Інфраструктурна перебудова економіки України в умовах фінансової та соціально-політичної кризи
У статті розглянуто питання надання Україні міжнародних кредитів, у першу чергу, МВФ та Світового банку. Кошти, які залучаються від закордонних кредиторів не передбачають їх використання у перспективних галузях з метою гарантування своєчасного повернення кредитів та отримання прибутку для проведення...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Datum: | 2015 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2015
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108145 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Інфраструктурна перебудова економіки України в умовах фінансової та соціально-політичної кризи / А.Я. Сохнич, В.М. Кульбака // Вісник економічної науки України. — 2015. — № 2 (29). — С. 92-96. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860188600290770944 |
|---|---|
| author | Сохнич, А.Я. Кульбака, В.М. |
| author_facet | Сохнич, А.Я. Кульбака, В.М. |
| citation_txt | Інфраструктурна перебудова економіки України в умовах фінансової та соціально-політичної кризи / А.Я. Сохнич, В.М. Кульбака // Вісник економічної науки України. — 2015. — № 2 (29). — С. 92-96. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | У статті розглянуто питання надання Україні міжнародних кредитів, у першу чергу, МВФ та Світового банку. Кошти, які залучаються від закордонних кредиторів не передбачають їх використання у перспективних галузях з метою гарантування своєчасного повернення кредитів та отримання прибутку для проведення розширеного виробництва. Окреслено головну причину занепаду економіки - це некомпетентність головного законодавчого органу держави, який продукує лобістські закони повністю ігноруючи необхідність їх глибокого наукового обґрунтування. Відзначено важливість радикальної зміни вектора інвестиційної політики держави з пасивно-вичікувальної на динамічно активну, що дасть можливість отримати сучасні технології які вкрай необхідні сьогодні, зважаючи на той жалюгідний стан науки в державі. Звернуто увагу на загрозу втрати важелів централізованого управління економікою регіонів в процесі задекларованого керівництвом держави плану децентралізації та передачі частини владних повноважень на місця, що неодмінно призведе до неочікуваної федералізації, яка стане каталізатором фізичного розпаду держави в умовах агресії Росії. Проведений економічний аналіз причин, які примушують міжнародні фінансово-кредитні організації співпрацювати із країнами, що мають найнижчий кредитний рейтинг, до яких належить і Україна. Розглянуто основні макроекономічні помилки керівництва держави в умовах ведення військових дій та пошуку ефективних шляхів відродження виробництва та позитивних зрушень у сфері зайнятості населення.
В статье рассмотрен вопрос предоставления Украине международных кредитов, в первую очередь, МВФ и Всемирного банка. Средства, привлекаемые от зарубежных кредиторов не предусматривают их использования в перспективных отраслях в целях обеспечения своевременного возврата кредитов и получения прибыли для проведения расширенного производства. Определена главная причина упадка экономики - это некомпетентность главного законодательного органа страны, продуцирующего лоббистские законы, полностью игнорируя необходимость их глубокого научного обоснования. Отмечена важность радикального изменения вектора инвестиционной политики государства с пассивно-выжидательной на динамично активную, что позволит получить современные технологии, крайне необходимые сегодня, несмотря на плачевное состояние науки в государстве. Обращено внимание на угрозу потери рычагов централизованного управления экономикой регионов в процессе задекларированного руководством государства плана децентрализации и передачи части властных полномочий на места, что непременно приведет к неожиданной федерализации, которая станет катализатором физического распада государства в условиях агрессии России. Проведен экономический анализ причин, которые заставляют международные финансово-кредитные организации сотрудничать со странами, имеющими низкий кредитный рейтинг, к которым относится и Украина. Рассмотрены основные макроэкономические ошибки руководства государства в условиях ведения военных действий и поиска эффективных путей возрождения производства и положительных сдвигов в сфере занятости населения.
The article deals with the issue of international loans to Ukraine, first of all, the IMF and World Bank loans. The money attracted from foreign lenders don’t provide their using in the promising sectors in order to ensure loans refund on time and to get profit for extended production. This work describes the main reason of the economy decline. It is incompetence of the main legislative part of the state, which produces lobbying laws completely ignoring the need for their profound scientific foundation. The importance of radical change of state investment policy vector from passive expectant to dynamically active one, which will give an opportunity to get the modern technologies which are really essential today, due to the miserable condition of science in the state, has been noted. This work pays attention to the threat of losing centralized management arms of the region's economy during the declared state leadership plan for decentralization and transfer of a part of full powers to local authorities will certainly lead to unexpected federalization, which will be a catalyst for the physical collapse of the state in terms of Russian aggression. The economic analysis of the reasons which force international financial organizations to cooperate with the countries that have the lowest credit rating, including Ukraine, has been conducted in this article. The article considers the main macroeconomic errors of country leaders during the war and search of effective ways of revival of production and improvements in employment of population.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:05:27Z |
| format | Article |
| fulltext |
СОХНИЧ А. Я., КУЛЬБАКА В. М.
92 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
рони здоров’я в Україні. — 2014. — № 2 (60). — С. 39-
43.
15. Короткий звіт про проведення V Всеукраїнсь-
кого форуму приватних навчальних закладів та II Між-
народної конференції незалежних шкіл Європи «Роз-
маїття в освіті — яка школа потрібна Україні?» (12 гру-
дня 2011 р., Київ) [Текст] / [Електронний ресурс]. —
Режим доступу: http://www.privateschools.org.ua/forum-
2013/forum-2011/.
