної) спеціалізації.
Крок 2. Можливі варіанти кластерного розвитку і
схеми спеціалізації піддаються глобальній оцінці і ви-
бору з урахуванням результатів аналізу попереднього
етапу і загальнорегіональних інтересів (потреб). Усі
господарства групуються по характеру виробничої ді-
яльності і продукції, що випускається (послуг, що на-
даються). Вихідна сукупність підприємств розбива-
ється на однорідні групи за допомогою методів клас-
терного аналізу по методу Уорда, а виробничий по-
тенціал групи однорідних підприємств поєднується в
типи.
Крок 3. Вирішується багатокритеріальна оптимі-
заційна задача. Тут усі параметри задачі розділені на
випадкові величини, що випробують вплив випадко-
вих факторів і в результаті варіюючі і детерміновані
(визначені). Врожайність сільськогосподарських куль-
тур і ціни реалізації 1 ц продукції є випадковими ве-
личинами. Продуктивність тварин і витрати грошових
і трудових ресурсів на 1 ц продукції вважається нор-
мативною, розрахованою на основі технологічних
карт. Обсяги виробничих ресурсів можна розглядати
як детерміновані.
Спочатку необхідно робити аналіз ієрархій кри-
теріїв використання інвестицій, що характеризують
ефективність, і альтернатив задачі для вибору най-
більш прийнятного критерію. Потім за допомогою
експертних оцінок можна визначити ступінь важливо-
сті факторів, що впливають на вибір того чи іншого
критерію. Далі можна розрахувати імовірності ризику
по інвестиційній привабливості проектів в агропро-
мисловому виробництві на основі думок експертів і
ранжирування значимості критеріїв експертної оцін-
ки. У підсумку виходить взаємозв'язок рівня ризику по
інвестиційній привабливості проектів в агропромисло-
вому виробництві із можливістю прийняття управлін-
ських рішень по їх мінімізації.
Тут як локальні критерії оптимізації можуть ви-
ступати показники: "максимум реалізованої продук-
ції", "максимум валової продукції", "максимум чистого
доходу", "рівень рентабельності".
Крок 4. На цьому кроці розглядається задача оп-
тимізації розподілу продажів продукції, здійснюється
вибір множини варіантів із плану продажів з урахуван-
ням ризику і невизначеності, заснована на ідеї мінімі-
зації середнього абсолютного відхилення.
При цьому ставиться мета розробити процедуру
узгодження оптимізації й імітації при формуванні за-
купівельної ціни, наприклад на зерно, що враховують
економічні інтереси держави і підприємства. При ура-
хуванні прагнення власника знизити ризик неприй-
нятних збитків можливі рішення, згідно яким бажаний
МОХНЕНКО А. С.
2015/№2 65
поетапний продаж виробленої продукції (розподіл об-
сягу продажів, наприклад, зерна в часі в період до на-
ступного врожаю). Далі на основі аналізу сезонних
особливостей динаміки цін у минулі роки і з урахуван-
ням очікуваного рівня інфляції може бути зроблений
прогноз цін по місяцях року по можливих сценаріях.
Вхідні техніко-економічні коефіцієнти і параметри
моделі вводяться в модель екзогенно.
У результаті виходять плани з продажу продукції
(зерна) протягом планового періоду при різних допу-
щеннях щодо середніх абсолютних відхилень від очі-
куваного загального виторгу (за винятком витрат по
оплаті витрат сховища (елеватора).
Крок 5. Задача полягає в оцінці ризику наслідку
обраного рівня закупівельної ціни з погляду держави і
з погляду сільськогосподарського виробника.
Щоб формувати ціни на сільськогосподарську
продукцію держава повинна прогнозувати рівень ін-
фляції. Засобів, отриманих підприємцями за вирощену
і продану державі продукцію, повинно вистачити на
покриття витрат до наступного врожаю. Пропонована
методика, заснована на зіставленні очікуваного ефекту
і ризику, не тільки допускає, але і передбачає вибрати
найбільш прийнятний рівень (варіант) закупівельної
ціни для сільськогосподарського виробника.