16. Де і за скільки в Україні отримати другу вищу
освіту [Текст] / [Електронний ресурс]. — Режим дос-
тупу: http://riu.com.ua/content/view/1850/48/lang.ru/.
17. Офіційний сайт співтовариства інтернет-під-
приємців Genius Marketing [Електронний ресурс]. —
Режим доступу: http://geniusmarketing.me/ —.
18. Сєріков А.В. SWOT: системний погляд [Текст]
/ А.В. Сєріков // Вісник економічної науки України. —
2013. — № 1(23). — С. 159-164.
19. Каплан Р.С. Стратегические карты. Трансфо-
рмация нематериальных активов в материальные ре-
зультаты [Текст] / Роберт С. Каплан, Дейвид П. Нор-
тон; пер. с англ. — М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005. —
512 с.
20. Царевский Ф.Л. Яндекс.Директ: Как получать
прибыль, а не играть в лотерею [Текст] / Ф.Л. Царе-
вский. — СПб.: Питер, 2015. — 224 с.
21. Внедрение сбалансированной системы пока-
зателей [Текст] / Horvath & Partners; пер. с нем. — 2-е
изд. — М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. — 478 с.
22. Эшуорт Г. Менеджмент, основанный на цен-
ности (Value-based management): Как обеспечить цен-
ность для акционеров [Текст] / Г. Эшуорт, П. Джеймс;
пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 2006. — 190 с.
А. Я. Сохнич
д-р екон. наук
заслужений діяч науки і техніки України
м. Львів
В. М. Кульбака
аспірант
м. Дніпропетровськ
ІНФРАСТРУКТУРНА ПЕРЕБУДОВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ КРИЗИ
Постановка проблеми. Економічну ситуацію
сьогодні найкраще оцінюють відомі закордонні вчені,
які особливо наголошують, що втрачені можливості
українського народу лежать не в площині матеріаль-
ного виробництва чи фінансових потоків, а у відповід-
ній системі управління народним господарством. Віт-
чизняні економісти давно обходять цей чинник сторо-
ною, оцінюючи та досліджуючи вже тільки катастро-
фічні наслідки в більшості абсолютно бездарного ке-
рування країною.
Зміна системи управління економікою держави в
короткі терміни є безперечно революцією, як в еконо-
мічній, так і в соціальній сферах, а це вже викликає
багато запитань від державної Служби безпеки. Оче-
видно, що співробітники Служби безпеки України не-
достатньо обізнані щодо економіки країни і необхід-
ності її нагального реформування, тому такий очевид-
ний стан справ об’єктивно стримує перехід до нової,
більш прогресивної, моделі управління країною без
корупції та криміналу. З цього випливає обґрунтоване
судження, що довіряти висновкам вітчизняних еконо-
містів-науковців, які вимушені дотримуватися вста-
новлених у державі безпекових законів, абсолютно не
варто.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науково-
теоретичні аспекти інфраструктурної перебудови
економіки України в умовах фінансової кризи до-
сліджували багато вчених, зокрема, В. М. Геєць (2009),
В. О. Шевчук (2009), О. І. Рогач (2009), Л. І. Федулова
(2009), О. М. Сохацька (2007) та інші [1-12].
Все ж залишається низка питань, які потребують
науково-методологічного обґрунтування. У сьогод-
нішніх умовах не проведений економічний аналіз при-
чин, які примушують міжнародні фінансово-кредитні
організації співпрацювати з Україною та країнами, що
мають найнижчий кредитний рейтинг.
Мета статті. Метою статті є аналіз та обґрунту-
вання наукових підходів щодо інфраструктурної пере-
будови економіки України в умовах фінансової та со-
ціально-політичної кризи.
Виклад основного матеріалу. Радикальні зміни в
управлінні державою, які розроблені міжнародною на-
уковою спільнотою, вже давно готові до запрова-
дження, але це безумовно призведе до заміни старої
традиційної групи політиків-бізнесменів на нових ре-
форматорів і фізична протидія новим підходам в цьому
випадку є неминучою.
Зарубіжні економічні школи глибоко вивчають
феномен розвалу економік колишніх республік СРСР
і особливо Росії та України, як найбільш визначальних
у бувшій радянській тоталітарній економіці. Дуже
важливою, в плані розуміння сучасних напрямів роз-
витку багатовекторної економіки України, є думка од-
ного із найкращих економістів Європи Еріка Рейт-
нера, який приймав активну участь в економічних ре-
формах Норвегії, Малайзії, Китаю та Сінгапуру. Сто-
СОХНИЧ А. Я., КУЛЬБАКА В. М.
2015/№2 93
совно України це не просто особиста думка, а науко-
вий висновок його економічної школи: «Ваша сама
актуальна проблема — це конфлікт декількох ідеологій
управління країною та груп, які їх відстоюють. Ви ки-
даєтеся між залишками радянської економіки та нео-
ліберальними ідеями, які пропонують вам західні кра-
їни. І вашим елітам зараз вкрай важко випрацювати
консенсус відносно того, як функціонує світ навколо
вас і яке місце у ньому України». Він підкреслює го-
ловну спільну рису капіталістичної та тотально-соці-
алістичної економік — це розуміння важливості випе-
реджаючого розвитку національного виробництва, при
ігноруванні важливості формування і розширення
ринків збуту продукції.
Ринки збуту сформувалися спонтанно з чітким
розподіленням: табір соціалістичних країн СЕВ зайняв
нішу сировинних ресурсів із дуже значним об’ємом
виробництва, Західна Європа, США та Японія зай-
няли нішу готової продукції із значним вмістом дода-
ної вартості (капіталістична економіка). При цьому,
крім деструктивного впливу сфери глобального мате-
ріального виробництва та спорідненою із нею системи
світових ринків, рівноцінну роль зіграла розбалансо-
вана токсичними кредитами міжнародна банківська
система. Відома формула «товар — гроші — товар» по-
родила із віртуальної фінансової вартості невідомі ра-
ніше віртуальні товари та послуги.
Фінансові деривативи, не підкріплені банківсь-
кими високоліквідними активами, та матеріальні роз-
писки на товари, яких немає, і послуги, які не надані,
створили у світовій економіці своєрідне віртуальне то-
варно-фінансове загальне поле, яке функціонувало і
функціонує досі як реальне. Відділити реальне від
віртуального виявилось дуже непросто через залу-
чення до цього процесу страхового капіталу, який га-
рантував повернення коштів у разі виявлення підміни
реальних активів віртуальними. Але включення в цей
складний процес страхового капіталу, який за своєю
природою складно капіталізувати, різко підсилив про-
цес деструкції.
Широке залучення перестрахувального капіталу
не послабило наростаючі системні причини фінан-
сово-кредитної кризи, а тільки відтягнуло у часі пік
кризи. Зрозуміло, що перестрахувальний капітал виріс
із страхового капіталу і мав одну і ту ж природу, тому,
відтягнувши на себе частину ризиків, він санував до-
статньо велику частину віртуального капіталу, особ-
ливо у США. Але з часом ці «порожні капітали» по-
чали шукати собі матеріалізацію через кредити Арген-
тині, Чилі, Росії та Україні.
Багаторічне домінування на світовому фінансо-
вому ринку американської валюти призвело до появи
значної кількості емітованих приватною Федеральною
Резервною Системою США незабезпечених матеріаль-
ними ресурсами фінансових активів. Ці активи були
зайвими у світовій економіці і постійно провокували
неконтрольовану інфляцію світової валюти. З цієї
причини фінансовий бомонд США спрямував ці вір-
туальні кошти у фінансові розписки національних
економік світу, велику частку вільних коштів вдалося
санувати за рахунок підвищення цін у сфері енергоре-
сурсів, насамперед нафти та, звичайно, у іпотечний та
страховий бізнес, які поглинули значні фінансові ре-
сурси.
Оскільки бізнес у сфері нафтодобування та наф-
топереробки є дуже рухливим, то виявити де реальні
капітали, а де віртуальні, не було можливим, особливо,
враховуючи, що це не було вигідно країнам «Великої
сімки». Але, з часом, коли вказані ринки стали пере-
насиченими віртуальними капіталами, фінансовий ри-
нок не знайшов більше сфер діяльності людини із
значною стабільною перспективою розвитку і, напов-
нений деривативами різного ґатунку ринок фінансо-
вих запозичень увійшов у режим кризи, це коли банки
масово відмовляються виконувати свої зобов’язання
відносно віртуальних капіталів. США терміново спро-
бувало стимулювати ринок комп’ютерних технологій,
вклавши туди значні суми коштів, але очікуваного
росту цін на технічні засоби та програмне забезпе-
чення комп’ютерного ринку не відбулося.
Сталося це із двох причин:
1) активне малоконтрольоване запровадження
новітніх «ноу-хау» у процес виробництва та залучення
простої дешевої робочої сили з Китаю призвело до
значного здешевлення вартості на світових ринках за-
собів обчислювальної техніки і падіння цін на облад-
нання;
2) доволі дорогі продукти програмного забезпе-
чення протиправно використовувались у засобах
комп’ютерної техніки без купівлі ліцензії. Така кра-
діжка інтелектуального продукту по всьому світу не
дозволила отримати значні кошти за розробку про-
грамного забезпечення. Як виявилось, затрати на за-
хист авторських прав у неправових країнах СНГ, та в
першу чергу України, виявились настільки значними,
що американські фірми-розробники практично відмо-
вились від тотального переслідування порушників лі-
цензійних умов на програмне забезпечення. До речі в
Україні і сьогодні майже всі державні установи вико-
ристовують піратські версії базового програмного за-
безпечення.
Таким чином, запланована широкомасштабна са-
нація віртуальних фінансових ресурсів не відбулася, і
криза фінансового сектору у світових масштабах про-
довжувала поглиблюватись. Міжнародні кредитно-
банківські структури такі, як МВФ, Світовий банк,
Європейський банк реконструкції та розвитку продо-
вжили активно надавати кредити потенційно збитко-
вим країнам, зокрема, Україні.
Всім зрозуміло, що Україна рухалась до дефолту,
але всупереч елементарному глузду отримувала бажані
кредитні ресурси. Фактично міжнародні фінансові ор-
ганізації були вимушені надавати Україні кредити, бо
в результаті масштабної фінансової кризи різко зага-
льмувала реальна економіка в США, Китаї та Японії і
потреби в кредитах значно зменшились.