Крок 6. Необхідна оцінка ризику втрати прибутку
при зберіганні продукції з урахуванням мінливості цін
на ринку сільськогосподарської продукції. З декількох
рішень, відомих у теорії ігор, вибирається те, котре є
прийнятним для конкретного випадку.
При цьому рядки матриці являють собою різні
варіанти, а стовпці — можливі кліматичні результати
(несприятливі, середні і сприятливі).
При цьому критерії можуть бути розділені на дві
групи, що дозволяють оцінювати альтернативу залеж-
но від рівня визначеності ситуації: вибору альтерна-
тиви в умовах ризику (критерій "Байєса-Лапласа"); ви-
бір альтернативи в умовах невизначеності (критерій
"Мінимакса", "Севіджа", "Гурвіца").
Для обережної стратегії характерне відмовлення
від ризиків. При такій стратегії одним з найчастіше
використовуваних методів управління ризиками є
страхування. Суть методу — створення власних стра-
хових фондів, призначених для покриття збитків.
Крок 7. Схема розрахунку нормативів будується
виходячи з цілей вирівнювання рентабельності, що
може варіюватися залежно від погодного і цінового
фактора.
Рівень рентабельності з урахуванням використо-
вуваного страхового резерву в несприятливій ситуації
і з урахуванням відрахувань у страховий фонд у серед-
ніх і сприятливих ситуаціях.
Крок 8. Для цього можна використовувати іміта-
ційну модель фінансової діяльності підприємства.
Спочатку будуються моделі попиту і поведінки
конкурентів на основі розрахункових даних. За резуль-
татами аналізу вихідної моделі визначаються величини
попиту, ринкова ціна і нормативні коефіцієнти і їх по-
єднання, при якому забезпечується можливість здій-
снення простого (стабілізація виробництва) і розши-
реного (розвиток виробництва) відтворення з ураху-
ванням інфляції. При цьому варто розрахувати ін-
декси-дефлятори і диспаритет цін на сільськогоспо-
дарську продукцію.
Крок 9. Пропонуються можливі варіанти інвести-
ційної програми підприємства на основі формування
бюджету капіталовкладень з використанням лінійного
динамічного програмування.
Для оптимізації інвестиційної програми госпо-
дарства на основі критерію чистої дисконтованої вар-
тості вирішується оптимізаційна задача. Враховується,
що підприємство не розглядає можливість залучення
додаткових позикових джерел фінансування, тобто за-
дача полягає в найбільш ефективному розподілі влас-
них засобів серед інвестиційних об'єктів:
Висновки та пропозиції. Здійснені ітеративні роз-
рахунки по всіх ієрархічних ланках поряд з доказом
можливості і доцільності практичного використання
пропонованої системи дозволяють запропонувати
конкретні параметри спеціалізованого кластерного
розвитку по інвестиційній привабливості підприємств
у розрізі областей, зон і типів окремих господарств на
середньострокову перспективу. З урахуванням ана-
лізу, лише 46% підприємств від загальної кількості до-
сліджуваних сільськогосподарських підприємств ма-
ють високий ступінь привабливості для інвестора в ча-
стині використання економічного потенціалу. Таким
чином, оцінка в агропромисловому виробництві з по-
гляду рівня ризику дозволяє створити реальне інвес-
тиційно привабливе і конкурентне середовище для
підприємства.
Список використаних джерел
1. Довбня С. Б. Новий підхід до оцінки економі-
чної ефективності інвестиційних проектів / С. Б. Дов-
бня // Фінанси України. — 2007. — №7. — С. 62-70.
2. Гайдуцький А. П. Інвестиційна конкуренто-
спроможність аграрного сектора України / А. П. Гай-
дуцький. — К.: Нора-Друк, 2004. — 156 с.
3. Наумов О. Б. Стратегія розвитку сировинної
бази текстильної промисловості / О. Б. Наумов. —
Херсон: Олди-плюс, 2005. — 384 с.
4. Соколенко С.І. Кластери в глобальній еконо-
міці / С.І. Соколенко. — К.: Логос, 2004. — 848 с.
|