У цей час на ринку капіталів почала з’являтись
велика маса різноманітних деривативів, які теж по-
трібно було санувати. Тому Україна, ставши одним із
найбільших споживачів кредитних ресурсів, частково
допомогла міжнародному капіталу вкласти гроші в ре-
альну економіку. Наглядно цей процес демонструють
дані таблиці.
На жаль економіка нашої країни не була, і досі
не є готовою до економічно правильного споживання
наданих кредитів. Ці кредитні ресурси потрібно було
направити на модернізацію реального сектору еконо-
міки, натомість ці гроші «накачувались» у приватні
банки, а потім через їх заплановане банкрутство роз-
крадались і переводились в закордонні банки. У під-
сумку, Україна замість прибутків отримала величезні
борги. На жаль, цей механізм розвалу держави діє і
донині.
СОХНИЧ А. Я., КУЛЬБАКА В. М.
94 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Таблиця
Державний і гарантований державний борг України в період 2010 — 2015 рр.
Загальний борг Зовнішній борг Внутрішній борг
Дата
розрахунку
Сума боргу,
млн грн
Відхи-
лення,
млн грн
Відхи-
лення, %
Сума боргу,
млн грн
Відхи-
лення, %
Сума боргу,
млн грн
Відхи-
лення, %
на 01.01.2010 316884,6 211751,7 105132,9
на 01.01.2011 432235,4 +115350,8 +36,4 276745,6 +30,7 155489,8 +47,9
на 01.01.2012 473121,6 +40886,2 +9,5 299413,9 +8,2 173707,7 +11,7
на 01.01.2013 515510,6 +42388,9 +9,0 308999,8 +3,2 206510,7 +18,9
на 01.01.2014 584114,1 +68603,5 +13,3 300025,4 -2,9 284088,7 +37,6
на 01.01.2015 1100564,0 +516449,9 +88,4 611697,1 +103,9 488866,9 +72,1
на 10.09.2015 1494891,4 +394327,5 +35,8 9764217,1 +59,8 518460,4 +6,2
Джерело: Статистичний щорічник України за 2012 рік [11].
Нескладні розрахунки закордонних економістів
показують, що борги держави наростають такими
темпами, що через 2,5-3 роки прийдеться віддати у по-
гашення боргів значну частину родючих сільськогос-
подарських земель. Тут важливо зазначити, що у за-
ставу підуть і пайові землі 6,5 млн селян [12], якими
вони тепер володіють.
Зрозуміло, що без бою віддавати іноземним бан-
кам свої землі ніхто не збирається, і прогнозувати
розвиток подій тепер ніхто не береться. Але, врахову-
ючи світовий досвід, можна зазначити, що Україна тут
на жаль не одинока, можуть початись громадянські за-
ворушення із застосуванням зброї, якою країна пере-
повнена. Безробітних громадян, які вміють викорис-
товувати зброю, вже сьогодні більше 5 млн, так що
воювати за будь-що є кому, потрібні лише замовники
з грошима. А таких є немало і в першу чергу РФ та їх
сателіти з українським корінням у Криму та на Дон-
басі.
Все керівництво країни активно працює над за-
лученням все нових і нових кредитів, з яких вони по-
тім отримують величезні статки. Складається вра-
ження, що отримання кредитів і є головною ціллю ке-
рівництва держави, поряд із майже маніакальним ба-
жанням добитись безвізового в’їзду в Шенгенську зону
при стійкому небажанні керівництва ЄС надавати Ук-
раїні такий статус з відомих причин. Щоб не відпові-
дати за житлово-комунальний сектор та більше 3000
державних підприємств, які керівництву тільки зава-
жають збагачуватись, вони вирішили їх приватизувати,
з передачею, як правило, у свої руки та передати від-
повідальність за зруйнований житлово-комунальний
сектор на місцеві органи влади під приводом запрова-
дження децентралізації.
Наразі, вкрай потрібних грошей на модернізацію
комунального сектору економіки у сумі 600 млрд дол.
США на місцевому рівні немає, і зрозуміло, що у най-
ближчі 25 років вони не з’являться. Економіка Укра-
їни знаходиться у такому стані, що простою косме-
тичною заміною облич у Кабінеті Міністрів України
чи Верховній Раді України вже не обійтись. Необхідні
складні довготривалі непопулярні реальні реформи
всієї економіки країни, а вони автоматично викличуть
тотальну зміну політичної верхівки країни.
Україна балансує на грані тотального спочатку
економічного, а потім і політичного розпаду. Вже те-
пер місцеві кримінально-економічні клани готують
зміну політичного устрою України під гаслами збіль-
шення місцевих повноважень, які гучно проголошені
Президентом, Верховною Радою України та Кабінетом
Міністрів України. І протидіяти цьому згубному для
загальної економіки процесу дуже складно.
Раніше працювало господарство і регіони об’єд-
нувало окрім гасел про єдиний український народ ще
й реальні міжгосподарські економічні зв’язки. Що ж
ми маємо сьогодні, коли практично економіка зупи-
нилась? Що об’єднує приміром Луганську і Львівську
області? Звісно, тільки борги та людські втрати. Це не
той фундамент, який скріпить країну в разі реалізації
процесу децентралізації в період війни. Але про це
мало хто думає! Олігархічним колам дуже хочеться
отримати доступ до земельних ресурсів регіонів без
втручання центральної влади, але в зруйнованій країні
рідко виходить той результат, на який спочатку так
сподівались. За прикладами ходити не треба: пред-
ставники донецького кримінально-олігархічного угру-
пування в період послаблення центральної влади ви-
рішили під фальшивими гаслами «свободного ру-
ського мира» відокремити дві потужні в економічному
плані області від України, прикриваючись зрадни-
цькою позицією деяких проросійських партій, що тра-
диційно знаходились у місцевій владі. Але, у боротьбі
за свою територію розпочались бойові дії, що приз-
вели до повного фіаско запланованих результатів. У
підсумку вся економіка краю знищена і залишились
лише борги, затоплені шахти та знищена соціальна
сфера. Всі автори «нового міра», втративши будь-яку
підтримку місцевого населення, розбіглися хто куди,
тільки вже без права власності на награбовані активи.
Останні роки зі всіх ЗМІ звучать гасла про те, що
Україна повільно, але все-таки рухається до Європи.
Однак, цей факт (про що не хочуть говорити від-
крито), означає для населення, що жити можна по-
європейськи з розмахом, а працювати аби як — в
СРСР. Україну незалежну навіть не виходить взяти за
СОХНИЧ А. Я., КУЛЬБАКА В. М.
2015/№2 95
приклад, бо не було такого періоду, коли б населення
могло працювати в повну силу. Якщо проаналізу-
вати більшість економічних законів, за якими живе
сьогоднішня Європа, то 70% з них, якщо їх гіпоте-
тично запровадити в Україні, будуть для української
економіки просто не прийнятні. Тому можна вважати
благом, що більшість законів, які депутати бездумно
переписували із кодексів діючих законів країн ЄС і
внесли до Верховної Ради України, не приймаються
через цілу низку малозрозумілих лобістських причин.
Доморощені економічні закони постійно змінюються
і хронічно не виконуються, це фактично і рятує роз-
балансовану державну систему управління від повного
розвалу.
Колективна відповідальність всіх гілок влади, а
точніше сказати «безвідповідальність», призводить до
того, що за величезні розтрати державних коштів не-
має кого притягнути до відповідальності. В результаті,
ми так і не знаємо коли і як припиниться сповзання
економіки в розряд аутсайдерів. Немає дуже важли-
вого розуміння, що всі закордонні законопроекти чіт-
ко орієнтовані на складну саморегулюючу і відповіда-
льну економічну систему, яка працює на Заході. Ні в
якому разі не можна проводити однакову економічну
політику в Україні і на Заході, бо сьогодні, наприклад,
прогнозна інфляція у нас планується на рівні 23-29%,
а у Європі дефляція — 3,1% [11]. У нас тільки базова
ставка рефінансування НБУ коливається у межах 25%.
Дуже часто наші можновладці посилаються на
підтримку нових законів представниками політичних
кіл ЄС. Тут важливо зазначити, що підтримка іде не
економістами, а політиками, які часто видають бажане
за дійсне, не вникаючи в суть малозрозумілих суспі-
льно-економічних процесів, що протікають в Україні.
Звичайно, що таке просте, але хибне обґрунтування
розроблених нових економічних законів, призводить
до гальмування позитивних перетворень у виробничій
та соціальній сферах. Зрозуміло, що подібні еконо-
мічні «радники» з ЄС не несуть особистої відповідаль-
ності за якість запропонованих депутатами законів у
нашій Верховній Раді, їм би попрацювати в Україні,
хоча б рік, тоді, очевидно, вони б глибше вникали в
суть законодавчого процесу і не спонукали можно-
владців до ігнорування необхідного наукового обґрун-
тування.
Імпортовані таким чином закони, у них, не ви-
сять, як у нас «у повітрі», а спираються на багаточи-
сельні законодавчі традиції, які чітко діють в західній
економічній системі, заснованій на ринкових та кон-
курентних механізмах. Також вони базуються на ста-
лій соціальній інфраструктурі, в якій люди чітко нала-
штовані не на бажання оминути закони, як у нас, а на
безумовне їхнє виконання, де методично точно вико-
нуються навіть другорядні, з нашої точки зору, закони.
Яскравим прикладом соціально-статусної поведі-
нки у нас і в ЄС є безумовне виконання правильного
написання в документах вчених звань. Наприклад:
якщо кандидат наук свідомо, чи несвідомо, вказує за-
мість свого вченого звання «кандидата наук» — вище
звання «доктор наук», то винуватцю «світить» один рік
тюрми, або 1-2 млн євро штрафу, звільненням із по-
сади та забороною на 5 років працювати у закладах
освіти і науки. Натомість, у нас бувший Президент, не
отримавши навіть шкільного Атестату, реально не
вчившись у ВУЗі, і з купленим на ринку дипломом,
зміг стати доктором економічних наук та академіком
НАНУ. Інший красномовний приклад, «алогічної», з
точки зору нашого обивателя, соціальної поведінки: за
цитування без посилання деяких чужих тез у своїй
докторській роботі Міністр оборони ФРН, заступник
голови правлячої партії був позбавлений звання «док-
тор наук» і сам негайно пішов у відставку. Зрозуміло,
що, якби у нас були подібні традиції, ми могли б за-
лишитися без більшості керівних кадрів. Бачимо, на-
скільки разюче різняться правила в Україні і в Європі,
та, найголовніше, як по-різному поводяться фігуранти
цих подій. Виходячи з цих прикладів, можемо зазна-
чити той факт, що механічне перенесення західних за-
конів на наше українське поле, обов’язково призведе
до протилежних очікуваним результатів.
У нових проектах законів Верховної Ради Укра-
їни, Президента та Кабінету Міністрів України макси-
мум, що присутнє часто, це порівняльна таблиця. Ні-
яких наукових результатів математичного моделю-
вання, або хоча б кваліфікованої експертної оцінки
немає. У Верховній Раді України часто зранку розда-
ють тексти законів, що друкувались вночі, це значить
що їх ніхто окрім профільних Комітетів, які їх розгля-
дали, просто не в змозі прочитати. Об’єм цих матері-
алів рідко буває меншим ніж 150-200 сторінок, а про-
читати хоча б десяту частину під час роботи Верховної
Ради України фізично неможливо. Це свідчить про те,
що закон часто приймається «всліпу», а потім його,
або відміняють, або декілька років доробляють і, коли
вже він приймається повторно, в доопрацьованому ви-
гляді, необхідність у ньому може просто відпасти. Та-
кої хаотичності у прийняті законів здається немає ніде
в світі. Безсистемність прийнятих законів викликає у
суспільстві справедливе роздратування і не сприяє не-
обхідності їх безумовного виконання. Крім того, така
законодавча нестабільність сприяє поглибленню ха-
барництва та корупції у всіх без виключення ланках
державної влади, бо там, де не діє закон держави — діє
закон криміналу.
Українське керівництво, розуміючи, що дефолт
неминучий, могло б використати його з максималь-
ною вигодою, давши шанс перспективним підприєм-
ствам розширити експортну складову, на фоні банк-
рутства старих і безперспективних підприємств, які
тягнуть економіку країни на дно. Але бажання збере-
гти свої посади задля ще більшого збагачення і уник-
нення відповідальності за розорення багатющої країни
взяло верх над здоровим глуздом. Розтягування у часі
дефолту економіки вигідно також і кредиторам, оскі-
льки Україна попадає у дуже невигідну ситуацію, за
якої вона вимушена через відсутність валютних нако-
пичень йти на безумовну пролонгацію раніше взятих
кредитних ресурсів та значних відсотків по них. Так
відстрочки роблять практично неможливим розрахува-
тись з кредиторами починаючи вже через 4-5 років.
Велика небезпека в тому, що Кабінет Міністрів Укра-
їни абсолютно не бачить, з яких джерел це погашення
буде відбуватись і дати адекватне пояснення своїх дій
суспільству він не може.
Саме головне, чого до кінця не розуміють керів-
ники держави, це осмислення головної економічної
аксіоми, що без виробництва не буде ніяких позитив-
них зрушень. Але верхівка країни не цікавиться ви-
робництвом, яке піднімати за теперішньої економічної
кризи дуже складно і ризиковано, а як і всі поперед-
ники за часів незалежності продовжила продавати те,
що в неї під рукою — це багатства країни та її сувере-
СОХНИЧ А. Я., КУЛЬБАКА В. М.
96 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
нітет. І навіть катастрофічні приклади в політико-еко-
номічній історії України нічому не вчать українську
еліту. У свій час, за символічні знижки до тарифів, до-
зволили залишити військову базу РФ у м. Севастополі,
а тепер втратили Крим, частину Донецької та Луган-
ської областей, акваторії Чорного та Каспійського мо-
рів, стратегічну Керченську протоку, весь військовий
флот і отримали 3 млн переселенців, які є практично
безробітними і вимагають значних бюджетних коштів.
Крім того, Україна отримала 120 тис. військових-
зрадників та 60 тис. працівників міліції, прокуратури,
СБУ, суддів, які перейшли на службу до ворога.
Росія в нашому районі Чорного моря за період окупа-
ції добула компанією «Чорноморнафтогаз» більше
3,5 млрд м3 газу, якого нам так не вистачає. За бюдже-
тні витрати, зруйновану інфраструктуру та людські
втрати і говорити зайве. Інвестиційні надходження
практично припинились, авторитет держави в світі
втрачений.
Через відсутність будь-якої реальної протидії
пропагандистській політиці РФ на теренах Західного
світу, значна кількість закордонних інвесторів вважає
Росію миротворцем у громадянському внутрішньому
конфлікті України, тому вони у найближчі 3-5 років
навіть поки не планують вкладати кошти в нашу еко-
номіку. Кількість інвесторів, які прилітають у Київ з
ознайомчою метою за останні 1,5 року скоротилась у
18 разів. У переважній більшості з них склалось вра-
ження, що Українській економіці їхні кошти не по-
трібні, зважаючи на заплутане законодавство та про-
дажність судової системи. Проблема сьогодні навіть не
у відсутності коштів, а в тому, що немає чіткого
плану — куди їх вкладати, що з цього буде, а головне
скільки грошей потрібно?
Зрозуміло, що якби не безвідповідальна політика
в першу чергу МВФ та Світового банку, для яких свої
прибутки є самим головним посилом, що в принципі
є притаманним міжнародним фінансовим структурам,
що надають і далі кредити Україні з величезним ко-
ефіцієнтом ризику їх неповернення, то керівна вер-
хівка країни залишилася б без коштів у бюджеті, один
на один із розваленою економікою. Можливо тоді
вони звернули б свою увагу на розробку шляхів подо-
лання кризи, а не на витрачання отриманих кредитів
на «латання дірок» у держбюджеті та синхронне їх
розкрадання, про що неодноразово зазначала Держфі-
нінспекція. Видається, що продовжується якась дивна
гра між МВФ та українським керівництвом: банк на-
дає кредити, обумовлюючи це вимогами прийняття
важливих економічних законів (потрібно було б вима-
гати своєчасне повернення взятих кредитних ресур-
сів) — це робиться більше «для галочки», в Україні все
одно необхідної суми грошей нема, а Верховна Рада
України приймає ці закони, що вимагає МВФ, але по-
тім їх абсолютно не виконує, або блокує виконання
прийняттям додаткових законів. У цій своєрідній грі,
яка виявляється вигідна сьогодні обом сторонам, не-
має місця реформуванню економіки, підвищенню
рівня зайнятості населення та радикальній реконст-
рукції державної системи управління.
Висновки. Для виходу з економічної кризи про-
понується:
1) припинити процес отримання кредитів МВФ
та Світового банку до моменту повного виконання
своїх боргових зовнішніх зобов’язань;
2) розробити механізм залучення внутрішніх ва-
лютних ресурсів;
3) терміново перерозподілити справедливо всю
землю країни між всіма громадянами, чим унеможли-
вити її перехід у власність кредиторів, тому що у цьому
разі відібрати землю за державні борги у приватних
власників закордонними банками через суди буде
вкрай складно;
4) розробити державну програму повернення в
країну «закордонних заробітчан», бо реальних засобів
автоматизації, окрім робочих рук, в Україні наразі не-
має;
5) розробити програму стимулювання національ-
ного виробництва товарів та послуг, залучаючи вільну
робочу силу і радикально скоротити державні витрати
на систему управління державою;
6) на рівні держави, започаткувати програму за-
хисту закордонних інвестицій та прав власності, в тому
числі на інтелектуальну власність від незаконних по-
сягань самих же державних органів;
7) скоротити співвідношення максимальних та
мінімальних доходів особи з 55 до прийнятного се-
редньоєвропейського — 18 разів, що унеможливить
розгортання деструктивних для економіки країни ма-
сових страйків та погромів у містах.
Список використаних джерел
1. Геєць В. М. Капіталізація економіки України:
наукова доповідь / В. М. Геєць (ред.), А. А. Гриценко
(ред.), О. І. Барановський, В. В. Близнюк, Б. Є. Квас-
нюк; Інститут економіки та прогнозування НАН Ук-
раїни. – К., 2009. – 220 с.
2. Шевчук В. О. Макроекономічні ризики прис-
кореної акумуляції зовнішнього боргу в економіці Ук-
раїни / В. О. Шевчук // Стратегічні пріоритети. —
2009. — № 2 (11). — С. 159-166.
3. Рогач О. І. Міжнародні інвестиції: теорія і
практика бізнесу транснаціональних корпорацій /
О. І. Рогач. — К.: Либідь, 2009. — 720 с.
4. The World’s Biggest Public Companies 2013. —
[Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://www.forbes.com/global2000/list.
5. World Investment Report 2011. — [Електронний
ресурс]. — Режим доступу: www. unctad.org.
6. Global R&D funding forecast 2010 // R&D
Magazine. — 2013. — № 1. — P. 3-23.
7. Федулова Л.І. Стан та проблеми України в кон-
тексті розвитку ринків високотехнологічних товарів та
послуг / Л. І. Федулова // Наука та інновації. — 2009.
— Т.5. — №3. — С.40-48.
8. Статистична інформація Державного комітету
статистики України [Електронний ресурс]. — Режим
доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
9. Сохацька О. М. Корпоративне управління в
Україні : теоретико-методологічні аспекти : моногра-
фія / О. М.Сохацька, Н. П.Тарнавська, А. М. Тибінь
та ін. — Тернопіль : Економічна думка, 2007. — 320 с.
10. Новий курс: реформи в Україні. 2010-2015.
Національна доповідь / за заг. ред. В. М. Гейця [та ін.].
– К.: НВЦ НБУВ, 2010. – 232 с.
11. Статистичний щорічник України за 2012 рік.
— К. : Техніка, 2013.
12. Ivan Nikolaev. Economic Development of Euro-
pean countries // The USA Journal of Applied Sciences,
CIBUNET Publishing. — 2015. — №1. — Р. 121-127.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-108145 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:05:27Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сохнич, А.Я. Кульбака, В.М. 2016-10-30T17:30:23Z 2016-10-30T17:30:23Z 2015 Інфраструктурна перебудова економіки України в умовах фінансової та соціально-політичної кризи / А.Я. Сохнич, В.М. Кульбака // Вісник економічної науки України. — 2015. — № 2 (29). — С. 92-96. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108145 У статті розглянуто питання надання Україні міжнародних кредитів, у першу чергу, МВФ та Світового банку. Кошти, які залучаються від закордонних кредиторів не передбачають їх використання у перспективних галузях з метою гарантування своєчасного повернення кредитів та отримання прибутку для проведення розширеного виробництва. Окреслено головну причину занепаду економіки - це некомпетентність головного законодавчого органу держави, який продукує лобістські закони повністю ігноруючи необхідність їх глибокого наукового обґрунтування. Відзначено важливість радикальної зміни вектора інвестиційної політики держави з пасивно-вичікувальної на динамічно активну, що дасть можливість отримати сучасні технології які вкрай необхідні сьогодні, зважаючи на той жалюгідний стан науки в державі. Звернуто увагу на загрозу втрати важелів централізованого управління економікою регіонів в процесі задекларованого керівництвом держави плану децентралізації та передачі частини владних повноважень на місця, що неодмінно призведе до неочікуваної федералізації, яка стане каталізатором фізичного розпаду держави в умовах агресії Росії. Проведений економічний аналіз причин, які примушують міжнародні фінансово-кредитні організації співпрацювати із країнами, що мають найнижчий кредитний рейтинг, до яких належить і Україна. Розглянуто основні макроекономічні помилки керівництва держави в умовах ведення військових дій та пошуку ефективних шляхів відродження виробництва та позитивних зрушень у сфері зайнятості населення. В статье рассмотрен вопрос предоставления Украине международных кредитов, в первую очередь, МВФ и Всемирного банка. Средства, привлекаемые от зарубежных кредиторов не предусматривают их использования в перспективных отраслях в целях обеспечения своевременного возврата кредитов и получения прибыли для проведения расширенного производства. Определена главная причина упадка экономики - это некомпетентность главного законодательного органа страны, продуцирующего лоббистские законы, полностью игнорируя необходимость их глубокого научного обоснования. Отмечена важность радикального изменения вектора инвестиционной политики государства с пассивно-выжидательной на динамично активную, что позволит получить современные технологии, крайне необходимые сегодня, несмотря на плачевное состояние науки в государстве. Обращено внимание на угрозу потери рычагов централизованного управления экономикой регионов в процессе задекларированного руководством государства плана децентрализации и передачи части властных полномочий на места, что непременно приведет к неожиданной федерализации, которая станет катализатором физического распада государства в условиях агрессии России. Проведен экономический анализ причин, которые заставляют международные финансово-кредитные организации сотрудничать со странами, имеющими низкий кредитный рейтинг, к которым относится и Украина. Рассмотрены основные макроэкономические ошибки руководства государства в условиях ведения военных действий и поиска эффективных путей возрождения производства и положительных сдвигов в сфере занятости населения. The article deals with the issue of international loans to Ukraine, first of all, the IMF and World Bank loans. The money attracted from foreign lenders don’t provide their using in the promising sectors in order to ensure loans refund on time and to get profit for extended production. This work describes the main reason of the economy decline. It is incompetence of the main legislative part of the state, which produces lobbying laws completely ignoring the need for their profound scientific foundation. The importance of radical change of state investment policy vector from passive expectant to dynamically active one, which will give an opportunity to get the modern technologies which are really essential today, due to the miserable condition of science in the state, has been noted. This work pays attention to the threat of losing centralized management arms of the region's economy during the declared state leadership plan for decentralization and transfer of a part of full powers to local authorities will certainly lead to unexpected federalization, which will be a catalyst for the physical collapse of the state in terms of Russian aggression. The economic analysis of the reasons which force international financial organizations to cooperate with the countries that have the lowest credit rating, including Ukraine, has been conducted in this article. The article considers the main macroeconomic errors of country leaders during the war and search of effective ways of revival of production and improvements in employment of population. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Інфраструктурна перебудова економіки України в умовах фінансової та соціально-політичної кризи Инфраструктурная перестройка экономики Украины в условиях финансового и социально-политического кризиса Ukraine infrastructure economic restructuring in the condition of financial, social and political crisis Article published earlier |
| spellingShingle | Інфраструктурна перебудова економіки України в умовах фінансової та соціально-політичної кризи Сохнич, А.Я. Кульбака, В.М. Наукові статті |
| title | Інфраструктурна перебудова економіки України в умовах фінансової та соціально-політичної кризи |
| title_alt | Инфраструктурная перестройка экономики Украины в условиях финансового и социально-политического кризиса Ukraine infrastructure economic restructuring in the condition of financial, social and political crisis |
| title_full | Інфраструктурна перебудова економіки України в умовах фінансової та соціально-політичної кризи |
| title_fullStr | Інфраструктурна перебудова економіки України в умовах фінансової та соціально-політичної кризи |
| title_full_unstemmed | Інфраструктурна перебудова економіки України в умовах фінансової та соціально-політичної кризи |
| title_short | Інфраструктурна перебудова економіки України в умовах фінансової та соціально-політичної кризи |
| title_sort | інфраструктурна перебудова економіки україни в умовах фінансової та соціально-політичної кризи |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108145 |
| work_keys_str_mv | AT sohničaâ ínfrastrukturnaperebudovaekonomíkiukraínivumovahfínansovoítasocíalʹnopolítičnoíkrizi AT kulʹbakavm ínfrastrukturnaperebudovaekonomíkiukraínivumovahfínansovoítasocíalʹnopolítičnoíkrizi AT sohničaâ infrastrukturnaâperestroikaékonomikiukrainyvusloviâhfinansovogoisocialʹnopolitičeskogokrizisa AT kulʹbakavm infrastrukturnaâperestroikaékonomikiukrainyvusloviâhfinansovogoisocialʹnopolitičeskogokrizisa AT sohničaâ ukraineinfrastructureeconomicrestructuringintheconditionoffinancialsocialandpoliticalcrisis AT kulʹbakavm ukraineinfrastructureeconomicrestructuringintheconditionoffinancialsocialandpoliticalcrisis |